1. Людмила Борисівна Чичулін
учитель вищої кактегорії
Туріянської ЗШІ-ІІІ ступенів
Новомиргородського району
Кіровоградської області
Х У Д О Ж Н Я КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОЇ Д І А С П О РИ
Архітектура і скульптура. О.Архипенко – піонеравангардизмув
скульптурі. Живопис і графіка. Іконопис.
10 клас
Мета:
формувати компетентності:
ключові - вміння вчитися характеризувати діячів української художньої
культури за межами України, розширювати світогляд учнів щодо художніх
надбань української діаспори;
предметні - формувати пізнавальну активність, повагу, любов до скарбів
українського авангардизму;
виховувати патріотичні почуття в свідомості кожного громадянина,
гордість за свою Вітчизну, її історію й традиції, готовність захищати її
свободу;
Обладнання: портрети А.Архипенка, В.Городецького, К.Малевича,
наочний матеріал, презентація «Художня культура української діаспори»,
ілюстративний матеріал, фрагменти слайд-шоу.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, практичних умінь і навичок.
Ключові слова: українська діаспора, міграція населення, імміграція,
еміграція.
Хід уроку
І.Організація пізнавальної діяльності учнів.
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда
Як і чинники , на вашу думку , зумовлюють еміграцію українців
за кордон ?
Як , мешкаючи на чужині , можна зберегти традиції свого народу ?
Мотивація навчально ї діяльності
2. Викладення нового навчального матеріалу
Розповідь учителя
Українські діаспори світу сформувалися здебільшого внаслідок сталінських
депортацій та міграцій часів Другої світової війни й після неї. Вони умовно
поділяються на східну (Росія , Казахстан , Молдова , Білорусь , Узбекистан ,
Киргизія) й західну (США , Канада, Бразилія , Аргентина , Австралія ,
Франція , Велика Британія) . Частина українців здавна проживають на
територіях , як і після Другої світової війни ввійшли до складу сусідніх з
Україноюдержав — Польщі , Румунії , Словаччині. Усього у світі за межами
України проживають близько 10 млн українців за походженням — майже
чверть населення нашої країни . Однак, відстані, що відділяють їх від рідної
землі, не є причиною того , що б забувати про свою батьківщину або не
вважати себе українцем .
Багато наших співвітчизників залишили яскравий слід у культурі інших
держав . Скульптор М. Черешньовський (Нью-Йорк ) прийшов до
скульптури від різьблення по дереву. Його портрети , композиції , пам'ятники
Лесі Українці у Клівленді й Торонто відзначаються досконалістю.
О. Капшученко (Філадельфія) — автор невеликих груп реалістичних фігур ,
здебільшого городянсучасного міста , часто із соціалістичним забарвленням
і гумористичним ставленням до людини . Тако ж у галузі скульптурного
портрета працювали : О. Ля- туринська, Ф. Ємець (Венесуела), В. Сім'янців
(США) , К. Бульдин (Аргентина) . Відомим скульптором Канади став
Л. Молодожанин (Лео Мол). З-помі ж його творів — портрети церковних
і державних діячів Європи , Канади, США й Ватикана, пам'ятники
Т. Шевченку у Вашингтоні та Буенос-Айресі .
Владислав Городецъкий (травень 1863—03.01.1930 ) — архітектор
підприємець , меценат, прозваний «київським Гауді» . Автор «будинку з
химерами » та Собор у Святого Миколая у Києві . У 1920 р.
В. Городецьки й емігрував до Польщі , де продовжив архітектурну
практику завдяки американським інвестиціям у розбудову міського
господарствазруйнованої війною країни. Американська компанія запросила
Городецьког о на посаду головного архітектора синдикату зі спорудження
перських залізниць (1928) . У далекому Тегерані, у літньом у віці
В. Городецький спорудив залізничний вокзал , палац для шаха , спроектував
готель тощо . Похований на римо-католицькому кладовищі Долаб у Тегерані.
На сірому камені викарбовано польською мовою епітафію : «Професор
архітекту ри » . Ім'ям В. Городецького названо вулицю у центрі Києва , яку
він проектував .
Олександр Архипенко (ЗО.05(11.06).1887—25.02.1961) . Уплив
цього майстра н а весь розвитк світово ї художньо ї культур и X X ст. є
незаперечним : саме О . Архипенко й кілька видатних художників
(П . Пікассо , Ж. Брак , В. Кандинський , М . Дюшан ) визначили своєю
творчістю мистецьку парадигму минулого століття. Пристрасть до
винахідництва О . Архипенко успадкував від батька,
3. а любов до мистецтва — від діда-художника .
