Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
Моніторинг відбувається на основі індикаторів, аналіз зміни яких дозволяє робити висновки про розвиток МСП у регіоні, визначати напрямки регіональної політики, а в кінцевому підсумку – сприяти зростанню добробуту регіону.
Суб’єкти малого та середнього підприємництва (МСП) Херсонської області відіграють ключову роль в економіці регіону. У 2016 році на малі підприємства припадало 39,9% від обсягу реалізованої продукції усіх підприємств.
Малий бізнес виконує важливу соціальну функцію. У 2016 році на малих підприємствах було зайнято 34,8 тис. осіб (42,5% від усіх зайнятих на підприємствах або 8% від загальної кількості зайнятих працездатного віку у регіоні).
У 2016 році майже третина малих підприємств регіону працювала у секторі сільського господарства (33,4%). На торгівлю та промисловість припадало відповідно 22% та 11%. Ринок більш як половини МСП Херсонщини обмежений власним регіоном.
Профіль МСП є інструментом моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП. Регіональний профіль МСП може використовуватись як основа для підготовки щорічного звіту про стан та перспективи розвитку сектору МСП у регіоні, який готуватиметься регіональною владою, а також для планування та оцінки ефективності заходів підтримки МСП.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
За підсумками 2016 року, на малі підприємства Тернопільщини припадало 33,5% від загального обсягу реалізованої продукції підприємств Тернопільщини.
У 2016 році майже чверть малих підприємств регіону працювала в сільському господарстві (23,4%). На торгівлю та промисловість припадало, відповідно, 19% та 16,1%. Ринок більшості МСП Тернопільщини (56,6%) обмежений власним регіоном.
Головними перешкодами для розвитку МСП були і є брак попиту, нестабільна політична ситуація та високі ставки податків.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту його продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
•Суб’єкти малого та середнього підприємництва (МСП) Київської області відіграють особливу роль у забезпеченні економічного розвитку регіону. За підсумками 2015 року на МСП припадало 55,7% від обсягу реалізованої продукції на Київщині. Майже 57% МСП регіону планують розширювати свою діяльність упродовж наступних двох років.
• МСП виконують важливу соціальну функцію. За підсумками 2015 року у секторі було зайнято 327,5 тис. осіб, що становило 73,9% від усіх занятих на суб’єктах господарювання.
• Майже половина суб’єктів малого підприємництва в 2015 році працювала у сфері торгівлі (47,2%). На промисловість та транспорт припадало, відповідно, 7,2% та 6,9%. Ринок збуту більшості МСП Київщини (56%) обмежений власним регіоном.
• На розвиток МСП Київської області в 2015 році більшою мірою впливали загальнонаціональні політичні та економічні процеси. Основними перешкодами є брак попиту, нестабільна політична ситуація, а також високий податковий тягар (як величина податків, так і складність їх адміністрування).
При підготовці Профілю використовуються оприлюднені на момент його написання статистичні дані. Враховуючи затримку в оприлюдненні статистичних даних щодо розвитку МСП у 6-10 місяцях з моменту закінчення звітного періоду, у цьому випуску Профілю використано статистичні дані станом на травень 2017 року. У Профілі використано також дані опитування підприємств та підприємців «Щорічна оцінка ділового клімату», проведеного в грудні 2016 – січні 2017 року.
Профіль МСП є інструментом моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП. Регіональний профіль МСП може використовуватись як основа для підготовки щорічного звіту про стан та перспективи розвитку сектору МСП у регіоні, який готуватиметься регіональною владою, а також для планування та оцінки ефективності заходів підтримки МСП.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
За підсумками 2016 року, на малі підприємства Тернопільщини припадало 33,5% від загального обсягу реалізованої продукції підприємств Тернопільщини.
У 2016 році майже чверть малих підприємств регіону працювала в сільському господарстві (23,4%). На торгівлю та промисловість припадало, відповідно, 19% та 16,1%. Ринок більшості МСП Тернопільщини (56,6%) обмежений власним регіоном.
Головними перешкодами для розвитку МСП були і є брак попиту, нестабільна політична ситуація та високі ставки податків.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту його продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору МСП у регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції їхнього впливу на розвиток МСП.
•Суб’єкти малого та середнього підприємництва (МСП) Київської області відіграють особливу роль у забезпеченні економічного розвитку регіону. За підсумками 2015 року на МСП припадало 55,7% від обсягу реалізованої продукції на Київщині. Майже 57% МСП регіону планують розширювати свою діяльність упродовж наступних двох років.
• МСП виконують важливу соціальну функцію. За підсумками 2015 року у секторі було зайнято 327,5 тис. осіб, що становило 73,9% від усіх занятих на суб’єктах господарювання.
• Майже половина суб’єктів малого підприємництва в 2015 році працювала у сфері торгівлі (47,2%). На промисловість та транспорт припадало, відповідно, 7,2% та 6,9%. Ринок збуту більшості МСП Київщини (56%) обмежений власним регіоном.
• На розвиток МСП Київської області в 2015 році більшою мірою впливали загальнонаціональні політичні та економічні процеси. Основними перешкодами є брак попиту, нестабільна політична ситуація, а також високий податковий тягар (як величина податків, так і складність їх адміністрування).
При підготовці Профілю використовуються оприлюднені на момент його написання статистичні дані. Враховуючи затримку в оприлюдненні статистичних даних щодо розвитку МСП у 6-10 місяцях з моменту закінчення звітного періоду, у цьому випуску Профілю використано статистичні дані станом на травень 2017 року. У Профілі використано також дані опитування підприємств та підприємців «Щорічна оцінка ділового клімату», проведеного в грудні 2016 – січні 2017 року.
21 липня 2017 року, ГО «Інститут міжнародних економічних досліджень» в рамках реалізації проекту з розробки Дорожньої карти розвитку малого та середнього підприємництва гірських районів Львівщини презентувала аналітичну записку «Розвиток малого і середнього підприємництва в гірських районах Львівської області». Розвиток МСП в гірських районах Львівщини дозволить забезпечити формування нових робочих місць, підвищення рівня зайнятості мешканців та зростання їх добробуту, покращення інвестиційної привабливості територій, збільшення надходжень до місцевих бюджетів, розвитку суспільних ініціатив, формування середнього класу та розбудови соціально-економічної інфраструктури. Задля сприяння розвитку МСП в гірських районах Львівщини необхідно розробити дорожню карту – комплекс дієвих заходів, які забезпечать швидкий і якісний розвиток галузі.
Розвиток МСП визначено одним із пріоритетів уряду. У 2017 році уряд ухвалив Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Одним із стратегічних напрямів реалізації Стратегії визначено «Спрощення податкового адміністрування для малого і середнього підприємництва». У цьому напрямі уряд планує вдосконалити електронну податкову звітність, спростити податкове звітування, врегулювати питання прострочених платежів та спростити вимоги до ведення документації.
Реформа податкової системи необхідна, оскільки вона є важливою складовою сприятливого середовища для розвитку бізнесу.
Проведений у цій роботі аналіз ґрунтується на результатах опитування щодо податкової системи та фокус-груп, проведених у рамках дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату», та чинному законодавстві. У Розділі 1 представлено думку МСП стосовно податкової системи як перешкоди в розвитку бізнесу (Розділ 1). У Розділі 2 детальніше описано проблеми з адміністрування податків, із якими стикається бізнес. Підприємці зазначають, що податки в Україні є високими, а адміністрування складним, і тому корисно проаналізувати, які саме податки є найбільш проблематичними для МСП (Розділ 3).
Сьогодні в Україні співіснують загальна та спрощена системи оподаткування (ССО), які відрізняються правилами оподаткування та ведення бізнесу. Платники податків на ССО сплачують єдиний податок та мають право на спрощений облік та звітність. Тому податкові перешкоди для них є меншими (Розділ 4). В останньому розділі представлено висновки та рекомендації. У додатку 1 надано коротку інформацію про портрет МСП та опис вибірки опитування.
Регіональний профіль МСП Тернопільської області USAID LEV
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору
МСП в регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики
з позиції їхнього впливу на розвиток МСП. Моніторинг
відбувається на основі низки індикаторів, відслідковування
зміни яких дозволяє робити висновки про розвиток МСП
в регіоні, визначати напрямки регіональної політики,
збільшувати її ефективність, а в кінцевому підсумку –
сприяти зростанню добробуту регіону.
Регіональний профіль МСП Тернопільської області (2014-2015 роки)USAID LEV
При підготовці Профілю використовуються оприлюднені на момент початку роботи статистичні дані. Враховуючи затримку в оприлюдненні статистичних даних щодо розвитку МСП у 6-10 місяців з моменту закінчення звітного періоду, в цьому випуску Профілю використано статистичні дані станом на початок 2015 року. В Профілі використано також дані опитування підприємств та підприємців,
проведеного в грудні 2015 року.
Офіційна статистика МСП в Україні: аналіз та пропозиції щодо вдосконаленняVitalii Riznyk
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Вінницької області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відслідковувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Експортний профіль Херсонської області (2014-2015 роки): загальне бачення та ...USAID LEV
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється переважно центральними органами, але економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на місцевому рівні.
Суто в економічному плані масштаби, структура та динаміка експорту прямо впливають на такі показники розвитку регіону як валовий регіональний продукт, зайнятість, обсяги відрахувань до місцевих бюджетів тощо адже:
- експорт є каналом реалізації товарів та послуг (ринки збуту);
- експортне виробництво є чинником зайнятості (створення нових робочих місць та підвищення якості наявних);
- конкуренція на світових ринках вимагає постійного підвищення якості товарів та послуг та удосконалення системи управління підприємством та проактивного підходу до виробничо-комерційної діяльності;
- світові ринки постійно формують запит на розвиток нових виробництв та інновацій.
За таких умов об’єктивно виникає потреба в розробці такого інструменту політики, за допомогою якого можна було б регулярно відслідковувати тенденції експортної діяльності на рівні області з тим, щоб адекватно реагувати на проблеми, які не дозволяють повною мірою розвивати та реалізовувати експортний потенціал регіону. В якості такого інструменту Програма USAID ЛЕВ пропонує використовувати експортний профіль регіону та розробила відповідну методику його змістовного наповнення та використання.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ АЛЬТЕРНАТИВ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО ТА ...Anton Bosenko
У статті визначено, що ефективність діяльності підприємств малого та середнього бізнесу переважно залежить від економічного середовища їх функціонування. Встановлено, що нестабільність зовнішнього середовища та необхідність адаптації до його умов для досягнення власних цілей вимагає від підприємств малого та середнього бізнесу застосування ефективної стратегії розвитку. Зроблено висновок про необхідність формування стратегічних альтернатив розвитку підприємств малого та середнього бізнесу в Україні.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Черкаської області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відслідковувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Презентація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ).
Презентація Юрія Полувньова, Директора Департаменту статистики та звітності НБУ, на круглому столі «Статистика МСП та економічна політика». 29.11.2017. Київ. НБУ.
В аналітичній записці представлено аналіз діючих загальнодержавних та місцевих нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері малого і середнього бізнесу, а також забезпечення соціальної підтримки та реабілітації ветеранів АТО, досліджено проблемні питання у цій галузі та розроблено пропозиції щодо їх вирішення на рівні Тернопільської області.
Аналітична записка підготовлена у рамках проекту розробки Дорожньої карти розвитку малого та середнього бізнесу демобілізованих учасників бойових дій в зоні АТО, який реалізується Громадською організацією «Центр стратегічного розвитку та реформ» (м. Тернопіль) за фінансової підтримки Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ). Програма USAID ЛЕВ впроваджується МБО «Фонд «Східна Європа» у партнерстві з ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» та ГО «Київський економічний інститут».
Результатом проекту окрім розробки самої Дорожньої карти буде також включення заходів Дорожньої карти повністю або частково до Обласної програми розвитку малого і середнього підприємництва Тернопільської області на 2017-2018 роки.
Підготовка цієї публікації стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ).
Погляди авторів, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
Суб'єкти малого та середнього підприємництва (МСП)
Черкащини відіграють значну роль в економіці регіону. У 2015 році на МСП припадало 72,7% від усього обсягу реалізованої продукції в регіоні. Третина МСП регіону планують збільшувати обсяг виробництва чи реалізації в найближчі два роки. У 2015 році регіон показав один із найнижчих в Україні показників падіння реального обсягу реалізації продукції (3,2%).
Published on Jul 18, 2016
При підготовці Профілю використовуються оприлюднені на момент початку роботи статистичні дані. Враховуючи затримку в оприлюдненні статистичних даних щодо розвитку МСП у 6-10 місяців з моменту закінчення звітного періоду, в цьому випуску Профілю використано статистичні дані станом на початок 2015 року. В Профілі використано також дані опитування підприємств та підприємців,
проведеного в грудні 2015 року.
Published on May 24, 2016
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору
МСП в регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики
з позиції їхнього впливу на розвиток МСП. Моніторинг
відбувається на основі низки індикаторів, відслідковування
зміни яких дозволяє робити висновки про розвиток МСП
в регіоні, визначати напрямки регіональної політики,
збільшувати її ефективність, а в кінцевому підсумку –
сприяти зростанню добробуту регіону.
Published on Mar 9, 2017
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється переважно центральними органами, але економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на місцевому рівні.
Суто в економічному плані масштаби, структура та динаміка експорту прямо впливають на такі показники розвитку регіону як валовий регіональний продукт, зайнятість, обсяги відрахувань до місцевих бюджетів тощо адже:
- експорт є каналом реалізації товарів та послуг (ринки збуту);
- експортне виробництво є чинником зайнятості (створення нових робочих місць та підвищення якості наявних);
- конкуренція на світових ринках вимагає постійного підвищення якості товарів та послуг та удосконалення системи управління підприємством та проактивного підходу до виробничо-комерційної діяльності;
- світові ринки постійно формують запит на розвиток нових виробництв та інновацій.
