Підготувала: Душка Л.М.,
вихователь – методист
КЗ «ДНЗ №453»
Шевченко Гаврило Павлович
(1926)
Клопов Михайло Іванович
(1925 - 1980)
Соколовський Федір
Юхимович
Андрєєв Микола Єлізарович
(1909- 1958)
Жигалов Микола Васильович
1908-1945
Андрєєва Людмила Миколаївна
(1916-2005)
Коли почалася війна, нашому прадідусю
було 27 років. Василь Георгійович –
льотчик, підполковник. Звільняв Польщу,
Німеччину.
Нагороджений орденами «Червоної
зірки»,«Червоного прапора», «Вітчизняної
війни» І ступеню, медалями «За бойові
заслуги», «За перемогу над Німеччиною».
«За взяття Берліна».
День перемоги зустрів у Берліні.
Андрєєв Василь Георгійович
(1914-2003)
Прабабуся Людмила Миколаївна під час війни була
уладальницею парашутів. Звання – солдат. Нагороджена
медаллю «За оборону Сталінграда».
Родина Олексенко Івана (група №9)
Дудник Георгій Йосипович
1922-2014
Дудник Георгій Йосипович пройшов війну від початку
до кінця. Був бортовим механіком штурмового літака.
Воював на Сталінградскому фронті та на території
Білорусії. Неодноразово був поранений.
Нагороджений багатьма медалями та орденами.
Війну закінчив у Берліні, повернувся на батьківщину в
1947 році.
Овчаренко Андрій Акимович
1927-1999
Овчаренко Андрій Акимович, був призваний до війська у 1943 році.
Під час війни знаходився у Румунії, був механіком-водієм танка Т-34.
За героїзм, проявлений у боях, нагороджений медалями та
орденами.
З армії повернувся додому в 1950 році.
Родина Цороєва Ярослава (група №11)
Горбаньов Іван Михайлович
(1926-1997)
17- річним юнаком, додавши собі літ у військоматі, попросився на
фронт. Брав участь в бойових діях з червня 1944 по липень 1945 року.
У лютому 1945 року Гвардії молодший сержант Горбаньов І. М,
командир стрілецького відділення 207 Гвардійського стрілецького
полку , був нагороджений бойовим орденом «Червона Зірка» за
участь в боях на Краківському напрямку. Він виявив мужність та
відвагу, під час боїв знешкодив 4-х гітлерівців, одну вогневу позицію -
станковий кулемет та захопив 3-х чоловік в полон.
У березні 1945 р. Іван Михайлович отримав поранення і в липні 1945
року був демобілізований. Дісусь ще має орден «Вітчизняної війни»
та багато інших нагород. Він наш герой!
Родина Курилових (група №5)
Єпіфанов Іван Євгенович
(1910-1982)
Мій прадід після закінчення служби в армії успішно працював
бухгалтером поштового відділення.
У травні 1941 року в Івана Євгеновича з'явилася друга дитина, а вже в
липні 1941 - го його разом з братами забрали на фронт.
Був танкістом передової лінії однієї з найголовніших танкових битв
Другої Світової війни «Курська дуга». Під час бою отримав контузію і в
1943 році після госпіталю повернувся додому. Був нагороджений медаллю
«За відвагу».
Війна забрала життя його братів!
Олена Ковилова (група №5)
Кисельов Іван Герасимович
(1923-1945)
Народився у вересні 1923 року в селі Григорівці Харківської
області в селянській родині. Працював у колгоспі.
У вересні 1941 року був призваний до лав армії. У бойових
діях брав участь з травня 1942 року. У 1943 році закінчив
курси молодших лейтенантів. Воював на Південному і 3-му
Українському фронтах.
Особливо командир взводу протитанкових рущниць
лейтенант І. Г. Кисельов відзначився під час проведення в
Угорщині Балатонської операції. 7 травня 1945 року в
запеклій сутичці із супротивником бійці взводу підбили 2
ворожих танки, проте й самі зазнали значних втрат. Коли
скінчились набої, лейтенант І. Г. Кисельов схопив кілька
протитанкових мін і разом з ними кинувся під гусениці
головного танку, зупинивши його ціною власного життя.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945
року «За зразкове виконання бойових завдань командування
на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені
при цьому відвагу і героїзм» лейтенантові Кисельову Івану
Герасимовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу
(посмертно).
