Державний бюджет України 2017: виклики і перспективи

ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ 2017:
ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
[ 1 ]
32,8
139,6
53,5
72,1
65,1
214,5
181,3
2,3
3,8 6,04
12,4
звіт
Київ • 2016

[ 2 ]
Зміст
Резюме....................................................................................................................................................................................2
Ключові макроекономічні показники......................................................................................................................4
Державний бюджет України: доходи, витрати, державний борг.................................................................7
Місцеві бюджети..............................................................................................................................................................13
Фінансування пріоритетних галузей......................................................................................................................17
Оцінка ризиків реалізації державного бюджету...............................................................................................19
Рекомендації......................................................................................................................................................................20
Звіт підготовлено експертною групою економічних програм
Українського інституту майбутнього:
Анатолій Амелін – директор економічних програм
Яна Лаврик – експерт економічних програм
Ольга Хоменко – експерт економічних програм

[ 3 ]
Резюме
19 вересня 2016 року Міністерство фінансів України презентувало проект Закону «Про Державний бюджет
України на 2017 рік», позиціонуючи його як реалістичний та прозорий, з чіткими пріоритетами і з врахуванням
економічних прогнозів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Так, проектом бюджету перед-
бачено зростання реального ВВП на 3%, інфляцію на рівні 8%, обмінний курс гривні на рівні 27,2 грн/дол. США.
Оцінюючи економічну ситуацію в Україні основними викликами при реалізації бюджету стануть: потенційні де-
вальвація гривні, інфляція, скорочення доходів від експорту, несприятливий інвестиційний клімат, нестабільність
банківської системи, скорочення кредитування країни.
Головною проблемою дохідної частину бюджету є великі сподівання уряду на податкові надходження, зокрема
непрямих податків – ПДВ (39,9% сукупних доходів), акцизні збори – 15,5% та на доходи від приватизацій, продажу
конфіскованого майна. У цьому випадку податки виконують не стимулюючу функцію, а тільки фіскальну,
що не сприятиме активізації економічної діяльності, інвестиційної привабливості та, відповідно, при-
зведе до зменшення ВВП.
Бюджет за видатковою частиною є соціальним, адже 23,4% витрат державного бюджету – соціальний захист та
забезпечення, зокрема, фінансування Пенсійного фонду України становить 21,6% від сукупних бюджетних видат-
ків. У той же час фінансування економічної діяльності обмежується лише 5,4% сукупних витрат, що свідчить про
відсутність важелів стимулювання економічного розвитку та поглиблення стагнації національної еко-
номіки.
Проект Державного бюджету на 2017 рік сформовано з дефіцитом, який зростатиме за рахунок збільшення дер-
жавного боргу. Дефіцит державного бюджету зумовлено відсутністю ефективної політики бюджетного
планування, невідповідністю видаткової та дохідної частин державного бюджету.
Відповідно до законопроекту Державного бюджету України на 2017 рік, на місцеві бюджети покладено значне со-
ціальне навантаження, в той же час з державного бюджету передбачено трансферт у сумі 224,5 млрд. грн., 97,9%
якого – витрати споживання (16 субвенцій та 4 дотації на програми соціального захисту), а на регіональний
розвиток – 2,1%.
Визначаючи пріоритети, Міністерство фінансів України зробило акцент на обороноздатності, дипломатії, соціаль-
них стандартах, освіті, охороні здоров’я, АПК, дорожній інфраструктурі, енергоефективності, культурі та децен-
тралізації, однак залишається без уваги стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу, створення
сприятливого інвестиційного клімату для залучення внутрішніх та іноземних інвестицій.

