Ігор Свєшніков – дослідник поля Берестецької битви [штрихи до портрета доктора історичних наук, відомого українського археолога]:

1. Відділ культури і туризму
Черкаської райдержадміністрації
КЗ "Районний організаційно-методичний центр
бібліотечної та краєзнавчої роботи"
Біобібліографічний нарис
Черкаси
2015

2. Ігор Свєшніков, дослідник поля Берестецької битви [штрихи до
портрета доктора історичних наук, відомого українського археолога]:
біобібліогр. нарис / КЗ "РОМЦ БКР"; уклад. Л.В.Гріщенко; ред. О.В.
Шульга – Черкаси, 2015. [б.в.], – 12с.
Біобібліографічний нарис запрошує до знайомства із життєвим
та творчим шляхом доктора історичних наук, історика, археолога,
дослідника Берестецької битви Свєшнікова Ігоря Кириловича,
якому в Польщі навіть надали звання академіка.
Нарис адресований молодим читачам, освітянам, історикам,
працівникам в галузі охорони культурної спадщини, всім хто
цікавиться археологією.
Укладач: Л.В. Гріщенко
Редактор: О.В. Шульга
Комп'ютерний набір: О.Ю. Гріщенко
Підписано до друку 01.07.2015. Тираж 25.
Видавець: КЗ "РОМЦ БКР"
18009 м. Черкаси
вул. Дахнівська, 52
Електронна адреса: bibliotekaromc@gmail.com
2

3. Козацькі могили стали місцем
вияву народної пам'яті
про події 1651 року, шани,
яку віддавав народ загиблим
у битві козакам і селянам,
справжнім символом боротьби
за волю народу.
Ігор Свєшніков
Ігор Кириловича Свєшніков, народився 19 жовтня 1915 року в
студентській сім'ї в Києві, з 1921 року проживав у с. Хотин
Радивилівського району. Між іншим, його батько опікувався
Вербською папірнею, яка стояла на річці Ікві, де виготовлялася
паперова маса з осики і доставлялась на фабрику в сусідню Рудню-
Почаївську.
У 1930 році успішно склав вступні іспити до четвертого класу
Дубенської польської гімназії, яку закінчив у 1935 році, стає
студентом юридичного факультету Львівського університету, де з
1937 року почав одночасно студіювати археологію.
З 1938 року бере участь в археологічних розкопках на Волині,
зокрема у Хотині і Полуничній, а також співпрацює з Дубенським
краєзнавчим музеєм, де допомагав упорядковувати археологічні
фонди, а пізніше став завідувати однойменним відділом на
громадських засадах.
У вересні 1939 року одружився з студенткою французької
філології цього ж університету Іриною Ігнатієвою, уродженкою м.
Дубно. У 1939-1940 рр. працював з дружиною у різних селах на
Рівненщині.
З 1945 по 1959 рр. працював завідувачем відділу історії
первісного суспільства Львівського історичного музею. Друга світова
війна перервала навчання у Львові і він учителює у різних місцях.
Змушений був повторно у 1945-1950рр. заочно вчитися у цьому ж
університеті, працюючи у Львівському історичному музеї.
Під керівництвом Ігоря Кириловича щоліта проводяться
археологічні дослідження у Львівській, Тернопільській і Рівненській
3

