Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється переважно центральними органами, але економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на місцевому рівні.
Суто в економічному плані масштаби, структура та динаміка експорту прямо впливають на такі показники розвитку регіону як валовий регіональний продукт, зайнятість, обсяги відрахувань до місцевих бюджетів тощо адже:
- експорт є каналом реалізації товарів та послуг (ринки збуту);
- експортне виробництво є чинником зайнятості (створення нових робочих місць та підвищення якості наявних);
- конкуренція на світових ринках вимагає постійного підвищення якості товарів та послуг та удосконалення системи управління підприємством та проактивного підходу до виробничо-комерційної діяльності;
- світові ринки постійно формують запит на розвиток нових виробництв та інновацій.
За таких умов об’єктивно виникає потреба в розробці такого інструменту політики, за допомогою якого можна було б регулярно відслідковувати тенденції експортної діяльності на рівні області з тим, щоб адекватно реагувати на проблеми, які не дозволяють повною мірою розвивати та реалізовувати експортний потенціал регіону. В якості такого інструменту Програма USAID ЛЕВ пропонує використовувати експортний профіль регіону та розробила відповідну методику його змістовного наповнення та використання.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту його продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Черкаської області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відслідковувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Київської області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відстежувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
За підсумками 2016 року, на малі підприємства Тернопільщини припадало 33,5% від загального обсягу реалізованої продукції підприємств Тернопільщини.
У 2016 році майже чверть малих підприємств регіону працювала в сільському господарстві (23,4%). На торгівлю та промисловість припадало, відповідно, 19% та 16,1%. Ринок більшості МСП Тернопільщини (56,6%) обмежений власним регіоном.
Головними перешкодами для розвитку МСП були і є брак попиту, нестабільна політична ситуація та високі ставки податків.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту його продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Черкаської області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відслідковувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Київської області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відстежувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
За підсумками 2016 року, на малі підприємства Тернопільщини припадало 33,5% від загального обсягу реалізованої продукції підприємств Тернопільщини.
У 2016 році майже чверть малих підприємств регіону працювала в сільському господарстві (23,4%). На торгівлю та промисловість припадало, відповідно, 19% та 16,1%. Ринок більшості МСП Тернопільщини (56,6%) обмежений власним регіоном.
Головними перешкодами для розвитку МСП були і є брак попиту, нестабільна політична ситуація та високі ставки податків.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Профіль МСП є інструментом моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП. Регіональний профіль МСП може використовуватись як основа для підготовки щорічного звіту про стан та перспективи розвитку сектору МСП у регіоні, який готуватиметься регіональною владою, а також для планування та оцінки ефективності заходів підтримки МСП.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Вінницької області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відслідковувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
Моніторинг відбувається на основі індикаторів, аналіз зміни яких дозволяє робити висновки про розвиток МСП у регіоні, визначати напрямки регіональної політики, а в кінцевому підсумку – сприяти зростанню добробуту регіону.
Суб’єкти малого та середнього підприємництва (МСП) Херсонської області відіграють ключову роль в економіці регіону. У 2016 році на малі підприємства припадало 39,9% від обсягу реалізованої продукції усіх підприємств.
Малий бізнес виконує важливу соціальну функцію. У 2016 році на малих підприємствах було зайнято 34,8 тис. осіб (42,5% від усіх зайнятих на підприємствах або 8% від загальної кількості зайнятих працездатного віку у регіоні).
У 2016 році майже третина малих підприємств регіону працювала у секторі сільського господарства (33,4%). На торгівлю та промисловість припадало відповідно 22% та 11%. Ринок більш як половини МСП Херсонщини обмежений власним регіоном.
ВВП – растет, инфляция - падает: Прогноз на три года и 35 страницMinfinDocs
Инфляция прогнозируется экспертами на уровне 12,2% в 2017 году (в расчете декабрь к декабрю предыдущего года), 8% - в 2018 году, 5,9% - в 2019 году, 5% - в 2020 году.
ВВП України в 2018 році зросте до 3,2% — прогнозMinfinDocs
Зростання ВВП України в 2018 році очікується на рівні 3,2% за інфляції (грудень до грудня) 9,7%, в наступному році він незначно сповільниться до 3,1%, а в 2020 дещо прискориться — до 3, 3%.
Розвиток МСП визначено одним із пріоритетів уряду. У 2017 році уряд ухвалив Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Одним із стратегічних напрямів реалізації Стратегії визначено «Спрощення податкового адміністрування для малого і середнього підприємництва». У цьому напрямі уряд планує вдосконалити електронну податкову звітність, спростити податкове звітування, врегулювати питання прострочених платежів та спростити вимоги до ведення документації.
