Зустріч з істориком в Чернігівській обласній бібліотеці для дітей
Вшануванню пам’яті Героїв Небесної Сотні, 10-річчю від початку російсько-української війни та Другій річниці широкомасштабної російсько-української війни у Чернігівській обласній бібліотеці для дітей присвятили Історичний екскурс «Російсько-українська війна та її герої». І щоб ретельно дослідити, розібратися і зрозуміти ці важливі події і теми, а також їх значення для майбутнього України, запросили відомого історика, представника Українського інституту національної пам’яті Сергія Бутка.
Російсько-українська війна та її герої. Історик Сергій Бутко
1. НЕБЕСНА СОТНЯ
10 РОКІВ ВІЙНИ З
РОСІЙСЬКИМ АГРЕСОРОМ
Бутко Сергій Володимирович,
співробітник Українського інституту національної пам’яті
2.
3.
4. Це – день жалоби, оскільки він пов’язаний
із загибеллю громадян під час Революції
Гідності та на початку російської агресії на
сході України, але він покликаний
ушановувати не смерть, а БОРОТЬБУ за
гідне та вільне життя, жертовність і відвагу.
Чітка громадянська позиція та готовність
обстоювати її до кінця – це ті якості, які
мали Герої Небесної Сотні та які гідні
наслідування.
5. Віддали своє життя під час подій Революції Гідності,
захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та
свободи людини, європейське майбутнє України
107 Героїв Небесної Сотні.
•З них:
найбільше 20 лютого 2014 року – 48 загиблих,
впродовж зими 2013 – 2014 років ще 54
загиблих,
навесні 2014 року було ще вбито 5 активістів
Революції Гідності.
6.
7. ГЕРОЇ НЕБЕСНОЇ СОТНІ
НАЙМОЛОДШОМУ Герою Небесної
Сотні Назарію ВОЙТОВИЧУ з
Тернопільщини було всього 17 років…
НАЙСТАРШОМУ Герою Небесної Сотні
Івану НАКОНЕЧНОМУ з Києва – 82 роки
8. ГЕРОЇ НЕБЕСНОЇ СОТНІ
22 грудня 2013 р. ПЕРШИМ загинув Павло
МАЗУРЕНКО з Житомирщини після звірячого
побиття міліціонерами
ОСТАННІЙ загиблий Герой Небесної Сотні
– Віктор ОРЛЕНКО з Чернігівщини. Він
помер 3 червня 2015 р. після надважкого
поранення в голову снайперською кулею
18 лютого 2014 р.
9. ТРИ ЖІНКИ – ГЕРОЇ НЕБЕСНОЇ СОТНІ
Антоніна ДВОРЯНЕЦЬ із Чорнобильщини,
померла після звірячого побиття 18 лютого
2014 р.
Ольга БУРА зі Львівщини, померла 10
березня 2014 р. після поранення
10. 22 лютого 2014 р. Людмила ШЕРЕМЕТ із Донеччини
була смертельно поранена під стінами
управління СБУ у Хмельницькому.
11. 18 лютого 2014 року
Василь Прохорський
Народився 4 травня 1980 року у селі Щуча Гребля
Бахмацького району Чернігівської області. Закінчив
Дмитрівську середню школу Бахмацького району. Після
школи здобув фах електрика торговельного обладнання.
Працював певний час у органах МВС України, після
звільнення — в охоронній фірмі у місті Києві. Активно
займався спортом.
З початку грудня 2013 року брав активну участь в акціях
Євромайдану як волонтер медичної служби.
18 лютого 2014 року, під час штурму спецпідрозділом
«Беркут» Львівської барикади на вулиці Інститутській,
завантажуючи поранених у карети швидкої допомоги,
зазнав шість вогнепальних поранень, одне з яких,
смертельне — кульове поранення в потилицю.
23 лютого 2014 року В. Прохорського поховали у селищі
Дмитрівка Бахмацького району.
12. 18 лютого 2014 року
Віктор Орленко
Народився 8 березня 1961 року у селі Талалаївка Ніжинського району
Чернігівської області.
Після закінчення Талалаївської середньої школи вступив до Щорського
професійно-технічного училища, де здобув спеціальність «Помічник машиніста».
