Вольфганг Амадей Моцарт – австрійський композитор і музикант-віртуоз. Один з найпопулярніших класичних композиторів, Моцарт зробив великий вплив на світову музичну культуру.

1. Відділ культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система Дарницького району
Бібліотека № 143 сімейного читання
Великий композитор
Вольфганг Амадей Моцарт
Бібліографічний нарис
до 265-річчя від дня народження Вольфганга Амадея
Моцарта
Київ, 2021

2. УДК 016:78.071.1
В 27
Великий композитор Вольфганг Амадей
Моцарт : бібліографічний нарис до 265-річчя від
дня народження Вольфганга Амадея Моцарта /
укладач В. О. Редько. – Київ : Бібліотека № 143
сімейного читання, 2021. – 20 с.
Вольфганг Амадей Моцарт – австрійський
композитор і музикант-віртуоз. Один з
найпопулярніших класичних композиторів,
Моцарт зробив великий вплив на світову музичну
культуру. За своє коротке життя (майже 36 років),
композитор створив безліч творів у всіх існуючих
в його епоху жанрах і формах. Його симфонії,
опери, твори для хору з оркестром, квартети, тріо,
сонати, концерти однаково значні і досі
вважаються найвищим рівнем музичної думки.
Бібліографічний нарис «Великий композитор
Вольфганг Амадей Моцарт» складений відповідно
фонду бібліотеки сімейного читання № 143,
електронного каталогу публічної бібліотеки
ім. Лесі Українки та ресурсів Інтернету.
Адресований широкому загалу читачів.
Укладач : Редько В. О.

3. Вольфганг
Амадей
Моцарт
(1756 – 1791)
Вольфґанґ-Амадей
Моцарт повне
ім'я Йоганн-
Хризостом-
Вольфґанґ-Теофіл
Моцарт –
австрійський композитор, представник
класицизму, який визнаний науковцями одним із
найгеніальніших музикантів в історії людства.
Творчий доробок Моцарта становить понад
600 творів: більш як 50 симфоній, понад 19 опер,
велику кількість інструментальних концертів
(зокрема 27
фортепіанних),
13 струнних
квартетів, 35
сонат для
скрипки, Реквієм
та багато інших

4. інструментальних та хорових творів.
Музика Моцарта стала вершиною класичної
епохи за чистотою мелодії та форми.
Родина та ранні роки
27 січня 1756 року в невеликому
альпійському місті Зальцбург народився хлопчик,
якого назвали Вольфганом. Батько Леопольд
Моцарт був досить відомим скрипалем,
органістом, педагогом. Він зробив величезний
вплив на становлення сина як особистості і
музиканта. Все життя їх пов'язувала взаємна
прихильність, навіть є відома фраза Вольфганга:
"Після тата – тільки Господь". Вольфганг і його
старша сестра Марія Анна, яку вдома звали
Наннерль, ніколи не відвідували громадську
школу, вся освіта, включаючи не тільки музику,
але і рахування, письмо, читання, їм дав батько.
Він був природженим педагогом, його методичний
посібник з навчання грі на скрипці видавалися
десятки разів і довгий час вважали найкращим [3,
с. 176].

5. ⃰ З ліва на право: Леопольд, Вольфганг і Наннерль.
Згідно з біографією Моцарта вже в 4 роки він
малює каракулі на нотному папері, також
приводить у лють батька, проте гнів швидко
змінюється подивом – ноти, які виглядають
хаотично на папері складаються в невигадливу,
але грамотну п'єсу. Леопольд відразу розуміє
високу обдарованість, якою нагородив бог його
сина.

6. Тоді музика була невід'ємною частиною
соціального і світського життя. І Леопольд
приймає рішення відправитися з виступами по
містах Європи з метою здобути славу синові та для
того, щоб пізніше він зміг удостоїтися кращої долі.
Він розраховував вже зараз заручитися увагою до
незвичайних талантів дитини.
⃰ Батько Леопольд та мати Анна-Марія
В першу подорож сім’я Моцартів (батько, син
і дочка) вирушили на початку 1762 року, коли
Вольфгангу було 6 років, а його сестрі – 10.
Виступи Вольфгана та його сестри Наннерль
носили сенсаційний характер. Вони вражали
слухачів своїми уміннями і навичками. Батько
прагнув надати їх виступам якомога більше
ефектності. Марія Анна виконувала найскладніші

