Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг. Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Вінницької області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відслідковувати відповідні економічні та регуляторні зміни.

1. Експортний профіль Вінницької області
(2016-2017 роки)1
Вступ
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї
продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення
ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання
зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати
такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та
якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі
функціонування експортерів товарів та послуг.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного
планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо
адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Вінницької області саме як інструмент.
Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що
дозволить відслідковувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
1
Станом на 25 серпня 2017 року

2. 1. Економіка Вінницької області: короткий огляд
Площа Вінницької області становить 4,4% від загальної території України і дорівнює 26,5 тис. кв. км.
Чисельність наявного населення станом на 01.01.2017 року – 1 590,4 тис. осіб (або 3,7% населення
України).
Кількість зайнятих у секторі МСП у 2016 році складала близько 122,8 тис. осіб без урахування ФОПів.
У Вінницькій області зареєстровано 8 645 юридичних осіб, з яких 12 підприємств відносяться до
категорії великих2
.
Таблиця 1. Структура сектора МСП області
Підприємства за розміром Кількість підприємств
Суб’єкти МСП (включаючи ФОП) 80 173
ФОП (фізичні особи – підприємці) 71 540
Малі підприємства (включаючи мікро) 8 154
Середні підприємства 479
В економіці України Вінницька область займає:3
12 місце за площею, 10 місце за обсягами реалізації
продукції, 12 місце за рівнем валового регіонального продукту на одну особу, 9 місце за кількістю
зайнятого населення, 10 місце за обсягами експорту товарів на одну особу.
2 Тут і далі використовуються дані ДССУ, якщо не вказано інше.
3 Дані Моніторингу соціально-економічного розвитку України за 2016 рік (Міністерство регіонального розвитку, будівництва та
житлово-комунального господарства України)
http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2017/05/Reytingova-otsinka-za-2016-rik-prezentatsiyni-materiali.pdf
2

3. 2. Вінницька область на світових ринках: основні показники
За обсягами експорту серед пілотних регіонів Програми Вінницька область у 2016 році зайняла третє
місце після Київської та Львівської областей. Обсяг експортних поставок товарів підприємствами регіону
склав 983 млн дол. США. Ще майже 65 млн дол. США склав експорт послуг з регіону. Коефіцієнт покриття
експорту імпортом (товарів і послуг) Вінницької області становить 3,3, що є найкращим показником
серед пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ і вище за аналогічний показник по Україні. Обсяги експорту
в розрахунку на 1 особу у Вінницькій області склали 607,9 дол. США, що є, також, одним з найвищих
показників серед інших пілотних регіонів Програми. Водночас, цей показник є вдвічі нижчим у
порівнянні з середнім показником по Україні. Питома вага експорту у обсягах реалізації МСП у 2016 році
склала 42,7%, що дозволило області посісти третє місце серед інших пілотних регіонів Програми
Таблиця 2. Показники зовнішньої торгівлі Вінницької області, пілотних регіонів Програми USAID ЛЕВ та України в цілому
Рік Показники Вінницька Тернопільська Херсонська Київська Львівська Україна
2016 Обсяг експорту товарів, млн дол. США 983,0 294,3 246,6 1 705,1 1 275,6 36 361,7
2016 Питома вага в експорті товарів України 2,70% 0,81% 0,68% 4,69% 3,51% 100%
2016 Обсяг імпорту товарів, млн дол. США 299,4 274,9 166,3 2 951,6 1 699,4 39 249,8
2016 Питома вага в імпорті України 0,76% 0,70% 0,42% 7,52% 4,33% 100%
2016 Обсяг експорту послуг, млн дол. США 64,9 41,8 31,2 207,2 397,9 9 631,4
2016 Питома вага в експорті послуг України 0,67% 0,43% 0,32% 2,15% 4,13% 100%
2016 Обсяг імпорту послуг, млн дол. США 17,9 5,7 5,0 201,3 67,0 5 304,7
2016 Питома вага в імпорті послуг України 0,34% 0,11% 0,09% 3,79% 1,26% 100%
2016
Загальний обсяг експорту товарів і послуг,
млн дол. США
1 047,8 336,1 277,8 1 912,3 1 673,5 45 993,1
2016
Загальний обсяг імпорту товарів і послуг,
млн дол. США
317,3 280,6 171,4 3 152,9 1 766,5 44 554,5
2016 Коефіцієнт покриття експортом імпорту 3,30 1,20 1,62 0,61 0,95 1,03
2016 Обсяг експорту на 1 особу, дол. США 607,9 270,9 231,4 978,8 496,5 1 078
2016* Питома вага експорту у реалізації МСП, % 26% ** ** 21% 25% 28%
2016***
Питома вага експорту у валовому
регіональному продукті, %
42,7% 33,2% 22,0% 46,2% 45,5% 57,9%
Джерела: Державна служба статистики України, Головне управління статистики у Вінницькій області та власні розрахунки
ГО “Інститут економічних досліджень та політичних консультацій”
* Дані реалізації МСП без урахування ФОПів.
** Дані вилучено з метою забезпечення виконання вимог Закону України "Про державну статистику" щодо конфіденційності
інформації.
*** Власні розрахунки.
3

