2. Психолого-педагогічне проектування – це форма
перспективного планування діяльності вихованців і
педагога, у якому об’єднані:
 бажання та прагнення дітей;
 завдання для педагога, які випливають із програм та Базового
компонента;
 варіативність форм, методів та засобів спільних дій
вихователя і дітей, батьків;
 психологічні закономірності природного розвитку спільної
діяльності дітей і дорослого(від бажання до творчого рівня
реалізації задуму).

3. Етапи впровадження проекту
в ДНЗ:
1. Підготовчий -2008-2009 н.р.
2. Реалізаційний-2009-2012 н.р.
3. Підсумковий- 2012-2013 н.р.

4. 0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
85% готові до впровадження технологій 15% не зовсім готові
моніторинг готовності вихователів до впрвадження технології
психолого-педагогічного проектування

5. Результати анкетування педагогів на початковому
етапі
 Що таке інноваційна діяльність в ДНЗ? Яке ваше ставлення до неї?
85% вихователів вважали, що це вивчення та застосування нових сучасних технологій,
ефективних методів і прийомів. Вони ведуть розвиток дітей вперед,тому їх необхідно
вивчати і впроваджувати. 15% вважали, що традиційні методи і прийоми ефективні, добре
вивченні, а на інноваційну діяльність не вистачає часу.
 Чи зацікавила вас інноваційна технологія Т.Пироженко “Психолого-педагогічне
проектування”? Чому?
85% вихователів дали відповідь – так. Тому що технологія забезпечує вільний розвиток
дітей на партнерських стосунках з дорослими, передбачає створення розвивального
середовища, органічно пов’язана з Державними стандартами. 15% дали відповідь - ні.
 Чи налаштовані до змін:
в методах та прийомах організації навчально-виховного процесу;
в роботі з батьками, залучення їх до активної участі в освітньому процесі;
в зміні планування.
85 % - так; 15 – ні.

6. Методичні заходи:
 Опрацювання методичної літератури;
 Консультації для педагогів;
 Семінари-практикуми:
“Проектна діяльність в ДНЗ. Технологія психолого-
педагогічного проектування”;
“Нестандартні форми організації дошкільнят під час
організованого навчання”;
“Індивідуальний підхід у вихованні дітей”;
“Особливості віковоїпсихології”.

7. Методичні заходи:
 Майстер-класи:
“Особливості роботи за технологією”;
“Форми взаємодії з дітьми за технологією”;
“Батьки – активні члени проектної діяльності”.
 Педагогічні ради
Розроблення зошита перспективного планування, в якому
передбачалось висвітлення завдань по лініях розвитку та
сферах життєдіяльності.

8.  Тренінги з розвитку навичок
Як ухвалити колективне рішення ; як захиститися від тиску з боку
однолітків; як розвязати конфлікт. Використовується як під час
занять, так і в повсякденному житті.
Трибуна “Мої права”
Мета – ознайомлення з Декларацією прав дитини, вправляти в
умінні цивілізовано їх захищати.
Доручення на завтра
(Подумай , як ти це робитимеш, придумай вдома з рідними).
Умисні помилки вихователя.
Цей прийом допомагає розвивати в дітей увагу – як довільну ,
так і мимовільну.
Плани на завтра
Чим займатимемось завтра? Що для цього треба? Хто що
робитиме?

9. Особливості роботи за технологією
 1.Педагог має створити таку мотивацію, що вмикало б внутрішню активність кожної дитини(я
хочу).
 2.Добір такого сюрпризного моменту, який би заінтригував дітей, викликав підвищений інтерес.
 3.Педагогічний процес не має протікати монотонно.
 4.Створення ”дерева бажань”.
 5.Педагогові доцільно заготувати низку фраз для адекватної реакції на різні делікатні випадки:
 Це цікава думка, але чи стосується вона теми нашої розмови.
 Я залюбки вислухаю тебе після заняття.
 Давайте повернемося до теми нашої розмови.
 Ти розкажеш мені на вушко(на вулиці).
 6.Формулювати короткі запитання, що стимулюватимуть розгорнуту відповідь і спрямовуватимуть
думки та зусилля дітей у потрібне русло, наприклад:
 За яких умов можна це зробити?
 Яким ви це уявляєте?
 Як реалізувати задум Андрія?
 Як інакше можна розв’язати цю проблему?
 Чим цікава Наталчина пропозиція?
 Що буде, якщо..?
 Що необхідно для впровадження цієї ідеї?
 Ваша думка про пропозицію Ярослава.
 Як вам мій задум?
 7.Педагог має запам’ятати такі правила: не дублювати, не засуджувати, не критикувати, не
ігнорувати жодного висловлювання дитини.

