1. Урок Саме урок — те місце, де відбуваються основні процеси навчання, виховання й розвитку особистості. З уроку починається розвиток конкретної школи, з уроку починається розвиток системи народної освіти. «Багаторічні спостереження за роботою керівників шкіл переконують у тому, що поверховість, примітивізм керівництва — це насамперед результат того, що директор не знає, що відбувається на уроках, у якому напрямку розвивається творча майстерність учителя, та і чи є вона взагалі в школі, ця майстерність». Сухомлинський В.А.

2. Педагогічний аналіз уроку Педагогічний аналіз уроку є основним інструментом індивідуального психолого-педагогічного управління. Цей процес надає керівникові й учителеві величезні можливості для продуктивної взаємодії, для вирішення багатьох питань. Зміст аналізу уроку завжди має слугувати завданням розвитку , завданням включення вчителя в режим творчості. формування у вчителя переконання необхідності переглянути свої методи роботи, взаємини з учнями, якщо вони виявилися непродуктивними. найбільш потужний інструмент мотивації вчителя.

3. Мотиви, які змушують учителя подумати й повірити у свою індивідуальну цінність. До них можуть належати: — самореалізація вчителя в праці; — саморозвиток особистості; — розвиток здібностей; — засвоєння нових методик і технологій; — поліпшення взаємин з дітьми; — підвищення якості знань дітей тощо. Педагогічний аналіз уроку — найважливіший і дуже ефективний спосіб індивідуальної методичної роботи, жодна інша форма методичної роботи не відкриває для керівника школи таких сприятливих можливостей для індивідуального навчання педагога, коректування методичного боку його педагогічної діяльності, формування його методичного кредо, як педагогічний аналіз уроку.

4. Педагогічний аналіз уроку є найважливішим способом поєднання педагогічної теорії із практикою навчально-виховної роботи. Педагогічний аналіз уроку лежить в основі узагальнення й певною мірою поширення передового досвіду. Саме через педагогічний аналіз уроку можливо найбільш ефективно формувати й розвивати зв'язки наступності , які мають в умовах школи величезне значення. Він є способом граничної конкретизації управління навчально-виховним процесом , що дає можливість шляхом особистого оперативного втручання керівника школи впливати на методи навчання, на відбір і формування навчального матеріалу, на форми організації пізнавальної діяльності учнів, на збільшення типів уроків відповідно до вимог програм тощо. У процесі управління школою педагогічний аналіз уроку найбільш активно й безпосередньо впливає на кінцеві результати навчально-виховного процесу.

5. Знання дитини вчителем — це ази педагогічної культури. Найтоншою й найбільш складною стороною управління школою є формування цілісного педагогічного колективу . У формуванні педагогічного колективу величезного значення набуває конструювання єдності педагогічних позицій , єдиного підходу всіх педагогів до розв'язання найбільш важливих і складних педагогічних завдань і проблем, створення єдиної лінії в навчанні. Увесь процес педагогічного аналізу уроку необхідно будувати на демонстрації вашої щирої віри в успіх учителя , у його здатність робити те, чого ви й колектив від нього очікуєте. Педагогічний аналіз уроку є прекрасним інструментом формування спільних цінностей колективу. Аналіз уроку має бути вираженням поваги до людини й довіри до неї. Глибокий і кваліфікований аналіз уроку — кращий засіб виховання свідомого ставлення вчителя до роботи.

6. Педагогічний (повний) аналіз уроку Проблема аналізу й оцінки ефективності уроку заслуговує на велику увагу керівника школи, методиста, інспектора. Необхідно підкреслити, що іноді трапляються суперечності у вимогах перевіряючих, відсутність єдності вимог, суб'єктивізм. Це можна подолати, використовуючи єдину принципову основу аналітичної діяльності, запропоновану професором М.І. Махмутовим.

7. Повний аналіз уроку включає: загальну характеристику мети уроку: чи визначає вчитель мету і тему, чи інформує учнів про неї і як це він робить; чи все у класі сприяє тому, щоб уже на першому етапі уроку учні були підготовлені до сприймання мети і завдань уроку, до розуміння важливості поставленої теми уроку в системі інших уроків; чи акцентується увага на готовності вчителя й учнів до уроку; визначення типу і структури уроків, їх характеру: доцільність вибору даного типу уроку для досягнення мети і поставлених завдань; місце цього типу уроку в системі інших уроків з даної теми; відповідність структури уроку даному типу (послідовність розташування елементів уроку, їх наявність), регламентація в часі, роль кожного етапу у виконанні дидактичних і виховних завдань; аналіз змісту уроку; чи відповідає даний зміст особливостям виховання дітей, їх індивідуальним якостям; чи відповідає зміст матеріалу найновішим науковим знанням із конкретної теми; чи пов'язаний матеріал із життям, практикою, досвідом учнів, місцевим матеріалом; чи сприяє матеріал розвитку творчого, самостійного мислення, чи присутні у ньому елементи пошуку; історичний аспект, дослідницький характер; чи сприяє матеріал, що викладається, нагромадженню нових знань, прищепленню вмінь та навичок у порівнянні із засвоєними раніше;