[ 4 ]
Ключові макроекономічні показники
Останні три роки економіка України знаходиться у стані рецесії, який загострюється зовнішніми загрозами та
внутрішніми асиметріями розвитку. За оцінками експертів Всесвітнього економічного форуму, занепад економіки
України пов’язаний із такими чинниками як: корупція, політична нестабільність, інфляція, неефективність влади,
податкове та валютне регулювання.
Аналізуючи макроекономічні показники України, варто зазначити, у 2014 році реальний ВВП знизився на -3,2% в
порівнянні з 2013 роком, а у 2015 році зріс на 4,7% по відношенню до 2014 року та на 1,4% – до 2013 року. ВВП на
душу населення у 2015 році зріс на 27,3%, що обумовлено скороченням чисельності населення за рахунок поси-
лення міграційних процесів. У 2014-2015 році купівельна спроможність гривні знизилася – індекси споживчих цін
становили 124,9% та 143,5% відповідно, це пов’язано із курсовими коливаннями, які виникли у результаті політич-
ної нестабільності в країні, анексією АР Криму та військовим конфліктом в Донецькій та Луганській областях. Для
подолання кризової ситуації в Україні урядом були здійснені запозичення у іноземних кредиторів, що призвело
зростання державного боргу у 2014 році на 88,2% в порівнянні з 2013 роком та у 2015 – на 42,8% відносно 2014
року. У той же час, прямі іноземні інвестиції (ПІІ) зменшилися у 2014 році на -12,8 млрд. дол. США, у 2015 – на -1,43
млрд. дол. США, у ІІ кв. 2016 році тенденція залучення ПІІ стала позитивною – зростання ПІІ на 1,3 млрд. дол. США.
Подібна ситуація є характерною для прямих зарубіжних інвестицій (ПЗІ), динаміка яких покращилась у ІІ кв. 2016
року. Що ж стосується географічної структури ПІІ та ПЗІ, то переважає Кіпр ( табл. 1).
Таблиця 1
Макроекономічні показники України, 2014-2017 рр.
Показники
2014 2015 2016 2017
Фактичні Планові ІІ кв. Планові
ВВП, млрд. грн. 1586,9 1979, 5 2262 531,8 2584,9
Реальний ВВП, млрд. грн. 1365,1 1430,3 1458,9 417 1502,7
ВВП на душу населення, грн. 36296,9 46206,8 52801,1 12413,6 60338,5
Індекс споживчих цін, % 124,9 143,5 112,0 99,7 108,0
Бюджетний дефіцит, млрд. грн. 78,5 45,2 83,7 15,1 77,6
Державний борг, млрд. грн. 1100,8 1572,1 1501,5 1708,18 2296,0
Обслуговування державного борг, %ВВП 3,1 4,3 4,4 4,3
Обмінний курс, грн. за 1 дол. США 11,9 21,8 24,4 25,5 27,2
Прямі іноземні інвестиції, млрд. дол. 55,03 53,6 54,9
Щорічний приріст ПІІ, млрд. дол. -12,8 -1,43 +1,3
Прямі зарубіжні інвестиції, млрд. дол. 9,7 9,44 9,46
Щорічний приріст ПЗІ, млрд. дол. -0,041 - 0,26 +0,02
За даними Міністерства фінансів України, Національного банку України, Рахункової палати України.
Однак, після рецесії українська економіка стала на шлях відновлення. Позитивною тенденцією стало зростання
ВВП (+1,4% у ІІ кв. 2016 р. у порівнянні з ІІ кв. 2015 р.), скорочення видатків банківського сектору, зниження відсот
кових ставок. Відповідно до наших прогнозів, заснованих на багатофакторній моделі, за підсумками 2016 року
реальний ВВП зросте на 1,2%, у 2017 році – на 2,1%.

[ 5 ]
Урядом України у проект Державного бюджету на 2017 рік закладено зростання реального ВВП на 3%, який
за оптимістичним прогнозом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України може бути забезпечений
сприятливою зовнішньоекономічною кон’юнктурою, формуванням інвестиційного клімату, залученням
донорської допомоги та кредитних ресурсів міжнародних організацій, зростання чистого експорту.
Також у наступному році Міністерство фінансів очікує зростання номінального ВВП до 2584,9 млрд. грн., прогноз
МВФ – 93,5 млрд. дол. США, тому очікуваний середній курс UAH/USD у 2017 році становитиме 27,6 грн./дол. США.
Аналогічний показник закладено у проекті Бюджету 2017 – 27,2 грн./дол. США. Це цільовий орієнтир уряду, який
скоріш за все було узгоджено з МВФ, адже сьогодні Фонд не тільки виступає кредитором та зовнішнім спостеріга-
чем, а безпосередньо приймає участь в економічній політиці України.

