Листівка Громадянського руху "Відсіч" про Михайла Кирпоноса, на честь якого до 25 грудня 2015 року була названа вулиця у Броварях.

1. Чому потрібно перейменувати вулицю Кирпоноса? Відповідь на це питання
дають не лише ухвалені «декомунізаційні закони», а й професійні історики
із Українського інституту національної пам’яті та Інституту історії України
Національної академії наук України.
Михайло Кирпонос боровся проти України
Мало хто знає, але Михайло Петрович Кирпонос
був учасником не лише Другої світової війни, а й
більшовицької війни проти молодої Української
Народної Республіки.
У 1918 році він вступив до лав Червоної армії.
Воював у 1-ій Українській радянській дивізії
під командуванням Миколи Щорса. У лавах
більшовиків організовував диверсійні загони на
Чернігівщині.
Згодом Кирпонос пішов на підвищення. Із
грудня 1918 року він – командир батальйону.
Потім – начальник штабу, помічник командира
та командир 2-го Богунського полку, так
званих «червоних козаків».
Як сам Михайло Кирпонос зізнавався, він був
ортодоксальним сталіністом, активно брав
участь у шельмуванні військових колег як
«ворогів народу». Некритично ставився до
«генеральної лінії партії», брав участь у її
злочинах.
Михайло Кирпонос, командир
2-го Богунського полку 44-ї Київської
стрілецької дивізії Червоної армії, 1919 рік
Командував загарбанням Фінляндії
30 листопада 1939 року без офіційного оголошення війни Радянський Союз на чолі з Йосипом
Сталіним почав агресивну війну проти нейтральної та позаблокової Фінляндії. З Київського
воєнного округу перекинули дві стрілецькі дивізії. Одну з них – 70-ту – очолював Михайло Кирпонос.
Історики зазначають, що командир дивізії добре себе проявив у очах радянського керівництва, і
ця війна стала для нього початком стрімкого кар’єрного росту – аж до майбутнього командувача
Київським воєнним округом, Південно-Західним фронтом.
Варто відзначити, що в Радянсько-фінській війні 1939-40 років українці взяли участь з обох сторін.
Як «гарматне м’ясо» у складі Червоної армії воювало, за оцінками, десь 40 тис. осіб. На боці
захисників фінської незалежної держави виступили українські добровольці. Вони вже у 1940
році створили перші підрозділи. Одним з найвідоміших командирів українських добровольців
був легендарний «холодноярівець» і письменник Юрій Горліс-Горський. В українські добровольчі
підрозділи охоче йшли також полонені червоноармійці.

2. Роль Михайла Кирпоноса для сучасності
Історики відзначають неймовірну схожість Радянсько-фінської війни 1939-40 років із
Російсько-українською війною 2014-15 років. Характерні риси тої політики були застосовані
ще в агресії проти УНР у 1917–1920 роках, і ми їх бачимо й у сучасній війні Російської федерації
проти незалежної України.
Більшовицька наддержава на-
в’язувала договір про «військову
взаємодопомогу», створювалися
військові бази на теренах ма-
леньких незалежних держав, а
потім організовувала виступи
«п’ятої колони» за підтримкою
«червоних багнетів» для заміни
законної влади і оформлення
приєднання до складу імперії.
Проте, нейтральна та позаблокова
Фінляндія не піддалася тиску
Кремля. Саме тоді більшовицькі
спецслужби організували про-
вокацію – «Майнільский інцидент»
– обстріляли з артилерії власних
військовослужбовців і звинуватили в «агресії» сусідню державу.
Прикметно, що СРСР відкинула пропозицію про спільне розслідування інциденту, а невдовзі
оголосила, що більше не вважає себе зв’язаною умовами радянсько-фінської угоди про взаємний
ненапад і 30 листопада 1939 року розпочала війну.
НаявністьвУкраїнівулиціначестьМихайлаКирпоносаможнапорівнятиізнаявністю
вулиці на честь «Гіві» чи «Мотороли» – російських терористів, які сьогодні воюють
проти України. Чи заслужили вони такої честі?
На жаль, листівка не здатна вмістити все, про що ми хотіли би розповісти. Більше інформації
про Михайла Кирпоноса та його значення в історії України можна знайти у висновках та
дослідженнях професійних істориків, зокрема доступних в інтернеті. Читайте також:
Висновки Інституту історії України Національної академії наук України щодо назв
вулиць міста Бровари. Документ викладений на офіційному сайті Броварської міської
ради. Знайти заключення можна, задавши в пошуку сайту фразу «експертна оцінка».
Або – на сайті «Маєш право знати» за словосполученням «інститут історії» – стор. 10.
Дослідження Сергія Бутка, представника Українського інституту національної
пам’яті. Його стислий опис – у новині на офіційному сайті державного інституту – під
назвою «У Чернігові згадали про 75-річчя радянсько-фінської війни 1939–1940 років».
Цю листівку надрукували небайдужі активісти Броварів з метою донести до земляків
історичну правду та не допустити саботажу і провокацій з боку представників корупційної
влади міста. Хочемо також заспокоїти Вас: не вірте брехні про те, що через перейменування
вулиць потрібно буде замінювати паспорти чи будь-яку іншу документацію. Ці чутки навмисне
поширюють зацікавлені люди.
Громадянський рух «Відсіч», vidsich@gmail.com, 093 602 09 66