У 1933 році до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер, який затвердив режим, що ґрунтувався на нацистській расовій доктрині, згідно з якою німці належать до вищої раси, а євреї вважалися недолюдьми.
У 1939 році німецька армія окупувала Польщу, розв'язавши тим самим Другу світову війну. Череда легких перемог на початку війни дала Гітлеру можливість втілити свої задуми в життя. Він почав знищення єврейського народу. За роки війни нацисти знищили близько 6 мільйонів євреїв, з них півтора мільйона дітей, що становило приблизно третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час.
Це була спроба знищити цілий народ, де б не перебували його представники. Саме тому геноцид єврейського народу в роки війни отримав назву - Голокост (англ. Holocaust - "всеспалення").
Зберігаючи пам'ять про нього, ми прагнемо до того, щоб світ ніколи більше не допустив повторення цієї жахливої сторінки історії.
До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів, який щорічно відзначається 11 квітня за ініціативою ООН, вашій увазі представлена віртуальна виставка-пам’ять «Страшна сторінка історії – нацистські концтабори» підготовлена відділом краєзнавства.
У 1933 році до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер, який затвердив режим, що ґрунтувався на нацистській расовій доктрині, згідно з якою німці належать до вищої раси, а євреї вважалися недолюдьми.
У 1939 році німецька армія окупувала Польщу, розв'язавши тим самим Другу світову війну. Череда легких перемог на початку війни дала Гітлеру можливість втілити свої задуми в життя. Він почав знищення єврейського народу. За роки війни нацисти знищили близько 6 мільйонів євреїв, з них півтора мільйона дітей, що становило приблизно третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час.
Це була спроба знищити цілий народ, де б не перебували його представники. Саме тому геноцид єврейського народу в роки війни отримав назву - Голокост (англ. Holocaust - "всеспалення").
Зберігаючи пам'ять про нього, ми прагнемо до того, щоб світ ніколи більше не допустив повторення цієї жахливої сторінки історії.
До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів, який щорічно відзначається 11 квітня за ініціативою ООН, вашій увазі представлена віртуальна виставка-пам’ять «Страшна сторінка історії – нацистські концтабори» підготовлена відділом краєзнавства.
Пропонована читачеві робота є першою англомовною книгою, яка спростовує «голокост» — винищення шести мільйонів жидів, яке нібито відбувалося в Німеччині в роки Другої світової війни. Вона була надрукована в 1965 р. під назвою «The Myth of the Six Million» і являє собою стислий і в той же час цінний огляд теми Голокосту. Застосовуючи суто науковий підхід і спираючись на безліч літературних джерел, автор переконливо доводить, що ми маємо справу з грубою фальсифікацією і небаченою змовою. Українською мовою публікується вперше.
До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів, який щорічно відзначається 11 квітня за ініціативою ООН, вашій увазі представлена віртуальна виставка «Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів: Вінниччина» підготовлена відділом краєзнавства. У цей День давайте ж згадаємо усіх, хто був за колючим дротом гітлерівських катівень, хто навіки залишився там – у безіменних могилах, і тих, хто вижив усім смертям на зло…
Пропонована читачеві робота є першою англомовною книгою, яка спростовує «голокост» — винищення шести мільйонів жидів, яке нібито відбувалося в Німеччині в роки Другої світової війни. Вона була надрукована в 1965 р. під назвою «The Myth of the Six Million» і являє собою стислий і в той же час цінний огляд теми Голокосту. Застосовуючи суто науковий підхід і спираючись на безліч літературних джерел, автор переконливо доводить, що ми маємо справу з грубою фальсифікацією і небаченою змовою. Українською мовою публікується вперше.
До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів, який щорічно відзначається 11 квітня за ініціативою ООН, вашій увазі представлена віртуальна виставка «Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів: Вінниччина» підготовлена відділом краєзнавства. У цей День давайте ж згадаємо усіх, хто був за колючим дротом гітлерівських катівень, хто навіки залишився там – у безіменних могилах, і тих, хто вижив усім смертям на зло…
До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «Голокост. Нацистські табори смерті».