СучасникиО. Архипенка вагалися — чи можна його назвати скульптором
у традиційному розумінні ? Багато його робіт задумувалися як проекти , й
пересічні глядачі у кращому випадку бачили в них лише «витвори , що
знаходяться поза межами образотворчого мистецтва» . О . Архипенко , за
власним визначенням, став «винахідником » — винахідником ідей , що
живили пошук кількох поколінь митців . На порозі нового століття він
зруйнував канони попередніх часів і проклав невідомі доти шляхи в царині
художньої свідомості. Як усі винахідники , О. Архипенко творить не лише з
власної фантазії: він спирається на те, що помічає довкола . Помічає
першим і відкриває для інших . Сам митець так пояснював , із чого
народжуєтьс я його твір : «Одного разу я спостерігав , як ворушиться під
вітром віття дерев, і це наштовхнуло мене на певну думку . Це я повинен
використати , вирішив я. І використав . 1924 року створив машину —
механічну картину , на які й змінюються форми . Назвали її „архипенту -
рою" . Іншим разом мене захопило світло . І я сказав собі : „Чом у б не
зробити скульптуру зі світла? " І тоді я винайшов систему , яка дозволяє
світлу струменіти крізь прозору масу» . Так , наприклад, митець П . Ковжун
зазначав, що у 193 4 р . на Міжнародній виставці в Чикаго Архипенко , яки й
тоді був у зеніті своєї слави, виставив твори в українському павільйоні « і
тим самим підніс значення українського мистецтва в очах багатьох
мільйонів відвідувачів». Як розповідав інший дослідник , С. Гординський , у
мистецькій школі Архипенка в Америці було багато художників-українців ,
як і приїздили до нього з віддалених країв.
У каталогах скульптор зазначав: «Олександр Архипенко , українець» , хоча
мав американське громадянство . Він не втручався в політику , не
підтримував і не засуджував політичні події в Україні , але радо відгукувався
на всі ініціативи, що виходили з Батьківщини , і в 1920- х — на початку
1930- х pp . брав участь у виставках на українській землі. Київському музею
він подарував бюст диригента Менцельберга і , за чутками , прагнув передати
Києву свою мистецьку спадщину , але за радянських часів навіть ім' я
Архипенка було згадувати небезпечно , том у рідне місто мит я надовго
лишилос я з єдино ю йог о роботою . Усесвітньо відомий скульптор помер у
Нью-Йорку , на порозі своє ї майстерні .
Казимир Малевич (11(23).02.1878(79)—15.05.1935 ) — український і
російський художник-авангардист , один із засновників нових напрямів в
абстрактному мистецтві — супрематизму та кубофутуризму , педагог,
теоретик мистецтва. Народився у Києві , помер у Ленінграді (Санкт-
Петербурзі) . Значна части на його життя минула поза Україною , але він
ніколи не поривав зв'язків із нею . Художник теоретично обґрунтовува в своє
розуміння твору мистецтва як самостійного планетного світу. К. Малевич
творить картину виходу людини у Космос (вираз «супутник Землі» , до
речі, вигадав він). Свій «Червони й квадрат » у 1915 р. Малевич
характеризува в як «живописни й реалізм селянки у двох вимірах» . Відомий
усім «Чорни й квадрат» тако ж був написаний у 191 5 р .
4. V . Актуалізаці я набутих знань (рефлексія )
Бесіда
1.Що , на вашу думку , спонукало К. Малевича намалювати «Чорни й
квадрат», «Червони й квадрат» ?
2.Чому О. Архипенка називають піонером авангардизму в скульптурі ?
Об ґрунтуйте свою відповідь.
3.Назвіть представників музичної культури української діаспори ХХ ст..,
імена яких ви почули сьогодні на уроці.
УІ.Підбиття підсумків уроку
Підсумовуючи короткий огляд художньої культури української діаспори,
можна зробити висновок, що саме вона була одним із важливих чинників
збереження етнічної ідентичності українців, була і є невід’ємною складовою
національної культури, важливим чинником збереження скарбів українського
авангардизму;
УІІ. Домашнє завдання
Підготуватися до тестування з теми «художня культура української
діаспори»
