library bdpu

1. ВІДКОЗАКІВ ДО НАШИХДНІВЗБЕРЕЖЕМО
ВОГОНЬ БАТЬКІВ
Тріпочуть під вітром
короткі обривки життя.
І тільки подвиг людського духу
доточить їх до безсмертя .
Л.Костенко.
БібліотекаБердянськогодержавногопедагогічногоуніверситету:Library.bdpu.org

2. Українська література це і
героїчний літопис,
і мартиролог жертв,
і полум’я, і надії,
і творчий імпульс,
і велика любов.
У важкий час випробувань
звертаємось до шедеврів рідного
слова за духовною підтримкою,
натхненням та прикладом
героїчної звитяги.

3. І Розділ книжкової виставки
містить прозові твори української
літератури які освітлюють важкі
історичні випробування і героїчну
боротьбу нашого народу за
зовнішнє і внутрішнє визволення.
Державу не твориться в будучині,
Державу будується нині.
Це люди – на сталь перекуті в огні,
Це – люди – як брили камінні.
Їх душі – горіння і криця –
У нашому завжди гурті,
Братів по далеких в'язницях
І тих, що упали, братів!
Дорога пряма і одверта
І твердо іде легіон.
Там втрат не буває, де жертва –
Здобутий в огні бастіон!
Хто має уші – хай слуха!
Хто має серце – люби!
Встає цитаделі духа –
Десятки літ боротьби.
Олег Ольжич.

4. Гоголь М.В. Тарас Бульба: повість /
Микола Гоголь // Всі повісті. –
К.:Либідь, 2008. – С.239-298.
Гоголь – славетний класик з
українським корінням. Автор писав
свої твори російською мовою, та в
кожному його творі виразно
відчувається любов до неньки -
України.
Повість «Тарас Бульба» у своєму історизмі близька до
фольклору. У центрі уваги – епоха національно-визвольної
боротьби. Тут немає конкретних подій та реально
історичних осіб. Тарас Бульба – узагальнена постать,
художній образ, тип козацького героя. Саме через його
вчинки просліджується всепоглинаюча вірність
козацькому слову, присязі, справі захисту Вітчизни.
Загребельний П.А. Тисячолітній
Миколай: роман: в 2 ч./ Павло
Загребельний. – Х.: Фоліо, 2004. – 461с.
– (Література)
Роман з незвичайним сюжетом. Це
розповідь-спогад людини, яка прожила
десять століть – від часів князя
Володимира до наших днів – не одне
життя, щоразу ніби вмираючи та знову
народжуючись, і завжди з ім’ям Миколай.
Своїм романом автор стверджує, що духовна сутність
людини – безсмертна і проходить крізь віки й тисячоліття
безкінечно та безперервно.

5. Загребельний П.А. Я, Богдан (Сповідь у славі): роман /
Павло Загребельний. – К.: Рад. письменник, 1983. –
511с.
Історико-філософський роман відображає події
національно – визвольної війни українського народу 1648 –
1654 рр.
Твір написаний у формі сповіді-монологу, у якому автор
всебічно розкриває історичну постать гетьмана Богдана
Хмельницького, як державного діяча, полководця,
дипломата, так і звичайної людини – в її славі і величі, в
роздумах і сумнівах, в усій складності життєвого шляху та
особистої вдачі.

6. Іваничук Р.І. Бо війна – війною…; Через перевал:
романи / Роман Іваничук. – Х.: Фоліо, 2008. – 447с. –
(Укр. літ.).
Автор романів – сучасний український письменник,
лауреат премії ім. А.Головка і Національної премії України
ім. Т.Г. Шевченка.
Роман «Бо війна – війною…» - це розповідь про складний
життєвий шлях галичанина, якому довелося пройти через
Першу світову війну, еміграцію, повернення на Україну і
репресії 30-х років.
Перетерпівши всі знегоди, головний герой не втратив
людяності, волелюбності, почуття гідності.
«Через перевал» - химерний роман, написаний у
незвичайній формі. Його головний персонаж – Майстер,
або друге Я автора. Він був присутнім в минулому часі, в
період Хмельниччини і Дорошенка. Він творець
сьогодення, коли на зламі тисячоліть та самої історії
України ламаються усі усталені поняття і позитивного
знаку набуває щось дотепер традиційно негативне.

