У березні 2024 р. виповнилось 120 років від дня народження видатного співака зі світовим ім’ям, який народився на Буковині – Йозефа Шмідта. Його голосом зачудовувалася вся довоєнна Європа, фільми з його участю не сходили з екранів, йому аплодував весь світ та його знищив фашистський режим. Буковина пишається і береже пам’ять про свого видатного краянина. Цей біобібліографічний портрет продовжує серію «Забуті голоси з Чернівців», повертаючи сучасникам маловідомі імена славетних земляків. Адресовано учням 5-9 класів.

1. ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ
біобібліографічний портрет із серії
«Забуті голоси з Чернівців»
120 років Йозефу Шмідту –
всесвітньо відомому оперному співаку
Чернівці – 2024

2. 2
УДК 016:784(477.85)
Л 93
«Людина світу, що співала для всіх» : 120 років Йозефу
Шмідту – всесвітньо відомому оперному співаку :
біобібліографічний портрет із серії «Забуті голоси з Чернівців» /
Чернівецька обл. б-ка для дітей ; уклад. Н. Кадюк. – Чернівці, 2024.
– 17 с.
У березні виповнюється 120 років від дня народження
видатного співака зі світовим ім’ям, який народився на Буковині –
Йозефа Шмідта. Його голосом зачудовувалася вся довоєнна
Європа, фільми з його участю не сходили з екранів, йому аплодував
весь світ та його знищив фашистський режим. Буковина пишається
і береже пам’ять про свого видатного краянина. Цей
біобібліографічний портрет продовжує серію «Забуті голоси з
Чернівців», повертаючи сучасникам маловідомі імена славетних
земляків. Адресовано учням 5-9 класів.
Підготувала Н. Кадюк
Технічний редактор Т. Дудчак
Відповідальна за випуск А. Біла
Чернівецька ОБД
Зам. № 6

3. 3
«Спів Шмідта – це голос нашого міста»
Леонід Флейдерман
Напевно, не одна людина, проходячи Чернівецькою «Алеєю
зірок» на Театральній площі і минаючи зірку Йозефа Шмідта,
запитувала себе: «А хто це?» І це – цілком природна реакція, адже,
незважаючи на неповторний голос, про нього дуже мало інформації
у музичних та інших виданнях.
Сьогодні ми маємо такі несподівані, такі великі і такі страшні
переживання, що розповідь про співака (нехай і такого, котрий
народжується раз на тисячоліття) може видатися трішечки
недоречною. Може, та не видається. А знаєте, чому? Тому, що
свого часу Шмідт, як і ми з вами зараз, не хотів вірити в очевидне.
А згодом, 16 листопада 1942 року, помер у таборі для євреїв-
біженців. Те, що він був генієм вокалу і «Людиною світу», не
допомогло. Просто мимоволі проводиться паралель між днем
нинішнім і тими днями, коли жив Йозеф Шмідт. Тільки замість
Путіна був Гітлер.
У мальовничому селі Давидівці, що у колишньому
Сторожинецькому районі, у єврейського подружжя Вольфа і Сари
Шмідт 4 березня 1904 року народилася третя дитина – хлопчик,
якого згодом охрестили Йозефом. З ранніх років він відрізнявся від
сільських дітлахів та від сестер тим, що намагався висловлювати
свої почуття співом. Йозеф досяг місцевої популярності. Його
називали співаючим Йоською або вундеркіндом з Давидівки, який
співає. Хлопця почали запрошувати в сусідні села для виступу на
сімейних чи інших святах. А згодом він уже співав у сільській
синагозі.
28 липня 1914 року Австро-Угорщина оголосила війну Сербії.
І сім’я Шмідтів переїжджає до Чернівців. Незважаючи на те, що
грошей не вистачало, батько погодився оплачувати уроки
фортепіано і скрипки для обдарованого сина.
Сім’я жила у Чернівцях у провулку Вагена, що біля парку
Шіллера. Тоді ж чотирнадцятилітнього Йозефа прийняли у хор
собору. Але через війну в 1916 році їм довелося виїхати до Моравії.
Після довгих поневірянь родина добралася до містечка Хулін, де
батько зняв квартиру і життя знову увійшло у звичне русло. Діти
ходили в школу, а Йозефу було дозволено відвідувати музичну