Усього за період існування Третього рейху було створено 27 великих і понад 1100 менших таборів. Ці цифри не були сталими: одні табори зникали, натомість з’являлись нові. Через них, в період з 1933 по 1945 рік, пройшли приблизно 2,3 мільйона чоловіків, жінок, дітей. Більшість із них – понад 1,7 мільйона загинули.
Шість таборів були саме таборами смерті: Белжец, Собібор, Треблінка, Аушвіц, Хелмно, Майданек. Поступово, в міру захоплення нацистами нових земель, табори поширювалися на території всієї Європи.
Відповідно до програми біологічного знищення «нижчих рас», у 1941 році розроблювалася система швидкого проведення стерилізації двох-трьох мільйонів євреїв, визнаних працездатними, а також циган. В Аушвіці, наприклад, згідно з цією системою репродуктивні органи жертв стерилізували за допомогою рентгенівських променів або ін’єкцій з роз’їдаючих хімічних та рослинних препаратів. Такі експерименти у широких масштабах проводив головний лікар Аушвіца Йозеф Менгеле.
Головними складовими таборів смерті були газові камери та крематорії. Нацисти сконструювали газові камери, щоб підвищити ефективність масових убивств і зробити процес більш безособовим для катів. Уперше газові камери стали застосовуватися ще під час програми евтаназії психічно хворих німців у вересні 1939 – кінці літа 1941 років.
Типова послідовність дій, що відбувалися в Аушвіці та Майданеку над цивільними особами єврейської та циганської національностей відразу після прибуття (в дорозі багато людей помирало у вагонах від спраги та задухи): відбір на негайне знищення на виході з вагонів; негайна відправка відібраних для знищення в газові камери. У першу чергу відбирали жінок, дітей, людей похилого віку і непрацездатних. Тих, хто залишався, чекала каторжна праця, голод. Тих, хто хворів або просто слабшав від голоду, негайно відправляли в газові камери. Так у комплексі таборів Аушвіц було сім таких газових камер.
У Треблінці, Белжец, Собіборі в живих тимчасово залишали лише тих, хто допомагав прибирати з газових камер і спалювати трупи, а також сортувати речі вбитих, і тих, хто обслуговував охорону таборів. Усі інші підлягали негайному знищенню.
Пам’ятаймо, докладаймо всіляких зусиль, щоб нічого подібного більше не повторилось!
Біобібліографічний нарис присвячено Симону Петлюрі, організатору українських збройних сил, військовому міністру першого українського уряду Центральної Ради у 1917 – 1918 рр., Голові Директорії УНР у 1918 – 1920 рр.
Тестові завдання з історії України. Теми: Післявоєнна перебудова і розвиток України в 1945 – на поч. 50-х рр. - Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 60 - початок 80-х рр.). Культура й духовне життя
24 серпня - День Незалежності України. Ці люди прославили нашу державу на весь світ у різних сферах діяльності. Вони стали символами своєї епохи.
За підказками вгадайте відомого українця.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
2. Цогоріч 17 лютого виповнюється 100 років з дня народження
Героя Радянського Союзу та національного героя Франції
Василя Васильовича Порика.
На його честь державний комітет Франції випустив поштову листівку із
зображенням національного героя Франції – українця В.Порика – «непохитної
мужності сина українського народу, вихованого на демократичних
принципах». На могилі подолян В. Порика та В. Колесника в м. Енен-Л’єтарі
українські скульптори Галина Кальченко, Валентин Ігнащенко спорудили
пам’ятник своїм землякам.
Постать Василя Порика відома як в Україні, так і за
його межами. Потрапивши в роки Другої світової війни до
Франції, незламний подолянин став одним із керівників
партизанського руху, який очолював визвольну боротьбу на
півночі країни, будучи командиром партизанського загону,
а також членом Центрального комітету радянських
військовополонених у Франції. Франція по праву вважає
Василя Порика своїм національним героєм.
«Це був один з найчудовіших і мужніх солдатів Опору», – цими словами
відомий громадський діяч Франції Фернан Орс охарактеризував Василя
Порика.
3. На теренах незалежної України ім’ям героя
Василя Порика названо вулиці в містах Києві,
Вінниці. Бобринцький сільськогосподарсь-
кий технікум носить ім’я Василя Порика, як і
місцева школа. В рідному селі встановлено
погруддя відважному партизану-підпільнику.
