Біографічний довідник представляє лауреатів обласної літературної премії імені Василя Симоненка та містить стислі біографічні відомості, а також короткі дані про трудовий стаж та творчі здобутки лауреатів.
Довідник адресований учнівській та студентській молоді, бібліотечним працівникам, освітянам та широкому колу читачів.
Бібліографічний огляд літератури присвячений українським книгам-ювілярам 2015 року.
Дане видання розраховане на бібліотечних працівників, вчителів, учнівську та студентську молодь та на широке коло читачів.
Провісники нашої волі. З історії гімну УкраїниРОМЦ БКР
Михайло Вербицький — один із перших композиторів-професіоналів Галичини. У 1863 році він написав музику на вірші Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна», яка нині відома як Державний Гімн України.
Бібліографічний нарис присвячений видатному письменнику української літератури, новелісту світової слави, творцю мужнього слова на захист і во славу свого народу Василю Стефанику до відзначення 150-річчя від дня його народження.
17 вересня 2021 року виповнюється 157 років від дня народження відомого українського письменника, громадського діяча Михайла Михайловича Коцюбинського. Він – автор численних повістей, новел та оповідань. Вершиною досконалості особливого художнього стилю М. М. Коцюбинського є твори «Fata Мorgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). Останні новели письменника – «Хвала життю», «На острові», «Цвіт яблуні» – доповнені елементами неоромантизму. Окремі твори екранізовано й інсценізовано, перекладено мовами багатьох народів світу. Перу М. Коцюбинського належать переклади українською мовою творів Г. Гейне, А. Міцкевича, Е. Ожешко та ін.
Упродовж життя Михайло Михайлович Коцюбинський написав чимало публіцистичних і літературно-критичних праць. Його творчість позначена духом високої ідейності та народності, демократизмом і гуманізмом, відданістю принципам реалізму, глибокої правди. Він залишив по собі величезну творчу спадщину та зробив неоціненний внесок у розвиток української літератури.
Бібліографічний огляд літератури присвячений українським книгам-ювілярам 2015 року.
Дане видання розраховане на бібліотечних працівників, вчителів, учнівську та студентську молодь та на широке коло читачів.
Провісники нашої волі. З історії гімну УкраїниРОМЦ БКР
Михайло Вербицький — один із перших композиторів-професіоналів Галичини. У 1863 році він написав музику на вірші Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна», яка нині відома як Державний Гімн України.
Бібліографічний нарис присвячений видатному письменнику української літератури, новелісту світової слави, творцю мужнього слова на захист і во славу свого народу Василю Стефанику до відзначення 150-річчя від дня його народження.
17 вересня 2021 року виповнюється 157 років від дня народження відомого українського письменника, громадського діяча Михайла Михайловича Коцюбинського. Він – автор численних повістей, новел та оповідань. Вершиною досконалості особливого художнього стилю М. М. Коцюбинського є твори «Fata Мorgana», «Що записано в книгу життя» (1910), «Тіні забутих предків» (1911). Останні новели письменника – «Хвала життю», «На острові», «Цвіт яблуні» – доповнені елементами неоромантизму. Окремі твори екранізовано й інсценізовано, перекладено мовами багатьох народів світу. Перу М. Коцюбинського належать переклади українською мовою творів Г. Гейне, А. Міцкевича, Е. Ожешко та ін.
Упродовж життя Михайло Михайлович Коцюбинський написав чимало публіцистичних і літературно-критичних праць. Його творчість позначена духом високої ідейності та народності, демократизмом і гуманізмом, відданістю принципам реалізму, глибокої правди. Він залишив по собі величезну творчу спадщину та зробив неоціненний внесок у розвиток української літератури.
«Не питай, що народ дасть тобі, а питай, що ти даси народові» Дарницька Книгиня
У 2021 році виповнюється 100 років з дня народження Петра Дмитровича Яцика, одного з найвизначніших меценатів в українській історії. Видання присвячене цьому відомому бізнесмену та благодійнику, що зробив величезний внесок у розвиток української освіти та культури.
Надія Віталіївна Суровцова-Олицька – видатна громадсько-політична діячка, письменниця, перекладачка, журналістка. Відома завдяки своїм мемуарам, які оповідають про три десятки років її тюремного ув’язнення.
У 2021 році виповнюється 135 років з дня народження Георгія Івановича Нарбута — видатного майстра української графіки.
Творчість Георгія Нарбута — це яскрава сторінка в українському мистецтві. Його цілком справедливо називали одним з найвизначніших графіків сучасності. Від поштових марок та «Абетки» до українських грошей та герба. Спадщина Георгія Нарбута вражає своєю різноманітністю. Він був унікальною постаттю свого часу, але його багатий мистецький досвід і досі невідомий широкому загалу.
Пейзажі отчого куточку – краплини нашої душі. Випуск 1 : Художники України :...Дарницька Книгиня
Запрошуємо користувачів звернутися до мистецького нарису і ознайомитися з добіркою пейзажів українських художників, які перенесли красу природи рідних куточків на полотна, відкриваючи її людям заново й залишаючи ці чарівні миті для вічності. Статті з видань познайомлять з життєвим і творчим шляхом художників та визначать їх місце у вітчизняній культурі.
Іван Драч : поет, громадянин : бібліографічний нарис до 85-річчя від дня нар...Дарницька Книгиня
Пропонуємо Вашій увазі бібліографічний нарис про українського поета, перекладача, кіносценариста, драматурга, державного і громадського діяча Івана Федоровича Драча.
«Я крізь життя пройшла мов промінь» : до 80 – річчя від дня народження Ірин...Дарницька Книгиня
Ірину Жиленко вважають найбагатшою на кольори поетесою. Навіть підраховано, що в її збірках назви кольорів вжито більше тисячі разів. Поезії поетеси випромінюють червоні, жовті, золоті, срібні, сині, голубі, білі кольори, там вирують барви усіх пір року, вони грають-переливаються, цвітуть і гаснуть…
Історико-краєзнавчий нарис «Побачення з Лубнами» присвячено одному з найдревніших українських міст з багатими і суперечливими сторінками історії, заснованому київським князем Володимиром Святославичем, розташованому на узвишші правого берега притоки Дніпра – ріки Сули.
Рябий Микола Олександрович – український письменник, відомий прозаїк, публіцист, перекладач. Член Національної спілки письменників України (1976), Національної спілки журналістів України.
Микола Олександрович Рябий народився 7 грудня 1936 року в селі Заболотному Крижопільського району в селянській родині.
Закінчив Київський гірничий технікум (1956). Працював майстром на шахті, в кар’єрах Джуринського комбінату стінових матеріалів, що на Шаргородщині. А після завершення навчання на факультеті журналістики Київського університету (1967) – на журналістській роботі в редакціях обласних газет Вінниччини. Друкувався у місцевій пресі, працював у Брацлаві в районній газеті «Шлях Ілліча».
У 1967 р. видав першу книгу оповідань «Тост за не впольованого оленя». Вийшли з друку його романи «Берег» (1974), «Вікна» (1977), «Великий літній трикутник» (1978), «Вогнище» (1981), «Земледухи» (1985), «Облава на озброєного вовка» (у співавторстві) (1986), «Ще не вмерла Україна» (1994), «Хто як Бог» (2000), «Калина над прірвою» (2008), «Як з’їсти живу кицьку, аби не подряпала горло» (2009), «Аве віта» (2011), повісті: Герой «Соціалістичної Праці М. П. Бабенко» (1973), «П’ять пелюсток бузкового квіту» (1973), «Чутки про смерть перебільшено» (1975), «Джерела під зорями» (1975), «Два крила» (1981), «Сухі дуби цвіли» (1982), «Бути під сонцем» (2012) та багато ін. Підготував до друку подорожні нотатки арабського мандрівника XVII ст. Павла Халебського зі своїми коментарями.
Лауреат літературних премій імені П. Желюка, М. Коцюбинського, «Благовіст», премії імені І. Богуна, Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота Фортуна». Літературна премія імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2017), премія імені Леоніда Гавриша (2019).
До 85-річчя від дня народження митця відділ краєзнавства пропонує всім поціновувачам творчості Миколи Рябого ознайомитися з матеріалами виставки «Видатний український письменник і патріот».
До 115-ї річниці від дня народження видатного українського кінорежисера, сценариста, педагога Ігоря Савченка працівники відділу художньої культури та мистецтва підготували віртуальну виставку «Ігор Савченко. Він – України син».
Запрошуємо всіх охочих до перегляду!