4. 3. Експорт Вінницької області: основні характеристики
За даними Вінницької обласної державної адміністрації за підсумками 2015 року у регіоні
нараховувалось 371 підприємство – експортер, які відносяться до категорії МСП: з них 125 –
мікропідприємств, 99 малих та 147 середніх підприємств. Водночас, питома вага МСП - експортерів у
загальній кількості зареєстрованих в області МСП із статусом юридичної особи склала майже 4%.
Наведені дані дають підстави говорити про формально значну роль МСП в експорті регіону, але
водночас про низький рівень інтернаціоналізації сектору в цілому.
Обсяги експорту товарів за 6 місяців 2017 року становили 587,3 млн дол. США, а імпорту – 155,0 млн дол.
США. Порівняно з аналогічним періодом 2016 року обсяги експорту збільшилися на 53,2%, а імпорту на
16,3%. Баланс зовнішньої торгівлі області стабільно продовжує залишатись позитивним і становить
432,3 млн дол. США. Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 3,88, шо краще за аналогічний
показник 2016 року. У цілому, протягом січня-червня 2017 року спостерігається достатньо значне
збільшення обсягів поставок товарів з регіону на зовнішні ринки, що відображає всеукраїнську
тенденцію.
На сьогоднішній день Вінницькою областю реалізується 11 Угод про торговельно-економічне, науково-
технічне та культурне співробітництво із регіонами Республіки Польща, Республіки Білорусь, Республіки
Молдова, Румунії, Чеської Республіки та ін. На рівні громад діє понад 200 Угод про співробітництво.
Ці угоди передбачають сприяння розвитку: економічних, торговельних, транспортно- комунікаційних,
інфраструктурних, культурних відносин; транскордонного туризму; взаємодію регіонів; розбудові
взаємовідносин у гуманітарній сфері; Угодами передбачений передбачений обмін досвідом та навчання
представників українських громад в управлінні бюджетними ресурсами та реалізація спільних проектів
Особливо динамічно розвивається співробітництво з регіонами Республіки Польща. В даний час
обласною державною адміністрацією реалізуються партнерські угоди із Сьвєнтокшиським, Лодзинським
та Мазовецьким воєводствами Польщі.
Суб’єкти господарювання Вінницької області здійснювали зовнішньоторговельні операції з партнерами
із 137 країн світу. Протягом 2017 року спостерігається значне зростання експортних поставок
підприємств області (Див. Рисунок 1).
Рисунок 1. Динаміка експорту Вінницької області та України
Важливим фактором, який сприяв активізації експортних поставок у 2017 році, стала реалізація
положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи положення Угоди про поглиблену та
всеохоплюючу зону вільної торгівлі.
4

5. Протягом I півріччя 2017 року основними країнами експорту продукції підприємств Вінницької області
були Індія, Польща, Іспанія, Туреччина, Білорусь, Єгипет, Китай, та Італія – на ці країни припала половина
товарів, поставлених на світовий ринок з регіону. Експорт послуг переважно здійснювався до 3-х країн,
на які припало 54,6% від усіх операцій: Ізраїль, Ґібралтар та Багамські Острови (Див. Таблицю 3). Основні
країни експорту послуг з області не змінилися порівняно з аналогічним періодом 2016 року
Водночас, показники експорту товарів свідчать про досить значну диверсифікацію поставок з регіону.
У порівнянні з показниками І півріччя 2016 року зменшилася питома вага поставок до Росії, а на перше
місце за обсягами експорту замість Польщі вийшла Індія. Крім того, до п’ятірки основних країн експорту
потрапили Іспанія та Туреччина.
Таблиця 3. Географічна структура експорту товарів та послуг за за I півріччя 2017 року підприємствами Вінницької
області.
Обсяг експорту товарів Обсяг експорту послуг
Країна
млн дол.
США
Питома
вага
Країна
млн дол.
США
Питома
вага
Індія 109,581 18,7% Ізраїль 11,376 31,4%
Польща 53,060 9,0% Ґібралтар 4,395 12,1%
Іспанія 29,899 5,1% Багамські Острови 4,022 11,1%
Туреччина 28,044 4,8% Німеччина 2,815 7,8%
Білорусь 24,854 4,2% Вірґінські Острови (Брит.) 2,788 7,7%
Єгипет 21,781 3,7% Мальта 1,471 4,1%
Китай 20,964 3,6% Російська Федерація 1,046 2,9%
Італія 20,690 3,5% Румунія 0,923 2,5%
Нідерланди 18,425 3,1% Естонія 0,873 2,4%
Російська Федерація 16,948 2,9% Нігерія 0,657 1,8%
Молдова, Республіка 13,624 2,3% Йорданія 0,626 1,7%
Німеччина 12,630 2,2% США 0,598 1,6%
Іран 11,610 2,0% Індія 0,536 1,5%
Інші 205,246 34,9% Інші 4,139 11,4%
Усього 587,357 100% Усього 36,265 100%
Основу товарної структури зовнішньої торгівлі складають жири та олії тваринного або рослинного
походження, готові харчові продукти, продукція рослинного походження та деревина та вироби з неї.
Менш вагома частка належить поставкам продукції тваринництва, текстильних матеріалів та виробів,
мінеральним продуктам (Рисунок 2). Основні чотири групи товарів, що найбільше експортуються з
Вінницької області залишаються незмінними у порівнянні з першим півріччям 2016 року.
Підсумовуючи наведене важливо відзначити необхідність здійснення заходів зі сприяння експорту саме
товарів з високою доданою вартістю і поступовому збільшенню їх питомої ваги в загальних обсягах
експорту регіону.
Значну питому вагу в експорті послуг з регіону займають послуги у сфері телекомунікацій, комп’ютерні та
інформаційні послуги (Рисунок 3). Менш значний обсяг експорту займають послуги з переробки
матеріальних ресурсів, туристичні та транспортні послуги.
5

