Successfully reported this slideshow.

Лицар нескореного покоління: Василь Симоненко (вебліографічний огляд)

0

Share

Loading in …3
×
1 of 12
1 of 12

Лицар нескореного покоління: Василь Симоненко (вебліографічний огляд)

0

Share

Download to read offline

Вебліографічний огляд «Лицар нескореного покоління» створений з метою ознайомити за допомогою Інтернет-ресурсів якомога більшу аудиторію користувачів бібліотек з життєвим шляхом та творчістю справжнього патріота своєї землі, талановитого майстра слова, натхненного поета Василя Андрійовича Симоненка.

Вебліографічний огляд «Лицар нескореного покоління» створений з метою ознайомити за допомогою Інтернет-ресурсів якомога більшу аудиторію користувачів бібліотек з життєвим шляхом та творчістю справжнього патріота своєї землі, талановитого майстра слова, натхненного поета Василя Андрійовича Симоненка.

More Related Content

Viewers also liked

More from РОМЦ БКР

Related Books

Free with a 14 day trial from Scribd

See all

Лицар нескореного покоління: Василь Симоненко (вебліографічний огляд)

  1. 1. Відділ культури і туризму Черкаської РДА КЗ «Районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради 80-річчю від дня народження В.А. Симоненка присвячується Вебліографічний огляд
  2. 2. Черкаси – 2014 Лицар нескореного покоління: вебліографічний огляд. - / КЗ «РОМЦ БКР»; укладач Т.В. Крупченко. – Черкаси, [б.в.] 2014. – 12 с. – (До 80-річчя від дня народження В.А. Симоненка) Вебліографічний огляд «Лицар нескореного покоління» створений з метою ознайомити за допомогою Інтернет-ресурсів якомога більшу аудиторію користувачів бібліотек з життєвим шляхом та творчістю справжнього патріота своєї землі, талановитого майстра слова, натхненного поета Василя Андрійовича Симоненка. Автор-укладач: Т.В. Крупченко Комп’ютерний набір: Т.В. Крупченко Відповідальна за випуск: В.М. Канюка Підписано до друку 25.11.2014 Тираж 35 © Комунальний заклад «Черкаський районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради, 2014 2
  3. 3. © Крупченко Т.В., 2014 Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо горда і вродлива, з тебе дивуватися повік… З глибини народного життя вийшла поезія Василя Симоненка. З мужності народу, з горя його і його звитяжної боротьби виспівалась вона. Звідси той дух непоборний, яким вона пройнята; звідси та розпашіла пристрасть, яка буяє в ній. Вітер часу не остудив Симоненкових поезій, вогнем душі жевріють вони й сьогодні, як і тоді, коли вперше так жагуче й неповторно вибурхнулися у світ. Народився Василь Андрійович Симоненко 8 січня 1935 року в селянській сім’ї в Біївцях Лубенського району на Полтавщині. Дитинство припало на роки війни, на його вутлі хлоп’ячі плечі і вразливу душу лягли важким тягарем і голод, і холод, і материні сльози, і непосильна фізична праця. Зростав Василь без батька, який залишив сім’ю. Мати тяжко працювала, заробляючи горьований шматок хліба. Допомагали дідусь і бабуся: В мене була лиш мати Та був іще сивий дід, - Нікому не мовив «тату» І вірив, що так і слід, - так згадував майбутній поет у поезії «З дитинства». Його дитячі враження лягли в основу багатьох поезій. І коли у вірші «Жорна» згадує, як «материнські руки тягли за ручку камінь без кінця», то і його дитячим рукам випало молоти на жорнах борошно на хліб насущний… Бабуся і дідусь дуже любили свого кмітливого внука. Їхню любов та турботу пам’ятав Василь до останніх днів свого короткого життя. Від матері, Ганни Федорівни, та від діда Федора малий Василько брав перші уроки життя, уроки доброти, любові, невтолиму жагу знань. Дід був неписьменним, не ходив до школи, але самостійно навчився грамоти, багато читав, розповідав онукові про минуле. Великою трагедією для хлопця була смерть діда Федора, який був хлопчикові першим учителем життя. Хай шалені гудуть над планетами весни, хай трава пнеться 3
