Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Експорт МСП: від А до Я. Випуск №2

726 views

Published on

Перед вами — другий випуск періодичного інформаційно-аналітичного бюлетеня “Експорт МСП: від А до Я”, у якому ми розкриватимемо поняття, вимоги, документацію, законодавчі зміни тощо, які потрібно знати українським малим та середнім підприємствам, які планують стати експортерами.

Всього, протягом 2016 року заплановано 4 випуски бюлетеня «Експорт від А до Я». У другому випуску ми розкриваємо поняття «єдине вікно на митниці», говоримо про його передумови, мету та переваги.

Крім цього, ми взяли інтерв'ю у представника МСП, компанії MyFactoryHub, яка люб'язно розповіла про свій досвід експортної діяльності.

Published in: Economy & Finance
  • Be the first to comment

Експорт МСП: від А до Я. Випуск №2

  1. 1. ЕКСПОРТ МСП: ВІД А ДО Я ТЕМА ВИПУСКУ “ЄДИНЕ ВІКНО НА МИТНИЦІ” У цьому випуску Шановні читачі! До Вашої уваги пропонується другий випуск інформаційно-аналітичного бюлетеню “Експорт МСП: від А до Я”. На сьогоднішній день відсутність інформації є однією з головних перешкод, що ускладнюють зовнішньоекономічну діяльність малого й середнього біз- несу, оскільки він, зазвичай, не має належних ресурсів детально відстежу- вати та аналізувати поточні тренди розвитку підприємництва й кращі практики експортерів. “Експорт МСП: від А до Я” являє собою регулярний інформаційний продукт, спрямований на підвищення обізнаності представників МСП у технічних аспектах діяльності, пов'язаних з експортом. Основна мета наших матеріалів:  поширення актуальної інформації з широкого кола питань щодо експо- ртної діяльності;  поглиблення розуміння представниками МСП сучасної торговельної політики й практики виходу на зарубіжні ринки;  сприяння МСП у формуванні та зміцненні їхньої експортної спроможно- сті шляхом більш глибокого розуміння як системи, так і окремих еле- ментів експортної діяльності. Ми не претендуємо на масштабне висвітлення всіх питань, але сподіває- мося, що наші матеріали допоможуть підприємцям зробити правильний вибір при ухваленні рішень щодо виходу на зовнішні ринки та операцій на них. Підготовка цього бюлетеня стала можливою завдяки підтримці американ- ського народу, що була надана Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках програми "Лідерство в економічному врядуванні". Сподіваємось, цей матеріал стане цікавим та корисним для малих та сере- дніх підприємств. Випуск № 2 Липень 2016 року Передумови та мета “єдиного вікна” 2 Що таке “єдине вікно” 3 Переваги “єдиного вікна” 4 Система "єдиного вікна” на митниці в Україні 5 Портал Програми USAID ЛЕВ 6 Практичний досвід експо- ртної діяльності предста- вника українського МСП 7
  2. 2. 2 На сьогодні існує досить детальний список нормативних принципів регулювання різних аспектів міжна- родної торгівлі, які були узгоджені урядами країн протягом численних раундів багатосторонніх переговорів у різних форматах. Із розвитком торговельних відносин зростає роль швидкості поставок, швидкого доступу до інформації, що ставить на порядок денний питання про гармонізацію та спрощення відповідних правил та процедур. Водночас, дуже часто трейдери стикаються із заплутаним набором жорстких і обтяжливих вимог до документального оформлення експортно-імпортних операцій та надлишковими і застарілими пра- вилами. Така ситуація виникає серед іншого внаслідок неефективного діалогу між урядом і приватним сек- тором. За таких умов “єдине вікно” розглядається як інструмент спрощення взаємодії між трейдерами та регу- ляторними органами з метою ефективного та швидкого обміну даними між зацікавленими сторонами про торговельні операції. Мова фактично йде про єдину “сервісну точку” доступу для всіх учасників зовнішньо- економічної діяльності. Очевидно, що створення єдиної системи електронної подачі та обробки даних ви- магає раціоналізації чинних процесів