Реформа податкової системи необхідна, оскільки вона є важливою складовою сприятливого середовища для розвитку бізнесу.
Проведений у цій роботі аналіз ґрунтується на результатах опитування щодо податкової системи та фокус-груп, проведених у рамках дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату», та чинному законодавстві. У Розділі 1 представлено думку МСП стосовно податкової системи як перешкоди в розвитку бізнесу (Розділ 1). У Розділі 2 детальніше описано проблеми з адміністрування податків, із якими стикається бізнес. Підприємці зазначають, що податки в Україні є високими, а адміністрування складним, і тому корисно проаналізувати, які саме податки є найбільш проблематичними для МСП (Розділ 3).
Сьогодні в Україні співіснують загальна та спрощена системи оподаткування (ССО), які відрізняються правилами оподаткування та ведення бізнесу. Платники податків на ССО сплачують єдиний податок та мають право на спрощений облік та звітність. Тому податкові перешкоди для них є меншими (Розділ 4). В останньому розділі представлено висновки та рекомендації. У додатку 1 надано коротку інформацію про портрет МСП та опис вибірки опитування.
Презентація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ).
Офіційна статистика МСП в Україні: аналіз та пропозиції щодо вдосконаленняVitalii Riznyk
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Профіль МСП є інструментом моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП. Регіональний профіль МСП може використовуватись як основа для підготовки щорічного звіту про стан та перспективи розвитку сектору МСП у регіоні, який готуватиметься регіональною владою, а також для планування та оцінки ефективності заходів підтримки МСП.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Вінницької області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відслідковувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
Моніторинг відбувається на основі індикаторів, аналіз зміни яких дозволяє робити висновки про розвиток МСП у регіоні, визначати напрямки регіональної політики, а в кінцевому підсумку – сприяти зростанню добробуту регіону.
Суб’єкти малого та середнього підприємництва (МСП) Херсонської області відіграють ключову роль в економіці регіону. У 2016 році на малі підприємства припадало 39,9% від обсягу реалізованої продукції усіх підприємств.
Малий бізнес виконує важливу соціальну функцію. У 2016 році на малих підприємствах було зайнято 34,8 тис. осіб (42,5% від усіх зайнятих на підприємствах або 8% від загальної кількості зайнятих працездатного віку у регіоні).
У 2016 році майже третина малих підприємств регіону працювала у секторі сільського господарства (33,4%). На торгівлю та промисловість припадало відповідно 22% та 11%. Ринок більш як половини МСП Херсонщини обмежений власним регіоном.
ВВП – растет, инфляция - падает: Прогноз на три года и 35 страницMinfinDocs
Инфляция прогнозируется экспертами на уровне 12,2% в 2017 году (в расчете декабрь к декабрю предыдущего года), 8% - в 2018 году, 5,9% - в 2019 году, 5% - в 2020 году.
ВВП України в 2018 році зросте до 3,2% — прогнозMinfinDocs
Зростання ВВП України в 2018 році очікується на рівні 3,2% за інфляції (грудень до грудня) 9,7%, в наступному році він незначно сповільниться до 3,1%, а в 2020 дещо прискориться — до 3, 3%.
Розвиток МСП визначено одним із пріоритетів уряду. У 2017 році уряд ухвалив Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Одним із стратегічних напрямів реалізації Стратегії визначено «Спрощення податкового адміністрування для малого і середнього підприємництва». У цьому напрямі уряд планує вдосконалити електронну податкову звітність, спростити податкове звітування, врегулювати питання прострочених платежів та спростити вимоги до ведення документації.
Реформа податкової системи необхідна, оскільки вона є важливою складовою сприятливого середовища для розвитку бізнесу.
Проведений у цій роботі аналіз ґрунтується на результатах опитування щодо податкової системи та фокус-груп, проведених у рамках дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату», та чинному законодавстві. У Розділі 1 представлено думку МСП стосовно податкової системи як перешкоди в розвитку бізнесу (Розділ 1). У Розділі 2 детальніше описано проблеми з адміністрування податків, із якими стикається бізнес. Підприємці зазначають, що податки в Україні є високими, а адміністрування складним, і тому корисно проаналізувати, які саме податки є найбільш проблематичними для МСП (Розділ 3).
Сьогодні в Україні співіснують загальна та спрощена системи оподаткування (ССО), які відрізняються правилами оподаткування та ведення бізнесу. Платники податків на ССО сплачують єдиний податок та мають право на спрощений облік та звітність. Тому податкові перешкоди для них є меншими (Розділ 4). В останньому розділі представлено висновки та рекомендації. У додатку 1 надано коротку інформацію про портрет МСП та опис вибірки опитування.