[ 6 ]
Державний бюджет України:
доходи, витрати, державний борг
Доходи державного бюджету. Традиційно дохідна частина Державного бюджету України формуються із подат-
кових (у 2015 році – 73,8) та неподаткових надходжень (у 2015 році – 26,2%). У 2011 р. та 2015 р. планові показники
доходів до державного бюджету було перевиконано на 0,4% та 0,5% відповідно, однак середнє відхилення отри-
мання доходу за період з 2010 по 2015 рр. становить -3,9%. Зростання доходів у 2011 році від збільшення обсягу
переплат податків та зборів на 25,9% (або на 3,9 млрд. грн.), у 2015 році – за рахунок змін у податковій та бюджет-
ній політиці, запровадження нових платежів, підвищення ставок і розширення бази оподаткування та інфляційних
коливань.
Доходи Державного бюджету, млрд. грн
0
200
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016E 2017E
400
600
800
млрд. грн
Фактичні Планові Прогноз УIМ % виконання
90.4%
96.5%
100.4%
94.2%
94.5%
100.5%
98.5%
99.0%
Джерело: складено за даними Міністерства фінансів України, Рахункової палати України,
прогноз Українського інституту майбутнього.
У проекті Державного бюджету 2017 збільшення доходів планується насамперед за рахунок змін податкового
законодавства, що зумовлює посилення податкового тягаря та зниження стимулювання економічної діяль-
ності суб’єктів господарювання, а як наслідок уповільнення економічного зростання. Зокрема очікуються
зростання доходів від ПДВ, акцизного податку, податків та зборів на доходи фізичних осіб, а також суттєве зрос-
тання, в порівнянні з плановим показником у 2016 році, на 35,5%, надходжень конфіскованих коштів і коштів,
отриманих від реалізації конфіскованого майна. Ризик невиконання податкових надходжень від непрямих
податків може виникнути у разі неприйняття змін у податковій політиці Верховною радою України, що
буде призупиняти реформи податкової політики.
У відповідності до проекту Державного бюджету України на 2017 рік доходи будуть становити 706,3 млрд. грн.
(27,3% ВВП). З урахуванням тенденції минулих років та запланованих урядом змін у податковому законодавстві у
2017 році дохідна частину бюджету може бути недовиконана на 1%, це може бути зумовлено ризиком ненадхо-
дження податкових коштів, або коштів від продажу конфіскованого майна.

[ 7 ]
Щодо структури доходів державного бюджету у 2017 році, то значна частка припадає на податкові надходження
– 83,3% або 588 млрд. грн.: податок на додану вартість – 39,9%, у т.ч. з товарів ввезених на територію України –
28,2%; акцизний податок 15,5%; податок з доходів фізичних осіб – 8,9% від загальних доходів ( рис. 2).
Неподаткові надходження до державного бюджету очікуються у обсязі 101,6 млрд. грн. або 14,4%. Серед основних
статей неподаткових надходжень – доходи від власності та підприємницької діяльності (8,5%), адміністративні
збори та доходи від некомерційної господарської діяльності (1,2%), інші неподаткові надходження (1,6%), у т.ч.
кошти від реалізації конфіскованого майна та надлишкового озброєння, військової техніки (0,9%), власні надхо-
дження бюджетних установ (3,2%) ( рис. 3).
Податкові надходження державного бюджету у 2017 р., млрд. грн.
Неподаткові надходження державного бюджету у 2017 р., млрд. грн.
Видатки державного бюджету. У законопроекті Державного бюджету на 2017 рік урядом передбачено зрос-
тання видатків у порівнянні з 2016 роком на 14,9% до 775,3 млрд. грн. Видатки державного бюджету передбачено
збільшити на міжбюджетні трансферти, обслуговування державного боргу, обороноздатність та соціальний за-
хист.
Необхідно зазначити, що за рівнем видатків Державний бюджет з 2010 по 2015 рр. не було виконано, середнє
відхилення від плану за цей період становить -6,2%, що пов’язано із зростаючим дефіцитом державного бюджету.
Найменше відхилення від запланованого обсягу видатків було у 2015 році, яке було зумовлено перевиконанням
плану доходів та частковим списанням державного зовнішнього боргу.
Відповідно до нашого прогнозу, який здійснено на основі регресійного аналізу, у 2016 та 2017 роках очікується
виконання видаткової частини бюджету на рівні -4,3% та -3,9% відповідно. Такі результати прогнозу зумовлено
зростаючою зовнішньою заборгованістю країни у 2016 році, та ризиками невиконання дохідної частини бюджету,
а також девальвацією гривні.
63.1 57.3 44.3 109.6 281.7
Податок на
прибуток
Рентна плата
за користування
надрами
Акцизний
податок
ПДФО
ПДВ
Джерело: складено за даними Міністерства фінансів України, Рахункової палати України.
Адміністративні
збори та платежі,
доходи від некомерційної
господарської діяльності
Інші неподаткові
надходження
Доходи від власності
та підприємницької
діяльності Джерело: складено за даними Міністерства фінансів України, Рахункової палати України.
63.1 57.3 44.3 109.6
Власні надходження
бюджетних установ