Зачинатель національної соціально-побутової прози: Григорій Федорович Квітка-...НБУ для дітей
Серед класиків українського письменства одне з найвизначніших місць заслужено посідає Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко, який заклав основу для нової української прози. Недарма Михайло Драгоманов зарахував Г. Квітку-Основ’яненка, поруч із Т. Шевченком та М. Гоголем, до трійки найбільших українських класиків 19 століття.
З нагоди 235-річчя від дня народження видатного українського письменника запрошуємо тебе на віртуальну літературну екскурсію.
The Olympics games is the biggest international sports event involving over 200 nations. The ancient Olympic Games began in 776 BC in Olympia, Greece and were held every four years until being abolished in 393 AD by the Roman emperor. Baron Pierre de Coubertin revived the modern Olympic Games in 1896 in Athens, aiming to restore the spirit of the ancient games and give them an international character. The Olympic Games have since been held every four years, except during World Wars, and feature both Summer and Winter games.
Fossil fuel combustion and industrial activity have increased greenhouse gas levels in the atmosphere. Greenhouse gases can remain in the atmosphere for 50 years or more, contributing to rising global temperatures compared to past ice ages. Increased greenhouse gases are trapping more heat in the lower atmosphere.
«Не питай, що народ дасть тобі, а питай, що ти даси народові» Дарницька Книгиня
У 2021 році виповнюється 100 років з дня народження Петра Дмитровича Яцика, одного з найвизначніших меценатів в українській історії. Видання присвячене цьому відомому бізнесмену та благодійнику, що зробив величезний внесок у розвиток української освіти та культури.
Надія Віталіївна Суровцова-Олицька – видатна громадсько-політична діячка, письменниця, перекладачка, журналістка. Відома завдяки своїм мемуарам, які оповідають про три десятки років її тюремного ув’язнення.
У 2021 році виповнюється 135 років з дня народження Георгія Івановича Нарбута — видатного майстра української графіки.
Творчість Георгія Нарбута — це яскрава сторінка в українському мистецтві. Його цілком справедливо називали одним з найвизначніших графіків сучасності. Від поштових марок та «Абетки» до українських грошей та герба. Спадщина Георгія Нарбута вражає своєю різноманітністю. Він був унікальною постаттю свого часу, але його багатий мистецький досвід і досі невідомий широкому загалу.
Пейзажі отчого куточку – краплини нашої душі. Випуск 1 : Художники України :...Дарницька Книгиня
Запрошуємо користувачів звернутися до мистецького нарису і ознайомитися з добіркою пейзажів українських художників, які перенесли красу природи рідних куточків на полотна, відкриваючи її людям заново й залишаючи ці чарівні миті для вічності. Статті з видань познайомлять з життєвим і творчим шляхом художників та визначать їх місце у вітчизняній культурі.
Іван Драч : поет, громадянин : бібліографічний нарис до 85-річчя від дня нар...Дарницька Книгиня
Пропонуємо Вашій увазі бібліографічний нарис про українського поета, перекладача, кіносценариста, драматурга, державного і громадського діяча Івана Федоровича Драча.
«Я крізь життя пройшла мов промінь» : до 80 – річчя від дня народження Ірин...Дарницька Книгиня
Ірину Жиленко вважають найбагатшою на кольори поетесою. Навіть підраховано, що в її збірках назви кольорів вжито більше тисячі разів. Поезії поетеси випромінюють червоні, жовті, золоті, срібні, сині, голубі, білі кольори, там вирують барви усіх пір року, вони грають-переливаються, цвітуть і гаснуть…
Історико-краєзнавчий нарис «Побачення з Лубнами» присвячено одному з найдревніших українських міст з багатими і суперечливими сторінками історії, заснованому київським князем Володимиром Святославичем, розташованому на узвишші правого берега притоки Дніпра – ріки Сули.
Рябий Микола Олександрович – український письменник, відомий прозаїк, публіцист, перекладач. Член Національної спілки письменників України (1976), Національної спілки журналістів України.
Микола Олександрович Рябий народився 7 грудня 1936 року в селі Заболотному Крижопільського району в селянській родині.
Закінчив Київський гірничий технікум (1956). Працював майстром на шахті, в кар’єрах Джуринського комбінату стінових матеріалів, що на Шаргородщині. А після завершення навчання на факультеті журналістики Київського університету (1967) – на журналістській роботі в редакціях обласних газет Вінниччини. Друкувався у місцевій пресі, працював у Брацлаві в районній газеті «Шлях Ілліча».
У 1967 р. видав першу книгу оповідань «Тост за не впольованого оленя». Вийшли з друку його романи «Берег» (1974), «Вікна» (1977), «Великий літній трикутник» (1978), «Вогнище» (1981), «Земледухи» (1985), «Облава на озброєного вовка» (у співавторстві) (1986), «Ще не вмерла Україна» (1994), «Хто як Бог» (2000), «Калина над прірвою» (2008), «Як з’їсти живу кицьку, аби не подряпала горло» (2009), «Аве віта» (2011), повісті: Герой «Соціалістичної Праці М. П. Бабенко» (1973), «П’ять пелюсток бузкового квіту» (1973), «Чутки про смерть перебільшено» (1975), «Джерела під зорями» (1975), «Два крила» (1981), «Сухі дуби цвіли» (1982), «Бути під сонцем» (2012) та багато ін. Підготував до друку подорожні нотатки арабського мандрівника XVII ст. Павла Халебського зі своїми коментарями.
Лауреат літературних премій імені П. Желюка, М. Коцюбинського, «Благовіст», премії імені І. Богуна, Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота Фортуна». Літературна премія імені Михайла Стельмаха журналу «Вінницький край» (2017), премія імені Леоніда Гавриша (2019).
До 85-річчя від дня народження митця відділ краєзнавства пропонує всім поціновувачам творчості Миколи Рябого ознайомитися з матеріалами виставки «Видатний український письменник і патріот».
До 115-ї річниці від дня народження видатного українського кінорежисера, сценариста, педагога Ігоря Савченка працівники відділу художньої культури та мистецтва підготували віртуальну виставку «Ігор Савченко. Він – України син».
Запрошуємо всіх охочих до перегляду!
Зачинатель національної соціально-побутової прози: Григорій Федорович Квітка-...НБУ для дітей
Серед класиків українського письменства одне з найвизначніших місць заслужено посідає Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко, який заклав основу для нової української прози. Недарма Михайло Драгоманов зарахував Г. Квітку-Основ’яненка, поруч із Т. Шевченком та М. Гоголем, до трійки найбільших українських класиків 19 століття.
З нагоди 235-річчя від дня народження видатного українського письменника запрошуємо тебе на віртуальну літературну екскурсію.
The Olympics games is the biggest international sports event involving over 200 nations. The ancient Olympic Games began in 776 BC in Olympia, Greece and were held every four years until being abolished in 393 AD by the Roman emperor. Baron Pierre de Coubertin revived the modern Olympic Games in 1896 in Athens, aiming to restore the spirit of the ancient games and give them an international character. The Olympic Games have since been held every four years, except during World Wars, and feature both Summer and Winter games.
Fossil fuel combustion and industrial activity have increased greenhouse gas levels in the atmosphere. Greenhouse gases can remain in the atmosphere for 50 years or more, contributing to rising global temperatures compared to past ice ages. Increased greenhouse gases are trapping more heat in the lower atmosphere.
The Olympics games is the biggest international sports event involving over 200 nations. The ancient Olympic Games began in 776 BC in Olympia, Greece and were held every four years until being abolished in 393 AD by the Roman emperor. Baron Pierre de Coubertin revived the modern Olympic Games in 1896 in Athens, aiming to restore the spirit of the ancient games and give them an international character. The Olympic Games have since been held every four years, except during World Wars, and feature both Summer and Winter games.
The document lists 41 potential IEEE project topics related to distributed computing, cloud computing, wireless networks, and data privacy/security. The projects span several IEEE transactions including Knowledge and Data Engineering, Parallel and Distributed Systems, Cloud Computing, Image Processing, Information Forensics and Security, Mobile Computing, Multimedia, Service Computing, Networking, and Distributed Networking. The document also provides contact information for Vetechnologies, the organization providing the project list.
This document asks if the user is employed and then provides options for their employment status, asking if they have a disability, were laid off, or injured at work. It then asks if the disability is permanent and if the user is able to work.
The Olympics games is the biggest international sports event involving over 200 nations. The ancient Olympic Games began in 776 BC in Olympia, Greece and were held every four years until being abolished in 393 AD by the Roman emperor. Baron Pierre de Coubertin revived the modern Olympic Games in 1896 in Athens, aiming to restore the spirit of the ancient games and give them an international character. The Olympic Games have since been held every four years, except during World Wars, and feature both Summer and Winter games.