За таких умов об’єктивно виникає потреба в розробці такого інструменту політики, за допомогою якого можна було б регулярно відслідковувати тенденції експортної діяльності на рівні області з тим, щоб адекватно реагувати на проблеми, які не дозволяють повною мірою розвивати та реалізовувати експортний потенціал регіону. В якості такого інструменту Програма USAID ЛЕВ пропонує використовувати експортний профіль регіону та розробила відповідну методику його змістовного наповнення та використання.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
21 липня 2017 року, ГО «Інститут міжнародних економічних досліджень» в рамках реалізації проекту з розробки Дорожньої карти розвитку малого та середнього підприємництва гірських районів Львівщини презентувала аналітичну записку «Розвиток малого і середнього підприємництва в гірських районах Львівської області». Розвиток МСП в гірських районах Львівщини дозволить забезпечити формування нових робочих місць, підвищення рівня зайнятості мешканців та зростання їх добробуту, покращення інвестиційної привабливості територій, збільшення надходжень до місцевих бюджетів, розвитку суспільних ініціатив, формування середнього класу та розбудови соціально-економічної інфраструктури. Задля сприяння розвитку МСП в гірських районах Львівщини необхідно розробити дорожню карту – комплекс дієвих заходів, які забезпечать швидкий і якісний розвиток галузі.
Розвиток МСП визначено одним із пріоритетів уряду. У 2017 році уряд ухвалив Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Одним із стратегічних напрямів реалізації Стратегії визначено «Спрощення податкового адміністрування для малого і середнього підприємництва». У цьому напрямі уряд планує вдосконалити електронну податкову звітність, спростити податкове звітування, врегулювати питання прострочених платежів та спростити вимоги до ведення документації.
Реформа податкової системи необхідна, оскільки вона є важливою складовою сприятливого середовища для розвитку бізнесу.
Проведений у цій роботі аналіз ґрунтується на результатах опитування щодо податкової системи та фокус-груп, проведених у рамках дослідження «Щорічна оцінка ділового клімату», та чинному законодавстві. У Розділі 1 представлено думку МСП стосовно податкової системи як перешкоди в розвитку бізнесу (Розділ 1). У Розділі 2 детальніше описано проблеми з адміністрування податків, із якими стикається бізнес. Підприємці зазначають, що податки в Україні є високими, а адміністрування складним, і тому корисно проаналізувати, які саме податки є найбільш проблематичними для МСП (Розділ 3).
Сьогодні в Україні співіснують загальна та спрощена системи оподаткування (ССО), які відрізняються правилами оподаткування та ведення бізнесу. Платники податків на ССО сплачують єдиний податок та мають право на спрощений облік та звітність. Тому податкові перешкоди для них є меншими (Розділ 4). В останньому розділі представлено висновки та рекомендації. У додатку 1 надано коротку інформацію про портрет МСП та опис вибірки опитування.
Регіональний профіль МСП Тернопільської області USAID LEV
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору
МСП в регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики
з позиції їхнього впливу на розвиток МСП. Моніторинг
відбувається на основі низки індикаторів, відслідковування
зміни яких дозволяє робити висновки про розвиток МСП
в регіоні, визначати напрямки регіональної політики,
збільшувати її ефективність, а в кінцевому підсумку –
сприяти зростанню добробуту регіону.
Регіональний профіль МСП Тернопільської області (2014-2015 роки)USAID LEV
При підготовці Профілю використовуються оприлюднені на момент початку роботи статистичні дані. Враховуючи затримку в оприлюдненні статистичних даних щодо розвитку МСП у 6-10 місяців з моменту закінчення звітного періоду, в цьому випуску Профілю використано статистичні дані станом на початок 2015 року. В Профілі використано також дані опитування підприємств та підприємців,
проведеного в грудні 2015 року.
Офіційна статистика МСП в Україні: аналіз та пропозиції щодо вдосконаленняVitalii Riznyk
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, що відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Вінницької області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відслідковувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Експортний профіль Херсонської області (2014-2015 роки): загальне бачення та ...USAID LEV
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється переважно центральними органами, але економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на місцевому рівні.
Суто в економічному плані масштаби, структура та динаміка експорту прямо впливають на такі показники розвитку регіону як валовий регіональний продукт, зайнятість, обсяги відрахувань до місцевих бюджетів тощо адже:
- експорт є каналом реалізації товарів та послуг (ринки збуту);
- експортне виробництво є чинником зайнятості (створення нових робочих місць та підвищення якості наявних);
- конкуренція на світових ринках вимагає постійного підвищення якості товарів та послуг та удосконалення системи управління підприємством та проактивного підходу до виробничо-комерційної діяльності;
- світові ринки постійно формують запит на розвиток нових виробництв та інновацій.
За таких умов об’єктивно виникає потреба в розробці такого інструменту політики, за допомогою якого можна було б регулярно відслідковувати тенденції експортної діяльності на рівні області з тим, щоб адекватно реагувати на проблеми, які не дозволяють повною мірою розвивати та реалізовувати експортний потенціал регіону. В якості такого інструменту Програма USAID ЛЕВ пропонує використовувати експортний профіль регіону та розробила відповідну методику його змістовного наповнення та використання.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ АЛЬТЕРНАТИВ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО ТА ...Anton Bosenko
У статті визначено, що ефективність діяльності підприємств малого та середнього бізнесу переважно залежить від економічного середовища їх функціонування. Встановлено, що нестабільність зовнішнього середовища та необхідність адаптації до його умов для досягнення власних цілей вимагає від підприємств малого та середнього бізнесу застосування ефективної стратегії розвитку. Зроблено висновок про необхідність формування стратегічних альтернатив розвитку підприємств малого та середнього бізнесу в Україні.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється на центральному рівні, економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на рівні місцевих громад.
Регулярний моніторинг та оцінка відповідних змін є невід’ємним елементом системи стратегічного планування на регіональному рівні, адже без точної ідентифікації тенденцій та проблем неможливо адекватно відреагувати на пов’язані з ними виклики.
Цей документ є першою спробою розробити експортний профіль Черкаської області саме як інструмент. Повноцінним інструментом політики він стане тоді, коли буде готуватися на регулярній основі, що дозволить відслідковувати відповідні економічні та регуляторні зміни.
Презентація Ігоря Бураковського, Голови Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД), старшого радника з економічних питань Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (ЛЕВ).
Презентація Юрія Полувньова, Директора Департаменту статистики та звітності НБУ, на круглому столі «Статистика МСП та економічна політика». 29.11.2017. Київ. НБУ.
В аналітичній записці представлено аналіз діючих загальнодержавних та місцевих нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері малого і середнього бізнесу, а також забезпечення соціальної підтримки та реабілітації ветеранів АТО, досліджено проблемні питання у цій галузі та розроблено пропозиції щодо їх вирішення на рівні Тернопільської області.
Аналітична записка підготовлена у рамках проекту розробки Дорожньої карти розвитку малого та середнього бізнесу демобілізованих учасників бойових дій в зоні АТО, який реалізується Громадською організацією «Центр стратегічного розвитку та реформ» (м. Тернопіль) за фінансової підтримки Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ). Програма USAID ЛЕВ впроваджується МБО «Фонд «Східна Європа» у партнерстві з ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» та ГО «Київський економічний інститут».
Результатом проекту окрім розробки самої Дорожньої карти буде також включення заходів Дорожньої карти повністю або частково до Обласної програми розвитку малого і середнього підприємництва Тернопільської області на 2017-2018 роки.
Підготовка цієї публікації стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Лідерство в економічному врядуванні» (USAID ЛЕВ).
Погляди авторів, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
Суб'єкти малого та середнього підприємництва (МСП)
Черкащини відіграють значну роль в економіці регіону. У 2015 році на МСП припадало 72,7% від усього обсягу реалізованої продукції в регіоні. Третина МСП регіону планують збільшувати обсяг виробництва чи реалізації в найближчі два роки. У 2015 році регіон показав один із найнижчих в Україні показників падіння реального обсягу реалізації продукції (3,2%).
Published on Jul 18, 2016
При підготовці Профілю використовуються оприлюднені на момент початку роботи статистичні дані. Враховуючи затримку в оприлюдненні статистичних даних щодо розвитку МСП у 6-10 місяців з моменту закінчення звітного періоду, в цьому випуску Профілю використано статистичні дані станом на початок 2015 року. В Профілі використано також дані опитування підприємств та підприємців,
проведеного в грудні 2015 року.
Published on May 24, 2016
Регіональний профіль МСП — це інструмент моніторингу та оцінки стану, динаміки та перспектив розвитку сектору
МСП в регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики
з позиції їхнього впливу на розвиток МСП. Моніторинг
відбувається на основі низки індикаторів, відслідковування
зміни яких дозволяє робити висновки про розвиток МСП
в регіоні, визначати напрямки регіональної політики,
збільшувати її ефективність, а в кінцевому підсумку –
сприяти зростанню добробуту регіону.
Published on Mar 9, 2017
Однією з ключових передумов розвитку будь-якого підприємства є наявність ринків збуту своєї продукції. За часів глобалізації вихід компаній на зовнішній ринок розглядається як спосіб розширення ринків збуту та підвищення ефективності виробництва. І хоча регулювання зовнішньоекономічної діяльності сьогодні здійснюється переважно центральними органами, але економічні результати такої діяльності так чи інакше реалізуються саме на місцевому рівні.
Суто в економічному плані масштаби, структура та динаміка експорту прямо впливають на такі показники розвитку регіону як валовий регіональний продукт, зайнятість, обсяги відрахувань до місцевих бюджетів тощо адже:
- експорт є каналом реалізації товарів та послуг (ринки збуту);
- експортне виробництво є чинником зайнятості (створення нових робочих місць та підвищення якості наявних);
- конкуренція на світових ринках вимагає постійного підвищення якості товарів та послуг та удосконалення системи управління підприємством та проактивного підходу до виробничо-комерційної діяльності;
- світові ринки постійно формують запит на розвиток нових виробництв та інновацій.
За таких умов об’єктивно виникає потреба в розробці такого інструменту політики, за допомогою якого можна було б регулярно відслідковувати тенденції експортної діяльності на рівні області з тим, щоб адекватно реагувати на проблеми, які не дозволяють повною мірою розвивати та реалізовувати експортний потенціал регіону. В якості такого інструменту Програма USAID ЛЕВ пропонує використовувати експортний профіль регіону та розробила відповідну методику його змістовного наповнення та використання.
Експортний профіль області – це інструмент політики, який використовується для оцінки кількісних та якісних змін, які відбуваються в експорті регіону (області) та в зовнішньому середовищі функціонування експортерів товарів та послуг.
Презентація Олени Вишневської, Державна служба статистики України, на круглому столі «МСП України: якісні та кількісні показники розвитку сектору», який провела Програма USAID ЛЕВ 12/12/16
Науковий редактор:
Ігор Бураковський, Голова Правління ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», старший радник з економічних питань Програми USAID ЛЕВ, burakovsky@ier.kiev.ua
Автори:
- Віталій Кравчук, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, kravchuk@ier.kiev.ua
- Євген Ангел, молодший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, anhel@ier.kiev.ua
- Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій», експерт Програми USAID ЛЕВ, betliy@ier.kiev.ua
ВВП – растет, инфляция - падает: Прогноз на три года и 35 страницMinfinDocs
Инфляция прогнозируется экспертами на уровне 12,2% в 2017 году (в расчете декабрь к декабрю предыдущего года), 8% - в 2018 году, 5,9% - в 2019 году, 5% - в 2020 году.
Підготовка і впровадження проектів дфррЮрій Пасочник
Презентація є частиною вебінару з підготовки проектів до Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). Вебінар відбувався відбувався в рамках проекту Волинського ресурсного центру «Зміцнення демократичної культури серед молодих депутатів України» за фінансової підтримки Демократичного фонду ООН.
Презентація Регіонального профілю МСП Черекаської областіUSAID LEV
Профіль МСП показує який поточний стан МСП в регіоні та визначає проблемні моменти в секторі МСП. В майбутньому Профіль стане інструментом оцінки виконання Стратегії розвитку МСП. Дані для Профілю - це дані Держстату, опитування Щорічна оцінка ділового клімату, дані про політику сприяння МСП в регіону (оцінка запитів до регіональних органів державної влади).
Published on May 13, 2017
Випуск "Квартального моніторингу перешкод" №5 розглядає перешкоди, з якими український малий та середній бізнес стикався у першому кварталі 2017 року. Крім цього, головною темою випуску є "Діловий клімат України в 2016 році". За результатами другого щорічного дослідження бізнес-середовища України «Щорічна оцінка ділового клімату», яке проводить Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні», Індекс ділового клімату в 2016 році зріс на п’ять пунктів до 0,6. Що це означає - читайте в бюлетені.
Квартальний моніторинг перешкод у розвитку МСП. Випуск №5USAID LEV
Випуск "Квартального моніторингу перешкод" №5 розглядає перешкоди, з якими український малий та середній бізнес стикався у першому кварталі 2017 року. Крім цього, головною темою випуску є "Діловий клімат України в 2016 році". За результатами другого щорічного дослідження бізнес-середовища України «Щорічна оцінка ділового клімату», яке проводить Програма USAID «Лідерство в економічному врядуванні», Індекс ділового клімату в 2016 році зріс на п’ять пунктів до 0,6. Що це означає - читайте в бюлетені.