7. Кочерга І.А. Вибрані твори / Іван
Кочерга. – К.: Сакцент Плюс, 2005. –
480с.
До видання увійшли історичні п’єси
талановитого українського драматурга
«Свіччине весілля», «Ярослав
Мудрий», «Алмазне жорно», «Майстри
часу».
Досліджуючи різні теми в різних
проміжках часу (які мають свої
визначальні риси), автор крізь усі
твори проводить образ України, котра
«з тьми віків та через стільки бур»
пронесла незгаслим живий вогник
національної сили і величі, своєї волі і
культури.
Кулиняк Д.І. «Од Калниша вісті…»:
історично-документальна повість /
Данило Кулиняк. – К.: ВАТ
«Видавництво «Київська правда», 2004.
– 344с.
Повість відомого українського
письменника є найповнішим
документальним дослідженням, виразним
публіцистично-художнім висвітленням
життєвого шляху Петра Калнишевського –
останнього кошового Запорозької Січі.
На сторінках твору автор дає чимало нових
відповідей на багато болючих питань
складної епохи розвитку і становлення
державництва України.

8. Куліш П.О. Чорна Рада: роман, оповідання,
вірші / Пантелеймон Куліш. – Х.: Фоліо, 2006. –
287с. – (Укр. класика)
Великий набуток Куліша-прозаїка – роман «Чорна
Рада», який Іван Франко назвав «найліпшою
історичною повістю в нашій літературі.»
Хронологічною основою твору є події, що
відбулися після Переяславської угоди 1654 р.
Боротьба за гетьманування після смерті Богдана
Хмельницького стала гострою, як ніколи до того,
почалися чвари в боротьбі за владу.

9. Лепкий Б.С. Мотря: історична повість: т.1;
Сотниківна. Історична картина з часів Івана
Виговського / Богдан Лепкий. – Тернопіль: Збруч,
2004. – 351с.
Лепкий Б.С. Мотря: історична повість: т.2; Орли.
Історичне оповідання з років 1734 – 1750; Крутіж:
історична повість; Оповідання / Богдан Лепкий. –
Тернопіль: Збруч, 2006. – 399с.
Лепкий Б.С. Не вбивай; Батурин: історичні повісті /
Богдан Лепкий. – Тернопіль: Збруч, 2008. – 488с.
Лепкий Б.С. Полтава: історична повість / Богдан
Лепкий. – К.: Дніпро, 1992. – 487с.

10. Знаний український письменник Б.С. Лепкий за кількістю
написаного поступається в українській літературі тільки І. Франкові.
Особливе місце у творчому доробку майстра займає цикл повістей
про гетьмана України Івана Мазепу.
В хронологічній оповіді охоплено гетьманський період І.Мазепи.
Визначальними для цих років його життя були: теплі взаємини з
дочкою генерального судді Кочубея Мотрею; трагедія її батька,
котрий зрадив Мазепу («Мотря» у 2 тт.; «Не вбивай»)
Складна дипломатія з російським царем Петром I, остаточний вибір
гетьмана стати разом зі шведами в боротьбі проти нього; біль, кров і
попіл гетьманської столиці Батурина, який зруйнувало, знищивши
майже все населення, військо під командуванням О. Меншикова
(«Батурин»).
Союз Мазепи зі шведами; битва під Полтавою; відступ від Полтави
до Бендер («Полтава [т.1 «Над Десною», т.2 «Бої»]; З-під Полтави
до Бендер»).
Правдиво, дуже емоційно і переконливо відомий знавець слова
передає в цих творах уболівання гетьманів і козацтва за долю
України, її державність, її майбутнє.
Близькою за тематикою і духом є повість «Сотниківна», якій
письменник дав підзаголовок «Історична картина з часів Івана
Виговського». Події розгортаються у початковий період історії
України – час, коли гетьманом був наступник Б. Хмельницького Іван
Виговський. Зокрема, йдеться про битву козацького війська під його
керівництвом з московськими полками 1659 року біля Конотопа.
Повість «Крутіж» відображає драматичні часи періоду
громадянської війни, яка розгорілася в Україні після смерті
Б.Хмельницького, - Руїна. Автор передає усю трагічність
внутрішньої боротьби козацької старшини за владу й боротьбу з
іноземною експансією України.
Історичне оповідання «Орли» повертає до років 1734 – 1750, коли в
Україні після смерті гетьмана Данила Апостола почалася доба так
званого «міжгетьманства», характерного посиленням московських
катувань та знущань, насаджуванням деспотичного царського
режиму.