8. проаналізувати виховну спрямованість матеріалу; аналіз методів і прийомів навчання на уроці: почуття міри у використанні словесних, наочних та практичних матеріалів (захоплення яким-небудь методом згубно діє на засвоєння знань, доцільніше поєднувати методи); різноманітність прийомів — чим більше різних прийомів і методів, тим активніше учні включаються до роботи; методи і прийоми індивідуальної роботи на уроці, поєднання їх з колективними формами роботи; звернути увагу на те, чи сприяють методи і прийоми навчання досягненню основної дидактичної мети; аналіз діяльності вчителя й учнів на уроці: прийоми в оцінюванні знань учнів для вчителя типові; критерії його оцінок; чи коментуються оцінки; чи оцінюються знання впродовж. уроку, чи тільки наприкінці; виховне значення оцінки; чи диференціюється домашнє завдання, який його обсяг, елементи роз'яснення в класів, ступінь складності, творчий характер домашнього завдання; активність учителя, вміння організувати клас на різних етапах, педагогічний такт, етика вчителя, вміле поєднання колективних і індивідуальних форм роботи, прийоми педагогічного впливу на клас і окремих учнів з метою ефективної організації уроку; активність і дисципліна класу, ставлення учнів до вчителя, самостійність їх роботи на уроці;

9. загальні висновки про ефективність уроку: освітнє і виховне значення уроку; відзначити позитивні, сильні сторони уроку, і його недоліки; дати поради, як уникнути останніх, до якої додаткової літератури звернутися, з чиїм досвідом ознайомитися. При аналізі уроку необхідно виходити з принципу науковості як основи об'єктивного підходу до оцінювання праці вчителя й учнів на уроці, пам'ятати про системний підхід. І компонент ІІ компонент ІІІ компонент І V компонент V компонент Головна дидактична мета Вчитель Учень Зміст Способи діяльності Навчання, виховання, розвиток Знання, майстерність, мова, загальна грамотність Рівень пізнавальної активності Рівень діяльності вчителя і учня Способи діяльності

10. Загальний аналіз уроку 1. Аналіз уроку з метою контролю: а) наявність плану і його характеристика з точки зору навчального матеріалу, педагогічних вимог; б) визначення цілей уроку; в) доведення цілей до учнів. Мотивація уроку. 2. Сучасні підходи на уроці: а) розвиток теоретичного підходу до будь-якої діяльності учня; б) проблемний виклад знань; в) залучення учнів до самостійного пошуку в процесі викладу знань; г) логічна цілісність уроку; д) творче застосування знань. 3. Дидактичні аспекти уроку: а) відповідність матеріалу уроку навчальній програмі; б) доступність навчального матеріалу і його викладання; в) обізнаність і активність учнів у процесі навчання; г) наочність навчання;

11. д) врахування вікових і регіональних особливостей; е) методи навчання: словесні, наочні, практичні; індуктивні, дедуктивні, пояснювально-ілюстративні, проблемно-пошукові; ж) форми організації навчальної роботи: групові, бригадні, ланкові, диференційовані й ін.; з) перевірка й оцінювання знань, умінь і навичок. 4. Виклад нового матеріалу: а) методи викладу, їхня доцільність і ефективність; б) використання технічних засобів; в) засоби активізації пізнавальної діяльності учнів; г) логічність і послідовність викладу, виділення основних питань теми; д) актуалізація опорних знань; е) підтримка інтересу й уваги на уроці; ж) методи і прийоми закріплення; з) робота пам'яті і мислення учнів під час закріплення; й) забезпечення засвоєння учнями основної частини матеріалу. 5. Робота над домашнім завданням: а) перевірка виконання домашнього завдання; б) зміст домашніх завдань, обсяг, посильність;

12. в) робота вчителя над підготовкою учнів до виконання домашнього завдання 6. Індивідуальний підхід до учнів. Облік і оцінювання знань: а) облік індивідуальних особливостей; б) робота зі слабкими учнями; в) робота з обдарованими учнями; г) облік знань учнів; д) мотивування оцінок; е) використання різних форм виявлення знань. 7. Дисципліна. Увага. Інтерес: а) розвиток ініціативи, творчості, самостійності. 8. Культура спілкування: а) культура мовлення вчителя й учня; б) витримка, терпимість, поступливість у спілкуванні. 9. Висновки. Оцінка за урок: відмінна, гарна, задовільна, незадовільна. 10. Пропозиції. 11. Вивчення документації вчителя.