Бізнес під час війни: Черкаська область (вересень 2023)
за результатами Нового щомісячного опитування підприємств
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область», за результатами Нового щомісячного опитування підприємств для Черкаської області за вересень 2023.
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували третій випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 18 до 29 вересня 2023 року.
У вересні 2023 року в Черкаській області було опитано 30 підприємств. Серед них представлені підприємства від мікро- до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• Керівники підприємств Черкаської області погіршили оцінки власної фінансово-економічної ситуації; їхнє значення є нижчим за загальноукраїнський показник. Очікування керівників підприємств області в піврічній перспективі щодо фінансово-економічної ситуації все ще залишаються більш песимістичними ніж загалом по Україні.
• Оцінки загальноекономічного середовища покращуються вже два місяці поспіль, однак очікування залишаються суттєво нижчими за загальноукраїнські показники.
• Жоден із підприємців області не має впевненості щодо довгострокових перспектив (через два роки).
• На відміну від нарощування обсягів виробництва по країні загалом, поточні результати підприємців області суттєво не змінились. Водночас, на майбутнє очікується погіршення значень як по області, так і загалом по Україні.
• На підприємствах Черкаської області не відчувають труднощів у пошуку ані кваліфікованих, ані некваліфікованих працівників.
• Більшість експортерів регіону змогли відновити експортну діяльність, однак продовжується тенденція до скорочення обсягів експорту.
Щомісячне опитування керівників підприємств проводить ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (далі ІЕД) в рамках зміни дії проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який фінансується Європейським Союзом та співфінансується МБФ «Відродження» та благодійним фондом ATLAS Network (CША).
Опитування проводилося з 4 лютого по 6 березня 2019 року. В опитуванні взяли участь 703 підприємства із 22 регіонів країни (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, а також Донецької і Луганської областей). Серед опитаних підприємств 17.6% – компанії переробної промисловості, 16.6% – сільського господарства, 15.8% – оптової торгівлі, 12.7% – транспорту та зв’язку, 6.7% – добувної промисловості, 5% – сфери електроенергії та водопостачання, 4.7% – роздрібної торгівлі, 2.7% – будівництва, решта 18.2% – підприємства інших галузей.
Отримання Україною статусу «країни кандидата на вступ до ЄС» поставило перед Держмитслужбою та українським урядом серйозні виклики й одночасно відкрило амбітні перспективи щодо побудови в Україні сучасної митної системи.
Функціонування і реформування митних органів в Україні протягом всієї історії свого існування носило найбільш неоднозначний і суперечливий характер. Митниця – один із рекордсменів серед інших органів влади в спробах постійного реформування. Кожна нова владна команда робила спроби запровадити різноманітні нововведення на митниці. Вона пройшла складний шлях інституційних метаморфоз протягом своєї історії: від створення Державного митного комітету України до об’єднання з Державною податковою службою в один державний орган – Міністерство доходів та зборів, а згодом Державну фіскальну службу і до відновлення Державної митної служби як окремого органу у 2019 році.
Значні зміни відбуваються в здійсненні митних процедур і зараз: заходи зі спрощення процедур торгівлі через поступову цифровізацію митних процедур та мінімізацію впливу людського фактору, наближення українського митного законодавства до європейських норм, поступова інтеграція з європейськими IT системами тощо. Однак це лише незначна частина домашнього завдання, яке має виконати України на шляху інтеграції до Митного союзу ЄС.
Реформа митниці супроводжується низкою викликів. Зокрема, на думку громадян, це один із найбільш корумпованих органів. З іншого боку, Держмитслужба забезпечує близько третини надходжень до державного бюджету України. Під час повномасштабної війни митні надходження стали одним із головних джерел фінансування потреб безпеки та оборони. Саме від ефективності роботи митниці також залежить виконання безпекових функцій, захист легальної торгівлі, захист споживачів (боротьба з контрафактом).
Отримання Україною перспективи вступу до ЄС чітко визначає вектор розвитку митниці. На відміну від інших сфер, ми маємо абсолютно чітку ціль: куди ми маємо прийти, і чітке розуміння, як це має бути технічно та законодавчо. Але залишається питання, як ми будемо йти до цієї цілі.
Якою ж має бути українська митниця в умовах вступу України до ЄС?
Це питання ми дослідили в цій аналітично-консультативній роботі. Ми проаналізували європейський досвід реформування митних органів, зокрема спільні виклики та пріоритети ЄС у цій сфері, досвід цифровізації митних процедур, національні особливості реформування митниці в окремих країнах-членах ЄС. Також визначили основні виклики для України та перешкоди на її шляху до європейської інтеграції. Насамкінець, ми запропонували наш погляд на те, як має виглядати митниця в момент вступу України в ЄС.
Це дослідження стало можливим завдяки підтримці Міжнародного Фонду «Відродження». Зміст є виключно відповідальністю ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» і не обов’язково відображає позицію МФ «Відродження».
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 24-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за квітень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 15 до 30 квітня 2024 року.
Усього в 24й хвилі було опитано 532 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 24-го щомісячного опитування підприємств:
• У квітні на фоні зростання небезпеки як перешкоди веденню бізнесу плани підприємств у довгостроковій перспективі залишаються незмінно позитивними, а очікування на середньострокову та короткострокову перспективу є оптимістичними.
• Індекс Відновлення Ділової Активності незначним чином зменшився, а Агрегований Показник Перспектив Промисловості залишився без змін.
• Частка підприємств, які працюють на повну потужність суттєво не змінилася.
• Значення показників поточної оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємстві та загальноекономічного середовища дещо зменшилися, водночас очікування на пів року зростають та мають один із найвищих показників за весь період дослідження.
• Виробничі показники порівняно з попереднім місяцем покращились, а очікування на три місяці залишаються позитивними.
• Слабка тенденція до зменшення зайнятості триває, а труднощі з пошуком працівників зростають.
• Перша трійка перешкод ведення бізнесу у військовий час залишилась незмінною, але перешкоди міняються місцями. «Небезпечно працювати» стало більш вагомим для бізнесу та очолило список, а друге та третє місця, відповідно, посідають «зростання цін» та «брак робочої сили».
• Частка негативних оцінок економічної політики уряду дещо зросла.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the Twenty-third monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for March 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the Twenty-third wave lasted from March 18 to March 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in March 2024 with February, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In March 2024, 523 companies were surveyed.
Main results of the Twenty-third monthly enterprise survey:
• Two-year uncertainty is now at the lowest point for two years, with improved near-term production expectations, but short- and medium-term uncertainty has increased.
• The Business Activity Recovery Index and the Industrial Confidence Indicator are rising, while the percentage of businesses operating at full capacity remains unchanged.
• Six-month expectations regarding the business activity of enterprises and the overall economic environment have improved, and production indicators have improved for the second month in a row.
• The export results of enterprises and expectations in the three-month perspective have improved.
• At the same time, difficulties in finding workers with the required qualifications are increasing and the lack of skilled workers ranks second in the ranking of obstacles with the highest value as of May 2022.
• After the attacks on the energy infrastructure, the importance of the obstacle "power outages" has increased significantly, while "unsafe to work" remains without significant changes.
• Assessments of the government's economic policy remain mostly neutral.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 22-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for February 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 22-th wave lasted from February 19 to February 29, 2024. The enterprise managers compared the work results in February 2024 with January, assessed the indicators at the time of the survey (February 2024), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022). In February y 2024, 542 companies were surveyed.
Main results of the 22-th monthly enterprise survey:
• Against the backdrop of improved short-term expectations and a traditionally high level of two-year uncertainty, the shortage of workers has become one of the key obstacles to business development.
• The Industrial Confidence Indicator increased, as did the share of businesses operating at full capacity.
• At the same time, the Business Activity Recovery Index has been decreasing for the second month in a row.
• Uncertainty remains high in the long-term perspective and has increased for the overall economic environment in the six-month perspective.
• Business expectations for the two-year and half-year perspectives remain unchanged.
• Production indicators and expectations for the three months have improved, while expectations for exports remain unchanged.
• The share of enterprises operating at full capacity increased slightly compared to the pre-war period.
• For the first time in several months, the trend of reducing the number of workers was interrupted.
• However, the lack of labor as an impediment to doing business ranks second in the rating of challenges to doing business, and problems with finding workers remained unchanged compared to the previous month.
• "Unsafe to work," although has not changed significantly in terms of percentage, fell from first to third place in the rating of impediments. The recovery of export activity continues to stagnate. The percentage of negative assessments of state policy slightly increased.
Resume
• Real GDP growth slowed down due to problems with access to electricity caused by the destruction of manoeuvrable electricity generation by Russian drones and missiles.
• Exports and imports continued growing due to better logistics through the Ukrainian sea corridor and road. Polish farmers and drivers stopped blocking borders at the end of April.
• In April, both the Tax and Customs Services over-executed the revenue plan. Moreover, the NBU transferred twice the planned profit to the budget.
• The European side approved the Ukraine Plan, which the government adopted to determine indicators for the Ukraine Facility. That approval will allow Ukraine to receive a EUR 1.9 bn loan from the EU in May. At the same time, the EU provided Ukraine with a EUR 1.5 bn loan in April, as the government fulfilled five indicators under the Ukraine Plan.
• The USA has finally approved an aid package for Ukraine, which includes USD 7.8 bn of budget support; however, the conditions and timing of the assistance are still unknown.
• As in March, annual consumer inflation amounted to 3.2% yoy in April.
• At the April monetary policy meeting, the NBU again reduced the key policy rate from 14.5% to 13.5% per annum.
• Over the past four weeks, the hryvnia exchange rate has stabilized in the UAH 39-40 per USD range.
Резюме
• Темпи зростання реального ВВП сповільнились через проблеми з доступом до електроенергії внаслідок руйнування маневреної генерації електроенергії російськими дронами та ракетами.
• Експорт та імпорт продовжили зростати завдяки ліпшій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом. Зокрема, польські фермери та перевізники припинили блокування кордонів в кінці квітня.
• В квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше прибутків.
• Європейська сторона схвалила План України, який було ухвалено урядом для визначення індикаторів у межах Механізму для України (Ukraine facility). Це дозволить в травні отримати 1,9 млрд євро позики від ЄС. При цьому ЄС вже надав Україні 1,5 млрд євро позики в квітні, оскільки уряд вже виконав п’ять індикаторів за Планом України.
• США нарешті схвалили пакет допомоги Україні, в якому 7,8 млрд дол. США передбачено на бюджетну підтримку: однак умови та час надання допомоги досі невідомі.
• У квітні, як і у березні, річна споживча інфляція склала 3,2% дпр.
• НБУ на квітневому засідання з монетарної політики знову знизив облікову ставку з 14,5% до 13,5% річних.
• За останні чотири тижні курс гривні стабілізувався у проміжку 39-40 грн за дол. США.
ІЕД готує публікацію Макроекономічного моніторингу України за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Економіка України під час війни та підтримка українців, постраждалих від війни».
Вперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досяг 55%. Про це свідчать результати щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у квітні 2024-го.
Частка підприємств, які повідомили, що працювати небезпечно, суттєво зросла, збільшившись із 46% до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень з травня 2022-го з травня 2022-го. Ця перешкода для ведення бізнесу стала головною у квітні для українських підприємств.
Водночас зростають позитивні очікування бізнесу щодо 6-місячної перспективи: як щодо фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і стосовно загально-економічного середовище в країні. Оцінка ситуації за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.
«Зважаючи на складну безпекову ситуацію, можна було б очікувати песимістичні настрої бізнесу, але насправді вийшло навпаки. Ми стикнулися з небувалим оптимізмом щодо бачення фінансово-економічної ситуації на підприємстві та в країні в цілому в піврічній перспективі. Невизначеність піврічної перспективи діяльності підприємств задекларували 20% опитаних компаній – і це можна вважати базовим рівнем. Продовжується тренд щодо зміцнення визначеності стосовно подальшої роботи підприємства у довгостроковій, тобто дворічній перспективі. При цьому ускладнюється ситуація з пошуком працівників – як кваліфікованих, так і некваліфікованих. Тренд щодо зростання цих труднощів спостерігаємо з вересня 2023 року», - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.
Так, частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників зросла з 38,9% у березні до 43 % у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили зріс із 31,7% у березні до 36,6% у квітні.
Рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, змінилося ранжування.
«Три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як минулого місяця, але у квітні «лідером» стала небезпека працювати (55% опитаних), на другому місці – зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому - брак робочої сили (43%). Значення небезпеки для роботи значно зросло для великого та середнього бізнесу. Дещо інша картина у розрізі перешкод для зростання бізнесу в контексті довгострокових тенденцій. Так, серед перешкод для зростання виробництва у квітні 2024 року найчастіше називали війну та несприятливу безпекову ситуацію. Наступними йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація та брак кваліфікованих працівників», - зазначив експерт ІЕД Євген Ангел.
Дисклеймер:
У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, що розташовані у 21 із 27 областей України. Опитування у даному форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап 23-ї хвилі дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 23-тє Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за березень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 18 по 29 березня 2024 року.
Усього в 23й хвилі було опитано 523 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 23-го щомісячного опитування підприємств:
• Дворічна невизначеність зараз знаходиться на найнижчій точці за два роки з покращеними найближчими очікуваннями виробництва, але коротко- та середньострокова невизначеність зросла.
• Індекс Відновлення Ділової Активності та Агрегований Показник Перспектив Промисловості зростають, водночас, відсоток підприємств, що працюють на повну потужність, залишається без суттєвих змін.
• Шестимісячні очікування щодо фінансово-економічної активності підприємств та загальноекономічного середовища покращились, а виробничі показники два місяці поспіль покращуються.
