Франц Шуберт був одним із перших композиторів-романтиків, що яскравою кометою промчав на музичному небосхилі, залишивши після себе величезну кількість творів. Його музику, безпосередню, щиру і світлу, зараз люблять слухачі та виконують музиканти в усьому світі. До Дня Європи в Україні, який цьогоріч припадає на 21 травня, пропонуємо вам познайомитись із творчістю видатного австрійського композитора Франца Шуберта, 225-річний ювілей якого був наприкінці січня цього року.

1. «Він був поетом
у душі…»
(до 225-річчя від дня народження
Франца Шуберта)

2. В мальовничому містечку Ліхтенталь
поблизу Відня жила багатодітна
родина скромного вчителя
приходської школи Франца Шуберта.
31 січня 1797 року тут народився
хлопчик, якого також назвали Франц.
Помешкання, в якому жили Шуберти,
було тісне й маленьке – складалося із
кімнати та кухні. У цій кухонці,
тіснуватій, з низькою стелею, вузькими
віконцями, з’явився на світ маленький
Франц.
Проте, невдовзі батькові вдалося таки
купити невеличкий будинок. Дарма, що
для цього треба було довгий час
заощаджувати і наробити боргів. Але ж
яке щастя було переселитися з тісної
квартири до доволі просторого будинку.
Музей-будинок Франца Шуберта
Ліхтенталь.
Передмістя
Відня

3. Маленький Франц був кмітливим і розумним хлопчиком.
У 6 років батько віддав його до школи, де він став одним із
кращих учнів. Щодо музики, то її в сім’ї Шубертів дуже
любили і постійно влаштовували музичні вечори.
Заняття з музики дуже захопили
Франца.
З семирічного віку він навчався грати
на кількох інструментах, співати,
вивчав теоретичні дисципліни.
І виявилося, що такого таланту до
музики, як у Франца, не було в
жодного з Шубертів. Як тільки до його
рук потрапляла скрипка, він ставав
зовсім іншим. Крім того, у хлопчика
був чудовий голос. Він співав у
церковному хорі, де виконував
складні сольні партії.

4. Коли Шуберту виповнилося 11 років, його
віддали в церковно-співочу школу –
конвікт.
Це був заклад із дуже жорсткою
дисципліною. Покарання чекало мало не
на кожному кроці. У Франца постійно
боліли ноги, йому не вистачало сонця,
світла. Але незважаючи ні на що, хлопчик
був щасливий тим, що його залучали до
чарівного світу музики.
У школі був свій учнівський оркестр, де
незабаром Шуберт став виконувати партію
першої скрипки, а іноді навіть диригувати.
Будівля конвікту у Відні

5. Свій перший твір Шуберт написав у
13 років. Видатні здібності Франца
згодом помітив сам придворний
капельмейстер Антоніо Сальєрі.
Цілий рік Шуберт брав у нього уроки.
Саме він наврочив талановитому юнакові
велике майбутнє.
Коли голос Шуберта почав ламатися, він
залишив конвікт і влаштувався помічником
учителя в школі, а щоб заробити трохи
грошей давав приватні уроки.
Це займало майже весь його час, але і під
час цієї «шкільної каторги» Шуберт створив
неймовірну кількість музичних творів:
5 симфоній, 7 сонат, 300 пісень, серед яких
«Маргарита за прядкою» та
«Лісовий цар» на слова Гете.
Антоніо Сальєрі

6. Цей невисокий, дещо схильний до
повноти, короткозорий, сором’язливий,
але напрочуд чарівний парубок створив
навколо себе особливий культурний
простір.
Освічені, наділені тонким музичним і
поетичним смаком представники нового
віденського класу регулярно збиралися на
домашніх вечорах музики Шуберта,
названих пізніше «шубертіадами».
Інколи такі зустрічі присвячувалися тільки
музиці Шуберта. Він грав свої твори і часто
деякі з них складав прямо на ходу. А іноді
музика навіть снилася завзятому
композитору, і щоби встигнути її вранці
записати на невеличких клаптиках паперу,
йому доводилося спати в окулярах.
Шубертіада. Юлій Шмід. 1897
Афіша шубертіади. 1818 р.
Деталь.

7. Партитури його великих творів
видавці ігнорували, у постановці
опер йому відмовляли,
посилаючись на слабке лібретто.
Декілька років молодому
композитору доводилося жити у
своїх друзів, які всіляко
допомагали йому.
Зрозумівши, що музика це його покликання, Шуберт покидає роботу
вчителя. Обурений батько залишає його без грошей.
Незважаючи на невтомну працю і схвальні відгуки молодих
колег-музикантів, Шуберт ніяк не міг забезпечити собі гідне життя
самою лише музикою.
Йоган Батист Енгер,
Ансельм Хюттенбреннер та
Франц Шуберт. Літографія
Й. Тельчера, 1827