здійснення зовнішньоекономічних операцій на всіх рівнях. Світова організація торгівлі (СОТ) веде глобальні переговори щодо спрощення процедур торгівлі з часів Дохійського раунду. Закріпити досягнуті домовленості вдалося в грудні 2013 року на 9-й Міністерській кон- ференції на Балі, де була під- писана Угода про спрощення процедур торгівлі (УСПТ). Угода була офіційно ухвалена в 2014 році, та станом на 29 липня 2016 року її ратифікува- ли 90 членів СОТ, включаючи Україну. У розділі 4 статті 10 цієї Угоди від країн-членів СОТ вимага- ється впроваджувати або підт- римувати функціонування сис- теми “єдиного вікна”. Крім того, члени СОТ повинні повідомля- ти про деталі функціонування “єдиного вікна”, а також, наскі- льки це можливо і доцільно, використовувати інформаційні технології для підтримки його функціонування. Передумови та мета “єдиного вікна”
  3. 3. 3 Європейська економічна комісія ООН визначає "єдине вікно" як механізм, який дозволяє сторонам- учасникам торговельних і транспортних операцій надавати стандартизовану інформацію і документи із засто- суванням єдиного пропускного каналу з метою виконання усіх регулятивних вимог щодо імпорту, експорту, транзиту. Якщо інформація подається в електронному форматі, то окремі елементи даних мають надаватися лише один раз. Всесвітня митна організація (ВМО) дає таке визначення: “середовище єдиного вікна є транскордонним, розумним механізмом, що дозволяє сторонам, які беруть участь у торговельних і транспортних операціях, представляти стандартизовану інформацію, головним чином в електронному форматі, з єдиною точкою входу для виконання всіх імпортних, експортних і нормативних вимог, пов'язаних з транзитом”. Члени ВМО вважають за краще використовувати термін “середовище єдиного вікна”, оскільки впрова- дження “єдиного вікна” включає сукупність взаємопов'язаних об'єктів, нормативних вимог і бізнес-процесів установ прикор- донного регулювання. ВМО на- голошує, що створення “середовища єдиного вікна” для процедур прикордонного контро- лю при перевезенні транспорт- ного обладнання, товарів та екі- пажу розглядається митними органами як вирішення складних проблем автоматизації прикор- донного контролю й управління інформацією за участю декіль- кох регулюючих органів. Джерело: Європейська економічна комісія ООН “Єдине вікно” дозволяє трейдеру або перевізнику надавати органам прикордонного контролю всі відомос- ті, необхідні для визначення прийнятності товарів, у стандартизованому форматі лише один раз і на єдиному порталі. Це усуває необхідність для трейдера або перевізника подавати однакові дані для різних органів, які контролюють перетин товарами митного кордону. Реалізація концепції “єдиного вікна” не обов'язково вимагає впровадження й використання надскладних інформаційних і комунікаційних технологій. “Єдине вікно” може бути реалізовано в середовищі з “ручним” ре- жимом співпраці усіх прикордонних органів. Проте країни зможуть отримати значно більші переваги від “єдиного вікна”, використовуючи саме сучасні інформаційно-комунікаційні технології та набір загальних стан- дартів, прийнятих відповідними державними й приватними зацікавленими сторонами щодо обробки даних. Використання міжнародно визнаних стандартів, таких як гармонізована система опису та кодування товарів та унікальних кодів кожної партії Всесвітньої митної організації, має важливе значення. Органи, що беруть участь у комплексному управлінні рухом товарів через кордон, мають визначити необхідний набір даних для здійс- нення відповідного контролю. Що таке “єдине вікно”
