Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Профіль МСП є інструментом моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП. Регіональний профіль МСП може використовуватись як основа для підготовки щорічного звіту про стан та перспективи розвитку сектору МСП у регіоні, який готуватиметься регіональною владою, а також для планування та оцінки ефективності заходів підтримки МСП.
Розвиток МСП визначено одним із пріоритетів уряду. У 2017 році уряд ухвалив Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Одним із стратегічних напрямів реалізації Стратегії визначено «Спрощення податкового адміністрування для малого і середнього підприємництва». У цьому напрямі уряд планує вдосконалити електронну податкову звітність, спростити податкове звітування, врегулювати питання прострочених платежів та спростити вимоги до ведення документації.
Реформа податкової системи необхідна, оскільки вона є важливою складовою сприятливого середовища для розвитку бізнесу.
Проведений у цій роботі аналіз ґрунтується на результатах опитування щодо податкової системи та фокус-груп, проведених у рамках дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату», та чинному законодавстві. У Розділі 1 представлено думку МСП стосовно податкової системи як перешкоди в розвитку бізнесу (Розділ 1). У Розділі 2 детальніше описано проблеми з адміністрування податків, із якими стикається бізнес. Підприємці зазначають, що податки в Україні є високими, а адміністрування складним, і тому корисно проаналізувати, які саме податки є найбільш проблематичними для МСП (Розділ 3).
Сьогодні в Україні співіснують загальна та спрощена системи оподаткування (ССО), які відрізняються правилами оподаткування та ведення бізнесу. Платники податків на ССО сплачують єдиний податок та мають право на спрощений облік та звітність. Тому податкові перешкоди для них є меншими (Розділ 4). В останньому розділі представлено висновки та рекомендації. У додатку 1 надано коротку інформацію про портрет МСП та опис вибірки опитування.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту його продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Офіційна статистика МСП в Україні: аналіз та пропозиції щодо вдосконаленняVitalii Riznyk
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
За підсумками 2016 року, на малі підприємства Тернопільщини припадало 33,5% від загального обсягу реалізованої продукції підприємств Тернопільщини.
У 2016 році майже чверть малих підприємств регіону працювала в сільському господарстві (23,4%). На торгівлю та промисловість припадало, відповідно, 19% та 16,1%. Ринок більшості МСП Тернопільщини (56,6%) обмежений власним регіоном.
Головними перешкодами для розвитку МСП були і є брак попиту, нестабільна політична ситуація та високі ставки податків.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
Моніторинг відбувається на основі індикаторів, аналіз зміни яких дозволяє робити висновки про розвиток МСП у регіоні, визначати напрямки регіональної політики, а в кінцевому підсумку – сприяти зростанню добробуту регіону.
Суб’єкти малого та середнього підприємництва (МСП) Херсонської області відіграють ключову роль в економіці регіону. У 2016 році на малі підприємства припадало 39,9% від обсягу реалізованої продукції усіх підприємств.
Малий бізнес виконує важливу соціальну функцію. У 2016 році на малих підприємствах було зайнято 34,8 тис. осіб (42,5% від усіх зайнятих на підприємствах або 8% від загальної кількості зайнятих працездатного віку у регіоні).
У 2016 році майже третина малих підприємств регіону працювала у секторі сільського господарства (33,4%). На торгівлю та промисловість припадало відповідно 22% та 11%. Ринок більш як половини МСП Херсонщини обмежений власним регіоном.
Профіль МСП є інструментом моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП. Регіональний профіль МСП може використовуватись як основа для підготовки щорічного звіту про стан та перспективи розвитку сектору МСП у регіоні, який готуватиметься регіональною владою, а також для планування та оцінки ефективності заходів підтримки МСП.
Розвиток МСП визначено одним із пріоритетів уряду. У 2017 році уряд ухвалив Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Одним із стратегічних напрямів реалізації Стратегії визначено «Спрощення податкового адміністрування для малого і середнього підприємництва». У цьому напрямі уряд планує вдосконалити електронну податкову звітність, спростити податкове звітування, врегулювати питання прострочених платежів та спростити вимоги до ведення документації.
Реформа податкової системи необхідна, оскільки вона є важливою складовою сприятливого середовища для розвитку бізнесу.
Проведений у цій роботі аналіз ґрунтується на результатах опитування щодо податкової системи та фокус-груп, проведених у рамках дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату», та чинному законодавстві. У Розділі 1 представлено думку МСП стосовно податкової системи як перешкоди в розвитку бізнесу (Розділ 1). У Розділі 2 детальніше описано проблеми з адміністрування податків, із якими стикається бізнес. Підприємці зазначають, що податки в Україні є високими, а адміністрування складним, і тому корисно проаналізувати, які саме податки є найбільш проблематичними для МСП (Розділ 3).
Сьогодні в Україні співіснують загальна та спрощена системи оподаткування (ССО), які відрізняються правилами оподаткування та ведення бізнесу. Платники податків на ССО сплачують єдиний податок та мають право на спрощений облік та звітність. Тому податкові перешкоди для них є меншими (Розділ 4). В останньому розділі представлено висновки та рекомендації. У додатку 1 надано коротку інформацію про портрет МСП та опис вибірки опитування.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту його продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Офіційна статистика МСП в Україні: аналіз та пропозиції щодо вдосконаленняVitalii Riznyk
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
За підсумками 2016 року, на малі підприємства Тернопільщини припадало 33,5% від загального обсягу реалізованої продукції підприємств Тернопільщини.
У 2016 році майже чверть малих підприємств регіону працювала в сільському господарстві (23,4%). На торгівлю та промисловість припадало, відповідно, 19% та 16,1%. Ринок більшості МСП Тернопільщини (56,6%) обмежений власним регіоном.
Головними перешкодами для розвитку МСП були і є брак попиту, нестабільна політична ситуація та високі ставки податків.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
Моніторинг відбувається на основі індикаторів, аналіз зміни яких дозволяє робити висновки про розвиток МСП у регіоні, визначати напрямки регіональної політики, а в кінцевому підсумку – сприяти зростанню добробуту регіону.
Суб’єкти малого та середнього підприємництва (МСП) Херсонської області відіграють ключову роль в економіці регіону. У 2016 році на малі підприємства припадало 39,9% від обсягу реалізованої продукції усіх підприємств.
Малий бізнес виконує важливу соціальну функцію. У 2016 році на малих підприємствах було зайнято 34,8 тис. осіб (42,5% від усіх зайнятих на підприємствах або 8% від загальної кількості зайнятих працездатного віку у регіоні).
У 2016 році майже третина малих підприємств регіону працювала у секторі сільського господарства (33,4%). На торгівлю та промисловість припадало відповідно 22% та 11%. Ринок більш як половини МСП Херсонщини обмежений власним регіоном.
Презентація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ).
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Черкаської області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відслідковувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Вінницької області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відслідковувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Презентація Юрія Полувньова, Директора Департаменту статистики та звітності НБУ, на круглому столі «Статистика МСП та економічна політика». 29.11.2017. Київ. НБУ.
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Київської області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відстежувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Експортний профіль Херсонської області (2014-2015 роки): загальне бачення та ...USAID LEV
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється переважно центральними органами, але економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на місцевому рівні.
Суто в економічному плані масштаби, структура та динаміка експорту прямо впливають на такі показники розвитку регіону як валовий регіональний продукт, зайнятість, обсяги відрахувань до місцевих бюджетів тощо адже:
- експорт є каналом реалізації товарів та послуг (ринки збуту);
- експортне виробництво є чинником зайнятості (створення нових робочих місць та підвищення якості наявних);
- конкуренція на світових ринках вимагає постійного підвищення якості товарів та послуг та удосконалення системи управління підприємством та проактивного підходу до виробничо-комерційної діяльності;
- світові ринки постійно формують запит на розвиток нових виробництв та інновацій.