4. 4
школу у поруч розташованому місті Кромєржижі. Там він швидко
опанував гру на скрипці і навчився ідеально читати ноти з листа.
У 1918 році, коли сім'я повернулася до Чернівців з евакуації,
Йозеф стає солістом дитячого хору головної реформістської
синагоги міста – Темпля. Керівником хору був композитор Йозеф
Товштейн, який відразу оцінив незвичайний природний дар
хлопчика. Не тільки голос, а й уміння співати з листа зробили
Йозефа центром уваги всіх хористів. Швидко стало традицією, що
при розучуванні нових пісень він повинен був проспівати різні
партії. Незабаром Йозеф став відомий всьому місту. Він брав
участь у дитячих спектаклях Єврейського Дому, які ставив поет і
драматург Еліезер Штейнбарг. Іноді його запрошували грати і в
спектаклях театру Німецького Дому.
У 1922 році, коли у Йозефа після мутації голосу виявився
надзвичайно красивий і сильний лірико-драматичний тенор, він
почав брати уроки вокалу у кращого педагога міста Феліції
Лерхенфельд-Гржималі, доньки відомого композитора. Шмідт
співав майже у всіх синагогах міста. Його можливості як співака
оцінені. До того ж, він уже міг підтримати матеріально свою сім’ю.
Це – подвійна радість.
Йозеф Шмідт з
композитором і
керівником хору
Темпля - Йосипом
Товштейном
Фото з мамою - Сарою Шмідт
Йозеф Шмідт
і його друзі
Фото 1919 р. –
Йозефу 15 років

5. 5
У юного співака появляється аганжемент за аганжементом з
боку хорових об’єднань, дедалі частіше його ім’я бачать у місцевій
газеті. Однозначно – Шмідт у цей час був на шляху до Олімпу.
Свій перший сольний концерт у місті він дав у липні 1924
року в залі Музичного Товариства (зараз Чернівецька обласна
філармонія). Понад дві години публіка зі зростаючим захопленням
слухала юного 20-річного співака. Йозеф співав румунські балади і
єврейські пісні, потім арії з опер Пуччіні, Верді, Бізе, Леонковалло і
Россіні. Успіх був грандіозний. Міські газети надрукували
захоплені відгуки про концерт. Ця подія визначила його подальший
життєвий шлях. Після цього виступу, на зібрані єврейською
громадою гроші, він їде до Берліна, де вступає в Академію Музики.
Там, без плати за навчання (через унікальну обдарованість учня і
його бідність) з Йозефом займається знаменитий Герман
Вайссенборн, професор Академії Музики, який відразу зрозумів,
що перед ним надзвичайне природне обдарування і подальше
навчання має зробити голос ще вільнішим. А що стосується
постановки голосу, то нічого вже не потрібно було йому
виправляти.
Наприкінці 1926 року Йозефа Шмідта призивають в армію.
Служба проходила в гарнізоні міста Радауци, що в Південній
Буковині. Після декількох місяців навчання Йозефа переводять у
полковий оркестр. Уміння співати і грати на скрипці та фортепіано
зробили його незамінним учасником військових концертів і
офіцерських вечорів. Його музичні здібності були оцінені гідно –
Йозеф Шмідт став унтер-офіцером! У грудні 1928 року він
закінчив службу і повернувся до Чернівців, де йому запропонували
взяти участь у семиденнім святкуванні Хануки в синагозі з
царським на ті часи гонораром – 60 тисяч лей.
Два мандрівники з Голландії відвідали це свято і були
абсолютно приголомшені, почувши, як Шмідт співає молитви.
Вони запросили Йозефа дати концерти в Амстердамі та Роттердамі,
обіцяючи все підготувати для цього. Подорож у Голландію він
здійснив у 1929 році. Програма обох концертів включала літургійні
та світські твори, що вимагало абсолютно різних інтерпретацій.
Публіка була цілковито зачарована юним співаком, його
вишуканою майстерністю. Одразу після концертів Шмідт отримав
запрошення до Бельгії. В Антверпені його представили як відомого
у всьому світі кантора і концертанта.