[ 8 ]
У порівнянні з 2016 роком, у проекті Державного бюджету на 2017 рік видатки збільшилися на 14,9%, зокрема на
загальнодержавні функції – на 15% (5,5% ВВП), оборону – на 11,4% (2,5% ВВП), громадський порядок та безпеку,
судову владу – на 24,8% (2,9% ВВП), економічну діяльність – на 17,4% (1,6% ВВП), охорону навколишнього середо
вища – на 13,3% (0,14% ВВП), охорону здоров’я – на 8,4% (0,5% ВВП), духовний та фізичний розвиток – на 34,8%
(0,23% ВВП), освіту – на 4,6% (1,3% ВВП), соціальний захист та соціальне забезпечення – на 9,3% (6,5% ВВП).
Виходячи із структури видатків, проект Державного бюджету носить соціальний характер, однак при цьому ви-
датки на охорону здоров’я та освіти становлять лише 0,5% та 1,3% ВВП відповідно, що не сприятиме покращенню
рівня якості життя українців. Наприклад проектом бюджету Грузії у 2017 році заплановано збільшити видаткову
частину з охорони здоров’я до 9,2% ВВП, освіти – 2,8% ВВП.
Таким чином, найбільша частка припадає на міжбюджетні трансферти – 27,7%, соціальний захист та соціальне за-
безпечення – 23,4% (у т.ч. видатки на Пенсійний фонд України становлять 21,6% загальних витрат). У той час коли
соціальна видаткова частина становить чверть бюджету, на економічний розвиток заплановано здійснити витра-
ти у розмірі 41,9 мдрд. грн, або 5,4% сукупних видатків державного бюджету.
Відповідно до проекту Державного бюджету на 2017 рік, у розрізі витрат на економічну діяльність переважають
видатки на сільське, лісове, рибне господарство та мисливство – 5,29 млрд. грн. (0,73% сукупних видатків бюджету),
значна частина припадає на паливно-енергетичний комплекс – 2,1 млрд. грн. (0,3%), зокрема це статті видатків
на підтримку вугільновидобувних підприємств. У групі видатків «загальна економічна, торгівельна та трудова
діяльність» найбільша стаття видатків – керівництво та управління у сфері безпечності харчових продуктів та
захисту споживачів (1,06 млрд. грн.). Серед витрат на «інші галузі економіки» 3 млдр. грн. заплановано на регіо-
нальний розвиток через фінансування Державного фонду регіонального розвитку.
Видатки Державного бюджету, млрд. грн.
0
200
400
600
800
млрд. грн
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016E 2017E
96.1%
93.5%
94.2%
92.6% 93.2%
93.1%
96.2%
95.7%
Джерело: складено за даними Міністерства фінансів України,
Рахункової палати України, прогноз Українського інституту майбутнього.

[ 9 ]
Міжбюджетні
трансферти
Загальнодержавні
функції
2,3
Громадський
порядок,
безпека
та судова влада
Економічна
діяльність
32,8
6,04
Житлово-комунальне
господарство
Охорона
здоров'я
Духовний та
фізичний
розвиток
Освіта
Соціальний
захист
та соціальне
забезпечення
139,6
Оборона
2016
2016
2016
2016
2016
2016
2010
2010
2011
2011
2012
2012
2013
2013
2014
2014
2015
2016
2016
2016
2016
2016
2010
2010
2010
2010
2010
2011
2011
2011
2011
2011
2012
2012
2012
2012
2012
2013
2013
2013
2013
2014
2014
2014
2014
2013
2014
2015
2015
2015
2015
2015
34.6 39.9
44.01
50.1
65.8
103.1
118.9
11.3 13.2 14.5 14.8
27.4
52
48.1
2015
2015
2015
2015
2015
53,5
72,1
28.5
32.4
36.5
39.2
44.6
54.6 56.0
2010
2010
2010
2010
2011
2011
2011
2011
2012
2012
2012
2012
2013
2013
2013
2013
2014
2014
2014
2014
36
49.3
52.8
41.3
34.4
37.1
29.4
65,1
Охорона
навколишнього
природного
середовища3,8
2.3
3.01
4.1
4.6
2.6
4.1
3.1
0.84
0.44
0.7
0.096 0.12
0.02
0.2
201 2
20
012
2015
20 3
214,5
12,4
181,3
177.6
173.9
130.6
115.8
124.5
94.9
81.33
180.3
103.7
80.6
88.6
75.3
63.6 69.3
26.7
30.2
28.8
27.2
30.24
30.94
28.7
5.2
3.8
5.5
5.1
4.9
6.6
4.2
8.7
10.2
11.4
12.9
10.6
11.5
10.8
Структура витрат
Державного бюджету
України, 2010-2017 рр.