El documento presenta un análisis DAFO realizado por dos estudiantes, Maria Camacho y Maria Daniela Salgado, sobre una empresa de seguridad. Entre las debilidades identificadas se encuentran la falta de capacitación para los trabajadores, falta de responsabilidad y ética, y problemas económicos que podrían afectar el servicio. Las amenazas incluyen la pérdida de clientes y el posible cierre de la empresa. Las fortalezas son los servicios de seguridad ofrecidos y los bajos precios, mientras que las o
Brand Strategy for Liberty Street Brewing CompanyShannon Chambers
Liberty Street Brewing Company is a craft brewery located in Plymouth, Michigan that was founded in 2008. Their brand strategy focuses on conveying their passion for craft beer and local history through their name, logo, tagline, and branding which reference the historic Liberty Street area. Their mission is to share robust, flavorful craft beers while gaining more local brand recognition. To promote their brand, they will focus on increasing social media presence, website visitors, merchandise sales, and brewery membership through targeted campaigns.
Menghitung, mengenal bentuk dan warna adalah tentang belajar konsep matematika dasar seperti hitungan, bentuk geometri, dan warna-warna dasar melalui aktivitas praktis dan bermain.
«Пориви душі на кінчику пензля» (До 70-річчя від дня народження Івана Бондаря)РОМЦ БКР
Мистецька розповідь «Пориви душі на кінчику пензля» представляє Заслуженого художника України Івана Івановича Бондаря, уродженця Черкаського району.
Видання містить інформацію про життєвий і творчий шлях митця.
2013s1 “Наша сім'я” Газета Кам'янець-Подільської ЗОШ №7kpschool7
“Наша сім'я” Газета Кам'янець-Подільської ЗОШ №7
Школа сприяння здоров’ю, шкільна газета, прес-центр, шкільну життя, юнкор, самоврядування, творче об’єднання учнів
вебпрезентація (до 220-річчя від дня народження кобзаря і лірника) для користувачів середнього та старшого шкільного віку та організаторів дитячого читання
Віртуальна виставка тематичних серій поетичних листівок розповідає про листівки із віршами на різноманітні актуальні суспільні теми та події.
Серії поетичних листівок, що присвячені найрізноманітнішим подіям та ювілейним письменницьким фестинам народились з ентузіазму та творчого неспокою очільника Чернівецької обласної організації Національної спілки письменників України Василя Джурана.
Спільно зі своїми творчими побратимами – поетами Василем Васканом, Віталієм Демченком, Олександром Довбушем вони закумулювали своє творче натхнення та поетичний дар інших колег по перу як з Буковини так і з інших теренів України і створили оригінальний творчий продукт.
Мова йде про більш ніж три десятки буклетів, виданих «Видавничими домами «Родовід» та «Букрек». Це добірки – серії поетичних листівок, присвячених як поважним поетам-класикам, так і буковинським поетам-ювілярам, важливим суспільним, історичним подіям.
Будівничий культури на тлі своєї доби : бібліографічний нарис до 155-річчя в...Дарницька Книгиня
Пристрасне художнє слово письменника, його сатира, його дотепний, добродушний сміх, сповнені любові до трудової людини. Письменник поступово займає належне йому місце в літературному процесі своєї доби, збагачує наш духовний світ у теперішній час знаменних перетворень, коли прагнемо глибше пізнати витоки своєї культури, все краще з минувшини поставити на службу сучасності.
З нагоди 85-річчя від дня народження відомого українського письменника, літературознавця, заслуженого діяча мистецтв України, члена Національної спілки письменників України, дійсного члена Наукового товариства ім. Т. Шевченка, члена Міжнародної асоціації україністів Г.Д. Зленка (1934-2015) на сайті ОННБ представлена мультимедійна презентація «Стежками пошуку».
Музичний бібліо-календар. І квартал 2023 року.estet13
Запитайте у різних людей про те, що значить музика для них, і отримаєте різні відповіді. Музика може дарувати насолоду, може бути способом самовираження, хобі, справою всього життя тощо. Ми всі любимо музику: одній людині подобається класика, іншій до вподоби приємний танцювальний ритм або рок-музика...
Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки пропонує своїм читачам ознайомитися із деякими фактами із життя відомих українських та світових музикантів, композиторів, виконавців.
Ну а тим, кому просто цікаво дізнатися щось нове зі світу музики, бажаємо якомога частіше і більше слухати ту музику, яка подобається. І настрій покращиться, і життя стане яскравіше!
Лицар нескореного покоління: Василь Симоненко (вебліографічний огляд)РОМЦ БКР
Вебліографічний огляд «Лицар нескореного покоління» створений з метою ознайомити за допомогою Інтернет-ресурсів якомога більшу аудиторію користувачів бібліотек з життєвим шляхом та творчістю справжнього патріота своєї землі, талановитого майстра слова, натхненного поета Василя Андрійовича Симоненка.
Віртуальна книжкова виставка.
Він був і залишається для кожного українця одним із символів того найкращого, що було надбано народом за свою історію. Можна розмірковувати про те,скільки б він міг зробити, якби прожив принаймні 50 років, але й те, що він залишив нам у спадок, - понад 100 пісень і кілька десятків інструментальних творів, - величезне й незнищенне. Ми наснажуємося тією красою, яку він перелив у «Червону руту», «Літо пізніх жоржин», «Баладу про мальви», «Колиску вітру» – і ряд можна продовжити,бо майже кожна його пісня – то перлина.
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
Випуск магістрів- науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.tetiana1958
Державний біотехнологічний університет.
Випуск магістрів-науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.
Спеціальність 133 "Галузеве машинобудування"
До 190-річчя від дня нродження українського письменника Юрія Федьковича пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку, на якій представлена література про його життєвий шлях і твори автора.
Нинішній етап розвитку економіки країни вимагає підвищеного попиту на сільськогосподарську продукцію, виробництво якої неможливе без розвинутого агропромислового комплексу. Тому вплив наукових розробок на сферу виробництва сільськогосподарської продукції набуває все більшої уваги, розцінюється як визначальний фактор інноваційного розвитку в розбудові продовольчого ринку України.
У сучасних умовах сільськогосподарського виробництва пріоритетним напрямком наукових досліджень є обґрунтування та удосконалення сучасних агротехнологій вирощування зернобобових культур на засадах енерго- і ресурсозбереження та екологічної безпечності. Зернобобові культури належать до цінних у продовольчому, кормовому та агроекологічному значенні рослин сільського господарства України.
За посівними площами та валовими зборами товарного насіння група зернобобових культур у світовому землеробстві займає друге місце після зернових. Така їхня позиція зумовлена тим, що вони є найдешевшим джерелом високоякісного білка для харчування людей і годівлі тварин та птиці. Крім цього, насіння бобових вирізняється позитивним впливом на здоров’я людей та тварин завдяки оптимально поєднаному в ньому амінокислотному складу, комплексу вітамінів, мінеральних елементів, інших біологічно активних сполук.
Лауреати обласної літературної премії імені Василя Симоненка (До 80-річчя від дня народження В. А. Симоненка): біографічний довідник
1. Відділ культури і туризму
Черкаської райдержадміністрації
КЗ «Районний організаційно-методичний
Центр бібліотечної та краєзнавчої роботи»
Черкаської районної ради
(До 80-річчя від дня народження В.А. Симоненка )
Біографічний довідник
4. 2005 рік - поет Ігор Забудський (м. Черкаси) за книгу поезій «Завтра моє»;
- поет Петро Поліщук (м. Умань) за збірку поезій «Любосвіт».
2006 рік - журналіст Микола Сніжко (м. Черкаси) за книгу спогадів «Оводи
Василя Симоненка».
2007 рік - письменник, літературознавець Василь Пахаренко (м. Черкаси) за
книги «Віті єдиного древа. Україна Східна і Західна в апокаліпсисі ХХ ст.» «Як він
ішов» (Духовний профіль Василя Симоненка на тлі його доби).
2008 рік - письменник Михайло Іванченко (с. Гусакове, Звенигородський район)
за роман-хроніку «Дума про Вільних Козаків».
- поет, перекладач, прозаїк Валерій Кикоть (м. Черкаси) за книгу поезії і прози
«Квітка у вогні».
- фотокореспондент Ігор Осадчий (м. Черкаси) за фотолітопис життя і творчості
Василя Симоненка.