4. областях. Так, у 1957 році проводив розкопки могильника
вельбарської культури біля с. Дитиничі Дубенського, а в 1958-1959 рр.
– поселення і могильника культури шнурової кераміки у с. Здовбиця
Здолбунівського району.
Працюючи у відділі археології Інституту суспільних наук АН
України (тепер Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича у Львові)
з 1959 року, перед тим захистивши кандидатську дисертацію на тему
"Пам'ятки племен бронзової доби Прикарпаття і Західного Поділля",
продовжує розкопки.
У 1972 році здобуває ступінь доктора історичних наук,
захистивши дисертацію на тему "Історія населення Передкарпаття,
Поділля і Волині в кінці ІІІ – на початку ІІ тисячоліття до нашої ери".
Працював в Інституті суспільних наук у Львові молодшим, старшим,
провідним співробітником.
Він уперше підготував і видав "Довідник з археології України.
Ровенська область" (1982) при сприянні Ю. Нікольченка.
Публікує матеріали про свої дослідження на Рівненщині –
"Пам'ятки культур шнурової кераміки в басейні річки Устя" (1962),
"Поселение культуры шнуровой керамики в с. Городок Ровенской
области і "Пам'ятки милоградської культури в басейні річки Горинь"
(1964), "Нове поселення стижовської культури в Ровенській області",
"Археологічні розкопки на Дубенщині", "Поселение познебронзового
века у с. Муравица Ровенской области" і "Раскопки кургана
бронзового века у с. Иванье Ровенской области" (1966), "Разкопки и
разведки в басейне реки Иквы" (1970) та інші.
Відомий археолог, доктор історичних наук Ігор Кирилович
Свєшніков часто згадував Хотин (нині село в Радивилівському районі
на Рівненщині), іноді приїздив сюди. Він завжди тепло й зворушливо
розповідав про це село, адже воно було пов'язане з його дитинством,
саме тут почув перші перекази про Берестецьку битву 1651 року,
загорівся бажанням шукати її речові підтвердження – козацькі шаблі,
списи, мушкети, гармати...
А ще Хотин викликав особливі почуття тому, що тут колись
жили його діди й прадіди по батьковій лінії (по матері він, за його
4

5. власним свідченням, походив із роду миргородського полковника
Михайла Радченка, чи Ратченка, соратника Богдана Хмельницького).‒
Біля церкви в Хотині поховані віце-адмірал Лев Павлович
Свєшніков і його син Петро Львович. Як складалося їхнє життя, чому
свій останній спочинок знайшли саме в цьому селі? З'ясувати це
допомагала жителька Хотина, краєзнавець Надія Мельник, яка
листувалася із сином Ігоря Кириловича – Кирилом Ігоревичем
Свєшніковим, геологом, професором Львівського національного
університету імені Івана Франка.
"Якщо архіви мовчать, то земля говорить" – ось кредо всього
життя Свєшнікова, яке він підтвердив своїми археологічними
розкопками у різних місцях Західної України, зробивши сотні
публікацій.
Саме завдяки Ігорю Кириловичу вперше були проведені
розкопки на полі Берестецької битви 1651 року, внаслідок чого
з'явилися його численні публікації у періодиці, виступав на різних
наукових конференціях, випустив фотопутівник "Музей-заповідник
"Козацькі могили" (1990) та історико-археологічне 300-сторінкове
дослідження "Битва під Берестечком" (1993). 20 років присвятив
дослідженням цих місць доктор історичних наук, історик, археолог,
дослідник Берестецької битви Свєшніков Ігор Кирилович.
В ряді журналів у 1971-1995 рр. з'являється чимало
різножанрових публікацій про наукову і археологічну діяльність
вченого, його ім'я стало широко відомим в Україні і за її межами, про
його вагомі внески в українську історичну науку говорилося на
науково-краєзнавчих конференціях "Берестецька битва в історії
України", які проводилися з 1990 року.
В літні місяці 1995 року, коли готувалося відзначення 80-річчя
від дня народження Ігоря Кириловича Свєшнікова, він тоді з групою
львівських археологів проводив розкопки на території Дубенського
замку, серце вченого (20. VIII.) зупинилося під час сну в місцевому
готелі.
Ювілейна книжечка "Ігор Кирилович Свєшніков" уже вийшла у
світ після його смерті. У ній вміщені його біографія, бібліографія
наукових праць і досліджень, журнальних і газетних публікацій
5