10. Технологія П3 дає дитині змогу:
 Стати активним учасником навчально-виховного процесу, а
отже, і власного розвитку;
 Реалізувати природне прагнення пізнавати та досліджувати
світ;
 Вибирати назву, місце, час, мету спільного проекту;
 Самостійно відшукати партнерів і засоби, необхідні для
реалізації проекту;
 Практично застосувати набуті знання й навички не колись, у
далекому майбутньому, а сьогодні.

11. Особистісно-орієнтована технологія П3 базована на трьох
основних позиціях:
 Прийняти кожну дитину такою , якою вона є , і полюбити її.
 Підтримати кожного вихованця в труднощах адаптації і
розвитку. Допомогти відчути себе предметом
зацікавленості та симпатії. Дати змогу пізнати насолоду
спільної радості і прикрощів, співзвучності та
співпереживання.
 Пізнати сильні й слабкі сторони кожного вихованця,
базуючись на знаннях про їхні вікові та індивідуальні
особливості.

14.  Цей етап позитивно-емоційний, особистісно значущий для кожної дитини.
 Гасло. Можна все зробити, якщо захотіти.
 Мета. Викликати у дітей бажання, створити спільний проект(задум); визначити
завдання, зміст та форму діяльності, спрямовані на його реалізацію.
 Завдання педагога. Застосувати мотивацію, що перетворить педагогічну задачу в
прагнення, бажання дітей, увімкне їхню внутрішню активність.
Так , у старшій групі під час тематичного циклу “Хліб усьому голова” вихователь викликає у дітей
бажання створити спільний проект, виявляє рівень знань вихованців з теми “Д е береться хліб?”
Обговорення трьох питань:
1.Що ми знаємо?
2.Що хочемо знати?
3.Звідки ми про це дізнаємось?
Діти розповідають, міркують і доходять висновку що ще мало знають. Отже попереду багато
завдань. Марина запропонувала записати завдання , щоб не забути. Діана підтримала
пропозицію дівчинки і запропонувала зображення колоска на ватмані прикріпити біля
дошки, а над ним приклеїти записані і замальовані завдання.
Оля запропонувала виготовити вдома з батьками книжечки з загадками , прислів’ями про хліб.
Вихователь зауважила, оскільки діти мало знають про вирощування хліба в давнину, можна
створити журнал “Хліб сивої давнини”. Дітей зацікавила ця пропозиція.
Саша запропонував вивчити нові вірші, пісні , підготувати свято для хліба. Інші діти підтримали
цю пропозицію. Так виникла ідея підготовки свята “Хліб усьому голова”.
Мотиваційний етап

15. Інформаційний етап
 На цьому етапі триває збагачення знань дітей, розширення, поглиблення та надання їм
нової інформації. Інформаційний етап триває доти, поки діти не набудуть достатнього
рівня знань і будуть готові до репродуктивного етапу.
 Гасло. Не кажи не вмію, а кажи – навчуся.
 Мета. Сформувати систему знань, умінь навичок. Необхідних для реалізації спільного
проекту, проявів творчості і фантазії.
 Завдання педагога. Розпалити вогонь пізнання; формувати вміння дітей вчитися
здобувати знання шляхом самостійних пошуків у різних інформаційних джерелах.
Під час інформаційного етапу діти отримують знання з різних сфер життєдіяльності:
вирощування зернових, професія хлібороба; випікання хліба, традиції вшанування.
Організовується пізнавальна , дослідницька , комунікативна , рухова,ігрова діяльність
дітей ,під час яких діти набувають знань , умінь та навичок з даної теми.

16. Репродуктивний етап
 На цьому етапі застосовують усі знання, що діти набули впродовж попереднього інформаційного
етапу, знання відтворюють на практиці.
 Гасло. Це ж просто! У тебе вийде. Той, хто впевнений в собі, у своїх силах, багато чого може
зробити для себе і для людей.
 Мета. Дати вихованцям змогу не колись, у далекому майбутньому, а сьогодні практично
застосовувати набуті на інформаційному етапі знання, вміння і навички, добираючи серед них
необхідні для вирішення нових, нестандартних , що виникають у процесі реалізації цього спільного
проекту.
 Завдання педагога.
 1.Допомогти кожному вихованцеві випробувати свої можливості зіставивши їх із бажаннями;
викликати відчуття впевненості у своїх силах, приймаючи будь-які результати дитячої діяльності з
радістю і гордістю (особливо у несміливих, невпевнених у собі дітей);
 2.Створити умови, за яких у дітей виникатиме потреба регулювати свою поведінку відповідно до
отриманих уявлень про морально-етичні еталони загальнолюдської поведінки.
 3.Відстежити динаміку розвитку кожної окремої дитини порівняно з її особистими попередніми
досягненнями.