6. Рисунок 2. Основні групи товарів, що експортувалися Вінницькою областю у І півріччі 2017 року4
Рисунок 3. Основні групи послуг, що експортувалися Вінницькою областю у І півріччі 2017 року5
4 згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.
5 згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.
6

7. 4. МСП області: перешкоди виходу на нові ринки
У рамках “Щорічної оцінки ділового клімату” (ABCA) 2016 було виявлено, що більшість опитаних МСП
Вінницької області працюють на місцевому ринку. Так, 41% МСП області працюють на ринку свого міста і
така ж частка працює на ринку області. 34% МСП Вінницької області працюють на загальноукраїнському
ринку. На ринку сусідніх областей працює 19% МСП. Серед опитаних МСП регіону на зовнішніх ринках
працює незначна їх частка: зокрема, 3% з опитаних працюють на ринку ЄС, а 8% – на ринках інших країн.
Серед тих МСП, що планують вихід на нові географічні ринки 32,5% заявили, що розглядають можливість
виходу на ринок ЄС, а 35% – на ринки інших країн.
Незважаючи на свій економічний потенціал, сектор МСП в регіоні залишається порівняно нерозвинутим.
На всіх етапах підприємницької діяльності - від започаткування бізнесу до виходу на зовнішні ринки -
МСП стикаються з бар’єрами, що обмежують їх діяльність. У цілому рівень інтернаціоналізації сектору
МСП регіону є досить низьким.
Дані ABCA 2016 вказують на те, що основними причини того, чому підприємства Вінниччини не планують
виходити на ринки інших країн, – це брак партнерів закордоном, брак фінансування та складність
митних процедур. Разом з цим, інші перешкоди для експорту, зокрема ті, що стосуються регулювання
зовнішньої торгівлі чи організаційної спроможності самих підприємств, мають менше значення для МСП
області, ніж для бізнесу в Україні в цілому.
Зокрема, 29% МСП Вінниччини серед тих, що не планують почати роботу на зовнішніх ринках,
пояснюють це тим, що не мають партнерів за кордоном. Для 24% бар’єром для виходу на ринки інших
країн є брак фінансування, і для такої ж частки МСП – складність і велика тривалість процедур
оформлення документів та контролю. Серед МСП всієї Україні, які не мають наміру виходити на зовнішні
ринки, подібні частки опитаних вказують на ці ж причини (Рисунок 4).
Однак, якщо говорити про перешкоди, як непередбачуваність торговельної політики України чи
складність законодавства, то у Вінницькій області вони стримують значно менше підприємств від виходу
на іноземні ринки, ніж в середньому по Україні. Так, лише 7% МСП Вінниччини, що не мають наміру
розпочинати експорт, назвали серед причин цього складність торговельної політики України, в той час як
серед загальної вибірки на цю проблему вказали 25% МСП. Також, тільки 12% МСП області назвали
складність законодавства перешкодою для виходу на зовнішні ринки (по Україні цей показник становить
21%). На проблеми корупції, конкуренції, великої кількості дозвільних документів також вказує менший
відсоток опитаних МСП області ніж по Україні.
7

8. Рисунок 4. Перешкоди для виходу на зовнішні ринки, % опитаних.
Джерело: АBCA
І хоча вирішення багатьох зазначених проблем вимагає відповідних рішень на загальнонаціональному
рівні, багато, що можна зробити на рівні регіону.
Таким чином, можна говорити про те, що частина перешкод може бути усунута державою, а частину
проблем має вирішити сам бізнес. Зокрема, несприятливе регулювання, економічна та політична
ситуація в країні, певною мірою високі ставки кредитних ресурсів, інфраструктурна складова є зоною
відповідальності держави. Тут саме держава має створити комфортні умови для функціонування бізнесу.
Недостатність виробничих потужностей, невміння залучати фінансові кошти та технологічні проблеми
відносяться до зони відповідальності підприємців. Конкуренція та недостатність попиту відносяться до
об’єктивних чинників, які формують середовище, в якому працюють МСП.
8

9. 5. Державна підтримка очима бізнесу
Опитування виявило, що пріоритетними інструментами державної підтримки виробничо-комерційній
діяльності в цілому та виходу на зовнішні ринки зокрема, бізнес вбачає: дерегуляцію, створення єдиного
інформаційного ресурсу про правила та умови ведення бізнесу, спрощення податкового
адміністрування, а також переведення надання адміністративних послуг в електронний формат.
Опитування бізнесу в інших областях України показало подібні результати (Див. Рисунок 5).
Порівняння результатів опитування першої (2015 рік) та другої (2016 рік) “Щорічної оцінки ділового
клімату” (ABCA) у цілому вказує на незмінність відповідей респондентів щодо заходів підтримки. Навіть
рейтинг конкретних інструментів протягом двох років майже не змінився. Разом з цим, привертає увагу
зменшення рівня підтримки перетворення податкової на сервісну службу для платників податків. У 2015
році підтримка цього заходу увійшла у трійку лідерів у регіоні і навіть суттєво відрізнялася від показників
по України У 2016 цей захід підтримки вже не користується такою значною підтримкою і зайняв 8 місце.
Рисунок 5. Інструменти державної підтримки: очікування бізнесу
Джерело: АBCA
9