• Результати роботи підприємств з експорту та очікування в тримісячній перспективі покращились.
• Разом із цим, зростають труднощі з пошуком працівників потрібної кваліфікації, брак кваліфікованих працівників посідає 2-ге місце в рейтингу перешкод із найвищим значенням від травня 2022 року.
• Після обстрілів енергетичної інфраструктури значення перешкоди «перебої з електрикою» суттєво зросло, а «небезпечно працювати» залишається без суттєвих змін.
• Оцінки економічної політики уряду залишаються переважно нейтральними.
Summary
• Businesses faced problems with access to electricity due to the russian shelling of energy facilities. This restrained GDP growth.
• Transportation by railway and through the Ukrainian Sea Corridor is growing, contributing to the development of several sectors of the economy.
• The value of goods exports declined sharply in March on a year-on-year basis amid continued decline in grain and iron ore prices.
• In March, a record external financing of USD 9 bn was received. Half the funds came from the EU as bridge financing under the Facility for Ukraine.
• The Government approved the Ukraine Plan, which defines priority steps and measures, the implementation of which should become the basis for the EU budget support.
• State fiscal revenues continued to grow, partly due to the windfall taxation of banks' profits.
• Inflation slowed to 3.2% yoy in March. Inflation was last at this level in the COVID year of 2020 and before the start of the russian aggression in 2014.
• The NBU lowered the policy rate to 14.5% p.a. in response to the low inflation and the resumption of aid from donors to Ukraine. However, the NBU moved cautiously as the Ukrainian economy faces serious risks.
• The hryvnia weakened to UAH 39 per USD as the NBU paced its support.
Резюме
• Підприємства стикнулись із обмеженнями у на постачання електроенергії внаслідок російських обстрілів енергетичних об’єктів. Це стримувало приріст ВВП.
• Транспортні перевезення Укрзалізницею та через Український морський коридор зростають, що сприяє розвитку ряду секторів економіки.
• Вартість товарного експорту різко скоротилась у березні у вимірі рік до року на тлі продовження зниження цін на зерно та залізні руди.
• В березні надійшло рекордне зовнішнє фінансування у сумі 9 млрд дол. США. Половина коштів надійшла від ЄС в межах перехідного фінансування за Механізмом для України.
• Уряд ухвалив План України, який визначає пріоритетні кроки та заходи, виконання яких має стати основою для надання бюджетної підтримки з боку ЄС.
• Доходи Державного бюджету продовжують зростати, частково завдяки оподаткуванню надприбутків банків.
• В березні інфляція сповільнилась до 3,2% дпр. До цього інфляція була на такому рівні у ковідному 2020 році та до початку російської агресії у 2014 році.
• НБУ знизив ставку до 14,5% річних на фоні низької інфляції та відновлення надходження допомоги від донорів України. Втім, НБУ рухався обережно через значні ризики.
• Гривня ослабла до 39 грн за дол. США на фоні стриманих інтервенцій НБУ.
Бізнес оптимістичніше дивиться у майбутнє, виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, кількість працівників на підприємствах продовжує зростати. Водночас ускладнився пошук працівників та стало більше проблем з електропостачанням.
Такі висновки можна зробити з щомісячного опитування підприємств New Monthly Enterprises Survey (#NRES), яке Інститут економічних досліджень та політичних консультацій провів у березні 2024-го.
Основні результати спостережень
У березні частка компаній, що не можуть передбачити свою діяльність на наступні два роки, опустилась нижче 40% (до 39,4%). Тобто частка тих, хто планує свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%. Це найкращий показник з початку проведення щомісячних опитувань бізнесу під час війни – тобто з жовтня 2022.
У березні дещо зріс Індекс Відновлення Ділової Активності (ІВДА) - із 0,34 до 0,37 (за шкалою від -1 до +1). Частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність краща, ніж у попередньому році, збільшилась із 44,8% у лютому до 47,4% у березні. Показник ІВДА корелює із розміром підприємств. У березні значення ІВДА суттєво не змінилось і є найнижчим для мікропідприємств та поступово зменшується для малих. Водночас показник для середніх та великих підприємств збільшився.
Виробничі показники другий місяць поспіль покращуються, очікування щодо виробництва в перспективі на 3 місяці покращились. Частка підприємств, які планують зростання виробництва в найближчі 3-4 місяці, зросла із 43,8% до 54,4%.
“Дані, які ми отримали в ході березневого опитування, дають підстави говорити про весняне пробудження українського бізнесу. Минулого місяця невизначеність бізнесу на дворічну перспективу стала найнижчою за останні півтора роки, тобто з початку наших спостережень у жовтні 2022 року. На фоні цього ми спостерігали покращення короткострокових очікувань бізнесу щодо завантаженості власних потужностей, наявності клієнтів тощо, але разом з тим — і деяке зростання середньострокової та короткострокової невизначеності”, — зазначила Оксана Кузяків, виконавча директорка ІЕД.
Кількість працівників на підприємствах продовжує зростати одночасно зі зростанням труднощів у пошуку працівників необхідної кваліфікації.
“Результати опитування відображають складну ситуацію щодо доступу бізнесу до робочої сили. Фактично вперше половина українського підприємництва вказує про те, що це є суттєвою перешкодою. Наприклад, у 2022 році про це говорили лише близько 20% опитаних, минулого року ця перешкода трохи актуалізувалася і про неї вказувало близько третини опитаних. Але під кінець 2023 року ця перешкода в них опитуваннях почала постійно зростати”, - пояснив Євген Ангел, старший науковий співробітник ІЕД.
22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 19 до 29 лютого 2024 року..
Усього в 22й хвилі було опитано 542 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 22-го щомісячного опитування підприємств:
• У лютому 2024 року на тлі покращення короткострокових очікувань і традиційно високого рівня дворічної невизначеності дефіцит працівників став однією з ключових перешкод для розвитку бізнесу.
• Агрегований показник перспектив промисловості зріс, як і частка підприємств, що працюють на повну потужність.
• Водночас Індекс Відновлення Ділової Активності зменшується вже другий місяць поспіль.
• Невизначеність залишається високою у довгостроковій перспективі, та зросла для загальноекономічного середовища у піврічній перспективі.
• Очікування бізнесу на дворічну та піврічну перспективи залишаються без суттєвих змін.
• Виробничі показники та очікування на три місяці покращились, водночас очікування щодо експорту залишаються без змін.
• Незначною мірою зросла частка підприємств, які працюють на повну потужність порівняно з довоєнним періодом.
• Вперше за кілька місяців перервалась тенденція до скорочення кількості працівників, проте брак робочої сили як перешкода у веденні бізнесу займає другу позицію рейтингу перешкод ведення бізнесу, а проблеми із пошуком працівників залишились без змін порівняно до попереднього місяця.
• «Небезпечно працювати» хоча і не змінилась суттєво у відсотковому значенні, проте опустилась з першого на третє місце у рейтингу перешкод.
• Продовжується стагнація відновлення експортної діяльності.
• Відсоток негативних оцінок державної політики незначним чином зріс.
Resume
• According to the IER, real GDP growth accelerated to 5.6% yoy (year-on-year) in February 2024 from 3.1% yoy in January, partly due to the calendar effect.
• The power system survived the winter: the use of coal from thermal power plants and nuclear reactors increased. During this heating season, Ukraine used only gas of its own production for the first time in its history.
• Sea and rail transport had record performance against the backdrop of the blockade of the Polish border for trucks: 8 million tons and 14.6 million tons, respectively.
• According to preliminary customs estimates, trade in goods in February remained at the level of January 2024.
• State Budget revenues increased in February due to advance payment of dividends by state-owned banks and enterprises.
• In February, international financial assistance remained low, but we expect EUR 4.5 bn of bridge financing from the EU under the Ukraine Facility in March.
• Consumer inflation decelerated further to 4.3% yoy in February due to moderate growth in consumer demand and lower global commodity prices.
• Hryvnia remained stable for most of the first quarter of 2024, likely due to lower demand for foreign currency, including cash.
The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024.
The goal of the project is to quickly collect information on the current state of the economy at the enterprise level.
The field stage of the 21-th wave lasted from January 16 to January 31, 2024. The enterprise managers compared the work results in January 2024 with December 2023, assessed the indicators at the time of the survey (January 2023), and gave forecasts for the next two, three, or six months, depending on the question. In certain issues (where indicated), the work results were compared with the pre-war period (before February 24, 2022).
In January 2024, 552 companies were surveyed.
Main results of the 21-th monthly enterprise survey:
• In January 2024, long-term expectations are improving, and uncertainty is easing, but the "here and now" recovery is stagnating amid business concerns about security, labor shortages, and demand issues.
• The Business Activity Recovery Index is positive but lower than a month ago.
• The Industrial Confidence Indicator is also positive, but the downward trend continues for the second month in a row.
• Uncertainty in the 2-year perspective has decreased. Uncertainty in the six-month perspective for the business activity continued to decrease gradually and remained unchanged for the overall economic environment. Uncertainty in the 3-month perspective is decreasing (or not increasing) for core expectations, excluding exports.
• Production indicators in January significantly worsened compared to December. At the same time, expectations regarding production in the three months horizon have not changed for the fourth month.
• Employment indicators are declining, and businesses are having trouble finding skilled workers.
• The enterprises' export results have worsened, but the expected changes in the short term remain positive. The share of enterprises operating at full capacity has remained unchanged for the third month in a row.
• The first place in the list of obstacles is shared by "unsafe to work" and "rising prices."
• The main events that businesses are waiting for are the end of the war and the reduction of taxes.
• More than half of the respondents have a neutral assessment of the Government's economic policy.
Резюме
• За оцінкою ІЕД темпи приросту реального ВВП прискорились до 5,6% дпр (до попереднього року) в лютому 2024 року з 3,1% дпр в січні частково через календарний ефект.
• Енергосистема витримала зиму: збільшилось використання вугілля ТЕС, а також атомних реакторів. В цьому опалювальному сезоні Україна вперше використовувала газ лише власного видобутку.
• На фоні блокади польського кордону для вантажівок морський та залізничний види транспорту б’ють рекорди з перевезень: 8 млн т та 14,6 млн т відповідно.
• За попередніми оцінками митниці, показники торгівлі товарами у лютому залишились на рівні січня 2024 року.
• Доходи Держбюджету в лютому зросли через авансову сплату дивідендів державними банками та підприємствами.
• Міжнародна фінансова допомога залишилась низькою в лютому, але вже в березні очікуємо 4,5 млрд євро перехідного фінансування від ЄС в межах Механізму для України.
• В лютому споживча інфляція надалі сповільнилась до 4,3% дпр на фоні помірного зростання споживчого попиту та зниження світових цін на сировину.
• Гривня залишалась стабільною протягом (більшості) першого кварталу 2024 року ймовірно через нижчий попит на іноземну валюту в тому числі готівкову.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) в рамках співпраці з регіонами підготував спеціальний звіт «Бізнес під час війни: Черкаська область» (грудень 2023).
Команда ІЕД зробила моніторинг економічної ситуації в Черкаській області в співпраці з Черкаською обласною державною адміністрацією. На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували шостий випуск дослідження для Черкаської області.
Щомісячне опитування підприємств проводиться за допомогою поєднання декількох методів збору даних: самостійне заповнення онлайн-форми та особисте опитування представників бізнесу із внесенням відповідей до онлайн-форми.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У листопаді 2023 року у Черкаській області було опитано 30 підприємств.
Серед них представлені підприємства від мікро до великого розмірів (найчастіше – середні). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року керівники підприємств Черкаської області оцінюють власну фінансово-економічну ситуацію гірше, ніж загалом по країн.
• Спостерігається погіршення оцінок загальноекономічного середовища.
• Прогнози на піврічну перспективу щодо фінансово-економічної ситуації та загальноекономічного середовища, хоча і залишаються гіршими, ніж загалом по країні, але без суттєвих змін.
• При цьому, підприємці області утримуються від прогнозів на дворічну перспективу, тоді як загальноукраїнський показник довгострокових очікувань погіршився.
• Результати виробництва покращились і для регіону, і загалом по країні.
• На підприємствах Черкаської області відчувають незначні труднощі у пошуку кваліфікованих працівників, тоді як загалом по Україні збільшились труднощі і для кваліфікованих, і для некваліфікованих працівників.
ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій» (ІЕД) продовжує багаторічну роботу з українськими регіонами.
На основі Нового щомісячного опитування підприємств «Український бізнес під час війни» експерти ІЕД підготували черговий випуск дослідження для Київської області «Бізнес Київської області під час війни» за грудень 2023.
Польовий етап опитування тривав із 13 до 31 грудня 2023 року.
У грудні 2023 року в Київській області було опитано 21 підприємство. Серед них представлені підприємства від малого до великого розміру (найчастіше – великі). Усі опитані підприємства – промислові. Серед них найбільшу частку складають підприємства харчової промисловості.
Основне з дослідження:
• У грудні 2023 року оцінки підприємців Київської області щодо фінансово-економічної ситуації суттєво не змінились порівняно з листопадом, проте спостерігається поступове погіршення очікувань на піврічну перспективу.
• Оцінки та очікування щодо загальноекономічної ситуації по області поступово погіршуються, на відміну від загальноукраїнських значень, за якими суттєвих змін не відбувається.
• Динаміка відновлення в порівнянні з аналогічним періодом минулого року для області погіршилась, тоді як загалом по країні змін не відбулось.
• Очікування щодо дворічних перспектив погіршились як загалом по країні, так і для області.
• На відміну від загальноукраїнських показників, за якими спостерігається незначне покращення виробничих результатів та відсутні різкі зміни щодо очікувань на короткострокову перспективу, по області погіршились як показники результатів, так і очікування.