11. Малик В.К. Вибрані твори: в 2 т. /
Володимир Малик. – К.: Дніпро, 1991.
Т.1: Таємний посол: роман [кн.1: Посол
Урус-шайтана; кн.2: Фірман султана].
– 461с.
Т.2: Таємний посол: роман [кн.3:
Чорний вершник; кн.4: Шовковий
шнурок]. – 509с.
Гостросюжетна тетралогія відомого письменника дає
широке, доволі різностороннє уявлення про життя
українського народу в останній чверті XVII ст.
Автор обрав жанр історично-пригодницького роману.
Але домислене в оповіді часто має й прямі зв’язки з
реальними, історично зафіксованими подіями.
Слідкуючи за пригодами молодого запорізького козака
Арсена Звенигори, читач поринає у вир історичних
подій.
Запорозька Січ відтворюється в її неповторній
своєрідності, особливостях життя і боротьби. Це і
страждання бранців у турецькій неволі, їхній опір,
спроби втечі, і боротьба болгар-повстанців проти
османського ярма, і російсько-турецька війна 1677 – 1681
рр. Автор барвисто описує останній похід Івана Сірка на
Крим, участь українських козаків на чолі із Семеном
Палієм у Віденській битві європейських народів проти
Османської імперії (1683 р.)

12. Д.Л. Мордовець (Мордовцев)
Сагайдачний : повісті та роман /
Данило Мордовець. – Львів:
Каменяр, 1989. – 302с.
До книги історика і громадського
діяча другої половини XIX ст. увійшли
історичні повісті «Палій», «Кримська
неволя» та роман «Сагайдачний».
Твори ці присвячені видатним подіям з історії України, а
саме визвольній боротьбі українського народу проти
польсько-шляхетських і турецьких поневолювачів в кінці
XVII – на початку XVIII ст.
Автор змальовує визначних діячів козацтва
Правобережної України – Палія Семена Пилиповича
(справжнє прізвище - Гурко), Петра Канашевич-
Сагайдачного та багатьох представників селянсько-
козацького руху в безперервній боротьбі за суверенітет і
незалежність у своїх внутрішніх справах.
Данило Мордовець
19.12.1830 – 23.06.1905

13. Спираючись на літописні джерела, праці тодішніх істориків
і фольклор, нерідко полемізую з поширеними версіями
козаччини, письменник зумів створити цікаві, в чомусь
нетрадиційні образи історичних діячів – Виговського,
Хмельницького, Вишневецького та інших, художньо
дослідити проблему духовного «перекинчицтва» високо
родовитої шляхти, її непростих взаємин з власним
народом.
Нечуй-Левицький І.С. Князь Єремія
Вишневецький і Гетьман Іван
Виговський: істор. романи / Іван
Нечуй-Левицький. – К.: Дніпро, 1991.
– 511с. – (Б-ка істор. прози).
Нечуй-Левицький вважав, що саме
художні твори на теми з історичного
минулого здатні викликати живий,
непідробний інтерес ширших верств до
свого минулого.
Нечуй-Левицький І.С.
25.11.1983 – 15.04.1918

14. Покальчук Ю.В. Шабля і стріла / Юрко
Покальчук. – Х.: Фоліо, 2003. – 543с. –
(Література).
Книга автора – зібрання творів, в яких
відтворено різні пласти історії.
Роман «Озерний вітер» - це прадавня
міфологія Волині.
«Шабля і стріла» - роман про карколомні
пригоди отамана опришків Данила
спочатку в Україні, пізніше в просторах
Азії, а потім і Запорозькій Січі.
Роман «І зараз, і завжди» - двадцяте
століття, республіканська війна в Іспанії,
рота імені Шевченка в Інтербригаді.
Самчук У.О. Чого не гоїть огонь:
роман / Улас Самчук. – К.: Укр.
письменник, 1994. – 233с.
Улас Самчук – видатний український
письменник XX ст., який багато років
змушений був жити в еміграції. В
Україні його твори до останнього часу не
видавалися, хоч У.Самчук як
письменник, був визнаний у всьому
світі, його тетралогія «Волинь» була
висунута на здобуття Нобелівської
премії.
Роман «Чого не гоїть огонь» - оповідь
про діяльність одного із загонів УПА,
який до останку боровся за незалежність
України, як з німецькими окупантами,
так і з російсько-більшовицьким
тоталітаризмом.