В 44-у річницю з дня народження героя його рідне с. Соломірка стало
називатися с. Порик згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР,
підписаним 30 липня 1964р.
Пам’ятник від народу України у
Енен-Льєтарі відкрито
18 лютого 1968 р.
4. В. Порик перебував на фронті з перших місяців
війни. У званні лейтенанта він командував взводом,
брав участь в обороні Києва. Отримавши поранення,
потрапив у полон. Його етапували до табору Бомон в
Артуа (департамент Па-де-Кале, Франція). Там йому
вдалося налагодити зв’язок з місцевими
антифашистами та здійснити втечу. Створивши
бойову групу, В. Порик розпочав активні дії проти
німців на півночі Франції. В одному з боїв він знову
був поранений і потрапив у полон. Та й цього разу
В. Порик зумів утекти й продовжив боротьбу з
гітлерівцями. Під час виконання одного з бойових
завдань у липні 1944 р. він загинув. У 1964 р.
мужній антифашист посмертно удостоєний звання
Героя Радянського Союзу та Національного героя
Франції.
Порик Василь Васильович (псевдоніми – Базіль, Борик, Громовий)
ЗА ЙОГО ГОЛОВУ ФАШИСТИ ОБІЦЯЛИ МІЛЬЙОН ФРАНКІВ
5. Дізнатися більше:
1. Його називали «дияволом» [Електронний ресурс] / Gazetahm.org [вебсайт]. – Електрон.
дані. – Режим доступу: http://gazetahm.org/posts/yoho-nazyvaly-chervonym-dyiavolom. –
Назва з екрана. – (Дата звернення 14.02.2020).
2. Кочетков В. А. Последний год жизни Василия Васильевича Порика [Електронний
ресурс] / Василий Васильевич Порик: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим
доступу: https://vpru.t-n-v.com/. – Назва з екрана. – (Дата звернення 16.02.2020).
3. Лобода М. К. ПОРИК Василь Васильович [Електронний ресурс] / Інститут історії України
[вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=
Poryk_V. – Назва з екрана. – (Дата звернення 16.02.2020).
4. П’єрар Андре. Юнак з трояндою: кіноповість / Андре П’єрар // Всесвіт. – 1967. – №5. –
С. 17-56. – Режим доступу: http://shron2.chtyvo.org.ua/Vsesvit/1967_N05_107.pdf.
5. Порик Василь Васильович [Електронний ресурс] / Вікіпедія: вільна енциклопедія:
[вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/
Порик_Василь_Васильович. – Назва з екрана. – (Дата звернення 16.02.2020).
6. Пособник нацистов, французский партизан, советский герой / Diletant.Media
[вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://diletant.media/articles/
45264399/.– Назва з екрана. – (Дата звернення 16.02.2020).
6. 6. Пустовіт О. Василь Порик – «геройський бандит» із головою на мільйон франків
[Електронний ресурс] / Оксана Пустовіт // Події [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим
доступу : https://vn.20minut.ua/Podii/vasil-porik--geroyskiy-bandit-iz-golovoyu-na-milyon-
frankiv-130257.html. – Назва з екрана. – (Дата звернення 14.02.2020).
7. Cлавний син українського народу Василь Порик [Електронний ресурс] / Мистецька
сторінка [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://storinka-
m.kiev.ua/article.php?id=556. – Назва з екрана. – (Дата звернення 14.02.2020).
8. Українець Василь Порик - національний герой Франції [Електронний ресурс] / Укрінформ
[вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/
photo.php?id=680624. – Назва з екрана. – (Дата звернення 14.02.2020).
9. Про Василя Порика розповідає активіст кримського спротиву Геннадій Афанасьєв
[Електронний ресурс] / YouTube. – Електрон. Відео дані. - Режим доступу:
https://www.youtube.com/watch?v=89TIWzJBEtE. – Назва з екрана. – (Дата звернення
16.02.2020).
10. Французький рух опору: ми пам'ятаємо! [Електронний ресурс] / YouTube. – Електрон.
Відео дані. - Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=9M4IFlqc8uU.– Назва з
екрана. – (Дата звернення 16.02.2020).