• Темпи скорочення зайнятості прискорились як по області, так і загалом по країні. Водночас, підприємці Київщини не відчувають труднощів у пошуку кваліфікованих або некваліфікованих працівників.
• На підприємствах Київської області рівень завантаження потужностей вищий ніж в цілому по Україні.
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 21-ше Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за січень 2024 року.
Метою проєкту є швидкий збір інформації про поточний стан економіки на рівні підприємства.
Польовий етап опитування тривав з 16 по 31 січня, 2024 року.
Усього в 21й хвилі було опитано 552 підприємства. Підприємства розташовані у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Житомирській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях та в місті Києві.
Ключові результати 21го щомісячного опитування підприємств:
• У січні 2024 довгострокові очікування покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та тепер» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем із попитом.
• Індекс Відновлення Ділової Активності додатний, але менший ніж місяць тому. Агрегований показник перспектив промисловості також додатний, але два місяці поспіль триває тренд до зменшення.
• Невизначеність у дворічній перспективі знизилася.
• Невизначеність у піврічній перспективі для фінансово-економічної ситуації продовжує поступово зменшуватись та залишається без змін для загально-економічного середовища.
• Невизначеність у тримісячній перспективі зменшується (або не зростає) для основних очікувань, за винятком експорту.
• Виробничі показники в січні порівняно з груднем значно погіршилися, водночас, очікування щодо виробництва в перспективі на три місяці не змінюються вже чотири місяці.
• Показники зайнятості знижуються, а бізнес має проблеми з пошуком кваліфікованих працівників.
• Результати роботи підприємств з експорту погіршилися, але очікувані зміни в короткостроковій перспективі залишаються позитивними.
• Частка підприємств, що працюють на повну потужність, три місяці поспіль залишається без суттєвих змін.
• Перше місце в списку перешкод ділять перешкоди «працювати небезпечно» та «зростання цін».
• Головні події, на які очікує бізнес, - завершення війни та зниження податків.
• Більше половини опитаних нейтрально оцінюють економічну політику уряду.
Період моніторингу: з 1 січня по 15 лютого 2024 року
У цьому випуску:
Парламент погодив норми Податкового кодексу України з Митним тарифом України
Уряд вніс технічні зміни до переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік
Держмитслужба затвердила формат обміну даними з магазинами безмитної торгівлі
Підготовлено чергові зміни до Митного кодексу України в контексті його наближення до норм ЄС
Держмитслужба разом із молдовськими колегами запустила спільний контроль у п/п “Кучурган-Новосавицьке” для залізничного сполучення
Держмитслужба розпочала пілотний проєкт щодо здійснення постмитного контролю
На порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» додано можливість перегляду митної декларації в актуальному стані - із урахуванням коригувань
На двох митних постах – «Ужгород-автомобільний» і «Астей» Закарпатської митниці - буде встановлено сучасні модульні конструкції
Одним з пріоритетів у повоєнній відбудові України повинна стати безбар’єрність, адже в результаті війни суттєво зростає кількість осіб з інвалідністю - впевнена Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). Своє бачення майбутньої безбар’єрної України вона представила під час обговорення лютневого моніторингу “Контролю витрат на відновлення України” консорціуму RISE, в який входить ІЕД.
Як пояснює Бетлій, наразі лише 22% обстежених Мінсоцполітики адміністратвних будівель є доступними, ще 32% – частково доступними. Найкраща ситуація — у ЦНАПах та закладах охорони здоров’я. Найгірша — у будинках, де розташовані органи держвлади.
На думку експертки, для покращення ситуації важливо ухвалити Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Ця стратегія має на меті сформувати загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності.
Також, як вважає Бетлій, надзвичайно важливим є підвищення обізнаності о принципах безбар’єрності на місцях. Місцеві органи влади повинні включати принципи безбар’єрності при підготовці планів та програм відновлення. А громадська ініціатива спонукати чиновників швидше впроваджувати зміни. Крім того, потрібна подальша зміна будівельних стандартів та їх гармонізація з правилами ЄС.
Загалом, як витікає з оприлюдненої 15 лютого третьої редакції звіту про потреби відновлення України (RDNA-3), який відображає узгоджені оцінки Світового банку, ЄС та ООН загальна сума прямих збитків України внаслідок російської агресії становить $152,5 млрд, а потреби коштів на відновлення – $486 млрд. Звіт охоплює період з 24 лютого 2022-го по 31 грудня 2023-го.
Оцінка потреб у відновленні на 2024 рік становить $15 млрд, або 2% від загальних потреб. Втім, навіть за таких цифр у 2024 році брак фінансування становить $9,5 млрд, чи 62% від необхідного обсягу.
Дискусію можна подивитися на YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=YLtuUJpz2kg
More from Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (20)
Регіональний профіль МСП Херсонської області (2016/2017 роки)
1. Регіональний профіль МСП Херсонської
області (2016/2017 роки)
Сектор МСП1
регіону в 2016-2017 роках:
• Суб’єкти малого та середнього підприємництва (МСП)
Херсонської області відіграють ключову роль в економіці регіону. У
2016 році на малі підприємства припадало 39,9% від обсягу
реалізованої продукції усіх підприємств.
• Малий бізнес виконує важливу соціальну функцію. У 2016 році на
малих підприємствах було зайнято 34,8 тис. осіб (42,5% від усіх
зайнятих на підприємствах або 8% від загальної кількості
зайнятих працездатного віку у регіоні).
• У 2016 році майже третина малих підприємств регіону працювала у
секторі сільського господарства (33,4%). На торгівлю та
промисловість припадало відповідно 22% та 11%. Ринок більш як
половини МСП Херсонщини обмежений власним регіоном.
• На розвиток МСП Херсонщини у 2016 році впливали
загальнонаціональні економічні та політичні процеси. Зокрема,
істотними бар’єрами для розвитку МСП були недостатній попит на
продукцію, високі податки та нестабільна політична ситуація.
Методологічна примітка:
При підготовці Профілю використовуються оприлюднені на момент його написання статистичні дані.
Враховуючи затримку в оприлюдненні статистичних даних щодо розвитку МСП на 6-10 місяців із
моменту закінчення звітного періоду, у цьому випуску Профілю використано статистичні дані станом
на вересень 2017 року. У Профілі використано також дані опитування підприємств та підприємців
«Щорічна оцінка ділового клімату» (ABCA), проведеного в грудні 2016 – січні 2017 року.
1
Сектор МСП – це суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, річний дохід яких не перевищує 50
млн. євро, а чисельність працівників не перевищує 250.
Регіональний профіль
МСП — це інструмент
моніторингу та оцінки
стану, динаміки та
перспектив розвитку
сектору МСП у регіоні, а
також оцінки заходів
регіональної політики з
позиції їхнього впливу на
розвиток МСП.
Моніторинг відбувається на
основі індикаторів, аналіз
зміни яких дозволяє робити
висновки про розвиток МСП
у регіоні, визначати
напрямки регіональної
політики, а в кінцевому
підсумку – сприяти
зростанню добробуту
регіону.
Випуск №2, вересень 2017
1
2. 1. Роль МСП у розвитку економіки регіону
У 2015 році Херсонська область посіла
двадцяте місце серед усіх регіонів України за
величиною валового регіонального продукту
(ВРП) у розрахунку на одну особу (30,2 тис.
грн), що на 34,8% менше від середнього
показника по країні (46,4 тис. грн.). Порівняно
з 2014 роком на Херсонщині зафіксовано
найменше зниження реального ВРП (1,3%)
серед усіх регіонів України (-9,8% в цілому по
країні). Проте, у 2016 році ВРП регіону зріс на
0,3% (за попередніми даними Держстату), що
менше ніж відповідний загальноукраїнський
показник (2,3%).
За підсумками 2016 року загальний обсяг
реалізованої продукції регіону (скоригований
на індекс інфляції, який у 2016 році становив
13,9%), зріс на 8%, що на 2,2 відсоткового
пункту перевищує показник по країні в цілому. На противагу цьому впродовж відповідного періоду
часу обсяг реалізації малих підприємств зменшився на 3,3%2
.
У 2016 році кількість зайнятих осіб працездатного віку на Херсонщині зменшилася на 4,3 тис. або 1%
і становила 432,1 тис. осіб. Водночас кількість зайнятих на підприємствах області знизилась лише на
0,4 тис. осіб (0,5%). При цьому на малих підприємствах зменшення рівня зайнятості було дещо
більшим – на 1,5 тис. осіб або 4,1%. В результаті, порівняно з 2015 роком, частка зайнятих на малих
підприємствах від загальної кількості зайнятих в регіоні зменшилася від 8,3% до 8%, хоча в цілому
по країні зросла від 10% 10,3%.
У 2016 році номінальна заробітна плата на Херсонщині зросла на 29,6%, а реальна – на 12,7%. На
противагу цьому, номінальні витрати на оплату праці в розрахунку на одного працівника малих
підприємств зросли на 20,3%, а реальні – лише на 5,5% . Таким чином, доходи найманих працівників
малого бізнесу зростали меншими темпами ніж в середньому по регіону (включно з державним
сектором).
2
Держстат України не оприлюднює показники діяльності великих і середніх підприємств Херсонської області у
зв’язку з конфіденційністю даних. Відповідно, у Регіональному профілі МСП Херсонської області, насамперед,
представлено основні показники діяльності малих підприємств.
80.00%
90.00%
100.00%
110.00%
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Індекси фізичного обсягу ВВП України та
ВРП Херсонської області
(відсотків до 2010 р.)
Херсонська обл. Україна
Джерело: Держстат України
2
3. Таким чином, можна зробити висновок, що малий бізнес Херсонщини відіграє значну роль в її
економіці. На території області присутній також великий бізнес, проте саме МСП (і зокрема малі
підприємства) є головними рушіями економічного розвитку регіону. Відповідно, погіршення окремих
показників діяльності малих підприємств може перешкоджати економічному зростанню Херсонщини.
2. Діяльність МСП
Таблиця 1. Основні структурні показники діяльності підприємств Херсонщини у 2016 році
Абсолютні показники Відносні показники
Кількість
суб'єктів
Зайнятість, тис.
осіб
Обсяг
реалізації,
млрд грн
Частка в
кількості
Частка в
зайнятості
Частка в обсязі
реалізованої
продукції
мікро 5991 15,8 7220,8 83,5% 19,3% 12,9%
малі 892 19,0 15106,4 12,4% 23,2% 27,0%
середні 286 * * 4,0% * *
МСП 7169 * * 99,97% * *
великі 2 * * 0,03% * *
Всього 7171 81,9 55991,4 100,0% 100,0% 100,0%
Джерело: власні розрахунки на основі даних Держстату
Примітка: показники діяльності великих і середніх підприємств не публікуються у зв’язку з конфіденційністю
даних.
2.1. Кількість суб’єктів підприємництва
За підсумками 2016 року у Херсонській області
налічувалося 286 середніх і 6883 малих
підприємств, тоді як великих було лише 2.
Порівняно з 2015 роком, кількість МСП
зменшилася на 10,6%, що приблизно відповідає
показнику по країні в цілому (-10,8%).
Відбулося це за рахунок падіння кількості малих
підприємств (-11%), в той час як кількість
середніх зросла на 6,3%. Для порівняння, у
2015 році Херсонщина була одним з кількох
регіонів країни, де відбулося зменшення
кількості МСП (-1,9%).
7.1
7.5 7.6
7.5
6.8
8.0
8.6
7.9 8.0
7.2
6
7
8
9
2012 2013 2014 2015 2016
Кількість МСП на 1 тис. жителів
Херсонська обл. Україна
Джерело: Держстат України
3
4. У 2016 році у Херсонській області налічувалося 6,8 МСП у розрахунку на одну тисячу наявного
населення (7,2 по країні в цілому). За цим показником Херсонщина посідає дев’яте місце в Україні і
відстає від сусідніх Запорізької (7,7), Дніпропетровської (7,9) та Миколаївської областей (8,7). З
одного боку, така ситуація свідчить про невикористаний потенціал малого та середнього
підприємництва у Херсонській області. З іншого боку, вона відображає наявність перешкод для
розвитку МСП на рівні регіону, які спричиняють відставання Херсонщини від сусідніх областей. Таким
чином, оцінка стану розвитку МСП регіону підкреслює необхідність здійснення виважених та
комплексних заходів політики підтримки МСП на регіональному рівні.
2.2. Зайнятість
За підсумками 2016 року на малих
підприємствах Херсонської області було
зайнято 34,8 тис. осіб, або ж 42,5% від
загальної кількості зайнятих на
підприємствах (27,9% по країні в
цілому). За цим показником Херсонська
область поступається лише Чернівецькій.
При цьому, у 2015 році частка зайнятих
на малих підприємствах становила
44,1%, що було найвищим показником
серед усіх регіонів (в цілому по країні
26,8%). Скорочення частки малих
підприємств у 2016 році відбулося
зокрема за рахунок зменшення кількості
зайнятих на малих підприємствах (на
4,1% або 1,5 тис. осіб).
За підсумками 2016 року на Херсонщині
рівень безробіття населення
працездатного віку становив 11,5%, що є
одним з найвищих показників серед усіх
регіонів України (в цілому по країні –
9,7%). При цьому, у 2015 році
відповідний показник становив 10,4%. Таким чином, починаючи з 2013 року у регіоні щорічно зростає
рівень безробіття. Це дає підстави стверджувати, що малий бізнес регіону не повністю використовує
трудовий потенціал регіону.