17. Узагальнення, аналіз і систематизація
отриманих знань
 На цьому етапі проводять контрольні (комплексні) заняття або інші форми діяльності,
до яких включено найважливіший зміст знань та навичок, що пов*язані з тематикою
усього циклу з реалізацією творчого спільного задуму.
 Гасло. Мудрим ніхто не народився, а навчився.
 Мета. Узагальнити і систематизувати знання, вміння і навички, що їх набули діти
впродовж попередніх етапів.
 Завдання педагога. З*ясувати, чи відбулися зміни в розвитку кожного вихованця,
проаналізувавши і зіставивши результати контрольно-діагностичних зрізів,
спостережень та дитячі роботи з даними, одержаними при вхідній діагностиці.
На цьому етапі вихователь створює ігровий момент і пропонує пограти у цікаву гру “Що, де,
коли?”
Організовує дидактичні ігри: “Склади ціле”, “Що розповів колосок?”, Відгадай за описом”,
“Склади послідовний ланцюжок”, “Чого нестало?”

18. Творчий етап
 Він є найважливішим серед усіх інших етапів взаємодії дорослих та дітей і має специфічні завдання
для дорослих – навчитися бути співзвучним в творчій атмосфері групи дітей, навчитися не лише
керувати, а насамперед, підтримувати активність інших, сприяти свідомому виборові дітьми
культурних змістовно наповнених форм творчої взаємодії.
 Гасло. Не бійся мріяти і фантазувати.
 Мета. Реалізувати спільний творчий задум, до якого готувались на чотирьох попередніх етапах.
Наповнити процес його втілення спалахом позитивних емоцій. Придумувати, творити у процесі
різних видів діяльності.
 Завдання педагога. Вірити у творчий потенціал, здібності кожного вихованця; створити сприятливу
атмосферу для їхнього розвитку; заохочувати до оригінальних ідей дітей, батьків, інших працівників.
Вихователь на цьому етапі організовує види діяльності , де б діти проявили свою творчість і фантазію:
складання розповідей за книжечками, створеними дітьми та їхніми батьками;
журналом “Хліб сивої давнини”.
виготовлення гербарію; колективна аплікація на тему “Хлібне поле”; свято “Хліб усьому голова”.

19. Рефлексивно-оцінювальний етап
 На цьому етапі відбувається ”подорож у часі” у зворотньому порядку.
Основне завдання – сформувати у дитини вміння оцінювати саму себе, свої досягнення, діяльність упродовж
розгортання задуму, а також вміння бачити і цінувати інших дітей, своїх однолітків, формування ціннісного
ставлення до спільної взаємодії з людьми.
Гасло. Помічаємо і задіємо найменшим успіхам кожного.
Мета. Усвідомити набутий за попередніх 5 етапів досвіду; порадіти своїм і чужим успіхам.
Завдання педагога. 1.Осмислити й оцінити як власні дії, так і дії дітей, провести самоаналіз.
2.Розвивати в дітей уміння оцінювати самих себе і свою діяльність за попередніх 5 етапів.
3.Вибрати найефективніші методи і прийоми для досягнення мети.
Вихователь організовує ігровий момент – поява Сороки; вона чула що в нашій групі відбулося щось цікаве, просить про
це розповісти.
Запитання до дітей:
З чого усе почалося? Як придумали “древо цілей?” Які завдання були поставлені?Що нового і цікавого дізналися за цей
час? Що кому найбільше запам’яталося? Чи сподобались виготовлені вдома з батьками книжечки? Чи сподобалося
свято? Чому? За кого з товаришів ми найбільше пораділи? Кому і як віддячимо за допомогу?

