Заратустра — танцор, Заратустра — легок, он взмахивает крыльями и готов к полету, он зовет за собой всех птиц, проворный и блаженно легкий.
Заратустра - пророк, Заратустра - смеющийся пророк, терпеливый, терпимый, влюбленный в прыжки и авантюры, сам я возложил на себя этот венец!
О высшие люди, вот ваше худшее: вы не учились танцевать так, как должно, — так, чтобы в танце выйти за пределы свои! Что с того, если вы — не удались!
Лучше проиграть в великом, чем победить в малом — вы, по меньшей мере, попытались! Даже поражение в деле превосхождения самого себя — это великая победа. Само стремление, сама попытка приносит вам преображение.
Чтобы в танце выйти за пределы свои! Это сущность учения Заратустры. Он объявляет себя смеющимся пророком.
Сколь многое еще возможно! Так научитесь же в смехе выходить за пределы свои! Вы, лихие танцоры, выше и выше вздымайте сердца ваши! И не забывайте, как следует посмеяться!
Этот венок смеющегося, этот венок из роз: вам я бросаю его, братья мои. Смех объявил я священным: о, высшие люди, учитесь смеяться!
Это мое утро, мой день загорелся: вставай, поднимайся, Великий Полдень!
...Так говорил Заратустра, покидая пещеру свою, сияющий и сильный, словно утреннее солнце, восходящее из-за темных гор.
Д. ДАТТА
ФИЛОСОФИЯ
МАХАТМЫ ГАНДИ
Заратустра — танцор, Заратустра — легок, он взмахивает крыльями и готов к полету, он зовет за собой всех птиц, проворный и блаженно легкий.
Заратустра - пророк, Заратустра - смеющийся пророк, терпеливый, терпимый, влюбленный в прыжки и авантюры, сам я возложил на себя этот венец!
О высшие люди, вот ваше худшее: вы не учились танцевать так, как должно, — так, чтобы в танце выйти за пределы свои! Что с того, если вы — не удались!
Лучше проиграть в великом, чем победить в малом — вы, по меньшей мере, попытались! Даже поражение в деле превосхождения самого себя — это великая победа. Само стремление, сама попытка приносит вам преображение.
Чтобы в танце выйти за пределы свои! Это сущность учения Заратустры. Он объявляет себя смеющимся пророком.
Сколь многое еще возможно! Так научитесь же в смехе выходить за пределы свои! Вы, лихие танцоры, выше и выше вздымайте сердца ваши! И не забывайте, как следует посмеяться!
Этот венок смеющегося, этот венок из роз: вам я бросаю его, братья мои. Смех объявил я священным: о, высшие люди, учитесь смеяться!
Это мое утро, мой день загорелся: вставай, поднимайся, Великий Полдень!
...Так говорил Заратустра, покидая пещеру свою, сияющий и сильный, словно утреннее солнце, восходящее из-за темных гор.
Д. ДАТТА
ФИЛОСОФИЯ
МАХАТМЫ ГАНДИ
Пропонуємо до уваги читачів уривки із майбутньої антології письменників Донбасу «Порода». Незабаром книга буде презентована у Львові на Форумі видавців.
Пропонуємо до уваги читачів уривки із майбутньої антології письменників Донбасу «Порода». Незабаром книга буде презентована у Львові на Форумі видавців.
Козацька берегиня
Літературний вечір
Мета:
- розширити знання учнів про історію та традиції славного українського козацтва, їх життя на Січі та у родині;
- виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до України; дотримуватися норм козацької моралі.
Обладнання: ілюстративний матеріал; електронна презентація; історичні альбоми
Брага. Презентация Microsoft power point 5 (2)Tamara Emec
"Розвиток музичних здібностей учнів шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій", здосвіду роботи Браги Людмили Василівни-вчителя музичного мистецтва Веприцької ЗОШ І-ІІІ ступенів
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
1. Життя іде, і все без
коректур,
І час летить не стишує
галопу…
2.
3.
4. “Найтяжча кара звалася життям…”
(Урок-дослідження за романом у віршах
“Маруся Чурай” Ліни Костенко)
Епіграф:
Ця дівчина не просто так, Маруся
Це – голос наш. Це – пісня. Це душа.
* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *
Хіба то дівка? То ж таки ледащо,
Усе б співала. Боже упаси!
Ліна Костенко “Маруся Чурай”
8. І теж вона признала під сумлінням,—
що так було, любилися ми з Грицем,
побратись мали... мови не стає...
Що він ходив до тої чарівниці,
панове суд, то істина не є.
Вона у нього розум відіймила,
але було це не тепер, колись.
А як вона була йому немила,
то хто ж його присилує: женись!
Вона ж, дурна, чогось була топилась,
по тому ще й заслабла і злягла.
А я кажу: чого ти причепилась?
Чи ти його у власність набула?
А він такий, що він брехать не буде.
Грицько був чесний, не якийсь бабій.
Він сам казав, що вже її забуде.
У домі в нас він був уже, як свій.
Оце увосень мали ми побратись.
Помщаючись, пропала ж і сама.
Вже тато наш і на весілля
втратились,
а Гриць умер... а Гриця вже нема...