6. історика-археолога, короткий перелік статей про нього і невеличкі
спогади науковців, працівників музеїв і краєзнавців.
Зокрема, про вченого говорилося у публікаціях "Неспокійне
серце" до 80-річчя народження і в подачі "Краєзнавці Рівненщини" у
сторінці "Ріднокрай", яку в ті роки публікувала газета "Вільне слово".
За життя І. К. Свєшніков часто листувався з багатьма людьми.
Так вдалося виявити 14 його цікавих листів до колишнього
бібліотекаря Н. А. Мельник у с. Хотин Радивилівського району з 18
вересня 1990-го по 11 квітня 1995-го років. Їх частково вдалося
опублікувати на сторінках обласної газети "Вісті Рівненщини" в
чотирьох подачах у квітні-червні 2001 року.
Пошануванням його пам'яті стало
відкриття на музейному будинку Державного
історико-меморіального заповідника "Поле
Берестецької битви" у с. Пляшева 20 серпня
2000 року, до 5-річчя від дня смерті,
меморіальної дошки.
За клопотання місцевої громади на сесії Радивилівської районної
ради Хотинській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів присвоєно ім'я
Ігоря Свєшнікова. Музей Ігоря Свєшнікова у Хотинській школі може
стати важливим осередком зберігання, систематизації, вивчення та
пропаганди матеріалів про визначного вченого.
Хотинський краєзнавець, автор книги "Святі місця землі моєї",
Надія Мельник виступила з ініціативою впорядкувати за участю
районної влади місце колишньої садиби Свєшнікових у Хотині,
встановити пам'ятний знак. Адже Хотин цілком може бути включений
в екскурсійні маршрути до Національного заповідника "Поле
Берестецької битви" в село Пляшева, – як-не-як, саме завдяки 20-
літнім археологічним дослідженням Ігоря Кириловича на місцях битви
1651 року ми дізналися багато нового про її хід, учасників, отримали
неоціненні археологічні знахідки, а монографія І.Свєшнікова "Битва
під Берестечком" з науковою скрупульозністю узагальнила результати
розкопок. Пройде кілька років – й автора оберуть дійсним членом
Краківської Академії наук, зокрема – і за це видання теж. Диплом, на
жаль, отримали вже рідні...
6

7. Слід зазначити, що у 2005 році рішенням Рівненської обласної
ради була заснована науково-краєзнавча премія імені Ігоря
Свєшнікова у галузі охорони культурної спадщини краю. Вона
присуджується з метою стимулювання розвитку цієї галузі,
відзначення кращих спеціалістів в галузі охорони та збереження
пам'яток історії, культури та архітектури. Вручається щорічно з нагоди
Міжнародного Дня охорони пам'яток історії та культури.
"Все своє творче життя, науковий талант і енергію сповна віддав
вивченню стародавньої історії України. Праці І. К. Свєшнікова
відзначаються глибокою вірогідністю як за виявленим унікальним і
автентичним археологічним матеріалом, так і за безперечною
новизною у висвітленні загальних подій і деталей", писав доктор‒
історичних наук, професор, проректор Національного університету
"Острозька академія" М. П. Ковальський.
"Я схиляю голову перед цією Людиною", сказав академік НАН‒
України, Герой України, голова Всеукраїнської спілки краєзнавців
Петро Тимофійович Тронько.
"Ігор Кирилович – вчений широкого масштабу і високої
культури. Діапазон його зацікавлень сягав від бронзового періоду аж
до козацьких часів...", висловився доктор історичних наук, професор‒
Волинського державного університету ім. Лесі Українки Михайло
Михайлович Кучинко.
І такі високі оцінки його діяльності давало багато учених-
фахівців і людей, які його знали чи з ним працювали, не тільки
України, а й держав близького зарубіжжя.
Присвята Берестечку
Прийшла і я до тебе, Берестечко,
За мною покоління ще прийдуть.
Веде сюди не клята суперечка,
На давній гін на зрадливу орду.
7

