Інтерактивна школа творчого вчителя Видавництво "Ранок" 21.11.17 Спікер: Охредько Олег Едуардович

1. Осіння сесія:
6 листопада – 25 листопада 2017 р.

2. Місто і село: життя
в пореформену добу
Охредько Олег Едуардович,
учитель-методист, учитель вищої категорії,
експерт та аналітик ЦГП «Альменда»

3. Аксіологічна компетентність
«Аксіологічна компетентність — уміння учнів формулювати власне
ставлення до історичних подій, постатей, версій минулого, їх оцінка».
Ю. Малієнко «Особливості експертизи підручників
з історії України та всесвітньої історії (9 клас)»
«Компетентність – динамічна комбінація знань, способів
мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших
особистих якостей, що визначає здатність особи успішно
провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».
Концепція «Нова українська школа»

4. «Аксіологічна компетентність — це уміння учнів формулювати
версії й оцінки історичних подій, постатей Нового часу, соціально-
економічних і культурних зрушень модерної доби, визначаючи їхні
наслідки для соціального розвитку та життя людей.
Аксіологічна компетентність — це вміння давати моральну
оцінку людей у певній історичній ситуації».
К. Баханов
«Аксіологічна компетентність — це вміння формулювати
версії та оцінки історичного руху й розвитку».
О. Пометун
«Компетентність – динамічна комбінація знань, способів
мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших
особистих якостей, що визначає здатність особи успішно
провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».
Концепція «Нова українська школа»

5. Програма з історії України та всесвітньої історії
(Наказ МОН від 06.07.2017 р. № 804) пропонує
такий погляд на аксіологічну компетенцію:
Аксіологічна компетентність — це уміння
• формулювати оцінку історичних подій та історичних
постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного
часу чи відповідної групи людей;
• осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.
«Компетентність – динамічна комбінація знань, способів
мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших
особистих якостей, що визначає здатність особи успішно
провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».
Концепція «Нова українська школа»

6. Аксіологічна компетентність
Задля формування аксіологічної компетентності учні повинні порівнювати,
пояснювати, узагальнювати та критично оцінювати факти й діяльність
осіб, спираючись на здобуті знання, власну систему цінностей із позиції
загальнолюдських та національних цінностей; виявляти суперечності
в позиціях, інтересах, потребах соціальних груп і окремих осіб та роль
в історичному процесі, тенденції й напрями історичного розвитку;
оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи,
що деякі джерела можуть бути необ’єктивними.
«Компетентність – динамічна комбінація знань, способів
мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших
особистих якостей, що визначає здатність особи успішно
провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність».
Концепція «Нова українська школа»

7. Історія України.
9 клас. Підручник
(Гісем О. В.,
Мартинюк О. О.)
Історія України. 9 клас.
Календарно-тематичний
план з урахуванням
компетентісного
потенціалу предмета

8. Місто і село: життя в пореформену добу
Мета: сформувати уявлення про повсякденне життя
в пореформений період; аналізувати причини розшарування
населення; розглянути вплив економіки на побут наприкінці
ХІХ ст.; визначати наслідки технологічних змін на життя в селі
та місті; порівняти групи населення між собою; розкривати
причинно-наслідкові зв’язки; висловлювати свою думку
щодо впливу різних процесів на життя людини.

9. Очікувані результати: учні навчаться: тлумачити, співвідносити
та застосовувати поняття і терміни; показувати на карті українські
землі наприкінці ХІХ ст., напрямки торговельних шляхів; характеризувати
особливості економічного і політичного розвитку українських земель
на початку XVII ст.; аналізувати причини розшарування населення;
порівняти групи населення; розкривати причинно-наслідкові зв’язки;
висловлювати судження щодо впливу різних процесів на життя людини.
Місто і село: життя в пореформену добу

10. Тип уроку: комбінований.
Обладнання: карта Європи, України (друга половина ХІХ ст.).
Поняття та назви: селяни, робітники, дворяни, буржуазія,
промислові робітники, меценат, маргінали, конка.
Місто і село: життя в пореформену добу

11. Основні дати та події: 1870 р. — відкриття в Києві вищих жіночих
курсів, 1872 р. — будівництво водогону в Києві, 1890 р. — поява конки
в Києві, 1892 р. — поява електричного трамваю в Києві.
Історичні постаті: Терещенки, Харитоненки, Симиренки, Римаренки.
Місто і село: життя в пореформену добу

12. Нова програма (2017 р.) — невідповідність
змісту підручників та Програми
Результати навчально-пізнавальної діяльності:
Знаю:
• дати заснування університетів у Харкові та Києві,
відновлення діяльності Львівського університету.
Місто і село: життя в пореформену добу