2009 рік – поетеса Валентина Кузьменко-Волошина (м. Черкаси) за збірку віршів
«Квітка любові».
- поет Микола Тютюнник (м. Первомайськ Луганської обл.) за історичний роман у
віршах «Маруся Богуславка».
2010 рік – поет Василь Місевич (Чернівецька область) за збірку віршів «Росою
тиша миє очі».
2011 рік - поет Леонід Даценко (м. Черкаси) за збірку віршів «І янгол з автоматом
на плечі».
2012 рік - поет Сергій Руднєв (м. Черкаси) за збірку віршів «Жарини слів».
2013 рік - письменник Юрій Тупицький (с. Воронинці, Чорнобаївський район) за
збірку повістей «Далекий поклик любові».
Моргун Федір Овксентійович
Народився 10 червня 1920 року у с. Ярославці Кролевецького району
Сумської області. Як поет формувався в 30-х роках на Донбасі. Навчався на
заочному відділенні Літературного інституту імені Горького в Москві.
Працював у пресі, був секретарем правління Спілки письменників
Казахстану. В цей період свого життя Федір Моргун успішно виступав з віршами
російською мовою, опублікував поетичні книжки «Славлю труд», «Снег тает»,
«Память», «Белые облака»та інші, перекладав книги казахських авторів російською
мовою.
У 1972 році переїхав до Черкас. З 1972 р. по 1977 р. очолював обласну
письменницьку організацію.
За літературну, громадську роботу Ф. Моргун був нагороджений орденом
«Знак пошани», медалями «За трудову відзнаку», «За освоєння цілинних земель».
Є першим лауреатом обласної літературно-мистецької премії імені Василя
Симоненка (1986) за збірки поезій «Довіра», «Зимові яблука», «Усміхнися, земле,
мені».
Помер 4 травня 1990 року.
Література
1. Лищенко О. Солдат, якому немає демобілізації: [про творчість Ф.О. Моргуна] /
Олекса Лищенко // Холодний Яр: часоп. №2. – Черкаси, 2008. – С. 220 – 222.
4
5. 2. Моргун Федір Овксентійович [Електронний ресурс] // Сайт Черкаської
обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка. – Текст. дані. –
Режим доступу: http://library.ck.ua/index.php/2009-06-02-13-47-47/84-2010-03-03-10-
17-28/700-2013-12-25-12-25-25 (дата звернення 27.11.2014). – Назва з екрана.
Носань Сергій Лукич
Народився 1 липня в 1939 році на хуторі Дубинка, що входив
до Чехівської сільради Чорнобаївського району Черкаської
області.
1967 року Сергій Носань закінчив Черкаський педагогічний
інститут, де навчався на філологічному факультеті з 1963 року.
Працював учителем, журналістом, викладачем інституту.
З 1977 року Носань повністю переходить на творчу працю,
як журналіст і письменник.
Є автором оповідань, повістей: «Час глибокої осені» (1979),
«Високі, високі гори» (1984), «Вогонь, що спалює дотла» (1989),
«Пір’їна з крила Жар-птиці» (про народного майстра з Кам’янки Макара Муху),
«Осіннє золото» (2004); романів: «Метеори» (1986), «Голгофа любові» (1989);
нарисів «Геній правда», «Ой, Дніпро, Дніпро»; поетичних драм «Судна ніч» (про
Богдана Хмельницького), «Богом даний я народу», «По схрещених мечах, або
Остання ніч з життя поета Василя Симоненка» (1990), «Мазепа»; п’єс про Т.
Шевченка «Та не однаково мені…», Софію Потоцьку «Моя любове, моя Мадонно»,
трагікомедій «Монолог» і «Ювілей» та ін. Пише твори для дітей.
Лауреат літературно-мистецької премії імені Михайла Старицького (2001). У
2004 році Сергію Лукичу присуджено почесне звання «Заслужений діяч мистецтв
України».
Член національної спілки письменників України з 1977 року
Зараз працює редактором Черкаської обласної державної телерадіокомпанії.
Література
1. Сергій Носань – біографія [Електронний ресурс] // Сайт «Українська література».
– Текст. дані. – Режим доступу: http://www.ukrlit.vn.ua/biography/nosan.html (дата
звернення: 14.11.2014). – Назва з екрана.
2. Струни творчості Сергія Носаня: біобібліогр. покажч. / Уклад. Т. Савчук. –
Черкаси : ОУНБ, 2011. – 100 с.
Ситник Алім Іванович
Народився 10 липня 1939 року у с. Чаплине
Дніпропетровської області. У 1966 році закінчив Київський
інститут театрального мистецтва.
У 1966-1970 роках – працював у Кіровоградському
музично-драматичному театрі.
1970 року Алім Ситник прийшов до Черкаського
драмтеатру з Кіровоградського театру. Там поставив 17 вистав,
а в Черкасах – 70, серед яких – «Титарівна», «Навіки разом»,
«Генерал Ватутін», «Вишневий сад», «Ярослав Мудрий».
5
6. Алім Іванович трепетно ставився до теми Шевченка. Він завжди казав, що
Черкаський драмтеатр розташований на землі Кобзаря, тож ця тема має бути
стрижнем для творчого колективу. Відтак Ситник поставив «Гайдамаки» і «Стіну»
(сценічна розповідь про стосунки Шевченка та княгині Рєпніної).
Алім Іванович – народний артист України.
Помер 23 червня 2008 року.
Література
1. Алім Ситник. Монологи [Електронний ресурс] // Сайт «Наше
коло». – Текст. дані. – Режим доступу:
http://www.nashekolo.org.ua/nk/kolo_i_navko/navkolo_podi/text_nk_2011_7680.html.
(дата звернення: 261.11.2014). – Назва з екрана
2. Лауреати премії імені Василя Симоненка: краєзнавчий вісн. для учнів 7-9 кл.
Вид. 2-е, доп. / Черкас. обл. б-ка для дітей; уклад. Л.О. Ткач. – Черкаси, 2014. – 39 с.
Жила Андрій Іванович
Народився в 1962 році в м. Черкаси. Навчався в Черкаській
міській школі №1, потім у Дніпропетровському державному
театральному училищі. Після його закінчення працював у
Вінницькому обласному драматичному театрі, згодом – у
Сумському театрі драми і музичної комедії імені Щепкіна. З 1989
року – актор Черкаського обласного українського музично-
драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка .
Заслужений артист України.
Зіграв у виставах: «Поминальна молитва», «Як у нас на
Вкраїні», «Сватання на Гончарівці», «Кайдашева сім'я», «Остання мить», «Витівки
скапена», «По той бік Голгофи», «Дорога Памела», «Сільва», «На всякого мудреця
доволі простоти», «Князь Ярослав».
Був зайнятий у виставі А.Жолдака «Ленін LOVE, Сталін LOVЕ».
Література
1. Лауреати премії імені Василя Симоненка: краєзнавчий вісн. для учнів 7-9 кл.
Вид. 2-е, доп. / Черкас. обл. б-ка для дітей; уклад. Л.О. Ткач. – Черкаси, 2014. – 39 с.
2. Юхно Б. Андрій Жила, актор: «Іншого разу не буде!» [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://nt.ck.ua/paper/2008/13/340/ . – Назва з екрану.
Негода Микола Тодосійович.
Народився 9 січня 1928 року у с. Бузукові Черкаського
району. Закінчив Київський університет, Літературний інститут
ім. Горького при СП СРСР. З 1956 р. – член Спілки
письменників України. У 1977 – 1988 рр. очолював Черкаську
обласну організацію Спілки письменників України.
Автор пісні-реквієму «Степом, степом…», дванадцяти
поетичних збірок, серед яких «Ростуть сини», «Зерно на долоні»,
«Промовляють очі», драматичної поеми «Дума про Кобзаря»,
історичної драми «Гетьман», нарисів «Галина Буркацька» та
6
7. «Данило Нарбут», документальної повісті «Говоритиму з віками», романів
«Холодний Яр», «Отаман Мамай», «Божа кара», автобіографічної повісті «Сповідь
перед собою».
Заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин м. Черкаси,
нагороджений бойовими орденами та медалями.
Помер 11 вересня 2008 року.
Література
1. Білоус Г. Третє око Миколи Негоди / Г. Білоус // Холодний Яр: часоп. №2. –
Черкаси. – 2008. – С. 228-229.
2. Наш Микола Негода: спогади. – Черкаси: Вид. Чабаненко Ю., 2009. – 212 с.
