Бажан Микола Платонович. 110 років від дня народження.Olga Kudriavtseva
Бажан Микола Платонович Український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, поет. Академік АН УРСР, Заслужений діяч науки УРСР. До 110-річчя від дня народження
Бажан Микола Платонович. 110 років від дня народження.Olga Kudriavtseva
Бажан Микола Платонович Український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, поет. Академік АН УРСР, Заслужений діяч науки УРСР. До 110-річчя від дня народження
Олег Ольжич – поет національного героїзму : бібліографічний нарис до 80-річчя...Дарницька Книгиня
Бібліографічний нарис «Олег Ольжич – поет національного героїзму» присвячений 80-річчю від дня смерті українського поета, археолога, політичного діяча Олегу Ольжичу та ознайомить Вас з життєвим та творчим шляхом письменника.
Український мовознавець і педагог, літературознавець (один із перших теоретиків українського віршування); визначний громадсько-політичний, культурний, економічний діяч Буковини
«Амбасадор культури «розстріляного відродження» (до 110-річчя від дня народже...library_darnitsa
У виданні вміщено матеріали про життєвий шлях та діяльність видатного вченого-славіста із світовим ім’ям, історика української літератури, мовознавця, професора Гарвардського та Колумбійського університетів – Юрія Шевельова.
The document provides instructions for an English lesson about the singer Sting and his song "Desert Rose." It includes activities for students to learn vocabulary from the song, discuss associations with deserts, and change a narrative about dreaming in the desert into the lyrics of the song by using the present tense. Students are asked to fill in blanks with the appropriate present tense form while keeping some lines the same. The lesson aims to develop students' English skills through music.
The document is a lesson plan for an unconventional English class on the topic of travel. It includes greetings and musical performances from two student teams, "Manhattan" and "Ladies and Gentlemen", exercises for the students, a competition between the team captains, and a proposed trip to London and New York led by each team.
The document describes an ABC party held by a teacher for students and guests. It includes songs, activities, and games to teach the English alphabet. Students wear letters on their heads and take turns presenting them. Games test letter order and sounds. The party concludes with an alphabet song performed backwards and a dance song. The goal is to review the alphabet in an engaging way through music and movement.
1. «Українська жизнь — то непочатий
рудник, що лежить десь під землею,
хоч за його вже брались і такі високі
таланти, як Шевченко; то
безконечний матеріал, що тільки ще
жде робітників, цілих шкіл
робітників на літературному полі».
2. ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ
(1838-1918)
Левицький був у важку,
войовничу, заогнену пору
тим, чого в таку пору і
найрозумніші не
розуміють – був
артистом, творцем
живих типів…
Іван Франко
3.
4. Іван Семенович Левицький
(літературний псевдонім — Нечуй)
народився 25 листопада 1838 року в
Стеблеві, в сім’ї сільського
священика.
На сьомому році життя хлопця
віддали в духовне училище при
Богуславському монастирі. Там
опанував латинську, грецьку та
церковнослов’янську мови; навчався
успішно.
5. Після училища в
чотирнадцятилітньому
віці вступив до Київської духовної
семінарії, де навчався з 1853
по 1859 рік.
Закінчивши семінарію, І.Левицький
працював у Богуславському
духовному училищі викладачем
церковнослов’янської мови,
арифметики та географії. 1861 року
вступає до Київської духовної
академії.
6. 1865 року І.Левицький закінчує
академію із званням магістра, але
відмовляється від духовної кар’єри
й викладає російську
мову, літературу,
історію та географію
в Полтавській
духовній семінарії (1865
—1866), в гімназіях
Каліша (1866—1867) та
Седлеця (1867—1872).
Одночасно з педагогічною
діяльністю І.Левицький
починає писати.
7. З 1873 року І.Левицький працює у
Кишинівській чоловічій гімназії
викладачем російської словесності,
де очолює гурток прогресивно
настроєних учителів; попав під
таємний нагляд жандармерії.
1885 року І.Нечуй-Левицький
йде у відставку й
перебирається до Києва,
де присвячує себе виключно
літературній праці.
8. До кінця життя І.Левицький жив
майже у злиднях, у маленькій
квартирі на Пушкінській вулиці,
лише влітку виїздив до родичів у
село або в Білу Церкву. До
останніх сил працював, щоб
завершити літературні праці.
Останні дні провів на Дегтярівці,
у так званому «шпиталі для
одиноких людей», де й помер без
догляду 1918 року. Поховано його
на Байковому кладовищі.
10. Іван Нечуй-Левицький показував
дивовижну твердість та категоричність,
коли йшлося про українську мову
Письменник цінував Лєскова, Толстого,
Островського, особливо Щедріна, але
вважав,що російська література потрібна
для Росії, а нам потрібна своя
Живу мову він знав. Помічав русизми,
полонізми й будь-які іншомовні впливи й
11. І. Нечуй-Левицький не терпів літеру
«ї», писав не «їх», а «йих» і т. ін. У
заповітах вимагав, щоб так його
друкували «на віки вічні»
Вираз «старанно уникав» вважав
польським: «Я сказав би: падковито
одмикував — це чисто народний
київський вираз»
Казав не «негативне», а «відкидне»,
12. Увів в українську літературу нові
теми й мотиви, змалював їх
яскравими художніми засобами;
На відміну від своїх попередників, він
докладніше розробляв характери,
повніше висвітлював соціальний
побут, показував своїх героїв у
гострих зіткненнях з соціальними
умовами;
Тонкий гумор.
13. І. Нечуй-Левицький написав
більше 50 літературних
творів, у яких змалював
життя майже усіх верств
тогочасного українського
суспільства. Проза
письменника різноманітна
тематично і жанрово.
14. Оповідання:
o “ Гориславська ніч , або Рибалка Панас
Круть “
o “ Баба Параска та баба Палажка “
o Збірка оповідань “ Старосвітські батюшки
та матушки “(1881 р.)
“
o “ Афонський пройдисвіт ” (1890 р.) та ін.
Повісті:
o “ Дві московки “(1868 р.)
o “ Микола Джеря “(1878 р.)
o “ Кайдашева сім'я “(1879 р)
“
o “ Бурлачка “(1880 р.)
“
o “ Причепа “ та ін.
15. Романи:
o “ Хмари “(1874 р.)
“
o “ Над Чорним морем “(1893 р.)
“
o “ Князь Єремія Вишневецький “
o “ Гетьман Іван Виговський “
Драми:
o “ Маруся Богуславка “
o “ В диму та полум'ї “(1875 р.)
“
o комедія “ На кожум'яках “
та ін.
16. Статті:
o «Світогляд українського народу від
давнини до сучасності» (1868—1871 рр.)
o Сьогочасне літературне спрямування»
(1878)
o «Українські гумористи й штукарі»
(1890 р.)
o «Сучасна часописна мова в Україні»
(1907 р.)
o «Граматика української мови»
в 2-х ч. (1914 р.) тощо.
17. "Він був українцем і українським,
виключно українським
письменником навіть тоді, коли
многі його ровесники твердо
вірили, що свобода і соціалізм
знищать швидко всі національні
різниці"
Іван Франко