З 1980 по 1983 — служба в рядах Радянської Армії на території Республіки
Афганістан.
Після закінчення служби — машиніст тепловозу локомотивного депо «Дарниця»
у місті Києві.
18 лютого 2014 року, під час боїв на Майдані, В. Орленко отримав важке
поранення в голову після того, як врятував свого пораненого сина. Хлопець
вижив та одужав, а батько потрапив до лікарні у надважкому стані.
Два місяці В. Орленко перебував у комі.
Проходив реабілітацію у клініці «Шаріте» у Німеччині.
Після реабілітації прийшов до тями, зміг сидіти і говорити.
Однак після повернення в Україну його стан різко погіршився.
Помер 3 червня 2015 року у Київській клінічній лікарні № 1.
Похований у селі Талалаївка Ніжинського району.
13. 20 лютого 2014 року
Андрій Мовчан
Народився 17 січня 1980 року у селі Великі Осняки
Ріпкинського району Чернігівської області.
Після служби в армії, у 2001 році закінчив Київське
професійно-технічне училище № 17 за фахом помічник
машиніста електропоїзда.
Мешкав у Святошинському районі міста Києва.
З 2001 року працював за фахом у моторвагоному депо м.
Фастів.
У період з 2002-2007 роки навчався у Київському інституті
залізничного транспорту.
Після цього працював у Національному театрі ім. І. Франка
майстром сцени.
Член партії «Демократичний Альянс».
Був волонтером на Майдані, розносив їжу на барикади.
Загинув 20 лютого 2014 року під час боїв на Майдані
Незалежності у м. Києві (куля снайпера перебила артерію).
Похований А. Мовчан у селі Великі Осняки Ріпкинського
району, де проживає його мати.
14. ГЕРОЇ НЕБЕСНОЇ СОТНІ ВІДДАЛИ СВОЄ ЖИТТЯ ЗА
УКРАЇНУ, ЗА ЇЇ ВОЛЮ
Основним геополітичним
наслідком Революції Гідності став
вихід України із зони впливу Росії
в економічній та політичній
сферах і певним чином зменшення
залежності від Росії в культурній
сфері.
Найвагомішим наслідком
Революції можна вважати
створення головної умови відбиття
російської агресії з 20 лютого
2014 року, велике реформування
Збройних Сил України,
консолідації суспільства на захист
країни.
15.
16. Росія готувалася до нападу
заздалегідь
• Упродовж багатьох років вона
здійснювала проти України
інформаційну, економічну агресію,
вербувала зрадників у різних
ешелонах української влади,
створювала і фінансувала в Україні, а
особливо на Кримському півострові,
потужну агентурну мережу.
17.
18. 20 лютого 2014 року розпочалася
сучасна російсько-українська війна. Тоді були
вперше зафіксовані перетини державного
кордону України збройними силами Російської
Федерації через Керченську протоку.
Це зафіксовано у Постанові Верховної Ради
України “Про Заяву Верховної Ради України
«Про відсіч збройній агресії Російської
Федерації та подолання її наслідків»” від 21
квітня 2015 року № 337-VIII.
У кінці лютого 2014 року керівництво РФ
скористалося тимчасовим вакуумом влади в
Україні, деморалізацією силовиків і розпочало
захоплення територій України.
19. 20 лютого 2014 – 23 лютого 2022 рр.
• Крим – перший об’єкт агресії РФ проти
України. Ворог у березні 2014 року
окупував АРК і Севастополь, у квітні
2014 року розпочав вторгнення в
Донецькій та Луганській областях.
• У 2014 році Збройні сили України,
підкріплені добровольцями, зупинили
просування окупації, звільнили від
загарбників частину захоплених
територій і до 24 лютого 2022 року
основні події сучасної російсько-
української війни точилися на сході
нашої країни.
20. Як патріотична громада Чернігівщини
врятувала себе від російської навали в 2014
році
13 квітня 2014 р.
чернігівці виявили
громадянську
мужність і вийшли
на центральну
площу міста, шоб
заявити: «ЧНР у
нас не відбудеться,
а ті хто спробує її
проголосити буде
покараний
народом».
21.