За таких умов об’єктивно виникає потреба в розробці такого інструменту політики, за допомогою якого можна було б регулярно відслідковувати тенденції експортної діяльності на рівні області з тим, щоб адекватно реагувати на проблеми, які не дозволяють повною мірою розвивати та реалізовувати експортний потенціал регіону. В якості такого інструменту Програма USAID ЛЕВ пропонує використовувати експортний профіль регіону та розробила відповідну методику його змістовного наповнення та використання.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Стратегія розвитку МСП Черкаської області на період до 2020 року USAID LEV
Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Черкаської області до 2020 року є документом регіональної політики розвитку малого та середнього підприємництва, розробленим у відповідності до принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи.
Проект Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва Черкаської області до 2020 року підготовлено на виконання доручення голови Черкаської обласної державної адміністрації від 3 листопада 2016 року №573 «Про робочу групу з розроблення проекту Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва в Черкаській області на 2017-2020 роки». Сприяння в підготовці цього документа надала Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Лідерство в економічному врядуванні» на запит Черкаської обласної державної адміністрації. Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» має на меті покращити діловий клімат шляхом втілення вагомих та сталих реформ у секторі МСБ на центральному й на регіональному рівнях. Програма висловлює подяку Черкаській ОДА за надані матеріали, які були використані при підготовці Стратегії.
Текст проекту підготовлено експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні»: Євгеном Ангелом, Ігорем Бураковським, Артуром Ковальчуком, Олександром Крініциним, Ольгою Красовською, Оксаною Кузяків (усі - ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій).
Презентація Регіонального профілю МСП Черекаської областіUSAID LEV
Профіль МСП показує який поточний стан МСП в регіоні та визначає проблемні моменти в секторі МСП. В майбутньому Профіль стане інструментом оцінки виконання Стратегії розвитку МСП. Дані для Профілю - це дані Держстату, опитування Щорічна оцінка ділового клімату, дані про політику сприяння МСП в регіону (оцінка запитів до регіональних органів державної влади).
Презентація Експортного профілю Черкаської областіUSAID LEV
Експортний профіль показує дані області, списки перспективних товарів, потенціал на товари області, перешкоди виходу на нові ринки, державну підтримку очима бізнесу. Попри дещо нижчі обсяги експорту Черкаської області, порівняно з середніми даними по Україні, Черкащина у 1,5 рази експортує більше, ніж імпортує. Черкащина експортує 393$ на одну особу.
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...USAID LEV
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Київської області до 2020 року є документом регіональної політики розвитку малого та середнього підприємництва, розробленим у відповідності до принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи.
В аналітичній записці представлено аналіз діючих загальнодержавних та місцевих нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері малого і середнього бізнесу, а також забезпечення соціальної підтримки та реабілітації ветеранів АТО, досліджено проблемні питання у цій галузі та розроблено пропозиції щодо їх вирішення на рівні Тернопільської області.
Аналітична записка підготовлена у рамках проекту розробки Дорожньої карти розвитку малого та середнього бізнесу демобілізованих учасників бойових дій в зоні АТО, який реалізується Громадською організацією «Центр стратегічного розвитку та реформ» (м. Тернопіль) за фінансової підтримки Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ). Програма USAID ЛЕВ впроваджується МБО «Фонд «Східна Європа» у партнерстві з ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» та ГО «Київський економічний інститут».
Результатом проекту окрім розробки самої Дорожньої карти буде також включення заходів Дорожньої карти повністю або частково до Обласної програми розвитку малого і середнього підприємництва Тернопільської області на 2017-2018 роки.
Підготовка цієї публікації стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ).
Погляди авторів, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
Published on Mar 9, 2017
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється переважно центральними органами, але економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на місцевому рівні.
Суто в економічному плані масштаби, структура та динаміка експорту прямо впливають на такі показники розвитку регіону як валовий регіональний продукт, зайнятість, обсяги відрахувань до місцевих бюджетів тощо адже:
- експорт є каналом реалізації товарів та послуг (ринки збуту);
- експортне виробництво є чинником зайнятості (створення нових робочих місць та підвищення якості наявних);
- конкуренція на світових ринках вимагає постійного підвищення якості товарів та послуг та удосконалення системи управління підприємством та проактивного підходу до виробничо-комерційної діяльності;
- світові ринки постійно формують запит на розвиток нових виробництв та інновацій.
За таких умов об’єктивно виникає потреба в розробці такого інструменту політики, за допомогою якого можна було б регулярно відслідковувати тенденції експортної діяльності на рівні області з тим, щоб адекватно реагувати на проблеми, які не дозволяють повною мірою розвивати та реалізовувати експортний потенціал регіону. В якості такого інструменту Програма USAID ЛЕВ пропонує використовувати експортний профіль регіону та розробила відповідну методику його змістовного наповнення та використання.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Презентація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ).
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Черкаської області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відслідковувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Вінницької області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відслідковувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Презентація Юрія Полувньова, Директора Департаменту статистики та звітності НБУ, на круглому столі «Статистика МСП та економічна політика». 29.11.2017. Київ. НБУ.
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Київської області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відстежувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Експортний профіль Херсонської області (2014-2015 роки): загальне бачення та ...USAID LEV
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється переважно центральними органами, але економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на місцевому рівні.
Суто в економічному плані масштаби, структура та динаміка експорту прямо впливають на такі показники розвитку регіону як валовий регіональний продукт, зайнятість, обсяги відрахувань до місцевих бюджетів тощо адже:
- експорт є каналом реалізації товарів та послуг (ринки збуту);
- експортне виробництво є чинником зайнятості (створення нових робочих місць та підвищення якості наявних);
- конкуренція на світових ринках вимагає постійного підвищення якості товарів та послуг та удосконалення системи управління підприємством та проактивного підходу до виробничо-комерційної діяльності;
- світові ринки постійно формують запит на розвиток нових виробництв та інновацій.
За таких умов об’єктивно виникає потреба в розробці такого інструменту політики, за допомогою якого можна було б регулярно відслідковувати тенденції експортної діяльності на рівні області з тим, щоб адекватно реагувати на проблеми, які не дозволяють повною мірою розвивати та реалізовувати експортний потенціал регіону. В якості такого інструменту Програма USAID ЛЕВ пропонує використовувати експортний профіль регіону та розробила відповідну методику його змістовного наповнення та використання.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Стратегія розвитку МСП Черкаської області на період до 2020 року USAID LEV
Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Черкаської області до 2020 року є документом регіональної політики розвитку малого та середнього підприємництва, розробленим у відповідності до принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи.
Проект Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва Черкаської області до 2020 року підготовлено на виконання доручення голови Черкаської обласної державної адміністрації від 3 листопада 2016 року №573 «Про робочу групу з розроблення проекту Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва в Черкаській області на 2017-2020 роки». Сприяння в підготовці цього документа надала Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Лідерство в економічному врядуванні» на запит Черкаської обласної державної адміністрації. Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні» має на меті покращити діловий клімат шляхом втілення вагомих та сталих реформ у секторі МСБ на центральному й на регіональному рівнях. Програма висловлює подяку Черкаській ОДА за надані матеріали, які були використані при підготовці Стратегії.
Текст проекту підготовлено експертами Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні»: Євгеном Ангелом, Ігорем Бураковським, Артуром Ковальчуком, Олександром Крініциним, Ольгою Красовською, Оксаною Кузяків (усі - ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій).
Презентація Регіонального профілю МСП Черекаської областіUSAID LEV
Профіль МСП показує який поточний стан МСП в регіоні та визначає проблемні моменти в секторі МСП. В майбутньому Профіль стане інструментом оцінки виконання Стратегії розвитку МСП. Дані для Профілю - це дані Держстату, опитування Щорічна оцінка ділового клімату, дані про політику сприяння МСП в регіону (оцінка запитів до регіональних органів державної влади).
Презентація Експортного профілю Черкаської областіUSAID LEV
Експортний профіль показує дані області, списки перспективних товарів, потенціал на товари області, перешкоди виходу на нові ринки, державну підтримку очима бізнесу. Попри дещо нижчі обсяги експорту Черкаської області, порівняно з середніми даними по Україні, Черкащина у 1,5 рази експортує більше, ніж імпортує. Черкащина експортує 393$ на одну особу.