10. 6. Заходи з просування експорту у Вінницькій області
1. Документи політики:
• Програма економічного і соціального розвитку Вінницької області на 2016 рік.
• Стратегія збалансованого регіонального розвитку Вінницької області на період до 2020 року
(нова редакція).
• План реалізації Стратегії збалансованого регіонального розвитку Вінницької області на 2016-2017
роки.
• Регіональна програма розвитку малого і середнього підприємництва на 2015-2016 роки.
2. Діалог влади та бізнесу забезпечується через діяльність:
• Регіональної ради підприємців при Вінницькій ОДА, яка забезпечує зворотній зв’язок між
обласною державною адміністрацією, керівниками малих та середніх підприємств, бізнес-
асоціацій.
• Громадської ради при Вінницькій ОДА.
• Бізнес-омбудсмена, який здійснює захист інтересів бізнесу перед місцевими органами влади і
працює згідно із затвердженим Положенням про бізнес-омбудсмена, яке було розроблене
відповідно до підписаного у червні 2016 року Меморандуму між Вінницькою ОДА, Вінницькою
обласною Радою та Регіональною радою підприємців.
• Громадської організації “Вінницький бізнес-клуб”, яку створили близько 30-ти керівників
Вінницьких підприємств.
3. Інформаційно-інвестиційні заходи та торговельні місії:
• Місцеві та виїзні виставково-ярмаркові заходи, а також виїзні торговельні місії у яких беруть
участь підприємства регіону.
• Міжнародна конференція “Розвиток малого і середнього підприємництва – Вишеградський
досвід для української влади та бізнесу” (12 квітня 2016 року).
• ІV-ий Міжнародний інвестиційний форум “Вінниччина – бізнес в центрі України” (2 вересня
2016 року).
• ІІІ-ий Шведсько-український форум з енергоефективності та чистих технологій (11 листопада
2016 року).
• Проект “Організація ринків збуту сільськогосподарської продукції дрібних виробників у Вінниці та
інших містах області”;
• Офіційний візит делегації області до Ліберецького краю Чеської Республіки з метою підписання
Угоди міжВінницькою ОДА та урядом Ліберецького краю щодо розвитку торговельно-
економічного, науково-технічного і гуманітарного співробітництва (17-20 квітня 2017 року);
• Візит делегації керівників провідних підприємств Вінницької області та керівництва Вінницької
ОДА до м. Вашингтон (США) з метою перейняття кращого досвіду у сфері залучення інвестицій,
розвитку МСП в умовах зростаючої конкуренції, створення сприятливого бізнес-клімату,
налагодження бізнес-контактів з потенційними партнерами (27 травня - 2 червня 2017 року);
• Візит до Сьвєнтокшиського воєводства Республіки Польща з метою участі у виїзній місії експертів
у сфері бізнесу та туризму (4-7 червня 2017 року);
• Нідерландська торгова місія, організована Посольством Королівства Нідерланди в Україні,
Вінницькою ОДА та міською радою (17-19 травня 2017 року).
10

11. 4. Регіональні інституції з підтримки експортної діяльності:
• ТПП Вінницької області. Вона надає інформаційну, консультаційну та організаційну підтримку у
зовнішньоекономічній діяльності суб'єктів підприємництва та виході експортно-орієнтованих
підприємств та організацій на зовнішні ринки.
• Агенція регіонального розвитку Вінницької області. Її основні напрямки діяльності: залучення
інвестицій у економіку регіону, допомога у пошуку партнерів в інших регіонах України та за
кордоном, формування позитивного іміджу області та покращення інвестиційного клімату у
регіоні, організація та проведення економічних форумів, семінарів, конференцій у області.
Здійснення часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами суб’єктам малого і
середнього підприємництва в рамках Регіональної програми розвитку малого і середнього
підприємництва на 2017 рік;
• Програма USAID "Лідерство в економічному врядуванні" (ЛЕВ).
11