13. Оперативний тестовий аналіз уроку 1. Тип уроку. Відповідність навчальній програмі. (Так, Ні.) Цільові настанови: вивчення нового матеріалу; формування умінь і навичок; застосування знань, умінь і навичок; узагальнення і систематизація знань; контроль і корекція знань; комбінований урок; модуль. 2. Обладнання уроку Попередня підготовка: кабінетне оснащення; кіноматеріали; звукові технічні засоби; досліди й експерименти; устаткування для дослідження; роздавальний методичний матеріал (картки, зошити); підручники і додаткові навчальні посібники; підготовка вчителя; підготовка учнів.

14. 3. Діяльність учителя на уроці: пріоритет в оперуванні навчальним матеріалом; пряме керування діями учнів; прямі вимоги; відкрите лідерство і перевага; активні дії з використанням дошки чи інших матеріалів; моторне фізичне переміщення. 4. Діяльність учнів на уроці: активність учнів у фронтальній роботі; активність у пізнавальній діяльності; місце самостійної роботи; самооцінка і самоконтроль; взаємодопомога на уроці; групові форми роботи; фізичне переміщення учнів на уроці. 5. Нові технології й оригінальні підходи на уроці: Блокове представлення навчального матеріалу, з елементами виконання складних учбово-пізнавальних дій, активність учнів при застосуванні згорнутих розумових дій, ігрові моменти уроку, змагання на уроці, творчо рефлексивні етапи уроку, групові форми роботи. 6. Оцінка уроку: авторський, престижний, звичайний, урок, що вимагає доробки.

15. Дидактичний аналіз уроку 1. Методика постановки і досягнення головної дидактичної мети уроку. 2. Реалізація принципів навчання: зв'язку з життям, проблемності в навчанні, доступності і посильності в навчанні, диференційованого підходу, систематичності і системності, науковості. 3. Оптимальність використання методів навчання: словесних — розповіді, пояснення, бесіди, стислого ділового викладу, діалогу, роботи з книгою, наочних ілюстрацій, таблиць, плакатів, демонстрацій, практичних вправ, лабораторних робіт, дослідів, пояснювально-ілюстративних, проблемно-пошукових, евристичних, дослідницьких, індуктивних, дедуктивних, продуктивних, самостійної роботи.

16. 4. Оптимальність конструювання змісту навчального матеріалу: обсяг та інформаційна насиченість, співвідношення абстрактного і конкретного навчального матеріалу, наявність фактів і аргументації, кількість законів, формул, висновків, що вимагають міцного засвоєння, кількість нових чи спеціальних понять, їхнє доведення до свідомості учнів, виділення головного, істотного і варіативність його представлення, виділення проблемного чи дискусійного матеріалу, блочність і концентричність розташування матеріалу 5. Оптимальність вибору форм навчання: фронтальна робота, групова, парна, бригадна, ланкова форми роботи, колективна чи робота на всіх, індивідуальна робота, диференційовано-групова робота, ділові і рольові ігри на уроці. 6. Рівень знань, умінь і навичок: високий рівень всіх учнів, високий рівень окремих учнів, загальний інтелектуальний рівень уроку, рівень знань, умінь і навичок більшості учнів, середній рівень знань, низький рівень знань, контроль знань з мотивацією, відповідність оцінок знанням учнів, характеристика специфічних творчих знань учнів.

17. Методичний аналіз уроку А. Зміст навчального матеріалу. 1. Чи правильно був визначений обсяг навчального матеріалу і наскільки глибоко викладена тема уроку? 2. Чи витримувалися і в якій системі вимоги дидактичних принципів, що визначають зміст навчального матеріалу, його системи і послідовності, науковості, доступності? 3. Чи не допускалися учителем фактичні і теоретичні помилки, неправильні чи неточні формулювання, неправильне чи неточне застосування термінів? Чи не залишав учитель без виправлення подібні помилки у відповідях і розповідях учнів? Якщо виправляв, то в який спосіб? 4. Чи був зміст уроку логічно закінченим і в якій мірі він відповідав темі уроку? Чи досить добре учні усвідомили зв'язок між вивченим раніше і вивченим на уроці матеріалом? 5. У чому полягає загальноосвітня, політехнічна і виховна цінність навчального матеріалу? Чи витримувалися вчителем і в якій мірі вимоги розвиваючого характеру навчання?