[ 10 ]
Державний борг та його обслуговування. У 2017 році Міністерством фінансів України гранична норма дер-
жавного боргу на 31.12.2017 запланована на рівні 2,3 трлн. грн., у т.ч. 1717 млрд. грн. – державний борг, 579,4
млрд. грн. – гарантований державою борг. Зростання боргових зобов’язань пов’язано із залученням зовнішніх та
внутрішніх запозичень у сумі – 190, 8 млрд. грн. Також за прогнозами Рахункової палати України, у 2018 та 2019
році запозичення у державний бюджет очікуються у розмірі 270,9 млрд. грн. та 360,9 млрд. грн. відповідно, що не
сприятиме зменшенню державного боргу в середньостроковій перспективі.
Аналізуючи динаміку державного боргу, середньорічне зростання зобов’язань держави знаходиться на рів-
ні 44,4%. У 2014 році за рахунок девальвації гривні відбулося різке збільшення державного боргу майже у 2 рази
в порівнянні з 2013 роком. У 2015 році ситуація загострилася поглибленням девальвації гривні, та перевищенням
державних запозичень над витратами на погашення боргу, загальний обсяг державного і гарантованого держав-
ного боргу збільшився на 42,8%.
На 31.08.2016 сукупний державний борг становив 1708,1 млрд. грн., однак до кінця року цей показник зросте за
рахунок отримання траншу від МВФ та розміщення єврооблігацій – на 2 млрд. дол.
0.13
2.23
5.29
2.1
1.23
0.43
0.43
5.67
Зв'язок, телекомунікації
та інформатика
Загальна економічна,
торгівельна
та трудова діяльність
Сільське, лісове,
рибне господарство
та мисливство
Паливно-енергетичний
комплекс
Інша промисловість
та будівництво
Інша економічна
діяльність
Дослідження і розробки
в галузях економіки
Інші галузі
економіки
Транспорт
0.26
Видатки Державного бюджету України 2017 р.
на економічну діяльність, млрд. грн.

[ 11 ]
Дефіцит державного бюджету. Законопроектом передбачено граничний обсяг дефіциту державного бюджету
у 2017 році на суму 77,6 млрд. грн., що менше на 7,3% аніж у 2016 році. Оцінюючи динаміку державного дефіциту
з 2010 по 2015 рік, на основі регресійного аналізу, нами спрогнозовано фактичні показники у 2016 та 2017 ро-
ках – 68,4 млрд. грн. і 62,9 млрд. грн. Варто зазначити, що у 2010 та 2012 роках державні бюджети було виконано
з перевищенням граничної норми дефіциту, що було зумовлене фінансуванням видаткової частини за рахунок
державних запозичень, що призвело до нарощування державного боргу. Також зростання дефіциту пов’язано
з відсутністю довгострокового плану економічного розвитку держави, що призводить до незбалансова-
ного використання бюджетних ресурсів.
* дані за 2016 р. на 31.08.2016
Джерело: складено за даними Міністерства фінансів України, Рахункової палати України, прогноз Українського інституту майбутнього.
16.4 23.9 25.2 33.2 49.4 86.2 99.6 111.3
108.8 115.9323.4 357.3 116.3 399.2 104.6 480.2
153.8 947.03
237.9 1334.3 241 1467.1 579.4 1717
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016E 2017E
Динаміка державного боргу України, млрд. грн., 2010–2017 рр.
Динаміка дефіциту Державного боргу України, 2010-2017 рр.
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016E 2017E
0
22.5
45
67.5
90
млрд. грн

[ 12 ]
Місцеві бюджети
У законопроекті Державного бюджету на 2017 рік планується здійснити трансферти на суму 224,5 млрд. грн., при
цьому на видатки споживання буде спрямовано 97,9% загального трансферту. Заплановано надати 16 субвенцій
(201,6 млрд. грн.) та 4 дотації (22,9 млрд. грн.).
Субвенції на виконання державних програм з соціального захисту населення (надання пільг, житлових субсидій і
допомоги – 108,1 млрд. грн), освітня субвенція (41,9 млрд. грн.), медична субвенція (46,8 млрд. грн.), на реалізацію
регіональних проектів та програм (4,8 млрд. грн.). Дотації на утримання закладів освіти та охорони здоров’я (14,9
млрд. грн.) та здійснення децентралізації – стабілізаційна та реверсна дотації (8 млрд. грн.).
У 2017 році не передбачено надання з державного бюджету місцевим двох субвенцій: здійснення заходів щодо
соціально-економічного розвитку окремих територій, та обслуговування боргу за запозиченнями, здійсненими у
2012 році до загального фонду бюджету м. Києва.
В цілому у законопроекті Державного бюджету України на 2017 рік прогнозний обсяг видатків місцевих бюджетів
становить 395,1 млрд. грн., враховуючи динаміку виконання місцевими органами влади бюджетів минулих років,
нами спрогнозовано невиконання видаткової частини у 2016 та 2017 роках на рівні -10,4% і -11,1% відповідно.
Видатки місцевих бюджетів, 2010-2017 рр.
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016E 2017E
0
100
200
300
400
млрд. грн
94.3%
95.6%
94.3% 91.1%
84.5%
93.9%
89.6%
88.9%