12. 7. Потенціал та перспективи
За даними Вінницької обласної державної адміністрації регіон має значний потенціал збільшення
експорту товарів сільськогосподарської, харчової груп (Див. Таблицю 4). У додатку до цього Профілю
проаналізовано географію та перспективні ринки збуту для цієї та деякої іншої продукції (додається).
Таблиця 4. Перспективні товари для експорту6
№
з/п
Код
УКТ ЗЕД
Назва товару
1. 1201 Соєві боби
2. 1205 Насіння свиріпи або ріпаку
3. 1507 Олія соєва нерафінована
4. 1512 Олія соняшникова нерафінована
5. 1514 Олії свиріпова, ріпакова або гірчична та їх фракції
6. 1516 Жири та масла, олії інші
7. 1517 Маргарин
8. 1701 Цукор з тростини
9. 1703 Патока (меляса)
10. 1901 Екстракти солодовi; готовi харчовi продукти з борошна
11. 2080 Плоди, горіхи та інші їстівні частини рослин
12. 0102 Велика рогата худоба, жива
13. 0201 М’ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене
14. 0401 Молоко та вершки, незгущені та без додання цукру
15. 0402 Молоко та вершки, згущені та з доданням цукру
16. 0404 Молочна сироватка, згущена або незгущена, з доданням чи без додання цукру
17. 0405 Молоко та молочні продукти, яйця птиці
18. 0406 Сири всіх видів
19. 0409 Мед
20. 1001 Пшениця і суміш пшениці
21. 1003 Ячмінь
22. 1005 Кукурудза
23. 1101 Борошно пшеничне або із суміші пшениці та жита (меслину)
24. 1103 Крупи
25. 2009 Соки фруктові та овочеві
26. 2304 Макуха
27. 2306
Макуха та інші тверді відходи і залишки, за винятком відходів товарної позиції 2304 або
2305
28. 2507 Каолін та інші глини каолінові
6 Інформація надана Вінницькою обласною державною адміністрацією
12

13. Висновки
Значний потенціал сільськогосподарської, харчової, легкої та деревообробної галузей потенційно
створюють гарні перспективи розвитку експортної діяльності Вінницької області. Але реалізація
експортного потенціалу регіону залежить, серед іншого, від активної позиції бізнесу області, а також
ефективності та послідовності зусиль місцевої влади, спрямованих на створення сприятливих для
розвитку підприємницької діяльності умов в цілому та експорту зокрема. Підприємцям необхідна
підтримка влади із запуску нових потужностей, звідси, необхідність сприяння у врегулюванні
інфраструктурних складових, зокрема, розміщенням устаткування, землевідведення, пошук вільних
земельних ділянок або площ, забезпечення інженерною інфраструктурою.
Перевагами регіону є вдале географічне розташування в центрі країни, недалеко від Києва,
рівновіддаленість від усіх кордонів і портів; наявність джерел мінеральної води і родючість чорноземів;
сприятливий інвестиційний клімат в регіоні; потенціал для розвитку промисловості, послуг, ІТ, зміна
ставлення підприємців, готовність захищати свої права; наявність комунікації між бізнесом і владою,
програми розвитку МСП.
Серед негативних факторів можна виділити постійні зміни у податковому законодавстві, брак
стабільного законодавчого поля; обмеженість енергетичних можливостей через наявність лише однієї
ТЕЦ; погану якість доріг, недостатній рівень авіасполучення; брак фахівців робітничих спеціальностей,
невідповідність структури спеціальностей випускників потребам ринку; низька купівельна спроможність
населення, брак фінансових ресурсів та недостатність виробничих потужностей.
Експортний профіль області - це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив
розвитку експорту в регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на
розвиток. Моніторинг відбувається на основі низки індикаторів, відслідковування зміни яких дозволяє
робити висновки про розвиток експортної діяльності в регіоні, визначати напрямки регіональної
політики, збільшувати її ефективність, а в кінцевому підсумку – сприяти зростанню добробуту регіону.
Це перший випуск Експортного профілю розвитку експорту Вінницької області і тому в ньому не
відображено зміну всіх індикаторів в часі, він характеризує загальний стан, в тому числі в порівнянні з
середніми показниками по країні та показниками окремих регіонів.
Експортний профіль може використовуватись в якості основи для підготовки щорічного звіту про стан
та перспективи розвитку експорту в регіоні, який готуватиметься регіональною владою, а також для
планування та оцінки ефективності заходів підтримки експорту.
Застереження:
Окремі статистичні дані, наведені в експортному профілі, можуть бути уточнені Державною службою
статистики в майбутньому. Уточнені дані можуть дещо відрізнятись, хоча відмінності зазвичай є
незначними.
Цей документ підготовлено в рамках реалізації завдань Програми USAID "Лідерство в економічному
врядуванні" (ЛЕВ).
Погляди авторів, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США з
міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
13

14. Додаток до Експортного
профілю Вінницької області
1. Найбільші світові імпортери товарів, що можуть бути поставлені Вінницькою областю
У Таблиці 1 наведено перелік 10 країн – найбільших світових імпортерів окремих категорій продукції, яка
експортується або може експортуватися Вінницькою областю.7
Перелік товарів сформовано на основі
даних Таблиці 4 цього Профілю.
Російська Федерація може розглядатись як ринок для українських товарів лише за умови припинення
агресії та торговельної війни проти України.
Таблиця 1. Потенційні ринки реалізації окремих експортних товарів Вінницької області
№ Країна
Імпорт
у 2016 році,
тис дол. США
%
0102 Велика рогата худоба, жива
Світовий обсяг 7 390 422 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 2 200 813 30%
2 США 1 678 377 23%
3 Індонeзія 601 463 8%
4 Турeччина 587 384 8%
5 Ліван 291 873 4%
6 Китай 230 969 3%
7 Ізраїль 224 665 3%
8 В'єтнам 204 686 3%
9 Лівія 142 530 2%
10 Єгипет 141 935 2%
0201 М’ясо великої рогатої худоби, свіже або охолоджене
Світовий обсяг 20 424 862 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 10 571 193 52%
2 США 2 738 642 13%
3 Японія 1 656 324 8%
4 Чилі 818 443 4%
5 Мeксика 689 145 3%
6 Канада 566 754 3%
7 Корeйська Республіка 547 061 3%
8 Російська Федерація 290 496 1%
9 Тайпей, Китай 264 357 1%
10 Об'єднані Арабські Емірати 241 641 1%
7 За даними Trade Map: http://www.trademap.org/Index.aspx
14