  4. 4. 4 “Єдине вікно” може стати одним з найважливіших інструментів спрощення процедур торгівлі. За умови його ефективного використання, можливо значно спростити процедури та формальності, що пов'язані з по- дачею документів та збором даних, тим самим скоротивши часові і грошові витрати. Загальновизнаними перевагами запровадження “єдиного вікна” є наступні: Для Уряду:  Підвищення бюджетних доходів за рахунок підвищення дисципліни виконання трейдерами встановле- них вимог;  Більш ефективне та раціональне використання ресурсів;  Покращення торговельної статистики;  Підвищення рівня безпеки. Для митної служби:  Зростання ефективності роботи персоналу завдяки вдосконаленій інфраструктурі;  Більш структуроване і контрольоване робоче середовище і більш професійне ставлення співробітників до своїх обов'язків;  Нові можливості запровадження ризик-менеджменту. Для учасників зовнішньоекономічної діяльності:  Прозоре і передбачуване тлумачення і застосування правил та норм;  Більш ефективне використання людських і фінансових ресурсів, що сприятиме зростанню продуктивно- сті та конкурентоспроможності бізнесу;  Прискорення та здешевлення митно- го оформлення за рахунок дебюрок- ратизації процесу. Для економіки в цілому:  Більш прозора та ефективна діяль- ність органів влади;  Зниження рівня корупції в зв'язку з обмеженими можливостями для фі- зичного контакту учасників зовніш- ньоекономічної діяльності з предста- вниками державних органів. Переваги “єдиного вікна”
  5. 5. 5 Міністерство фінансів України розробило концепцію створення та функціонування системи “єдиного вікна” при здійсненні митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю. Нова система електронного обміну даними має сприяти спрощенню митних процедур та усуненню корупційних ризиків та можливостей для перевищення службових повноважень у відносинах із суб'єктами на митниці. Нова система буде запро- ваджена на митницях із 1 серпня 2016 року. Нагадаємо, що це не перша ініціатива Міністерства фінансів у контексті реформуванням ДФС та мит- них органів. З метою спрощення процедур торгівлі Міністерством фінансів уже було: запроваджено автоматичну систе- му розподілу митних декларацій; укладено міжурядову Угоду про взаємну допомогу в митній справі між митними адміністраціями Украї- ни та США. Крім того, цього року Кабінет Мініст- рів ухвалив проект закону про інсти- тут уповноважених економічних операторів (УЕО), з яким можна більш детально ознайомитися в попередньому випуску “Експорт МСП: від А до Я”. Джерело: Міністерство фінансів України Запровадження "єдиного вікна" має сформувати концептуально новий порядок взаємодії митних ор- ганів із суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, що значно спростить процес митного оформлення та скоротить час проходження митних процедур. Перехід від печаток і штампів на друкованих документах до електронних відміток у спільній базі да- них зумовило позитивний ефект у ряді країн, наприклад в Японії, Сінгапурі, США, Швеції, Південній Кореї та Сенегалі. В цілому ж, прискорення процедур, зниження ризику корупції та скорочення часу на митне оформ- лення в результаті створення «єдиного вікна» на митниці покращить підприємницький клімат та, відпові- дно, сприятиме покращенню позицій України в міжнародних рейтингах (наприклад, Doing Business та Enabling Trade Index). Система “єдиного вікна” на митниці в Україні
  6. 6. 6 Назвіть, будь ласка, назву підприємства, рік створення, опишіть сферу його діяльності, якщо можли- во, кількість працюючих.  Назва організації - MyFactoryHub (MyFactoryHub.com). Рік створення - листопад 2015 р. Сфери діяльності: допомога в експорт- ній діяльності українським виробникам у галузі легкої промисловості, консалтинг у сфері виро- бництва з метою оптимізації та адаптації това- рів для зовнішньоекономічної діяльності, логіс- тика, інвестиції, міжнародна торгівля. Чи експортуєте Ви продукцію? Якщо так, чи ця продукція власного виробництва?  Так, ми експортуємо продукцію легкої про- мисловості.  Ні, компанія MFH працює на партнерських умовах із виробниками в галузі легкої промисловості. До яких країн та скільки часу експортуєте?  Ми займаємося експортною діяльністю 1 рік.  