Презентація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ).
Офіційна статистика МСП в Україні: аналіз та пропозиції щодо вдосконаленняVitalii Riznyk
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Презентація експерта Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні" Дмитра Ляпіна, яка була представлена під час семінару з впровадження змін до Постанови КМУ від 11 березня 2004 р. №308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта», організатором якого є Програма USAID ЛЕВ.
Супровідний лист до анкети-заявки на участь у конкурсіUSAID LEV
Супровідний лист до анкети-заявки на участь у конкурсі з відбору партнерів (бізнес-об’єднань, аналітичних центрів або інших громадських організацій) у рамках діяльності Програми USAID “Лідерство в економічному врядуванні”
Тест малого підприємництва (М-тест). Посібник з використанняUSAID LEV
Цей посібник навчає застосуванню інноваційного для України інструменту оцінки впливу регуляторних актів на малий бізнес, що отримав назву Тесту малого підприємництва, або М-Тесту.
Посібник адресований саме тим державним службовцям, фахівцям, експертам та підприємцям, які зацікавлені в розробці та прийнятті оптимальних регуляторних рішень.
Регуляторна політика як інструмент створення сприятливого бізнес клімату для ...USAID LEV
Презентація виступу голови Державної регуляторної служби України Ксенії Ляпіної під час щорічної конференції Програми для малого та середнього бізнесу "Розвиток українського бізнес середовища: від усвідомлення викликів до конкретних дій"
How to make better use of cluster for regional economic development - trends and new insights. Role of Emerging Industries and relationship to cluster development; new tasks for cluster organizations
Перед вами — другий випуск періодичного інформаційно-аналітичного бюлетеня “Експорт МСП: від А до Я”, у якому ми розкриватимемо поняття, вимоги, документацію, законодавчі зміни тощо, які потрібно знати українським малим та середнім підприємствам, які планують стати експортерами.
Всього, протягом 2016 року заплановано 4 випуски бюлетеня «Експорт від А до Я». У другому випуску ми розкриваємо поняття «єдине вікно на митниці», говоримо про його передумови, мету та переваги.
Крім цього, ми взяли інтерв'ю у представника МСП, компанії MyFactoryHub, яка люб'язно розповіла про свій досвід експортної діяльності.
Zukunftsfähige Wirtschaftsförderung durch Innovation und NetzwerkeGerd Meier zu Koecker
In Zeiten von industriellen Transformations- und beschleunigten Innovationprozessen muss sich auch die regionale Wirtschaftsförderung und die damit verbundenen Strategien ändern. Hierbei muss auch verstärkt auf neue Instrumente gesetzt werden und diese in die Wirtschaftsförderung implementiert werden
КАМПАНІЯ З АДВОКАЦІЇ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВПЛИВУ НА ПОЛІТИКУ ЩОДО МАЛОГО ТА СЕРЕДН...USAID LEV
Дана публікація має на меті покращити навички бізнес-асоціацій та неурядових органі-зацій з питань проведення адвокаційних кампаній. У цій публікації викладено п’ять
кроків адвокаційного циклу та надано рекомендації з провадження кожного з цих кроків
на практиці.
Суб'єкти малого та середнього підприємництва (МСП)
Черкащини відіграють значну роль в економіці регіону. У 2015 році на МСП припадало 72,7% від усього обсягу реалізованої продукції в регіоні. Третина МСП регіону планують збільшувати обсяг виробництва чи реалізації в найближчі два роки. У 2015 році регіон показав один із найнижчих в Україні показників падіння реального обсягу реалізації продукції (3,2%).
Презентація Експортного профілю Черкаської областіUSAID LEV
Експортний профіль показує дані області, списки перспективних товарів, потенціал на товари області, перешкоди виходу на нові ринки, державну підтримку очима бізнесу. Попри дещо нижчі обсяги експорту Черкаської області, порівняно з середніми даними по Україні, Черкащина у 1,5 рази експортує більше, ніж імпортує. Черкащина експортує 393$ на одну особу.
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...USAID LEV
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Published on Feb 20, 2017
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Бюджет України 2017: підсумки І-го півріччяUIFuture
Макроекономічні показники та Держаний бюджет України 1
Ключові показники зведеного бюджету України у І півр. 2017 3
Виконання Державного бюджету України у І півріччя 2017 5
Доходи Державного бюджету України 5
Видатки Державного бюджету України 6
Фінансування Державного бюджету України 8
Резюме 9
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
Бізнес під час війни: Черкаська область (вересень 2023)
за результатами Нового щомісячного опитування підприємств
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область», за результатами Нового щомісячного опитування підприємств для Черкаської області за вересень 2023.