15. 401 Молоко та вершки, незгущені та без додання цукру
Світовий обсяг 7 600 419 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 4 980 353 66%
2 Китай 639 722 8%
3 Російська Федерація 149 209 2%
4 Ірак 110 095 1%
5 Гон-Конґ 107 047 1%
6 Об'єднані Арабські Емірати 106 451 1%
7 Сінгапур 104 658 1%
8 Кувeйт 86 008 1%
9 Оман 76 187 1%
10 Лівія 60 908 1%
0402 Молоко та вершки, згущені та з доданням цукру
Світовий обсяг 17 045 720 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 2 916 912 17%
2 Китай 1 514 880 9%
3 Гон-Конґ 1 509 017 9%
4 Алжир 802 887 5%
5 Саудівська Аравія 761 812 4%
6 Мeксика 617 330 4%
7 Об'єднані Арабські Емірати 516 624 3%
8 Російська Федерація 497 302 3%
9 Індонeзія 459 286 3%
10 Філіппіни 430 577 3%
0404 Молочна сироватка, згущена або незгущена, з доданням чи без додання цукру
Світовий обсяг 3 614 971 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 1 436 614 40%
2 Китай 452 056 13%
3 США 303 724 8%
4 Індонeзія 134 074 4%
5 Японія 105 857 3%
6 Корeйська Республіка 101 561 3%
7 Канада 84 005 2%
8 Малайзія 82 813 2%
9 Мeксика 81 218 2%
10 Таїланд 64 573 2%
15

16. 0405 Молоко та молочні продукти, яйця птиці
Світовий обсяг 6 815 769 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 3 423 585 50%
2 Російська Федерація 387 217 6%
3 Китай 303 152 4%
4 США 214 094 3%
5 Мeксика 198 555 3%
6 Саудівська Аравія 195 731 3%
7 Єгипет 162 800 2%
8 Філіппіни 106 895 2%
9 Об'єднані Арабські Емірати 104 372 2%
10 Іран 103 197 2%
0406 Сири всіх видів
Світовий обсяг 26 374 669 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 16 321 836 62%
2 США 1 311 837 5%
3 Японія 978 447 4%
4 Російська Федерація 732 525 3%
5 Саудівська Аравія 651 674 2%
6 Мeксика 495 788 2%
7 Австралія 445 370 2%
8 Корeйська Республіка 429 009 2%
9 Китай 419 326 2%
10 Швейцарія 368 063 1%
0409 Мед
Світовий обсяг 2 016 637 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 969 656 48%
2 США 423 180 21%
3 Японія 157 706 8%
4 Китай 72 772 4%
5 Австралія 43 636 2%
6 Саудівська Аравія 41 804 2%
7 Гон-Конґ 39 942 2%
8 Швейцарія 35 618 2%
9 Об'єднані Арабські Емірати 28 883 1%
10 Канада 28 760 1%
16

17. 1001 Пшениця і суміш пшениці
Світовий обсяг 38 043 462 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 7 766 352 20%
2 Індонeзія 2 408 210 6%
3 Алжир 1 790 473 5%
4 Єгипет 1 537 611 4%
5 Японія 1 361 701 4%
6 Бразилія 1 335 389 4%
7 Марокко 1 304 339 3%
8 Нігeрія 1 114 975 3%
9 Філіппіни 1 040 762 3%
10 Корeйська Республіка 1 007 603 3%
1003 Ячмінь
Світовий обсяг 5 541 876 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 1 636 098 30%
2 Китай 1 141 938 21%
3 Саудівська Аравія 713 082 13%
4 Японія 261 218 5%
5 Іран 217 672 4%
6 Іорданія 190 100 3%
7 Марокко 179 065 3%
8 Бразилія 169 296 3%
9 Алжир 153 413 3%
10 Лівія 90 897 2%
1005 Кукурудза
Світовий обсяг 30 453 506 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 6 300 999 21%
2 Японія 3 066 823 10%
3 Мeксика 2 689 945 9%
4 Корeйська Республіка 1 898 337 6%
5 Єгипет 1 519 705 5%
6 В'єтнам 1 397 037 5%
7 Іран 933 403 3%
8 Колумбія 871 449 3%
9 Тайпей, Китай 784 445 3%
10 Алжир 769 238 3%
17