18. Б. Структура і хід уроку. 1. Чи правильно учитель вибрав структуру уроку, навчальні методи і методичні прийоми? Чи відповідають вони умовам їхнього застосування? Чи враховував учитель і в якій мірі психологічні вікові особливості і рівень навчальної підготовки учнів? 2. Чи зацікавлені були й у якій мірі учні темою і всім ходом уроку? Якою була поведінка учнів і вчителя на окремих етапах уроку й у цілому на уроці? Якими прийомами учитель забезпечував інтерес і увагу учнів до уроку? 3. Скільки учнів було опитано і наскільки об'єктивно були поставлені оцінки? Чи мотивувалися учителем виставлені оцінки? Яка якість знань учнів? 4. Чи цілком був виконаний план уроку і наскільки раціонально було використано навчальний час на уроці? 5. Чи дотримувався і в якій мірі вчитель педагогічного такту у стосунках з учнями? Якої оцінки заслуговує зовнішній вигляд учителя, його дикція, звучання голосу, інтонація? В. Загальні судження про урок. 1. Що можна взяти з уроку за зразок? 2. Що вимагає деяких виправлень, скорочень, доповнення? 3. Чого варто уникати? 4. З чим категорично не можна погодитися.

19. Психологічний аналіз уроку 1. Загальна психологічна спрямованість уроку: а) мотивація діяльності вчителя й учнів на уроці (за покликанням, за інтересом, під натиском, за традицією спільної діяльності тощо); б) інтерес вчителя й учнів до уроку (до типу, змісту, методів, форм). 2. Реалізація ідеї розвиваючого навчання: а) як здійснюється робота над формуванням активності, самостійності і творчості? б) які засоби використовував учитель для постійного переходу від навчання до самонавчання? в) як учитель враховує потенційну й актуальну зони розвитку дітей. 3. Організація пізнавальної діяльності на уроці: а) чи були установки на сприйняття, навчання і міркування (що сприйняти, що запам'ятати, над чим помізкувати)? 6) як учитель домагається цілісного й осмисленого сприйняття навчального матеріалу (постановкою мети, спрямуванням осмислення в одне русло, цілісний підхід, наочність, образність, психотренінги тощо)?

20. в) як організовує увагу: довільну, мінімальну, післядовільну? Як переключає увагу? Що робить при відволіканні окремих учнів чи всього класу? г) як розвиває пам'ять у дітей? Як відбирає інформацію для запам'ятовування, як націлює на часовий фактор завчання, як використовує переваги видів пам'яті за аналізаторами? Як організовує повторення з метою збереження і відтворення інформації? д) як розвиває мислення в дітей, використовуючи порівняння, зіставлення, аналіз, синтез, класифікацію, систематизацію, генералізацію? е) як працює над поняттями і доказами? Як виховує творчу уяву? 4. Формування умінь і навичок: а) які загальнонавчальні уміння і навички формував (бачити ціле, поділяти на частини, швидко читати, швидко писати, створювати план дій тощо)? б) які спеціальні уміння і навички виробляв (запам'ятовувати умови задач, застосовувати правила додавання тощо)? г) які види вправ практикував, як вони впливали на тренування умінь і навичок? д) яку роль відводить вказівкам, інструкціям, зразкам при формуванні умінь і навичок?

21. 5. Розвиток емоційно-вольової сфери учнів: а) які емоційні стани переважають в учнів на уроці (врівноважені, неврівноважені, позитивно напружені, негативно напружені)? б) які засоби використовував учитель для корекції емоційних станів у дітей? в) чи враховував учитель індивідуально-типологічні особливості емоцій у дітей? г) що робить учитель для активізації вольової сфери дітей? д) чи були діти з агресивним або депресивним станом? Чи знає вчитель, у кого бувають афекти? 6. Психологічна саморегуляція вчителя на уроці. а) яке творче самопочуття вчителя на уроці? б) який контакт з учнями? в) як реагує учитель на відвідування адміністрацією уроку? г) який рівень спілкування на уроці?

22. Ідеологічний аналіз уроку 1. Загальноідеологічна спрямованість уроку. Роль і місце уроку в системі демократичного підходу в керуванні. 2. Як відбувається формування наукового світогляду і почуття національного громадянства? 3. Як ставляться учні до питання спільного перебування дітей різних національностей? 4. Як реагують на поширення української мови у викладанні предмета? 5. Якою мірою учитель використовує елементи української культури і духовності на уроці? 6. Як учитель розвиває уміння учнів підходити до всіх явищ із плюралістичних позицій? 7. Як здійснюється процес виховання борців за відновлення демократії в державі? 8. Як створюється позитивна суспільна думка про створення неформальних об'єднань (суспільних об'єднань) і утвердження соціальної справедливості? 9. Як володіють учитель і учні сучасною інформацією про політичні й економічні явища в нашій країні? 10. Чи сполучається зміст уроку з політичною обстановкою в нашій країні, СНД? 11. Яку позицію займає вчитель стосовно України як самостійної, незалежної держави? 12. До якої політичної організації входить вчитель? Якій організації виражає симпатію?