7. технічно музичні п'єси, підвладні не кожному
досвідченому клавесиністу. Вольфганг і зовсім
грав не просто віртуозно – йому зав'язували очі,
покривали клавіатуру
хусткою, він грав з листа,
імпровізував. Всі сили
були кинуті на те, щоб
створити сенсацію і
запам'ятатися слухачам. І
їх дійсно запрошували
багато і часто. В
основному це були
будинки аристократів і
навіть коронованих осіб. ⃰ Сестра Марія-Анна
У 1764 році Леопольд Моцарт повіз дітей до
Лондона , там Вольфганг познайомився з Й. К.
Бахом, сином великого композитора. Майстерна
гра Баха на клавесині справила на хлопчика велике
враження. Попри різницю у віці, вони невдовзі
стали великими друзями, нерідко імпровізували на
одну і ту саму музичну тему одночасно на двох
інструментах, дивуючи всіх, кому доводилось їх
чути [3, с. 177].

8. ⃰ Сім'я Моцартів (зліва направо): сестра композитора Марія-
Анна, сам Вольфганг Амадей, мати Анна-Марія (портрет
на стіні), батько Леопольд.
На жаль, планам Леопольда не судилося
збутися. Діти виросли і більше вже не виявляли
такого яскравого враження. Вольфганг
перетворився в невисокого юнака, "такого ж як
всі", а минула популярність швидше навіть
заважала. Ні його членство в Болонської Академії,
яке він отримав в 12 років, блискуче впоравшись із
завданням, ні орден Золотої шпори, вручений
самим католицьким Папою, ні
загальноєвропейська популярність не зробили
легким кар'єрний ріст молодого композитора.

9. У 1772 р. Моцарт був призначений
концертмейстером Зальцбурзької придворної
капели. На цій посаді він мав можливість писати
музику в багатьох жанрах — симфонії, сонати,
струнні квартети, опери, мав виконавчий успіх.
Попри це, композитора дуже обмежувала низька
зарплатня, тому 1777 р. він знову починає пошуки
роботи, їде до Мюнхена, Манґайма та Парижа.
Робота органіста у Версалі ненадовго затримала
його у Франції, але 1778 р. мати Моцарта
захворіла і померла. Композитор повертається
до Німеччини.
Роки подорожей
У 1781 р. в Мюнхені із значним успіхом
відбулася прем’єра опери «Idomeneo». Моцарта
викликали до Відня, де його покровитель
Коллоредо Зальцбурзький брав участь
у святкуваннях, присвячених коронуванню
імператора Йозефа ІІ. Там успішному композитору
заборонили виступити перед монархом
(за чималий гонорар). Моцарт обурений, а батько
надсилає йому безліч гнівних листів із вимогою
працювати на Коллоредо. Суперечки скінчились,
коли Вольфганг рішуче звільнився з роботи.

10. Моцарт їде до Відня, часто виступає як піаніст.
Незабаром він зарекомендував себе найкращим
клавішним музикантом міста. 4 серпня 1782 р.
Моцарт одружується з Констанцією Вебер.
У 1783 р., під час відвідин родини Моцарта
в Зальцбурзі, з’являється одна з найкращих
літургічних п’єс композитора, «Меса до мінор»;
Констанція співала на її прем’єрі.
⃰ Моцарт з дружиною Констанцією
У 1784 році Моцарт стає масоном, цей крок
безпосередньо відбивається на його творчості та
подальшому житті. У той час багато відомих у

11. П. І. Чайковський писав в одному зі своїх
щоденників «На мій погляд, Моцарт є найвища,
кульмінаційна точка, до якої краса досягла в
сфері музики» [14, с. 65].
Європі вчених, поетів, письменників, музикантів
входили в масонські ложі , масонство
розповсюджувалося і в придворних колах.
У той час Відень був музичною столицею
Європи, музичних подій було досить багато, туди
стікалися музиканти з усього світу. Конкуренція
серед композиторів була дуже високою. Але не
відповідало дійсності те протистояння між
Моцартом і Антоніо Сальєрі, яке ми можемо
побачити в знаменитому фільмі "Амадей" Мілоша
Формана, а ще раніше – у Пушкіна. Навпаки, вони
з великою повагою ставилися один до одного.
У цей час Моцарт знайомиться з художником
Йозефом Гайдном – це знайомство переростає у
міцну багаторічну дружбу та значний творчий
взаємний вплив. У відомому листі від 1785 року
Моцарт присвячує Гайдну свій цикл з шести
квартетів [10, с. 324].

