4. Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш
нічого.
А серце б’ється - ожива,
Як їх почує!..
Знать, от Бога
Шевченко, Т. Дитячий І голос той, і ті слова
Кобзар. - Львів,
видавництва «Старого
Ідуть мIж люди.
Лева», 2012. – С,58 Т.Шевченко
5. 21 лютого — свято
унікальне.
Винятковість його в
тому, що воно є і
спільним, і водночас
вузько родинним для
людей, яких об'єднала
спільна історична доля
в єдиний моноліт—
народ.
Це свято — День рідної
мови.
6. Коли забув ти рідну
мову –
Яка б то мова не була
Ти втратив корінь і
основу, ти обчухрах
себе дотла. Білоус, Д. Диво
калинове[Текст ]: вірші/
Д. Білоус. - К.: Веселка,
1988.- С.158.
7.
8. Д. Павличко Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
" Рідна мова" І в голосі яснім ім'я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
З родинного гнізда, немов
пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах
полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова
9. Валентина Зорік «Рідна мово»
Зорін, В. Тобі україно![Текст ]:
вірші/ Д. Зорін. - Луганськ:
ВАТ, 2003. - С. 32.
10. Олександр Олесь
В землі віки лежала мова
І врешті вибилась на світ.
О мово, ночі колискова!
Прийми мій радісний
привіт.
Навік пройшла пора
безславна...
Цвіти і сяй, моя державна...
11. Віра Таран
" Українська рідна мова"
Здавна стеле барвінково
Українська рідна мова,
Ллється піснею солов’я
Милозвучна мова моя.
Таран, В. Я папороті цвіт
знайду [Текст ]: поезія/ В.
Таран. - Глобино, 2008.-
С.175
16. Тернистий шлях української мови
1720 р. — російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською
мовою.
1769 р. — видано розпорядження Російської церкви про вилучення у
населення України українських букварів та українських текстів із церковних
книг.
1775 р. — зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при
полкових козацьких канцеляріях.
1862 р. — закрито українські безкоштовні недільні школи.
1863 р. — указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок
українською мовою.
1876 р. — указ російського царя Олександра II про заборону друкування нот
українських пісень.
1884 р. — закрито всі українські театри.
1908 р. — культурна і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом
Росії шкідливою.
1914 р. — російський цар Микола II ліквідовує українську пресу.
1938 р. — сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення
російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
1983 р. — видано постанову про посилення вивчення російської мови у
школах і поділ класів на 2 групи — російські та українські, що привело до
нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
17.
18. Наша мова – це "невмируще і
невичерпне цілюще
джерело, і хто не припаде до
нього вустами, той всохне
від спраги“.
19. Павло Тичина
«Слово»
Слово наше рідне!
Ти — сьогодні зазвучало
як початок, як начало,
як озброєння всім видне,
слово наше рідне
23. Дід у руки кухлик взяв і нахмурив
брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.-
Продавщиця теж була гостра та
бідова.
- У меня єсть свой язик, ні к чему мне
мова.-
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.
24. Рідна мово! Ти мелодійна
і неповторна, ти живеш у
прекрасних піснях свого
народу
25.
26. Мово! Пресвятая Богородице
мого народу! З чорнозему,
рясту, любистку, м`яти, євшан-
зілля, з роси, дніпровської води,
від зорі і місяця народжена
27. Мова - наша
історична пам`’ять,
невичерпна духовна
й культурна
скарбниця, живий
нерозривний
зв`’язок єднання
тисячолітнього
минулого з
сучасністю і
майбутнім
українського
народу.