  4. 4. вгору крізь листя старе... Я не вірю, що, дід із могили воскресне, але вірю, що ні — він увесь не умре. Безсмертя свого діда — рядової людини, невтомного сільського хлібороба — Василь вбачав у невмирущості роду, адже саме дід зумів передати малому онукові всю правду про свій народ, навчив любити Україну, її героїчну легенду і ліричну пісню. Дід розкрив перед своїм онуком усю історію України, починаючи від славних сторінок Запорізької Січі. Ось чому юний Симоненко уже в перших поетичних творах стане справжнім літописцем свого роду і народу: Україно! Доки жиги буду, Доти відкриватиму тебе. У Біївцях він закінчив лише 4 класи початкової школи. У 5-й клас ходив у село Єнківці, а вже з 6-го по 10-й ходив у Тарандинці за 9 кілометрів від рідних Біївців. Тарандинцівську середню школу закінчив у 1952-му році з золотою медаллю. Симоненкова дорога у вічність проходить і через Київ, бо у 1952 році, по закінченні школи, він вступає на факультет журналістики Київського університету. Працював секретарем в університетській багатотиражці, був учасником вузівської літстудії. Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче: за його життя вийшли лише збірки поезій «Тиша і грім» (1962 р.) і казка «Цар Плаксій і Лоскотон» (1963 р.). Молодість поета припала на роки «відлиги», період «шістдесятництва», яке стало загальнонаціональним явищем. Саме в роки підвищеної громадянської активності увійшов у літературу Василь Симоненко, якого Олесь Гончар назвав «витязем молодої української поезії». Після навчання доля закинула його в Черкаський край. У редакції газети «Черкаська правда» Симоненко проходив виробничу практику, а згодом залишився й працювати там. 4
  5. 5. У Черкасах найповніше розкрився його самобутній талант поета і журналіста. Він очолив відділ пропаганди при новоствореній газеті «Молодь Черкащини», а пізніше здібного журналіста призначили власним кореспондентом республіканської «Робітничої газети» по Черкаській області. Він щодня поринав у глибокий вир людського життя, писав казки і вірші, статті і фейлетони, консультував поетів- початківців, їздив до Києва та Львова, до Москви, Кіровограда, Одеси... Напровесні 1960 року в Києві з волі пробудженого хрущовською «відлигою» юнацтва був заснований Клуб творчої молоді. Хоча на той час Симоненко жив і працював у Черкасах, проте разом з Аллою Горською й Іваном Драчем, Ліною Костенко й Іваном Світличним, Євгеном Сверстюком і Василем Стусом, Миколою Вінграновським і Михайлом Брайчевським він став душею і окрасою цього Клубу. Охоче роз'їжджав по Україні, як загальновизнаний поет брав участь у літературних вечорах і творчих дискусіях, виступав перед робітничою та сільською молоддю, прагнучи пробудити в душах ровесників національну самосвідомість і жагу до національного відродження. Проте просвітницька діяльність не задовольняла Василя. Від природи людина діла, він прагнув роботи з конкретними, зримими результатами. Такими результатами, які б унеможливили в майбутньому реставрації сталінщини на рідній землі. Скоро в Клубі творчої молоді для Василя знайшлася робота до душі. Тоді, коли він прилучився до комісії, котра мала перевірити чутки про масові розстріли в енкаведистських катівнях і відшукати місце потаємних поховань жертв сталінського терору. Разом з Аллою Горською вони обходили десятки прикиївських сіл, опитали сотні тамтешніх жителів, виявили урочища, де, за свідченням селян, більшовицькі кати ховали сліди своїх мерзенних злочинів. Саме за участю Симоненка на основі незаперечних речових доказів для людства були відкриті таємні братські могили жертв сталінізму на Лук'янівському і Васильківському кладовищах, у хащах Биківнянського лісу. За його участю тоді ж був написаний і відправлений до Київської міськради Меморандум із вимогою оприлюднити ці місця печалі й перетворити їх у національні Меморіали. Звичайно, Київська міськрада брутально зігнорувала заклик поета до морального очищення перед нагло убієнними. 5