15. Старицький М.П. Останні орли:
історична повість із часів
гайдамаччини/ Михайло Старицький.
– Львів: Каменяр, 1990. - 440с.
Повість українського письменника-
класика – широке полотно про
Коліївщину, повстання українського
народу 1768 року на Правобережній
Україні під отаманством Залізняка та
Гонти.
Тельнюк С.В. Яром – долиною…: істор.
роман / Станіслав Тельнюк. – К.: Веселка,
1991. – 400с.
Твір українського прозаїка і поета
присвячено малодослідженій історичній
події – союзницьким зносинам Запорозької
Січі з Кримським ханством наприкінці
двадцятих років XVII ст. Читачі дізнаються
про похід запорозького війська на чолі з
гетьманом Михайлом Дорошенком через
Перекоп, про підступні плани Османської
імперії, про подвійну гру польської,
шведської та папської дипломатії, боротьбу
козацької та турецької розвідок.
Автор відтворює соціальні та релігійні конфлікти того часу,
показуючи непримиренну боротьбу народу проти польської
шляхти і католицького духовенства. За своїм ідейним
спрямуванням і трактовкою гайдамаччини твір близький до
поеми Т.Г.Шевченка «Гайдамаки».
Сюжет твору динамічний, напружений.

16. Тулуб З.П. Сагайдачний: істор.
роман / Зінаїда Тулуб. – Дн-ск:
Промінь, 1990. – 752с.
Роман присвячено одному із визначних
діячів козацтва на початку XVII ст. –
гетьману реєстрових козаків Петру
Конашевич-Сагайдачному. Під його
проводом козаки здійснили ряд
успішних походів на турецькі й
татарські міста-фортеці, які були
водночас і головними невільницькими
ринками.
Франко І.Я. Захар Беркут: повість /
Іван Франко. – К.: Велес, 2009. – 192с. –
(Класика української літератури).
В повісті українського Каменяра
змальовано наших далеких предків –
верховинців з Тухольської долини.
Мешканці села об’єдналися в громаду, що
давала їм почуття захищеності та
незалежності.
На підставі легенд, переказів та історичних фактів,
віднайдених в літописних джерелах, автор вимальовує
справжнього лицаря України, завойовника невільничої
Кафи та Трапезунда, борця за православну віру, за особистої
участі якого відбулося відновлення Православної ієрархії в
Україні.
Саме на захист рідного краю від віроломних монголо-
татарських загарбників та проти місцевих зрадників, які в
цей тривожний час прагнули заволодіти краєм, піднявся
волелюбний народ, героїчно обороняючись.

17. ІІ Розділ. Присвячений
прекрасному грону поетичного
мистецтва. Від Шевченка і Лесі
Українки до поетів-
авангардистів звучить висока
мелодія мужності, гідності,
краси і любові.
Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може в руках, невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.
Месники дужі приймуть мою зброю
Кинуться з нею одважно до бою…
Леся Українка.

18. Клен Ю. Вибране / Юрій Клен (Освальд Бургардт);
упоряд. авт. передм. та прим. Ю.Ковалів. – К.: Дніпро,
1991. – 461с.
Незалежний у своїх поглядах, принциповий і палкий
поборник загально-людських цінностей, Ю.Клен. Усе своє
життя, весь свій талант віддав Україні, усвідомлюючи себе
спадкоємцем традицій Тараса Шевченка та Лесі Українки,
один з дбайливих садівників української мови, в якій за
його словами, відбився характер нації, що її породила.
«… Предків не маєш? – Тож будь тепер сам собі предок.
Люди забули легенди? – нову їм створи.
Втратили віру? – кресли на скрижалях їм кредо.
Щезли герої – меча тоді в руки бери.
Місто згоріло? – споруджуй же заново мури.»
Костенко Л.В. Берестечко:
історична поема / Л.В.Костенко. - К.:
Дніпро, 2010. – 312с.
«Іще димлять під попелом багаття
Ще сон торкає вічі мимохідь
А вже в похід нам вирублено браття!
І довбиш б’є у потемнілу мідь.
І вже ногою бувши в стремені,
Я нахилився до своєї долі.
Я їй сказав: - чекай в Чигирині.
Ми переможем. Не такі ми й кволі.
Не допускай такої мислі
Що Бог покаже нам не ласку
Життя людського строки стислі.
Не має часу на поразку.»