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували третій випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 18 до 29 вересня 2023 року.
У вересні 2023 року в Черкаській області було опитано 30 підприємств. Серед них представлені підприємства від мікро- до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• Керівники підприємств Черкаської області погіршили оцінки власної фінансово-економічної ситуації; їхнє значення є нижчим за загальноукраїнський показник. Очікування керівників підприємств області в піврічній перспективі щодо фінансово-економічної ситуації все ще залишаються більш песимістичними ніж загалом по Україні.
• Оцінки загальноекономічного середовища покращуються вже два місяці поспіль, однак очікування залишаються суттєво нижчими за загальноукраїнські показники.
• Жоден із підприємців області не має впевненості щодо довгострокових перспектив (через два роки).
• На відміну від нарощування обсягів виробництва по країні загалом, поточні результати підприємців області суттєво не змінились. Водночас, на майбутнє очікується погіршення значень як по області, так і загалом по Україні.
• На підприємствах Черкаської області не відчувають труднощів у пошуку ані кваліфікованих, ані некваліфікованих працівників.
• Більшість експортерів регіону змогли відновити експортну діяльність, однак продовжується тенденція до скорочення обсягів експорту.
Щомісячне опитування керівників підприємств проводить ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (далі ІЕД) в рамках зміни дії проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який фінансується Європейським Союзом та співфінансується МБФ «Відродження» та благодійним фондом ATLAS Network (CША).
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
Similar to Експортний профіль Херсонської області (2014-2015 роки): загальне бачення та формат (20)
Програма заключної конференції "РОЗВИВАЄМО МСП – БУДУЄМО МАЙБУТНЄ"USAID LEV
Місце проведення: Конференц-хол «ДЕПО» м. Київ, вул. Антоновича 50 (м. Олімпійська) 10-11 жовтня 2017 року Програма День 1 10 жовтня 2017 року, вівторок Конференц-зал «Індиго»
USAID “Leadership in Economic Governance” Conference "Developing SMEs - build...USAID LEV
The conference will start on Tuesday, October 10, 2017 at 9:30 till Wednesday, October 11, 16:30, DEPO Conference Hall: Kyiv, Antonovycha Str. 50, “Indigo” Conference room.
Напрями удосконалення механізмів регулювання орендних відносин в сфері ставко...USAID LEV
В аналітичній записці представлений аналіз діючих загальнодержавних та місцевих нормативно-правових актів, що регулюють господарську діяльність в сфері ставкової аквакультури, проблемні питання в цій галузі та пропозиції, щодо їх вирішення.
Аналітична записка підготована в рамках проекту з розробки Дорожньої карти розвитку МСП у сфері аквакультури, який реалізується Вінницькою обласною громадською організацією «Спілка підприємців «Стіна» за фінансової підтримки Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ). Програма USAID ЛЕВ впроваджується МБО «Фонд «Східна Європа» у партнерстві з ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» та ГО «Київський економічний інститут».
Результатом проекту окрім розробки Дорожньої карти має бути також розробка та затвердження на місцевому рівні Порядку укладання договорів водних об’єктів, його затвердження та впровадження у Вінницькій області.
Єдині вимоги (стандарт) до якості обслуговування відвідувачів центрів надання...USAID LEV
Збірка правил, вимог та рекомендацій щодо якісного обслуговування відвідувачів ЦНАП, що розроблені Міністерством економічного розвитку і торгівлі України спільно з Офісом реформування адміністративних послуг (Проект EDGE) та за підтримки Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні" з урахуванням практичного досвіду впровадження таких стандартів центрами надання адміністративних послуг – членами Всеукраїнської асоціації центрів надання адміністративних послуг.
Єдині вимоги (стандарт) до якості обслуговування відвідувачів центрів надання...
Експортний профіль Херсонської області (2014-2015 роки): загальне бачення та формат
1. 1
Експортний профіль Херсонської області
(2014-2015 роки):
загальне бачення та формат
Експортний профіль області та стратегічне планування:
загальне бачення
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції.
За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту
та підвищення ефективності виробництва. І хоча регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні
здійснюється переважно центральними органами але економічні результати такої діяльності так чи інакше
реалізуються саме на місцевому рівні.