9. — Пане Пушкарю, полковнику полтавський,
а добродію наш!
Що вам маю сказати? Спасибі людям за
тишу.
Он сидить писар, Туранський Ілияш.
Хай він мої сльози запише.
Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.
А я скажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа — то тихе море сліз.
Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна.
І чим же, чим ви будете карати
моє смутне, зацьковане дитя?
Чи ж вигадає суд і магістрати
страшнішу кару, ніж таке життя?!
Ви грамотні. Ви знаєте латину.
За крок до смерті, перед вічним сном,
одного прόшу:
у мою дитину
не кидайте словами, як багном!
10. Я, може, божевільним тут здаюся.
Ми з вами люди різного коша.
Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.
Коли в похід виходила батава,—
її піснями плакала Полтава.
Що нам було потрібно на війні?
Шаблі, знамена і її пісні.
Звитяги наші, муки і руїни
безсмертні будуть у її словах.
Вона ж була як голос України,
що клекотів у наших корогвах!
А ви тепер шукаєте їй кару.
Вона ж стоїть німа од самоти.
Людей такого рідкісного дару
хоч трохи, люди, треба берегти!
Важкий закон. І я його не зрушу.
До цього болю що іще додам?
Вона піснями виспівала душу.
Вона пісні ці залишає нам.
Ще тільки вирок — і скінчиться справа.
І славний рід скінчиться — Чураї.
А як тоді співатиме Полтава?
Чи сльози не душитимуть її?
11. ...А вже світає. Сумно, сумно, сумно
благословляється на світ.
Десь коні ржуть і глухо грають сурми.
Полтавський полк виходить у похід.
Десь грають сурми. В добрий час їм
грати.
В литаври б’ють, так само як колись.
Душа рвонулась — і застряла в гратах,
прозорі руки з гратами сплелись.
Далекий гомін сповнює в’язницю.
Десь вітер гонить куряву руду.
Це вперше, Грицю, це уперше, Грицю,
що я тебе в похід не проведу!
Ой, ллються сльози материнські,
ллються!
Свята печаль, печаль без гіркоти.
Загинуть хлопці, то хоча б по-людськи.
А як загинув, як загинув ти?!
12. ...Ну, от я й виросла.
Ловлю себе на слові.
То як, Марусю? Полюбив? Такий?
Я — навіжена. Я — дитя любові.
Мені без неї білий світ глевкий.
Ото за те й судити мене треба.
Всі кари світу будуть замалі.
Моя любов чолом сягала неба,
а Гриць ходив ногами по землі.
Біднесенький, намучився зі мною.
Веселий був, а я була сумною.
Ласкавий був, розгублений і добрий.
Зайшов за мене, як за чорний обрій.
Гукав мене, а я вже не озвалась.
Заплутався,— сказала: вибирай.
А в нього ж серце навпіл
розривалось.
А він Бобренко. Він же не Чурай.
13. «Дійшла до нас, до гетьмана, відомість,
іж у Полтаві скоївся той гріх,
що смертю має буть покараний.
Натомість
ми цим писанням ознаймуєм всіх:
В тяжкі часи кривавої сваволі
смертей і кари маємо доволі.
І так чигає смерть вже звідусіль,
і так погрéбів більше, ніж весіль.
То чи ж воно нам буде до пуття —
пустити прахом ще одне життя?
Чурай Маруся винна у в одному:
вчинила злочин в розпачі страшному.
Вчинивши зло, вона не є злочинна,
бо тільки зрада є тому причина.
Не вільно теж, караючи, при цім не
урахувати також і чеснот.
Її пісні — як перло многоцінне,
як дивен скарб серед земних марнот.
Тим паче зараз, як така розруха.
Тим паче зараз, при такій
війні,—
що помагає не вгашати духа,
як не співцями створені пісні?
Про наші битви —на папері
голо.
Лише в піснях вогонь отой
пашить.
Таку співачку покарать на
горло, —
та це ж не що, а пісню
задушить!»
14. Ми з нею рідні. Ми одного кореня.
Мабуть, один лелека нас приніс.
Батьки у нас безстрашні й
невпокорені
і матері посивілі од сліз.
Минув той час, ті грози відгучали.
Нові громи схрестились на мечах.
Ми з нею — діти однії печалі.
Себе читаю у її очах.
Минають ночі думами, півснами...
І я минаю... і минають дні...
Вона мовчить і думає піснями.
І не минають лиш її пісні.
15. Роман у віршах – форма епічної і
ліро-епічної поезії, що дотримується
вимог роману у зображенні дійсності.
16. Сенкан до образу Марусі та Гриця
1. Іменники
2. Прикметники (означення)
3. Дієслова
4. Фрази і речення
5. Епітети або вислови про героїв.
21. Оцінка учнями-одинад- Актуальність
цятикласниками проблем
сьогодні
Твір
Ліни Костенко
“Маруся Чурай”
Повчальність Оцінка
твору літературною
критикою
22. Ця дівчина
не просто
так, Маруся
Це – голос
наш. Це –
пісня. Це
душа.
Хіба то дівка?
То ж таки
ледащо,
Усе б
співала. Боже
упаси!
23. Не знаю я, що буде після нас, в
які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється –
час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі…