Погляди видатних українських істориків Грушевського Михайла Сергійовича та Аркаса Миколи Миколайовича на державотворення

1. Погляди видатних українських істориків
Грушевського Михайла Сергійовича та
Аркаса Миколи Миколайовича на
державотворення

2. Крікорова Елєн Каренівна
11(7) клас
Науковий керівник: Шашкіна
Людмила Михайлівна
Селидівська загальноосвітня гімназія

3. План роботи:
1.Діяльність Грушевського М.С.
2.Питання державотворення Грушевського і
Аркаса
3.Особлива думка щодо історії держави

4. Мета: знайомство і дослідження на основі
історичних джерел з наукової мети;
дати загальну характеристику питань
державотворення;
порівняти наукове обгрунтування видатних
істориків України, визначити риси характеру,
які сприяли становленню України на початку
ХХ століття.

5. «Як батьки, так і діти, особливо
старший син (Микола), великі
патріоти, які дуже люблять свою
Малоросію і сильно ненавидять Петра
Великого і всіх, хто не цінує і не любить
Малоросії»
Так зазначала домашня вчителька Аркасів
«Пам’ять – сила. Завдяки історичній
пам’яті людина стає особистістю,
народ – нацією, країна – державою»
М. Грушевський

6. З 1902 року почав писати «Історію
України-Русі», маючи на меті створити
ненаукову проте достовірну книгу в
подарунок своєму синові, поділившись
тим самим з ним своєю любов'ю до рідної
землі та народу. Щоб її видати
М. М. Аркас змушений був позичити
значні на той час гроші під великі відсотки.
Книга мала великий успіх і автор
ініціював друге видання, що мало
доповнення та було видане вже після
його смерті у 1912 році в Кракові.
У книзі було вказана,як казав Аркас,
найбільш наближена до достовірної
історії.
Історія України-Руси — 10-томна монографія
Михайла Грушевського. Головна праця його життя.
Містить виклад історії України від прадавніх часів до
другої половини 17 століття. Писалася з перервами
протягом 1895—1933 років. Справила вплив на
формування української історіографії новітнього
часу. Вражає працездатність ученого: з-під його пера
вийшло понад 1800 праць з української історії та
культури. Все свідоме життя Михайло Сергійович
був самовідданим ентузіастом національного руху,
не впадаючи при цьому в крайнощі. Важко оцінити
однозначно, ким він був більше — ученим чи
політичним діячем. Грушевський писав так: "Я сам
прийшов у політику через історію і цей шлях вважаю
нормальним..."

7.  Михайло Сергійович Грушевський народився 29 вересня 1866
року в містечку Холм в Царстві Польському (нині на території
Польщі, має назву Хелм).
 Сім’я Грушевського складалась із батька, матері, сестри і двох
братів.
 Михайло Сергійович Грушевський, згадував своїх батьків,
як справжніх патріотів України, які зуміли виховати «тепле
прив'язання до всього українського — мови, пісні,
традиції» та пробудити в своїх дітях національне почуття.
 Здобувши домашню початкову освіту 1880 року Михайло був
зарахований відразу до третього класу Тифліської гімназії. У
цей час він з захопленням читає твори М. І. Костомарова, П. О.
Куліша, М. О. Максимовича. Під час навчання у гімназії
Михайло пише свої перші оповідання, які надсилає до України
відомому письменникові І. С. Нечую-Левицькому, котрий
схвально їх оцінює.
«Рано набравши охоти до читання, позбавлений
дитячого товариства, відірваний від ґрунту, я
виростав серед мрій і фантазій, замкненим в собі
відлюдком»
Казав про себе сам Грушевський

8.  В липні 1886 року Грушевський створює письмове
звернення до ректора Київського університету Св.
Володимира з проханням зарахувати його на історичне
відділення історико-філологічного факультету.
 Роки навчання, Грушевський згадує із певним
розчаруванням, то був час занепаду Київського
університету. В університеті Михайло Грушевський
працював під керівництвом Володимира Антоновича.
За його керівництва, Грушевський написав чимало
невеликих історичних есе.
 Володимир Антонович вводить його до складу київської
«Громади», таємної організації, що згуртувала довкола
себе справжніх патріотів України.
Михайло Грушевський.
Київ, кінець 1880-х — початок 1890-х рр.