20.  На протязі цього циклу вихователь підбирає види діяльності для відтворення знань дітей на
практиці.
Створює ігрові моменти - прихід Снопа, прохання допомогти знайти шкідників зернових; прихід
ляльки Олесі, яка вирішила приготувати смачні пиріжки для подружок, але не впевнена , що це їй
вдасться; поява чарівного мішечка, міркування дітей , загадки.
Лист-повідомлення про приїзд гостей; народні традиції зустрічання хлібом-сіллю.
Бесіди з дітьми про те, які умови необхідні їм для росту, розмноження;
про значення зернових у природі, про взаємозвязок живої і неживої природи.
Дидактичні ігри: “Впізнай на дотик”, “Відгадай за описом”, “Упізнай за смаком”,”Що зайве?”, “Що
спільного-що відмінного?”,”Що де росте?”, “Опиши – відгадаємо” та інші.
Відтворення знань в зображувальній діяльності: аплікації, ліпленні, малюванні; на заняттях з ручної
праці;
в ігровій та рухливій : рухливі ігри “Збери колоски”, “Копиця”,”бджілки та колосочки”. Трудова
діяльність дітей на городі (висівання зерен). Пошуково-дослідницька: пророщування зерен пшениці,
процес замішування та випікання.
Пригадування дітьми вивчених скоромовок , віршів, приказок.

21. Методи та прийоми:
 створення вихователем проблемних, пошукових ситуацій;
 ініціювання самостійних відкриттів дітей;
 постановка запитань причинно-наслідкового характеру, що
спонукають до розмірковування;
 спільне з дорослим та самостійне експериментування;
 колективне розмірковування, інтелектуальне
співробітництво.

22. Орієнтовні форми
взаємодії з дітьми.

24. Дослідницький фартух
Це місце для розвитку пізнавальної активності дітей .
Цей прийом забезпечує перспективу розвитку – в нього вкладають завдання різної складності. І
діти самі обирають завдання , зіставляючи з власними можливостями. Це дає змогу дитині
само розвиватися. Вихователь притримується позиції потенційного партнера, тобто
підключається до гри (уточнює, пояснює, розказує).

25. Стіл довідок
Кожен малюк , якому складно вирішити своє завдання , може підійти і
знайти на цьому столі різні підказки, потрібну інформацію, можливі
варіанти. Ця форма роботи використовується як під час організованої
діяльності, так і в повсякденному житті на різних етапах
тематичного циклу.

26. Скринька сюрпризів
використовується під час різних видів діяльності з метою
зацікавлення дітей; як нагороду за добре виконану колективну
діяльність.

27. Екскурсія за межі дитячого садка
Використовується з метою збагачення вражень про навколишній світ.

28. Спільнота допитливих
(чомусиків, які постійно чимось цікавляться).
Ефективно діє в групах , де в дітей є спільні інтереси і прагнення – спільнота “всезнайок”;
спільнота “читайликів”.

29. Крісло оповідача (казкаря)
У такому кріслі діти розповідають усе, що придумали разом з батьками. Під час творчого
етапу тематичного циклу діти можуть отримати завдання скласти розповідь чи казку разом
з батьками, темами розповідей можуть бути враження від екскурсій, спостережень,
прочитаних художніх творів на попередніх етапах.

30. Детектив
Ця форма взаємодії з дітьми може використовуватись на різних етапах тематичного циклу, але найбільш
доцільна під час етапу узагальнення і систематизації отриманих знань .
Мета – навчити дітей досліджувати, виявляти, аналізувати, робити висновки, вболівати за спільну справу.

31. Зміна статусу вихователя
Використовується на будь-якому етапі. Мета - надання дитині можливості побути в іншій ,
цікавій для неї ролі; виховання відповідальності за доручену справу.

32. Піраміда запитань
Мета - навчити дітей ставити різноманітні запитання, шукати на них відповіді, логічно мислити,
стисло і точно відповідати.
Для цього необхідний такий матеріал: будь-який предмет, що зацікавить дитину, і різнокольорові кубики.
Поставивши запитання щодо предмета, дитина бере один кубик і ставить його біля нього. Друга дитина
бере кубик іншого кольору і ставить біля першого , при цьому сформулювавши власне запитання.
Утворюється ціла піраміда з кубиків(може бути навколо предмета, біля нього). Таких кубиків-запитань
може набратися різна кількість залежно від кількості дітей, їх пізнавальної активності, вміння ставити
запитання. Після того як запитання вичерпалися, повертаємося назад. Кожній дитині слід згадати, де її
кубик і яке запитання вона поставила . На всі запитання може відповідати одна дитина , а може і вся група
або вихователь.