23. Соціологічний аналіз уроку 1. Які форми співробітництва вчитель використовує на уроці? 2. Які стосунки між учителем і учнями на уроці: доброзичливі, напружені, невизначені, агресивні, депресивні, підлеглий-підкорені, підпорядковані, урівноважені, ділові, змістовні? 3. Як виконують доручення чи вказівки вчителя — нервово, спокійно, довірливо, байдуже, шанобливо, чемно, коректно? 4. Як спілкуються діти між собою на уроці? Як допомагають один одному? Які цілі при цьому переслідують? 5. Хто з учнів займається випереджальним навчанням? Що вивчив наперед? 6. Що особливо сподобалося учням на уроці, а від чого вони з задоволенням відмовилися би? 7. Чи одержали діти задоволення від уроку? Яку вони поставили б оцінку уроку, якби оцінювали за десятибальною шкалою? 8. Який педагогічний такт учителя? Чи завжди вчитель на уроках ввічливий, доброзичливий, тактовний? Якщо не завжди, то чому? 9. Якби учні хотіли по-іншому побудувати урок і стосунки з учителем? 10. Які скарги має вчитель на учнів? Що хотів би змінити у стосунках з дітьми?

24. Санітарно-гігієнічний аналіз уроку 1. Дотримання необхідного режиму: теплового, повітряного, світлового. Дотримання порядку і чистоти. 2. Наявність відповідних меблів, їх зовнішній вигляд, правильне розташування. 3. Які засоби попередження (фізкультхвилинки, зміна видів діяльності, можливість вільного переміщення дітей і введення перегрупувань, аутотренінг) використовує вчитель? Їхня доцільність. 4. Дотримання техніки безпеки при веденні уроку. Наявність інструкцій. 5. Дотримання правильної посадки учнів. Облік дітей, що погано чують чи бачать, високих і низьких на зріст. 6. Дотримання правил розміщення уроків протягом дня. 7. Використання вчителем результатів медичного огляду дітей. 8. Зовнішній вигляд учителя й учнів на уроці: одяг, зачіска, взуття, чистота обличчя, рук. 9. Організація робочого місця вчителя. 10. Організація робочих місць учнів. 11. Можливість провітрювання приміщення. 12. Режим роботи дітей цього дня. 13. Можливість рухового режиму дітей на перервах.

25. Самоаналіз уроку 1. Коротка характеристика пізнавальних можливостей учнів. 2. Характеристика дисциплінованості й організованості учнів даного класу. 3. Характеристика ступеня складності даного навчального матеріалу для віку дітей. 4. Обґрунтованість цілей і задач уроку, типу і структури уроку. 5. Підготовча частина уроку, у тому числі підготовка устаткування. 6. Чим викликаний підбор методів і форм організації учнів на уроці? 7. Досягнення на уроці. 8. Невдачі на уроці. Причини. 9. Загальна самооцінка уроку за десятибальною шкалою. 10. Чи задоволені (незадоволені) уроком вчитель, учні?

26. Аналіз уроку учнями 1. Урок гарний тоді, коли на ньому цікаво, Цікаво, коли розповідає вчитель, коли дає нам можливість вирішувати проблеми, коли нас невимушено запитує. 2. Урок подобається, коли ми точно знаємо, що треба на уроці засвоїти, які уміння придбати, може, не те, що подобається вчителеві, але що нам необхідно. Нам також хочеться завжди знати, для чого ми це вчимо. 3. Звертання вчителя до учнів є основним на уроці. Нам хотілося б, щоб учитель називав нас по імені, щоб не дивився так суворо при опитуванні чи при виконанні якої-небудь справи. Щоб учитель не говорив занадто голосно. Щоб не викрикував прізвища, щоб не кричав на всіх, а викликав би учня і поговорив, коли порушує порядок тільки один учень. 4. Найголовніша якість уроку — зрозуміле пояснення вчителем нового матеріалу. Коли вчитель зрозуміло, образно, із прикладами розповідає, то багато учнів розуміють його, знають матеріал і ставляться з великою повагою до вчителя.