22. Вони своїм життям врятували країну в 2014 році
Олег Міхнюк
• 27 жовтня 1965 р. у селищі Мала
Дівиця Прилуцького району Чернігівської
області народився Міхнюк Олег Іванович -
старший сержант, сержант матеріально-
технічного забезпечення 2-ої роти
охорони, 24-ого батальйону територіальної
оборони "Айдар«, Герой України (посмертно).
• Загинув 20.08.2014 року внаслідок
мінометного обстрілу позицій підрозділу біля
селища Новосвітлівка Краснодонського
району Луганської області. Один з ініціаторів і
засновників Української спілки ветеранів
Афганістану, сотник 8-ї «афганської» сотні
Самооборони Майдану.
23. Вони своїм життям врятували країну в 2014 році
Євген Лоскот
• Народився 1983 року в місті Чернігові. 2000 року закінчив загальноосвітню
школу в селищі Десна Козелецького району Чернігівської області.
• У 2006 році закінчив Одеський інститут Сухопутних військ, розпочав службу на
посаді командира взводу. 2011-го звільнився з лав ЗС України в званні
капітана.
• Брав активну участь у громадсько-політичному житті, від 2010 року був
членом Козелецької районної організації ВО «Свобода». Активний учасник
Революції Гідності, перебував у лавах Автомайдану, зазнав поранення у
протистояннях на вулиці Грушевського, брав участь у захисті Майдану 18-20
лютого 2014 року.
• Добровольцем пішов до військкомату, мобілізований 21 березня 2014-го,
призначений на посаду заступника командира роти з озброєння розвідувальної
роти 1-ї окремої гвардійської танкової бригади. 5 вересня 2014 року загинув
поблизу села Весела Гора Слов'яносербського району. Коли закінчились набої,
підірвав себе гранатою, прохрипівши дивну для терористів фразу: «Русские не
сдаются! Слава Україні!»
• Герой України (посмертно).
26. 24 лютого 2022 року РФ розпочала нову фазу активних
бойових дій проти України – повномасштабне
вторгнення
• Якщо раніше воєнні дії відбувалися на
єдиному театрі воєнних дій – у Східній
операційній зоні в межах Донецької та
Луганської областей, то з початком
повномасштабного вторгнення відразу
сформувалося декілька операційних зон:
• Північно-Західна в межах північної
частини Житомирської, Київської,
Чернігівської та частини Сумської
областей;
• Східна в межах північної частини
Харківської, Донецької та Луганської
областей;
• Південно-Західна в межах південної
частини Миколаївської, Херсонської,
Запорізької областей.
27. Перша стратегічна оборонна операція
(24 лютого – квітень 2022 року)
• Битва за Київ (24 лютого – 1 квітня 2022
року)
• – бої за Ірпінь, Ворзель, Бучу, Гостомель.
З 19 березня підрозділи Сил оборони
України перейшли до контрнаступу. Ворог
почав відступати.
• – бої за аеропорт «Антонов» у Гостомелі.
Спершу російські вертольоти й
висаджували тактичний повітряний
десант, але підрозділи НГУ відбили наступ.
Через день російські війська повторили
атаку. Її також відбито.
• Бої за Маріуполь. Облогу міста противник
розпочав 28 лютого 2022 року. до 1 квітня
окупанти оточили Маріуполь і почали
просуватися до центру. 11 квітня група
українських оборонців під командуванням
підполковника Олега Грудзевича
здійснила прорив із міста, подолала 175
кілометрів тилами ворога й вирвалася з
оточення.
• Від 21 квітня єдиним опорним пунктом
Сил оборони України в Маріуполі лишився
металургійний комбінат «Азовсталь».
Тримаючи там оборону до 20 травня, наші
герої відтягували найбоєздатніші ворожі
підрозділи (понад 20 тисяч війська!) від
інших напрямків.
32. Друга стратегічна оборонна операція
(травень – серпень 2022 року)
• Після провалу первинного
задуму щодо швидкого прориву
та захоплення України,
противник перегрупував
війська і зосередив зусилля на
захопленні Луганської області.
• Сили оборони України
перейшли до стабілізаційних
заходів, а ведення бойових дій
звузилося до двох операційних
зон – Східної та Південно-
Західної.
