204

1. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 1 -
Соціально-психологічні чинники
успішної адаптації при переході в школу
ІІступеня
Організація адаптаційного періоду під час навчання дітей у п'ятому
класі
Перехід молодших учнів із школи І ступеня до школи II ступеня
навчального закладу, як правило, пов'язаний із певними ускладненнями. Адже
будь-якийперехідний період у дітей супроводжується специфічнимипроблемами,
які потребують підвищеної уваги з боку дорослих — вчителів і батьків. Умови
навчання в середній школі висувають більш високі вимоги до інтелектуального і
особистісного розвитку, до навчальних знань і умінь. Ось чому так важливо
ретельно спланувати процес адаптації — новий період життя дитини, коли
закінчується шкільне дитинство і починається отроцтво.
Перехід із школи І ступеня до школи II ступеня більшість учнів сприймає
як важливий крок свого життя - «Я вже не маленький». Поява різних вчителів із
різними вимогами, різними характерами, різними стилями стосунків є для них
видимим показником дорослішання. Крім того, певна частина дітей усвідомлює
своє нове положення як шанс розпочати спочатку шкільне життя, налагодити
стосунки з вчителями, які не складались до цього. Початок навчання у 5 класі
пов'язаний зі збільшенням навантаження на психіку учнів, у цей час вони
переживають період адаптації до нових умов навчання, який дуже схожий на
початок навчання у першому класі. Різка зміна умов навчання, різноманіття і
якісне ускладнення вимога з боку різних вчителів, і навіть сама зміна позиції
«старшого» у початковій школі на «наймолодшого» у середній, — все це доволі
складне випробування для психіки учнів.
В адаптаційний період діти можуть стати більш тривожними, боязкими
або, навпаки, надмірно галасливими, непосидючими. У них може знизитись
працездатність, погіршитись пам'ять, дисциплінованість, інколи порушується сон,
апетит, може підвищитись рівень захворювань, які носять психоматичний
характер. Ці відхилення, як правило, носять поодинокий характер і зникають
через 2-4 тижні, але є діти, у яких адаптаційний період затягується на 2-3 місяці,
навіть і більше.
Ускладнити адаптацію може невідповідність, навіть протиріччя вимог
різних вчителів (в зошиті з математики поля повинні бути з двох сторін, а в
зошиті з мови — з однієї, з англійської мови треба три зошити, і кожен із них
ведеться по-різному, вчитель історії вимагає, щоб відповідь була строго за

2. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 2 -
підручником, а вчитель літератури хвалить за власні думки тощо). Такі «дрібниці»
часто сильно ускладнюють життя учнів.
Труднощі можуть бути пов'язані з певною дезіндивідуалізацією,
виникненням почуття одинокості: нікому з дорослих ми непотрібні. Інші,
навпаки, «шаленіють» від несподіваної свободи - бігають по школі, б'ються.
Звідси підвищена залежність певної частини дітей від дорослих, «прилипливість»
до класного керівника, плач, капризи, інтерес до книг і ігор маленьких дітей.
Інколи за однією і тією ж формою поведінки (наприклад, відвідування
першого класу, в якому працює колишня вчителька) приховуються різні мотиви і
потреби. Це може бути бажання знову опинитись у знайомій ситуації опіки і
залежності, коли тебе знають, про тебе думають. Але може бути і бажання
ствердити себе як «старшого», дорослішого, того, хто може опікуватись
меншими.
Особлива роль в допомозі дитині в період адаптації відводиться батькам,
за умов, що вони мають певні психолого-педагогічні знання з цього питання. Ось
чому так важливо спланувати роботу з батьками через індивідуальні бесіди,
консультації, батьківські збори.
Батьківські збори «Адаптація дитини до навчання у п'ятому класі»
І. Поняття адаптації як явища.
II. Антиадаптогенні ситуації.
1. Дорога до школи (специфіка місцепроживання контингенту учнів).
2. Ствердження себе і заняття в групі певної соціометричної ніші.
3. Пристосування до нового приміщення, до нового педагогічного
колективу, нових вимог у навчанні.
ІІІ. Можливі шляхи створення емоційногокомфортуі зняття напруги
вдома.
1. Не карати двічі. Час будь-яких нотацій — 1 хвилина.
2. Не гнатися за двома зайцями.
3. Роль оцінки діяльності.
4. Хваліть виконавця, критикуйте виконання.
5. Не скупіться на похвалу, порівнюйте успіхи тільки із самим собою.
6. Не ставте перед дитиною недосяжної мети.
Для виявлення ступеня адаптованості, попередження дезадаптації
п'ятикласників необхідно діагностувати рівень їхнього соціального розвитку,
виявити такі найважливіші соціально-психологічні механізми внутрішньої
регуляції, як ціннісні і референтні орієнтації, які дозволять певною мірою
прогнозувати прояви поведінки і тенденцію соціального розвитку підлітка. В
цьому належна роль відводиться вчителю і психологу.
Підготовка запитань до психолого-медико-педагогічного консиліуму
«Особливості адаптації учнів п'ятих класів»
1. Збір інформації про соціальний статус учнів у класі.
2. Ознайомлення з медичними, психолого-педагогічними особливостями

3. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 3 -
учнів і виявлення групи підвищеної педагогічної уваги.
3. Відвідування уроків інших вчителів та взаємодія з учителями -
предметниками з формування єдиних вимог.
4. Заходи, які сприяють ознайомленню дітей та згуртуванню учнівського
колективу.
Зниження успішності учнів 5-х класів порівняно з початковою школою
зумовлено наступними причинами:
• велика наповненість класів у початковій школі;
• недостатнє володіння методикою актуалізації навчання;
• недостатньо диференційований матеріал для організації самостійної
роботи;
• направленість змісту навчальних посібників на репродуктивний характер
діяльності учнів.
Ситуація новизни завжди є для людини тією чи іншою мірою тривожною.
Дитина ж переживає в таких умовах емоційний дискомфорт - через
невизначеність уявлень про вимоги вчителів, особливості й умови навчання, про
цінності і норми поведінки в колективі класу тощо. Такий стан часто
супроводжується внутрішньою напруженістю, що іноді ускладнює прийняття як
інтелектуальних, так і особистісних рішень.
Досить часто психічна напруга може закінчитися сильною дезадаптацією, і
дитина стає тоді не дисциплінованою, неуважною, безвідповідальною, відстає в
навчанні, швидко стомлюється і вже не хоче йти до шкоди.
Щоб запобігти серйозним проблемам при переході до середньої школи,
необхідно врахувати всі чинники, які впливають на якість навчання у 5-му класі:
• нові умови навчання (різноманітність нових предметів; нові класні
керівники; збільшення кількості вчителів - предметників, у кожного з яких своя
система вимог; переформування класних колективів; зміна соціального статусу в
новому класному колективі; новий режим роботи; збільшення навчального
навантаження);
• фізіологічні зміни, психологічні новоутворення підліткового віку;
• особисті проблеми школяра.
Характер адаптаційних процесів п'ятикласників залежить від дорослих, які
знаходяться поруч (учитель, батьки), від їх згуртованості, злагодженості та
узгодженості дій.
У процесі адаптації увів 5-х класів до нових умов навчання можна
виділити наступні компоненти:
• аналіз вікових особливостей молодших школярів;
• визначення ефективності методів діагностики молодших школярів;
• визначення ознак дезадаптації дітей у перехідний період;
• взаємодія та взаємоприйнятність індивідуальних стилів учителів
початкової та середньої ланок навчання;
• визначення взаємодії педагогів, шкільних психологів та батьків.
Демонстрація адаптаційної програми на етапі переводу з 4класу у
5клас.

4. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 4 -
Для того, щоб адаптаційний період минув в учнів успішно, можна
передбачити наступні етапи його організації:
1. Розробка психологом школи програми адаптації учнів,
2. Прийняття кожним класним керівником ідеї адаптаційного періоду й
усвідомлення його змісту, необхідності підготовки.
3. Складання класним керівником програми адаптаційного періоду з
урахуванням можливостей учителів і дітей на основі базової програми.
4. Створення директором школи, його заступниками організаційних умов,
що забезпечують адаптаційний період для дітей (наказ по школі, зміна розкладу,
надання кабінетів для роботи і т.ін.).
Залучення інших фахівців (учителів фізкультури, вчителів - предметників і
т.ін.) для допомоги учням в адаптації до середньої школи.
Аналіз усіх ситуацій показав необхідність створення спеціальної програми
на адаптаційний період.
Адаптаційна програма має на меті:
1. Полегшити процес адаптації, зробившийого за можливістю безболісним
для учня і для вчителя.
2. Створити доброзичливу атмосферу, яка дозволяє учням та вчителю
краще зрозуміти один одного.
3. Створити умови для організації міцних довготривалих зв'язків між
педагогами різних ступенів навчання.
4. Активізувати мотивацію навчання, поступово виробити вміння в учня
брати на себе відповідальність за успішність свого навчання.
Адаптаційна програма передбачає специфічні завдання для кожної вікової
групи.
Для п'ятикласників:
• допомогти адаптуватися до різних вимог вчителів - предметників;
• допомогти у самоорганізації та самоконтролі;
• допомогти прийняти нову позицію — учня основної школи;
• допомогти дітям прийняти «нових» учителів.
Для вчителів:
• знизити рівень тривожності вчителя перед незнайомими учнями,
скоротити період звикання до нового класу;
• створитидоброзичливуатмосферу, в якій комфортно почувалися б і учні,
і педагоги;
• допомогти швидше пізнати школярів, швидше індивідуалізувати та
диференціювати навчання.
Для батьків:
• зняти напругу батьків, викликану майбутнім навчальним роком;
• створити атмосферу співпраці;
• домовитися про способи взаємодії вчителя з батьками протягом року;
• виявити сподівання батьків з приводу навчання дитини в школі і
співвіднести їх із сподіваннями педагогів.
Програма передбачає виконання всіх її положень спільними зусиллями
адміністрації, педагогів, батьків, соціально-психологічної служби та учнів.
Успішна адаптація проходить наступні етапи організації:

5. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 5 -
• виробити єдину адаптаційну програму школи (див. таблицю);
• класним керівникам створити власну базову програму адаптації з
урахуванням можливостейта особливостейдитячого та батьківського колективів;
• адміністрації забезпечити організаційні умови для проходження
адаптаційного періоду;
• провести батьківські збори, ознайомити з матеріалами і підсумками
адаптаційного періоду;
• провестипідсумкові психолого-педагогічнінаради з кожної вікової групи
для обміну досвідом і осмислення результатів.
Цінність програми:
• допомагає будувати навчально-виховну роботу в системі, послідовно,
простежуючи результати;
• дозволяє своєчасно виправити виявлені недоліки;
• рухає вперед творчу думку вчителя.
Адаптація Учні Батьки Педагоги
Соціально-психологічна
служба
1. До січня
визначити
вчителів-
предметників і
класних
керівників з у
урахуванням
особливостей
класного
колективу і
вчителя, який
працює з
дітьми в
початковій
школі
1. Вивчення
кабінетної
системи у школі
1. Посилений
контроль за
успішністю і
поведінкою
дітей
1. Взаємовідвідування уроків
вчителями початкової школи і
учителями - предметниками
1. Вивчення індивідуальних
особливостей учнів 4-х класів
з метою підбору класного
керівника
2. Чітко
спланувати
навчальний
процес у 5-х
класах,
оперативно
реагувати на
зміни у
розкладі, не
допускаючи
пропусків
уроків, вказати
у розкладі
кабінети
3. У
квітні провести
загальні збори
батьків 4-х
класів і
вчителів-
предметників, з
метою
ознайомлення з
вимогами
вчителів
середньої
2. Виконанн я
правил учнів
3. Виконання
вимог вчителів -
предметників
2. Тісний
взаємозв'язок
з учителями -
предметника
ми та
класними
керівниками
3. Підтримка
батьками
вимог школи
2. Знайомство з програмами
4-го та 5-го класів
3. Спільне проведення огляду
знань з математики і рідної
мови в 4-х класах
2. Тестування вчителів для
виявлення вдалої кандидатури
класного керівника в 5-х
класах
3. Ознайомлення вчителів із
психологічними
особливостями дітей
підліткового віку

6. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 6 -
школи,
підручниками,
програмами 5-
го класу
4. Звільнити
класних
керівників 5-х
класів від
проведення
власних уроків
у перші 2 дні
навчального
року для
відвідування
уроків у
своєму класі
4.
Спілкування
батьків та
дітей у
вихідні дні з
метою
налагодженн
я контакту
між батьками
і дітьми
4. Спільне засідання вчителів
початкових класів і вчителів
рідної мови та математики з
метою забезпечення
наступності у викладанні
навчальних предметів
4. Підготовка методичних
посібників для батьків та
вчителів:
• як збільшити швидкість
читання, усного рахунку;
• як розвивати пам'ять;
• як розвивати логічне і
образне мислення;
• як виявити характерні
особливості розвитку дитини;
визначити шляхи корекції;
• як виявити рівень
самооцінки;
5. Здійснити
контроль за
дотриманням
трудової
дисципліни:
своєчасний
початок та
кінець уроку
5. Допомога
класному
керівнику в
позакласних
справах
5. Не ставити низьких оцінок
протягом місяця
5. Розробка програми «Дні
активної взаємодії» класного
керівника з учнями свого
класу (5 клас)
6. Не перевищувати обсягу
домашніх завдань згідно з
санітарними нормами
6. Проведення малої
педагогічної ради «Адаптація
учнів у класному колективі.
Труднощі. Шляхи корекції»
7. Екскурсія по кабінетах
старших класів з метою
ознайомлення
8. Вчитель - предметних, урок
якого останній у розкладі,
зобов'язаний провести дітей
до роздягальні і простежити
за їх організованим
поверненням додому

7. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 7 -
9. Вчителю початкових
класів, який передає дітей у 5-
й клас, писати детальні
характеристики на дітей,
повністю охарактеризувати
для класного керівника клас у
цілому та батьків
10. Класному керівнику 5-го
класу тримати під
додатковою опікою дітей
адитивної поведінки
Вирішенню цих та інших проблем наступності підпорядковано тактичний
план дій (див. таблицю).
№
п/п
Завдання Заходи Термін проведення Відповідальний за виконання
1. Виявити рівень
підготовленості
п'ятикласників до
навчання у середній школі
Контрольні
роботи
Вересень Заступники директора з НВР
2. Вивчити індивідуальні
особливості та оцінити
рівень навчальних
досягнень п'ятикласників
Педагогічний
консиліум
Другий тиждень
вересня
Заступники директора з НВР,
керівники м/о, вчителі
3. Визначати індивідуальні
завдання вчителям, які
працюють у 5-х класах, з
метою вирішення
проблеми наступності
Бесіда з
учителями
Другий-третій тиждень
вересня
Керівники м/о, вчителі
4. Вивчити підготовленість
учнів 4-х класів до
навчання в середній школі
М/о Серпень Заступники директора з НВР,
керівники м/о
5. Визначати
відповідність оцінювання
навчальних досягнень
учнів нормативним
вимогам
М/о Четвертий тиждень
вересня
Заступники директора з НВР,
керівники м/о
6. Опрацювати проблему
«Активізація розумової
діяльності молодших
школярів»
М/о, відкриті
уроки
Жовтень Заступники директора з НВР,
керівники м/о
7. Вивчити вимоги до
визначення та організації
виконання домашніх
завдань учнями 5-х класів
Бесіди з
учителями,
учнями,
спостереження
на уроках,
анкетування
Жовтень Вчителі
8. Проаналізувати здійснення
контролю за виконанням
домашніх завдань
п'ятикласниками
Засідання м/о,
індивідуальна
робота з
учителями
Жовтень Заступники директора з НВР,
керівники м/о
9. Організувати обмін
досвідом із проблеми
«Методи навчання дітей
молодшого шкільного
віку»
Відкриті уроки Жовтень-квітень Заступники директора з НВР,
керівники м/о, вчителі
10. Підвести підсумки
навчання учнів 5-х класів
Контрольні
роботи
Четвертий Тиждень
жовтня
Заступники директора з НВР,
вчителі
11. Проаналізувати результати
навчання п'ятикласників
Методична рада Листопад Заступники директора з НВР

8. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 8 -
12. Теоретично і практично
вчителям початкових
класів опрацювати
проблему розвитку в учнів
загально-навчальних вмінь
і навичок
Відкриті уроки Грудень Заступники директора з
НВР, керівники м/о
13. Проконтролювати
наявність дидактичного
матеріалу для самостійної
роботи учнів у кабінетах
початкової школи
Огляд кабінетів Січень Заступники директора з НВР,
керівники м/о
14. Провести діагностику
учнів 4-х класів з метою
виявлення рівня ЗНУН
Бесіди з
учителями
Лютий-березень Керівники м/о, вчителі
15. Виділити години із
варіативної складової на
додаткові заняття з
учнями, які мають низький
рівень знань
Корекція
навчального
плану. Видання
наказу
Четвертий тиждень
березня, вересень,
січень
Директор школи, заступники
директора з НВР
16. Вивчити особистості
випускника початкових
класів
Тестування,
індивідуальна
робота
Квітень Заступники директора з НВР,
психолог школи
17. Проконтролювати
проведення
індивідуальних занять із
невстигаючими учнями 4-
х класів
Відвідування
занять, бесіди
Квітень Заступники директора з НВР,
керівники м/о
18. Організація занять
психологом школи з
учнями 4-х класів
Заняття
психологічного
тренінгу
Протягом року Психолог школи
19. Організувати перевірку
ЗНУН у 5-му класі
відповідно до розроблених
стандартів
Контрольні
роботи
Другий-третій тиждень
травня
Заступники директора з НВР
20. Вивчати підготовленість
випускників 4-х класів до
навчання у середній школі
Педагогічний
консиліум
Четвертий тиждень
серпня
Заступники директора з НВР,
вчителі, психолог школи
21. Проконтролювати стан
навчального процесу у 5-х
класах з метою вивчення
наступності з початковою
школою
Відвідування
уроків
Вересень-жовтень Заступники директора з НВР,
керівники м/о, вчителі
Програма корекції тривожності в підлітків
Мета: зниження в підлітків рівня шкільної тривожності до стану норми з
контролем результату й закріпленням позитивного ефекту до кінця корекційної
програми та через 6 місяців.
Завдання:
1. Зниження тривожності та скутості школярів.
2. Формування в учнів віри у свої сили й можливості.
3. Розширення можливостей школярів, формування а них необхідних
знань, умінь і навичок для підвищення результативності шкільної діяльності та
зниження рівня тривожності.
4. Формування адекватної самооцінки в підлітків.
5. Формування розуміння мобілізуючої ролі певного рівня тривожності у
вирішенні проблем і складних життєвих ситуацій.
6. Розвиток уміння контролювати рівень тривожності.

9. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 9 -
7. Підготовка вчителів і батьків до виконання ними завдань корекції.
Предмет корекції: емоційна сфера підлітків.
Модель корекційної програми: типова модель.
Вид корекційної програми: вільна програма.
Методи корекції: ігротерапія, проективний малюнок, психогімнастика,
методи поведінкової корекції.
Засоби корекції: ігри, вправи, бесіди, прийоми неігрового типу,
спрямовані на зниження рівня тривожності.
Форма роботи: змішана.
Очікувані результати: зниження рівня тривожності, підвищення
самооцінки, розвиток комунікативних здібностей.
Корекційний етап
Мета: зниження рівня шкільної тривожності; опанування прийомів і
методів самоконтролю та саморегуляції; зміцнення віри в себе, свої сили та
можливості; опанування способів взаємодії з людьми.
Корекційна робота на третьому етапі повинна вестися в декількох
напрямках одночасно.
Перший напрямок:робота психолога з групою. Завдання, ігри та вправи
повинні сприяти розвиткові комунікативних здібностей підлітків, підвищенню
їхньої самооцінки, розвиткові здатності концентрувати увагу, умінню
контролювати свої емоції та долати відчуття страху й тривоги.
Другий напрямок: робота з учителями. Звернути увагу вчителів на
необхідність уважного ставлення до таких підлітків, акцентувати на наданні їм
допомоги під час опанування навчального матеріалу; на розуміння і терпиме
ставлення до таких учнів, на надання їм моральної підтримки, зміцнення віри у
свої сили. Неприпустимим є показ нетерплячості під час відповіді учнів і вияв
невдоволення ними, важливими є терпіння й упевненість у тому, що всі проблеми
школярі подолають.
Третій напрямок: робота з батьками. Для підвищення фізіологічної
опірності організму підлітка стресові батькам бажано організувати й
контролювати виконання школярем наступних заходів:
• дотримання режиму дня;
• прогулянки на свіжому повітрі;
• контрастний душ;
• одержання достатньої кількості вітамінів;
• виконання спеціальних фізичних вправ або заняття у спортивній секції.
Крім того, в сім'ї не повинно бути культу оцінки. Психологічний клімат у
сім'ї дуже важливий для підлітка. Якщо дитина відчуває або знає, що не
виправдала сподівань батьків і її за це засуджують, то ні про яку відкритість і
довіру не може бути й мови, Підліток ще більше зневіриться у своїх силах. Тільки
любов і віра батьків будуть тими сприятливими факторами, що допоможуть
подолати тривожність школяра.
Заняття 1
1. Релаксаційний комплекс «Скафандр»

10. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 10 -
2. Вправа «Пальці»
Мета: простежити роботу уваги, розвивати вміння зосередитися.
Учасникам групи варто зручно розташуватися в кріслах або на стільцях, утворити
коло. Переплести пальці покладених на коліна рук, залишивши великі пальці
вільними. На команду «Почали!» повільно обертати великі пальці довкола один
одного з постійною швидкістю й в одномунапрямку, стежачи за тим, щоб вони не
торкалися один одного. Зосередити увагу на цьому русі. На команду «Стоп!»
припинити вправу. Тривалість 5—15 хвилин.
Вправа дає змогу простежити роботу уваги в «чистому» вигляді. Для
деяких дітей завдання може виявитися важким через те, що об'єкт зосередження
незвичайний. Реакція на вправу може бути різна: учасники можуть засинати,
роздратуватися або непокоїтися, сміятися. Постарайтеся зрозуміти причину цих
явищ.
3. Гра «Витівник»
Мета: розвиток комунікативних якостей; подолання невпевненості та
тривоги; зближення учасників групи.
Це завдання дуже просте. Кожному учасникові пропонується по черзі
згадати веселу гру й організувати її у групі. Це можуть бути хованки, квач або
будь-які інші ігри. Учасники групи ставлять витівникові свої оцінки за
п'ятибальною системою. Після того як усі награлися, визначається найкращий
масовик.
4. Вправа «Розповіси про себе»
Мета: розвиток комунікативних здібностей; перевірка ступеня
згуртованостігрупи й довіри між дітьми; збагачення знань про товаришів у групі.
Кожному учасникові групи пропонується розповісти про себе те, що він
сам захоче (без обмежень у тематиці й у часі).
5. Міні-вправа «Дихання»
Мета: опанування методів релаксації.
Психолог насамперед розповідає про значення ритмічного дихання, про
зняття напруження за допомогою дихання. Потім пропонуються такі способи
використання дихання, наприклад, робити видих удвічі довшим, ніж вдих; у
випадку сильного напруження зробити глибокий видих і затримати дихання на
20—30 секунд.
6. Вправа «Поліруй усмішку»
Заняття 2.
І. Релаксаційний комплекс «Сонячні ванни»
Мета: опанування прийомів розслаблення із самостійноюподачею команд
тілу й контролем відчуттів і дихання.
— Сьогодні ви спробуєте самі давати команди своєму тілу. Тип дихання і
відчуття контролюйте самостійно. Я називатиму тільки ту частину тіла, до якої
потрібно переходити. На роботу з кожною частиною тіла робіть два вдихи-

11. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 11 -
видихи.
1 частина комплексу
— Займіть зручну позу і заплющте очі. Дихання розслаблене. Ви на березі
озера. Яскраве сонце виходить через хмари й поступово освітлює ваше тіло. Ось
воно торкнулося ваших ніг:
• гомілок,
• стегон,
• нижньої частини тулуба,
• грудної клітки, спини,
• пліч,
• шиї,
• обличчя, усієї голови,
• кистей, передпліч, усіх рук.
2 частина комплексу
— Усе ваше тіло освітлене теплими променями сонця. Вимовте подумки
кілька формул самонавіювання. Яккть, якої ви прагнете, називайте у
стверджувальній формі.
3 частина комплексу
— Настає фаза активізації. Дихання - на активізації. Сонце поступово
ховається за хмари й залишає ваше тіло. Віє свіжий вітерець.
Керівникові групи варто синхронізувати дихання всіх учасників, а потім
уважно стежити, щоб частина тіла, яку треба розслабити, називалася в потрібний
момент (і не раніше, ніж через два дихальних цикли).
2. Вправа «Оповідач»
Мета: розвиток пам'яті й уваги, вироблення внутрішнього контролю,
опанування мистецтвом імпровізації.
Учасники сідають у коло. Психолог називає тему розмови. Один із
учасників починає її розвивати, а потім випадковими асоціаціями заплутує
розповідь. Він перескакує з однієї теми на іншу, потім на третю, прагне
якнайбільше заплутати свою розповідь. Потім жестом передає слово іншому
учасникові. Слово може бути передане кожному, тому за грою стежать усі. Той,
кого вибрали, повинний розплутати розповідь, тобто коротко пройтися по всіх
асоціаціях свого попередникау зворотномупорядку. Він повертається до головної
теми, а потім сам заплутує розмову, передає слово комусь іншому і так далі.
Учасники повинні працювати над своєю увагою. Чим довший
асоціативний ряд, тим більше напруженої роботи пам'яті й уваги вимагає він від
учасників групи, тим ефективніше психічне тренування.
3. Гра «їстівне — неїстівне»
Мета: створення позитивногоемоційного тла; зняття напруження й утоми;
перевірка уваги.
Усі учасники групи стають у ряд обличчям до ведучого на певній відстані
від нього. Ведучий кожному учасникові по черзі називає предмет і кидає
невеликий м'яч або м'яку іграшку. Якщо названий предмет їстівний — учасник
повинен упіймати м'яч, якщо неїстівний — відбити. За кожну правильну дію

12. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 12 -
учасник пересувається на один крок до ведучого. Виграє той, хто швидше за всіх
дійде до ведучого, він і проводить наступну гру.
4. Вправа «Примірювання ролей»
Мета: вироблення стилю поведінки й інтонацій упевненої в собі людини.
Кожен учасник групи примірює по дві ролі невпевненої й упевненої в собі
людини в одній із пропонованих ситуацій, що задають учасникам:
• Друг продовжує з вами розмовляти, а ви хочете піти. Ви кажете...
• Продавець розмовляєз приятелькою, а вам потрібно зробити покупку. Ви
кажете...
• Ваше замовлення виконане з дефектами. Ви звертаєтеся до майстра...
• Ви хочете виправити погану оцінку. Ви звертаєтеся до вчителя...
• Ваш сусід забруднив чорнилом (крейдою) ваше сидіння. Ви підходите й
кажете...
• Ваш товариш поставив вас у незручне становище перед чужими людьми.
Ви заявляєте йому...
• Люди, що сидять позаду вас у кінотеатрі, заважають вам голосною
розмовою. Ви звертаєтеся до них...
5. Вправа «Слухаємо себе»
6. Вправа «Подаруй усмішку»
Заняття 3
1. Релаксаційний комплекс «Сонячні ванни»
2. Вправа «Польові тренування»
Мета: концентрація уваги в умовах реальних ситуацій.
Кожен учасник вибирає собі сам або одержує від керівника групи
завдання, на якому він буде зосереджений під час вправи. Групу виводять із
приміщення для занять і починають вправу. Учасники повинні виконувати якесь
шкільне завдання, уявивши, що знаходяться у школі під час перерви або вдома
серед усіх родичів. Потрібно повторити і згадати якусь навчальну тему за умови,
що учасникові намагаються зашкодити, увесь час відволікають, ставлять
непотрібні запитання. До вправи можуть залучатися і сторонні люди. Робота
триває 5—15 хвилин. Завдання учасників — цілком зосередитися і не
відволікатися на різні подразники.
3. Вправа «Налаштовування на емоційний стан»
Мета: зняття стану тривоги.
Підліткові пропонують подумки пов'язати схвильований, тривожний,
емоційний стан з однією мелодією, кольором, пейзажем, якимось характерним
жестом; спокійний, розслаблений стан — з іншим. Під час сильного хвилювання
спочатку згадати перше, потім друге.
4. Рольове програвання ситуації «Дай мені книжку»
Мета: вибір конструктивних форм досягнення результату. Психолог

13. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 13 -
пропонує підліткам уявити себе в наступній ситуації. Школяр приходить до класу
й бачить на столі цікаву книжку у красивій палітурці. Йому хочеться взяти її й
погортати, подивитися картинки. Він підходить до столу, але в цей момент
книжку бере інший учень. А подивитися її так хочеться!Як діяти? Як її отримати?
Школярі програють ситуацію по черзі, парами. Можуть бути
запропоновані різні варіанти одержання книги: відібрати силою, заволодіти
хитрістю або обманом, покупка або бартер, прохання типу: «дай, будь ласка» або
«давай разом почитаємо».
Після програвання ситуації всі учасники групи обговорюють варіанти її
вирішення і роблять висновок про те, що найконструктивнішою формою
досягнення результату виявилося ввічливе прохання.
5. Вправа «Слухаємо себе»
6. Вправа «Подаруй усмішку»
Заняття 4
1. Релаксаційний комплекс «Я сам»
Мета: самостійний контроль за процесом релаксації.
— Прийміть зручну позу і заплющте очі. Постарайтеся розслабитися
одразу, повторюючи: «Моє тіло розслаблене, тепле, важке».
— Ступінь розслаблення контролюйте самі, переходячи від однієї фази до
іншої, не забуваючи про правильне дихання. Ви можете. Почали.
2. Вправа «Переоцінка цінностей»
Мета: визначення показників успіху в різних ситуаціях; вироблення
впевненості в собі; підвищення самооцінки.
Важливим етапом роботи є вироблення в підлітків критеріїв власного
успіху. Оцінка успіху в них часто утруднена. Через це багато хто вдалі ситуації
розглядає як неуспішні. Продуктивним у таких випадках є обговорення разом зі
школярами об'єктивних показників успіху в певній ситуації, варто ніби
домовитися з ними, який результат вважати успішним, і потім максимально
розгорнуто записати ці критерії щодо різних ситуацій. Після цього постійно в
бесідах звертатися до цих критеріїв, спонукаючи учнів оцінювати свої результати.
3. Вправа «Феноменальна пам'ять»
Мета: розвиток пам'яті й уваги під час використання прийомів
мнемотехніки.
— Давайте уявимо, що перед вами стоїть завдання запам'ятати
послідовність із 20—30 слів: сейф, апельсин, яйце, крокодил і т.д. Ви створюєте
яскравууявну картину, що пов'язуєнаступне слово з попереднім. Коли треба буде
згадати всю послідовність слів, достатньо буде зачепитися за перше слово.
4. Гра «Хусточка»
Мета: зняття втоми і напруги, створення позитивного емоційного фону.
Учасники групи стають у коло обличчям один до одного. Один із

14. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 14 -
учасників тримає за спиною хустку, яку під музику передає сусідньому
учасникові, а той — далі по колу. Музика зненацька замовкає, й той учасник, у
якого в руках опинилася хустка, повинен виконати одне із завдань: загадати
загадку, заспівати пісню, розповісти вірша, станцювати танок тощо. Після
виконання завдання гра продовжується.
5. Вправа «Уявне тренування»
Мета: продумування й уявлення ситуації, що викликає тривогу. Ситуацію,
що викликає тривогу, заздалегідь чітко уявляють, що викликає її переживання,
ретельно, детально продумують власну поведінку.
6. Вправа «Слухаємо себе»
7. Вправа «Подаруй усмішку»
Заняття 5
1. Релаксаційний комплекс «Я сам»
2. Вправа «Перебіг асоціацій»
Мета: розширення можливостей уваги, пам'яті методами мнемотехніки;
розвиток уяви.
Учасники розсаджуються в коло. Керівник групи вимовляє два випадкових
слова. Один із учасників уголос описує образ, що поєднує одне слово з іншим.
Потім пропонується новеслово і наступний учасник групи продовжуєпов'язувати
всі слова у ланцюжок. Наступному учасникові пропонують четверте слово і так
далі по колу. Для ускладнення умов гри можна використовувати кілька кіл.
3. Вправа «Мистецтво компліменту»
Мета: підвищення самооцінки учасників групи.
— Комплімент — люб'язне зауваження на чиюсь адресу, похвала. Але це
не лестощі й не глузування. Найчастіше люди роблять компліменти, зважаючи на
зовнішність, ділові якості, риси характеру тощо. Робіть компліменти щиро, не
забувайте про теплу інтонацію та привітний погляд. Говорімо один одному
компліменти! Почати можна так:
— Як вам удається...
— Я раніше не знав, що ви...
— Чи знаєш ти, що...
— У тебе...
— Я чув...
— Видно, що ти...
— Ти завжди...
— Я любуюся тобою щоразу, коли ти...
— Де тільки ти навчився...
— Із задоволенням повчилася б у тебе...
— Я б хотів так, як ти...
4. Вправа «Скинь утому»

15. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 15 -
Мета: ауторелаксація.
Підлітки стають у коло. Керівник пропонує їм широко розставити ноги,
зігнути їх у колінах, зігнути тіло й вільно опустити руки, схилити голову до
грудей, відкрити рот. Після цього спочатку покачатися в боки, уперед, назад, а
потім різко струснути головою, руками, ногами, тілом. Керівник говорить,
звертаючись до кожного: «Ти скинув усю втому. Щось іще залишилося? Тоді
повтори ще раз».
5. Вправа «Репетиція»
Мета: переформулювання завдань і тренування в ситуації, що викликає
тривогу.
Психолог програє зі школярами ситуації, що викликають у них тривогу.
Наприклад, школяр ніби відповідає біля дошки, психолог виконує роль суворого
вчителя, учасники групи — учні класу. Детально відпрацьовуються окремі
ситуації, способи дії в певному випадку. Учасники групи можуть допомогти в
пропозиції обраних ситуацій і методів їхнього вирішення.
Однією з причин, що заважають результативній діяльності, є те, що вони
зосереджені не тільки на виконанні завдання, а й більшою мірою на тому, як вони
виглядають збоку. З огляду на це необхідно тренувати в них уміння формулювати
мету своєї поведінки в різних ситуаціях. Наприклад, під час відповіді біля дошки
потрібно сказати собі: «Я повинен розповісти про...» замість: «Я повинен
одержати 5». Необхідно навчити школярів уміння розуміти відносне значення
перемог і поразок, знижувати значимість ситуації.
6. Вправа «Слухаємо себе»
7. Вправа «Подаруй усмішку»
Заняття 6
1. Релаксаційний комплекс «Я сам»
2. Вправа «Доміно»
Мета: розширення можливостей пам'яті й уваги методом мнемотехніки;
розвиток уяви.
Для проведення даної вправи знадобляться або набір листівок, або
картинки дитячого лото. Учасники сідають за стіл. Кожному дають по кілька
карток так, щоб не було видно картинок. Перший учасник бере одну картку, кладе
її картинкою вгору й починає оповідання. Це може бути казка, фантазія,
гумористичнарозповідь тощо. Усе що завгодно, але те, що обов'язково включає у
свій сюжет зображену на картинці річ. Далі передається слово сусідові, що
перевертає свою картинку та продовжуєсюжет. Гра рухається по колу доти, доки
не закінчаться картки в учасників. По закінченні вправи керівник розкладає всі
картки на столі та пропонує учасникам групи скласти їх у тому порядку, у якому
вони були використані під час вправи.
3. Вправа «Інтерв'ю» (прийом відкритого запитання)
Мета: розвиток комунікативних якостей, уміння формулювати запитання;

16. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 16 -
формування інтересу до співрозмовника та його внутрішнього світу.
— Відкрите запитання припускає розгорнуту інформативну відповідь.
Починати варто зі слів що, хто, як, скільки, чому, де, з якою метою.
— Таким чином, візьмемо інтерв'ю в кожного з присутніх. Завдання
ведучого:за допомогоюмінімальної кількості запитань якомогаповніше з'ясувати
погляди того, хто відповідає, на певні проблеми.
4. Гра «Німе кіно»
Мета: зняття втоми та напруження, підтримка позитивного емоційного
фону.
Звук з'явився в кіно на початку 30-х років 20 століття. До цього кіно було
німим. Це значить, що актори не вимовляли слів: для передачі почуттів і думок
вони використовувалияскраві, виразні жести. Спробуйте створити німий фільм за
мотивами байок А.Крилова:
• Ворона та Лисиця;
• Бабка та Мураха;
• Квартет;
• Вовк і ягня.
5. Вправа «Ваш портрет»
Мета: розвиток спостережливості, концентрації уваги.
— Один із учасників групи стає за спинкою стільця іншого учасника. Той,
хто сидить, не обертаючись, описуєякомогадокладніше одяг, колір очей, волосся,
інші особливості того, хто стоїть позаду.
6. Вправа «Слухаємо себе»
7. Вправа «Подаруй у смішку»
Заняття 7
1. Релаксаційний комплекс «Я сам»
2. Вправа «Використання ролі»
Мета: розвиток упевненості в собі; рятування від негативних якостей.
— Ви одержуєте роль і відповідаєте на будь-які запитання від імені
персонажу. Усі інші учасники групи — допитливі кореспонденти радіо,
телебачення, газет і журналів.
Пропоновані ролі:
• переможниця конкурсу краси;
• відомий веселун;
• дуже серйозний і небагатослівний тип, що не вміє сміятися й жартувати;
• дама-академік, що зробила важливе відкриття;
• людина-маска, без емоцій;
• різка, пряма людина, що не ховає свого невдоволення світом;
• постійно привітна людина, задоволена усім світом і собою тощо. Ролі
бажано добирати персонально для кожного учасника групи. Тут можливі такі
варіанти.

17. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 17 -
Варіант перший. Коли в підлітка якась якість розвинута, погано, йому
пропонують грати людей, наділених цією якістю повною мірою (часто своїх
антиподів).
Так, сором'язлива, нерішуча у спілкуванні дівчина може на деякий час
стати ведучою молодіжної програми, організатором або переможцем якогось
конкурсу. А нестриманий підліток — ідеалом стриманості, люб'язності,
увічливості.
Варіант другий. Доручена роль повинна збільшувати небажану
властивість до абсурду (щоб переконатися в негативності даної якості).
— А тепер дайте самому собі пораду з поліпшення навичок спілкування та
зміни окремих рис характеру. Можете висловити це від імені тільки-но зіграного
персонажа.
3. Вправа «Шосте відчуття»
Мета: повторна перевірка ступеня єдності та згуртованості групи,
динаміки її розвитку.
4. Гра «Прискореннірухи»
Мета: зняття втоми й напруги, підтримка позитивного емоційного фону.
У кінематографі є прийом — прискорене прокручування плівки.
Спробуйте продемонструвати цей прийом, не користуючись відео - чи
кінокамерою. Тобто поставте пантоміму, у якій усі рухи у 2—3 рази швидші, ніж
зазвичай. А для пришвидшеної демонстрації візьміть звичайні домашні справи й
покажіть, як людина:
• прасує білизну;
• робить млинці;
• витирає пил;
• миє посуд;
• зашиває пірвані штани.
IV. Етап оцінювання ефективності корекційних впливів
Мета: контроль ефективності корекційної роботи; стабілізація позитивних
поведінкових реакцій, переживань і самооцінки.
Заключний етап корекційної роботи має на меті повторну діагностику
підлітків для виявлення ступеня ефективності проведеної роботи, а також обмін
враженнями учасників групи про їхню спільну роботу.
Заняття 8
Проведення діагностики рівня шкільної тривожності, самооцінки,
міжособистісних відносин, емоційного стану підлітків.
Потім учасники групи сідають у коло й діляться своїми враженнями та
думками про минулі заняття. Обговорюються позитивні й негативні сторони
занять, які зміни вони внесли в життя кожного учасника групи, у поведінку,
погляди підлітків, які враження й відчуття після себе залишили. Вислуховують і
обговорюють можливі пропозиції школярів щодо зміни чи доповнення

18. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 18 -
корекційної програми. Керівник групи й учасники дякують один одному за
спільну роботу, підтримку, розуміння та співпрацю. Заняття закінчується вправою
«Подаруй усмішку».
Рекомендації
Як допомогти п'ятикласникам адаптуватися.
Поради вчителям
Педагоги мають бути готові до того, що, якщо не допомогти дитині в цей
період, може відбутися зниження інтересу до навчання. Може з'явитися симптом
«розчарування» школярау своїйпозиції як учня (через невдачі у виконанні тих чи
інших видів навчальних робіт), а також небажання виконувати навчальні завдання
на уроках і особливо вдома, небажання відвідувати школу через невиконані
уроки. Як результат - виникнення конфліктів.
Цього можна уникнути, якщо правильно пояснювати дитині, що з нею
відбувається. У цей період у школярів формуються власні погляди та уявлення
про цінності життя, а головне - про значущість навчання. Багато дітей бувають не
готові відповісти собі на всі ці запитання. Тобто в дітей виникає «вакуум мотиву»
навчання, що характеризується тим, що колишні уявлення дитини про навчання,
цінності вже не влаштовують, а нові ще не вироблені, не усвідомилися, не
виникли. Тому на запитання: «А чи любиш ти вчитися?» - діти часто
відповідають: «Не знаю...»
Велика роль належить вчителям та батькам, які мають допомогти дітям
сформувати певні поняття, мотиви навчання: «Для життя вчимося, а не для
школи»; «Яким я стану - залежить тільки від мене»; «Я дорослішаю, і це робить
мене більш відповідальним».
Формувати ці мотиви, поняття, цінності мають значущі для дитини
особистостіна власномуприкладі. Компетентність класного керівника в питаннях
життєдіяльності класу, його позитивне емоційне ставлення до учнів, до своїх
обов'язків, які знаходять вияв у поведінці і спілкуванні з дітьми - один із головних
умов успішної адаптації школярів.
Співпраця педагогів із учнями в такому процесі украй потрібна. І вона —
найрізноманітніша. Наприклад, можна полегшити участь п'ятикласників
організаційними заходами.
1. Діти не знають імен учителів — предметникам варто одягати бейджики
(ім'я і по батькові великими літерами) на уроках упродовж першого семестру.
2. Діти не знають імен нових учнів - у перший тиждень класний керівник
знайомить клас із новими (шляхом рольових ігор, тренінгів).
3. До першого вересня добре організувати зустріч класного керівника з
новою дитиною. Рекомендується спільна діяльність із метою знайомства одне з
одним.
4. Дітям варто носити бейджики з іменами і номером класу.
5. Класний керівник має ознайомити школярів із правилами для чергових.
6. На перші батьківські збори мають прийти всі вчителі, щоб ознайомити
батьків із програмою і вимогами до предмету.

19. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 19 -
7. Варто категорично заборонити затримувати дітей після дзвоника на
перерву.
8. Щоб організувати підготовку дітей до уроку, рекомендуємо вчителям
упродовж місяця перевіряти, як діти підготувалися до нього, чи забезпечені
необхідними навчальними посібниками.
9. Виробляти єдині вимоги до уроків із різних предметів:
щодо дисципліни:
• вітаємося стоячи;
• при відповіді вставати необов'язково (або обов'язково);
• не перебиваємо вчителя і товаришів;
• піднята рука - сигнал про запитання чи відповідь;
• приходимо на урок вчасно; щодо етики стосунків дітей:
• повага одне до одного;
• уміння слухати і чути одне одного;
• увага під час відповіді товариша.
10. Домовитися, що щоденник потрібен для того, щоб записувати домашнє
завдання (учні) і виставляти оцінки (класний керівник або вчитель - предметник).
11. Класний керівник забезпечує кожного учня інформацією про телефони,
дні народження, імена і по батькові батьків однокласників.
12. У перші дні навчального року провести спеціальні заходи на зразок
тренінгів, спрямовані на згуртованість колективу, які знімуть основні проблеми в
спілкуванні дітей.
13. Здійснити корекцію і можливу координацію навчального навантаження
з різних предметів.
14. Забезпечити гуманне втручання педагогів у відносини до
старшокласників і п'ятикласників.
Для батьків:
• зняти напругу батьків, викликану майбутнім навчальним роком;
• створити атмосферу співпраці;
• домовитися про способи взаємодії вчителя з батьками протягом року;
• виявити сподівання батьків з приводу навчання дитини в школі і
співвіднести їх із сподіваннями педагогів;
• постійно зміцнюйте в дитини впевненість у собі, у власних силах;
• заохочуйте в дитині ініціативу;
• не перехвалюйте дитину, але і не забувайте заохочувати її, коли вона
цього заслуговує. Пам'ятайте, що похвала так само, як і покарання, має бути
співвіднесена з вчинком;
• не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її із самою собою
(тим, якою вона була вчора, і, можливо, буде завтра);
• не оберігайте дитину від повсякденних справ, не вирішуйте за неї всі
проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй не під силу. Нехай дитина
виконує доступні їй завдання й одержує задоволення від зробленого;
• уникайте крайнощів: не можна дозволяти дитині робити усе, що їй
захочеться, але не можна й усе забороняти, чітко вирішіть для себе, що можна і
що не можна, узгодьте це з усіма членами родини;

20. Соціально-психологічні чинники успішної адаптації при переході в школу ІІступеня
- 20 -
• приділяйте дитині досить уваги, нехай вона ніколи не почувається
забутою. Нехай ваша дитина в кожен момент часу відчуває, що ви любите,
цінуєте й приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити, пожаліти. Нехай
вона бачить, що бажана і важлива для вас!
Класному керівникові:
1. Взяти до уваги, що система вимог для учнів 5-го класу орієнтована на
вікові особливості, які визначено в методичних рекомендаціях вчителям.
2. Організовувати обмін спостереженнями вчителів, що працюють у 5-му
класі з метою всебічного вивчення особистості кожної дитини та індивідуальних
особливостей.
3. Спостерігати за дітьми на перервах та уроках з метою вивчення
психологічного клімату малих угрупувань.
4. Створитидоброзичливуатмосферув якій комфортно почувалися б і учні
і педагоги.