18. 1101 Борошно пшеничне або із суміші пшениці та жита (меслину)
Світовий обсяг 4 434 004 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 801 435 18%
2 Афганістан 501 357 11%
3 Ірак 494 847 11%
4 США 182 105 4%
5 Судан 176 851 4%
6 Ангола 171 361 4%
7 Узбекистан 127 546 3%
8 Бразилія 111 787 3%
9 Гон-Конґ 108 533 2%
10 Сирія 107 843 2%
1103 Крупи
Світовий обсяг 1 032 551 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 289 032 28%
2 США 131 014 13%
3 Малайзія 69 714 7%
4 Саудівська Аравія 43 453 4%
5 Ірак 42 968 4%
6 Ангола 30 096 3%
7 Мeксика 30 076 3%
8 Канада 28 922 3%
9 Лесото 25 962 3%
10 Єгипет 21 097 2%
1201 Соєві боби
Світовий обсяг 55 113 028 100%
1 Китай 33 981 149 62%
2 Європейський Союз (ЄС-28) 6 501 253 12%
3 Мeксика 1 620 224 3%
4 Японія 1 527 666 3%
5 Таїланд 1 221 285 2%
6 Тайпей, Китай 1 019 911 2%
7 Російська Федерація 977 489 2%
8 Індонeзія 959 041 2%
9 Турeччина 885 301 2%
10 Іран 608 488 1%
18

19. 1205 Насіння свиріпи або ріпаку
Світовий обсяг 9 746 306 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 5 100 176 52%
2 Китай 1 490 453 15%
3 Японія 1 043 541 11%
4 Мeксика 617 318 6%
5 Пакистан 464 417 5%
6 Об'єднані Арабські Емірати 305 063 3%
7 США 240 692 2%
8 Турeччина 106 635 1%
9 Канада 104 776 1%
10 Бангладeш 50 378 1%
1507 Олія соєва нерафінована
Світовий обсяг 9 510 154 100%
1 Індія 3 013 221 32%
2 Європейський Союз (ЄС-28) 868 547 9%
3 Бангладeш 561 389 6%
4 Алжир 525 137 6%
5 Китай 452 077 5%
6 Марокко 354 220 4%
7 Перу 299 794 3%
8 Колумбія 289 204 3%
9 Мeксика 225 645 2%
10 Єгипет 197 325 2%
1512 Олія соняшникова нерафінована
Світовий обсяг 9 450 232 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 3 099 005 33%
2 Індія 1 316 276 14%
3 Турeччина 1 015 326 11%
4 Китай 825 221 9%
5 Ірак 393 990 4%
6 Сирія 128 641 1%
7 Єгипет 126 572 1%
8 Оман 124 579 1%
9 Узбекистан 113 601 1%
10 ПАР 109 563 1%
19

20. 1514 Олії свиріпова, ріпакова або гірчична та їх фракції
Світовий обсяг 6 077 307 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 2 490 110 41%
2 США 1 638 663 27%
3 Китай 523 903 9%
4 Норвeгія 363 474 6%
5 Індія 336 970 6%
6 Корeйська Республіка 99 804 2%
7 Мeксика 73 972 1%
8 Малайзія 71 964 1%
9 Канада 55 767 1%
10 Гон-Конґ 54 898 1%
1516 Жири та масла, олії інші
Світовий обсяг 3 588 124 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 1 095 414 31%
2 М'янма 528 591 15%
3 Малайзія 151 632 4%
4 Китай 143 094 4%
5 Алжир 98 769 3%
6 США 97 605 3%
7 Таїланд 72 704 2%
8 Російська Федерація 72 415 2%
9 Єгипет 66 383 2%
10 Японія 57 923 2%
1517 Маргарин
Світовий обсяг 4 751 016 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 2 026 797 43%
2 Китай 309 311 7%
3 США 172 760 4%
4 Ірак 133 057 3%
5 Канада 129 584 3%
6 Корeйська Республіка 94 389 2%
7 Чилі 92 048 2%
8 Саудівська Аравія 79 118 2%
9 Бразилія 78 245 2%
10 Російська Федерація 72 909 2%
20

21. 1701 Цукор з тростини
Світовий обсяг 27 860 695 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 4 677 463 17%
2 Індонeзія 2 090 125 8%
3 США 1 884 078 7%
4 М'янма 1 367 431 5%
5 Китай 1 170 556 4%
6 Індія 922 436 3%
7 Алжир 848 736 3%
8 Малайзія 814 409 3%
9 Нігeрія 732 835 3%
10 Корeйська Республіка 732 425 3%
1703 Патока (меляса)
Світовий обсяг 1 053 387 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 403 116 38%
2 США 154 361 15%
3 Корeйська Республіка 104 709 10%
4 Філіппіни 81 447 8%
5 Турeччина 46 240 4%
6 Канада 33 696 3%
7 Японія 25 765 2%
8 ПАР 23 041 2%
9 В'єтнам 22 771 2%
10 Тайпей, Китай 22 539 2%
1901 Екстракти солодовi; готовi харчовi продукти з борошна
Світовий обсяг 18 812 257 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 5 080 755 27%
2 Китай 3 459 555 18%
3 США 792 751 4%
4 Саудівська Аравія 767 954 4%
5 Канада 538 904 3%
6 Японія 437 070 2%
7 Малайзія 429 990 2%
8 В'єтнам 385 136 2%
9 Російська Федерація 349 228 2%
10 Австралія 342 408 2%
21