19. Костенко Л.В. Вибране / Ліна
Костенко. – К.: Дніпро, 1989. – 559с.
Далеко десь у сірому ще небі
Курликають промерзлі журавлі.
І проминає давній літописець
Нахиленим при свічці силуетом – і
пише
Й пише гусячим пером, і стиха
надиктовує собі:
«Року 1638 о середостю потрапили
козаків старших, що їх козаки
видали, того-то Павлюка і Василя
Томашика і Сахна Черняка, котрий їх
ужаловавши, сам поїхав з ними
добровільно.»
І свічка гасне на вітрах історії.
Костенко Л.В. Біографія і вибрані
твори. Маруся Чурай: Історична
поема / Л.В.Костенко; передм.
Г.Клочека. – К.: Дніпро, 1989. – 280с.
Велике діло писані слова.
Історії ж бо пишуть на столі
Ми пишем кров’ю на своїй землі.
Ми пишем плугом, шаблею, мечем.
Піснями і невільницьким плачем
Могилами у полі без імен.
Дорогою до Києва з Лубен.

20. Маланюк Є.Ф. Невичерпальність: Поезії. Статті /
Є.Ф.Маланюк; упоряд., передм. та приміст. Л.В.Куцепка.
– К.: Веселка, 1997. – 318с.
Найвизначніший з поетів української еміграції, у першу
добу своєї творчості був, умовно кажучи, неоромантиком, в
пізніший час схилявся до неокласики. Для поезії Маланюка
характерні динамізм, цілеспрямована ударність,
патетичність вислову, історіософічні візії.
«… П’ємо жах
Доба нам обжинки справляє
На наших душах і тілах.
Та ти не виграшка природи
Не примха лиш земних стихій
Ти не загинеш мій народе.
Пісняр, мудрець і гречкосій.
Бо вірю, судні дні недаром
Твій чорний рай зняли пожаром,
І промінь слупами росте,
Сполучуючи з небом степ.
І небо сходить на країну.
Крізь дим Руїни Україну
Новий узріє чоловік.»
Шматками розпадається морок,
І ти, нащадче мій збагнеш.
Як крізь тисячолітній порох
Розгорнеться простір без меж.
Збагнеш оце, чим серце билось,
Яких цей зір нагледів мет,
Чому стилетом був мій стилос
І стилосом бував стилет.

21. Ольжич О. Незнаному воякові / Олег
Ольжич. – К.: Фундація імені
О.Ольжича, 1994. – 431с.
«В дійсності він і сучасний і майбутній.
Він-бо, як мало хто втілив вічні змагання
української нації, її духовність, її лінію
шукання, її духовний розвиток в
майбутньому, її місію» (О.Штуль-
Жданович про Ольжича)
Поважна мова врочистих вітрин
Уривчасто скупі її анали.
«Ми жали хліб», «ми вигадали млин»,
«ми знали мідь», «ми завжди воювали».
«Мене забито в чесному бою,
Поховано дбайливою сім’єю.»
Як не стояти так, як я стою
В просторій залі мудрого музею.
Осьмачка Тодось. Поезії; Повісті:
Старший боярин; Ротонда
Душогубців / Тодось Осьмачка. – К.:
Наук. Думка, 2002. – 424с.
Поет дивовижної долі, один з
оригінальніших і найглибших.
В його поезії відчувається таємний і до
хаосу розбурканий океан відчаю й
ненависті, але в основі основ лежить
любов, героїне почуття вічної правди і
краси народу.