12. Ближче до кінця десятиріччя кар'єра Моцарта
пішла на спад. Приблизно у 1786 році він перестав
часто з'являтися на публічних концертах, і його
достаток помітно зменшився. Це взагалі був
важкий час для музикантів у Відні, тому що між
1788 та 1791 роками Австрія була у стані війни
(Австрійсько-турецька війна), через це знизились
одночасно і загальний рівень заможності, і
можливість аристократів підтримувати музику.
Незважаючи на те, що посади при дворі
Моцарту так і не вдалося досягти, його творчість
поступово стала приносити йому чималий дохід.
Він був незалежною людиною, понад усе ставив
честь і гідність людини. Не ліз в кишеню за
гострим словом, і взагалі завжди говорив все, що
думає. Таке ставлення не могло залишити
байдужим нікого, з'являлися заздрісники,
недоброзичливці.
Невеликий творчий спад на початку 91-го
швидко змінився активною роботою. В кінці зими
він вніс зміни в симфонію №40. Навесні була
написана і потім влітку поставлена опера
"Милосердя Тита" на замовлення чеського двору
на день коронації Леопольда II. У вересні був
завершений спільний проект з Емануелем
Шиканедером, товаришем по масонській ложі –

13. зінгшпіль "Чарівна флейта". У липні цього року
він отримав замовлення на заупокійну месу від
таємничого шанувальника ...
Хвороба і смерть
На початку осені Вольфганг починає
скаржитися на нездужання. Поступово вони
посилюються. Останній виступ Моцарта
датовано 18 листопада - на день відкриття чергової
ложі Таємного Товариства. Після цього він зліг і
вже не вставав. До сих пір вчені медики ведуть
суперечки про причини хвороби та діагноз.
Найчастіше версію про отруєння відкидають, але
не виключають повністю. За минулі століття
справжніх документів більше не стало, навпаки,
все менше довіри викликають багато тверджень
Констанці та інших свідків.
Лікував композитора кращий лікар Відня на
той момент. В ніч з 4 на 5 грудня він вмирає ...
За життя Моцарт був чепурний модник,
ведучи більш вільний спосіб життя, ніж міг собі
дозволити. Збереглися багато записок, в яких він
звертався до друзів з проханням позичити гроші -
під черговий музичний проект. Але розумно
розпоряджатися грошима він так і не навчився. І

14. коли постало питання про похорон, виявилося, що
грошей у сім'ї на це немає.
Один з друзів запитав композитора: «У тебе немає ні
замку, ні дорогої коханки, ні купи дітей, ні стайні. Куди ж
зникають твої гроші?»
На це композитор відповів: «У мене є дружина, вона мій
замок, моя коханка, купа моїх дітей і моя стайня ».
Повністю оплатив похорон барон ван Світен,
він дав суму, достатню на поховання по 3-му
розряду – в окремій труні, але в загальній могилі.
Тоді це була поширена практика, нічого дивного в
цьому не було. Крім одного – навіть місце
поховання видатного композитора не збереглося.
Тоді похоронні пам'ятники ставили за огорожею
цвинтаря.
Життя і смерть Моцарта залишили більше
питань, ніж відповідей. Його історія обросла
легендами та міфами. Про нього написано сотні
книг. Але навряд чи ми коли-небудь наблизимося
до розгадки цього феномена.

15. Таємниць у геніального композитора дійсно
багато і одна з них – це є так званий «Ефект
Моцарта». Вчені ламають голову, намагаючись
знайти відповідь на питання, чому саме музика
генія так благотворно впливає на здоров'я
людини? Чому, слухаючи його твори, ми
заспокоюємось і починаємо краще мислити? Сто
тисяч чому, на які навіть через сотні років ніхто не
може дати зрозумілу відповідь.