Родина Олійник Анни (група №5)
Хащина Василь Дмитрович
(1906 – 1943)
Уродженець села Нова Рябина
Охтирського повіту Харківської губернії.
Перед війною очолював сільську кооперацію.
Мав жінку і трьох дітей. Четверта дитина
народилася в липні 1941 року, перед
батьковою мобілізацією.
Був сапером. Спочатку рядовим, потім
сержантом. Мав нагороди. Загинув у бою на
Курській дузі 28 липня 1943 року. Він
розміновував поле, яке фашисти почали
бомбити.
Василь Дмитрович був один із мільйонів,
які загинули в тій страшній війні, та одним
із тисяч, могили яких невідомі.
Хащина О.Ч., вихователь групи №7
Лист бойового побратима дружині Василя Хащини
Бачев Григорій Маркович
(1915-1985)
Кадровий військовий з 1938 року.
Служив в артилерії. В листопаді 1943
року брав участь у звільненні Києва.
З боями дійшов до Берліна, розписався
на стіні Рейстагу. Служив у Німеччині
до 1947 року. Пішов у відставку в 1960
році.
Бачев Андрій Маркович
(1912 – 1944)
Єфрейтор стрілкового полку. Загинув у бою
за звільнення блокадного Ленінграда.
Родина Соломахо Дар'ї (група №4)
Кир'ян Дмитро Митрофанович
(1922-2007)
10 вересня 1941 року був мобілізований до армії та
розпочав свій бойовий шлях на Кавказі.
Був наводчиком 76 мл протитанкової гармати у
звані рефрейтера. Брав участь у бойових діях на Курскій
дузі та у Кримсько-десантній операції. Визволяв
Румунію, Угорщину, Болгарію, Чехословачинну. Закінчив
війну в Бєлграді (Югославія).
Мав три поранення та дві контузії.
Був нагородженний медалями: «За вівагу», «За
визволення Бєлграда», «За перемогу над Німеччиною» та
орденом Вітчизняної війни.
Сім'я Кричка Данила (група №12)
Якуненко Дмитро Петрович
(1927-2000)
На початок війни Дмитро Петрович
навчався у сьомому класі. Він зробив карту
рідного села й навколишньої місцевості. Карта
стала у нагоді партизанам, які успішно
використовували її при проведенні бойових
операцій.
Карту використовували ще багато років
потому, доки не поновили за допомогою
супутника.
Родина Сухіної Олександри (група №3)

КНИГА ПАМ'ЯТІ

  • 1.
    Підготувала: Душка Л.М., вихователь– методист КЗ «ДНЗ №453»
  • 2.
  • 3.
  • 4.
  • 5.
  • 6.
  • 7.
    Андрєєва Людмила Миколаївна (1916-2005) Колипочалася війна, нашому прадідусю було 27 років. Василь Георгійович – льотчик, підполковник. Звільняв Польщу, Німеччину. Нагороджений орденами «Червоної зірки»,«Червоного прапора», «Вітчизняної війни» І ступеню, медалями «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною». «За взяття Берліна». День перемоги зустрів у Берліні. Андрєєв Василь Георгійович (1914-2003) Прабабуся Людмила Миколаївна під час війни була уладальницею парашутів. Звання – солдат. Нагороджена медаллю «За оборону Сталінграда». Родина Олексенко Івана (група №9)
  • 8.
    Дудник Георгій Йосипович 1922-2014 ДудникГеоргій Йосипович пройшов війну від початку до кінця. Був бортовим механіком штурмового літака. Воював на Сталінградскому фронті та на території Білорусії. Неодноразово був поранений. Нагороджений багатьма медалями та орденами. Війну закінчив у Берліні, повернувся на батьківщину в 1947 році. Овчаренко Андрій Акимович 1927-1999 Овчаренко Андрій Акимович, був призваний до війська у 1943 році. Під час війни знаходився у Румунії, був механіком-водієм танка Т-34. За героїзм, проявлений у боях, нагороджений медалями та орденами. З армії повернувся додому в 1950 році. Родина Цороєва Ярослава (група №11)
  • 9.