22. 2009 Соки фруктові та овочеві
Світовий обсяг 15 063 894 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 8 097 283 54%
2 США 1 906 249 13%
3 Канада 625 320 4%
4 Японія 616 590 4%
5 Російська Федерація 286 419 2%
6 Саудівська Аравія 282 292 2%
7 Китай 226 189 2%
8 Австралія 160 425 1%
9 Корeйська Республіка 152 235 1%
10 Швейцарія 136 914 1%
2008 Плоди, горіхи та інші їстівні частини рослин
Світовий обсяг 14 165 643 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 5 633 228 40%
2 США 2 874 664 20%
3 Японія 776 336 5%
4 Канада 772 291 5%
5 Китай 465 255 3%
6 Корeйська Республіка 315 143 2%
7 Мeксика 266 560 2%
8 Гон-Конґ 216 108 2%
9 Австралія 204 805 1%
10 Сінгапур 196 311 1%
2304 Макуха
Світовий обсяг 25 728 221 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 9 403 091 37%
2 В'єтнам 1 735 479 7%
3 Індонeзія 1 573 862 6%
4 Таїланд 1 041 291 4%
5 Філіппіни 936 637 4%
6 Мeксика 831 890 3%
7 Корeйська Республіка 780 876 3%
8 Японія 753 920 3%
9 Єгипет 646 491 3%
10 Іран 539 031 2%
22

23. 2306 Макуха та інші тверді відходи і залишки, за винятком відходів товарної позиції 2304 або
2305
Світовий обсяг 5 597 849 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 2 463 748 44%
2 США 956 066 17%
3 Корeйська Республіка 266 402 5%
4 Китай 198 340 4%
5 Нова Зеландія 190 684 3%
6 Турeччина 189 809 3%
7 В'єтнам 124 917 2%
8 Індія 124 321 2%
9 Білорусь 121 761 2%
10 Таїланд 113 317 2%
2507 Каолін та інші глини каолінові
Світовий обсяг 1 861 395 100%
1 Європейський Союз (ЄС-28) 832 085 45%
2 Японія 143 461 8%
3 Китай 112 316 6%
4 Мeксика 80 519 4%
5 Канада 74 018 4%
6 Тайпей, Китай 53 511 3%
7 Корeйська Республіка 51 316 3%
8 Турeччина 47 984 3%
9 США 44 947 2%
10 Єгипет 37 239 2%
23

24. Режими торгівлі України з основними торговельними партнерами
На сьогоднішній день значна частина українських товарів постачається на зовнішні ринки у режимі
вільної торгівлі (ЗВТ/FTA) або у режимі найбільшого сприяння (РНС/MFN). При цьому слід пам’ятати, що
на експорт товарів впливає не тільки розмір ввізного мита (тарифу), а й нетарифні інструменти
торговельної політики. Мова йде про санітарні та фітосанітарні вимоги до продукції, технічні
регламенти, заходи торговельного захисту тощо. Саме такі заходи активно використовуються у тому
числі з метою прихованого обмеження імпорту такими країнами як РФ, КНР, Індія та іншими.
Таблиця 3. Режими торгівлі України з основними торговельними партнерами
Країна/група країн Режим торгівлі Джерела*
Європейський Союз
Зона вільної торгівлі відповідно до Угоди про
асоціацію між Україною, з однієї сторони, та
Європейським Союзом, Європейським
Співтовариством з атомної енергії і їхніми
державами-членами, з іншої сторони
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/984_01
1?test=4/UMfPEGznhhaP1.ZixKBnfzHI4s.s80ms
h8Ie6
Туреччина Режим найбільшого сприяння (MFN)
https://www.wto.org/english/tratop_e/tariffs
_e/tariff_data_e.htm
(необхідна реєстрація на сайті)
Держави -учасниці
СНД
Зона вільної торгівлі відповідно до Договору
про зону вільної торгівлі Держав – учасниць
СНД.
Відповідно до прийнятого закону Російська
Федерація (РФ) в односторонньому порядку
призупинила дію зазначеного Договору.
Крім того, у торгівлі з РФ діють двосторонні
обмеження, пов’язані із запровадженням
санкцій та інших заходів, які обмежують
взаємну торгівлю та транзит.
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/997_n2
5
США
Режим найбільшого сприяння (MFN)
Генералізована система преференцій
(the U.S. Generalized System of Preference –
GSP/ГСП)
https://www.wto.org/english/tratop_e/tariffs
_e/tariff_data_e.htm
(необхідна реєстрація на сайті)
https://ustr.gov/issue-areas/trade-
development/preference-
programs/generalized-system-preferences-
gsp/gsp-program-i-0
Канада
Зона вільної торгівлі відповідно до Угоди про
вільну торгівлю між Україною та Канадою
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/en/124
_052-16
Грузія
Режим вільної торгівлі відповідно до Угоди
між Урядом України та Урядом Республіки
Грузія про вільну торгівлю
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268_60
0
Швейцарія
Зона вільної торгівлі відповідно до Угоди про
вільну торгівлю між Україною
та державами ЄАВТ (Ісландія, Норвегія,
Швейцарія та Ліхтенштейн)
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/998_45
6
Країни-члени СОТ
Режим найбільшого сприяння (MFN)
https://www.wto.org/english/thewto_e/whati
s_e/tif_e/org6_e.htm
(у разі реєстрації можливо дізнатись про
митний тариф по кожній країні- члену СОТ)
http://ptadb.wto.org/ptaList.aspx
* - будь-яку інформацію щодо режиму торгівлі з іншими країнами можна отримати через звернення (письмове або у
електронному вигляді) до сектору обробки запитів і нотифікацій департаменту доступу до ринків та взаємодії з СОТ Міністерства
економічного розвитку і торгівлі України, а також в Посольствах України за кордоном.
24