1. Слайд 1. Тема уроку. «Зачарована Десна» О. Довженка – казка генія про
власне дитинство.
Слайд 2. Мета уроку: вчитися коментувати текст твору, характеризувати
образи-персонажі; розвивати вміння сприймати життєві явища, події, людей у
контексті загальнолюдських понять і цінностей; засвоїти поняття жанру
“кіноповість”, його особливостей на прикладі твору О. Довженка.
Обладнання: мультимедійна дошка, текст твору «Зачарована Десна».
Слайд 3. Епіграф. Довженко – це промениста зірка серед безлічі зірок,
що сяє на весь світ. (П.Загребельний ).
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Він дійсно був напрочуд широко обдарованою людиною, нагадуючи цим
художників доби Відродження. Талант митця багатоплановий.
1. Слайд 4. Згадаємо сфери діяльності О. Довженка прийомом
«Гронування».
2. «Мозковий штурм».
- Який фільм входить у 12 кращих фільмів «усіх
часів і народів»?
- Який фільм приніс першу світову славу О.
Довженку?
- Назвіть твір, який був заборонений до
екранізації.
- Улюблений жанр О. Довженка.
- У якому фільмі Довженко зіграв єдину свою роль?
- Який фільм знятий вперше за власним сценарієм?
- Перший звуковий фільм.
- Яку працю Довженка вважають правдивим документом доби?
ІІІ. Робота по темі уроку.
1. Історія написання твору.
Слайд 5. Письменник колись сказав: «Людина повинна завжди
пам’ятати, звідки вона пішла в життя. Людина не має права бути
безбатченком». Ці слова стануть епіграфом сьогоднішнього уроку, адже ми
працюватимемо над автобіографічним твором О. Довженка «Зачарована
Десна». Вашим домашнім завданням було: дати відповідь на питання «Що
взяв із дитинства Довженко у далеку дорогу життя і що взяли б ви?»; дібрати і
виписати цитати до образів членів родини малого Сашка.
Над кіноповістю «Зачарована Десна» О. Довженко почав працювати, як
свідчать записи, 5 квітня 1942 року. У листі до матері та сестри від 9 листопада
1946 року письменник сповістив: «Пишу одну повість про діда і батька, матір і
2. про все, одне слово, сосницьке життя, що коли дід ще казав мені: (зачитує
учень) «Цить, Сашко, не плач, поїдем на сінокіс да накосимо сіна, да наберемо
ягід, да наловимо риби, да наваримо каші». Про всяке оте старовиння, що
щезло вже, минуло давно і ніколи не вернеться, як не вертаються літа ще хочу
написати. Чомусь я часто, коли не щодня, згадую про вас, моя рідна старенька
мамо. Очевидно тому, що й сам уже сивий, і день мій вечоріє вже, і хоч не
гнеться ще спина, і ходжу ще рівно, я, як дід Семен, зглядуватись став назад,
почав визирати в холодне (чужеє) вікно: а чи не пливуть до мене в гості молоді
літа весняною водою на дубах? Ні, не пливуть.»
30 березня письменник уже чітко заявляє про свій намір написати
докладно й абсолютно відверто про своє дитинство, родину… Проте
«Зачарована Десна» з’явилася лише в 1955 році за рік до смерті.
- Зачитайте пролог, де автор пояснює свій задум написати такий твір.
2. Ознаки жанру кіноповісті.
Твір має кілька особливостей. Ви , мабуть, помітили, що замість цілісної
сюжетної лінії постає набір епізодів, картин, які зринають з пам’яті митця. Це
жанрова ознака кіноповісті.
Слайд 6. Кіноповість – це твір, який поєднує ознаки кіносценарію і ознаки
повісті.
Ознаки кіносценарію: 1) фрагментарність;
2) монтажна композиція; 3) лаконізм діалогів;
4) динамізм сюжету.
Ознаки повісті: 1) епічний твір;
2) метафоричність; 3) авторські відступи; 4) яскраві
пейзажні картини.
Слайд 7. Друга особливість – двоплановість розповіді.
Писав кіноповість протягом 13 років, уже в
зрілому віці. Тож недаремно у творі гармонійно
поєднано два персонажі: малий хлопчик Сашко і
дорослий філософ-митець.
- Зачитайте уривки, які ілюструють два плани
художньої розповіді.
- Як ви поясните назву кіноповісті? (Відповіді
учнів).
Слайд 8. У повісті нерідко зникає межа між
спогадом і дійсністю, переплітаються реальне і
фантастичне. Назвіть ці епізоди. Це є третя
особливість.
3. Характеристика образів твору.
Слайд 9. Малий Сашко виховувався на
3. моральних засадах родини. Маленьким серцем він розумів, що батькам жилося
нелегко, та не міг пояснити чому. А ставши дорослим, згадував: «Булов
минулому житті батьків багато неладу, плачу, темряви й жалю. Всі прожили
свій вік нещасливо, кожен по-своєму – і прадід, і дід, і батько з матір’ю».
