Бібліографічна пам’ятка
до 145-річчя від дня народження Миколи Скрипника. Його яскравий образ цілісної особистості, людини незвичайної і трагічної долі нікого не залишає байдужим.
Бібліографічна пам’ятка
до 145-річчя від дня народження Миколи Скрипника. Його яскравий образ цілісної особистості, людини незвичайної і трагічної долі нікого не залишає байдужим.
«Буковинський світоч»: до 165-річчя С. Смаль-Стоцького: біобібліографічний портрет із серії «Забуті голоси з Чернівців».
Присвячується 165-ій річниці видатного буковинця – професора Степана Смаль-Стоцького – творця українського національного відродження на Буковині, основоположника української фонетичної граматики, якою користуються і донині. Цей біобібліографічний портрет продовжує серію «Забуті голоси з Чернівців», повертаючи сучасникам маловідомі імена славетних земляків.
Адресовано учням 5-9 класів.
Сіяч добра, краси й науки : до 200-річчя з дня народження Опанаса Васильович...Дарницька Книгиня
У біобібліографічному нарисі «Сіяч добра, краси й науки» представлено біографічні відомості про Опанаса Марковича, та його творчий шлях. Він є укладачем «Словника української мови», автором творів «Описание Малоросии» та «Записки о дворянском сословии Черниговской губернии», написав багато статей у пресі, музику до опери «Наталка Полтавка» за п’єсою І. Котляревського (1857р.) та опери «Чари» за п’єсою Кирила Тополі (1866 р.).
"Бандура! Скільки в слові цім дзвенить героїки і слави!"library_darnitsa
Народознавчий нарис «Бандура! Скільки в слові цім дзвенить героїки і слави» присвячений кобзарям-бандуристам, ювілярам 2018 року. Думи та історичні пісні кобзарів сповнювали серця людей вірою у перемогу нашого народу, наснажували, підносили і очищали, допомагали глибше пізнати дорогу Батьківщину.
7.
Михайло Петрович Старицький народився у
1840 р. на Полтавщині в сім’ї дрібного
поміщика.
Рано втратив батьків. З того часу опікуном і
вихователем Михайла став його дядько
Віталій Лисенко.
Звичайна освіта — у дячка, потім у
Полтавській гімназії, Харківській
університет на математичному відділі,
потім – Київський у. на факультеті права.
В універсітаті починається літ. діяльність.
У 1862 р. М. Старицький одружився.
8.
У 1871 р. разом із М. Лисенком
організував Товариство
українських акторів.
На поч. 80-х рр. видає
літературно-художній альманах
«Рада».
У 1883 році М. Кропивницький,
М. Заньковецька, М. Садовський
об’єдналися в театральну трупу,
яку й очолив М. Старицький.
У 1893 р. за станом здоров’я
М. Старицький залишив трупу.
У 1894р. Російська Академія наук призначила
драматургу персональну пенсію «За літературні
праці рідною мовою».
12. Багатогранність творчої
спадщини М.Старицького
Історичні романи,
повісті, оповідання,
написані здебільшого рос. мовою
«Оборона Буші», «Богдан Хмельницький»,
«Последние орлы», «Разбойник Кармелюк»
Драматичні твори
«Не судилось», «Талан», «У темряві», «Ой не
ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Богдан
Хмельницький», «Маруся Богуславка»
Драматичні переробки творів інших
авторів
«На Кожум’яках» І. Нечуя-Левицького» —
«За двома зайцями»,
«Ночь перед Рождеством» М. Гоголя —
«Різдвяна ніч», «Хата за селом»
Ю. Красневського — «Циганка Аза» та ін.
Переклади та
переспіви творів
Й. Гете, Г. Гейне, Ч. Байрона,
В. Шекспіра, А. Міцкевича, І. Крилова, М.
Лермонтова, В. Гюго, О. Пушкіна, М.
Некрасова, словацького та сербського
фольклору
13. СТАРИЦЬКИЙ – ПОЕТ
Основні мотиви лірики М.
Старицького:
роль і призначення поета
краса людських почуттів
співчуття до важкої долі простого
люду;
тема України, патріотизм;
пейзажна та інтимна лірика.
14.
15. ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ
КАДР ІЗ КІНОФІЛЬМА 1952Р.
НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ
КАДР ІЗ ТЕАТРАЛЬНОГО ВИСТУПУ
19. Історико-культурний
заповідник «Буша»
Сучасне село Буша знаходиться
в Ямпольському районі
Вінницької області, нині в
ньому мешкає 847 осіб. На
території села розташовано
історикокуль-турний заповідник
“Буша”.
Достеменно відомо, що найтрагічніші події в Бушанському
замку відбулися 18-20 листопада 1654р., коли під замокфортецю підійшли війська Потоцького і С.Чарнецького й
узяли його в облогу.
До наших днів збереглися рештки фортеці, погреби й
підземні ходи. У заповіднику розміщено три музеї: археології, етнографії й оборони Буші. Цю місцевість прикрашає
парк історичної скульптури, у якому щороку проводяться
міжнародні пленери скульпторів-каменярів. Віртуальну
екскурсію заповідником “Буша” ви можете здійснити в мережі
Інтернет за адресою: http://busha2.narod.ru/
20. ТЕМА ТВОРУ – зображення реальної іс –
торичної події – героїчної оборони містечка –
фортеці Буші, що на Поділлі, під час Націо –
нально – визвольної війни в листопаді 1654р.
ІДЕЯ ТВОРУ – засудження братовбивчої
війни, зради, уславлення любові до рідного
краю, вірності своїй вітчизні, єдності (однодумності захисників фортеці: якщо боротися – то
всім боротися, якщо ж умерти – то всім умер –
ти, але не здатися ворогові.
21. Жанр твору
історико – романтична повість
Повість
Середній за розміром епічний
твір; кілька сюжетних ліній;
кілька головних
героїв; розлогі
описи, докладні
характеристики
Історична
Романтична
Побудована на
історичних фактах, подіях; змальовані реальні
історичні особи
(Потоцький, Чарнецький, Богун,
Лянцкоронський)
зображено події
далекого минулого
Незвичайні герої,
обставини; сильні, вольові персонажі, здатні до самопожертви заради батьківщини й
кохання; зв'язок з
усною народною
творчістю, інтерес до національної історії, національних героів
22. ПРОБЛЕМАТИКА ТВОРУ
-
патріотизм, служіння вітчизні і зрада;
-
братовбивчі війни;
-
кохання;
-
самопожертва;
-
життя і смерть;
-
народ та історія;
-
народ як носій високих моральних якостей.