1. КУЛЬТУРНИЦЬКА
ПРАЦЯ
БОРИСАГРІНЧЕНКА
В КИЇВСЬКІЙ
«ПРОСВІТІ»
Джерело: Кобижча Н. І……. Режим доступу:
nbuv.gov.ua›portal/Soc_Gum/Vdakk/2011_1/16.pdf
Виконала: Григоришина Катерина, студентка групи УА 4
2. БОРИС ДМИТРОВИЧ ГРІНЧЕНКО
Письменник, педагог,
літературознавець,
лексикограф, етнограф,
історик, фольклорист,
публіцист, видавець,
популяризатор науки,
соціолог, перекладач,
бібліограф, громадсько-
культурний діяч,
патріот України
«…народна вкраїнська просвіта
буде величезним добром
українському народові...»
Б.Грінченко
3. 17 жовтня 1905 р. – проголошення
Миколою ІІ політичної свободи;
24 листопада 1905 р. – затвердження
“Тимчасових правил про пресу”;
4 березня 1906 р. – дозвіл на створення
спілок і об’єднань
поч.1906 рр. – створення у Києві
культурно-освітнього товариства
“Просвіта”
4. • 26 травня 1906 р. – реєстрація статуту
товариства у Київському губернському у
справах про товариства присутствії під №
1
• 25 червня 1906 р. – перші загальні збори
товариства
БІБЛІОТЕКА
соціал-демократичне найкращі зразки
спрямування українського і
(В.Винниченко,А.Жук світового
письменства
5. ДІЯЛЬНІСТЬ Б.ГРІНЧЕНКА У “ПРОСВІТІ”
організація та чітка робота
видавничої комісії “Просвіта”;
обговорення, рецензування й
редагування рукописів;
комплектування та
організація фондів
просвітянської бібліотеки;
розповсюдження інформації
про діяльність організації, її
програмні цілі, заходи (газета
“Рада”);
6. згуртування навколо товариства
національної письменницької, наукової,
педагогічної, наукової еліти (Леся Українка,
В.Прокопович, Г.Хоткевич, В.Винниченко,
О.Мишуга, М.Гехтер та ін.);
прищеплення засад інституції з рівнем
демократизму, інтелегентності, порядності, з
ротацією у керівних структурах;
згуртованість людей без огляду на соціальне
і майнове становище, вік, стать, професію
тощо;
"Зроблю" – сього сахайся слова,
7. o літо 1909 р. – Б.Грінченко зрікся
головування в київській “Просвіті”;
o заповіт : все майно передав на народну
справу (книгозбірня, рукописи і гравюри,
гроші на відкриття школи з українською
мовою викладання);
o 1917 р. – увічнення імені Б.Грінченка в
назвах 9 навчальних закладів та
відроджених “Просвіт”
8. ВИСНОВКИ
Б.Грінченко – ініціатор створення у 1906 р.
київського культурно-освітнього товариства
“Просвіта” та творець його статуту.
Мета: сприяти відродженню і примноженню
культурних надбань українського народу,
пробудженню його історичної пам’яті й
національної самосвідомості, утвердженню
української мови у всіх сферах суспільного життя в
Україні.
Діяльність “Просвіти” супроводжувалась
перепонами й заборонами з боку адміністративно-
поліційного апарату.
Орієнтованість на розповсюдження книжок для
народу, відстоювання інтересів українців.