  6. 6. 1962 р. Василь Симоненко став членом СПУ та планував вступати до аспiрантури Iнституту лiтератури АН УРСР. Саме тоді — у 1962 році — виходить у світ перша поетична книжка В. Симоненка «Тиша і грім», з'являється перша казка «Цар Плаксій та Лоскотон». Ця весела, дотепна казка одразу сподобалась юним читачам. Окрилений успіхом, поет створює нову, дивовижну казку «Подорож у країну Навпаки». А його третя казка — «Казка про Дурила» - це лебедина пісня Симоненка, бо вона була закінчена за кілька місяців до смерті поета, коли він вже знав свою долю. Але ця страшна казка написана не тільки для дитячої уяви, а й для дорослої пам'яті про пережиті, криваві дні. Адже тут головний герой твору бреде через море людської крові, шукаючи Рідний край. Поема «Казка про Дурила» -— вершина сатиричної поезії Симоненка. У смішному і трагічному образі Дурила тут постає одурений, темний і безпорадний народ. Ось тому остання Симоненкова казка — це унікальне явище всієї світової літератури. Це твір надзвичайної гостроти і виняткової сміливості, спрямований проти «окремих незначних недоліків». Поезія Симоненка й понині характеризується актуальністю. Ліричний герой його поезій хвилюється за долю нащадків, за відносини між народами планети. На його творчості відчутний вплив кращих зразків української класичної літератури: щирість інтонацій, задушевна синівська розмова, любов до матері, до України, зображення простих людей, які прагнуть змінити життя на краще. Поет любив свою землю, свою Батьківщину, свій народ. Поезія «Лебеді материнства» нагадує мелодію казкової колискової, в якій від імені матері проголошуються вічні істини, без яких не може існувати ні окрема людина, ні народ: Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна матір рідну вибирати. 1963 року виходять друком окремі вірші поета: «Монархи», «Дума про діда», «Вино з троянд», «Кукурікали півні на рушниках», «Чорна підкова», «Він заважав їй спати», «Весілля Опанаса Крокви», «Головешка», «Мечі». У багатьох поезіях Василь Симоненко звертається до образу України, бо вона для нього — найдорожча у світі. Україно! Ти — моя молитва, Ти моя розпука вікова... Гримотить над світом люта битва 6
  7. 7. За твоє життя, твої права. Надзвичайною єдністю з українським народом сповнено більшість поезій Василя Симоненка. Від наших далеких предків дійшла до нас традиція дбати про збереження роду і народу. Волелюбність — основна риса, яка вирізняла наших предків козаків. Свою звитягу, щирість, гуманність передали вони нащадкам. А народ, який має такі традиції, — непереможний. Це один з найкращих творів поета, де Симоненко і справді досягає високого Кобзаревого звучання: Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ! ' Пощезнуть всі перевертні, й приблуди, І орди завойовників-заброд! Ви, байстрюки катів осатанілих, Не забувайте, виродки, ніде: Народ мій є! В його волячих жилах Козацька кров пульсує і гуде! У середині 1962р. поета жорстоко побили працівники міліції залізничної станції ім. Т. Шевченка (м. Сміла), затримавши нібито «в нетверезому стані». У зв'язку з тим, що влада всіляко боролась з Василем Симоненком, можна зробити висновок, що це побиття не було випадковим. Пізнього вечора 14 грудня 1963 року навіки зупинилося серце Василя Симоненка. Проте офіційною версією смерті 28-річного поета так і залишилось повідомлення про рак нирок. Поховано поета у Черкасах, але остання Симоненкова дорога не зупинилася, вона ніколи не зупиниться. Ця дорога — у людське безсмертя, де і досі звучить Симоненків заповіт: Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Окремою сторінкою короткої творчої біографії Василя Симоненка є інтимна лірика. Проживши таке коротке життя поет зазнав не лише радості кохання з любою дружиною Людмилою, а й батьківської любові до маленького сина Олеся, підніс інтимну лірику до глибоких філософських узагальнень: Мені здається, — може, я не знаю, — Було і буде так у всі часи: Любов, як сонце, світу відкриває Безмежну велич людської краси. 7