6. 6
Проте є у нього заповітна мрія – співати в театрі... Співати в
опері. Через маленький зріст (154 сантиметри) Йозефу всюди
відмовляли. І раптом – подарунок долі. На Радіо-Берлін
організували музичну студію, головним завданням якої була
постановка опер у прямому ефірі. Це був на той час фантастичний
проект, який передбачав участь у ньому першокласних співаків,
диригентів. Йозеф Шмідт взяв участь у конкурсі тенорів,
організованому студією, і був одноголосно прийнятий як
найкращий з усіх учасників. Він став знаменитим відразу після
першого свого виступу на радіо в ролі Васко да Гама в опері Дж.
Мейєрбера «Африканка».
На радіо почали проводити радіогодини з відомими митцями.
Першим у цьому списку випала честь бути Йозефу Шмідту. Ось
як співак розповідав про себе:
– Ви хочете дізнатись, як я прийшов у музику? Я ніколи не
міг жити без неї. Не забувайте, що я родом з Буковини. Ні, жодна
місцевість не є такою багатою на природних музикантів, котрі
потім досягли європейської слави. Ніде не навчаючись, я грав
майже на всіх інструментах, граю і сьогодні. Музика в мені. Це
моя спадщина від матусі. В ній я завжди знаходив допомогу.
У студію посипалися листи захоплених слухачів не тільки з
Німеччини, а й з інших країн, з проханням розповісти про
незнайомого співака і з побажаннями, щоб його виступів на радіо
було значно більше.
Впродовж чотирьох років роботи на Радіо-Берлін (1929 -
1933) Йозеф Шмідт виконав головні партії в 37 постановках! Це
були італійські, німецькі, французькі і слов'янські опери. Він
володів багатьма мовами і це допомагало йому виконувати твори в
оригіналі, хоча в Німеччині в той час вважали за краще виконання
зарубіжних авторів німецькою мовою.
Незвичайна двоярусна вулиця Йозефа Шмідта в Берліні

7. 7
Такого репертуару може вистачити на все артистичне життя
будь-якого співака. А тут це було проспівано за дуже короткий
термін. У середньому – кожні півтора місяці нова постановка.
Спів Йозефа Шмідта мав шалений спіх. Навіть музичні
критики були одностайними у визнанні його таланту. Співак стає
улюбленцем німецького народу. Його порівнюють з великим
Карузо.
На початку 30-х років Йозеф Шмідт
починає з великим успіхом зніматись у
кіно – малий зріст не завадив йому стати
кінозіркою. Перший його фільм –
«Експрес кохання». А найбільш відомим
музичним фільмом з участю Шмідта у
головній ролі є «Пісня крокує світом», де
звучить музика Ханса Майя. Прем’єра
відбулася 9 травня 1933 року в Берліні, а
у вересні картину побачили у Чернівцях –
на батьківщині співака. До речі, на цьому
показі був присутній і сам співак, якому
земляки влаштували шалену зустріч. Йозеф також виступив з
концертом, а всі кошти передав на будівництво нового корпусу
шпиталю іудейської громади, що стояв на Синагогенгассе (у
радянський час – це міська лікарня № 2 по вул. А. Барбюса, яка
стала жертвою відомого зсуву на початку 90-х років).
Про таку щедру доброчинність великого співака повідомляла
меморіальна дошка з відповідними написами німецькою та
румунською мовами.
Бідуючи з дитинства, Йозеф Шмідт тішився гонорарами, що
постійно зростали, бо вони були мірилом його популярності,
давали можливість допомагати своїм близьким і робити подарунки
друзям. Шмідт витримав усі життєві випробування золотом,
залишаючись простим у своєму способі життя, скромним і
люб’язним у спілкуванні з усіма людьми. Собі він залишав не
більше коштів, ніж зарплата кваліфікованого робітника. Відомо, що
отримані суми він ділив на три частини. Одну відправляв своїй
дорогій, любимій мамочці в Чернівці, другу віддавав музикантам,
котрі виступали з ним і котрі отримували набагато менше (це був
тяжкий час, 1930-ті – роки світової економічної кризи), а третю
Школа імені Йозефа
Шмідта в Берліні