22. Сосюра В. Такий я ніжний, такий
тривожний…: Поезії: Для ст.. шк..
віку/ Володимир Сосюра –К.:
Веселка, 1989. – 286с.:іл../
«Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і води
В годину щасливу, і в радості мить,
Любіть у годину незгоди.
Без неї – ніщо ми, як порох і дим.
Розвіяний в полі вітрами.
Любіть Україну всім серцем своїм
І всіми своїми ділами.
Любіть у труді, у коханні, в бою,
В цей час, як гудуть батареї
Всім серцем любіть Україну свою
І вічні ми будемо з нею.»
Стус В. Час творчості / Dichtensezeit /
Василь Стус. – К.: Дніпро, 2005. – 704с.
Поет-дисидент, репресований
комуністичним режимом. У своїх поезіях
відходив від традиційно емоційної стихії
української лірики, намагався осмислити
трагедію світу крізь призму філософії
стоїчного існування.
Сосюра В. М.
06.01.1898 -
08.01.1965

23. «Сто років як сконала Січ,
Сибір і соловецькі келії.
І глупа облягає ніч
Пекельний край і крик пекельний.
Сто років мучених надій,
І сподівань, і мук і крові
Синів, що за любов тавровані,
Сто серць, як сто палахкотінь.
Та виростають з личаків,
Із шаровар, з курної хати
Раби зростають до синів
Своєї України-матері.
І радісним буремним громом
Спадають з неба блискавиці
Тарасові провісні птиці
Слова шугають над Дніпром.»
Стус В.

24. Теліга О. Поезії / Олена Теліга //Українське диво:
Поетич. антол. / за упоряд. та ред. В.Коломійця. – К.:
Укр. письменник, 2005. – Кн.ІІ. С. 308-313
«В Олени Теліги шляхетність ліній, скупість, лаконізм
виразу, доцільність будови. Ця будова пнеться вгору, через
край, за межу, в простори, в повітря, понад мури. Загальне
враження чогось, що пориває душу від приземного, сірого,
буденного – в небо, в височину.»
(Д.Донцов)
«Не треба слів! Хай буде тільки діло!
Його роби – спокійний і суворий.
Не плутай душу у горіння тіла.
Сховай свій біль, зломи раптовий порив.
Вітрами й сонцем бог мій шлях намітив
То там де треба – я тверда й сувора.
О краю мій, моїх ясних привітів
Не діставав від мене жодний ворог.»

25. Леся Українка. Усі твори в одному
томі / передм. М. І. Литвинця. –
К.;Ірпінь: ВТФ «Перун», 2008. – 1376с.
Поет не боїться від ворога смерті,
бо вільная пісня не може умерти
Тож він з ворогами і з лихом жартує і
вірші, мов легкії стрілки гартує.
І кидає пісню у широкий простор.
Скрізь чутно її, на майдані і в полі,
юрба перейма тую пісню, мов хор.
Все бачить співець у широкім розділі – і
небо і море, красу світову.
І людям співає він пісню нову…
Шевченко Т.Г. Усі твори в одному
томі/ Тарас Шевченко. – К.:
Ірпінь: В.Т.Ф. « Перун», 2007. –
824с.
…Все гине
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Наша дума, наш пісня
Не вмре, не загине
От де, люде, наша слава,
Слава Україні.

26. 1. Андрусяк Ю. Вургун: Роман-новела / Ю. Андрусяк //
Сучасність. – 2004. - №7-8. – с.10-48.
2. Білик Н. Українська національна ідея в поетичній
творчості / Богдана Лепкого / Н. Білик / Слово і час. –
2006. – №9. – с.45-50.
3. Вальнюк Б. Історична повість Богдана Лепкого «Мотря»:
хронологічна структура твору / Б.Вальнюк // Дивослово.
– 1998. - №1. – с.3-6.
4. Ватуляк С. Новели-світлини з життя Романа Шухевича /
Софія Ватуляк // Педагогічна думка. – 2008. - №3. – с.19-21.
5. Голик О. Уроки історії, які ми повинні знати, або
страшна трагедія Івана Мазепи – трагедія всієї нації за
трилогією Богдана Лепкого «Мазепа», «Батурин», «Не
вбивай»: урок української літератури, 10 кл./ О.Голик //
Українська мова й література в сучасній школі. – 2012. -
№9. – с.64-73.
6. Гончар О. Роман «Чорна рада» П.Куліша в школі /
О.Гончар // Слово і час. – 1992. - №9. – с.3-11.
7. Грабовський С. Доля армії без держави . / С.Грабовський
// Сучасність, 2001. - №2. - - с.63-75.

