урок №2. кайдашева сімя соціально - побутова повість

1. Тема. «Кайдашева сім'я» – соціально-побутова повість-хроніка.
Особливості сюжету й композиції
Мета.
Ключові компетентності: спілкування державною мовою; уміння вчитися
впродовж життя; соціальна та громадянська компетентності.
Предметні компетентності: розуміти тексти різних жанрів; толерантно
дискутувати, обстоювати власну думку; використовувати різноманітні
стратегії навчання; користуватися різними джерелами навчання;
знаходити, аналізувати, систематизувати одержану інформацію;
поціновувати людську гідність.
Очікувані результати: учень/учениця визначає жанр твору, пояснює його
особливості, має уявлення про сюжет і композицію, називає сюжетні й
композиційні елементи повісті, висловлює власні міркування про вчинки й
характер героїв, усвідомлює роль краси й сили художнього слова в
повсякденному житті.
Теорія літератури: соціально-побутова повість, повість-хроніка, сюжет,
композиція
Обладнання: портрет письменника, різні видання повісті «Кайдашева
сім'я», БукТрейлер»Кайдашева сім’я», додатки «Сюжет», «Композиція»,
«Стрічка часу»
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Методи й прийоми: бліц – опитування, прийоми: «Крок за кроком»,
«Стрічка часу», «Якби я був автором», «Телеграма», робота в парах,
питання проблемного характеру, «Незакінчене речення»
Епіграф
«Кайдашева сім'я» – це повість,
у якій крізь сміх пробиваються сльози.
І. Франко
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент БукТрейлер (Див. додатки)
II. Перевірка домашнього завдання. Бліц - опитування
Перевірка знання тексту повісті «Кайдашева сім'я».
Методична ремарка
Перший учень ставить коротке запитання другому, той – третьому, і так до
останнього.
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Іван Франко писав, що «Кайдашева сім'я» з огляду «на високоартистичне
змалювання селянського життя й добру композицію належить до найкращих
оздоб українського письменства». Зображуючи життя українського
пореформеного села, Нечуй-Левицький дотримувався традицій гоголівської
реалістичної школи. Її головними вимогами було докладне змальовування не
тільки портретів і поведінки героїв, а й соціального середовища, у якому

2. вони жили. Саме цими реалістичними принципами й зумовлені жанр і
композиція повісті.
У чому полягають жанрові й композиційні особливості повісті «Кайдашева
сім'я», ми й розглянемо сьогодні на уроці.
ІV. Актуалізація опорних знань
1. Прийом «Крок за кроком»
Методична ремарка. Цей прийом використовується для активізації
отриманих раніше знань. Декілька учнів по черзі крокують до дошки й
називають терміни, що пов’язані з сюжетом, композицією, повістю.
1. Сюжет — це…
2. Композиція — це…
3. Основні елементи сюжету: …
4. Експозиція — це…
5. Зав'язка — це…
6. Кульмінація — це…
7. Розв'язка — це…
8. Повість – це..
V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Повторення відомостей із теорії літератури
Слово вчителя (див. додатки)
Композиція — зумовлена змістом побудова літературного твору, розміщення
й співвідношення всіх його компонентів, порядок розгортання подій і
розстановка персонажів.
Сюжет — система подій у літературному творі, через які письменник
розкриває характери персонажів і весь зміст твору.
Складові сюжету:
Експозиція — сюжетно-композиційний елемент — частина твору, де
зображено суспільне середовище й життєві обставини, у яких формувалися
риси характеру дійових осіб, історичні умови, що впливають на розвиток
подій і таке інше. У цій частині твору читач знайомиться, як правило, із
головним персонажем чи персонажами.
Зав'язка — сюжетно-композиційний елемент — це подія, яка є початком дії.
Вона або виявляє протиріччя, що вже були, або сама створює («зав'язує»)
конфлікти, що зумовлюють розвиток усіх подальших важливих подій у творі.
Кульмінація — важливий елемент сюжету — момент найвищого напруження
в розвитку змальованих у творі подій.
Розв'язка — завершальний елемент сюжету, у якому розв'язується конфлікт
художнього твору, повне розкриття ідеї й усього змісту.
Повість «Кайдашева сім'я» Нечуй-Левицький написав 1878 року. Уперше
була надрукована в десяти номерах львівського журналу «Правда», а згодом
вийшла й окремою книжкою, теж у Львові.
Іван Семенович звертався двічі до царської цензури, але так і не одержав
дозволу надрукувати твір у Росії. Лише 1886 року такий дозвіл було
одержано, але автор змушений був внести до змісту тексту деякі зміни. 1887

