Біобібліографічний нарис присвячено Симону Петлюрі, організатору українських збройних сил, військовому міністру першого українського уряду Центральної Ради у 1917 – 1918 рр., Голові Директорії УНР у 1918 – 1920 рр.
Бажан Микола Платонович. 110 років від дня народження.Olga Kudriavtseva
Бажан Микола Платонович Український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, поет. Академік АН УРСР, Заслужений діяч науки УРСР. До 110-річчя від дня народження
Український шлях австрійського ерцгерцога : біобібліографічний нарис до 125-...library_darnitsa
Справжній патріот України, закоханий в Україну і українську мову — Вільгельм фон Габсбург, який називав себе Василем Вишиваним і до смерті вважав себе українцем, для якого Україна стала духовною батьківщиною.
У 1933 році до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер, який затвердив режим, що ґрунтувався на нацистській расовій доктрині, згідно з якою німці належать до вищої раси, а євреї вважалися недолюдьми.
У 1939 році німецька армія окупувала Польщу, розв'язавши тим самим Другу світову війну. Череда легких перемог на початку війни дала Гітлеру можливість втілити свої задуми в життя. Він почав знищення єврейського народу. За роки війни нацисти знищили близько 6 мільйонів євреїв, з них півтора мільйона дітей, що становило приблизно третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час.
Це була спроба знищити цілий народ, де б не перебували його представники. Саме тому геноцид єврейського народу в роки війни отримав назву - Голокост (англ. Holocaust - "всеспалення").
Зберігаючи пам'ять про нього, ми прагнемо до того, щоб світ ніколи більше не допустив повторення цієї жахливої сторінки історії.
Біобібліографічний нарис присвячено Симону Петлюрі, організатору українських збройних сил, військовому міністру першого українського уряду Центральної Ради у 1917 – 1918 рр., Голові Директорії УНР у 1918 – 1920 рр.
Бажан Микола Платонович. 110 років від дня народження.Olga Kudriavtseva
Бажан Микола Платонович Український письменник, філософ, громадський діяч, перекладач, поет. Академік АН УРСР, Заслужений діяч науки УРСР. До 110-річчя від дня народження
Український шлях австрійського ерцгерцога : біобібліографічний нарис до 125-...library_darnitsa
Справжній патріот України, закоханий в Україну і українську мову — Вільгельм фон Габсбург, який називав себе Василем Вишиваним і до смерті вважав себе українцем, для якого Україна стала духовною батьківщиною.
У 1933 році до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер, який затвердив режим, що ґрунтувався на нацистській расовій доктрині, згідно з якою німці належать до вищої раси, а євреї вважалися недолюдьми.
У 1939 році німецька армія окупувала Польщу, розв'язавши тим самим Другу світову війну. Череда легких перемог на початку війни дала Гітлеру можливість втілити свої задуми в життя. Він почав знищення єврейського народу. За роки війни нацисти знищили близько 6 мільйонів євреїв, з них півтора мільйона дітей, що становило приблизно третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час.
Це була спроба знищити цілий народ, де б не перебували його представники. Саме тому геноцид єврейського народу в роки війни отримав назву - Голокост (англ. Holocaust - "всеспалення").
Зберігаючи пам'ять про нього, ми прагнемо до того, щоб світ ніколи більше не допустив повторення цієї жахливої сторінки історії.
До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «Голокост. Нацистські табори смерті».
Усього за період існування Третього рейху було створено 27 великих і понад 1100 менших таборів. Ці цифри не були сталими: одні табори зникали, натомість з’являлись нові. Через них, в період з 1933 по 1945 рік, пройшли приблизно 2,3 мільйона чоловіків, жінок, дітей. Більшість із них – понад 1,7 мільйона загинули.
Шість таборів були саме таборами смерті: Белжец, Собібор, Треблінка, Аушвіц, Хелмно, Майданек. Поступово, в міру захоплення нацистами нових земель, табори поширювалися на території всієї Європи.
Відповідно до програми біологічного знищення «нижчих рас», у 1941 році розроблювалася система швидкого проведення стерилізації двох-трьох мільйонів євреїв, визнаних працездатними, а також циган. В Аушвіці, наприклад, згідно з цією системою репродуктивні органи жертв стерилізували за допомогою рентгенівських променів або ін’єкцій з роз’їдаючих хімічних та рослинних препаратів. Такі експерименти у широких масштабах проводив головний лікар Аушвіца Йозеф Менгеле.
Головними складовими таборів смерті були газові камери та крематорії. Нацисти сконструювали газові камери, щоб підвищити ефективність масових убивств і зробити процес більш безособовим для катів. Уперше газові камери стали застосовуватися ще під час програми евтаназії психічно хворих німців у вересні 1939 – кінці літа 1941 років.