Торговельне регулювання в Україні: Як знизити витрати українських МСП для вих...USAID LEV
За оцінками опитаних підприємців та експертів зменшення кількості дозвільних документів для експорту, спрощення процесу проходження митного очищення, в тому числі в частині впровадження попередніх рішень до прибуття товарів, автоматизація всього процесу оформлення експортних документів та запровадження системи «єдиного вікна» стимулюватимуть зростання експортних потоків. Такий клімат сприятиме зростанню транзиту товарів через територію України, інтеграції підприємств та окремих підприємців у міжнародні виробничі ланцюги та зниженню рівня корупції, що зробить процес експорту більш прозорим, передбачуваним та менш витратним.
До того ж інформаційна підтримка у вигляді онлайн порталів з інформацією щодо потенційних партнерів та ринків, практичними порадами щодо фінансування та ведення зовнішньої торгівлі матиме вагоме значення для розвитку підприємництва.
Стратегія розвитку малого та середнього підприємництва Київської області до 2020 року є документом регіональної політики розвитку малого та середнього підприємництва, розробленим у відповідності до принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи.
В аналітичній записці представлено аналіз діючих загальнодержавних та місцевих нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері малого і середнього бізнесу, а також забезпечення соціальної підтримки та реабілітації ветеранів АТО, досліджено проблемні питання у цій галузі та розроблено пропозиції щодо їх вирішення на рівні Тернопільської області.
Аналітична записка підготовлена у рамках проекту розробки Дорожньої карти розвитку малого та середнього бізнесу демобілізованих учасників бойових дій в зоні АТО, який реалізується Громадською організацією «Центр стратегічного розвитку та реформ» (м. Тернопіль) за фінансової підтримки Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ). Програма USAID ЛЕВ впроваджується МБО «Фонд «Східна Європа» у партнерстві з ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» та ГО «Київський економічний інститут».
Результатом проекту окрім розробки самої Дорожньої карти буде також включення заходів Дорожньої карти повністю або частково до Обласної програми розвитку малого і середнього підприємництва Тернопільської області на 2017-2018 роки.
Підготовка цієї публікації стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ).
Погляди авторів, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
Published on Mar 9, 2017
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється переважно центральними органами, але економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на місцевому рівні.
Суто в економічному плані масштаби, структура та динаміка експорту прямо впливають на такі показники розвитку регіону як валовий регіональний продукт, зайнятість, обсяги відрахувань до місцевих бюджетів тощо адже:
- експорт є каналом реалізації товарів та послуг (ринки збуту);
- експортне виробництво є чинником зайнятості (створення нових робочих місць та підвищення якості наявних);
- конкуренція на світових ринках вимагає постійного підвищення якості товарів та послуг та удосконалення системи управління підприємством та проактивного підходу до виробничо-комерційної діяльності;
- світові ринки постійно формують запит на розвиток нових виробництв та інновацій.
За таких умов об’єктивно виникає потреба в розробці такого інструменту політики, за допомогою якого можна було б регулярно відслідковувати тенденції експортної діяльності на рівні області з тим, щоб адекватно реагувати на проблеми, які не дозволяють повною мірою розвивати та реалізовувати експортний потенціал регіону. В якості такого інструменту Програма USAID ЛЕВ пропонує використовувати експортний профіль регіону та розробила відповідну методику його змістовного наповнення та використання.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
ВВП – растет, инфляция - падает: Прогноз на три года и 35 страницMinfinDocs
Инфляция прогнозируется экспертами на уровне 12,2% в 2017 году (в расчете декабрь к декабрю предыдущего года), 8% - в 2018 году, 5,9% - в 2019 году, 5% - в 2020 году.
ВВП України в 2018 році зросте до 3,2% — прогнозMinfinDocs
Зростання ВВП України в 2018 році очікується на рівні 3,2% за інфляції (грудень до грудня) 9,7%, в наступному році він незначно сповільниться до 3,1%, а в 2020 дещо прискориться — до 3, 3%.
Бюджет України 2017: підсумки І-го півріччяUIFuture
Макроекономічні показники та Держаний бюджет України 1
Ключові показники зведеного бюджету України у І півр. 2017 3
Виконання Державного бюджету України у І півріччя 2017 5
Доходи Державного бюджету України 5
Видатки Державного бюджету України 6
Фінансування Державного бюджету України 8
Резюме 9
У 2017 р. економіка України продовжує відновлюватися, але темпи зростання залишаються досить слабкими. Транспортна блокада Донбасу і націоналізація підприємств ОРДЛО внесли свій негативний внесок і частково нівелювали позитивний ефект від покращення зовнішньої кон'юнктури. Зростання світових цін на більшість груп сировинних товарів – залізну руду, метали – перевершило прогнози МВФ і Світового банку.
Опитування керівників підприємств, проведеного Національним банком України у ...mResearcher
Бізнес продовжує зберігати оптимістичні очікування відносно макроекономічної ситуації в Україні у 2018 році. Зокрема, зростання споживчих цін у цей період очікується на рівні 10.4% (у минулому кварталі – 10%).
Similar to Експортний профіль Львівської області (2016-2017 роки) (20)
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
Період моніторингу: з 1 січня по 15 лютого 2024 року
У цьому випуску:
Парламент погодив норми Податкового кодексу України з Митним тарифом України
Уряд вніс технічні зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Держмитслужба затвердила формат обміну даними з магазинами безмитної торгівлі
Підготовлено чергові зміни до Митного кодексу України в контексті його наближення до норм ЄС
Держмитслужба разом із молдовськими колегами запустила спільний контроль у п/п “Кучурган-Новосавицьке” для залізничного сполучення
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
На порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» додано можливість перегляду митної декларації в актуальному стані - із урахуванням коригувань
На двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей» Закарпатської митниці - буде встановлено сучасні модульні конструкції
Одним з пріоритетів у повоєнній відбудові України повинна стати безбар’єрність, адже в результаті війни суттєво зростає кількість осіб з інвалідністю - впевнена Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). Своє бачення майбутньої безбар’єрної України вона представила під час обговорення лютневого моніторингу “Контролю витрат на відновлення України” консорціуму RISE, в який входить ІЕД.
Як пояснює Бетлій, наразі лише 22% обстежених Мінсоцполітики адміністратвних будівель є доступними, ще 32% – частково доступними. Найкраща ситуація — у ЦНАПах та закладах охорони здоров’я. Найгірша — у будинках, де розташовані органи держвлади.
На думку експертки, для покращення ситуації важливо ухвалити Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Ця стратегія має на меті сформувати загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності.
Також, як вважає Бетлій, надзвичайно важливим є підвищення обізнаності о принципах безбар’єрності на місцях. Місцеві органи влади повинні включати принципи безбар’єрності при підготовці планів та програм відновлення. А громадська ініціатива спонукати чиновників швидше впроваджувати зміни. Крім того, потрібна подальша зміна будівельних стандартів та їх гармонізація з правилами ЄС.
Загалом, як витікає з оприлюдненої 15 лютого третьої редакції звіту про потреби відновлення України (RDNA-3), який відображає узгоджені оцінки Світового банку, ЄС та ООН загальна сума прямих збитків України внаслідок російської агресії становить $152,5 млрд, а потреби коштів на відновлення – $486 млрд. Звіт охоплює період з 24 лютого 2022-го по 31 грудня 2023-го.
Оцінка потреб у відновленні на 2024 рік становить $15 млрд, або 2% від загальних потреб. Втім, навіть за таких цифр у 2024 році брак фінансування становить $9,5 млрд, чи 62% від необхідного обсягу.