Епізодично з’являються перед нами члени працьовитої родини Довженків,
як у кадрах фільму.
Слайд 10. Кадр 1. У цьому кадрі перед нами
постає Довженків дід Семен. Що дізнаємося ми про
нього?
Слайд 11. Кадр 2. Як у кіномистецтві, так і в
художній оповіді Довженко непомітно і легко
переходить від одного предмета зображення до
іншого: перед нами з’являється прабаба Марусина.
Що ми дізнаємося про неї?
Слайд 12. Кадр 3. Дивлячись на цей кадр, ми
бачимо батька Сашка, схожого на лицаря, Бога. (Діти
зачитують цитати).
Батько цінував людей праці, чесних,
талановитих. Вражає безкорисливість батька,
милосердя. Які епізоди про це свідчать?
Слайд 13. Кадр 4. Косовиця. Неабияке місце у
житті людей займала праця. З дитинства Довженко
взяв любов до праці й повагу до трудящих. Який
епізод про це свідчить?
Слайд 14. Кадр 5. У кіноповісті багато
пейзажних картин. Пейзажем кіноповість
починається і закінчується. Зачитайте цитату – опис
Десни. Цей пейзаж Довженка став знаменитим
Саме природа формувала в малого хлопчика
ідеал краси, любові , повноти життя. Останні слова
кіноповісті є філософськими: «бачити зорі навіть у
буденних калюжах на життєвих шляхах». Як ви їх
розумієте? (Уміти бачити і відчувати красиве
щомиті, цінувати життя у всій його буденності).
Слайд 15-16. Цю філософію дорослого автора О. Довженка відчуваємо у
роздумах і малого Сашка. (Зачитуємо цитату про те, що любить малий Сашко).
4. Відповідь на проблемне питання.
Слайд 17. Отже, що взяв О. Довженко зі свого дитинства в далеку
мандрівку життя, а що взяли б ви?
Слайд 18. Висновок (записуємо). Єдність людини з природою, зі світлом
при народженні – основне, що визначає світогляд цієї людини в майбутньому.
4. Усі члени могутнього роду Довженків – то єдиний образ народу, складовою
якого і є сам Олександр Довженко.
5. Робота з художніми засобами.
Твір багатий різними художніми засобами: порівняннями, гіперболами,
епітетами, метафорами, що надає твору ліричності. Притаманний прийом
контрасту (епізод смерті баби і народження сестрички). Це спонукає до
філософських роздумів про сенс людського буття. Є образи-символи. Зачитайте
уривок про Святвечір і про коня, якого не хотів продавати хлопчик, і не рподав
нікому зрілий майстер.
Слайд 19.6. Прийом «Коло ідей». Діти пояснюють образ коня.
ІV. Підсумок уроку. Цитатний диктант.
Про кого сказано:
1. «Пожили вони щось недовго, бо рано,
казали, співати почали». (Про братів
Сашка).
2. «Він був високий і худий, і чоло в нього
було високе, хвилясте довге волосся сиве, а
борода біла. І була в нього велика грижа ще з молодих чумацьких літ».
(Дід Семен).
3. «Вона проклинала все, що попадалось їй під очі – свиней, курей,
поросят, щоб не скугикали, Пірата, щоб не гавкав і не гидив, дітей,
сусідів». (Прабаба Марусина).
4. «У малині лежав повержений з небес маленький ангел і плакав без
сліз.» (Сашко).
5. «…був давно уже проклятий бабою, його гола душа давно летіла
стрімголов з лівого верхнього кутка картини прямо в пекло за те, що
драла голубів на горищі і крала у піст з комори сало». (Брат Оврам).
6. «… був фактично одним святим на всю сім’ю». (Сашко).
7. «… був коваль, хоч я ніколи не бачив, аби він щось кував. Все моє
життя він ходив повз нашу хату з цілим снопом довгих вудок і так
гупав чобітьми, що ми прокидалися вночі». (Дід Захарко).
8. «Була малесенька й така прудка, і очі мала такі видющі й гострі, що
сховатись од неї не могло ніщо в світі». (Прабаба Марусина).
9. «більш за все любив музику клепання коси». (Сашко).
10. «З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених
чи сіячів – він годився на все. Багато наробив він хліба, багатьох
нагодував, урятував від води, багато землі переорав…» (Батько).
11. «Одягнений у чумарку і великі незносимі чоботи, він шанував
мистецтво. Завжди ходив з бандурою і співав про божественне».
(Кобзар Кулик).
5. 12. «Він був косар. Він був такий великий косар, що сусіди забули навіть
його прізвище…» (Дядько Самійло).
V. Домашнє завдання.
