2. 15 квітня – знаменний день для всієї світової культури. Саме цього дня в 1935
році було підписано міжнародний договір «Про охорону художніх і
наукових закладів та історичних пам ‘яток», який ще називають Пактом
Реріха.
Договір підписали у Вашингтоні представники 21 країни на чолі з президентом
США
Ф. Рузвельтом.
3. Пакт Реріха відомий ще як Червоний Хрест Культури.
Відомий філософ, художник, письменник,
мандрівник Микола Реріх закликав його підписати
ще під час першої світової війни, 1914 року, і його
тоді підтримали такі відомі письменники та
науковці, як Ромен Роллан, Бернард Шоу, Альберт
Ейнштейн, Герберт Уеллс, та інші.
У Пакті містяться загальні принципові положення про
захист культурних цінностей та повагу, яку їм слід
надавати. Це – універсальний документ, який може
застосовуватися в мирний час та в разі збройного
конфлікту.
4. Микола Реріх запропонував спеціальний знак
– стяг миру для ідентифікації об ‘єктів
охорони: біле полотно з червоним колом,
у якому були зображені ще три червоні
кола. Символізують минуле, сьогодення й
майбутнє та об’єднуються кільцем
вічності. Стяг миру – символ миру та
об’єднання людей для високих гуманних
цілей.
Такий знак зустрічається на багатьох пам
‘ятниках культури різних епох в різних
куточках земної кулі.
5.
6. До речі, Реріх дуже любив та поважав Україну. У
Петербурзі він закінчив Академію мистецтв у класі
професора Архипа Куїнджі – відомого українського
живописця-пейзажиста.
Також змалечку перебував під впливом таких видатних
українців, як Тарас Шевченко, Микола Гоголь,
Микола Костомаров, Данило Мордовцев, Михайло
Микешин, який, до речі, утримував меморіальну
майстерню Шевченка і давав якраз у ній уроки
юному Реріху. Там він і побачив твори Шевченка, які
вразили його на все життя. З тих пір він не
розлучався з «Кобзарем» Шевченка, де б не був.
Ось як про це згадував його син Юрій: «„Кобзар“
належав до улюблених книжок батька і часто
читався в сімейному колі Реріхів. Батько впродовж
всього життя дуже любив Шевченка. Реріх багато
подорожував і захоплювався Україною, її мовою і
культурою. „Я не знаю таких співучих і
музикальних народів, як український і
прибалтійський“ — писав він на схилі життя».
7. Тож зі святом нас, друзі! Людина не може
жити без хліба не лише земного, але й
духовного. Культура наповнює
позитивною енергією все людство,
допомагає творити, зберігати надбання та
відкривати нове.
Без духовних цінностей абсолютно
неможливе існування людства, тому
берегти їх необхідно навіть у найважчі
часи!