3. Негода М.Т. Божа кара; Отаман Мамай: романи / М. Негода. – Черкаси: Брама,
2005.– 455 с.
2. Негода М.Т. Сповідь перед собою / М. Негода. – Черкаси: Вид. Чабаненко,
2006. – 302 с.
Озірний Олексій Антонович
Народився 29 березня 1954 року в с. Вербівці Городищенського
району Черкаської області. Закінчив Черкаський (1975 р.) і
Київський педінститути. Працював тренером Звенигородської
дитячо-юнацької спортивної школи, психологом Звенигородської
міської школи №3, начальником відділу сім’ї й молоді
Звенигородської райдержадміністрації.
Автор трьох поетичних збірок: «Проща», «Козацький
цвинтар», «Заплакані зорі». Вірші Олекси Озірного друкувались в
багатьох літературних часописах України, а також за кордоном – в
США. Австралії, Канаді.
Член Національної спілки письменників України з 1996 року.
Література
1. Озірний О. За кого померти? Поезії / О. Озірний. – Черкаси. Вид. Ю.
Чабаненкой. – 2009, 88 с.
2. Озірний Олекса [Електронний ресурс] // Сайт Черкаської обласної організації
національної спілки письменників України . – Текст. дані. – Режим доступу:
https://spilkacherkassi.wordpress.com/особистості/озірний-олекса/ (дата звернення:
27.11.2014). – Назва з екрана.
3. Озірний О. [Автобіографія] / О.Озірний // Письменники Черкащини: вибрані
твори. Кн. 2. – Черкаси, 2007. – С.39-41.
Дробний Іван Семенович
Народився 16 січня 1931 році в селі Богуславець
Золотоніського району Черкаської області. Початкову освіту
здобув у рідному селі, середню – у сусідньому Вознесенському.
Після закінчення філологічного факультету Черкаського
педінституту (1954 р.) вчителював у Шполянському районі (с.
Киселівка). Тривалий час, а це майже 29 років, віддав
7
8. педагогічній праці: був учителем сільської школи, згодом, 1962 року, перебрався до
свого райцентру, де спершу викладав російську мову кубинським юнакам, які
приїхали навчатися в училище механізації сільського господарства, а коли вони
закінчили навчання і поїхали на свою батьківщину – острів Куба, Іван Дробний
перейшов працювати спершу до районного відділу народної освіти, а затим знов у
школу № 6, де й завершив свій учительський шлях.
Початком своєї літературної роботи Іван Дробний вважає 1954 рік, коли в
обласній газеті «Черкаська правда» були надруковані його вірші. Згодом він став
автором поетичних збірок «Добридень, люди!» (1962), «Білий світ» (1976), «Троїсті
музики» (1983), «Блакитне дерево Дніпра» (1988), «Груша серед поля» (1996),
автобіографічної повісті «Хата з лободи», вибраних творів «Вереснева золота
печаль» (2005).
Література
1. Іван Дробний [Автобіографія] / Упоряд. Г.П. Білоус // Письменники Черкащини:
вибрані твори. Кн.1. – Черкаси, 2007. – С.169 – 173.
2. Уроки життя І.С. Дробного – Ліга старшокласників [Електронний ресурс] //
Сайт «Ліга старшокласників». – Текст. дані. – Режим доступу: liga.ed-sp.net/
(дата звернення: 1.12.2014). – Назва з екрана.
3. Шитова Л. Зі скарбнички пам’яті [Іван Семенович Дробний] / Л. Шитова //
Холодний Яр. – №1.– Черкаси, 2006.– С. 287-289.
Таран Катерина Пилипівна
Народилася 2 січня 1956 року в селі Сахнівка Корсунь-
Шевченківського району Черкаської області. Стартовим у
журналістській кар'єрі Катерини Таран стало радіо. Ще під
час навчання у Київському державному університеті ім. Т.Г.
Шевченка вона обрала спеціалізацію "тележурналістика" і
стажувалась влітку на Черкаському обласному радіо. Згодом
її запросили до Черкас на роботу. Упродовж 12 років вела
популярну молодіжну програму «Обрії», що виросла до
радіостанції з передачами «В пошуках істини», «Патріот»,
радіоклуб «Творчість», для обдарованих дітей – «Струмочок».
Автор і ведуча телепрограм «Знамениті земляки», «Відоме-невідоме»,
«Студія+». Авторські програми Катерини Таран демонструються через Всесвітню
мережу супутникового телебачення УТР. Автор ряду сценаріїв, публіцистичної
книги «Суб'єкт в об'єктиві» (2000).
Член Національної спілки журналістів України з 1960 року.
Література
1. Лауреати премії імені Василя Симоненка: краєзнавчий вісн. для учнів 7-9 кл.
Вид. 2-е, доп. / Черкас. обл. б-ка для дітей; уклад. Л.О. Ткач. – Черкаси, 2014. – 39 с.
2. У творчості неприземлені орієнтири [Електронний ресурс] // Сайт
телерадіокомпанії Рось. – Текст. дані. – Режим доступу:
http://www.rosmedia.com.ua/index.php?
8
9. option=com_content&view=article&id=921:2011-11-14-21-56-37&catid=28:2011-11-14-
21-45-03 (дата звернення: 1.12.2014). – Назва з екрана.
Білоус Григорій Павлович
Григорій Павлович Білоус народився 22 листопада 1939 року
в с. Курмани Недригайлівського району Сумської області.
Після закінчення Київського геологорозвідувального
технікуму Григорій Білоус майже 11 років пропрацював у
Закарпатті. У вільний час писав вірші. Його літературний дебют
відбувся у 1971 році. Це була поетична збірка «Зоряний
колодязь».
Потім доля перенесла Григорія Білоуса із Закарпаття на
Кіровоградщину, а вже звідти – до Черкащини. Працював у газетах «Серп і молот»,
«Черкаська правда».
Після закінчення Вищої партійної школи Григорій Павлович Білоус став
професійним журналістом і непересічним фотокореспондентом.
Був головою Черкаської обласної організації НСПУ з 1999 по 2010 рр.,
головним редактором часопису «Холодний Яр».
Автор збірок поезій «Зоряний колодязь», «Терноцвіт», книжки прози
«Рудоман», книжки поем з коментарями «Провидці правди і свободи», художньої
публіцистики «Слова, слова, спасіте наші душі».
Григорій Павлович – лауреат міжнародної премії імені Г. Сковороди,
регіональної імені М.Старицького. Помер 28 грудня 2011 року.
Література
1. Білоус Григорій Павлович [Електронний ресурс] // Сайт бібліотеки
коледжу СНАУ. – Текст. дані. – Режим доступу:
https://sites.google.com/site/azkniga09/kulturno-prosvitnicka-
dialnist/kraeznavstvo/slavetna-pleada-sumsini---2014/vipusk-11---listopad-2014/bilous-
grigorij-pavlovic (дата звернення: 24.11.2014). – Назва з екрана
2. Лютий Г. Нащадок лицарського роду : / Г. Лютий // Письменники Черкащини:
вибрані твори. Кн.1. – Черкаси, 2007. – С.5-7.
3. Шитова Л. Зі скарбнички пам’яті / Л. Шитова // Холодний Яр. – №3.–
Черкаси, 2005.– С. 196-205.
Віргуш Наталія Василівна
Народилась 15 лютого 1948 року в місті Зборові на
Тернопільщині. 1966 року закінчила середню школу, а згодом –
філологічний факультет Черкаського педагогічного інституту.
У 1971 році виходить в світ перша її збірка «Роменовий
вир». Через рік Наталя Василівна стає членом Національної
спілки письменників України, працює в редакції газети
«Молодь Черкащини». З 1986 року – заввідділом редакції
газети «Черкаська правда» (нині – «Черкаський край»).
Поетичне сприйняття світу, художнє переосмислення
подій виливаються в письменниці у хвилюючі вірші. З’являються книги:
9
10. «Стривожені птахи» (1973), «Промінь поля» (1985), «Відкритий світ» (1988),
«Спіралі часу» (1990), «Очищення» (1996), «Обереги любові» (2002) та інші.
Заслужений журналіст України. Нагороджена Почесною грамотою Кабінету
Міністрів України.
Член Національної спілки письменників України з 1972 року.
Член редколегії газети «Черкаський край».
Література
1. Лауреати премії імені Василя Симоненка: краєзнавчий вісн. для учнів 7-9 кл.
Вид. 2-е, доп. / Черкас. обл. б-ка для дітей; уклад. Л.О. Ткач. – Черкаси, 2014. – 39 с.
2. Наталія Віргуш / Упор. Г.П. Білоус // Письменники Черкащини. Вибрані твори.