Суто в економічному плані масштаби, структура та динаміка експорту прямо впливають на такі показники
розвитку регіону, як валовий регіональний продукт, зайнятість, обсяги відрахувань до місцевих бюджетів тощо
адже:
• експорт є каналом реалізації товарів та послуг (ринки збуту);
• експортне виробництво є чинником зайнятості (створення нових робочих місць та підвищення якості
наявних);
• конкуренція на світових ринках вимагає постійного підвищення якості товарів та послуг та удосконалення
системи управління підприємством та проактивного підходу до виробничо-комерційної діяльності;
• світові ринки постійно формують запит на розвиток нових виробництв та інновацій.
За таких умов об’єктивно виникає потреба в розробці такого інструменту політики, за допомогою якого
можна було б регулярно відслідковувати тенденції експортної діяльності на рівні області з тим, щоб адекватно
реагувати на проблеми, які не дозволяють повною мірою розвивати та реалізовувати експортний потенціал
регіону. В якості такого інструменту Програма USAID ЛЕВ пропонує використовувати експортний профіль
регіону та розробила відповідну методику його змістовного наповнення та використання.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та
якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування
Region_profil_Xerson_13.06.indd 1 13.06.2016 16:09:55
2. 2
експортерів товарів та послуг. Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом
системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем
неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Фактично мова йде про:
• оцінку стану експорту області;
• оцінку змін основних характеристик експортної діяльності;
• визначення інституційних чинників та напрямків їх впливу на експорт.
Наявна статистика експорту на регіональному (обласному) рівні не дає можливості описати всі аспекти
експортної діяльності. Водночас, регулярне проведення масштабних опитувань бізнесу вимагає відповідних
ресурсів. Разом з цим поєднання аналізу наявних статистичних показників і результатів навіть вибіркових
опитувань бізнесу дозволяє отримати важливу інформацію.
Слід пам’ятати, що практична цінність Експортного профілю прямо залежить від регулярності оцінювання
відповідних змін. Тому представлений далі Експортний профіль Херсонської області дає поки що загальне
уявлення про структуру та зміст інструменту.
Region_profil_Xerson_13.06.indd 2 13.06.2016 16:09:55
3. 3
Експортний профіль Херсонської області (2014-2015 роки)
Економіка Херсонської області: короткий огляд
Однією з найбільших об’єктивних переваг Херсонської області є її географічне розташування. Херсонщина
знаходиться на півдні України по обох берегах нижньої течії Дніпра і має вихід до Чорного і Азовського морів. Її
площастановить4,7%відзагальноїтериторіїУкраїниідорівнює28,5 тис.кв.км.Чисельністьнаявногонаселення
станом на 01.01.2015р. – 1067,9 тис. осіб (або 2,5% населення України).
За даними Головного управління статистики у Херсонській області на початок 2015 року загальна кількість
підприємств, зареєстрованих у регіоні, склала 8160 одиниць (без урахування фізичних осіб-підприємців
(ФОП)), з них - 8156 підприємств відносяться до категорії малих та середніх. З урахуванням ФОП станом на
01 січня 2015 року у Херсонській області налічувалось 51368 суб’єктів МСП. З них: ФОП – 43212 одиниць або
84,1%, малих підприємств – 7877 одиниць та середніх підприємств – 279 одиниць. Кількість зайнятих на МСП у
2014 році складала близько 150 тис. осіб.
Херсонська область входить у південний економічний регіон України, що за структурою економіки є аграрно-
індустріальним. Область має близько 2 млн. га сільськогосподарських угідь і найбільшу кількість орних земель
на Україні.
В економіці України Херсонська область займає 22-е місце за обсягами валового регіонального продукту
(2014 рік), 23-е місце за обсягами реалізації продукції (2014 рік), 23-е місце за обсягами експорту товарів та
послуг (2015 рік), 7-е місце за площею, 20-е місце за чисельністю населення (станом на 1 квітня 2016 року), 21-е
місце за кількістю зайнятого населення (2014 рік).
Херсонська область на світових ринках: основні показники
Обсяг торгівлі товарами та послугами Херсонської області у 2015 році склав 413,6 млн. дол. США. Cлід зазначити,
що порівняно з 2014 роком експорт товарів з регіону скоротився на 33,5% (до 239,3 млн. дол. США), а імпорт
товарів – на 24,5% (до 140,7 млн. дол. США). При цьому регіон має позитивне торговельне сальдо у розмірі
98,6 млн. дол. США.1
У 2015 році коефіцієнт покриття експорту імпортом становив 1,78, що є одним з найкращих показників серед
пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ і перевищує середній рівень по Україні. Одночасно з цим обсяги
експорту в розрахунку на 1 особу у Херсонській області – 0,249 тис. дол. США – є найнижчими серед інших
пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ та порівняно з середнім показником по Україні.