Дискусію можна подивитися на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=YLtuUJpz2kg
Long-term prospects are on the rise, and uncertainty is gradually subsiding. However, the current recovery is at a standstill, plagued by business apprehensions regarding security, labor shortages, and demand issues. This encapsulates the sentiment among businesses in January 2024, as revealed by the research conducted by the IER team as part of the 21st #NRES monthly enterprise survey.
Of the surveyed enterprises, 56% reported that 2023 met their expectations, with 8% even surpassing expectations. Notably, there's a correlation between meeting 2023 expectations and enterprise size, with 77% of large enterprises reporting meeting or exceeding expectations compared to only 54% among micro-businesses.
"The results we obtained are quite optimistic. Given the turbulence experienced by Ukrainian businesses in 2023, I didn't expect to see such figures. It indicates that most enterprises are realistic in their planning," remarked Oksana Kuziakiv, executive director of IED.
According to the survey, three-month uncertainty regarding new orders and headcount expectations decreased among surveyed businesses (though it increased for exports). Uncertainty over the 6-month economic outlook decreased overall but rose for exports.
In addition to heightened uncertainty surrounding export prospects, surveyed companies also reported reduced exports. 34% of respondents had to decrease their exports in January compared to 20% in December. Meanwhile, the proportion of enterprises reporting increased exports dropped from 31% to 19%.
Overall, production indicators of surveyed enterprises worsened in January compared to December. The percentage of enterprises reducing production rose from 16.8% to 23.2%, and employment rates decreased slightly, with businesses facing challenges in finding qualified workers. However, Kuziakiv noted that the decline in employment might also be a seasonal trend.
Moreover, in January 2024, the index of business activity recovery worsened, with the proportion of enterprises reporting better business activity than the previous year decreasing from 64% in December to 56% in January.
The most cited obstacles to production growth among interviewed entrepreneurs include the war and unfavorable security situation, low demand, a shortage of qualified workers, and an unfavorable regulatory climate. However, corruption and pressure from law enforcement agencies were not deemed significant problems, according to the study.
Furthermore, over a fifth of surveyed Ukrainian enterprises identified lifting the blockade of western borders as a necessary change to improve the business climate in the country. For the first time, the survey also inquired about the impact of border closures on their businesses.
The survey included 552 enterprises from 21 regions of Ukraine operating in the manufacturing industry, retail, and agribusiness sectors. It was conducted from January 16 to 31, 2024.
Monthly Economic Monitoring of Ukraine
No.229, February 2024
Resume
• According to the IER, the real GDP growth rate was 3.1% yoy in January 2024.
• The power system remains balanced despite russian shelling. Due to the cold weather, industry and the population increased electricity consumption.
• The Ukrainian Sea Corridor is working well, but trucks at the border are blocked again. Exports by sea in January amounted to 8.7 m tons, and another 2.7 m tons were transported by rail.
• The strike of Polish farmers hinders Ukraine's foreign trade. Since February 12, they have blocked five border crossing points on the Ukrainian-Polish border.
• The current account deficit in 2023 was 5.5% of GDP. The key factors are sharply increased goods trade deficit against reduced grants and expanded investment payments.
• In January 2024, a minimal amount of external financial assistance was received. Expenditures were significantly lower than planned.
• The EU almost approved aid to Ukraine, while a heated debate continues in the United States.
• At the beginning of 2024, consumer inflation decelerated to 4.7% yoy. It was below 5% for the first time since 2020.
• The hryvnia stabilized in 2024 due to a better balance between exports and imports.
• The NBU left the key policy rate at 15% per annum in January and confirmed that there are currently no plans to reduce the rate significantly in 2024.
Місячний Економічний Моніторинг України
№229, лютий 2024 року
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП становили 3,1% дпр у січні 2024 року
• Енергосистема зберігає збалансованість попри російські обстріли. Через холодну погоду зростає споживання електроенергії як промисловістю, так і населенням.
• Український морський коридор працює добре, але знову заблокований автотранспорт. Експорт морським транспортом в січні становив 8,7 млн т, ще 2,7 млн т перевезли залізницею.
• Страйк польських фермерів перешкоджає зовнішній торгівлі України. З 12 лютого ними заблоковано п’ять пунктів пропуску на україно-польському кордоні.
• Дефіцит рахунку поточних операцій у 2023 році склав 5.5% від ВВП. Ключові фактори – різке збільшення дефіциту торгівлі товарами на тлі скорочення грантової допомоги та розширення інвестиційних виплат.
• У січні 2024 року надійшла надзвичайна мала сума зовнішньої фінансової допомоги. Видатки були суттєво нижчі за план.
• ЄС майже схвалив допомогу Україні, тоді як в США тривають гарячі дебати.
• На початку 2024 року споживча інфляція сповільнилась до 4,7 % дпр. Вона була нижча 5% вперше з 2020 року.
• Гривня стабілізувалась у 2024 році через кращий баланс між експортом та імпортом
• НБУ залишив облікову ставку на рівні 15% річних у січні і підтвердив, що значного зниження ставки у 2024 році наразі не планується
New Monthly Enterprises Survey. Issue 20. (12.2023) Ukrainian Business in Wartime
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 20-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for December 2023.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 20-th wave lasted from December 13 to December 31, 2023. The enterprise managers compared the work results in December 2023 with November, assessed the indicators at the time of the survey (December 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In December, 535 companies were surveyed.
Main results of the 20-th monthly enterprise survey:
• In December 2023, Ukrainian business considered danger the most acute problem, but entrepreneurs continued to adapt to work in war conditions.
• Despite the deteriorating security situation and high uncertainty affecting long-term plans, businesses are showing resilience by focusing on finding solutions for the present and the near future.
• Business activity recovery index remains high for two months in a row. Production indicators improved in December compared to November.
• Production expectations in the short term are positive but have not been growing for several months.
• Long-term expectations worsened for the first time, although the percentage of "optimists" still outweighs "pessimists."
• Half-yearly expectations regarding the business activity at the enterprise and the overall economic environment have not changed compared to November, but the annual trend towards a gradual deterioration of the values is recorded.
• Employment indicators continued their seasonally slowing trend, while the labor market experienced a shortage of both unskilled and skilled workers.
• In December, the list of obstacles changed significantly; security issues and "labor shortages" ranked 1st and 2nd, with price increases obtained 3rd place.
• Negative assessments of the government's economic policy decreased, and the percentage of neutral ones increased.
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
Експортний профіль Львівської області (2016-2017 роки)
1. Експортний профіль Львівської області
(2016-2017 роки)1
Вступ
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту його продукції.
За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб збільшення обсягів
реалізації продукції та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання
зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати
такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та
якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі
функціонування експортерів товарів та послуг
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного
планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо
адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
1
Станом на 17 жовтня 2017 року
2. 2
1. Економіка Львівської області: короткий огляд
Площа Львівської області становить 3,6% від загальної території України й дорівнює 21,8 тис. кв. км.
Чисельність наявного населення станом на 01.08.2017 р. – 2530 тис. осіб2
.
У 2016 році у Львівській області налічувалося 114 649 малих та середніх підприємств, включаючи
фізичних осіб-підприємців (ФОП). Із них 820 відносилися до категорії середніх, 14 749 до категорії малих
(включаючи мікро) підприємств та 99 088 фізичних осіб-підприємців (ФОП). Водночас, в області
функціонувало 17 великих підприємств, діяльність яких значною мірою впливала на економіку регіону.
Таблиця 1. Структура сектору МСП області в 2016 році3
Підприємства за розміром Кількість підприємств
Суб’єкти МСП (включаючи ФОП) 114 657
Фізичні особи-підприємці (ФОП) 99 088
Малі 14 749 ( у т. ч. мікро 12 225)
Середні 820
Великі 17
2
За даними Державної служби статистики України
3
За даними Головного управління статистики у Львівській області
http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/year/2016/t099916_1.pdf
http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/express/2017/V0804_236.pdf.