[ 13 ]
Чернігів
ЧернівціЧернівці
Черкаси
ХмельницькХмельницьк
Херсон
0.37
0.36
0.35
0.34
0.34
Харків
0.32
Тернопіль
0.30
Суми
0.30
Рівне
0.28
Полтава
0.27
0.27
Одеса
Миколаїв
0.27
Львів
0.26
Луганськ
0.26
Кіровоград
0.25
Київська
область
0.24
Івано-
Франківськ
Івано-
Франківськ
0.24
Запоріжжя
0.24
0.23
УжгородУжгород
Житомир
0.23
Донецьк
0.22
Дніпро
0.22
Луцьк
Вінниця
0.16
0.22
Щодо видатків з державного бюджету на здійснення виконавчої влади в обласних державних адміністраціях
(6,5 млрд. грн.), то найбільша частка припадає на Харківську, Вінницьку, Київську, Дніпровську, Одеську ОДА,
найменша – Чернівецька, Херсонська, Луцька, Рівненська ОДА.
[ 13 ]
Джерело: складено за даними
Міністерства фінансів України.
Фінансування з державного бюджету
обласних державних адміністрацій, млрд. грн., 2017 рік

[ 14 ]
Законопроектом встановлено дохідну частину місцевих бюджетів на рівні 174,5 млрд. грн., основою якої є подат-
кові надходження, зокрема податок та збір з доходів фізичних осіб (50,1% доходів місцевих бюджетів), податок на
майно (15%), єдиний податок (11,4%), акцизний податок (6,6%), податок на прибуток підприємств (3,6%). На основі
ретроспективи дохідної частини місцевих бюджетів, прогнозне значення виконання становить -7% у 2016р., і
-3,8% у 2017 р. у зв’язку з ризиками ненадходження податків та зборів у плановому обсязі ( рис. 11).
Доходи місцевих бюджетів, 2010-2017 рр.
млрд. грн
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016E 2017E
0
50
100
150
200
250
300
96.0%
99.8%
99.8% 95.9%
95.2%
103.6%
93.0%
96.2%

[ 15 ]
У 2015 році у структурі доходів місцевих бюджетів ключове місце посідають податкові надходження (податок з
доходів фізичних осіб, ПДВ та акцизи) та трансферти з державного бюджету (рис. 12). Середні темпи зростання в
Україні у 2015 році податків з доходів фізичних осіб становлять 23,1%, надходжень від ренти – 30,3%. Зокрема 15
регіонів перевищили середній показник по Україні за податком з доходів фізичних осіб, та 14 регіонів – за рентою
землі. Найбільша частка державних трансфертів припадає на Дніпропетровську (13,01 млрд. грн.), Львівську (12,02
млрд. грн.), Харківську області (10,44 млрд. грн.). Найменше фінансуються з державного бюджету: Чернівецька
(4,44 млрд. грн), Чернігівська (4,76 млрд. грн), Херсонська області (4,74 млрд. грн.). Відповідно найбільше податко-
вих доходів, які спрямовані у державний бюджет у м. Києві, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Одеській
областях ( рис. 12).
Структура податкових доходів місцевих бюджетів, 2015 р.
Джерело: складено на основі даних ОДА.
млрд. грн
0 5 10 15 20 25 30 35 40
Вінницька
Волинська
Дніпропетровська
Донецька
Житомирська
Закарпатська
Запорізька
Івано-Франківська
Київська
Кіровоградська
Луганська
Львівська
Миколаївська
Одеська
Полтавська
Рівненська
Сумська
Тернопільська
Харківська
Херсонська
Хмельницька
Черкаська
Чернівецька
Чернігівська
м.Київ
Доходи місцевих бюджетів
Трансферти з державного бюджету
ПДФО
Податок
на прибуток
підприємств
Рента

[ 16 ]
У 2015 році трансферти державного бюджету до обласних переважали над доходами місцевих бюджетів. Так саль-
до доходів місцевих бюджетів та трансфертів з державного бюджету до обласних є від’ємним у всіх областях, за
виключанням м. Києва, де доходи перевищили бюджетний трансферт на 41,4% ( рис. 13).
Сальдо доходів місцевих бюджетів
та трансфертів з державного бюджету у 2015 році, млрд. грн
млрд. грн
Доходи місцевих бюджетів Трансферти з державного бюджету Сальдо
0
5
-5
10
15
20
Вінницька
Волинська
Дніпропетровська
Донецька
Житомирська
Закарпатська
Запорізька
Івано-Франківська
Київська
Кіровоградська
Луганська
Львівська
Миколаївська
Одеська
Полтавська
Рівненська
Сумська
Тернопільська
Харківська
Херсонська
Хмельницька
Черкаська
Чернівецька
Чернігівська
м.Київ
Джерело: складено на основі даних Міністерства фінансів України та ОДА.

