Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
2. “Дитина за своєю природою –
допитливий дослідник,
відкривач світу”
В.О.Сухомлинський
3. Характеристика дитини з розвиненою
пізнавальною активністю
(старший дошкільний вік)
дитина швидко й правильно розумiє те, що їй говорять,
реагує на новизну ситуацiї;
коли у дитини є перший побутовий досвід, практичні
умiння і навички;
вiдбувається розвиток її вiдчуттiв, сприйняття дiйсності;
вона вiльно манiпулює рiзними речами;
пiд час найпростiших дiй у дитини виникає потреба
пiзнавати нове, отримувати при цьому позитивнi емоції;
4. встановлює причинно-наслiдковi зв’язки мiж
предметами та подiями;
диференцiює за допомогою аналiзаторiв рiзнi
властивостi предметiв i явищ навколишнього свiту;
здiйснює рiзнi дії, та радiє з вiдкриттiв;
розширює й поглиблює знання про предмети, якi її
цiкавлять.
5. Завдання пізнавального розвитку в
пошуково-дослідницькій діяльності:
створити умови для розвитку пізнавальних психічних
процесів дошкільників, активація розумових операцій,
організації та проведення пошуково-дослідницької діяльності
та виховання ініціативності, кмітливості, допитливості,
критичності, самостійності;
розширити знання дітей про довкілля, формувати у них
уміння та навички їх самостійного набуття;
розвивати діалектичне мислення, тобто здатність бачити
різноманітність світу в системі взаємозв’язків та
взаємозалежностей;
6. збагачувати власний пізнавальний досвід дітей через
засвоєння ними еталонів, символів, виконання дій,
заміщення та моделювання;
формувати в дітей здатність креативно використовувати
знання та власний дослідницький досвід у розумових,
моделювальниних та перетворювальних діях.
7. Форми, методи і прийоми роботи з
дітьми у пошуково-дослідницькій
діяльності:
спостереження;
досліди;
експерименти;
дидактичні ігри;
сюжетно-рольові ігри;
ігри-загадки, ігри-описи;
конструктивні ігри;
бесіди;
використання піктограм;
ігрові проблемні ситуації;
розгляд картин, ілюстрацій,
макетів;
робота за заданим
алгоритмом;
фіксація результатів досвіду;
читання дитячої художньої та
енциклопедичної літератури;
образотворча діяльність;
трудова діяльність;
театралізована діяльність;
перетворювальна діяльність
(моделювання, макетування);
складання розповідей;
тренувальні, традиційні,
комплексні та інтегровані
заняття.
8. Провідні методи, які сприяють
ефективному проведенню
пошуково-дослідницької діяльності:
метод особистої аналогії (емпатії);
метод каталога й асоціації;
метод “мозгового штурму”;
метод “Фантазії”.
9. пригадати інформацію про
даний об’єкт;
з’ясувати, що діти знають про цей
об’єкт;
отримати додаткову інформацію через
різні засоби масової інформації.
Алгоритм підготовки педагога до
проведення досліду:
10. Алгоритм проведення
досліницької діяльності дітьми:
постановка, формулювання проблеми;
висунення припущень, добирання
способів перевірки досліду, висунутих
дітьми;
самостійна робота дітей;
підбиття підсумків, обговорення
результатів досліду, фіксація результатів,
запитання дітей.
13. Методика проведення
довготривалих дослідів:
Довготривалий дослід – це педагогічний захід
пізнавальної спрямованості, який використовують для
розв’язання навчальних задач на встановлення причин
природних явищ, взаємозв’язків тощо.
Мета:
Досліджувати з дітьми властивості речовин і матеріалів
- природних – води, повітря, піску, глини, дерева, каміння
- штучних – паперу, тканини, заліза тощо
14. Методика проведення
короткотривалих дослідів:
Короткотривалий дослід – це педагогічний захід
пізнавального характеру, в ході якого за короткий часовий
проміжок (5-15 хв.) досліджують властивості об’єктів та
матеріалів навколишнього світу.
Мета:
- досліджувати залежність змін у рослинному та тваринному
світі від впливу природних умов на розвиток усього живого
15. Перелік дослідів, які можна провести
з дітьми молодшого дошкільного віку:
вода (чиста, брудна,
кольорова, прозора;
холодна, тепла;
розливається, ллється,
крапає);
сніг (білий, холодний;
пухнастий,
розсипчастий);
лід (твердий, слизький;
утворюється від
замерзання води);
пісок, глина (сипкий,
вологий)
16. ДІТИ
Результативність пошуково-дослідницької
діяльності з дітьми:
Розвивається
чуттєвий
досвід,
нетрадиційне
дивергентне
мислення
Намагаються
розв’язати
проблеми
Навчилися
висловлювати
оригінальні
ідеї
Самостійно
знаходять
альтернативні
шляхи
пошуку
Інтерес до
експерименту-
вання
Мають
упевненість у
свої силах і
здібностях