13. Нова програма (2017 р.) — невідповідність
змісту підручників та Програми
Результати навчально-пізнавальної діяльності:
Розумію:
• причинно-наслідковий зв’язок між модернізаційними
процесами та змінами в житті й побуті людини.
Місто і село: життя в пореформену добу

14. Нова програма (2017 р.) — невідповідність
змісту підручників та Програми
Результати навчально-пізнавальної діяльності:
Умію:
• визначити особливості розвитку освіти, науки і культури, причини
і наслідки культурних зрушень, особливості повсякденного життя
Місто і село: життя в пореформену добу

15. Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт
• Підготувати міні-проект про повсякденне життя населення українських
земель (селян, міщан, торговців, поміщиків) у першій половині ХІХ ст.;
Місто і село: життя в пореформену добу

16. Структура уроку:
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
V. Підсумки уроку
VІ. Домашнє завдання
Місто і село: життя в пореформену добу

17. І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь

18. II. Актуалізація опорних знань і вмінь
Варіант В
Шарада
• Шарада (фр. charade — «бесіда») — різновид версифікаційної гри,
який полягає у відгадуванні закодованих слів чи виразів, сприяючи
розвитку інтелекту та активізації мовного поля під незвичним,
асоціативним кутом зору.
• Шарада — загадка, побудована на визначенні якогось слова
за його частинами або складами, поданими описово, що можуть
становити собою й окремі слова.

19. Варіант В
Шарада
Шарада являє собою розбиття слова на склади таким чином,
що кожен склад має зміст самостійного слова (хоча не завжди).
Як у загадці, до шаради додається опис слова-складу
(наприклад, факт + ура = фактура).
Поняття складу в шарадах не збігається з поняттям складу
у фонетиці. Склад у шараді лише в окремому випадку може
являти собою фонетичний склад, але може складатися і з декількох
фонетичних складів, а може взагалі не містити голосних.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь

20. Варіант В
Шарада
На відміну від інших головоломок, склади в шарадах можуть бути
словами будь-якої частини мови: дієслова, іменника, прикметника
тощо.
Наприклад: перші три букви візміть у слові, яке поєднує береги
річки, але без останньої, а останню букву шукайте в першій ноті,
але без першої букви.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь

21. План пояснення нового матеріалу
1. Населення Наддніпрянщини в другій половині XIX ст.
2. Селяни.
3. Дворянство.
4. Буржуазія.
5. Робітники.
6. Зміна в зовнішньому вигляді міст.
7. Доля української жінки*.
8. Поліція — уособлення імперської влади в Наддніпрянській Україні*.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

22. Проблемне запитання:
…………………………………………….
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

23. ІІІ. Вивчення нового матеріалу

24. Варіант А
Розповідь учителя
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Населення Наддніпрянщини в другій половині XIX ст.

25. Варіант Б
Метод «Мозковий штурм»
1) Які групи населення жили
в другій половині ХІХ ст.
в Наддніпрянщині?
2) Які групи населення живуть
в Україні в наші часи?
1. Населення Наддніпрянщини в другій половині XIX ст.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

26. Варіант А
Розповідь учителя
Варіант Б
Доповіді учнів (у випадку надання випереджального завдання)
Варіант В
Метод «Порівняння».
2. Селяни. Дворянство. Буржуазія. Робітники.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

27. Варіант В1
Порівняти групи населення в Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.
Робота в групах. Робота з підручником
Об’єднати учнів у групи. Розподілити між групами назви верств населення
(одна на групу). За допомогою підручника учні складають коротку
розповідь у вигляді тез. Після підготовки групи презентують результати
роботи.
• Можливо: підготувати запитання, за якими буде проводитися аналіз тексту.
• Можливо: узагальнити результати роботи (наприклад у вигляді таблиці).
2—4. Селяни. Дворянство. Буржуазія. Робітники.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

28. Варіант В2
Порівняти групи населення в Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.
та в сучасній Україні.
Робота в групах
Об’єднати учнів у групи. Розподілити між групами назви верств населення
(одна на групу). За допомогою підручника учні складають порівняльну
таблицю. Після підготовки групи презентують результати роботи.
• Можливо: узагальнити результати роботи (наприклад у вигляді таблиці).
• Бажано дати попереднє завдання щодо верств населення сучасного суспільства.
2—4. Селяни. Дворянство. Буржуазія. Робітники.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

29. Варіант А
Розповідь учителя
Варіант Б
Робота з візуальними джерелами
Варіант Б1
Робота з фотоматеріалами
Аналіз фотографій міст другої половини ХІХ ст.
Варіант Б2
Робота з фотоматеріалами
Порівняння фотографій міста другої половини ХІХ ст.,
другої половини ХХ ст. і початку ХХІ ст.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
6. Зміна в зовнішньому вигляді міст.