3. 3
2. Львівська область на світових ринках: основні показники
Обсяг експорту товарів Львівської області за 8 місяців 2017 року склав 979,169 млн. дол. США, що на
22,6% більше аналогічного показника 2016 року. При цьому, в області спостерігається негативне сальдо
в торгівлі товарами в розмірі 381,058 млн. дол. США. Імпорт товарів за цей же період зріс на 29,4% - до
1 360,225 млн. дол. США.
Експорт послуг за 6 місяців 2017 року склав 369,7 млн. дол. США, а імпорт - 50,2 млн. дол. США.
За показниками зовнішньої торгівлі, Львівська область є лідером серед пілотних регіонів4
Програми
USAID ЛЕВ. Зокрема, у 2016 році в області зафіксовано найбільший обсяг експорту послуг і другий за
значенням обсяг експорту товарів порівняно з іншими пілотними регіонами Програми.
У 2016 році коефіцієнт покриття експорту імпортом (товарів і послуг) становив 0,95, що є досить низьким
показником не тільки серед пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ, а й у середньому по Україні, який
складає 1,03. Водночас, показник обсягів експорту в розрахунку на 1 особу у Львівській області склав
496,5 дол. США, що є найкращим показником після Київської області та порівняно з іншими пілотними
регіонами Програми.
Таблиця 2. Показники зовнішньої торгівлі Львівської області, пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ та України в цілому
Рік Показники Львівська Тернопільська Вінницька Херсонська Київська Україна
2016 Обсяг експорту товарів, млн. дол. США 1 275,6 294,3 983,0 246,6 1 705,1 36 361,7
2016 Питома вага в експорті товарів України 3,51% 0,81% 2,70% 0,68% 4,69% 100%
2016 Обсяг імпорту товарів, млн. дол. США 1 699,4 274,9 299,4 166,3 2 951,6 39 249,8
2016 Питома вага в імпорті України 4,33% 0,70% 0,76% 0,42% 7,52% 100%
2016 Обсяг експорту послуг, млн. дол. США 397,9 41,8 64,9 31,2 207,2 9 631,4
2016 Питома вага в експорті послуг України 4,13% 0,43% 0,67% 0,32% 2,15% 100%
2016 Обсяг імпорту послуг, млн. дол. США 67,0 5,7 17,9 5,0 201,3 5 304,7
2016 Питома вага в імпорті послуг України 1,26% 0,11% 0,34% 0,09% 3,79% 100%
2016
Загальний обсяг експорту товарів і
послуг, млн. дол. США
1 673,5 336,1 1 047,8 277,8 1 912,3 45 993,1
2016
Загальний обсяг імпорту товарів і
послуг, млн. дол. США
1 766,5 280,6 317,3 171,4 3 152,9 44 554,5
2016
Коефіцієнт покриття експортом
імпорту5 0,95 1,2 3,30 1,62 0,61 1,03
2016 Обсяг експорту на 1 особу, дол. США6 496,5 270,9 607,9 231,4 978,8 1 078
2016* Питома вага експорту в реалізації МСП 25% ** 26% ** 21% 28%
2016***
Питома вага експорту у валовому
регіональному продукті
45,5% 33,2% 42,7% 22,0% 46,2% 57,9%
Джерела: Державна служба статистики України, Управління статистики Львівської області та власні розрахунки ГО “Інститут
економічних досліджень та політичних консультацій”.
* Дані реалізації МСП без урахування ФОПів.
** Дані вилучено з метою забезпечення виконання вимог Закону України "Про державну статистику" щодо конфіденційності
інформації.
*** Власні розрахунки.
Аналіз показників зовнішньої торгівлі Львівської області з аналогічними даними інших пілотних регіонів
Програми USAID ЛЕВ та України в цілому вказує на значний рівень реалізації експортного потенціалу
регіону. За підсумками 2016 року, питома вага експорту в реалізації МСП області становила 25%, що є
одним із найкращих показників порівняно з іншими пілотними регіонами Програми USAID ЛЕВ, але
4 Пілотними регіонами Програми USAID ЛЕВ, крім Львівської області, також є: Вінницька, Київська, Тернопільська та Херсонська
області
5 Коефіцієнти розраховано на підставі даних Державної служби статистики України
6
Дані Моніторингу соціально-економічного розвитку України за січень - червень 2017 року (Міністерство регіонального
розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України)
http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2017/07/Reytingova-otsinka-za-2016-rik-prezentatsiyni-materiali.pdf.
4. 4
поступається середньому показнику в Україні. За показником питомої ваги експорту області у валовому
регіональному продукті Львівщина займає друге місце серед інших пілотних регіонів Програми USAID
ЛЕВ після Київської області з показником у 45,5%.
3. Експорт Львівської області: основні характеристики
У цілому спостерігається зростання експортних поставок як на рівні України в цілому, так і підприємств
Львівської області зокрема (Див. Рисунок 1).
За даними Головного управління статистики у Львівській області, зростання експорту Львівських
підприємств у січні - серпні 2017 року порівняно з січнем – серпнем 2016 року зумовлено збільшенням
поставок цукру та кондитерських виробів із цукру в 11,2 рази, жирів та олій – на 48,1%, меблів – на
44,4% та електротехнічного обладнання – на 28,3%. Це пов’язано зі зростанням попиту на українську
продукцію та активізацією експортної діяльності львівських підприємств.
Рисунок 1. Динаміка експорту Львівської області та України
Протягом січня - серпня 2017 року найбільшими країнами-покупцями товарів, що експортувалися
підприємствами Львівської області, були Польща, Німеччина, Чехія та Данія, на які припало більше 50%
усіх експортних поставок продукції регіону.
Водночас, 55% експорту послуг із Львівщини протягом січня - червня 2017 року здійснювалося до 3-х
країн: Німеччини, Польщі та Мальти (Див. Таблицю 3)7
.
7 http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/oper/2017/t100817_1.pdf
http://www.lv.ukrstat.gov.ua/ukr/si/oper/2017/t100617_3.pdf
5. 5
Таблиця 3. Географічна структура експорту товарів та послуг підприємствами Львівської області8
Обсяг експорту товарів
за 8 місяців 2017 року
Обсяг експорту послуг
за 6 місяців 2017 року
Країна млн. дол. США
Питома
вага
Країна млн. дол. США
Питома
вага
Польща 269,0 27,5% Німеччина 57,3 26,4%
Німеччина 122,4 12,5% Польща 31,1 14,3%
Чехія 67,3 6,9% Мальта 25,7 11,8%
Данія 64,1 6,5% Данія 22,7 10,2%
РФ 26,2 2,7% США 16,9 7,8%
Словаччина 25,0 2,6% Іспанія 12,8 5,9%
Румунія 24,7 2,5% Велика Британія 6,0 2,8%
Угорщина 23,9 2,4% Канада 4,1 1,9%
Індія 23,4 2,4% Нідерланди 3,8 1,7%
Портуґалія 21,8 2,2% Бельґія 3,5 1,6%
Бельгія 21,0 2,1% Чехія 3,5 1,6%
Іспанія 19,3 2,0% Швеція 3,2 1,5%
Білорусь 19,1 1,9% Австрія 2,9 1,4%
Інші 252,0 25,7% Інші 22,0 10,1%
Усього 979,2 100% Усього 217,0 100%
Що стосується товарної номенклатури експорту області, то її основу традиційно складають
електротехнічне обладнання, продукти рослинного походження, зокрема зернові культури, текстильні
матеріали та вироби з них, промислові товари, зокрема меблі та іграшки, деревина та вироби з неї,
готові харчові продукти (Див. Рисунок 2).
8
За даними Головного управління статистики у Львівській області
http://www.lv.ukrstat.gov.ua.
6. 6
Рисунок 2. Основні групи товарів, що експортувалися Львівською областю у січні-серпні 2017 року*9
* - згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Аналіз показників експорту послуг за перше півріччя 2017 року вказує на домінування в експорті послуг
із переробки матеріальних ресурсів (49,2%), послуг у сфері телекомунікацій та IT (30,9%). На ці групи
припадає 80,1% усього обсягу експорту послуг із регіону (Див. Рисунок 3). З урахуванням об’єктивних
особливостей регіону існує значний потенціал до зростання в абсолютному вимірі та збільшення
питомої ваги експорту транспортних послуг, а також послуг, пов’язаних із подорожами. Місцевій владі
варто сконцентрувати зусилля на сприянні діяльності підприємств саме в зазначених сферах, які мають
значний потенціал до зростання.