1 Тут і далі використовуються дані ДССУ, якщо не вказано інше.
Region_profil_Xerson_13.06.indd 3 13.06.2016 16:09:55
4. 4
Впершомукварталі2016рокупадінняекспортузрегіонупродовжилось.Так,обсягекспортусклав38,3 млн. дол.
США, що на 27,6% менше порівняно з аналогічним періодом 2015 року, водночас обсяг імпорту – 47,7 млн. дол.
США – у півтора рази перевищив аналогічні показники 2015 року. В результаті цього виникло негативне сальдо
зовнішньої торгівлі у розмірі 9,4 млн. дол. США.
Таблиця 1. Показники зовнішньої торгівлі Херсонської області,
пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ та України в цілому
Рік Індикатори Херсонська Київська Вінницька Тернопільська Львівська Україна
2015
Обсяг експорту
товарів, млн. дол.
США
239,3 1 690,4 846,8 290,9 1 206,3 38 127, 1
2015
Питома вага
в експорті України
0,6% 4,4% 2,2% 0,8% 3,2% 100%
2015
Обсяг імпорту
товарів, млн. дол.
США
140,7 2 587,0 266,6 259,4 1 447,9 37 516,4
2015
Питома вага в імпорті
України
0,4% 6,9% 0,7% 0,7% 3,9% 100,0%
2015
Обсяг експорту
послуг, млн. дол. США
26,2 230,2 62,9 43,4 369,6 9 736,6
2015
Питома вага
в експорті послуг
України
0,3% 2,4% 0,6% 0,4% 3,8% 100,0%
2015
Обсяг імпорту послуг,
млн. дол. США
8,0 136,6 11,8 10,3 50,2 5 523,0
2015
Питома вага в імпорті
послуг України
0,1% 2,5% 0,2% 0,2% 0,9% 100,0%
2015
Загальний обсяг
експорту товарів і
послуг, млн. дол. США
264,7 1 920,6 909,7 334,4 1 575,9 47 863,8
2015
Загальний обсяг
імпорту товарів і
послуг, млн. дол. США
149,0 2 723,6 278,5 269,8 1 498,1 43 039,4
2015
Коефіцієнт покриття
експортом імпорту
1,78 0,71 3,27 1,24 1,05 1,11
2015
Обсяг експорту на
1 особу, тис дол. США
0,249 1,109 0,568 0,314 0,622 1,119
Region_profil_Xerson_13.06.indd 4 13.06.2016 16:09:55
5. 5
Рік Індикатори Херсонська Київська Вінницька Тернопільська Львівська Україна
2014
Питома вага експорту
у реалізації, %
12% 10% 14% 8% 14% 19%
2014
Питома вага
експорту у валовому
регіональному
продукті, %
20% 33% 22% 23% 28% 49%
2015
Кількість МСП
експортерів, юросіб
264 Дані відсутні
2015
Частка МСП
експортерів
у загальній кількості
МСП юросіб
3,2% Дані відсутні
2015
Питома вага МСП
у загальному
експорті регіону
91% Дані відсутні
Джерела: Державна служба статистики України, власні розрахунки ГО “Інститут економічних досліджень та політичних
консультацій”
Порівняння показників зовнішньої торгівлі Херсонської області з аналогічними даними інших пілотних регіонів
Програми USAID ЛЕВ та України в цілому вказує на значне відставання Херсонщини по багатьом параметрам:
мова йде про загальні обсяги товарообігу в цілому та обсяги експорту/імпорту товарів та послуг зокрема.
Також питома вага експорту у валовому регіональному продукті області у 2014 році склала 20%, тобто область
порівняно менше орієнтується на експорт, ніж інші регіони та Україна в цілому.
Водночас Херсонська область має один з найкращих показників покриття експортом імпорту (найвищий
показник спостерігається лише у Вінницької області), а також порівняно високу питому вагу експорту в обсязі
реалізованої продукції – 12% (у 2014 році), що відповідає рівню Київської області.
Region_profil_Xerson_13.06.indd 5 13.06.2016 16:09:55
6. 6
Експорт Херсонської області: основні характеристики
За даними Херсонської обласної державної адміністрації за підсумками 2015 року у регіоні нараховувалось
267 підприємств-експортерів, причому 264 з них відносились до категорії МСП. Водночас питома вага МСП
експортерів у загальній кількості зареєстрованих в області МСП із статусом юридичної особи склало 3,2%.