16. Література:
1. Бадрак, В. В. Стратегии гениальных
мужчин / В. В. Бадрак . – Харьков : Фолио,
2010. – 511 с.
2. Бату, Д. Моцарт 2.0 / Дорж Бату. – Львів :
Видавництво Старого Лева, 2020. – 463 с.
3. Вейс, Д. Убивство Моцарта: роман / Дэвид
Вейс. – Москва : Правда, 1991. – 416 с.
4. Володарська, М. О. Музика : для дітей
середнього шкільного віку /
М. О. Володарська, Є. С. Каневський. –
Харків : Фоліо, 2005. – 319 с.
5. Гільбух Ю. З. Розумово обдарована дитина /
Ю. З. Гільбух. – Київ : ВІПОЛ, 1993. – 75 с.
6. Григорович, В. Б. Великие музыканты
Западной Европы : И.-С. Бах, Й. Гайдан,
В.-А. Моцарт, Л. Бетховен /
В. Б. Григорович. – Москва : Просвещение,
1982. – 224 с.
7. Дальхов, Й. Хроника последних лет жизни и
смерть / Й. Дальхов, Г. Дудаг, Д. Кэрнер. –
Москва, 1994. – 288 с.

17. 8. Зыкова, А. Хочу все знать! / А. Зыкова,
К. Мольков, О. Озерова. – Москва : Эксмо,
2007. – 440 с.
9. Іванова І. Моцарт і європейський оперний
театр ХVIII століття / І. Іванова, Г. Куколь,
М. Черкашина // Історія опери. – Київ :
Заповіт, 1998. – С. 123-156.
10.Кравченко, Т. Ю. Я познаю мир. Великие
композиторы : энциклопедия /
Т. Ю. Кравченко. – Москва : Астрель,
2008. – 397 с.
11.Михайлов, А. В. Из прелюдий к Моцарту и
Кьеркегору / А. В. Михайлов. – Москва,
1994 – 250 с.
12. Музичний геній // Шкільна бібліотека. –
2020. ‒ № 12. – С. 42-45.
13. Мусский, С. А. 100 великих людей /
С. А. Мусский. – Москва : Вече, 2007. –
480 с.
14. Риттер, В. Так был ли он убит? /
В. Риттер. – Москва, 1994. – 205 с.

18. 15. Роздобудько, И. О Блезе Паскале, Вольфи
Моцарте, Гансе Андерсене, Катрусе
Билокур, Чарли Чаплине / Ирэн
Роздобудько ; перевод с укр. : Мария
Яковенко. – Киев : Грани-Т, 2007. – 144 с.
16. Рубальська Н. Вольфганг Амадей
Моцарт / Н. Рибальська // Джміль. – 2003. ‒
№4. ‒ С. 26-27.
17. Самин, Д. К. Сто великих композиторов /
Д. К. Самин. – Москва : Вече, 2007. – 432 с.
18. Самин, Д. К. Сто великих музыкантов /
Д. К. Самин. – Москва : Вече, 2002. – 478 с.
19. Самин, Д. К. Сто великих композиторов /
Д. К. Самин. – Москва : Вече, 2000. – 624 с.
20. Скляренко, В. М. 500 знаменитых людей
планеты / В. М. Скляренко, Е. К. Васильева,
Т. В. Иовлева и другие. – Харьков : Фолио,
2006. – 991 с.
21. Хентова, С. М. Детство Моцарта /
С. М. Хентова // Любимая музыка. – Киев :
Музычна Украйина, 1989. – С. 62-72 .

19. 22. Чернецкий, Ю. А. Современная украинская
энциклопедия : в 16 т. / Ю. А. Чернецкий. –
Харьков : Клуб семейного досуга, 2006. –
Т. 9. – 416 с.
Електронні ресурси:
23. В гостях у Моцарта [Електронний
ресурс]. – Режим доступу:
https://www.ukrinform.ru/rubric-
tourism/2797859-v-gostah-u-mocarta-
velikogo-i-sokoladnogo.html (Дата звернення
18.11.2020)
24. Краса і впорядкованість гармонії
співзвучності [Електронний ресурс]. –
Режим доступу:
https://history.vn.ua/pidruchniki/gajdamaka-
art-8-class-2016/17.php (Дата звернення
19.11.2020)
25. Вольфганг Амадей. Моцарт [Електронний
ресурс]. – Режим доступу:
https://coollib.com/b/406396/read (Дата
звернення 20.11.2020)

20. 26. Гений и злодейство [Електронний
ресурс]. – Режим доступу:
https://www.classicalmusicnews.ru/articles/mo
zart-salieri-murder/ (Дата звернення
20.01.2021)