9.  12 жовтня 1894 року, Грушевський зробив свій
перший вступний виклад у Львівському
університеті.
 26 травня 1896 року, у м. Скала (нині смт Скала-
Подільська) Михайло Грушевський обвінчався з
Марією Вояківською.
 Протягом 1897—1898 років М. Грушевський пише
І-й том своєї фундаментальної праці — «Історія
України-Руси», наприкінці 1898 року ця робота
була надрукована у Львові.
Марія та Михайло Грушевські у рік одруження «…що сказати про нас, коли глузуємо й
відрікаємося чистісінького українського виразу
тому тільки, що він для великоросійського
вуха зазвучить дивно»
М.Грушевський

10.  З 16(3) березня в Києві починає формуватися
Українська Центральна Рада. 20(07) березня 1917
УЦР у Києві заочно обрала Грушевського головою
Грушевський приєднався до Української партії
соціалістів-революціонерів. Викликаний телеграмою,
26(13) березня він повертається із Москви до Києва.
 У Києві намагався надати стихійному українському
рухові організованості, ставив питання про культурне
відродження українського суспільства (заснування
національних шкіл, політичних товариств).
 27(14) березня виступив на Київському
кооперативному з'їзді з вимогою національно-
територіальної автономії України у федеративній
Російській республіці, вважаючи це найближчим
шляхом до самостійності України.
Михайло Грушевський на військовому параді у
Києві взимку 1917 р.
Михайло Грушевський на початку ХХ
століття

11.  1923 року був обраний академіком ВУАН. Був обраний академіком Всеукраїнської академії наук, керівником
історико-філологічного відділу. Очолював археографічну комісію ВУАН, метою існування якої було створення
наукового опису видань, надрукованих на території етнографічної України в XVI—XVIII століттях. Через
шість років його обрали дійсним членом Академії наук СРСР. У 1924–1931 роках очолював історичні
установи ВУАН.

12.  Від 1931 року змушений був жити в Москві.
 Грушевський помер у Кисловодську від сепсису через три
дні після операції з видалення фурункула. Операцію цю
провів головний лікар місцевої лікарні, котрий хірургом…
не був, перед цим він відмовив Грушевському в проханні
бути прооперованим його давнім і перевіреним
другом…Наприкінці 1934 року Грушевський відпочивав у
одному з кисловодських санаторіїв і несподівано захворів
на карбункул. Серце зупинилось о другій годині дня.
 Тіло Грушевського перевезли до Києва, поклали в
головній залі Української Академії Наук, а 29 листопада
відбулися похорони.Похований на Байковому кладовищi
Києва.
«Всі вчаться своєї рідної мови, а наша біда така, що треба
вчитися її більше, ніж кому іншому»
М.Грушевський

13.  Народився 26 грудня 1852 року у Миколаєві в заможній сім'ї етнічного грека,
адмiрала Чорноморського флоту Росiї Миколи Андрійовича Аркаса.
 Мати мала значний вплив на формування стійкого інтересу сина до
української мови, культури, звичаївъ
 Дитячі та юнацькі роки пройшли на території Миколаївщини.
 Отримав різносторонню освіту в Училищі правознавства у Петербурзі та
Одеській гімназії. Згодом навчався на фізико-математичному факультеті
Новоросійського університету в Одесі.
Микола Аркас у молодостi
«Грек з душею українця…»
Так казали про М.Аркаса