Потрібно звернути увагу, що темпи зменшення зайнятості на малих підприємствах були дещо меншими
порівняно з темпами зменшення кількості малих підприємств (див. Розділ 2.1. Кількість суб’єктів
підприємництва). За результатами опитування АВСА 2016, впродовж двох останніх років лише 30%
МСП регіону скорочували працівників, тоді як лише 24% збільшували, а 45% - не змінювали
чисельності персоналу. Вказані показники відповідають загальноукраїнським тенденціям, адже в
98.8%
91.2%
88.8%
85.1%
100%
98.0%
82.2%
76.8%
78.5%
60%
65%
70%
75%
80%
85%
90%
95%
100%
105%
110%
2012 2013 2014 2015 2016
Рисунок 3. Динаміка зайнятості на малих
підприємствах в порівнянні з 2012 роком
Херсонська обл. Україна
Джерело: Держстат України
4
5. цілому по країні збільшували кількість працівників 24% МСП, а скорочували – 33%. Таким чином,
можна зробити висновок, що в цілому ситуація на Херсонщині є типовою для України. Однак, на
відміну від інших регіонів країни, малий бізнес не став драйвером реструктуризації зайнятості, що
спричинило падіння кількості зайнятих на малих підприємствах на фоні загального падіння кількості
підприємств.
2.3. Обсяги реалізованої продукції
За підсумками 2016 року обсяг реалізованої продукції малих підприємств Херсонської області
зменшився на 3,3% і становив 22,3 млрд грн (11,7 млрд грн у цінах 2011 року). Херсонщина є одним з
двох регіонів України (разом з
Миколаївською областю), де у 2016
році цей показник був від’ємним, тоді
як в цілому по країні реалізація малих
підприємств зросла на 14,7%. При
цьому, у 2015 році Херсонська
область була одним зі шести регіонів
України, які продемонстрували
зростання малого бізнесу (6,6%).
У 2016 році на малі підприємства
припадало 39,9% від загального
обсягу реалізації продукції
підприємств регіону (майже в 2 рази
вище від показника по Україні в
цілому – 19,7%). Серед усіх регіонів
України за цим показником
Херсонщину випереджає лише
Кіровоградська область.
Діяльність 58,7% підприємців Херсонщини, опитаних в рамках дослідження ABCA, обмежена власним
регіоном. Цей показник на 8,4 відсоткові пункти вищий за середній по країні та найвищий серед усіх
пілотних регіонів Програми USAID "Лідерство в економічному врядуванні". При цьому, у 2015 році
власним регіоном була обмежена діяльність 60,8% МСП Херсонської області. Це може свідчити про
позитивні тенденції у пошуку нових ринків збуту. У 2016 році брак попиту був головним бар’єром для
розвитку МСП (див. Розділ 4.1. Перешкоди в розвитку МСП), що могло стимулювати підприємців до
пошуку нових клієнтів збуту за межами регіону. Зокрема, 39,2% опитаних підприємців повідомили, що
планують виходити на нові ринки збуту.
Результати дослідження АВСА вказують, що частка МСП-експортерів в регіоні зросла від 6% у 2015
році до 10,7% у 2016 році. Окрім цього, 19,2% підприємців планують виходити на ринки ЄС та інших
країн, що більш як у 2 рази перевищує показник 2015 року(7,6%). Зважаючи на це, можна зробити
висновок, що МСП Херсонщини збільшують свою активність на зовнішніх ринках. Готовність
10.8 10.9 11.0 11.4 12.1 11.7
1.9 2.0
3.3 3.4 3.4
0
2
4
6
8
10
12
14
2011 2012 2013 2014 2015 2016
Обсяг реалізованої продукції в цінах 2011 року,
млрд грн
Малі підприємства Великі підприємства
Джерело: Держстат України
5
6. освоювати нові ринки може свідчити про зростання зрілості МСП регіону. Відповідно розвиток
експортного потенціалу малого та середнього бізнесу Херсонщини потребує належної підтримки на
рівні регіону. Очевидно, що така підтримка має будуватись на основі певної довгострокової стратегії
сприяння розвитку МСП.
2.4. Секторальний розподіл МСП
За підсумками 2016 року найбільше малих підприємств Херсонщини працювали у секторі сільського
господарства (2,3 тис. або 33,4% від загальної кількості малих підприємств). Також аграрний сектор
був найбільшим роботодавцем (10,5 тис. осіб або 30,3% від усіх зайнятих на малих підприємствах) та
забезпечував майже третину реалізації продукції (6,7 млрд грн або 30,1% від реалізації малих
підприємств). На сектор торгівлі припадає найбільше реалізованої продукції (10,7 млрд грн або
47,9%). Окрім цього, він знаходиться на другій позиції за часткою малих підприємств (22%) та
кількістю зайнятих (19,7%). Промисловість регіону посідає третю позицію за усіма основними
показниками діяльності малих підприємств (11% від кількості малих підприємств, 15,2% від кількості
зайнятих та 9,2% від реалізованої продукції). В цілому такий розподіл ключових секторів малого
підприємництва відображає структурні особливості економіки Херсонщини, яка є, насамперед,
аграрним регіоном.
Також важливе значення для економіки регіону відіграють сектори транспорту та будівництва. На них
припадає відповідно 4,8% та 2,9% обсягу реалізації продукції, а чисельність зайнятих становить
відповідно 2 тис. (5,8% від усіх зайнятих на малих підприємствах) та 2,1 тис. осіб (6%). Окрім цього,
необхідно звернути увагу на галузь туризму, яка, відповідно до «Стратегії розвитку Херсонської
області на період до 2020 року», визначена однією з пріоритетних. На сектор тимчасового
розташування й організації харчування припадає 2,9% зайнятих та лише 0,5% від обсягу реалізованої
продукції.
Таблиця 2. Основні структурні показники малих підприємств Херсонської області у 2016
році
Вид економічної діяльності
Кількість малих
підприємств
Зайнятість на малих
підприємствах
Реалізація продукції малих
підприємств
одиниць
суб'єктів
Розподіл
кількості
малих
підприємств
тис. осіб
Розподіл
кількості
зайнятих на
малих
підприємствах
млрд грн
Розподіл
реалізованої
малими
підприємства
ми продукції
Усього 6883 100,0% 34,8 100,0% 22,3 100,0%
сільське, лісове та рибне
господарство
2302 33,4% 10,5 30,3% 6,7 30,1%
оптова та роздрібна торгівля; 1511 22,0% 6,9 19,7% 10,7 47,9%
6
7. ремонт автотранспортних засобів і
мотоциклів
промисловість 759 11,0% 5,3 15,2% 2,1 9,2%
будівництво 390 5,7% 2,1 6,0% 0,7 2,9%
транспорт, складське господарство,
поштова та кур’єрська діяльність
291 4,2% 2,0 5,8% 1,1 4,8%
операції з нерухомим майном 504 7,3% 1,9 5,4% 0,4 1,6%
діяльність у сфері
адміністративного та допоміжного
обслуговування
234 3,4% 1,2 3,5% 0,2 0,7%
охорона здоров’я та надання
соціальної допомоги
77 1,1% 1,0 3,0% 0,1 0,4%
тимчасове розміщування й
організація харчування
160 2,3% 1,0 2,9% 0,1 0,5%
надання інших видів послуг 76 1,1% 0,4 1,1% 0,03 0,1%
мистецтво, спорт, розваги та
відпочинок
32 0,5% 0,2 0,5% 0,02 0,1%
професійна, наукова та технічна
діяльність
326 4,7% * * * *
інформація та телекомунікації 159 2,3% * * * *
фінансова та страхова діяльність 33 0,5% * * * *
освіта 29 0,4% * * * *
Примітка: показники діяльності малого бізнесу в окремих секторах не публікуються у зв’язку з конфіденційністю
даних.
Джерело: Держстат України
3. Інновації
Згідно з результатами дослідження
ABCA, у 2016 році 53,3% опитаних МСП
впроваджували заходи, які відносяться
до інноваційної діяльності (включно з
управлінням, збутом, маркетингом), що
дещо менше від показника
попереднього року (57%). Зокрема,
упродовж 2016 року збільшилася
частка підприємств, що виробляли нові
продукти (від 21,2% у 2015 році до
32% у 2016 році) та впроваджували
нові процеси (від 15% до 25,3%).
У 2016 році наукові організації регіону
виконали наукових досліджень та розробок на 48,8 млн грн (у т. ч. на фундаментальні дослідження –
13,7 млн грн, на розробки – 1,3 млн грн). Окрім цього, було задіяно 683 працівники (без врахування
науково-педагогічних працівників). МСП можуть використовувати потенціал дослідницьких установ
регіону для розвитку інноваційної діяльності власного бізнесу. Проте, результати дослідження АВСА
свідчать, що МСП переважно самостійно (частково або повністю) розробляють інноваційні заходи. У
32%
22%
18% 16%
44%
32%
25%
16% 15%
47%
Нові продукти Нові процеси Нові методи
просування та
збуту
Нові методи
управління
Не
запроваджували
жодних заходів
Напрямки впровадження інновацій
Україна Херсонська область
Джерело: ABCA 2016
7
8. 2016 році про це повідомили 92,5% респондентів, тоді як роком раніше – на 1,6 відсоткового пункту
менше. Така позитивна динаміка свідчить про усвідомлене прагнення представників бізнесу до
пошуків нових шляхів підвищення конкурентоспроможності власного бізнесу.
За підсумками 2016 року у регіоні діяло 20 вищих навчальних закладів (близько 7,2 тис.
випускників) та 26 професійно-технічних навчальних закладів (близько 4,2 тис. випускників). При
цьому, на думку регіональних експертів, рівень освіти на Херсонщині є нижчим порівняно з іншими
регіонами та лише частково відповідає економічним потребам. За певних умов ці навчальні заклади
також можуть займатися розробками інновацій у партнерстві з малим та середнім бізнесом. Разом з
науково-дослідницькими організаціями, вони також можуть стати одним зі стовпів інноваційної
екосистеми регіону, рівень розвитку якої є недостатнім. Окрім цього, саме регіональні навчальні
заклади мають можливість вирішити (частково або повністю) проблему браку кваліфікованих
спеціалістів, на яку скаржиться кожен шостий підприємець Херсонщини (за даними АВСА 2016).
4. Оцінка ділового клімату
За результатами дослідження АВСА, у 2016 році покращились оцінки ділового середовища Херсонської
області. Більшість підприємців Херсонщини (58,6%) оцінили бізнес-клімат регіону як сприятливий або
задовільний, що на 7,3 відсоткових пункти більше ніж у 2015 році. При цьому, лише 16% респондентів
очікували на покращення економічної ситуації в короткостроковому періоді, що більш як в 2 рази
менше від відповідного показника в цілому по країні. Окрім цього, більш як чверть підприємців
Херсонщини незадовільно оцінили фінансово-економічну ситуацію на власному підприємстві (26,7%
опитаних в регіоні проти 22,2% по країні в цілому).
На Херсонщині індекс ділового середовища МСП (короткостроковий) є нижчим ніж по Україні в цілому
(-0,25 проти -0,17). Також дещо нижчими від загальноукраїнських показників є індекси ділової
активності МСП: короткостроковий (0,03 в регіоні проти 0,06 по Україні в цілому) та довгостроковий
(0,13 проти 0,15).
Впродовж останніх двох років кожний четвертий підприємець регіону (24%) збільшував обсяги
виробництва (30,7% в цілому по Україні). Окрім цього, 36% підприємців скоротили свою діяльність,
що майже на 3 відсоткових пункти менше від показника по країні в цілому. При цьому, лише 8,6%
підприємців повідомили, що планують зменшувати масштаби свого бізнесу впродовж наступних двох
років (10,2% в цілому по країні), а 45,7% - збільшити виробництво (47,8% в цілому по країні).
За результатами опитування регіональних експертів, ділове середовище Херсонщини є в цілому
несприятливим для розвитку МСП. Зокрема, у 2016 році діловий клімат погіршився порівняно з 2015
роком, зокрема за рахунок збільшення адміністративного навантаження на підприємців. Окрім цього, у
короткостроковому періоді експерти очікують на його подальше погіршення через неефективну
державну політику.
Переважно оптимістична оцінка поточної ситуації та позитивні очікування підприємців вказують на
покращення ділового клімату на рівні області. Можна зробити висновок, що такі зміни зумовлені в
тому числі заходами політики підтримки МСП, які здійснюються місцевою владою регіону. Проте
8
9. негативні оцінки експертів свідчать, що існують ризики щодо погіршення бізнес-клімату в регіоні.
4.1. Перешкоди у розвитку МСП
Основні перешкоди, які стримують розвиток малого та середнього бізнесу в Херсонській області, в
цілому відповідають рейтингу загальноукраїнських перешкод. До них зокрема належать брак попиту,
високі ставки податків, нестабільна політична ситуація та складне податкове адміністрування.
Для більшості перешкод різниця між регіональними та національними показниками є незначною.
Однак на Херсонщині підприємці менш часто вказують на низький попит (50,7% проти 58,5% по країні
в цілому). Окрім цього, МСП регіону меншою мірою відчувають вплив війни на Сході України (12%
проти 20,4% по країні в цілому) та нестабільну політичну ситуацію (37,3% проти 44,4%). При цьому,
підприємці Херсонщини частіше скаржаться на високі ставки податків (38,7% проти 35,1% у цілому по
країні) та складне податкове адміністрування (29,3% проти 27,2%).
Загальні перешкоди в розвитку МСП (АВСА 2015 та 2016)3
Перешкоди загальні
Україна
2016
Херсонська обл.
2016
Херсонська обл.
2015
Зміни4
(у в.п.)