27. 8. Гончар О. Роман «Чорна рада» П.Куліша в школі /
О.Гончар // Слово і час. – 1992. - №9. – с.3-11.
9. Грабовський С. Доля армії без держави . /
С.Грабовський // Сучасність, 2001. - №2. - - с.63-75.
10. Денисюк І. Реликти лицарсько-дружинної та
билинної поезії (знахідки у фольклорі волинсько-
поліського ареалу). / І.Денисюк. // Слово і час. – 2003.
– №1. – с.22-29.
11. Захарчук І. Друга Світова війна: досвід історії – досвід
літератури / І. Захарчук // Слово і час. – 2007. - №6. –
с.15-24.
12. Іванченко Р. Розлилися круті бережечки …: повість /
Р.Іванченко // Вітчизна. – 2004. - №11-12. – с.21-39.
13. Ільницький М.П. Людина в історії (сучасний
історичний роман) / М.П.Ільницький. // Жовтень –
1988. – №2. – с.104-112.
14. Ковалів Ю. Поетична історіософія О.Ольжича /
Ю.Ковалів // Слово і час. – 2007. - №10. – с.29-35.
15. Кожелянко В. Дефіляда в Москві: Роман /
В.Кожелянко // Сучасність. – 1998. - №12. – с.6-39.
16. Козак С. Холодний Яр – «Холодний Яр» / С.Козак //
Літературна Україна. – 2008. – 18 грудня. – с.8.
17. Кульчицький С. Історичний висновок про діяльність
ОУН-УПА / С. Кульчицький // Сучасність. – 2001. - №2.
– с.50-62.
18. Лавренчук В. Образ І. Мазепи в давній українській
літературі / В. Лавренчук // Дивослово. – 2009. - №2. –
с.56-60.
19. Мариненко Ю. Воєнна проза І. Багряного «Людина
біжить над прірвою», «Огненне коло» / Ю.Мариненко
// Дивослово. – 2001. - №12. – с.9-12.

28. 20.Миколаєнко А. «І повіє огонь новий з Холодного
Яру» // А. Миколаєнко // Літературна Україна. – 2011.
– 17 лютого. – с.16.
21. Нахлік О. Сповідь і роздуми: філософія Богдана
Лепкого – поета / О. Нахлік // Слово і час. – 1997. -
№11-12. – с.26-30.
22. Погрібний А.: Ідеаліст – псевдо і сутність
(О.Ольжич) / А. Погрібний // Педагогічна думка. –
2012. - №12. – с.45-47.
23. Требін М.П. Віра і військо / М.П. Требін //
Сучасність. – 1999. - №12. – С.38-46.
24. Шевчук В. Поетика бароко в українських літописах /
В. Шевчук // Українська мова та література. – 1999. -
№31. – с.1-4.
25. Шкляр В. Елементал: Роман / В. Шкляр //
Сучасність. – 2002. – №2. – с.6-86.

29. Люди.Poples.ru - Иван Багряный
http://www.peoples.ru/art/literature/prose/publicist/iv
an_bagryanuy
Parta.ua- Доля України та українців за романом І.
Багряного "Тигролови"
http://www.parta.com.ua/composition/view/1/
osvita.ua - Творчість Івана Багряного
http://osvita.ua/vnz/reports/ukr_lit/15183/
Бібліотека Української Літератури - Багряний І.
Життя та творчість
http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=15
ukrlitra - Художественная интерпретация библейских
образов в прозе И. Багряного
http://www.ukrlitra.com.ua/1578.html
Parta.ua - Биография: Евгений Маланюк
http://www.parta.com.ua/stories/writers/205/
eureka - Творчість Є.Маланюка
http://eureka.ucoz.ua/publ/167-1-0-592
Українська література - Євген Маланюк.
Характеристика творчості.
http://www.ukrlitzno.com.ua/yevgen-malanyuk-
xarakteristika-tvorchosti/

30. Клуб поезії - Маланюк Євген : Творчість
http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=132&type=t
vorch
Український центр - Життя та творчість
http://www.ukrcenter.com/Література/Олена-
Теліга/57786-1/Життя-та-творчість
КГБ - Вiрш Олени Телiги "Сучасникам" як моральний
заповiт поетеси
http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/TELIGA/teliga201.txt
Каталог статей - Сучасна українська поезія Олега
Ольжича
http://oljich.at.ua/publ/tvorcha_spadshhina/naukovi_st
atti/suchasna_ukrajinska_poezija/6-1-0-204
Бібліотека Бердянського державного педагогічного
університету: Library.bdpu.org