  8. 8. Усі твори Василя Симоненка розкривають його як людину. Тонкий і ніжний лірик, він своєю натхненою і щирою лірикою примушував замислюватись кожну людину над загальнолюдськими проблемами добра і зла, сенсу життя, значущості людини. 1964 року вийшла друга, посмертна збірка творів поета — «Земне тяжіння», до якої увійшли його найкращі твори, які несли в собі упевненість у майбутньому, віру в перемогу добра й справедливості. Протягом п'ятнадцяти рокiв забороняли видання творiв Василя Симоненка: пiдготовлене видавництвом «Молодь» «Вибране» поета «розсипали й по-живому шматували». З неймовірними труднощами Василевим друзям доводилося «пробивати» у світ кожну його книжку. І все ж завдяки колективним зусиллям читач дістав змогу одержати Симоненкові «Земне тяжіння» (1964 р.), збірку новел «Вино з троянд» (1965 р.), «Поезії» (1966 р.), «Избранная лирика» (1968 р.), «Лебеді материнства» (1981 р.), том вибраних поезій (1985 р.). Василя Симоненка було посмертно удостоєно Національної премії ім. Тараса Шевченка в 1995 році. Симоненко багато ще міг би створити. Може, лише третину відміряв свого звитяжного шляху, і скільки незробленого зосталось по той бік трагічної межі, за тими не пройденими верствами. Сьогодні Василь Симоненко не з когорти призабутих. Він залишив по собі глибокі сліди, він був виразником свого часу, відтворив у собі дух епохи. Список сайтів: Василь Андрійович Симоненко. – [Електронний ресурс] // Сайт «Вікіпедія». – Текст. дані. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/ Симоненко Василь Андрійович. – (дата звернення: 24.11.2014). – Назва з екрана. Вікіпедія. Василь Андрійович Симоненко Василь Симоненко. Біографія. – [Електронний ресурс] // Сайт «Історія цивілізацій». – Текст. дані. – Режим доступу: http://mestectvo.com/ukrainian- literature/simonenko.html – (дата звернення: 24.11.2014). – Назва з екрана. Сайт «Історія цивілізацій» знайомить користувачів з життям та творчістю поета, прозаїка, журналіста, пошуковця Василя Симоненка, розкриває тонку сутність його поезії та становлення його як «народного поета». Василь Симоненко. – [Електронний ресурс] // Сайт «Українські пісні». – Текст. дані. – Режим доступу: http://www.pisni.org.ua/persons/42.html – (дата звернення: 24.11.2014). – Назва з екрана. 8
  9. 9. На сайті «Українські пісні» представлено біографічні дані Василя Симоненка. Родзинкою сайту є список пісень на слова Симоненка, доповнений нотами. Різник, О., Гриценко, О. «Народний поет» сьогодні (Василь Симоненко)». – [Електронний ресурс] // Сайт «Ізборник». – Текст. дані. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/heroes/hero05.htm – (дата звернення: 24.11.2014). – Назва з екрана. На сайті «Ізборник» представлено статтю Олександра Різника та Олександра Гриценка «Народний поет» сьогодні (Василь Симоненко)» Симоненко Василь. Життя та творчість. – [Електронний ресурс] // Сайт «УкрЛіб». – Текст. дані. – Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/bio/printout.php?id=300 – (дата звернення: 24.11.2014). – Назва з екрана. Сайт знайомить з основними подіями життя Василя Симоненка, розкриває значення його поетичних творів для сучасного та майбутніх поколінь українців. Василь Симоненко. Біографія. – [Електронний ресурс] // Сайт «Шістдесятники». – Текст. дані. – Режим доступу: http://shistdesjatnyky.blogspot.com/2012/12/blog-post_2.html – (дата звернення: 24.11.2014). – Назва з екрана. Сайт «Шістдесятники» знайомить з таким явищем в історії України як «шістдесятництво». Окремим розділом на сайті виділено життя та творче становлення Василя Симоненка. Василь Симоненко. Творчість . – [Електронний ресурс] // Сайт «Клуб поезії». – Текст. дані. – Режим доступу: http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php? id=38&type=tvorch – (дата звернення: 25.11.2014). – Назва з екрана. Сайт «Клуб поезії» пропонує долучитися до вивчення творчості Симоненка та критичних матеріалів на його творчість. Симоненко Василь – життєвий та творчий шлях. – [Електронний ресурс] // Сайт «Бібліотека школяра». – Текст. дані. – Режим доступу: http://www.ukrtvory.com.ua/sumon.html – (дата звернення: 25.11.2014). – Назва з екрана. Сайт «Бібліотека школяра» містить інформацію про життя та творчість поета Василя Симоненка, гармонійно пов’язану з уривками його творів. 9