Кн. 1. – Черкаси, 2007. – С. 42-43.
Лищенко Олексій Костянтинович.
Народився 14 березня 1942 року в с. Валява
Городищенського району Черкаської області. Закінчив
Одеський фінансово-юридичний технікум. Потяг до слова
привів Олексу Лищенка на філологічний факультет
Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.
Перша книжка «Крутозлами» з’явилася друком у
1999 році. Брав участь у всеукраїнських фестивалях і
нарадах молодих літераторів. Його поезії друкуються в
періодиці і колективних збірниках та альманахах «Вітрила», «Добридень»,
«Холодний яр» тощо. Автор книжок поезій «Екзамени волі», «З відстані свободи»,
збірки пісень «Октави осені», художньо-публіцистичної книжки «Від імені
покоління».
Живе і працює в м. Черкаси.
Література
1. Лауреати премії імені Василя Симоненка: краєзнавчий вісн. для учнів 7-9 кл.
Вид. 2-е, доп. / Черкас. обл. б-ка для дітей; уклад. Л.О. Ткач. – Черкаси, 2014. – 39 с.
2. Олекса Лищенко / Упоряд. Г.П. Білоус // Письменники Черкащини: вибрані
твори. Кн.1. – Черкаси, 2007. – С. 460-461.
Слабошпицький Михайло Федотович
Народився 1946 року в с. Мар'янівці Шполянського
району Черкаської області. В 1971 році закінчив факультет
журналістики Київського університету ім. Т. Шевченка.
Працював у пресі. Був головним редактором газет і журналів.
Обирався секретарем правління Київської організації Спілки
письменників України.
Автор понад двох з половиною десятків різножанрових
книжок. Серед них – казки, оповідання й повісті для дітей,
10
11. літературні портрети Василя Земляка, Павла Загребельного, Романа Іваничука,
документалістика й публіцистика, біографічна проза. Особливої популярності
набула його книжка художніх оповідей з національної історії «З голосу нашої Кліо».
Лауреат багатьох літературних премій (Національної премії України ім.
Т. Шевченка, премії ім. Олександра Білецького, премії ім. Лесі Українки, премії ім.
Олени Пчілки, премії ім. Михайла Коцюбинського, премії братів Лепких тощо).
Активно займається громадською діяльністю. Був першим головою секретаріату
Української всесвітньої координаційної ради. Нині – виконавчий директор Ліги
українських меценатів, один із засновників міжнародного конкурсу знавців
української мови імені Петра Яцика та головний редактор видавництва «Ярославів
Вал».
Найвідоміші його твори – роман-есе «Марія Башкирцева», роман-колаж
«Никифор Дровняк із Криниці», біографічна повість «Українець, який відмовився
бути бідним» (Петро Яцик), збірка біографічних нарисів «Не загублена українська
людина».
Література
1. З високим ім’ям Кобзаря: уродженці та жителі Черкащини – лауреати
Національної премії імені Тараса Шевченка: біобібліог. довід. / уклад.
Л.Т. Демченко, Н.В. Адешелідзе. – Черкаси: Чабаненко Ю.А., 2011. – 80 с.
2. Слабошпицький Михайло Федотович [Електронний ресурс] // Сайт «Вікіпедія».
–Текст. дані. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Слабошпицький
Михайло Федотович. – (дата звернення: 24.12.2014). – Назва з екрана.
Коваленко Валентина Михайлівна
Народилася 9 вересня 1964 року в с. Самгородок
Смілянського району Черкаської області. Вірші пише з 1-го класу.
У 1989 році закінчила Черкаський педагогічний інститут.
Працювала вчителем української мови та літератури в
середній школі №5 м. Черкаси.
Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української
літератури та компаративістики Черкаського національного
університету ім. Б. Хмельницького.
Видала збірки поезій: «З любові» (1993 р.), «Перевесла
істин» (1996 р.), «Приворот-зілля» (1997р.); прозову книгу «Вовчик» (1999р.);
«Ненароджене сонце, або Великий піст Зінька Самгородського» (2000), «Трунок
Сварожого рога» - поезія й проза (2002); «На осонні слова» (2004), «Перелесниця»
(2007) та ряд наукових статей з проблем розвитку літературно-творчих здібностей
школярів.
Член Національної спілки письменників України з 1998 року. Член правління
Черкаського обласного фонду культури.
У 2010 – 2013 роках – голова Черкаської обласної організації Національної
спілки письменників України.
З 25.02.2014 року – голова Черкаської обласної ради.
Література
11
12. 1. Білоус Н. Життя мені постійно дає аванс [Валентина Коваленко – голова
Черкаської обласної ради] / Надія Білоус // Нова доба. – 2014. - 9 вересня (№68). –
С. 4.
2. Валентина Коваленко / Упоряд. Г.П. Білоус // Письменники Черкащини: вибрані
твори. Кн.1. – Черкаси, 2007. – С.374.
3. Лауреати премії імені Василя Симоненка: краєзнавчий вісн. для учнів 7-9 кл.
Вид. 2-е, доп. / Черкас. обл. б-ка для дітей; уклад. Л.О. Ткач. – Черкаси, 2014. – 39 с.
Забудський Ігор Володимирович
Народився 8 червня 1960 року в м. Черкаси. Навчався у
середній школі №11. Закінчив факультет образотворчого
мистецтва Московського заочного народного університету
мистецтв.
З 1981 року, щоб урізноманітнити години роботи над
малюнком, почав писати вірші. Перші публікації з’явилися в
місцевій пресі у 1982 році. З 1986 року працював
літконсультантом у газеті «Молодь Черкащини», був ведучим
рубрики «Соло», редактором літературного додатку «Дніпряни» та альманахів
молодіжної поезії.
Нині працює художником в прес-центрі ВАТ «Азот».
Ігор Забудський – член Національної спілки письменників України з 2002
року. Автор книжок «Постижение», «Лісова прем'єра», «Завтра моє», альбому
графічних робіт «Ігор Забудський», збірки «Малюнки долі». До останньої також
увійшли авторські графічні роботи, виконані за унікальною технікою.
Література
1. Забудський І. Квітка любові / І. Забудський // Холодний Яр: часоп. №3. –
Черкаси, 2004.– С.240-250.
2. Ігор Забудський: «Життя моє – ліс» / Упоряд. Г.П. Білоус // Письменники
Черкащини : вибрані твори. Кн.1. – Черкаси, 2007. – С. 223-230.
3. Мозгова В. Ігор Забудський: Сосни – мандрівки – сосни [Електронний ресурс] //
Сайт громадсько-політичного видання Прес-Центр. – Режим доступу:
http://www.pres-centr.ck.ua/person/8156/. (дата звернення: 27.11.2014). – Назва з
екрану.
Поліщук Петро Миколайович
Народився 4 березня 1952 року в селі Оксанина
Уманського району Черкаської області. По закінченні
середньої школи стажувався в Черкаському обласному
музично-драматичному театрі ім. Шевченка, потім працював
завідувачем клубом у селі Затишок Уманського району, з
лютого 1971-го – директором Оксанинського сільського
Будинку культури. З травня 1971 р. по травень 1973 служив у
Радянській армії на Тернопільщині в містечку Чортків.
12
13. Закінчив Канівське училище культури та Уманський державний педагогічний
університет імені Павла Тичини. Нині — викладач кафедри української літератури
цього ж університету.
Петро Поліщук – засновник університетського видання «Боговиця».
Письменник підтримує молоді таланти, керуючи літературним гуртком «У
«Софіївці». Автор збірок: «Оглянься» (1999), «День як день» (2000), «Любосвіт»
(2002), «Оддячиться колись» (2005), «Май…Софіївка…Жасмин» (2006), «На сьомім
небі» (2007).
Література
1. Петро Поліщук [Електронний ресурс] // Сайт Уманської міської
централізованої системи бібліотек – Текст. дані. – Режим доступу:
https://sites.google.com/site/umanskacsb/kraeznavsina/poeticni-golosi-umansini/petro-
polisuk . – (дата звернення: 1.12.2014). – Назва з екрана.
2. Петро Поліщук / Упоряд. Г.П. Білоус // Письменники Черкащини. Вибрані
твори. Кн.2. – Черкаси, 2007. – С.180-181.
Сніжко Микола Семенович
Народився 28 січня 1937 року в м. Сміла Черкаської області.