8. 8
залишав собі. Безкоштовно Шмідт допомагав знайомим, хоча
обдаровував навіть незнайомих людей, котрі жили в скруті.
У 1934-му Й. Шмідт вирішив здійснити подорож на Ближній
Схід. По дорозі до Палестини він дав концерт у Бухаресті. Поки
його виступ відбувався у переповненій залі, тисячна юрба
прихильників, котрим не дісталися білети, влаштувала спробу
прорватися у зал. Потім ще були концерти в Софії, Афінах,
Стамбулі…
Нарешті, після декількох днів плавання морем, Шмідт, його
імпресаріо – дядько Лео Енгель, концертмейстер – знаменитий
інтерпретатор Й. С. Баха доктор Таубе, а також антрепренер Артур
Хьонберг прибули в Палестину. Білети в Тель-Авіві, Рішон-ле-
Ціоні, Хайфі та Єрусалимі розпродали відразу. Проте бажаючих
послухати Шмідта виявилося так багато, що концерт у Тель-Авіві
повторювали ще чотири рази. Хоча все одно дістати квитки змогли
не всі... Артист був у захваті від публіки, яка тонко розумілася на
мистецтві і була настільки вдячною, наскільки лише міг побажати
собі співак. «Я повинен сказати, що в Палестині – стільки ж
відвідувачів концертів, скільки й жителів», – писав він у листі до
мами.
У Палестині співак записує дві унікальні молитви «Ki lekach
tov natati lachem» («Тому що Ти дав вірне вчення») – на івриті й
«Ano avdoh» («Я твій слуга») – арамейською мовою. Автором цих
молитов на дисках значиться знаменитий кантор Давид Моше
Штейнберг. Хоча, найімовірніше, це були обробки давніх
піснеспівів – надзвичайно складних для виконання, адже не кожен
Алея Йозефа Шмідта в Тель-Авіві. Зліва бібліотека "Бейт Аріель", праворуч
Музей образотворчих мистецтв, попереду видніється будівля Опери

9. 9
кантор міг їх заспівати. У дискографії Й. Шмідта записи цих двох
молитв посідають особливе місце. Вони показують співака у зеніті
його виконавських можливостей. Голос Й. Шмідта сягає істинно
божественного звучання. Тому можна зрозуміти тих, хто ще в часи
його служіння кантором Темпля в Чернівцях шкодували, що він
перейшов до виконання світської музики.
Перебуваючи в зеніті слави, Шмідт гастролює по Європі. Його
обожнювали на батьківщині – Буковині і, звичайно ж, у Румунії.
Мільйони слухачів по всій Європі сиділи біля приймачів та
насолоджувалися цим незрівнянним голосом, який називали
«чистим золотом» та «іскрою Божою».
Він був кумиром Голландії. «Коли Й. Шмідт співає,
кінотеатри порожніють», – сказав режисер Радіо-ВАРА. «Давка
перед концертною залою» – газетний заголовок про концерт у
березні 1936 року в амстердамській пресі.
Композиція з стоп-кадрів кінохроніки концерту в Біркховенi,
липень 1936 р.
«Виступ Й. Шмідта викликав неабияке хвилювання. Потік
глядачів був таким великим, що знадобилася допомога поліції для
наведення порядку...». У липні 1936 року нідерландське радіо
Румунія. Асоціація "Йозеф Шмідт" та буклет конкурсу
співаків ім. Й. Шмідта