Рисунок 3. Основні групи послуг, що експортувалися Львівською областю в січні - червні 2017 року10
9 За даними Головного управління статистики у Львівській області
10 За даними Головного управління статистики у Львівській області
7. 7
4. МСП області: перешкоди виходу на нові ринки
Дослідження “Щорічна оцінка ділового клімату” (ABCA) 2016 показало, що питома вага підприємств-
експортерів Львівської області переважає питому вагу підприємств, які здійснюють імпорт. Зокрема, за
даними опитування, 15% МСП Львівщини є експортерами, і тільки 9% - імпортерами. При цьому,
показник кількості МСП-експортерів у середньому по Україні складає 12%, а імпортерів - 11%.
У ході дослідження ABCA 2016 майже 52% опитаних МСП Львівщини заявили, що не планують виходити
на нові ринки збуту протягом наступних двох років. Цей показник майже збігається із середнім
значенням по Україні, що становить 54%. Водночас, серед тих підприємств Львівської області, які мають
намір опановувати нові ринки, 46% заявили, що планують вийти на ринок ЄС, а 31% - на ринки інших
держав.
За даними зазначеного дослідження, основними перешкодами виходу МСП області на нові ринки є:
відсутність партнерів за кордоном, недостатність фінансових можливостей, складність і тривалість
процедур оформлення експортних документів, конкуренція, недостатність наявного попиту на товари й
послуги, складність в адаптації продукції до потреб нових ринків, а також непередбачуваність
торговельної політики України (Див. Рисунок 4).
Рисунок 4. Причини, через які МСП не планують виходити на нові ринки
Джерело: АBCA
8. 8
Зокрема, саме брак партнерів за кордоном стримує 33% опитаних МСП від виходу на зовнішні ринки.
Також вагомою перешкодою для 28% опитаних є брак фінансових можливостей.
Аналіз цих даних вказує на наявність декількох груп перешкод. Одна з них пов’язана з суб’єктивною
спроможністю підприємців адаптуватися до нових викликів та використовувати нові можливості, у т. ч.
на зовнішніх ринках. Інша група пов’язана зі сферою відповідальності держави, яка має створити кращі
умови для здійснення підприємницької діяльності. Водночас, є також об’єктивні чинники, що формують
середовище, у якому працюють МСП.
Центральні та місцеві органи влади мають бути зацікавлені в розвитку малих і середніх підприємств та їх
виході на зовнішні ринки. Мова йде про необхідність формування комплексу заходів, що сприятимуть
інтернаціоналізації малих і середніх підприємств. І хоча вирішення багатьох зазначених проблем
вимагає відповідних рішень на загальнонаціональному рівні, можна багато чого зробити на рівні
регіону.
У таких умовах необхідність здійснення заходів зі спрощення процедур торгівлі стає важливим
фактором не тільки для підприємців Львівщини. І саме в цьому полягає відповідальність держави, яка
повинна створити сприятливі умови для експортної діяльності таких підприємств. Державна політика та
законодавство у сфері зовнішньої торгівлі мають бути прогнозованими, а процедури ухвалення рішень
прозорими та зрозумілими.
9. 9
5. Державна підтримка очима бізнесу
Результати “Щорічної оцінки ділового клімату” (ABCA) 2016 засвідчили, що малий та середній бізнес
Львівської області потребує, насамперед, створення державою сприятливих умов для ведення бізнесу, а
не прямої державної підтримки. Це відповідає настроям підприємництва в Україні в цілому.
Опитування виявило, що пріоритетними інструментами державної підтримки виробничо-комерційної
діяльності в цілому та виходу на зовнішні ринки зокрема бізнес вбачає у зменшенні кількості документів
для ведення підприємницької діяльності та спрощенні податкового адміністрування. Зокрема, 86%
опитаних підприємств Львівщини вважають, що необхідно спростити адміністрування податків. Майже
стільки ж опитаних виступають за зменшення кількості документів для ведення підприємницької
діяльності. Значну підтримку серед опитаних (82%) має ідея створення єдиного інформаційного ресурсу
для підприємців, який би висвітлював правила ведення бізнесу, а також інформував щодо останніх змін
та нововведень у цій сфері.
Таким чином, очікуваними заходами державної політики з покращення бізнес-клімату для МСП
Львівської області є:
• спрощення податкового адміністрування;
• зменшення кількості документів, необхідних для ведення підприємницької діяльності;
• створення єдиного інформаційного ресурсу для підприємців;
спрощення доступу МСП до державних закупівель (Див. Рисунок 5).
11. 11
6. Заходи з просування експорту у Львівській області
Документи політики:
o Стратегія розвитку Львівської області на період до 2020 року (завдання
1.1.6. Збільшення/диверсифікація високотехнологічного експорту та імпортозаміщення;
операційна ціль 1.2: високотехнологічна економіка - стимулювання бізнесу до
збільшення/диверсифікації високотехнологічного експорту; збільшення частки експорту
високотехнологічної продукції);
o План заходів із реалізації у 2017 – 2018 роках Стратегії розвитку Львівської області на період до
2020 року (завдання 1.1.6. Збільшення/диверсифікація високотехнологічного експорту та
Імпортозаміщення; завдання 4.1.8. Нарощування експортного потенціалу сільського
господарства);
o Програма соціально-економічного та культурного розвитку Львівської області на 2017 рік (цілі й
пріоритети: супровід існуючих та залучення нових інвесторів для розвитку економіки
Львівщини; кредитування малого бізнесу; підтримка ініціатив громад, у тому числі через
обласний конкурс мікропроектів);
o Програма підвищення конкурентоспроможності Львівської області на 2016-2020 роки
(передбачено створення інвестиційного порталу області, який буде використовуватися для
інформування, у т. ч. експортерів, про міжнародні події та можливу співпрацю).
Діалог влади та бізнесу забезпечується через:
o Регіональну раду підприємців, яка забезпечує зворотний зв’язок між обласною державною
адміністрацією, керівниками малих та середніх підприємств, бізнес-асоціацій;
o Комітет підприємців Львівщини, діяльність якого спрямована на формування чітких та
справедливих правил стосунків між владними органами та бізнесом;
o Комітет із питань зовнішньоекономічної діяльності Львівської ТПП, метою діяльності якого є
більш ефективне використання підприємницьких ініціатив, розвиток підприємницького
самоврядування;
o Центр підтримки експорту при ТПП Львівської області консультує щодо здійснення експортної
діяльності та підтримує на світових ринках;
o Регіональні інституції з підтримки експортної діяльності.
Інформаційно-інвестиційні заходи:
o “Міжнародний економічний форум” (м Львів);
o Форум місцевого розвитку (м. Трускавець);
o Місцеві та виїзні виставково-ярмаркові заходи, у яких беруть участь підприємства регіону;
Проекти технічної допомоги:
o Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні" (ЛЕВ);
o Проект “Розвиток молочного бізнесу в Україні”, фінансується Департаментом закордонних справ,
торгівлі та розвитку Канади (DFATD) та Урядом Канади.
12. 12
Висновки
Серед переваг Львівської області для розвитку експортної діяльності МСП можна назвати такі фактори,
як наближеність до кордонів з ЄС, наявність адміністративних кордонів із 5-ма областями України,
значна туристична інфраструктура (у т. ч. природний потенціал: ліси, мінеральні джерела, грязі); траса
Львів - Чоп, наявність таких розвинутих галузей, як машинобудування, легка промисловість та IT.
Серед викликів щодо розвитку експортного потенціалу регіону можна назвати несприятливе
економічно-правове середовище, складний доступ до місцевих ресурсів, брак фахівців робітничих
професій, відтік робочої сили за кордон, а також якість доріг.