Що стосується напрямку B2C - експорт глобальний/міжнародний.  B2B - США, Німеччина, Франція, Швейцарія, Канада, Чехія, Тайвань, ОАЕ, Бахрейн, Катар, Нідерланди, Нова Зеландія, Велика Британія. Чи змінювались у Вас країни експорту протягом останніх кількох років? Можливо, Ви почали експор- тувати на нові ринки або пішли з певних ринків?  На сьогодні компанія MFH займає досить малу частку ринку порівняно з конкурентами. Відповідно, ми постійно знаходимося на етапі розвитку поточних та аналізу нових ринків для розширення. Опишіть, що саме спонукало Вас почати експортувати продукцію? Які для цього були причини та пе- редумови?  Уся діяльність формувалась на підставі особистих цінностей та бачення засновників-ідеологів, що сфор- мувалися протягом попередніх реалізованих проектів. Чи виникали у Вас у той час, коли Ви розпочинали експорт, певні складнощі або проблеми?  Так, експортувати з України достатньо складно, оскільки логістичні провайдери не можуть запропонувати вигідні тарифи, такі, наприклад, які може запропонувати Китай.  Собівартість товару вище, ніж у конкурентів з інших країн за рахунок імпортної сировини (легка промисло- вість).  Українська продукція не адаптована для зовнішніх ринків (якість, упаковка, відсутня мовна адаптація під конкретні ринки). Практичний досвід експортної діяльності представника українського МСП
  7. 7. 7 Як Ви вирішували попередні проблеми, пов’язані з експортом, та як вирішуєте поточні проблеми, якщо такі виникають?  Виробники змушені збільшувати обсяг виробленої продукції, щоб зменшити її собівартість, але це ви- магає додаткових інвестицій та накопичення продукції на складах, а також зменшує можливості опера- тивно адаптувати продукт до нових вимог.  Ми зменшуємо власну маржинальність, щоб запропонувати іноземним партнерам адекватну ринкову вартість і повністю покриваємо витрати на логістику.  Ми консультуємо виробників щодо адаптації їх товарів до вимог закордонних споживачів. Наскільки вигідно зараз в Україні експортувати таку продукцію чи послуги, як у Вашого підприємст- ва? Яка частка експорту в загальних обсягах продажу вашого підприємства?  Бізнес такого формату не є надприбутковим, оскільки собівартість українського продукту достатньо висока в порівнянні, наприклад, із китайськими аналогічними продуктами. Тому наша націнка частіше за все є мінімальною, враховуючи кон’юнктуру ринку. 100% доходу компанії формується за рахунок експортної діяльності. Чи вистачає Вам інформації про попит на зовнішніх ринках?  Не зовсім. Ми використовуємо інтернет ресурси та різні статистичні дані. Сьогодні динаміка ринку до- сить велика, і є потреба в сервісі, який може запропонувати актуальні дані на єдиній платформі. Наприкінці пропонуємо обговорити те, як місцеві та державні органи можуть виправити існуючі проблеми та допомогти експортерам. Назвіть, будь ласка, конкретні пропозиції, які Ви б хотіли по- дати державним органам щодо сприяння експорту?  Чесно кажучи, головна допомога від державних органів має проявлятися у спрощенні процесів докуме- нтації при експорті та спрощенні процедури отримання грошових коштів із-за кордону. А що можна порадити державним органам для сприяння експорту саме малого та середнього бізне- су? Іншими словами, які кроки, на Вашу думку, варто робити державі для того, щоб розвивався ек- спорт малих та середніх підприємств?  Найкращим внеском держави буде поліпшення репутації країни на зовнішніх ринках та запровадження програми безвідсоткового кредитування малого бізнесу. Чи стежите Ви за подіями в контексті розвитку системи «Єдиного вікна» на митниці?  Це не є нашим прямим інтересом, оскільки відповідні функції виконують для нас митні брокери. Із яких джерел Ви дізнаєтеся про корисну інформацію, та чи було би Вам цікаво отримувати регу- лярні інформаційні матеріали від Програми USAID LEV?  Зазвичай, це інтернет джерела у відкритому доступі. Ми вважаємо, що такий регулярний матеріал, як “Експорт МСП: від А до Я”, буде для нас також корисним. (Інтерв’ю проведене Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій у липні 2016 ро- ку)