27. 5. Добре, коли вчитель може підійти до кожного учня, якщо необхідно, чи допомогти йому, і про це весь клас не інформує. 6. Найкращий урок і вчитель, коли учні не бояться на уроці, почуваються вільно, зацікавлено працюють. Є такі вчителі, у яких працюється легко навіть при складному завданні. Учителя не бояться, але всі працюють, тому що поважають. 7. Урок гарний, коли ніхто в клас не заходить і не заважає, але так буває не завжди. 8. Найкращий урок, коли вчитель починає і закінчує його вчасно і не задає домашнє завдання після дзвінка. 9. Добре, коли вчитель ставить на уроці багато об'єктивних оцінок. 10. Найкращі уроки, коли вони проходять у вигляді ділової або якоїсь іншої гри.

28. Аналіз нестандартного уроку 1. До якого типу відноситься нестандартний урок: змістовної спрямованості, комунікативної спрямованості, змагального характеру, досліджень і подорожей, навчальних ігор, суспільного огляду, інтегрованої структури, театралізованої інтерпретації, організаційно-діяльнісного напрямку? 2. Чим викликана необхідність проведення нестандартного уроку? 3. Які цілі переслідує вчитель на нестандартному уроці: дати можливість самореалізації учнів, робота з обдарованими дітьми, підвищити емоційний рівень уроку, використовувати творчий потенціал вчителя чи учнів, учити комунікативності в нових умовах життя, опанувати дослідницькі навички тощо. 4. Характерні риси підготовчої частини уроку. 5. Місце учнів, доцільність і розумність циркулюючої навчальної інформації на уроці. Сполучення обов’язкового і додатково навчального матеріалу.

29. 6. Чи досягнутий очікуваний позитивний емоційний рівень на уроці? 7. Як виявили себе на уроці учні? Чи розкрилися обдаровані? 8. Чи підвищилася активність учнів і їхній інтерес у порівнянні зі звичайними уроками? 9. Як виявлялося співробітництво вчителя й учнів? 10. Чи правильно оцінював учитель дітей, виставляючи оцінку у двох вимірах: за знання та за культуру спілкування і поведінки? 11. Чи досяг учитель поставлених цілей?

30. Аналіз модуля Модуль розглядається як заняття тривалістю 35 чи ЗО хвилин. 1. Який тип модуля використовував учитель: установочно-мотиваційний, змістовно-пошуковий, контрольно-значеннєвий, адаптивно-перетворюючий, контрольно-рефлексивний, системно-узагальнюючий? 2. Які цільові настанови поставив учитель: розкрити явище з обліком накопиченої наукової інформації, поміркувати в галузі теоретичного аспекту і практичного його застосування, творчо розвивати знання з урахуванням суб'єктивного підходу, учити самоаналізу знань і самооцінці, визначати свій рівень інтелектуального розвитку тощо? 3. Яке місце займає психологічна підготовка вчителя й учнів до проведення модулів? Як проходить адаптація? 4. У якому співвідношенні знаходиться базовий рівень навчального матеріалу використання елементів шкільного компонента?

31. 5. Науковість і оригінальність змісту навчального матеріалу, його блокова конструкція і композиція. 6. Місце і роль інтегрованого підходу в розкритті наукових підходів, що складають головну сутність навчального матеріалу. 7. Оптимальність сполучення усних і самостійних письмових робіт під час заняття. 8. Управлінська діяльність учителя у сполученні колективних, групових і індивідуальних форм роботи в модулі. 9. Методична забезпеченість модуля для прояву самостійної пізнавальної діяльності учнів. 10. Елементи психодіагностики в модулі. 11. Раціональне використання часу на інтелектуальний розвиток дітей. 12. Загальне емоційне тло модульного навчання.

32. Аналіз уроку з проблеми «Базисний компонент навчального матеріалу» 1. Рівень розуміння вчителем і учнями базисного компонента знань, базисного компонента навчального матеріалу. 2. Співвідношення базисного компонента навчального матеріалу з інтелектуальними можливостями учнів і державним замовленням. 3. Доцільність вичленовування базисного компонента, визначення його меж у блоці і в темі. 4. Цільові настанови на уроці і мотивація фундаментального засвоєння базисного компонента. 5. Чи використовував учитель генеральну лінію розвитку базисного компонента з технологією пояснення?

33. 6. Якою мірою використані інтегративні підходи при розкритті базисного рівня (зв'язку по вертикалі — наступність і зв'язки, але горизонтального функціонування)? 7. Як використовувалася самостійна робота і занурення в базис як технологія засвоєння базису? Яке місце займали інтерпретовані і варіантні повторення? 8. У чому суть технології багаторазового закріплення базису? 9. Обсяг і відповідність, нові технології засвоєння базису з традиційними видами роботи учнів на уроці? 10. Які підсумки фундаментального засвоєння базисного компонента? 11. Місце і роль психодіагностики інтелектуального розвитку учнів в базисному компоненті знань на даному уроці, в системі уроків.