8. І не тому, що зникли заборони,
Йдемо до тебе, сива Пляшева,
А щоб зрослись гордо наші скроні
І мужністю скріпилися слова.
Йдемо до Берестечка незупинно,
Несемо шану у серцях вповні.
У смерть синів не вірила Вкраїна –
Народжувала думи і пісні.
Йдемо безсмертю глянути у вічі,
Йдемо, бо вже не можемо не йти
До Журавлихи, як до слави Січі,
Звідкіль летить нескореність в світи.
Тут помисли зроняться пророчі
І молодіє стоптана трава.
До Берестечка - на духовну прощу –
Волинь нас кличе, Стир і Пляшева.
/Любов Сердунич/
Рекомендовані джерела для ознайомлення:
Науково-археологічні дослідження
1. Археологія доби українського козацтва XVI–XVIII ст. / Д.Я. Телегін
(відп. ред.), І.С. Винокур, О.М. Титова, І.К. Свєшніков та ін.: навч. посібник.
– К.: ІЗМН, 1997. – 336 с. – іл.
2. Афанасьєва З. Дубенські папірні // З. Афанасьєва Дубно і світ.
Міжнародна наук.-теор. конф., присвячена 900-річчю міста Дубна. 25-26
серпня 2000 року. – Дубно. – 2000. – С. 41-42.
3. Вихров Ю. Сохранение деревянных изделий из археологических
раскопок / Ю.В. Вихров, С.Ю. Казанская // XV наук. конф. ІА АН УРСР. – С.
371–373.
4. Літопис руський / Пер. з давньоруської Л.Є. Махновця. – К.: Дніпро,
1989. – 591с.
5. Нікольченко Ю. Збереження та реставрація дерев'яних і шкіряних
виробів з поля Берестецької битви: пошуки і здобутки / Ю.М. Нікольченко //
Наук. зб. матеріалів VІІІ всеукр. наук.-краєз. конф., присвяченої 350-річчю
битви під Берестечком, 16–17 черв. 2001 р.–Рівне: Ліста, 2001.–С.61–65.
8

9. 6. Нікольченко Ю. Унікальний скарб монет XVI-XVII ст. з Березного на
Рівненщині / Ю.М. Нікольченко // Гілея: Науковий вісник: зб. наук. пр. – К.,
2009. – Спецвип. – С.185–191.
7. Пащук І. Археологічні знахідки в Дубенському замку / І. Пащук //
Вільне слово. – Рівне. – 1995. – 9 серпня. – С.2-3.
8. Пшеничний Ю. Давня Дубенщина у світлі відкриттів І. К. Свєшнікова /
Ю. Пшеничний // Історико-культурна спадщина Дубна: правові, історичні,
мистецькі та музейні аспекти: матеріали наук. – теорет. конф., присвяченої
15-річчю створення Державного історико-культурного заповідника міста
Дубна 12 лип. 2008 р., м. Дубно Рівненської обл. – Дубно, 2008. – С. 90–95.
9. Степанков В. Берестецька кампанія 1651 року: проблеми періодизації /
В.С. Степанков // Берестецька битва в історії України: тези 3-ої
республіканської наук. - теорет. конф., 26 черв. 1992 р., м. Рівне. – С. 1–4.
10. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків / Д.І. Яворницький. –
Львів: Світ, 1990. – Т. 1. – 319 с.: іл.
11. Яковенко Є. XV наукова конференція ІА АН УРСР в Одесі / Є.В.
Яковенко // Археологія. – 1973. – № 10. – С. 89.
Друковані видання про Ігоря Свєшнікова
1. Життєвий та творчий шлях І.К. Свєшнікова: [До 90-річчя від дня
народження видатного історика-археолога] // Збірник тез наукової
конференції. – Рівне, 2005. – 95с.
2. Пащук І. Краєзнавці Рівненщини: [Біобібліографічний довідник] / І.
Пащук // Вільне слово. – 1998. – 11 листопада.
3. Пащук І. Листи Ігоря Свєшнікова / І. Пащук // Вісті Рівненщини. –
2001. – 25 квітня. – С. 4-6, 16 і 23 травня. – С. 2-4, 27 червня. – С. 3-5.
4. Пащук І. Неспокійне серце / І. Пащук // Вільне слово. – 1995. – 18
жовтня. – С.2.
5. Пономарьова Т. Переправа незабутня. Історія однієї експедиції: Історія
однієї експедиції [про перше комплекс не археологічне дослідження місця
козацької битви. Керівник експедиції Рівненського краєзнавчого музею Ігор
Свєшніков]/ Тетяна Пономарьова, Олександр Булига. – Луцьк, Рівне:
"Волинські старожитності", 2014. – 188 с. іл.
6. Ігор Кирилович Свєшніков: [До 80-річчя від дня народження
(упорядник і редактор І. Г. Пащук)]. – Рівне. – 1995. – С. 10-22.
Окремі книжкові видання та статті Ігоря Свєшнікова
9