10. 10
організувало концерт на галявині під Біркховеном. Понад 100000
слухачів рушили туди, аби побачити та почути улюбленого співака.
У середині 30-х Йозеф Шмідт дає велику кількість концертів у
різних містах. Це – Відень, Зальцбург, Франкфурт-на-Майні,
Лондон, Париж, Страсбург, Лілль, Амстердам, Роттердам,
Брюссель, Антверпен, Варшава, Краків, Каунас, Вільнюс, Рига,
Будапешт, Прага, Софія, Стамбул тощо. А в 1936 році здійснює
тріумфальне турне Сполученими Штатами Америки, де виступає на
найкращих сценах.
Після заборони працювати у фашистській Німеччині Й. Шмідт
переїжджає у Відень. У столиці Австрії співак прожив п’ять років.
Часто гастролює, деколи виступає на радіо, там же бере участь у
постановці опер, продовжує записувати платівки, знімається в
художніх фільмах («Коли ти молодий, весь світ перед тобою»,
«Зірка падає з неба», «Найщасливіший день мого життя»).
Площа Йозефа Шмідта в 3-му районі Відня
Та з 1938 року для співака настали тяжкі часи. Нацисти
заборонили його виступи в Німеччині та Австрії. Війна захопила
співака в Брюсселі, куди він необачно приїхав із надійнішої Англії
за викликом свого дядька й антрепренера Лео Енгеля. Незабаром
Бельгія була захоплена німцями. Але за допомогою добрих людей
Шмідта вдалося переправити в неокуповану зону на півдні Франції,
у Марсель, звідки він намагався дістатися до Штатів. Проте
розпочата війна зробила цю подорож неможливою. Зоставалася
остання надія на притулок – нейтральна Швейцарія. За другою
спробою Шмідтові вдалося добратися туди, але там його чекав
табір для інтернованих осіб.

11. 11
Поневіряння та тяжка фізична праця на копанні укріплень,
душевні страждання підірвали й без того кволе здоров’я співака:
він помер 16 листопада 1942 року від закупорки серцевого
шлуночка після гострого запалення горла та через невчасне
лікування. Так у розквіті творчих сил обірвалося життя великого
співака – йому було лише 38 років. Поховали Шмідта на
єврейському цвинтарі Фризенбарга. На могилі співака викарбувані
слова «Зірка впала».
У Чернівцях, на Буковині, ім’я Йозефа Шмідта відоме, хоча
мало хто з місцевих мешканців знає і розуміє, що стоїть за цим
ім’ям. На території колишнього Радянського Союзу Йозеф Шмідт
невідомий. Його, за винятком деяких фахівців, не знають навіть ті,
кому належить знати це ім'я. Йдеться про співаків, педагогів,
концертмейстерів – тих, хто присвятив себе мистецтву вокалу. На
Заході професіоналам зазвичай відомо, що був такий співак, але
наскільки ґрунтовно, сказати важко. Його імені немає у багатьох
музичних енциклопедіях. Адже ім’я Шмідта – не на слуху. Важко
зрозуміти і пояснити таку парадоксальну ситуацію. Невже така
коротка і невдячна людська пам’ять? Хоча в деяких країнах
з’явилися місця, пов’язані з пам’яттю цього фантастичного співака
– Людини Світу.
У Берліні є вулиця імені співака, музична школа його імені та
меморіальна дошка на будинку, де він жив. У Відні – площа
Шмідта. У Сучаві (Румунія) діє асоціація і конкурс співаків його
імені. Про нього знято два документальні фільми, один з яких був
зроблений в Австрії у 1998 році, другий – в Німеччині в 2004. У
Тель-Авіві, неподалік будівлі Опери встановлено меморіальний
камінь Й. Шмідту. Знімальна група з Мюнхена приїжджала в
Чернівці, знімала місто, записувала інтерв’ю.
Про цього дивовижного митця сьогодні в Інтернеті можна
знайти чимало статей та анотацій, посилань на газети й журнали,
книги, кінофільми, компакт-диски та відеозаписи. Але мало хто
знає, що в різних країнах світу про Йозефа Шмідта вийшли книги,
написані шанувальниками його творчості, які відкрили для себе
постать співака. Так, у Відні 1962 року вийшла друком перша
біографічна розвідка про співака «Йозеф Шмідт. Життя і смерть
незабутнього», авторами якого стали батько і донька – Карл і
Гертруда Ней-Новатни.