Закінчив філологічний факультет Черкаського державного
педагогічного інституту (1960), відділення журналістики Вищої
партійної школи при ЦК Компартії України (1979). Нагороджений
двома медалями. Трудиться у засобах масової інформації з 1961
року — коректором, літпрацівником редакції обласної газети
«Молодь Черкащини», заступником відповідального секретаря
редакції обласної газети «Черкаська правда» (нині «Черкаський
край»), відповідальним секретарем редакції обласної газети «Село і люди» (нині
«Земля черкаська»). З 1999 року – позаштатний кореспондент. Автор книги «Оводи
Василя Симоненка», яка видана у 2004 році.
Головні теми газетних публікацій – історико-краєзнавчі матеріали.
Микола Сніжко – художник-аматор. За роки творчої художньої діяльності
створив багато картин і малюнків, які дарував людям. Співавтор кількох книг-
спогадів про Василя Симоненка.
Література
1. Сніжко М. Симоненкові Світанки / Микола Сніжко. – Черкаси: ІнтролігаТОР,
2013. – 212 с.
2. Стати журналістом Миколі Сніжку допоміг Василь Симоненко
[Електронний ресурс] // Сайт обласної газети Черкаський край. – Текст.
дані. – Режим доступу: http://old.kray.ck.ua/index.php?
option=com_content&view=article&id=1758:2012-02-03-08-29-
27&catid=9:suspilstvo&Itemid=54. – (дата звернення: 1.12.2014). – Назва з екрана.
Пахаренко Василь Іванович.
Народився 12 травня 1964 р. в с. Червона Слобода
Черкаського району Черкаської області. Доктор філології,
професор кафедри української літератури та
13
14. компаративістики Черкаського національного університету імені Богдана
Хмельницького.
Середню освіту здобув в Слобідській середній школі (1971 - 1981 рр.). У 1985
році закінчив Черкаський державний педагогічний інститут. З 1986 р. працює в
Черкаському державному педагогічному інституті (пізніше національному
університеті).
Протягом 1991 - 1994 рр. навчався в аспірантурі Інституту літератури ім.
Т. Шевченка НАН України. 1994 року захистив кандидатську дисертацію «Ідейно-
естетичні альтернативи концепції соцреалізму в українській літературі 1920-х
років». Того ж року присвоєно науковий ступінь кандидата філологічних наук.
Проблематика наукових досліджень: шевченкознавство, теорія літератури,
сучасний літературний процес.
Член товариства «Просвіти» з 1989; член Наукового товариства ім.
Т. Шевченка з 1996 р. Член Національної спілки письменників України. Автор книг
«Незбагненний апостол» (1994, 1999), «Нарис з української поетики» (1997, 2002),
«Поєдинок з Левіафаном» (1999), «Слово, що здолало смерть» (1999), «Художнє
слово. Короткий нарис практичної поетики» (2001), шкільного підручника
«Українська література» 9 клас, поетичної збірки «Скалки» (1994), «Віті єдиного
древа» (2005). Лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» (1994),
міжнародної української премії імені Дмитра Нитченка (1994 р.)
Неодноразово його роботи відзначено грамотами Міністерства освіти і науки,
університету. Нагороджений знаком «Відмінник освіти України».
Література
1. Баран Є. Відродження «викорчуваної правди» / Є. Баран // Холодний Яр: часоп.
№3 .– Черкаси, 2006.– С.245-247.
2. Поліщук В. Василь Пахаренко / В. Поліщук // Письменники Черкащини:
вибрані твори. Кн.2. – Черкаси, 2007. – С.112-117.
Михайло Григорович Іванченко
Народився 18 листопада 1923 року в с. Гусаковому
Звенигородського району Черкаської області. Під час навчання
був засуджений за антирадянську агітацію і пропаганду. Після
десятирічного ув’язнення повернувся в рідне село під
негласний нагляд КДБ, продовжував самотужки навчатися та
писати вірші й прозу. Відновив видання альманаху «Плуг»,
започаткованого С. Пилипенком у 1992 році
Автор науково-популярних книг: «Дивосвіт прадавніх
слов’ян» (1991), «Таємниці нашої прадавнини» (2000); збірок
віршів «Полиновий квіт» (1998), «Бунчук вітрів» (2001),
«Крицеве стремено» (2010); роману-хроніки «Дума про Вільних Козаків» (2006),
збірки «Новели неволі» (2008), роману «Остарбайтерський вир» (2010).
Нагороджений медалями «Захисник Вітчизни», Почесною відзнакою НСПУ,
орденом рідновірів Святослава Хороброго.
14
15. Лауреат обласної літературної премії ім. В.Симоненка (2008), літературної
премії ім. Ю. Горліса-Горського (2012).
Член Національної спілки письменників України з 2007 року.
Нині письменник Микола Іванченко проживає в рідному селі Гусаковому на
Звенигородщині.
Література
1. Михайло Іванченко / Упоряд. Г.П. Білоус // Письменники Черкащини. Вибрані
твори. Кн.1. – Черкаси, 2007. – С.460-461.
2. Михайлу Іванченку – 90! [Електронний ресурс] // Сайт Звенигородської
центральної районної бібліотеки ім. Ю.С. Кримського. – Текст. дані. – Режим
доступу: http://zvenygorodka-biblioteka.edukit.ck.ua/mihajlu_ivanchenku-90/ – (дата
звернення: 27.11.2014). – Назва з екрана.
Кикоть Валерій Михайлович
Народився 29 липня 1961 року в селі Червона Слобода
Черкаського району. Закінчив перекладацьке відділення романо-
германської філології Київського державного університету ім.
Т.Г.Шевченка та аспірантуру при університеті. Працював
військовим перекладачем у країнах Африки, викладачем у вузах
Черкас, здійснював ділові подорожі по США та інших країнах.
У 1998 році Валерій Михайлович став членом
Національної Спілки письменників України. Згодом, у 2003 р.,
стає членом Національної спілки журналістів України. Автор
книг «Вірші. Переклади» (1994), «Промені самотності» (1998), «Один аспект мого
життя» (2001), «Королева дощу» (2002), публікацій в поетичних колективних
збірках, у газеті «Літературна Україна», журналах «Холодний Яр», «Сова»,
«Політика і Культура» та в інших періодичних виданнях.
Література
1. Валерій Кикоть / Упоряд. Г.П. Білоус // Письменники Черкащини. Вибрані
твори. Кн. 1. – Черкаси, 2007. – С. 349.
2. Поліщук В. У пошуку вічних істин / В. Поліщук // Холодний Яр: часоп. №2.–
Черкаси, 2005. – С. 270-281.
Осадчий Ігор Федорович
Народився 14 квітня 1937 року в місті Житомир у сім'ї
військовослужбовця. Закінчив середню загальноосвітню школу. На
журналістській роботі з 1960 року – фотокореспондент обласної
газети «Молодь Черкащини» (до 1963 р.).
Головні теми фоторепортажів і фотоілюстрацій – творча
діяльність молодіжних колективів у промисловості, сільському
господарстві краю, висвітлення шкільного життя, соціально-
15
16. культурного будівництва, особливо на селі, фотопортрети митців, літераторів,
представників науки, студентської і шкільної молоді.
Член Національної спілки журналістів України з 1960 року
Література
1. Лауреати премії імені Василя Симоненка: краєзнавчий вісн. для учнів 7-9 кл.
Вид. 2-е, доп. / Черкас. обл. б-ка для дітей; уклад. Л.О. Ткач. – Черкаси, 2014. – 39 с.
2. У журналістику Ігор Осадчий потрапив [Електронний ресурс] // Сайт обласної
газети Черкаський край. – Текст. дані. – Режим доступу:
http://old.kray.ck.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2099:2012-04-18-
09-45-46&catid=9:suspilstvo&Itemid=54– (дата звернення: 1.12.2014). – Назва з
екрана.
Кузьменко Валентина Федорівна
Народилася 8 серпня 1944 року в селі Моринці на
Звенигородщині. Закінчила середню і музичну школи (клас
баяна), а також Вищі літературні курси при Літературному
інституті ім. М.Горького в Москві. Працювала в товаристві
книголюбів, літературним консультантом обласної
письменницької організації, музвихователем у дитячому садку,
викладачем художнього училища.
Авторка поетичних збірок: «Квітка любові» (1977),
«Колискова для матері» (1981), «Моринські барвінки» (1987),
«Вибране. Квітка любові» (2008), «Етнографіті» (2013).
Член Національної спілки письменників України з 1977 року.
Валентина Федорівна всебічно обдарована людина. Вона не тільки визнана
поетеса, прозаїк, але й талановита художниця, майстер народної творчості, є членом
Спілки Народних майстрів України.