Наведені дані дають підстави говорити про формально значну роль МСП в експорті регіону, але водночас про
низький рівень інтернаціоналізації МСП області.
Херсонська область здійснює торгівлю з компаніями з понад ста країн світу. Основними експортерами регіону
є міста Херсон, Каховка, Нова Каховка, а також Скадовський та Цюрупинський райони.
Як і в країні в цілому, протягом 2013-2015 років в області спостерігалось стабільне зниження експорту
(Див. Рисунок 1).
Рисунок 1. Динаміка експорту Херсонської області та України
-
500
1 000
1 500
2 000
2 500
3 000
3 500
2010 2011 2012 2013 2014 2015
Херсонська область Українa
Джерело: Державна служба статистики України
У 2015 році найбільшими країнами, в які Херсонська область експортувала свою продукцію, були Туреччина,
Російська Федерація, Нідерланди, Казахстан та Японія – на них припадало майже половина херсонських
товарів, поставлених на світовий ринок. Експорт послуг переважно здійснювався до 4-х країн: 48% припадало
на Велику Британію, Туреччину, Швейцарію та Беліз (Див. Таблицю 2).
Region_profil_Xerson_13.06.indd 6 13.06.2016 16:09:55
7. 7
Таблиця 2. Географічна структура експорту товарів
та послуг підприємствами Херсонської області у 2015 році
Обсяг експорту товарів Обсяг експорту послуг
Країна млн. дол. США Питома вага Країна млн. дол. США Питома вага
Туреччина 49,726 21% Велика Британія 4,04 16%
Росія 24,854 10% Туреччина 3,50 14%
Нідерланди 19,844 8% Швейцарія 2,25 9%
Казахстан 13,879 6% Беліз 2,20 9%
Японія 10,687 4% Панама 1,45 6%
Молдова, Республіка 8,192 3% Литва 1,15 4%
США 7,856 3% Росія 1,08 4%
Велика Британія 7,030 3% Нiмеччина 1,03 4%
Німеччина 5,975 2% Нідерланди 0,93 4%
Польща 4,780 2% Латвія 0,91 4%
Чехія 4,424 2% Кіпр 0,78 3%
Грузія 4,254 2% Мальта 0,75 3%
Італія 4,184 2% Сент-Вінсент і Ґренадіни 0,74 3%
Азербайджан 4,057 2% Казахстан 0,66 3%
Білорусь 3,751 2% Сейшельські Острови 0,41 2%
Литва 3,201 1% Естонія 0,34 1%
Румунія 3,152 1% Молдова 0,31 1%
Киргизстан 3,037 1% Вірґінські Острови (Брит.) 0,28 1%
Марокко 2,900 1% Маршаллові Острови 0,28 1%
Портуґалія 2,831 1% Сінгапур 0,23 1%
Іспанія 2,771 1% Барбадос 0,23 1%
Швейцарія 2,584 1% Інші 2,87 8%
Франція 2,391 1%
Австрія 2,138 1%
Єгипет 2,134 1%
Монголія 2,044 1%
Region_profil_Xerson_13.06.indd 7 13.06.2016 16:09:55
8. 8
Обсяг експорту товарів Обсяг експорту послуг
Країна млн. дол. США Питома вага Країна млн. дол. США Питома вага
Ізраїль 1,987 1%
Словаччина 1,943 1%
Панама 1,879 1%
Таджикистан 1,744 1%
Сирія 1,587 1%
Китай 1,210 1%
Інші 26,313 11%
Усього 239,337 100% Усього 26,2 100%
Джерело: Державна служба статистики України
Що стосується товарної структури експорту області, то її основу традиційно складають продукти рослинного
походження, готові харчові продукти, деревина і вироби з деревини, недорогоцінні метали та вироби з них
(Див. Рисунок 2).
Рисунок 2. Основні групи товарів, що експортувалися Херсонською областю у 2015 році
Джерело: Державна служба статистики України
Region_profil_Xerson_13.06.indd 8 13.06.2016 16:09:55
9. 9
МСП області: перешкоди виходу на зовнішні ринки
В цілому рівень інтернаціоналізації МСП регіону є досить низьким. За даними дослідження «Щорічна оцінка
ділового клімату 2015» (ABCA) було виявлено наступні перешкоди, які змушують МСП області утримуватись від
виходу на зовнішні ринки (Див. Рисунок 3).