14.  Після завершення навчання за родинною традицією Микола
Аркас служив у морському відомстві в Миколаєві. У вільний
від служби час віддавався улюбленій справі — збиранню і
запису народних мелодій і вивченню історії України. Почав
самотужки оволодівати музичними знаннями,
композиторськими навичками і писати музику.
 Значну частину життя і праці Микола Миколайович присвятив
заснованій ним 25 лютого 1907 миколаївській «Просвіті», яка
разом з Київською і Одеською була за результатами
діяльності одною з найкращих в підросійській Україні.
 Як меценат Микола Аркас значною мірою покривав фінансові
потреби «Просвіти», допомагав газеті «Рада», Михайлові
Грушевському надіслав гроші на будівництво студентського
гуртожитку у Львові.
Микола Аркас у зрiлості

15.  Микола Миколайович Аркас був одружений з Ольгою Іванівною
Шишкіною — дочкою військово-морського офіцера Чорноморського
флоту Івана Степановича Шишкіна. У подружжя народилася дочка
Оксана, сини Петро та Микола
 Коли підросла донька Оксана, вона разом з нею допомагала Миколі
Миколайовичу збирати українські народні пісні в різних місцях, у
пошуках яких відвідувала села Миколаївщини та Полтавщина,
записувала пісні селян своїх маєтків. Всього було зібрано понад 400
народних пісень.

16.  Творчий доробок композитора складають солоспіви,
вокальні ансамблі й обробки українських народних
пісень (близько 80). Найзначнішим твором Миколи
Аркаса, який приніс йому визнання, стала опера
«Катерина» за поемою Тараса Шевченка (1890 рік). Цей
твір започаткував оперну шевченкіану і став першою
українською ліричною народно-побутовою оперою.
«Катерина» з великим успіхом була поставлена трупою
Марка Кропивницького у Москві

17.  З 1902 року почав писати «Історію України-Русі», маючи
на меті створити ненаукову проте достовірну книгу в
подарунок своєму синові, поділившись тим самим з ним
своєю любов'ю до рідної землі та народу.
 У 1908 році в Петербурзі книга була опублікована
тиражем 7000 примірників, написана «кулішівкоюКнига
мала великий успіх і автор ініціював друге видання, що
мало доповнення та було видане вже після його смерті у
1912 році в Кракові
Пам'ятник Миколі Аркасу в Миколаєві

18.  27 жовтня 1992 року на місці Аркасівського
будинку встановлено пам'ятний знак — мідну
стіну з барельєфом Миколи Аркаса.
 У жовтні 2002 року на будинку, де народився
Микола Аркас , урочисто відкрито
меморіальну дошку (скульптор Юрій
Макушин).
 Традиційними стали наукові конференції,
виставки, «Аркасові читання» та ін. в
Миколаївському державному педагогічному
університеті.
 У Львові є Вулиця Миколи Аркаса.
 На честь нього також названа Аркасівська
вулиця у Києві.
Могила Миколи Миколайовича в сімейному склепі
Аркасів

19.  На мою думку, обидва історики мали місце бути в країні та писати про
неї, але вони завжди ворогували: Грушевський казав, що Аркас
перетворював історію України на російський кшталт та не визнавав
його як історика. Аркас також був такої думки, що його історія
повинна бути єдиною. Я гадаю, якщо б вони не ворогували, а
об’єдналися та написали разом історію всієї України-Русі, було б краще,
але це суто моя думка.

20. Висновок: у цій презентації ми розглянули двох видатних та великих історичних,
громадських діячів і побачили, що і той, і той багато чого зробили для України,(їх діяльність
була схожою – вони усе робили для України) для її розквіту та утворення. Їх діяльність
заслуговує пошани всього народу та вшанування пам’яті. Не можна забувати і донині. Якщо
б не вони, ми би ніколи не дізналися про своїх давніх предків, нашого походження і шо
відбувалося на території нашої сучасної України, ми би не знали своєї історії!
А незнання історії свого народу – це ганьба!!!