8. Одного разу до Шуберта завітав його друг
художник Моріц Швінд.
Цього дня у композитора закінчився нотний
папір, а грошей, щоб придбати новий не було.
Тоді художник хутко почав наносити на папір
паралельні лінії – нотний стан. А коли згодом
Швінда запитували, яку із своїх робіт він вважає
найкращою, він відповідав: нотні лінії для
Шуберта.
Моріц Швінд
Під час чергових фінансових негараздів Шуберт зайшов у ресторан пообідати.
Але хазяїн на виплату годувати його більше не схотів. Тоді Шуберт взяв
журнал, що був на столі, і взявся його читати. Композитору дуже сподобався
один вірш і він одразу ж склав на нього музику. Ноти Франц віддав
господарю, і той приніс йому яловичину з картоплею. Через 30 років ці ноти
були продані в Парижі за сорок тисяч франків.
Це була відома «Колискова» Шуберта.

9. Однак дві створені частини симфонії
залишають враження дивовижної
цілісності, повноти і, як не дивно,
завершеності.
Врешті “Незавершена симфонія”
відкрила шлях новому жанру, що
став відомий як романтизм.
В цей період Шуберт написав два своїх видатних твори: цикл пісень
«Прекрасна Мельничиха» та симфонію №7.
До речі, ця симфонія була знайдена тільки через 40 років після смерті
Шуберта.
ЇЇ називають “Незавершеною”, адже замість традиційних для
класичного циклу 4-х частин, вона містить лише дві.

10. Але як би ні намагалися допомогти йому його друзі,
це були роки запеклої боротьби за існування, життя в
холодних кімнатках, ненависні уроки, що йому
доводилося давати заради мізерного заробітку…
Зубожіння не дозволило Шуберту одружитися із
коханою дівчиною.
Друзі стверджували, що Шуберт мав сильне почуття
до своєї учениці, графині Кароліни Естергазі,
якій він присвятив твір «Фантазію фа мінор»
для двох фортепіано. Кароліна Естергарзі
Відомий співак того часу Йоган Фогль, якому
сподобались незвичні пісні Шуберта, почав збагачувати
ними всі свої концерти. Пісні Шуберта ставали
популярними.
Негаразди попередніх років компенсували успіхи
щасливого 1825 року. Кількість публікацій збільшувалася і
злидні дещо відступили. Саме в цей період був написаний
широко відомий твір «Ave Maria».
Йоган Міхаель Фогль

11. Шуберт писав музику на вірші поетів
різного рівня, від великих до порівняно
маловідомих літераторів і любителів.
Близько 70 пісень написано на вірші Гете,
понад 40 пісень - на вірші Шиллера,
50 пісень склав на вірші свого друга
Й. Майрхофера.
Крім величезного мелодійного дару,
композитор мав унікальну здатність
передавати музикою загальну атмосферу
вірша, так і його смислові відтінки.

12. Творчість Шуберта активно висвітлювалась у пресі, його було обрано
членом віденського Товариства друзів музики,
і 26 березня 1828 року він дав у залі Товариства авторський концерт, який
пройшов з великим успіхом.
Це був єдиний раз, коли Шуберт довідався, що таке справжній тріумф.
Проте кошти за концерт були настільки мізерні, що Шуберт зміг купити
на них лише рояль.
Густав Клімт.
Шуберт за фортепіано.
1899р.

13. Шуберт знову повний сміливих планів, він інтенсивно працює над
новими добутками. Але до смерті залишається кілька місяців.
Шуберт занедужує тифом і помирає 19 листопада 1828 року.
Йому був 31 рік.
Сучасники сприйняли його смерть як втрату генія, який устиг
виправдати лише невелику частину надій, що покладалися на нього.
За життя Шуберт заповідав, щоб після смерті
його поховали поруч з Бетховеном, але через
бідність він був похований на Верингському
кладовищі.
Проте, через довгі роки його останнє
волевиявлення було виконано — поховання
перенесли.
З 1888 року Шуберт і Бетховен спочивають
поруч.
Прах обох композиторів знаходиться на
Центральному кладовищі австрійської столиці.

14. До кінця 19 століття значна частина великої спадщини Шуберта
залишалася неопублікованою. Чимало рукописів праць композитора
залишалися в книжкових шафах і шухлядах. Навіть найближчі до нього
люди не знали всього, що він написав.
У 1838 році, відвідуючи Відень, композитор Роберт Шуман знайшов
запорошений рукопис «Великої» симфонії.
Та найбільший внесок у відшукання творів Шуберта зробили
музикознавець Дж. Гроув та композитор А. Саліван. Їм вдалося знайти
7 симфоній, кілька мес та опер, дещо з камерної музики й велику
кількість пісень. Ці відкриття викликали нову хвилю інтересу до
творчості геніального композитора.

15. В презентації використано
матеріали з інтернет-ресурсів
відкритого доступу та з книг, що є у
фонді відділу мистецтв
Чернігівської обласної бібліотеки
для дітей.