12. 12
1992 року, до 20-ї річниці від дня смерті артиста співак, який
все життя захоплювався постатю Шмідта, Альфред Фассбінд,
упорядкував документальні матеріали, що дісталися йому у спадок
від авторки попередньо згадуваної книги – Гертруди Ней-Новатни,
і видав книгу «Йозеф Шмідт. Слідами одної легенди». Монографія
містить багато нових відомостей про життя і творчість співака, які
вдалося знайти його відданому біографу. Книга багато ілюстрована,
має 265 сторінок. Її з автографом та кількома сотнями фотознімків
Йозефа Шмідта він подарував тогочасному голові Чернівецької
обласної організації НСП України Віталію Колодію. Видання
надзвичайно цікаве і вартісне.
А трохи раніше – 1981 року – в Голландії побачила світ книга
про Й. Шмідта «Я люблю тебе, Голландіє». Її автор – відомий
артист і мистецтвознавець Фред Бредшнайдер. 2012 року до 70-
річчя від дня смерті співака вийшла друга, доповнена редакція цієї
книги.
Знаменитий музикознавець, голова фонду Ренати Тібальді
Вінченцо Бізонні випустив у світ видання «Йозеф Шмідт. Тенор у
втечі». Його презентація відбулась на Вердіївському фестивалі 7
жовтня 2012 року в Національному музеї Дж. Верді в Буссето.
Про останні місяці життя Йозефа Шмідта у своєму романі
«Співак» (2019) написав відомий швейцарський письменник Лукас
Гартманн. В українському перекладі Юрія Сильвестрова твір
вийшов 2021 року в чернівецькому видавництві «Книги–ХХІ».
До буковинців ім’я всесвітньо відомого співака повернулося
завдяки невтомному ентузіазму двох дослідників його творчості.
Це колекціонер-меломан, хімік та фармацевт за освітою Леонід
Флейдерман, чернівчанин за народженням, який проживає за
кордоном. Творчість буковинського Карузо – Йозефа Шмідта –
найбільше його захоплення. Він зібрав понад дві тисячі музичних
платівок, та найдорожчими для нього стали ті, на яких записано
голос земляка. Ним підготовлено також освітні програми про
Йозефа Шмідта, з якими виступав у Вільнюсі, Києві, Єрусалимі,
Берліні, Амстердамі, побував і в Чернівцях. Перший його приїзд як
лектора у Чернівці був приурочений 100-річчю від дня народження
співака (2004 рік), а інший – 70-річчю з дня смерті митця. Всіх
вражала глибока обізнаність науковця, який до найменших
подробиць вивчив життя і творчість свого кумира. Він побував у