Типова послідовність дій, що відбувалися в Аушвіці та Майданеку над цивільними особами єврейської та циганської національностей відразу після прибуття (в дорозі багато людей помирало у вагонах від спраги та задухи): відбір на негайне знищення на виході з вагонів; негайна відправка відібраних для знищення в газові камери. У першу чергу відбирали жінок, дітей, людей похилого віку і непрацездатних. Тих, хто залишався, чекала каторжна праця, голод. Тих, хто хворів або просто слабшав від голоду, негайно відправляли в газові камери. Так у комплексі таборів Аушвіц було сім таких газових камер.
У Треблінці, Белжец, Собіборі в живих тимчасово залишали лише тих, хто допомагав прибирати з газових камер і спалювати трупи, а також сортувати речі вбитих, і тих, хто обслуговував охорону таборів. Усі інші підлягали негайному знищенню.
Пам’ятаймо, докладаймо всіляких зусиль, щоб нічого подібного більше не повторилось!
Бабин Яр: конвеєр смерті на околиці Києва За два дні у вересні 1941 року на околиці Києва розстріляли понад 30 тисяч євреїв. Це була одна з найбільших масових акцій знищення мирного населення під час Другої світової війни.
До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів, який щорічно відзначається 11 квітня за ініціативою ООН, вашій увазі представлена віртуальна виставка «Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів: Вінниччина» підготовлена відділом краєзнавства. У цей День давайте ж згадаємо усіх, хто був за колючим дротом гітлерівських катівень, хто навіки залишився там – у безіменних могилах, і тих, хто вижив усім смертям на зло…
До Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів, який щорічно відзначається 11 квітня за ініціативою ООН, вашій увазі представлена віртуальна виставка-пам’ять «Страшна сторінка історії – нацистські концтабори» підготовлена відділом краєзнавства.
11 квітня в усьому світі відзначають пам’ятну дату – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів. Він встановлений у пам’ять про повстання в’язнів концтабору Бухенвальд, яке відбулося 11 квітня 1945 року.
Система концтаборів, вибудувана нацистською Німеччиною, є однією з найжахливіших і найпотворніших речей, до яких докотилося людство.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує до уваги користувачів віртуальну виставку «Збережемо в пам’яті…».
Виховний захід "Зі сплаву геройства і мертвих і живих писалось ім'я Перемоги"...Tetjana Bilotserkivets
Виховний захід "Зі сплаву геройства і мертвих і живих писалось ім'я Перемоги", присвячений річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
1. Голокост: розіп’ята душа на хресті
Відео-хроноскоп
Роменська центральна міська бібліотека для дорослих
ім. Бориса Антоненка-Давидовича
2. Голокостом
називають переслідування
та винищення євреїв у
1933-1945 роках у
Німеччині, країнах, що
були її союзниками, та на
захоплених територіях.
Як жертв Голокосту зазвичай сприймають
також інші етнічні та соціальні спільноти,
яких нацисти переслідували і знищували
за приналежність до цих спільнот. Тобто,
у ширшому розумінні, голокост —
систематичне переслідування і знищення
людей за ознакою їх расової, етнічної,
національної приналежності, сексуальної
орієнтації або генетичного типу як
неповноцінних, шкідливих.
3. Коротка єврейська енциклопедія розглядає
голокост в слідуючі етапи:
Січень 1933 — серпень 1939
— з моменту, коли Гітлер
став рейхсканцлером
Німеччини і до нападу на
Польщу
Вересень 1939 — червень 1941 — з
моменту включення західної Польщі до
складу рейху і створення «Генерал-
губернаторства» до нападу на СРСР
4. Червень 1941 — осінь 1943
— з моменту нападу на
СРСР і до повного
знищення гетто на його
території
Зима 1943 — травень 1945
— з початку масової
депортації євреїв Західної
Європи до таборів смерті і
до кінця війни.
Трагедія Бабиного Яру
5. Незважаючи на явно
дискримінаційну політику щодо
євреїв, геноцид розпочався далеко
не відразу після приходу нацистів
до влади. Нацисти прагнули
видавити євреїв з країни, проте
часто їм було просто нікуди їхати.
Міжнародна конференція з питань
біженців у Евіані (Франція) в
липні 1938 року, скликана з
ініціативи президента США
Франкліна Рузвельта, закінчилася
повним провалом.
Крім Домініканської республіки,
жодна з 32 країн, що брали в ній
участь, не дала біженцям із
Німеччини та Австрії ні
найменшого шансу. Франклін Рузвельт
32-й президент США
(4 березня 1933 — 12 квітня 1945)
6. Початок переслідуванням поклав бойкот євреїв від 1 квітня 1933, і наступна
хвиля расових законів, спрямованих на євреїв, котрі працювали в державних
установах або за певними професіями. «Нюрнберзький закон» від 15 вересня
1935 року поклав кінець рівноправності євреїв у Німеччині і визначав
єврейство в расових термінах.