  10. 10. Василь Симоненко. – [Електронний ресурс] // Сайт «Бібліотека кошового писаря». – Текст. дані. – Режим доступу: http://www.pysar.net/poet.php? poet_id=62 – (дата звернення: 25.11.2014). – Назва з екрана. Сайт цікавий та зручний у користуванні. Містить твори Василя Симоненка, розташовані у алфавітному порядку. Поезії та життя Василя Симоненка. Реферат. – [Електронний ресурс] // Сайт «Osvita.ua». – Текст. дані. – Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/reports/biograf/23943/ – (дата звернення: 25.11.2014). – Назва з екрана. На сайті представлено розповідь про життя та творчість Симоненка, перемежовану з уривками творів поета. Цікавим та насиченим є критичний матеріал по творчості Василя Симоненка. Василь Симоненко (8 січня1935 – 13 грудня 1963). – [Електронний ресурс] // Сайт «Українська література». – Текст. дані. – Режим доступу: http://www.ukrlit.vn.ua/author/simonenko.html – (дата звернення: 25.11.2014). – Назва з екрана. Окремими розділами на сайті представлені біографія поета, вбрані твори, аудіокнига із записом казки «Цар Плаксій та Лоскотон», скорочені твори, шкільні учнівські твори, статті з критичним матеріалом. Василь Симоненко – Я на світі такий один ("Гра долі"). Відеоролік (із циклу документальних фільмів "Гра долі"). – [Електронний ресурс] // Сайт «YouTube». – Текст. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch? v=L6_PKisJnqQ – (дата звернення: 25.11.2014). – Назва з екрана. Відеоролик «Василь Симоненко – Я на світі такий один (із циклу документальних фільмів «Гра долі»)» на сайті YouTube. Життьова правда у творчості Василя Симоненка. – [Електронний ресурс] // Сайт «Літературний ярмарок». – Текст. дані. – Режим доступу: http://www.lit- jarmarok.in.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=96&Itemid=31 – (дата звернення: 25.11.2014). – Назва з екрана. Сайт «Літературний ярмарок» пропонує до уваги користувачів статтю «Життьова правда у творчості Василя Симоненка», де міститься критичний матеріал по творчості поета. Живий голос Василя Симоненка 1962-63 рр. Відеоролік. – [Електронний ресурс] // Сайт «YouTube». – Текст. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=0Chru3ccqII (дата звернення: 25.11.2014). – Назва з екрана. 10
  11. 11. Відеоролик «Живий голос Василя Симоненка 1962-63 рр.» на сайті YouTube. Проненко, В. Тиша і грім Василя Симоненка. – [Електронний ресурс] // Сайт «Україна Incognita». – Текст. дані. – Режим доступу: http://incognita.day.kiev.ua/tisha-i-grim-vasilya-simonenka.html (дата звернення: 25.11.2014). – Назва з екрана. Надзвичайно цікавий матеріал про юнацькі роки Василя Симоненка, непростий шлях його становлення як поета, вшанування пам’яті поета та письменника Симоненка після його трагічної загибелі. Безотосний,, М. Полум’яний патріот України - Василь Симоненко. – [Електронний ресурс] // Сайт «Останній Бастіон». – Текст. дані. – Режим доступу: http://bastion.tv/figures/polumyanij-patriot-ukrani-vasil-simonenko/ (дата звернення: 25.11.2014). – Назва з екрана. Стаття Миколи Безотосного, земляка поета з Полтави, «Полум’яний патріот України - Василь Симоненко», в якій розповідається про вшанування пам’яті поета на рідній, полтавській, землі. «Аби Симоненко взнав, до чого ми докотилися, перевернувся б у могилі», – друг. – [Електронний ресурс] // Сайт газети «Прочерк» – Текст. дані. – Режим доступу: http://procherk.info/resonance/2-cherkassy-news/19466-abi-simonenko-vznav-do- chogo-mi-dokotilisja-perevernuvsja-b-u-mogili-drug – (дата звернення: 25.11.2014). – Назва з екрана. Спогадами про Василя Симоненка поділився його друг та колега Микола Сніжко. Науково-популярне видання Лицар нескореного покоління Вебліографічний огляд 11
  12. 12. Автор-укладач Тетяна Вікторівна Крупченко Комп’ютерний набір Т.В. Крупченко Відповідальна за випуск В.М. Канюка Підписано до друку 25.11.2014 Тираж 35 © Комунальний заклад «Черкаський районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради, 2014 © Крупченко Т.В., 2014 Видавець: Комунальний заклад „ Черкаський районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради 18000 м. Черкаси вул. Дахнівська,52 e-mail: biblioteka@ogo.in.ua 12

×