• Серед знакових тактичних епізодів цього етапу
– бої за Сєвєродонецьк – Лисичанськ.
• Противник застосовував тактику зосереджених
довготривалих артилерійських обстрілів, які
призводили до повного руйнування населених
пунктів. Відтак їх оборона втрачала доцільність.
• Через це і для уникнення оточення підрозділи
Сил оборони України 22 червня вийшли із
Сєвєродонецька, а на початку липня – з
Лисичанська. Стійкість українських оборонців
суттєво виснажила загарбників – вони зазнали
численних втрат і вичерпали резерви, знизили
інтенсивність наступу на інших напрямках.
33. У червні 2022 року відновлено контроль над
островом Зміїний
• Це унеможливило присутність кораблів Чорноморського флоту РФ у
північно-західній частині Чорного моря і висадку тактичного морського
десанту в Одеській області; дало змогу розблокувати українські морські
порти для виконання «зернової угоди».
34. Стратегічні наступальні операції
(вересень – грудень 2022 року)
Харківська наступальна операція
• Противник продовжив наступальні та
штурмові дії в Донецькому
операційному районі. Окремі
підрозділи перекинув на Херсонський
напрямок. Це дало змогу Силам
оборони України 5 вересня розпочати
наступальну операцію в Харківській
області. Заскочені зненацька ворожі
підрозділи були розгромлені та
дезорієнтовані. Лише в середині
жовтня ворог закріпився на рубежі
Сватове – Кремінна. Українці звільнили
до 500 населених пунктів, серед них –
міста Ізюм, Балаклія, Куп’янськ.
Херсонська наступальна операція
• З 29 серпня до 23 вересня українські
війська вийшли на адміністративний
кордон з Херсонською та
Дніпропетровською областями й
розпочали створювати плацдарм для
просування. В листопаді підрозділи
Сил оборони України вийшли на
правий берег річки Дніпро, рашисти ж,
щоб хоч якось зберегти живу силу,
відійшли на лівобережжя. Завдяки
успішному проведенню цієї операції
Україна звільнила від загарбника
Херсон і ще понад 200 населених
пунктів.
35.
36.
37. Третя стратегічна оборонна операція
Успішні дії Сил оборони України змусили російське керівництво провести часткову
мобілізацію, масово залучити до бойових підрозділів в’язнів, прискорити
переведення економіки на військові рейки. Ворогу вдалося збільшити чисельність
своїх військ і посилити тиск на українські позиції у Східній операційній зоні.
У червні–жовтні 2023 р. українські війська провели на південному фронті
контрнаступальні дії. Планувалося протягом кількох місяців вийти до узбережжя
Азовського моря й тим самим перерізати Росії сухопутне сполучення з окупованим
Кримом. Втім, запланований наступ не вдався, обмежившись невеликими
локальними здобутками території. Причини: запізніле постачання військової
техніки з боку союзників відтягнуло початок наступу до червня, що дало росіянам
достатньо часу для підготовки оборони.
Наші війська перейшли до стратегічної оборони, стримуючи ворога на
Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Новопавлівському
напрямках. Тривають оборонні битви за Бахмут, Вугледар, Білогорівку, Павлівку.
Завдаючи значних втрат ворогу в живій силі та техніці, виснажуючи резерви та
підриваючи його наступальний потенціал.
38.
39.
40.
41. За 2 роки великої війни
• За 2 роки великої війни від початку
повномасштабного вторгнення Сили оборони України
зірвали всі плани російських агресорів,
змусивши їх відмовитись від загарбання Києва,
висадки морського десанту в Одеській області та
виходу до Придністров’я.
• Тепер зусилля Російської Федерації зосереджені на
захопленні Донецької та Луганської областей і
утриманні тимчасово окупованих частин Херсонської
і Запорізької областей.
45. Рашисти намагаються прицільно бити
саме по цивільному населенню та
об’єктах України
Від постійного артилерійського вогню
потерпає цивільне населення
Чернігівської, Сумської, Харківської,
Луганської, Донецької, Запорізької,
Дніпропетровської, Херсонської та
Миколаївської областей.
Утім, Російська Федерація продовжує
терористичні ракетні та авіаційні
удари не тільки по військових, а й по
цивільних об’єктах на всій території
нашої держави.