Література
1. Валентина Кузьменко / Упоряд. Г.П. Білоус // Письменники Черкащини: вибрані
твори. Кн.1. – Черкаси, 2007. – С.415-417.
2. Забудський І. Квітка любові / І. Забудський // Холодний Яр: часоп. №3. –
Черкаси, 2004.– С. 240-250.
3. Шитова Л. Зі скарбнички пам’яті [Валентина Федорівна Кузьменко] /
Л. Шитова // Холодний Яр: часоп. №1. – Черкаси, 2006.– С. 285-294.
Тютюнник (Тютюнников ) Микола Григорович
Народився 1 червня 1949 року в с. Банкіне Вейделівського
району Бєлгородської області. Закінчив Стахановський гірничий
технікум.
У п'ятирічному віці переїхав з родиною до Первомайська
Ворошиловградської (нині — Луганської) області. З 15-ти років
16
17. працював у шахті. З успіхами в літературі перейшов на письменницьку і літературну
діяльність.
Автор збірок повістей та оповідань «У реки Лугани», «Случай на «Северной»,
«Пізні яблука», «Вітер з теплого краю», «В краю степей ковыльных», «Кованые
валянки», «Табакерка бабки Мариулы», «Солодкий страх», «Приказом Верховного
Главнокомандующего»; роману «Черные метели»; збірок поезій «Сын Соколиной
горы», «За синей дымкой», «Світанкові верлібри», мемуарних новел «Как проехать
в Палестину». Лауреат премії імені Б. Горбатова.
Визнання отримує історична поема у віршах «Маруся Богуславка», яку було
видано у 2006-му році. За неї Тютюнник став лауреатом премій ім. Миколи Гоголя
та Василя Симоненка. 2013 року стає лауреатом міжнародної премії з поезії
ім. Миколи Рубцова «Звезда полей».
Література
1. Лауреати премії імені Василя Симоненка: краєзнавчий вісн. для учнів 7-9 кл.
Вид. 2-е, доп. / Черкас. обл. б-ка для дітей; уклад. Л.О. Ткач. – Черкаси, 2014. – 39 с.
2. Тютюнник Микола Григорович [Електронний ресурс] // Сайт «Вікіпедія». –
Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Тютюнник_Микола_Григорович (дата
звернення: 27.11.2014). – Назва з екрана.
Місевич Василь Хризонтович
Народився в 1941 році в с. Шипинці Кіцманського
району Чернівецької області. Після закінчення сільської
семирічки пішов у профтехучилище і став муляром-
штукатуром.
Але Божа іскра та власний потяг до літературної
творчості врешті-решт привели його на журналістські
стежки. Він близько двадцяти років працював у газеті
«Вільне життя», а потім у деяких обласних виданнях.
У 1974 році у республіканському видавництві
«Карпати» вийшла перша поетична збірочка Василя
Місевича «Білий лелека», яка засвідчила його поетичну індивідуальність, пошуки
образності слова.
Член Національних спілок журналістів і письменників України. Лауреат
літературно-мистецьких премій ім. С. Воробкевича, Д. Загула (2004 р.).
У творчому доробку – книги «Білий лелека», «Шипинський вертеп», «Солов'ї
у снігах», «Молитва яблунь у саду», «Голос гір і потоків», «Вікно на дорогу», «Цю
мить освяти», «І лежатиме сонце мені у ногах», «Дерев осінній передзвін».
Окремими виданнями вийшли книжки для дітей молодшого шкільного віку
«Василинки» і «Захотів осел літати».
Література
1. Поет видав вибране [Електронний ресурс] // Сайт громадсько-політичного
тижневика «Вільне життя».– Режим доступу: http://freelife.cv.ua/socum/3982-poet-
vidav-vibrane.html. (дата звернення: 1.12.2014). – Назва з екрану.
17
18. 2. Чернівчанин став лауреатом Симоненківської премії // Молодь Черкащини. –
2010. – 22 груд. – С. 3.
Даценко Леонід Миколайович
Народився 28 липня 1963 року в селі Мусіївці, що на
Житомирщині. В 1985 році закінчив із відзнакою філологічний
факультет Київського державного університету
ім. Т.Г. Шевченка.
Працював учителем української мови та літератури
Шарнопільської середньої школи Монастирищенського
району, журналістом районної газети «Зоря» в м. Монастирище
та обласної газети «Молодь Черкащини», шеф-редактором
газети «Дзвін».
Заочно навчався в аспірантурі Інституту літератури АН України.
Леонід Миколайович Даценко – член Національної спілки письменників
України (2010 р.), заступник голови Черкаської обласної організації НСПУ.
Автор поетичних збірок: «І стегна підпливуть, як дві форелі» (2007),
«Український лев» (2009) та «І янгол з автоматом на плечі» (2011).
Література
1. Даценко Леонід Миколайович [Електронний ресурс] // Сайт «Вікіпедія». –
Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Даценко Леонід Григорович (дата
звернення: 27.11.2014). – Назва з екрана.
2. Поліщук В. Лауреат Симоненківської премії 2011 року / В. Поліщук // Нова
Доба. – 2011. – 20 груд. –С. 3.
3. Шквар Г. «А Україна й Симоненко – вічно будуть!» / Г. Шквар // Черкаський
край. – 2012. –13 січ. –С. 3.
Руднєв Сергій Миколайович
Народився 21 вересня 1943 року в м. Черкаси. Закінчив
Черкаський технікум електрифікації та механізації сільського
господарства, факультет фізичного виховання Черкаського
педагогічного інституту. Працював тренером, викладачем
Черкаського педагогічного інституту.
Автор поетичних збірок: «Шепіт і крик» (1992), «Шалена
повінь» (1994), «Обійми» (1998), вибраних творів «Жарини слів»
(2009); численних публікацій у часописах «Вітрила-80»,
«Жовтень», «Дзвін», «Апостроф», «Дике поле», «Холодний Яр»,
«Дошкільне виховання», «Розкажіть онуку».
Літературну творчість Сергію Руднєву вдається поєднувати із
образотворчим мистецтвом - поет чудово малює, ілюструє власні книги.
Автор-виконавець пісень.
Член Національної спілки письменників України з 1996 року.
18
19. Література
1. Даник В. Сергій Руднєв: спроба творчого портрета / В. Даник // Холодний Яр:
часоп. № 1. – 2004. – С. 277-286.
2. Руднєв Сергій Миколайович [Електронний ресурс] // Сайт Обласної бібліотеки
для юнацтва імені Василя Симоненка – Режим доступу:
http://www.symonenkolib.ck.ua/index.php?
option=com_content&view=article&id=537:rudnev-sergij-
mikolajovich&catid=37&Itemid=21 (дата звернення: 1.12.2014). – Назва з екрана.
Тупицький Юрій Петрович
Народився 14 квітня 1935 року в с. Воронинці
Чорнобаївського району Черкаської області. Закінчив
Черкаський педагогічний інститут (1958) та Київський
державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-
Карого (1967). Працював вчителем, режисером на Київській
кіностудії ім. О.П. Довженка.
Автор книг: «Мелодія» (1999), «Білі мої лебеді», «Голос
опівночі», «Семигори» (2005), «Гріхи наші» (2007),
«Заговорений: хроніка одного життя» (2010), «Далекий поклик
любові» (2013).
Поставив фільми : «Сестра» (1967), «Таємниця партизанської землянки»
(1974), «Завтра вистава» (1977, співавт. сцен.), «Знайди свій дім» (1982, т/ф), «В
лісах під Ковелем» (1984, т/ф), «Крижані квіти» (1986), «Два кроки до тиші» (1991).
Автор близько 70 пісень.
Заслужений діяч мистецтв України (2002).
Лауреат регіональної літературно-мистецької премії ім. М. Старицького
(2004).
Поет, прозаїк, кінодраматург, самодіяльний композитор.
Член Національної спілки письменників України з 2012 року.
Література
1. Лауреати премії імені Василя Симоненка: краєзнавчий вісн. для учнів 7-9 кл.
Вид. 2-е, доп. / Черкас. обл. б-ка для дітей; уклад. Л.О. Ткач. – Черкаси, 2014. – 39 с.
2. Слово народжене в серці. Юрій Тупицький: біобібліогр. нарис / Комун. закл.
«Обл. б-ка для юнацтва ім. Василя Симоненка» Черкас. облради; авт.-уклад. Н. М.
Головко. – Черкаси: [б. в.], 2014. – 52 с. – (Лауреати обл. літ. премії ім. В.
Симоненка; вип. 16).
19