[ 17 ]
Фінансування пріоритетних галузей
Урядом України визначено наступні пріоритети на 2017 рік:
захист державних інтересів (підвищення обороноздатності, дипломатія) – 133,3 млрд. грн.1
;
соціальний захист (підвищення соціальних стандартів) – 107 млрд. грн;
державні послуги (розвиток освіти; охорона здоров’я) – 203 млрд. грн. (зведений бюджет);
стимулювання економіки (цільова підтримка фермерів; розвиток дорожньої інфраструктури; стимулювання
енергоефективності) – 19,7 млрд грн.;
культура (вітчизняна кіногалузь, проведення Євробачення та ознаменування історичних подій) – 3 млрд. грн.;
децентралізація (підтримка місцевих бюджетів та регіональних проектів в рамках реформи децентралізації)
– 23,9 млрд. грн.
Аналізуючи законопроект Державного бюджету України на 2017 рік можна прийти до висновку, що пріоритетні
напрями не підкріплено достатнім рівнем фінансування, та деякі елементи є суперечними. Зокрема, соціальний
захист відповідно до пріоритизації передбачає підвищення соціальних стандартів, однак це стосується тільки сфе-
ри доходів, а не галузі соціальних послуг, охорони здоров’я, освіти, культури, які впливають безпосередньо на
підвищення якість життя. Відповідно до законопроекту передбачено витрати на освіту у обсязі 1,3% ВВП, це най-
нижчий показник у Європі та відповідає рівню Камбоджі. Витрати на охорону здоров’я на рівні 0,5% ВВП, духовний
та фізичний розвиток – 0,23% ВВП, що є доволі низькими для забезпечення високої якості життя.
Тому, виходячи із рівня витрат, складним для уряду буде виконання пункту з покращення державних послуг, яке
передбачає зростання заробітної плати вчителів (в середньому на 33,5%, +1475 грн.), освітні субвенції видатків на
здобуття повної загальної освіти у професійно-технічних навчальних закладах; зростання заробітної зарплати ме-
диків, збільшення незалежності медичних закладів, забезпечення важкохворих достатньою кількістю медикамен-
тів. Запровадження обов’язкової страхової медицини сприятиме зменшенню фінансового навантаження з
місцевих бюджетів.
Щодо стимулювання розвитку економіки, то урядом передбачено витрати на економічну діяльність – 1,6% ВВП,
що є доволі низьким показником, який для забезпечення економічного зростання. Зокрема, відповідно до бю-
джету відбувається розвиток галузей, характерних для аграрно-промислової економіки, а не постіндустріальної
та стимулювання сировинних галузей промисловості. На розвиток дорожньої інфраструктури передбачено 14,2
млрд. грн., або 0,6% ВВП, наприклад у Польщі державні витрати на дорожню інфраструктуру у 2014 році також
становили 0,6% ВВП.
Основна стаття видатків у пріоритетному напрямку «культура» – це організація та проведення міжнародного пі-
сенного конкурсу «Євробачення» – 0,45 млрд. грн. Підготовка до даного заходу може позитивно вплинути на ство-
рення бренду України та інвестиційного іміджу, а також на платіжний баланс України.
Децентралізація передбачає підтримку розвитку територіальних громад (9 млрд. грн. на розвиток регіонів з дер-
жавного бюджету), розширення повноважень регіонів у видатковій частині (оплата комунальних та енергоносіїв
закладів охорони здоров’я, навчальноосвітніх закладів, та видатки на утримання закладів), а також надання до-
тацій місцевим бюджетам дотацій на утримання закладів освіти і охорони здоров’я (14,9 млрд. грн.).
Таким чином, урядові пріоритети направлені на вирішення поточних проблем, та не мають стратегічної спрямова-
ності, що є важливим у довгостроковій перспективі розвитку економіки.
1
Суми витрат відповідно до презентації «Проекту Закону України про Державний бюджету на 2017 рік» Міністерства фінансів України