  8. 8. 8 Всі матеріали Програми, у тому числі “Путівник експортера” та “Експорт МСП: від А до Я”, ми ре- гулярно публікуємо у нашому профілі Slideshare (http://www.slideshare.net/USAIDLEV/documents). Незабаром відбудеться запуск офіційного сайту Програми USAID ЛЕВ, де можна буде дізнатися про всі напрямки діяльності Програми: підтримку реформ в частині сприяння МСБ; налагодження стійкого державно-приватного діалогу, використання інструментів зміцнення потенціалу та інституційної спромож- ності організацій-учасників, зокрема тих, які здатні підтримати конструктивний діалог із владою щодо виcбору напрямів політики для забезпечення конкурентоспроможності приватного сектору. Де знайти матеріали Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні»?
  9. 9. 9 Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні" (USAID ЛЕВ) вул. Саксаганського, 44, офіс №5, Київ 01033 Україна e-mail: lev_info@eef.org.ua Тел.: +380 44 289-5532 Факс: +380 44 200-3825 https://www.facebook.com/ USAIDLEVProgram Підготовка цієї публікації стала можливою завдяки підтримці аме- риканського народу, що була на- дана Агентством США з міжнарод- ного розвитку (USAID) в рамках програми "Лідерство в економіч- ному врядуванні". Погляди авто- рів, висловлені в цьому матеріалі, відображають особисту позицію авторів і можуть не збігатися з позицією USAID. Контакти авторів випуску: Андрій Бутін Олександр Крініцин тел/факс: (38-044) 235-64-85, 278-63-42 E-mail: butin@ier.kiev.ua, krinitsyn@ier.kiev.ua Про Програму USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ) Період реалізації Програми: грудень 2014 – грудень 2019 Мета Програми: покращення середовища для ведення бізнесу, об‘єднання зусиль, орієнтованих на реформи організацій громадянсько- го суспільства та урядових інституцій для необхідних змін політики, підготовки та реалізації законодавства і забезпечення конкретних інституційних реформ у сфері сприяння розвитку малого та середнього підприємництва (МСП). Ефективне та передбачуване правове середови- ще, що розвиватиметься в країні відповідно до принципів і практики ЄС, сприятиме поступовій інтеграції України у європейський та світовий ринки. Програма працює: на національному та регіональному рівнях у тісній взаємодії із урядом України та регіональною владою, профільними міністерствами та парламентськими комітетами, бізнес-асоціаціями, агентствами регіонального розвитку, експертно-аналітичними центрами, громадськими організаціями. Активність Програми направлено на підтримку реформ щодо сприяння МСП; налагодження стійкого державно-приватного діалогу, використан- ня інструментів зміцнення потенціалу та інституційної спроможності організацій–учасників, зокрема тих, які здатні підтримати конструктивний діалог з владою щодо вибору напрямів політики для забезпечення конкурентоспроможності приватного сектору. Завдання програми визначити правові, нормативні та адміністративні заходи, які покращу- ють бізнес-середовище для МСП в Україні надати підтримку на центральному та місцевому рівнях у підготовці, просуванні та впровадженні ефективного законодавства, регулюван- ня та процедур, що базуватимуться на результатах аналізу основних правових, нормативних та адміністративних бар’єрів. координувати та підтримувати ініціативи бізнес-спільноти для просу- вання економічно обґрунтованих та фіскально-відповідальних реформ. Партнери програми: Програма USAID «ЛЕВ» впроваджується Фондом Східна Європа у партнерстві з: Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій Центром соціально-економічних досліджень – CASE-Україна Київським економічним інститутом Наступний випуск періодичного інформаційно-аналітичного бюлетеню “Експорт МСП: від А до Я” вийде у жовтні 2016 року

×