Зарубіжна література, 10 клас

2.  Джордж Бернард Шоу
- ірландський
драматург, філософ і
прозаїк, видатний
критик свого часу і
найвідоміший - після
Шекспіра - драматург,
що писав англійською
мовою.

3.  Саме Б. Шоу разом із Г.
Ібсеном і А.
Чеховим був «батьком»
гостро соціальної,
інтелектуальної драми,
«драми ідей».

4.  Джордж Бернард Шоу
народився 26 липня 1856.
Його батько, зазнавши
краху в бізнесі,
пристрастився до
алкоголю; матір,
розчарувавшись в
подружжі, захопилася
співом. Шоу нічому не
навчився в школах, які
відвідував, але багато
почерпнув з книг
Ч.Діккенса, У.Шекспіра,
Д.Беньяна, Біблії, а також

5.  З 15 років Б. Шоу був
змушений працювати
клерком у земельній
конторі, потім його
призначили головним
касиром. Вів був
ретельним
працівником, але
ненавидів свою
службу, мріючи
присвятити себе
мистецтву. У 1876 році
виїхав до Лондона,
щоб попрощатися зі

6.  Шоу вже в молодості вирішив
заробляти на життя
літературною працею, і хоча
розсилаються статті
поверталися до нього з
гнітючою регулярністю, він
продовжував осаджувати
редакції. Тільки одну його
статтю взяли до друку,
заплативши авторові
п'ятнадцять шилінгів, - і це
було все, що Шоу заробив
пером за дев'ять років. За ці
роки він написав п'ять

7.  Прочитавши «Капітал» Маркса,
Шоу відразу й беззастережно
прийняв ідеї соціалізму.
Відтепер і назавжди він вважав
себе пропагандистом
соціалізму, а вже потім
письменником, драматургом,
громадським діячем. У 1884 р.
він вступив до Фабіанського
товариства, мета якого
полягала в перетворенні
суспільства з капіталістичного в
соціалістичне. У товаристві Шоу
виступав з лекціями, у яких
виявився його унікальний
ораторський талант. Беручи
участь у мітингах, він відточував
К. Маркс

8.  Боротьба за нове суспільство
була для Шоу невіддільною від
боротьби за таку драму, яка
могла б поставити перед
глядачем нагальні питання
сучасності. Нічого подібного на
англійській сцені того часу не
було: за винятком традиційних
шекспірівських вистав, у
репертуарі театрів переважали
мелодраматичні та
псевдоісторичні п'єси.
Б. Шоу почав створення
нової драматургічної системи з
пропаганди творчості Г. Ібсена. У
1891 році побачила світ книга
Г.Ібсен

9.  Перший цикл п´єс Б. Шоу,
об´єднаний під назвою «П´єси
неприємні», включав такі як
«Гультяй», «Професія місіс Уоррен» ті
інші. За словами письменника, він
хотів познайомити читача з
жахливими й потворними сторонами
суспільного устрою.
 Другий цикл п´єс називається «П´єси
приємні» — «Війна і Людина»,
«Обранець долі», «Кандіда» тощо.
Однак і в цьому циклі автор

10. Шоу писав п'єси, рецензії, виступав
як вуличний оратор, пропагуючи
соціалістичні ідеї, і, крім того, був
членом муніципальної ради округу
Сент-Панкрас, де він жив. Такі
перевантаження призвели до різкого
погіршення здоров'я, і ​​якби не
турбота і догляд Шарлотти Пейн-
Таунзенд, на якій він одружився в
1898, справа могла б скінчитися
погано.
У травні 1898 р. мільйонерка й
соціалістка 40-річна Шарлотта Пейн-
Таузенд відпочивала в Європі.
Отримала телеграму від приятеля
з Лондона. Той повідомляв, що на
рік старший за неї містер Джордж
Бернард Шоу от-от віддасть Богові
душу в своїй квартирі на Фіцрой-

11.  Найвідоміша серед п´єс
Шоу — «Пігмаліон»
написана у 1913 році.
Вихідною точкою для
драматурга був
античний міф про
скульптора Пігмаліона,
який створив статую
морської богині Галатеї.
Вражений красою
власного витвору,
Пігмаліон ублагав
богиню кохання
Афродіту вдихнути в
Галатею живу душу.

12.  В роки, коли більшості людей було не до
подорожей, Шоу відвідав США, СРСР, Південну
Африку, Індію, Нову Зеландію . У Москві він
розмовляв зі Сталіним.
Ось які враження залишились у Шоу після відвідин
Росії:
 «У Росії немає парламенту чи інших таких
дурниць. Росіяни не такі дурні, як ми, їм було б
важко уявити, що десь можуть існувати такі дурні,
як ми. Ясно, що державні люди радянської Росії
мають не тільки велетенську моральну перевагу
над нами, але й значну розумову»

13.  У 1925 Шоу була
присуджена Нобелівська
премія з літератури, від
отримання якої він
відмовився.
 Останньою п'єсою, яка
принесла Шоу успіх, стала
“Візок з яблуками” (The
Apple Cart, 1929).

14.  Останні роки
видатний драматург
прожив у маєтку Ейот
Сент-Лоуренс. Помер
він 2 листопада 1950
року. Його тіло та тіло
його дружини було
піддано кремації та
розвіяно у їхньому
садку.

15. Підготувала
учениця 10-а класу
ЛССЗШ №28
Нестор Христина