[ 18 ]
Оцінка ризиків реалізації державного бюджету
За прогнозом Українського інститут майбутнього, здійсненого на основі регресійної моделі, виконання
дохідної частини Державного бюджету України 2017 року буде на рівні 99,0%. Ризики невиконання до-
хідної частини бюджету:
1. Несприятливий інвестиційний клімат в Україні, що не стимулює інвестиційну активність як внутрішніх, так і
зовнішніх інвесторів;
2. Зниження світових цін на сировинні товари на 11,6%, що призведе до скорочення надходжень від експорту та
дефіциту торгівельного балансу;
3. Скорочення податкових надходжень – при неприйнятті змін Верховною радою до податкового законодавства
щодо збільшення акцизного податку на тютюн та алкоголь, запровадження єдиної ставки на дизельне паливо,
запровадження електронного адміністрування акцизного податку; індексації ставок рентної плати за викорис-
тання лісових ресурсів, використання води, користування радіочастотами, екологічного податку; збільшення
ставки рентної плати на транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.
4. Ризики ненадходження в прогнозному обсязі податку на додану вартість.
5. Ризики ненадходження конфіскованих коштів, та коштів отриманих від реалізації майна, конфіскованого за
рішенням суду.
6. Зростання суми запозичень до Державного бюджету, що в середньостроковій перспективі не сприятиме
зменшенню державного боргу.
7. Ризики ненадходження коштів від приватизації державного майна, адже надходження коштів залежить від по-
питу на об’єкти приватизації. Так у січні-серпні 2016 року із запланованих 17,1 млрд. грн. до загального фонду
державного бюджету надійшло 60,3 млн. грн.
8. Виникнення боргової кризи із-за відсутності політики управління держаним боргом (у 2016 р. – 99,6 млрд.
грн., або 4,4%ВВП, у 2017 – 111,3 млрд. грн. або 4,3% ВВП).
9. Відсутність ефективної бюджетної політики сприяє розвитку корупції та «розпилу» бюджету, наслідком цього
є постійно зростаючий дефіцит.
Ключовий ризик невиконання видаткової частини бюджету полягає у потенційній не реалізації 453 бюджетних
програм, видатки на які розраховано на основі оптимістичного прогнозу зростання доходів.

[ 19 ]
Рекомендації
1. При бюджетному плануванні за основу необхідно брати песимістичний прогноз Мінекономрозвитку, відпо-
відно до якого економічне зростання буде на рівні 1,5%, інфляція – 10,3%, а курс гривні до долару США –
30 грн./дол. США, що впливатиме на реалістичні показники дохідної та видаткової частин.
2. Врахування при бюджетному плануванні вже існуючих норм податкового законодавства, а не проектних рі-
шень, саме це призводить до невиконання бюджету у разі неприйняття таких законів на суму 22,1 млрд. грн.,
та до «лобістського» тиску законодавчої влади у подальшому.
3. З урахуванням тенденції невиконання дохідної частини та фінансування державного бюджету на суму
27,6 млрд. грн. за рахунок надходжень від приватизації та конфіскованого майна необхідним є виключення
статей із бюджетного планування: «Конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна конфісковано-
го за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення», «Приватизація
державного майна». У разі отримання коштів від конфіскованого майна та приватизації створити позабюджет-
ний фонд, та розробити механізм його використання для розвитку реального сектору.
4. Зменшення видаткової частини на утримання державного апарату на 10,8 млрд. грн. шляхом скорочення зна-
чного штатного розкладу та запровадженням e-government (електронного уряду). Це дозволить пришвидши-
ти процедуру прийняття рішень та подолати бюрократичні процеси, які породжують корупцію.
5. Формування бюджету на основі програм економічного розвитку, які сприятимуть підвищенню якості життя та
зростанню добробуту населення. Серед таких програм можуть бути: програма енергоефективності, кредиту-
вання малого підприємництва, розвитку інфраструктури, стимулювання інвестиційної активності. Програми
економічного розвитку можуть фінансуватися за рахунок коштів від продажу конфіскованого майна, прива-
тизації та скорочення витрат на державний апарат у сумі – 38,4 млрд. грн. Ефект від фінансування програм
економічного розвитку: стимулювання внутрішнього виробництва, розвитку малого та середнього підпри-
ємництва, створення нових робочих місць, енергетична незалежність.
6. У майбутньому для зняття видаткового навантаження з місцевих бюджетів у частині соціальних витрат важливо
запровадження системи страхової медицини та пенсійного страхування. Ефект від запровадження страхової
медицини – залучення інвестицій в обсязі 0,5–1 млрд. дол. США у медичну сферу; від накопичувальної пенсійної
системи – інвестиції недержавних пенсійних фондів в економіку становитимуть 2,3–2,9 млрд. дол. США.

[ 20 ]

Державний бюджет України 2017: виклики і перспективи

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (18)

Viewers also liked

Viewers also liked (20)

Similar to Державний бюджет України 2017: виклики і перспективи

Similar to Державний бюджет України 2017: виклики і перспективи (20)

More from UIFuture

More from UIFuture (20)

Державний бюджет України 2017: виклики і перспективи