13. 13
Давиденах (нині Давидівка) Сторожинецького району та зняв на
відеоплівку пам’ятні місця, пов’язані з дитинством митця.
Слід згадати ще одного дослідника творчості співака –
колекціонера грамплатівок Геннадія Ганкіна, що щедро ділився
своїми знаннями про Йозефа Шмідта. Він листувався з багатьма
чернівчанами, хто пам’ятав співака, зокрема із Йоганом Шлампом,
одним із найстаріших жителів Чернівців, котрий багато знав про
Шмідта. До 45-річчя з дня смерті співака він запропонував газеті
«Радянська Буковина» статтю «Голос, що чарував усіх»,
підготувавши передачі про нього на радіо. Завдяки його зусиллям
про феномен нашого земляка дізнавалась величезна аудиторія
слухачів на теренах колишнього Радянського Союзу. А 13 лютого
1988 року пролунала на весь тодішній Союз передача Головної
редакції музичного радіомовлення, автором і ведучим якої був той
же Г. Ганкін «З музичних колекцій. Співак Йозеф Шмідт».
Ім’я великого співака повернулося у рідне місто лише в часи
національного відродження на початку 90-х років. Завдяки
клопотанню ентузіастів відродженя єврейської культури Чернівців
у 1991 році у фойє кінотеатру «Черівці» – колишньому Темплі –
була встановлена меморіальна дошка в честь 50-річчя руйнування
храму. Меморіальну дошку виконав художник П. Кононов. На ній
було вміщено два символи єврейської культури довоєнних
Чернівців: зображення самого Темпля і портрет співака Йозефа
Шмідта, чия доля була нерозривно пов’язана з цим храмом. Саме
тут його голос почув і високо поціновував кантор синагоги
Самуель Тапфштейн. Посередині дошки – зірка Давида і роки
заснування синагоги, праворуч – задумливе обличчя співака.
Меморіальна дошка також встановлена на будівлі школи в селі
Двидівці, де навчався співак.
Історики Олександр Масан та Ігор Чеховський ввели його до
історіографії міста у книзі «Чернівці: 1408-1982». На чернівецькому
обласному радіо зберігається та давня радіопередача «Співак
Йозеф Шмідт». Є тут і записи пісень у виконанні самого Шмідта,
що увійшли до світової класики.
У культурно-мистецькому залі відділу «Буковинська
діаспора» Чернівецького краєзнавчого музею є стенд та вітрина, де
відображено життя і творчість знаменитого буковинця. Тут можна
побачити його фотографії різних періодів, програмки й афіші
виступів у Європі й Америці, платівки і диски, зовнішній вигляд

14. 14
готелю Вальдег, де він помер, знімок могили… У відділі – одна з
найбільших колекцій записів співака.
Сподіваємося, що не одна людина, проходячи нашою «Алеєю
зірок» на Театральній площі міста і минаючи зірку Йозефа Шмідта,
яка засяяла тут у 2000 році, відкриє для себе це ім’я.
Список використаних джерел
 Боднарюк Ю. «Уже в 1,5 року я співав!» : у березні
виповнилося 110 років від дня народження видатного співака зі
світовим ім’ям, який народився на Буковині – Йозефа Шмідта /
Юлія Боднарюк // Молодий буковинець. – 2014. – 7-8 берез. – №
27. – С. 8.
 Будна Н. «Спів Шмідта – це голос нашого міста» : [колишній
чернівчанин Леонід Флейдерман пропагує творчість
буковинського співака Й. Шмідта] / Надія Будна // Молодий
буковинець. – 2017. – № 70, 1-2 верес. – С. 9.
 Будна Н. Співав так, що йому зібрали гроші для навчання в
Берліні : на нинішній вулиці Заньковецької проживав співак
Йозеф Шмідт : [з історії чернівецьких вулиць та будинків] /
Надія Будна // Молодий буковинець. – 2016. – № 65. – 11 серп. –
Місто. – С. 6.
 Будна Н. Чернівці прославили учень Фрейда та володар
Оскара : чимало євреїв, які народилися в Чернівцях, стали
відомими у світі / Будна, Надія // Молодий буковинець. – 2016. –
№ 10. – 29-30 січ. – С. 8.
 Гусар Ю. Голос співака зазвучав у синагозі : [про
буковинського співака Й. Шмідта] / Юхим Гусар // Буковинське
віче. – 2017. – № 8. – 2 берез. – С. 3.
 Гусар Ю. Йому вклоняються Чернівці, Берлін, Цюрих, Тель-
Авів... : [до 110-річчя від дня народження «німецького Карузо з
Буковини» Й. Шмідта] / Юхим Гусар // Буковинське віче. – 2014.
– 6 берез. – № 10. – С. 4.