3. року повість побачила світ у Києві в новій редакції: письменник переробив
початок і закінчення твору.
2. Робота в парах. Практична робота
Завдання
Користуючись словником до теми та текстом повісті, визначте основні
елементи сюжету. Думку аргументуйте. Дайте відповідь на питання: чи легко
визначити кульмінаційний момент твору? Чому?
Довідка
Експозицією, що знайомить читача з місцем дії та персонажами твору, є
розмова Карпа та Лавріна про дівчат, залицяння Карпа до Мотрі, оглядини в
Довбишів.
Для того, щоб розкрити риси характеру героїв, автор в експозиції подає
яскраві описи портретів Кайдаша, Кайдашихи, Лавріна, Карпа, Мотрі.
Зав'язкою конфлікту в родині Кайдашів є, безперечно, одруження Карпа.
Створення нової сім'ї привело до розворушення пристрасті в родині.
Кульмінацією прийнято вважати історію з кухлем (VІІІ розділ). У цьому
епізоді найрізкіше підкреслено жорстокість і безглуздість того, що
відбувається в родині: через дешевий глечик Мотря виколола свекрусі око.
Розв'язка повісті несподівана — сім'ї примирилися після того, як всохла
груша, — причина багатьох сварок. (Посаджена Лавріном груша під час
розподілу землі відійшла Карпові й почала рясно родити.)
3. Обговорення результатів роботи в парах. Коментар учителя
4. Питання проблемного характеру: Чи віримо ми в те, що після того, як
груша всохла, «в обох садибах настала мирнота й тиша»?
5. Прийом «Якби я був автором»
Запропонуйте власний варіант закінчення повісті. Порівняйте його з першою
редакцією закінчення твору: «Діло з грушею не скінчилося й досі. А груша
все розростається і вшир, і вгору та родить дуже рясно, неначе зумисне
дражниться з Кайдашами та їх жінками, а здорові, як горнята, груші й досі
дратують малих Лаврінових та Карпових дітей».
Який варіант закінчення повісті вам здається найбільш реалістичним? Чому?
6. Слово вчителя
І.С. Нечуй-Левицький один із перших в українській прозі звернувся до
об'єктивно-епічної манери розповіді. У композиційній організації
художнього матеріалу це було значним кроком уперед. Така форма розповіді
сприяла розширенню панорами зображуваного, давала можливість легше
переходити від змалювання одних явищ до інших, виявляти позицію автора в
творі. Також це стало поштовхом до появи нових жанрових і тематичних
різновидів повісті.
7. Бесіда з учнями
• Які ви знаєте жанрові різновиди епічних творів? (Історичні, соціально-
побутові, філософські, пригодницькі, родинно-побутові тощо)
• До якого з них можна віднести повість «Кайдашева сім'я»?
8. Міні-дослідження.

4. Чому «Кайдашеву сім'ю» називають соціально-побутовою повістю-
хронікою? Колективна робота
9. З’ясування терміну «соціально-побутова повість». Визначення її
головних ознак ( соціальна – отже, на першому плані проблеми суспільства,
побутова – зображується побут).
10. Прийом «Стрічка часу»
А. У вигляді графіка учні зображують своє життя, починаючи з народження.
Б. Зобразити життя Кайдашів у вигляді графіка, назвавши головні події
Відомості з теорії літератури
Соціально-побутова повість — це такий художній епічний твір, у якому
картини родинного життя й побуту героїв зображені на фоні якихось
соціальних подій чи пов'язані з певними суспільними обставинами.
Хроніка — це літературний твір, у якому розкривається послідовна історія
якихось суспільних чи родинних подій за тривалий проміжок часу.
Щоб дати відповідь на питання, слід з'ясувати:
1. Що зі змісту твору ми дізнаємося про життя і побут сімей Кайдашів,
Довбишів, Балашів?
2. Який конфлікт лежить в основі сюжету повісті?
3. Чи йдеться в творі про суспільні обставини, які мали вплив на життя
тогочасного селянства?
• Що дізнаємося ми з повісті про побутові умови сімей Кайдашів, Довбишів,
Балашів?
А Побутові умови Довбишів: Їх називають багачами. Мають землю,
невеликий ставок. Хороший будинок, господарство, скотина сприяють
накопиченню грошей.
Наймаються до пана.
Б Побутові умови Кайдашів: Люди середнього достатку, мають землю, сад.
Будинок, одяг і господарство теж це підтверджують.
Ходять заробляти хліб до пана. Кайдаш стельмахує. Заробляє свіжу копійку.
В Побутові умови Балашів: Хата, їжа свідчать про убогість. Наймитують у
пана.
Висновок
Порівнявши побутові умови сімей Кайдашів, Довбишів, Балашів, можемо
зробити висновок про життя українських селян у пореформений період. Ми
бачимо, що намітився процес класового розшарування селянства. І
поставивши родину Кайдашів на суспільній драбині між багатими
Довбишами й убогими Балашами, автор ніби примушує замислитися, куди ж
їх може привести уклад життя — до достатку чи до бідності.
Основа сюжету «Кайдашевої сім'ї» — це розповідь про життя однієї
селянської родини, зображення в хронологічній послідовності подій, що в ній
відбуваються за умов пореформеної капіталістичної дійсності протягом
тривалого проміжку часу.
Отже, це дійсно соціально-побутова повість-хроніка.
VІ. Систематизація й узагальнення вивченого
1. Прийом «Телеграма»

5. Методична ремарка. Коротко написати найважливіше, що зрозумів з уроку,
із побажаннями й обмінятися думками.
2. Складання сенкану за сюжетом повісті
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал уроку за конспектом.
2. Випереджувальне завдання. Робота в групах. Підготуватися до
характеристики образів-персонажів. Створити словесні портрети персонажів
повісті.
VІІІ. Підсумок уроку. Рефлексія
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»
Продовжте речення:
Я вважаю, що в повісті «Кайдашева сім'я» головний конфлікт у тому, що…
Твір примусив мене замислитися над…
Я задоволений (задоволена)…
VІІІ. Оцінювання. Аргументація оцінок

6. Методична ремарка. Коротко написати найважливіше, що зрозумів з уроку,
із побажаннями й обмінятися думками.
2. Складання сенкану за сюжетом повісті
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал уроку за конспектом.
2. Випереджувальне завдання. Робота в групах. Підготуватися до
характеристики образів-персонажів. Створити словесні портрети персонажів
повісті.
VІІІ. Підсумок уроку. Рефлексія
Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»
Продовжте речення:
Я вважаю, що в повісті «Кайдашева сім'я» головний конфлікт у тому, що…
Твір примусив мене замислитися над…
Я задоволений (задоволена)…
VІІІ. Оцінювання. Аргументація оцінок