1. Підготувала
Учениця 11 класу
Федотова Єлизавета

2. "Бульдозерна виставка" - одна з найбільш відомих
публічних акцій неофіційного мистецтва в СРСР; виставка
картин на відкритому повітрі, організована московськими
художниками - авангардистами 15 вересня 1974 на околиці
столиці в Бєляєва.Була жорстоко придушена властями із
залученням великої кількості міліції, а також за участю
поливальних машин і бульдозерів, від чого і одержала свою
назву.

3. Художники, творчість яких виходила за рамки естетичної
програми соціалістичного реалізму і не визнані владою в
якості соцреалістів часто ставали об'єктом переслідування з
боку влади. Довгі роки "неофіційними" художникам було
заборонено виставлятися, і в їх середовищі було прийнято
рішення (, що треба провести загальну експозицію, "тому що
всі скучили по виставках, тому що неофіційним художникам
не дають виставлятися".

4. Так відбулася виставка 22 січня 1967, яка через дві години
була закрита працівниками КДБ і московського міськкому
партії.

5. Московський союз художників виніс рішення, що без
його схвалення не дозволяється організовувати виставки в
Москві. Всі спроби організовувати виставки кінчалися
одним і тим же: одну виставку в Інституті міжнародних
відносин закрили через 45 хвилин, іншу, Олега карбованця
в Будинку архітектора - через 15 хвилин. Виставка Едуарда
Зюзіна в кафе "Аеліта" протрималася цілих три години, і це
був рекорд.

6. В кінці кінців Оскар Рабін в 1969 році запропонував
зробити виставку на відкритому повітрі. Але тоді
художники відмовилися від цієї ідеї (вони потихеньку
продавали свої картини західним дипломатам, деяким
радянським громадянам, мали невеликий прибуток, і тому
не хотіли наражатися на неприємності).

7. Але в 1974 році почалися прямі атаки на неофіційних
художників з боку каральних органів, КДБ і МВС, і тоді
художники все ж зважилися влаштувати виставку на
відкритому повітрі. Олександр Глезер з Оскаром Рабіна
зайнялися організацією цієї виставки. Група художників,
що не входили в офіційні радянські мистецькі спілки та
організації, домовилася показати свої роботи всім
бажаючим на узліссі Бітцевського лісопарку в Бєляєва.

8. Виставка була розбита на місці, що належить лісопарку
Бєляєва. Присутні включали приблизно 20 художників і
групу спостерігачів, яка складалася з родичів і друзів
художників, а також достатня кількість журналістів
західних інформаційних агентств і дипломатів. Картини
були розвішені на імпровізованих стійках, виготовлених з
дерев'яного сміття.

9. Хоча організатори поїхали на місце на метро (машину
легше зупинити по дорозі), тим не менше на виході з нього
їх звинуватили в "крадіжці годинника" - було очевидно, що
їх хочуть затримати будь-яку ціну.

10. Але хвилин через 20 прийшов капітан міліції і сказав, що
сталася помилка. Коли ж вони підійшли до пустиря, то
побачили там машини з саджанцями і якихось одягнених в
робочу форму людей, які стали кричати, що, мовляв,
прийшли хулігани, які заважають їм садити дерева.
Причому говорили, що у них суботник, хоча було неділя.

11. За даними різних учасників виставки, на місці до них
приєдналася ще одна група живописців, які прийшли
підтримати своїх товаришів. Хтось із них прийшов не з
порожніми руками: Л. Бажанов, С. Болдирєв С.
Бордачов, Е.Зеленін, Р. Заневська, і деякі інші, чиї імена і
чисельність встановити не представляється можливим.

12. Незважаючи на невеликий розмах події, воно вельми
серйозно було сприйнято владою. Приблизно через
півгодини після початку виставки до місця її проведення
була направлена ​група, що включає три
бульдозера, водомети, самоскиди і близько сотні
міліціонерів у штатському, які стали тіснити художників і
присутніх глядачів; частина картин була конфіскована.

13. Нападники ламали картини, били і заарештовували
художників, глядачів та іноземних журналістів. Очевидці
згадують, як Оскар Рабін, що повис на ковші
бульдозера, був фактично протягнути через всю виставку.
Художників відвозили у відділок, де заявляли: "Стріляти
вас треба! Тільки патронів шкода ...".

14. Після цього події, що викликав гучний резонанс в
зарубіжній пресі, радянські власті змушені були
поступитися і офіційно дозволили проведення подібної
виставки на відкритому повітрі в Ізмайлово двома
тижнями пізніше, 29 вересня 1974 року. Нова виставка
представляла роботи вже не 20, а більше ніж 40
художників, тривала 4 години і привернула за різними
даними близько півтори тисячі осіб.

15. Учасник виставки - відомий графік Борис Жутовскій зазначав, що якість картин на вернісажі в Ізмайлово було
незрівнянно нижче, ніж на першій розгромленої виставці в
Бєляєва, через те, що там були виставлені тільки кращі
роботи, багато з яких були знищені.

16. Згодом, переважно в зарубіжних ЗМІ, 4:00 в Ізмайлово
часто згадували як "півдня свободи". Виставка в Ізмайлово
в свою чергу дала дорогу для інших виставок
нонконформістів, які мали важливе значення в історії
російського сучасного мистецтва.

17. "Бульдозерна виставка" стала помітною подією
неофіційною художнього життя після розігнаної особисто
М. С. Хрущовим виставки в Манежі 1962 на честь 30-річчя
МОСХа.

18. 20-річчя бульдозерної виставки було відзначено в 1994
ретроспективної експозицією її учасників в картинній
галереї "Бєляєво" (організатор експозиції Олександр
Глезер).