34. Аналіз уроку з проблеми «Розвиваюче навчання» 1. Чи була поставлена перед учнями мета їх розвитку (загальної психіки, інтелекту, інтересу, емоцій, волі, здібностей)? 2. Які прийоми використовував учитель для активізації сприймаючої пізнавальної діяльності дітей? 3. Чи визначив обсяг інформації для запам'ятовування близько до тексту, орієнтованого чи вибіркового запам′ятовування, збереження і відтворення? Як використовував рівень розвитку пам'яті дітей? 4. Як розвивав мислення, порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, систематизацію? 5. Як керував інтелектуальною увагою учнів? 6. Як збагачував мову дітей? Поняттями? Термінами?

35. 7. Чи були завдання підвищених труднощів? Як були представлені? Кому адресовані в першу чергу? Для чого це потрібно? 8. Чи акцентував вчитель увагу на теоретичних аспектах знань? Для чого це потрібно? 9. Чи використовував учитель прискорений темп навчання для розвитку дітей? 10. Як учитель довідується і використовує актуальну зону розвитку дітей? Для якої категорії дітей вона найприйнятніша в навчанні? 11. Як учитель досліджує і використовує потенційну зону розвитку дітей? 12. Чи використовує вчитель колективні міркування дітей і при яких умовах вони сприяють розвитку? 13. Як оцінює вчитель розвиток дітей? Словами? Оцінками? Тестами? 14. Загальна оцінка уроку з проблеми «Розвиваюче навчання» цілком відповідає вимогам, відповідає тільки наполовину, відповідає частково, важко оцінити відповідність, не відповідає.

36. Аналіз уроку з проблеми «Гуманізація і гуманітаризація навчання» 1. Як складаються відносини вчителя й учнів на уроці (поважні, довірливі, натягнуті, напружені, тривожні, байдужі, негативні, зловтішні, грубі, недовірливі)? 2. Які прийоми використовував учитель для запобігання конфлікту, якщо такий намічався при перевірці домашнього завдання, закріпленні знань, актуалізації, оцінюванні? 3. Як діти ставляться один до одного (доброзичливо, тактовно, стримано)? 4. Чи акцентував увагу вчитель на біблійних істинах про добро і зло як основних атрибутах гуманізму й антигуманізму? 5. Чи використовував учитель релігійні атрибути для утвердження добра? Наприклад, про всепрощення, згоду, спокій тощо.

37. 6. Чи володів учитель стриманими позитивними емоціями на уроці для підтримки гарного настрою? 7. Як піклувався про здоров′я і благополуччя дітей? Як використовував навчальний матеріал для формування гуманних стосунків? 8. Чи доцільно ввів навчальний матеріал гуманітарного напрямку в загальну структуру уроку? 9. Чи цікавий був матеріал про життя відомих людей за змістом і в уяві дітей? 10. Яку позицію зайняв учитель у ставленні до байдужих учнів з метою створення спокійної робочої обстановки для інших?

38. Аналіз уроку з проблеми «Інтегрований підхід у навчанні» 1. Як розуміє вчитель інтеграцію і чи психологічно готовий він до проведення уроків на інтегрованій основі? 2. З якими досліджуваними явищами інтегруються явища, розглянуті даним навчальним предметом? 3. Чи готові діти дидактично і психологічно до проведення таких уроків? 4. Яка цільова настанова і мотивація даного уроку на інтегрованій основі? 5. З якими предметами (темами) інтегрується даний урок? 6. Який обсяг навчального матеріалу на уроці буде розглядатися через інтегрування? Чи можна вказати відсоток?

39. 7. Як актуалізуються опорні зв'язки, що будуть синтезувати знання про явище в нових умовах? 8. Яка участь учнів у всебічному розкриті зв'язків досліджуваного явища? 9. Яким чином на уроці формуються уміння і навички інтегрувати навчальний матеріал? 10. Яких стосунків домагається вчитель при роботі з інтегрованим матеріалом? 11. Чи має урок практичну спрямованість? Яку? 12. Якою мірою сприяв інтегрований урок розширенню кругозору й ерудиції учнів і вчителя? 13. Який загальний результат проведення інтегрованого уроку?