    Горбаньов Іван Михайлович (1926-1997) 17-річним юнаком, додавши собі літ у військоматі, попросився на фронт. Брав участь в бойових діях з червня 1944 по липень 1945 року. У лютому 1945 року Гвардії молодший сержант Горбаньов І. М, командир стрілецького відділення 207 Гвардійського стрілецького полку , був нагороджений бойовим орденом «Червона Зірка» за участь в боях на Краківському напрямку. Він виявив мужність та відвагу, під час боїв знешкодив 4-х гітлерівців, одну вогневу позицію - станковий кулемет та захопив 3-х чоловік в полон. У березні 1945 р. Іван Михайлович отримав поранення і в липні 1945 року був демобілізований. Дісусь ще має орден «Вітчизняної війни» та багато інших нагород. Він наш герой! Родина Курилових (група №5)
  • 10.
    Єпіфанов Іван Євгенович (1910-1982) Мійпрадід після закінчення служби в армії успішно працював бухгалтером поштового відділення. У травні 1941 року в Івана Євгеновича з'явилася друга дитина, а вже в липні 1941 - го його разом з братами забрали на фронт. Був танкістом передової лінії однієї з найголовніших танкових битв Другої Світової війни «Курська дуга». Під час бою отримав контузію і в 1943 році після госпіталю повернувся додому. Був нагороджений медаллю «За відвагу». Війна забрала життя його братів! Олена Ковилова (група №5)
  • 11.
    Кисельов Іван Герасимович (1923-1945) Народивсяу вересні 1923 року в селі Григорівці Харківської області в селянській родині. Працював у колгоспі. У вересні 1941 року був призваний до лав армії. У бойових діях брав участь з травня 1942 року. У 1943 році закінчив курси молодших лейтенантів. Воював на Південному і 3-му Українському фронтах. Особливо командир взводу протитанкових рущниць лейтенант І. Г. Кисельов відзначився під час проведення в Угорщині Балатонської операції. 7 травня 1945 року в запеклій сутичці із супротивником бійці взводу підбили 2 ворожих танки, проте й самі зазнали значних втрат. Коли скінчились набої, лейтенант І. Г. Кисельов схопив кілька протитанкових мін і разом з ними кинувся під гусениці головного танку, зупинивши його ціною власного життя. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року «За зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм» лейтенантові Кисельову Івану Герасимовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Родина Олійник Анни (група №5)
  • 12.
    Хащина Василь Дмитрович (1906– 1943) Уродженець села Нова Рябина Охтирського повіту Харківської губернії. Перед війною очолював сільську кооперацію. Мав жінку і трьох дітей. Четверта дитина народилася в липні 1941 року, перед батьковою мобілізацією. Був сапером. Спочатку рядовим, потім сержантом. Мав нагороди. Загинув у бою на Курській дузі 28 липня 1943 року. Він розміновував поле, яке фашисти почали бомбити. Василь Дмитрович був один із мільйонів, які загинули в тій страшній війні, та одним із тисяч, могили яких невідомі. Хащина О.Ч., вихователь групи №7 Лист бойового побратима дружині Василя Хащини
  • 13.
    Бачев Григорій Маркович (1915-1985) Кадровийвійськовий з 1938 року. Служив в артилерії. В листопаді 1943 року брав участь у звільненні Києва. З боями дійшов до Берліна, розписався на стіні Рейстагу. Служив у Німеччині до 1947 року. Пішов у відставку в 1960 році. Бачев Андрій Маркович (1912 – 1944) Єфрейтор стрілкового полку. Загинув у бою за звільнення блокадного Ленінграда. Родина Соломахо Дар'ї (група №4)
  • 14.
    Кир'ян Дмитро Митрофанович (1922-2007) 10вересня 1941 року був мобілізований до армії та розпочав свій бойовий шлях на Кавказі. Був наводчиком 76 мл протитанкової гармати у звані рефрейтера. Брав участь у бойових діях на Курскій дузі та у Кримсько-десантній операції. Визволяв Румунію, Угорщину, Болгарію, Чехословачинну. Закінчив війну в Бєлграді (Югославія). Мав три поранення та дві контузії. Був нагородженний медалями: «За вівагу», «За визволення Бєлграда», «За перемогу над Німеччиною» та орденом Вітчизняної війни. Сім'я Кричка Данила (група №12)
  • 15.
    Якуненко Дмитро Петрович (1927-2000) Напочаток війни Дмитро Петрович навчався у сьомому класі. Він зробив карту рідного села й навколишньої місцевості. Карта стала у нагоді партизанам, які успішно використовували її при проведенні бойових операцій. Карту використовували ще багато років потому, доки не поновили за допомогою супутника. Родина Сухіної Олександри (група №3)