30. Як працювати з фотографією
Важливо пам’ятати, що фотографії є не лише ілюстраціями
до тексту. Вони також виконують роль самостійних джерел,
які надають інформації не менше, а інколи навіть більше, ніж текст.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
6. Зміна в зовнішньому вигляді міст.

31. Алгоритм (послідовність кроків) дослідження фотоджерел
1) Опишіть, що ви бачите на фотографії (не шкодуйте часу на опис —
найменша помічена вами деталь може мати важливе значення).
2) Які предмети, речі зображені на фото? Які з них автор, на вашу думку,
хотів показати найбільш виразно? Чому?
3) Що роблять, чим займаються люди, зображені на фото?
4) Особливу увагу зверніть на те, чи люди позували для цієї фотографії спеціально.
Чому саме в цей момент і на цьому місці опинилася людина з фотоапаратом?
5) Чи є на фото якась текстова інформація (плакати, реклама, підписи)?
У якому зв’язку вона перебуває з рештою зображень?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
6. Зміна в зовнішньому вигляді міст.

32. Алгоритм (послідовність кроків) дослідження фотоджерел
6) Якщо вам не відома дата фотографії, спробуйте за всіма можливими
ознаками якомога точніше визначити час її появи.
7) Завжди слід брати до уваги, як співвідноситься інформація з фотографії з інформацією
з інших джерел (текст, статистика, карикатура тощо), та намагатися створити цілісне уявлення.
8) Якщо ж джерела суперечать одне одному, то спробуйте з’ясувати, чому. Яку нову
інформацію дає протиставлення різних джерел? Яке з них викликає у вас більшу довіру, чому?
9) Отже, яку максимальну інформацію ми можемо отримати, розглядаючи фото?
На які запитання фотодокумент не може дати відповіді? Якої інформації бракує?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
6. Зміна в зовнішньому вигляді міст.

33. Варіант В
Робота з таблицею
Завдання: заповнити таблицю (під час розповіді вчителя
або за допомогою підручника), записавши в одну колонку
нововведення другої половини ХІХ ст., які з’явилися в містах,
а в другу колонку — як ці нововведення вплинули на життя людей.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
6. Зміна в зовнішньому вигляді міст.

34. IV. Закріплення вивченого матеріалу

35. Варіант В
Робота з контурною картою
Покажіть і позначте:
• залізні дороги
• великі міста
• ………………………
Робота з картою
За допомогою карти поясніть причини
будівництва залізниць; покращання
стану шляхів на певних напрямках
http://ukrmap.su/uk-uh9/373.html
IV. Закріплення вивченого матеріалу

36. Варіант Г
Дидактична гра «Хто міг це зробити»
Гра проводиться у формі диктанту. Учитель зачитує певні ситуації,
а учні записують назви груп населення Наддніпрянської України
другої половини ХІХ ст., які змогли б бути їх учасниками.
Наприклад:
• Навчання в університетах
• Відкриття комерційної справи
• Придбання будинку в місті
IV. Закріплення вивченого матеріалу

37. Варіант Д
Робота з документом
Завдання: прочитати документ та визначити,
про які події розповідається в тексті.
• Сергій Ярон. Київ у 80-х роках. Спогади старожила
• Щоденник студента В. Базарянинова (про порядки
Київської духовної академії)
• Скальковский,Константин Аполлонович «Воспоминания
молодости (по морю житейскому): 1843—1869»
IV. Закріплення вивченого матеріалу

38. • Вибірково перевірити виконання завдань,
зупинитися на типових помилках.
• Основні висновки:
(Гісем О. В., Мартинюк О. О. Історія України. 8 кл. Підручник. — с.139)
• Розгортання процесів модернізації викликало демографічний
вибух у другій половині XIX ст., і кількість населення
українських земель почала швидко зростати.
• У складі населення українських земель, як і раніше, переважали
селяни. Усе помітнішим ставало їх майнове розшарування.
• У житті людей пореформеної доби відбувалися значні зміни.
Найвідчутнішими вони були для жителів міст, які активно
долучалися до урбанізованого сучасного життя.
• Важливі зміни відбулися в зовнішньому вигляді міст і їх благоустрої.
• Підсумовуючи урок, повернутися до проблемного запитання.
V. Підсумки уроку

39. 1. Опрацювати параграф підручника
та виконати завдання до нього.
2. Творче завдання. Порівняти поліцейських,
які діяли на українських землях у ХІХ та ХХІ ст.
3. Випереджальне завдання. Знайти визначення
поняття «національний рух».
VІ. Домашнє завдання

40. Провідний редактор відділу (e-mail):
larisa.shvedova@ranok.com.ua