Антиєврейська істерія в Німеччині призвела у 1938 році (в ніч з 9 на 10
листопада) до масових погромів, що ввійшли в історію як «Кришталева
ніч» (через друзки скла, якими були всипані вулиці німецьких міст). Саме
Кришталева ніч поклала початок Голокосту.
Погроми на вулицях в
«Кришталеву ніч»
7. У 1933–1939 роках з Німеччини та Австрії втекло
330 000 євреїв. Близько 110 000 єврейських біженців
вирвались із Німеччини та Австрії в сусідні
країни, але піддавалися переслідуванням вже під
час війни.
На початку 1939 року Гітлер доручив
«відповідальному за 4-річний план» Герману
Герінгу підготувати заходи з виселення євреїв з
Німеччини. Початок Другої світової війни не
тільки збільшив їхню кількість (після приєднання
до Німеччини західної Польщі), а й ускладнив
шляхи для легальної еміграції.
8. З початком Другої світової війни нацисти
захопили країни та області з місцями
компактного проживання єврейського
населення — Польщу, Прибалтику, Україну,
Білорусію.
У великих містах створювались єврейські гетто,
куди зганялося все єврейське населення міста і
околиць. Найбільше гетто було створено
у Варшаві — у ньому містилося до 480 000 євреїв.
На території СРСР найбільшими гетто були
Львівське гетто (409 тисяч чоловік) і Мінське
гетто (близько 100 тисяч чоловік)
Колона в'язнів мінського гетто на вулиці
Варшавське гетто
Львівське гетто
9. Єврейське населення СРСР знищувалося, як правило, безпосередньо в
місцях його проживання . По всій Прибалтиці, Україні, Білорусі,
Польщі майже біля кожного невеликого міста, знаходяться «ями» —
яри, куди зганяли і розстрілювали чоловіків, жінок, дітей.
Масовий розстріл, здійснений
членами айнзатцгрупи з
Гестапо і СД, місце невідоме
(можливо, Вінниця), 1941-42 рік
Жертви бійні в Каунасі (Литва)
10. На Західній Україні німці влаштували погроми вже наприкінці
червня — початку липня 1941 р. У Львові 30 червня — 3 липня
було вбито чотири тисячі євреїв, а 25-27 липня — близько двох
тисяч. Через кілька днів після захоплення німцями Луцьку там
було вбито дві тисячі євреїв; з двадцяти семи тисяч євреїв Рівного
двадцять одна тисяча була вбита в листопаді 1941 р.
Львівська тюрмаЖитомирська область, м.
Романів
11. Євреї центральної та східної України, яким не вдалося
евакуюватися до приходу німців, потрапили в руки нацистів і
розділили долю єврейського населення східноєвропейських
областей – піддалися знищенню через масові розстріли.
Бабин Яр – урочище на Північно-Західній околиці Києва.
Тут було знищено близько 100 тис. осіб.
12. У січні 1942 року на Ванзейської конференції було схвалено програму
«остаточного розв'язання єврейського питання». Цю ухвалу не афішували, і
мало хто (в тому числі і майбутні жертви) тоді могли повірити, що в XX столітті
таке можливо. Євреїв Німеччини, Франції, Голландії, Бельгії посилали на схід,
у табори і гето Польщі та Білорусі, розповідаючи їм про тимчасовість такого
переселення. У Польщі створювались табори смерти, які взагалі не було
розраховано на проживання великої кількості людей — тільки на швидке
знищення новоприбулих.
Угорські євреї біля
поїзда, що прибув до
Освенцима
Аушвіц-Біркінау (Освецим) концтабір у Польщі
13. На думку деяких дослідників, програма винищення євреїв у 1943–1945 рр.
була виконана на дві третини. У 1943 р. Гіммлер віддав наказ про
використання праці уцілілих євреїв в інтересах ведення війни..
На останньому етапі війни, коли неминучість поразки Німеччини вже не
викликала сумнівів, деякі нацистські керівники намагалися використовувати
євреїв для встановлення зв'язку з союзниками, в той час як інші продовжували
вимагати тотального знищення тих, хто ще залишався в живих.
14. Меморіал жертвам Голокосту.
Берлін, Німеччина
Пам’ятник жертвам Голокосту в Одесі
Голокост - один з найжахливіших злочинів Другої
Світової війни, скоєних нацистами. Ми не повинні
забувати про нього, щоб подібні злочини більше
ніколи не повторювалися.