Брак попиту 58,5% 50,7% 26,2% ▲24,5
Високі ставки податків 35,1% 38,7% 26,2% ▲12,5
Нестабільна політична ситуація 44,4% 37,3% 50,0% ▼-12,7
Складне податкова
адміністрування
27,2% 29,3% 22,5% ▲6,8
Часті зміни економічного
законодавства
25,7% 26,7% 22,5% ▲4,2
Інфляція 25,8% 26,7% 30,0% ▼-3,3
Високий регуляторний тиск 23,0% 22,7% 15,0% ▲7,7
Недостатньо кваліфікованих
працівників
20,3% 21,3% 16,2% ▲5,1
Брак обігових коштів 17,0% 18,7% 20,0% ▼-1,3
Високий рівень конкуренції 19,4% 18,7% 13,8% ▲4,9
Корупція 22,6% 16,0% 16,2% ▼-0,2
Низька доступність кредитів 18,6% 13,3% 22,5% ▼-9,2
3
Частка респондентів, які вибрали вказані перешкоди з переліку
4
Зміни результатів відповідей АВСА 2016 в порівнянні з АВСА 2015
9
10. Війна на сході України 20,4% 12,0% 11,2% ▲0,8
Високі ставки кредитів 16,5% 10,7% 12,5% ▼-1,8
Недостатньо виробничих
потужностей
7,3% 9,3% 7,5% ▲1,8
Неефективність державного
апарату
14,4% 4,0% 10,0% ▼-6,0
Джерело: АВСА 2015 та 2016
Окремо необхідно звернути увагу на зміни, які відбулися в оцінці перешкод для розвитку МСП
порівняно з 2015 роком. Зокрема, майже в 2 рази виросла частка підприємців, які скаржаться на брак
попиту (50,7% у 2016 році проти 26,2% у 2015 році). Окрім цього більше підприємців вказали на
високі ставки податків (38,7% проти 26,2%). З іншого боку, значно зменшилася частка підприємців,
котрі поскаржилися на нестабільну політичну ситуацію (37,3% проти 50%), яка була головною
перешкодою для бізнесу у 2015 році.
Оцінка проблемності регуляторних процедур для МСП у Херсонській області
Джерело: Звіт опитування експертів 2016/2017
1.0 1.5 2.0 2.5 3.0 3.5 4.0 4.5 5.0
Реєстрація та постановка на облік
Ліцензування
Регулювання праці
Регулювання пожежної безпеки
Адміністрування податків
Сертифікація (технічне регулювання)
Валютне регулювання
Митне оформлення
Підключення до каналізації та водовідведення
Цінове регулювання
Регулювання землекористування
Регулювання на початку користування приміщеннями
Санітарно-гігієнічний контроль
Підключення до електромереж
Регулювання зовнішньої реклами
не проблема значна проблема
10
11. Згідно з оцінками регіональних експертів, регулювання зовнішньої реклами та підключення до
електромереж є найбільшими регуляторними проблемами для МСП регіону. Також суттєво впливають
на ведення бізнесу санітарно-гігієнічний контроль, умови оренди приміщень та регулювання
землекористування. Водночас, підприємці не мають проблем при реєстрації бізнесу та постановці на
облік.
4.2. Доступ до фінансування
Можливості суб’єктів МСП Херсонської області здійснювати інвестиції за рахунок власних коштів є
обмеженими. З одного боку, у 2016 році частка прибуткових підприємств (до оподаткування) у
регіоні становила 77,1% (73,4% в цілому по країні). Проте, МСП Херсонщини відчувають проблеми
браку попиту, що знаходить свій прояв у порівняно низьких обсягах реалізації та прибутку. В
результаті, сумарного згенерованого ними прибутку недостатньо для покриття інвестиційних витрат.
Істотною перешкодою для розвитку
МСП Херсонщини є обмежений доступ
до зовнішніх джерел фінансування.
Херсонська область належить до
регіонів зі середньою насиченістю
об’єктами банківської інфраструктури.
Станом на 1 січня 2017 року Всього на
території регіону діяли 244 структурні
підрозділи банків (2 структурні
підрозділи на 10 тис. населення).
Однак, рівень доступності кредитних
коштів продовжує залишатися
низьким через високі кредитні ставки.
Окрім цього рівень схвалення
кредитних заявок піднімався лише в
другому півріччі 2016 року (на 18,5%
у третьому кварталі та 7,2%, у
четвертому) та другому кварталі 2017
року (19,9%), хоча попит на банківські
кредити стабільно зростав у 2016 та
2017 роках.
Водночас потенційним джерелом фінансування розвитку малого та середнього бізнесу Херсонщини
могли б стати закордонні інвестиції. За підсумками 2016 року прямі іноземні інвестиції (ПІІ)
становили 211 млн дол. США, що на 2,8 млн дол. США більше ніж у 2015 році. При цьому, у 2015 році
обсяг ПІІ впав на майже на чверть (24,3% або 67 млн дол. США).
Додатковим ресурсом інвестицій в економіку Херсонщини могли б стати грошові перекази фізичних
осіб з-за кордону. За підсумками 2016 року у регіон у гривневому еквіваленті надійшло 6,5 млрд.
-20
-10
0
10
20
30
I кв. II кв. III кв. IV кв. I кв. II кв. III кв. IV кв. I кв. II кв.
2015 2016 2017
Динаміка попиту МСП на кредити банків та рівня
схвалення банками кредитних заявок
Рівень схвалення Попит з боку МСП
Джерело: Опитування про умови кредитування (НБУ)
11
12. грн. (4,8% від загального обсягу переказів в Україну). За кількістю переказів в розрахунку на одного
жителя (6,1 тис. грн. на 1 особу) Херсонщина посіла третє місце серед інших регіонів країни.
Можливості перетворення цих коштів в інвестиційні ресурси наразі є обмеженими, проте потенційно
грошові перекази можуть відігравати значну роль в розвитку економіки області.
5. Політика сприяння розвитку МСП на рівні регіону
Упродовж 2016-2017 років у Херсонській області діяло кілька програм регіонального розвитку,
зокрема «Стратегія розвитку Херсонської області на період до 2020 року». Одним зі завдань цього
стратегічного документу є сприяння створенню та підтримка інституцій розвитку підприємництва, у
тому числі в сільській місцевості.
Херсонська область є одним з пілотних регіонів Програми USAID «Лідерство в економічному
врядуванні». За сприяння Програми було розроблено проект «Стратегії розвитку малого та
середнього підприємництва Херсонської області на період до 2020 року».
Аналіз окремих заходів, які впроваджувались у регіоні (у тому числі за
сприяння регіональної (місцевої) влади) у 2016-17 роках, на предмет
відповідності принципам Акта з питань малого бізнесу для Європи
Напрямки
політики та їх
відповідність
принципам Акта
з питань малого
бізнесу для
Європи
Основні
заходи
Стан виконання
1
Стратегічні
документи
Стратегія розвитку
Херсонської області
на період до 2020
року
• Затверджено рішенням XXXVI cесії
обласної ради VI скликання від
10.09.2015 № 1296. Діє план заходів з
реалізації у 2016-2017 роках Стратегії
розвитку Херсонської області на період
до 2020 року (затверджено рішенням
четвертої сесії обласної ради VII
скликання 31.03.2016 № 78).
12
13. (Підприємницьке
середовище)*
*Див. повні назви
принципів Акта з
питань малого
бізнесу для Європи в
Додатку 1
Програма
економічного,
соціального та
культурного
розвитку
Херсонської області
на 2016 рік
• Затверджено рішення ІІІ сесії обласної
ради VII скликання 22.01.2016 № 57.
• До основних завдань і заходів на 2016
рік було включено розвиток малого і
середнього підприємництва.
Програма
економічного,
соціального та
культурного
розвитку
Херсонської області
на 2017 рік
• Затверджено рішенням Х(ІІ) сесії
обласної ради VIІ скликання №357 від
29.12.2016.
• До основних завдань і заходів на 2016
рік було включено розвиток малого і
середнього підприємництва.
Стратегія розвитку
малого та
середнього
підприємництва
Херсонської області
на період до 2020
року
• Проект розроблено за підтримки
Програми USAID «Лідерство в
економічному врядуванні».
План заходів з
реалізації у 2018-
2020 роках Стратегії
розвитку
Херсонської області
на період до 2020
року
• Триває робота над проектом.
Оголошено про збір ідей проектів до
проекту плану заходів з реалізації у
2018-2020 роках Стратегії розвитку
Херсонської області на період до 2020
року.
2
Проекти технічної
допомоги
(Підприємницьке
середовище;
Підвищення
кваліфікації)
Місцевий розвиток,
орієнтований на
громаду (ЄС та
ПРООН)
• III фаза проекту впроваджується
протягом 2014-2017 років, охоплює 13
районів області.
• У 2016 році профінансовано заходів на
суму 3,2 млн грн.
• Діяльність спрямована на сприяння
розбудові сільськогосподарських
обслуговуючих кооперативів.
• Створені та розбудовуються 4
сільськогосподарські обслуговуючі
кооперативи в Горностаївському,
Чаплинському та Скадовському районах
області.
• Створені в рамках проекту кооперативи
13
14. (наприклад, СОК «Марфушка» у
Скадовському районі) отримали у 2016
році грантові кошти.
Проект «Сприяння
розвитку торгівлі за
рахунок діалогу між
представниками
громадянського
суспільства і
органами державної
влади (Діалог зі
сприяння торгівлі)»
(Європейський
Союз)
• Термін виконання: квітень 2014 –
грудень 2017.
• Проект охоплює всі регіони України.
• Мета проекту: зміцнення потенціалу
бізнес-асоціацій та НУО щодо
визначення і реалізації заходів політики
зі сприяння торгівлі, що створюватиме
підгрунтя для успішної інтеграції
України в світову економіку та
подальшої інтеграції в ЄС.
• В рамках Проекту створено Громадську
спілку «Таврійський клуб експортерів».
19 липня 2017 року відбулася його
презентація.
Програма
«Лідерство в
економічному
врядуванні» (USAID)
• Грудень 2014 – жовтень 2017.
• Херсонська область є одним із пілотних
регіонів програми ЛЕВ.
• За підтримки Програми розроблено
Стратегію розвитку малого та
середнього підприємництва Херсонської
області на період до 2020 року.
• Проведено 2 раунди конкурсу Дорожніх
карт розвитку МСП у Херсонській
області.
• На основі Дорожньої карти розвитку
МСП Таврійського регіону було
розроблено проекти-пропозиції
Програми розвитку МСП міста Нова
Каховка на 2017 р., міста Каховка на
2017-2019 рр., проекти Програм
розвитку МСП Каховського та
Бериславського районів на 2017-2019
рр.
• Триває розробка Дорожньої карти
«Удосконалення контролю органів
місцевого самоврядування за
дотриманням правил благоустрою у
місті Херсоні».
14
15. Проект «Підтримка
аграрного і
сільського розвитку»
(«Агросільрозвиток»)
(USAID)
• Тривалість: 2017-2021.
• Створено заготівельно-збутові
кооперативи та локальні логістичні
потужності для зберігання,
передпродажної підготовки та
первинної переробки плодоовочевої
продукції на оптових ринках, вартість
проекту – 1 526 200 грн.
Проект «Розвиток
молочного бізнесу в
Україні»
(Міністерство
закордонних справ,
торгівлі і розвитку
Канади).
• Термін виконання: 2014-2021 роки.
• Проект спрямований на створення
молочних кооперативів.
• Херсонська область – один з 4 регіонів-
учасників.
Проект USAID
/Партнерство заради
інновацій: «Розвиток
сімейних ферм,
об’єднаних в
сільськогосподарські
обслуговуючі
кооперативи»
(USAID)
• Термін виконання: 01.07.2015-
31.07.2017.
• Створення сімейних ферм, об’єднань
навколо сімейних ферм з
встановленими міні-танками, зміцнення
кооперативів
Український проект
бізнес-розвитку
плодоовочівництва
(Міністерство
закордонних справ,
торгівлі і розвитку
Канади; Менонітська
Асоціація
Економічного
розвитку)
• Термін виконання: 07.08.2014 –
31.03.2021.
• Сприяння розвитку дрібних та середніх
виробників, які вирощують
плодоовочеву продукцію.
Проект «Сприяння
виходу українських
МСП плодоовочевого
сектора на світовий
та внутрішній ринки
і включення їх до
ланцюгів доданої
вартості» (Уряд
• Термін виконання: 2016-2020 роки.
• Перший етап - розробка дорожньої
карти для підприємств.
• Другий етап - інформаційна робота з
підприємцями.
15
16. Швеції)
3
Публічні заходи,
присвячені
обговоренню
питань, пов’язаних
із МСП
(Підприємницьке
середовище;
Зовнішні ринки)
«Україна – країна
підприємців» -
перший
регіональний
бізнес-форум
• Відбувся 8 грудня 2016, взяли участь
200 учасників.
Щорічний
міжнародний
інвестиційний
форум «Таврійські
горизонти»
• IX Форум відбувся 30 вересня - 01
жовтня 2016 року.
• Питання розвитку МСП обговорювалися
на круглому столі «Бізнес-клімат: від
визначення проблем до конкретних
кроків».
• Х Форум заплановано до проведення на
29-30 вересня 2017 року.
• Представлення пілотних інвестиційних
проектів.
Публічна дискусія
«Регіональна
стратегія розвитку
МСП Херсонської
області: від
намірів до
конкретних дій»
• Відбулася 1 червня 2017 року.
• Обговорювався проект Стратегія
розвитку малого та середнього
підприємництва Херсонської області
на період до 2020 року.
III Балтійсько-
Чорноморський
Економічний
форум
• Відбувся 17 червня 2016 року.
