Чому важливо згадувати про жертв політичних репресій?

2. Військовий комунізм

3. Колективізація. Розкуркулення

4. Голодомор в Україні
(1932-1933)

5. Індустріалізація.
Пошук шкідників виробництва

6. «Єжовщина»
“Єжовщина” – тотальна ліквідація всіх
колишніх опозиціонерів та інакодумців
протягом 1937-1938 рр..
М.Єжов прийшов у НКВС із готовим
планом репресивних дій, у першу чергу
проти тих діячів, які могли скласти
опозицію особисто Й.Сталіну. Загалом
репресов. 14 тис. чекістів, чиїми руками
у попередні роки чинилися свавілля і
терор (в УРСР – 1119 керівників).

7. Депортація кримських татар
Примусове виселення кримськотатарського населення відбулось 18
травня 1944 року. Офіційно причиною депортації вказувалася співпраця
деяких кримських татар з нацистською Німеччиною під час Другої
світової війни. Депортацію проводили представники НКВС.

8. Боротьба з космополітами та
дисидентством

9. Шахтинська справа
- судовий процес над «шкідниками» у
вугільній промисловості
у Шахтинському районі Донбасу, що
проходив 18 травня - 6 липня
1928 р. у Москві.
Партійні чистки
Єдиним членом первісного
складу Політбюро 1917 року, що
вцілів після чистки, був сам
Сталін.

10. Репресії проти військових
Справа Тухачевського – сфабрикована справа проти групи
вищих радянських воєначальників, що стала початком масових
репресій у Червоній Армії.
Всього по “справі військових” знищено близько 40 тисяч
офіцерів.
Зізнання М.ТухачевськогоМ.Тухачевський

11. Репресії проти Церкви
У січні 1919 р. Раднарком УСРР
ухвалив «Закон про
відокремлення церкви від
держави і школи від церкви».
Безбожна п'ятирічка —
п'ятирічний план заходів,
спрямований на знищення церкви
в СРСР, прийнятий керівництвом
комуністичної партії СРСР у
1932 р.

12. Процес проти СВУ
Процес проти Спілки визволення України проходив у
будівлі Столичного оперного театру у Харкові у березні-квітні
1930 року. Серед 45 підсудних були 2 доктори наук, 15 професорів
вищих шкіл, 5 редакторів, 3 письменники, 1 священик УАПЦ, 1
бібліотекар.
Всього до судового процесу було залучено 474 особи: 15 із них
засуджено до розстрілу, 192 - до концтаборів, 87 - вислані за межі
України, 3 - засуджені умовно.

13. Фото родини Крушельницьких – один із символів “Розстріляного
відродження”, так як більшість членів родини було репресовано в
1934 – 1937 рр..

14. За підрахунками письменницького об’єднання “Слово”, зі 259
письменників, що друкувались у 1930 році, на 1938 залишилось
лише 36. Із 223 “зниклих” письменників 192 були репресовані,
16 – зникли безвісти, 8 – вчинили самогубство.
За приблизними оцінками від сталінських чисток постраждало близько
30 тис. представників української інтелігенції.
Микола Хвильовий, автор
гасла «Геть від Москви»,
у передчутті арешту 13
травня 1933 року здійснив
самогубство. Його смерть
вважається символічним
закінченням періоду
українського національного
відродження 1920-х – 1930-
х рр..

15. Зліва направо:
Б. Антоненко-Давидович –
відправлений до Сибіру,
Г. Косинка - розстіляний,
М. Галич – перестала писати,
Є.Плужник – помер у засланні,
В. Підмогильний – розстріляний,
Т. Осьмачка – примусово
відправлений у психлікарню,
єдиний, хто зміг виїхати на
Захід.
На фото – літературне об’єднання “Ланка”,
1925 рік.

16. Протягом 1933 – 1937 рр. було репресовано жителів 40 квартир
будинку “Слово” у Харкові – це понад 70 літераторів, 11 із них
(а саме В. Підмогильного, В. Поліщука, М. Ялового, Антіна та
Остапа Крушельницьких, Л. Курбаса, М. Куліша та інших) було
розстріляно в урочищі Сандармох, неподалік Соловецького
табору.

17. Земельна ділянка неподалік с.
Биківня була виділена “для
спеціальних потреб НКВС
УРСР” у 1937 році.
За даними науковців, там
покояться близько 100 тис. жертв
політичних репресій, на сьогодні
відомо імена лише 15 тис.. У
Биківнянському лісі після
розстрілу були поховані
письменники Майк Йогансен та
Михайль Семенко.