15. 15
 Гусар Ю. С. Не згасає зірка «моцартівського» співака : 70
років з дня смерті єврейського оперного співака Йозефа Шмідта /
Юхим Гусар // Буковинське віче. – 2012. – 9 листоп. (№ 46). – С.
4.
 Дрюбина Н. Слідами легендарного Буковинського Карузо :
110 років тому народився всесвітньо відомий співак Йозеф
Шмідт / Наталя Дрюбина // Буковина. – 2014. – 4 берез. – С. 3.
 Йозеф Шмідт (1904-1942) : буковинський співак // Буковина.
Визначні постаті : 1774-1918 : (біограф. дов.) / авт.- упоряд.
Павлюк О. М. – Чернівці : Золоті литаври, 2000. – С. 195-196. –
Бібліогр. : с. 196.
 Залуцький О. «Повернення Йозефа Шмідта» : [про видатного
співака, буковинця Йозефа Шмідта] / Олександр Залуцький //
Буковинське віче. – 2012. – 21 верес. (№ 38). – С. 4.
 Масіяк Н. «Людина світу, що співала для всіх» : [про
видатного оперного співака буковинського походження Йозефа
Шмідта] / Наталія Масіяк // Буковинський журнал. – 2012. – № 3.
– С. 157-164. – Бібліогр. : с. 163-164.
 Мітракова Н. Є. Йозеф Шмідт – буковинський Карузо :
сценарій бібліотечного заходу / Наталія Мітракова // Шкільна
бібліотека. – 2012. – № 3. – С. 83-85.
 Пожарук Н. Залишав собі не більше, ніж заробляв робітник :
маленький чернівчанин з великим голосом : [про буковинського
співака Й. Шмідта] / Надія Пожарук // Чернівці. – 2021. – № 24,
17 черв. – С. 6.
 Севернюк Т. Йозеф Шмідт (1904-1942) : (буковинський співак)
/ Тамара Севернюк // Щоб пам'ять почула слова : сповідь перед
часом. – Чернівці : Букрек, 2014. – С. 64-79.
 Фещук Н. Великий талант маленької людини : [минає 70
років видатному співаку, буковинцю Йозефу Шмідту] / Наталія
Фещук // Чернівці. – 2012. – 8 листоп. (№ 45). – С. 11.

16. 16
 Шмідт Йозеф : співак // Пам'ятаймо! Знаменні та пам'ятні дати
Буковини в 2014 році : бібліогр. покажч. – Чернівці, 2013. – С.
54-55. – Бібліогр. : с. 55.
Інтернет ресурси
 Йозеф Шмідт (1904 – 1942). День Йозефа Шмідта на
Міжнародному поетичному фестивалі «Meridian Czernowitz»
[Електронний ресурс] // Meridian Czernowitz : [вебсайт]. –
Електрон. дані. – Режим доступу:
//www.meridiancz.com/blog/jozef-shmidt-1904-1942/. – Назва з
екрана. – Дата звернення: 28.02.2024.
 Йозеф Шмідт : співак [Електронний ресурс] // Вікіпедія. Вільна
енциклопедія : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/ Йозеф_Шмідт_(співак). – Назва з
екрана. – Дата звернення: 26.02.2024.
 Флейдерман Леонід. Йозеф Шмідт: людина з голосом
неймовірної краси / пер. укр. мовою Надії Пожарук
[Електронний ресурс] // Муніципальна бібліотека ім. А.
Добрянського : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу:
dobrabiblioteka.cv.ua/ua/news?id=1082091. – Назва з екрана. –
Дата звернення: 26.02.2024.
 Про всесвітньо відомого оперного співака родом із Буковини
вийде роман українською мовою [українське видання роману
сучасного швейцарського письменника Лукаса Гартмана
«Співак» у «Видавництві 21»] [Електронний ресурс] // Шпальта :
[вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу:
https://shpalta.media/2021/03/04/. – Назва з екрана. – Дата
звернення: 28.02.2024.

17. 17
58000 м. Чернівці, вул. Шевченка, 29
тел.: (0372) 52-21-23, 52-60-41
сайт: http://bukovinchiki.cv.ua
блог: http://children29.blogspot.com
e–mail: childlibbuk@ukr.net