У цілому ж реалізація експортного потенціалу регіону залежить, серед іншого, від проактивної позиції
бізнесу області, а також ефективності та послідовності зусиль місцевої влади, спрямованих на створення
сприятливих для розвитку підприємницької діяльності умов в цілому та експорту зокрема.
Порівняно з минулорічними показниками експортна діяльність регіону покращилась. На це вплинула
активна діяльність у цьому напрямку органів місцевої влади та самоврядування, проактивна позиція
підприємництва, а також відкриття нових експортоорієнтованих підприємств у регіоні. Позитивну роль
відіграє Угода про Асоціацію між Україною та ЄС.
Експортний профіль області - це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив
розвитку експорту в регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на
розвиток області. Моніторинг відбувається на основі низки індикаторів, відстеження зміни яких
дозволяє робити висновки щодо розвитку експортної діяльності в регіоні, визначати напрямки
регіональної політики, збільшувати її ефективність, а в кінцевому підсумку – сприяти зростанню
добробуту регіону.
Експортний профіль може використовуватись як основа для підготовки щорічного звіту про стан та
перспективи розвитку експорту регіону, який готуватиметься регіональною владою, а також для
планування та оцінки ефективності заходів підтримки експорту.
Застереження:
Окремі статистичні дані, наведені в Експортному профілі, можуть бути уточнені Державною службою
статистики в майбутньому. Уточнені дані можуть дещо відрізнятись, хоча відмінності, зазвичай, є
незначними.
Цей документ підготовлено в рамках реалізації завдань Програми USAID "Лідерство в економічному
врядуванні" (ЛЕВ).
13. 13
Погляди авторів, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США з
міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
14. 14
Додаток до Експортного профілю
Львівської області
1. Орієнтовний перелік товарних груп, які можуть постачатися на експорт підприємствами
Львівської області
Таблиця 1. Потенційні ринки реалізації деяких товарних груп, які можуть експортуватися Львівською областю
Код
УКТ ЗЕД*
Назва товарної групи
0201 М’ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене
0202 М’ясо великої рогатої худоби, морожене
0207
М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці, зазначеної в товарній позиції 0105, свіжі,
охолоджені або морожені
1001 Пшениця і суміш пшениці
1003 Ячмінь
1005 Кукурудза
1703 Патока (меляса)
1205 Насіння свиріпи або ріпаку
2304 Макуха
2306
Макуха та інші тверді відходи і залишки, за винятком відходів товарної позиції 2304 або
2305
0407 Яйця птахів у шкаралупі, свіжі, консервовані або варені
4401 Деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків тощо
4403 Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню
4407
Лісоматеріали розпиляні або розколоті вздовж, розділені на шари або лущені, стругані або
нестругані, шліфовані або нешліфовані, які мають або не мають торцеві з’єднання,
завтовшки більш як 6 мм
4805 Інші папір та картон, некрейдовані, у рулонах або в аркушах
4810
Папір та картон, покриті з одного або двох боків каоліном (китайською глиною) або іншими
неорганічними речовинами, з використанням сполучної речовини або без неї
4818
Папір туалетний та аналогічний папір, целюлозна вата або полотно з целюлозних волокон
господарсько-побутового або санітарно-гігієнічного призначення
4819
Ящики, коробки, мішки, пакувальні пакети та інша тара з паперу, картону, целюлозної вати
або полотна з целюлозних волокон; коробки для картотек, лотки для листів та аналогічні
вироби з паперу та картону
7308
Металоконструкції (за винятком збірних будівельних конструкцій товарної позиції 9406) та їх
частини
9405 Лампи (світильники) та освітлювальне обладнання, включаючи прожектори та їх частини
9403 Інші меблі та їхні частини
* - відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності
15. 15
2. Найбільші світові імпортери деяких товарів, які може експортувати Львівська область
У Таблиці 2 наведено перелік 10 країн – найбільших світових імпортерів окремих категорій товарів, що
можуть експортуватися Львівською областю станом на 2016 рік.11
Перелік товарів сформовано на основі
даних Таблиці 1 цього Додатку.
Російська Федерація може розглядатись як ринок для українських товарів лише за умови припинення
агресії та торговельної війни проти України.
Таблиця 2. Потенційні ринки реалізації деяких товарних груп, які можуть експортуватися Львівською областю
УКТ ЗЕД Країна імпортер
Імпорт у 2016 році,
тис. дол. США
%
0201 М’ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене
Світовий обсяг 20424862 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 10571193 52%
2 США 2738642 13%
3 Японія 1656324 8%
4 Чилі 818443 4%
5 Мексика 689145 3%
6 Канада 566754 3%
7 Корeйська Республіка 547061 3%
8 РФ 290496 1%
9 Тайпей, КНР 264357 1%
10 Об'єднані Арабські Емірати 241641 1%
0202 М’ясо великої рогатої худоби, морожене
Світовий обсяг 20117658 100%
1 КНР 2458815 12%
2 США 2235594 11%
3 В'єтнам 2186085 11%
4 Європейський Союз (ЄС-28) 2030401 10%
5 Гон-Конґ 1585046 8%
6 Корeйська Республіка 1544476 8%
7 Єгипет 1004781 5%
8 Японія 993402 5%
9 Російська Федерація 830977 4%
10 Тайпей, КНР 491303 2%
0207 М’ясо та їстівні субпродукти свійської птиці
Світовий обсяг 23162005 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 8374066 36%
2 Саудівська Аравія 1509655 7%
3 Гон-Конґ 1407508 6%
4 КНР 1284763 6%
11 За даними Trade Map: http://www.trademap.org/Index.aspx
17. 17
1703 Патока (меляса)
Світовий обсяг 1053387 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 403116 38%
2 США 154361 15%
3 Корeйська Республіка 104709 10%
4 Філіппіни 81447 8%
5 Туреччина 46240 4%
6 Канада 33696 3%
7 Японія 25765 2%
8 ПАР 23041 2%
9 В'єтнам 22771 2%
10 Тайпей, КНР 22539 2%
1205 Насіння свиріпи або ріпаку
Світовий обсяг 9746306 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 5100176 52%
2 КНР 1490453 15%
3 Японія 1043541 11%
4 Мексика 617318 6%
5 Пакистан 464417 5%
6 Об'єднані Арабські Емірати 305063 3%
7 США 240692 2%
8 Туреччина 106635 1%
9 Канада 104776 1%
10 Бангладeш 50378 1%
2304 Макуха
Світовий обсяг 25728221 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 9403091 37%
2 В'єтнам 1735479 7%
3 Індонезія 1573862 6%
4 Таїланд 1041291 4%
5 Філіппіни 936637 4%
6 Мексика 831890 3%
7 Корeйська Республіка 780876 3%
8 Японія 753920 3%
9 Єгипет 646491 3%
10 Іран 539031 2%
2306 Макуха та інші тверді відходи і залишки, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305
Світовий обсяг 5597849 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 2463748 44%
2 США 956066 17%
3 Корeйська Республіка 266402 5%
18. 18
4 КНР 198340 4%
5 Нова Зеландія 190684 3%
6 Туреччина 189809 3%
7 В'єтнам 124917 2%
8 Індія 124321 2%
9 Білорусь 121761 2%
10 Таїланд 113317 2%
0407 Яйця птахів у шкаралупі, свіжі, консервовані або варені
Світовий обсяг 3468813 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 1585137 46%
2 Ірак 281417 8%
3 Російська Федерація 222741 6%
4 Гон-Конґ 183942 5%
5 Мексика 167553 5%
6 Сінгапур 113054 3%
7 Канада 81391 2%