10. 1. Свєшніков І. Битва під Берестечком / І.К. Свєшніков. – Львів:
Слово, 1992. – 304 с. – іл.
2. Свєшніков І. Довідник з археології України. Львівська область /
І.К. Свєшніков. – К.: Наук. думка, 1976. – 95с.: іл.
3. Свєшніков І. Довідник з археології України. Ровенська область /
І.К. Свєшніков, Ю.М. Нікольченко. – К.: Наук. думка, 1982. – 113 с.: іл.
4. Свєшніков І. До питання про розташування козацького війська на
полі Берестецької битви / І. К. Свєшніков // Берестецька битва в історії
України: матеріали і тези 6-ї наук.-теорет. конф., присвяченої 400-річчю з
дня народження Богдана Хмельницького, 24–25 черв. 1995 р., м. Рівне. –
С. 52–56.
5. Свєшніков І. Історія населення Передкарпаття, Поділля і Волині в
кінці ІІІ – на початку ІІ тисячоліття до нашої ери / І.К. Свєшніков. – К.:
Наук. думка, 1974. – 205 с.
6. Свєшніков І. Музей-заповідник "Козацькі могили": путівник / І.К.
Свєшніков. – Львів: Каменяр, 1990. – 94с.: іл.
7. Свєшников І. На місці Берестецької битви / І.К. Свєшніков //
Жовтень. – №7. 1977. – С. 118–125.
10

11. 8. Свєшніков І. Пам'ятки голіградського типу на Західному Поділлі /
І.К. Свєшніков // МДАПВ. – 1964. – Вип. 5. – С. 40–65.
9. Свєшніков І. Підсумки дослідження культур бронзової доби
Прикарпаття і Західного Поділля / І.К. Свєшніков. – Львів: Видання
Львівського історичного музею, 1958. – 62с.: іл.
10. Свєшніков І. Племена комарівської культури / І.К. Свєшніков //
Стародавнє населення Прикарпаття і Волині. Доба первіснообщинного
ладу. – К.: Наук. думка, 1974. – С. 183–195.
11. Свєшніков І. Розкопки на місці Берестецької битви / І.К.
Свєшніков // ХV наукова конференція Інституту археології: тези
пленарних і секційних доп., 19–23 квіт., м. Одеса, 1972 р. – С. 368–370.
12. Свешников И. Звенигород / И. К. Свешников // Археология
Прикарпатья, Волыни и Закарпатья. Раннеславянский и древнерусский
периоды. – К.: Наук. думка, 1990. – С. 107–110.
13. Свешников И. К вопросу о сходстве и различии тшинецкой и
комаровской культур / И.К. Свешников // Материалы и исследования по
археологии СССР. – М., 1965. – № 130. – С. 86–92.
14. Свешников И. Культура шаровидных амфор / И.К. Свешников //
Археология СССР. Свод археологических источников. – М., 1983. – 86с.
15. Свешников И. Раскопки на месте Берестецкой битвы / И.К.
Свешников // Археологические открытия 1971 года. – М.: Наука, 1972. –
С. 394–395.
Інтернет - ресурси про Ігоря Свєшнікова:
1. Музей-заповідник "Поле Берестецької битви" [Електронний
ресурс]: сайт м. Радивилів. – Електр. дані. – [Україна], 2015. – Режим
доступу: http://radyvyliv.net // Загол. титул. екрану. – Мова укр. – Опис
зроблено 25.06.2015.
2. Свєшніков Ігор Кирилович [Матеріал з Вікіпедії – вільна
енциклопедія]: [Електронний ресурс] – Електр. дані. – [Україна], 2015. –
Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki // Загол. титул. екрану. – Мова
укр. – Опис зроблено 25.06.2015.
3. Національний історико-меморіальний заповідник "Поле
Берестецької битви" [музей-заповідник Козацькі могили]: [Електронний
ресурс]: сайт Національний історико-меморіальний заповідник. – Електр.
дані. – [Україна], 2015. – Режим доступу: http://links.i.ua/user // Загол.
титул. екрану. – Мова укр. – Опис зроблено 25.06.2015.
11

12. 4. Історична Волинь. Свєшніков Ігор Кирилович [Електронний
ресурс]: сайт історична Волинь. – Електр. дані. – [Україна], 2014 – Режим
доступу: istvolyn.info/index.php // Загол. титул. екрану. – Мова укр. – Опис
зроблено 25.06.2015.
12