40. Схема спостереження при вивченні системи уроків учителя 1. Підготовка вчителя до вивчення теми. Якість тематичного і поурочного планування, нагромадження і відбір дидактичного матеріалу. 2. Психологічний режим: мобілізуючий початок уроку. Емоційний фон; система стимулювання пізнавальної активності учнів, виховання на уроці, культура спілкування; методи, прийоми мобілізації всіх зусиль розумових, фізичних, вольових — для досягнення поставлених завдань. 3. Зміст навчання, відповідність вимогам програми: тема; мета (навчальна, виховна, розвивальна); типи уроків, їх структура; дотримання програми; набір навчального матеріалу (обсяг, повнота).

41. 4. Реалізація дидактичних принципів навчання: наукова спрямованість; зв'язок із життям; доступність викладу; систематичність і послідовність; забезпечення міжпредметних зв'язків; свідомість засвоєння, активність учнів; єдність конкретного і абстрактного. 5. Методи і прийоми роботи вчителя й учнів на уроках: методи вивчення нового матеріалу; методи закріплення, вироблення навичок і умінь; методи і прийоми перевірки й оцінювання знань учнів; активізація пізнавальної діяльності учнів; місце і питома вага самостійних і творчих робіт на уроках. 6. Елементи наукової організації праці вчителя й учнів. 7. Обладнання уроків: доцільність, ефективність використання (ілюстративний, науково-пізнавальний матеріал).

42. 8. Система домашніх завдань: характер завдань (творчий, репродуктивний); наступність між класною і домашньою роботами; врахування індивідуальних особливостей; зв'язок із життям; обсяг; виховний і розвиваючий характер; мотивація виконання домашніх завдань. 9. Санітарно-гігієнічний режим на уроці. 10. Дотримання вчителем єдиних вимог до учнів. 11. Насиченість уроку, раціональне використання часу. 12. Ступінь оволодіння знаннями і навичками. Обсяг знань. 13. Система письмових робіт учнів, якість їх виконання. 14. Організація учителем позакласної роботи, використання різних джерел інформації

43. Технологічна карта спостереження та аналізу стану реалізації технології інтерактивного навчання Дата ___ Клас ___ Предмет ___ Прізвище вчителя ___ Мета відвідування уроків: раціональність та ефективність використання інтерактивних технологій на уроці. Тема уроку:___ Мета уроку:___ Тип уроку:___ Обладнання уроку:____ 1. Етапи та зміст уроку. 2. Проміжні цілі. 3. Стан реалізації технологій інтерактивного навчання: • використання кооперативної функції навчальної діяльності (робота в парах, ротаційні трійки, «Два-чотири-всі разом», «Карусель», «Акваріум»):

44. • використаним технологій колективно-групового навчання (обговорення проблеми в загальному колі, аналіз ситуації, вирішення проблем, «Мікрофон». «Незакінчені речення», "Мозковий штурм», «Навчаючись — учусь", «Ажурна пилка», «Дерево рішень»), • використання технології ситуативного моделювання (симуляція або імітація гри, громадські слухання, спрощене судове слухання, розігрування ситуації за ролями); • технології опрацювання дискусійних питань (метод «Прес», «Займи позицію», «Зміни позицію», "Неперервна шкала думок», дискусії, дискусії в стилі ток-шоу, оцінювання дискусії, дебати); • мотиваційна діяльність вчителя та учнів; • оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів; • надання необхідної інформації; • включення кожного учня в діяльність для досягнення поставленої мети; • взаємодія учнів один з одним при вирішенні проблеми; • правильність розподілу часу при виконанні завдань; • організація роботи учнів у парах та малих групах; • підбиття підсумків та оцінювання результатів уроку. 4. Оцінка ефективності реалізації технології інтерактивного навчання.

45. Логіко-структурна залежність між загальним, аспектним та компонентним видами аналізу уроку Загальний аналіз уроку Аспектний аналіз уроку Компонентний аналіз уроку Параметри характеристики (основні аспекти уроку) Аспект уроку, що спостерігається Параметри характеристики (основні компоненти аспекту уроку) Компонент, що спостеріга-ється Параметри характеристики компонента уроку Організацій-ний Дидактичний Психологічний Виховний Санітарно-гігієнічний Психологічний 1 — сприйняття 2—спостережливість 3 — пам'ять 4 — мислення 5 — уява 6 — фантазія 7 — мова 8 – стиль взаємин Стиль взаємин 1 — авторитарний 2—демократич-ний З—ліберальний

46. Загальний аналіз уроку Аспектний аналіз уроку Компонентний аналіз уроку Оцінка ефективності уроку як цілісної складової системи (синтез оцінок, стану реалізації основних аспектів уроку: 1-5) Оцінка стану реалізації психологічного аспекту уроку (синтез оцінок стану реалізації основних компонентів психологічного аспекту уроку: 1-8) Оцінка стилю взаємин за параметрами характеристик: 1-3