8 Об'єднані Арабські Емірати 77442 2%
9 США 66841 2%
10 Швейцарія 56161 2%
4401 Деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків тощо
Світовий обсяг 8991635 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 3777507 42%
2 Японія 2201791 24%
3 КНР 1909793 21%
4 Корeйська Республіка 283343 3%
5 Туреччина 234983 3%
6 США 109040 1%
7 Канада 94089 1%
8 Тайпей, КНР 91934 1%
9 Індія 56571 1%
10 Швейцарія 52584 1%
4403 Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою
Світовий обсяг 16333601 100%
1 КНР 8082410 49%
2 Європейський Союз (ЄС-28) 3670682 22%
3 Індія 1277685 8%
4 Японія 824255 5%
5 Корeйська Республіка 578027 4%
6 Уругвай 545324 3%
7 Канада 291572 2%
8 В'єтнам 242532 1%
9 США 137027 1%
10 Тайпей, КНР 122176 1%
19. 19
4407 Лісоматеріали розпиляні або розколоті вздовж, розділені на шари або лущені, стругані або
нестругані, шліфовані або нешліфовані, які мають або не мають торцеві з’єднання, завтовшки більш
як 6 мм
Світовий обсяг 36278135 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 10077831 28%
2 КНР 8136625 22%
3 США 6813098 19%
4 Японія 2129581 6%
5 Єгипет 894462 2%
6 Корeйська Республіка 615695 2%
7 Мексика 534661 1%
8 Канада 464666 1%
9 Саудівська Аравія 423917 1%
10 В'єтнам 404136 1%
4805 Інші папір та картон, некрейдовані, у рулонах або в аркушах
Світовий обсяг 10474438 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 5373924 51%
2 США 638546 6%
3 Канада 364456 3%
4 В'єтнам 311624 3%
5 Мексика 299799 3%
6 Туреччина 204214 2%
7 КНР 199625 2%
8 Коста Ріка 197261 2%
9 Малайзія 147348 1%
10 Індонeзія 129174 1%
4810 Папір та картон, покриті з одного або двох боків каоліном (китайською глиною) або іншими
неорганічними речовинами, з використанням сполучної речовини або без неї
Світовий обсяг 26459982 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 12131976 46%
2 США 2299791 9%
3 КНР 1056377 4%
4 Канада 771994 3%
5 Мексика 765776 3%
6 Туреччина 618048 2%
7 Російська Федерація 588924 2%
8 Індія 552627 2%
9 В'єтнам 549532 2%
10 Японія 499908 2%
20. 20
4818 Папір туалетний та аналогічний папір, целюлозна вата або полотно з целюлозних волокон
Світовий обсяг 10515191 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 4854010 46%
2 США 1280761 12%
3 Канада 651390 6%
4 Японія 368339 4%
5 Гон-Конґ 264166 3%
6 Швейцарія 247956 2%
7 Норвегія 245738 2%
8 Філіппіни 204534 2%
9 Австралія 189766 2%
10 Саудівська Аравія 140917 1%
4819 Ящики, коробки, мішки, пакувальні пакети та інша тара з паперу, картону, целюлозної вати
Світовий обсяг 20187274 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 9222283 46%
2 США 2553940 13%
3 Мексика 1076748 5%
4 Канада 828856 4%
5 Швейцарія 549772 3%
6 Гон-Конґ 376907 2%
7 Японія 370633 2%
8 Індонeзія 276492 1%
9 Австралія 244599 1%
10 Російська Федерація 235202 1%
7308 Металоконструкції
Світовий обсяг 40150383 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 12061253 30%
2 США 4451705 11%
3 Японія 1783531 4%
4 Корeйська Республіка 1448207 4%
5 Австралія 1129677 3%
6 Швейцарія 982420 2%
7 Канада 936358 2%
8 Алжир 895002 2%
9 Норвегія 886716 2%
10 Сінгапур 876903 2%
9405 Лампи (світильники) та освітлювальне обладнання
Світовий обсяг 43978300 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 16418922 37%
2 США 11279973 26%
3 Канада 1595210 4%
4 Японія 995311 2%
21. 21
5 Австралія 930111 2%
6 Об'єднані Арабські Емірати 848977 2%
7 Швейцарія 719079 2%
8 Мексика 712770 2%
9 В'єтнам 620589 1%
10 Гон-Конґ 586142 1%
9403 Інші меблі та їхні частини
Світовий обсяг 75236168 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 26125326 35%
2 США 23225274 31%
3 Канада 2639920 4%
4 Японія 2524553 3%
5 Швейцарія 2051777 3%
6 Австралія 1565418 2%
7 Об'єднані Арабські Емірати 1179856 2%
8 Норвeгія 1058677 1%
9 КНР 1006453 1%
10 Саудівська Аравія 913426 1%
22. 22
3. Режими торгівлі України з основними торговельними партнерами
На сьогоднішній день значна частина українських товарів постачається на зовнішні ринки у режимі
вільної торгівлі (ЗВТ/FTA) або у режимі найбільшого сприяння (РНС/MFN). При цьому слід пам’ятати, що
на експорт товарів впливає не тільки розмір ввізного мита (тарифу), а й нетарифні інструменти
торговельної політики. Мова йде про санітарні та фітосанітарні вимоги до продукції, технічні
регламенти, заходи торговельного захисту тощо. Саме такі заходи активно використовуються у тому
числі з метою прихованого обмеження імпорту такими країнами як РФ, КНР, Індія та іншими.
Російська Федерація може розглядатись як ринок для українських товарів лише за умови припинення
агресії та торговельної війни проти України.
Таблиця 2. Режими торгівлі України з основними торговельними партнерами
Країна/група
країн
Режим торгівлі Джерела*
Європейський Союз
Зона вільної торгівлі відповідно до Угоди про
асоціацію між Україною, з однієї сторони, та
Європейським Союзом, Європейським
Співтовариством з атомної енергії і їхніми
державами-членами, з іншої сторони
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/984_011?te
st=4/UMfPEGznhhaP1.ZixKBnfzHI4s.s80msh8Ie6
Туреччина Режим найбільшого сприяння (MFN)
https://www.wto.org/english/tratop_e/tariffs_e/t
ariff_data_e.htm
(необхідна реєстрація на сайті)
Держави -учасниці
СНД
Зона вільної торгівлі відповідно до Договору
про зону вільної торгівлі Держав – учасниць
СНД.
Відповідно до прийнятого закону Російська
Федерація (РФ) в односторонньому порядку
призупинила дію зазначеного Договору.
Крім того, у торгівлі з РФ діють двосторонні
обмеження, пов’язані із запровадженням
санкцій та інших заходів, які обмежують
взаємну торгівлю та транзит.
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/997_n25
США
Режим найбільшого сприяння (MFN)
Генералізована система преференцій
(the U.S. Generalized System of Preference –
GSP/ГСП)
https://www.wto.org/english/tratop_e/tariffs_e/t
ariff_data_e.htm
(необхідна реєстрація на сайті)
https://ustr.gov/issue-areas/trade-
development/preference-programs/generalized-
system-preferences-gsp/gsp-program-i-0
Канада
Зона вільної торгівлі відповідно до Угоди про
вільну торгівлю між Україною та Канадою
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/en/124_052
-16
Грузія
Режим вільної торгівлі відповідно до Угоди
між Урядом України та Урядом Республіки
Грузія про вільну торгівлю
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268_600
Швейцарія
Зона вільної торгівлі відповідно до Угоди про
вільну торгівлю між Україною та державами
ЄАВТ (Ісландія, Норвегія, Швейцарія та
Ліхтенштейн)
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/998_456
Країни-члени СОТ
Режим найбільшого сприяння (MFN)
https://www.wto.org/english/thewto_e/whatis_e/
tif_e/org6_e.htm
(у разі реєстрації можливо дізнатись про митний
тариф по кожній країні- члену СОТ)
http://ptadb.wto.org/ptaList.aspx
* - будь-яку інформацію щодо режиму торгівлі з іншими країнами можна отримати через звернення (письмове або у
електронному вигляді) до сектору обробки запитів і нотифікацій департаменту доступу до ринків та взаємодії з СОТ
Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а також в Посольствах України за кордоном.