Рисунок 3. Перешкоди, що заважають виходу МСП області на зовнішні ринки
Джерело: АBCA
Region_profil_Xerson_13.06.indd 9 13.06.2016 16:09:55
10. 10
Серед основних перешкод були названі несприятлива економічна ситуація в країні, відсутність фінансових
можливостей та недостатність виробничих потужностей. Крім того, також згадувались несприятливе
регулювання та недостатній попит на продукцію, що значною мірою перешкоджають виходу на нові ринки.
Очікування підприємництва стосовно заходів державної підтримки, спрямованих на покращення ділового
середовища в цілому та створення сприятливих умов для розвитку експортної діяльності МСП зокрема,
наведені на Рис. 4.
Рисунок 4. Інструменти державної підтримки: очікування бізнесу
Джерело: АBCA
Region_profil_Xerson_13.06.indd 10 13.06.2016 16:09:56
11. 11
Від держави підприємництво очікує спрощення податкового адміністрування, зменшення кількості документів
для ведення підприємницької діяльності, створення єдиного інформаційного ресурсу з питань ведення бізнесу,
перетворення податкової служби на сервісну службу для платників податків та зборів, а також переведення
адміністративних послуг в електронний формат тощо.
Результати опитування по іншим областям України виявили схожі результати.
Кількість тих МСП, які збільшили обсяги виробництва або надання послуг склала 33,8%. Разом з цим, тільки 8%
планують виходити на зовнішні ринки.
Заходи з просування експорту у Херсонській області
1. Питання розвитку експорту Херсонської області, серед іншого, відображені у таких документах політики, як:
• Стратегія розвитку Херсонської області на період до 2020 року, затверджена рішенням Херсонської
обласної ради від 10.09.2015 року № 1296.
• План заходів з реалізації у 2016 – 2017 роках Стратегії розвитку Херсонської області на період до 2020 року,
затверджений рішенням Херсонської обласної ради від 31.03.2016 № 78.
• Програма економічного, соціального та культурного розвитку Херсонської області на 2016 рік, яка
затверджена рішенням Херсонської обласної ради від 22.01.2016 року № 57.
2. При Херсонській обласній державній адміністрації створено Регіональну раду підприємців, яка забезпечує
зворотній зв’язок між обласною державною адміністрацією, керівниками малих та середніх підприємств,
бізнес-асоціацій. Рада є консультативно-дорадчим органом, який функціонує у формі проведення регулярних
засідань, під час яких обговорюються нагальні проблеми суб’єктів підприємництва (в тому числі проблеми,
пов’язані з експортом) та визначаються можливі механізмів та шляхи їх розв’язання.
3. Щорічно у м. Нова Каховка проводиться Інвестиційний форум «Таврійські горизонти».
4. При Торгово-промисловій палаті Херсонської області функціонує Центр підтримки експорту.
5. На постійній основі проводяться виїзні виставково-ярмаркові заходи.
Region_profil_Xerson_13.06.indd 11 13.06.2016 16:09:56
12. 12
Висновки для політики
1. Кліматичні умови, географічне розташування, значний потенціал сільськогосподарської галузі тощо
потенційно створюють гарні перспективи розвитку експортної діяльності Херсонщини. Але реалізація
експортного потенціалу регіони залежить, серед іншого, від проактивної позиції бізнесу області та ефективності
та послідовності зусиль місцевої влади, спрямованих на створення сприятливих для розвитку підприємницької
діяльності в цілому та експорту зокрема.
2. Питання створення сприятливих умов для реалізації експортного потенціалу регіону мають бути відображені
встратегічнихдокументахполітикирегіону.Затакихумовекспортнийпрофільстанеповноціннимінструментом
політики, а не просто «збірником» певних цифр та фактів, які характеризують експорт.
3. Регулярне оновлення експортного профілю та відстеження за його допомогою відповідних змін дає
можливість визначати пріоритетні напрямки діяльності місцевої влади щодо сприяння розвитку експортної
діяльності в регіоні та коригувати відповідні стратегічні документи.
4. Аналіз перешкод, які заважають розвитку експорту МСП, виявлених за результатами опитування ABCA вказує,
що вони не є унікальними для регіону і в тій чи іншій мірі актуальні для всіх регіонів України. За таких умов
регулярний обмін досвідом з іншими регіонами може стати важливим джерелом інформації щодо методів та
інструментів їх вирішення в області.
5. За умови якісної підготовки експортний профіль може стати ефективним інструментом діалогу між місцевою
та центральною владою з питань розвитку експорту, які відносяться до компетенції центрального уряду.
Цей документ підготовлено в рамках реалізації завдань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ).
Погляди авторів, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку
або Уряду Сполучених Штатів Америки.
Region_profil_Xerson_13.06.indd 12 13.06.2016 16:09:56