• Презентація проекту індустріального
парку “KhersonIndustrialPark”.
Конференція
«Новий етап
експорту
сільгосппродукції»
• Відбулась 23 лютого 2017 року.
4
Центри надання
адміністративних
послуг
Розширення мережі
Центрів надання
адміністративних
• ЦНАПи діють у 18 районах районах та 4
містах обласного значення.
• За інформацією райдержадміністрацій
16
17. (Підприємницьке
середовище)
послуг та міськвиконкомів міст обласного
значення станом на 25 січня 2017 року
(за період з 01 по 25 січня 2017 року)
адміністраторами ЦНАПів опрацьовано
3842 звернення, надано 3845 послуг та
3768 консультацій громадянам та
бізнесу.
• Підвищення кваліфікації: впродовж
2016 року було проведено семінари,
тренінги та інші заходи з питань
удосконалення системи надання
адміністративних послуг.
Створення
Регіонального
веб-порталу
адміністративних
послуг
Херсонської
області
• Передбачено заходами Програми
економічного, соціального та
культурного розвитку Херсонської
області на 2016 рік.
• В 2016 були виділені і освоєні кошти у
сумі 578240 тис. грн.: придбане
програмне забезпечення та послуги для
масштабування системи електронного
документообігу інформаційно–
телекомунікаційної системи «Єдиний
інформаційний простір Херсонської
області».
Програма
інформатизації
Херсонської
області на 2016
– 2018 роки
• Схвалено розпорядженням голови
обласної державної адміністрації
02.10.2015 № 584.
• Заплановано розвиток інформаційних
послуг для фізичних та юридичних осіб.
5
Інфраструктура
підтримки МСП
(Підприємницьке
середовище)
Об’єкти
інфраструктури
• В регіоні налічується 176 об’єктів
інфраструктури, з яких: 1
інформаційно-консультативна установа,
6 фондів підтримки підприємництва, 25
інвестиційно -інновайційних фондів, 86
громадських об’єднань підприємців та
консультаційних центрів при районних
державних адміністраціях та
міськвиконкомах міст обласного
значення.
17
18. Агенція
регіонального
розвитку
• Розпорядження голови обласної
державної адміністрації від 23 грудня
2016 року № 995 «Про робочу групу з
питань створення Агенції регіонального
розвитку Херсонської області».
• Створена рішенням Херсонської
обласної ради від 09 червня 2017 року
№ 504.
• Визначено перелік потенційно
можливих послуги, які може надавати
Агенція, зокрема для МСП: розробка
бізнес-планів та грантових заявок,
залучення та супровід інвесторів тощо.
Концепція
створення
індустріальних
парків у
Херсонській області
(один із проектів,
визначених
«Стратегією
розвитку
Херсонської області
на період 2020
року»)
• 17 червня 2016 року відбулася
презентація проекту індустріального
парку «KhеrsonIndustrialPark» (м.
Херсон). Міська влада виділила для
цього ІП промисловий майданчик
площею 73 га.
• На форумі «Таврійські горизонти»
презентовано проект ІП
«Індустріальний парк Херсонського
бавовняного комбінату».
6
Ініціативи та
креативні
починання
(Підприємницьке
середовище)
Консалтинговий
сервісний пункт
Херсонської
служби зайнятості
• Діє на базі Херсонського обласного
центру зайнятості.
• Мета: надання послуг починаючим
підприємцям малого бізнесу з
наступних питань: оподаткування,
подання звітності по нарахуванню та
сплаті єдиного внеску, бухгалтерського
обліку і права, регуляторної політики,
організації та управління бізнес-
процесами, працевлаштування
найманих працівників.
Святкування Дня
підприємця
• 31 серпня 2017 року проведено
щорічне святкування Дня підприємця.
• Вручено почесні грамоти та подяки за
вагомий внесок у розвиток
підприємництва
18
19. 7
Заходи з
полегшення
доступу МСП до
ресурсів
(Фінансування;
Підвищення
кваліфікації;
Інструменти
підтримки МСП)
Кадрові
• У 2016 році одноразову допомогу по
безробіттю для організації
підприємницької діяльності отримали
169 безробітних.
• У 2016 році було проведено 478
інформаційних та профконсультаційних
семінари із самозайнятості для 5,6 тис.
осіб.
• Проведено 106 семінарів із організації
підприємництва у сфері «зеленого
туризму» за участю 1,3 тис. особи.
• 177 громадян відвідали курси з
підвищення кваліфікації.
Фінансові
• Конкурс на отримання фінансової
підтримки шляхом здешевлення
кредитів. Компенсація відсотків
надається на конкурсній основі
суб’єктами підприємницької діяльності
аграрного сектору.
8
Ради підприємців
(Спочатку подумай
про малих
підприємців;
Підтримка з боку
влади)
Регіональна рада
підприємців в
Херсонській області
• Створена за розпорядженням голови
обласної державної адміністрації № 458
від 15.07.2011 згідно з постановою КМУ
№ 526.
• За 2016 рік проведено чотири засідання
Регіональної ради підприємців.
• Так, 20 січня 2017 року проведено
засідання Ради, на якому
підсумовувалась робота Ради за 2016
рік.
На основі аналізу вказаних заходів підтримки малого та середнього бізнесу можна зробити висновок,
що на Херсонщині здійснюється комплексна регіональна політика, спрямована на покращення бізнес-
середовища для МСП. Влада регіону прийняла та виконує цілий ряд стратегічних документів
регіонального розвитку, заходи яких, зокрема, спрямовані на підтримку малого і середнього
підприємництва. Однак, незважаючи на сприяння влади, МСП Херсонщини потребують більшої
підтримки у сфері полегшення доступу до фінансових та кадрових ресурсів.
19
20. 6. Довідкова інформація
Перелік основних індикаторів, які характеризують розвиток підприємництва й відображені
в Регіональному профілі МСП
Індикатор
Дані
регіону
Дані по
країні в
цілому
Відхилення
Основні індикатори економічного розвитку:
Реальний приріст валового регіонального продукту
(2016, попередні дані)
0,3% 2,3% 2 в.п.
Приріст зайнятості (2016) -1,0% -0,7% -0,3 в.п.
Збільшення середньої заробітної плати (реальне,
2016)
12,7% 9,0% 3,7 в.п.
Частка підприємців, які позитивно або задовільно
оцінюють бізнес-клімат
58,6% 60,9% -2,3 в.п.
Індикатори, які відображають зміни у секторі МСП, в тому числі завдяки регіональній
політиці:
Кількість
Кількість малих і середніх підприємств (2016) 7169 305987 -
Приріст кількості малих і середніх підприємств (2016) -10,6% -10,8% 0,2 в.п.
Кількість малих і середніх підприємств в розрахунку
на 1 тис. осіб, одиниць (2016)
6,8 од. 7,2 од. -0,4 од.
Зайнятість
Кількість зайнятих на малих підприємствах (2016) 34,8 тис. 1,6 млн -
Частка зайнятих на малих підприємствах у загальній
кількості зайнятих на підприємствах / у загальній
кількості зайнятих (2016)
42,5%/
8%
27,9%/
10,3%
14,6 в.п./
-2,3 в.п.
Приріст зайнятості на малих підприємствах (2016) -4,1% 2,1% -6,2 в.п.
Реалізація
продукції
Частка малих підприємств в загальному обсязі
реалізованої продукції підприємств (2016)
39,9% 19,7% 20,2 в.п.
Реальний приріст обсягу реалізованої продукції малих
підприємств (2016)
-3,3% 14,7% -18 в.п.
Частка МСП, які розширювали свою діяльність
впродовж останніх 2 років (2016)
24,0% 30,7% -6,7 в.п.
20
21. Частка МСП, які планують розширювати свою
діяльність у наступні 2 роки (2016)
45,7% 47,8% -2,1 в.п.
Частка прибуткових МСП-юридичних осіб (2016) 77,1% 73,4% 3,7 в.п.
Частка підприємців, для яких обмежений доступ до
коштів є перешкодою в розвитку бізнесу
(інтегральний показник, 2016)
33,3% 35,9% -2,6 в.п.
Основні перешкоди розвитку МСП:
Найбільші
перешкод
розвиткуМСП
Частка МСП, які вказали на нестабільну політичну
ситуацію як одну з найбільших перешкод (2016)
37,3% 44,4% -7,1 в.п.
Частка МСП, які вказали на недостатність
замовлень/обсягів реалізації як одну з найбільших
перешкод (2016)
50,7% 58,5% -7,8 в.п.
Частка МСП, які вказали на високі ставки податків як
одну з найбільших перешкод (2016)
38,7% 35,1% 3,6 в.п.
Джерело: Держстат, ABCA 2016
21
22. Примітка: Для порівняння вибирались регіони, які межують з Херсонською областю, а також
окремі регіони з подібним економічним рівнем розвитку.
0%
5%
10%
15%
20%
25%
30%
35%
40%
45%
50%
Хмельницька
Львівська
Рівненська
Тернопільська
Чернівецька
Херсонська
Запорізька
Миколаївська
Вінницька
Черкаська
Частка малих підприємств в зайнятості на
підприємствах усіх розмірів
Регіон Україна
Джерело: Держстат України
0%
5%
10%
15%
20%
25%
30%
35%
40%
45%
50%
Дніпропетровська
Запорізька
Кіровоградська
Львівська
Миколаївська
Одеська
Херсонська
Черкаська
Чернівецька
Частка малих підприємств в реалізованій
продукції Регіон Україна
Джерело: Держстат України
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
90%
100%
Вінницька
Дніпропетровська
Закарпатська
Кіровоградська
Львівська
Миколаївська
Одеська
Херсонська
Черкаська
Чернігівська
Частка прибуткових МСП (підприємств)
Регіон Україна
Джерело: Держстат України
Порівняння основних показників розвитку МСП в Херсонській області з показниками
інших регіонів (2016 рік)
0.0
1.0
2.0
3.0
4.0
5.0
6.0
7.0
8.0
9.0
10.0
Кіровоградська
Харківська
Одеська
Львівськаобл.
Черкаська
Херсонська
Запорізька
Миколаївська
Вінницька
Харківська
Кількість МСП в розрахунку на 1 тис. осіб
Регіон Україна
Джерело: Держстат України
22
23. Довідка: визначення суб’єктів малого та середнього підприємництва в Україні
Визначення МСП в Україні міститься в Господарському кодексі (стаття 55.3). До них належать суб’єкти
господарювання незалежно від форми власності, річний дохід яких не перевищує 50 млн. євро, а
чисельність працівників не перевищує 250 осіб.
Визначення МСП в Україні
Категорія підприємства Гранична чисельність
працівників
Річний дохід
Суб’єкти мікропідприємництва ≤ 10 ≤ 2 млн євро
Суб’єкти малого підприємництва ≤ 50 ≤ 10 млн євро
Суб’єкти середнього підприємництва Невключені до інших груп
Великі підприємства > 250 > 50 млн євро
Регіональний профіль МСП є інструментом моніторингу та оцінки стану й перспектив розвитку сектору
малого та середнього підприємництва в регіоні, а також оцінки заходів регіональної політики з позиції
їхнього впливу на розвиток МСП.
Це другий випуск регіонального профілю розвитку МСП у Херсонській області. Він характеризує
загальний стан сектору МСП Херсонщини, у тому числі в порівнянні з середніми показниками по країні,
показниками окремих регіонів та показниками попереднього періоду.
Регіональний профіль МСП може використовуватись як основа для підготовки щорічного звіту про стан
та перспективи розвитку сектору МСП у регіоні, який готуватиметься регіональною владою, а також
для планування та оцінки ефективності заходів підтримки МСП.
Застереження: окремі статистичні дані, наведені в регіональному профілі, можуть бути уточнені
Державною службою статистики в майбутньому. Уточнені дані можуть дещо відрізнятись, хоча
відмінності зазвичай є незначними.
Цей документ підготовлено в рамках реалізації завдань Програми USAID "Лідерство в економічному
врядуванні" (ЛЕВ).
Погляди авторів, висловлені в цьому документі, можуть не збігатися з поглядами Агентства США з
міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
23
24. Додаток 1. Принципи Акта з питань малого бізнесу для Європи (Small Business Act for Europe)5
1. Створити умови, за яких підприємці та сімейний бізнес можуть процвітати, а підприємництво
винагороджується (Підприємницьке середовище).
2. Забезпечити умови, за яких чесні підприємці, яким загрожує банкрутство, можуть швидко
отримати другий шанс (Другий шанс).
3. Розробляти правила відповідно до принципу «спочатку подумай про малих підприємців»
(Спочатку подумай про малих підприємців).
4. Домагатися від Уряду бути чутливим до потреб малих та середніх підприємств (Підтримка з
боку влади).
5. Адаптувати інструменти публічної політики до потреб малих та середніх підприємств
(Інструменти підтримки МСП).
6. Полегшити доступ малих та середніх підприємств до фінансових ресурсів і розвивати
правове й ділове середовище, яке сприятиме своєчасним розрахункам за комерційними
операціями (Фінансування).
7. Допомогти малим та середнім підприємствам більш повно скористатися можливостями
спільного ринку ЄС (Спільний ринок).
8. Сприяти підвищенню кваліфікації представників малих та середніх підприємств і розвитку
всіх форм інновацій (Підвищення кваліфікації).
9. Сприяти розвитку можливостей малих та середніх підприємств трансформувати екологічні
виклики в можливості (Можливість відповідати на екологічні виклики).
10. Заохочувати та підтримувати малі та середні підприємства отримувати зиск від ринків, які
зростають (Зовнішні ринки).
5
Small Business Act for Europe. Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-
content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:52008DC0394&from=EN
24