156

1. Відділ освіти Снігурівської державної адміністрації
Снігурівський районний методичний кабінет
Впровадження ідей В.О. Сухомлинського.
Зміцнення співдружності школи, сім'ї і
громадськості у навчально-виховному процесі
сучасного загальноосвітнього закладу

2. Впровадження ідей В.О. Сухомлинського. Зміцнення співдружності
школи, сім'ї і громадськості у навчально-виховному процесі сучасного
загальноосвітнього закладу
Розмірковуючи про значущість педагогічної освіти, достатньо згадати
відомий вислів: «Якщо рідні батько і мати є біологічними батьками людини,
то вчитель чи вчителька є її духовними батьками». Цей вислів залишається
справедливим і зараз, у ХХІ столітті, коли об’єктивно виникли нові вимоги
до людини, а отже, і до її навчання і виховання. Свого часу
В.О.Сухомлинськийписав: «Учителю! Ми горимо і згораємо в ім'я того, щоб
єднати людей узами добрих побажань. Щоб людині хотілося жити від того,
що порядіз нею живуть люди. Учитель творить Людину». Це звернення є
актуальним сьогодні. Демократизація управління і надання школам
професійної свободи викликали в Україні інноваційний вибух. В
узагальненому вигляді мета школи нового покоління спрямована на
інтелектуальний, фізичний, естетичний, моральний розвиток особистості
дитини, який стане основою майбутнього стійкого і плідного зростання як
для особистості, так і для суспільства.
Нинішні умови гуманізації і демократизації в усіх сферах суспільного життя
висувають завдання, які належить розв’язуватизараз українській освіті. Тому
ще і ще раз звертаючись до творів В.О.Сухомлинського, переконуємося, що
його спадщина слугуватиме нашій освіті сьогодні й завтра.
Взаємодія школи, сім`ї і громадськості - один з головних принципів
організації освіти. Він ґрунтується на спільності інтересів держави, народу,
на єдності виховних завдань та ідеалів кожної сім`ї й суспільства вцілому.
Педагогічний союз учителя і батьків – це могутня сила виховання.
Згадаймо слова В. Сухомлинського: «Пора і батькам, і вчителям глибоко
усвідомити, що ні школа без сім'ї, ні сім'я без школи не можуть упоратися з
найтоншими, найскладнішими завданнями становлення людини».

3. Колектив нашого навчально-виховного комплексу тісно співпрацює з
батьками. Педагоги намагаються усунути бар’єри між школою та родиною,
тому залучають до участі у житті школи всі покоління, таким чином
створюють умови та забезпечують середовище для дітей, яке б сприяло
навчанню.
Для того, щоб відповідати умовам розвитку громадянського суспільства в
Україні, Юріївський НВК працює в напрямку стимулювання громадянської
активності, що відображається в своєрідній тріаді громадсько активної
школи: партнерстві, демократизації, волонтерстві.
Партнерство – це встановлення і розвиток взаємовигідних відносин між
школою, владою, громадою і бізнесовими структурами для спільного
вирішення загальних проблем, що існують для території.
У нас вже є досвід вирішення таких проблем спільними зусиллями. Це ряд
проектів, які на сьогодні завершено і результати стали корисними для всієї
громади. Одним із перших проектів було створення шкільного Музею
Бойової Слави, який став справжнім центром виховної і пошуково-
дослідницької роботи. Збір матеріалів для музею було розпочато ще у 60-х
роках ХХ ст.. Він створений спільними зусиллями учнів, педагогічного
колективу, батьківського комітету, випускників школи, громадськості села.
Наявністю численних музейних експонатів – рушників, фотоматеріалів,
бойових нагород, рукописних спогадів, копій документів ветеранів - музей
завдячує небайдужому ставленню батьків, громадськості села, ветеранів
війни до виховання підростаючого покоління.
За період впровадження таких спільних ініціатив на території нашої сільської
ради було реалізовано 11 проектів, серед яких:
- «Відновлення роботи сільського клубу як осередку громадської активності
села»;
- «Енергозберігаючі заходи в школі села Юр'ївка. Заміна вікон»;

4. - у вільних приміщеннях школи сільською радою було відкрито дитячий
садочок, а згодом і додаткова група;
- « Інноваційне енергозбереження в ДНЗ с. Юр'ївка. Модернізація системи
опалення та утеплення приміщення школи»;
- «Тепло приміщень + тепло сердець = життєвий огник здорової дитини»;
- « Складова привабливість села – завдяки відновленню вуличного
освітлення»;
- розвиток зеленого туризму.
У жовтні 2012 року відділ освіти Снігурівської РДА отримав золоту медаль
за створення на базі Юріївської ЗОШ І-ІІІ ступенів культурно-освітнього
кластера, який об'єднав школу, дитсадок, клуб та сільську бібліотеку.
Головна мета створення кластера – громадської організації : об'єднання
інтересів та зусиль її членів у здійсненні діяльності шляхом надання
матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги
мешканцям Афанасіївської сільської ради та захисту їх законних соціальних
та інших спільних інтересів; призупинення процесу руйнації сільської
економіки, культурного осередку.
Доречно сказати, що для реалізації більшості проектів залучалися волонтери
– жителі громади, які виконували різні будівельні, ремонтні роботи. І це –
гарний приклад для нашої молоді.
Демократизація школи означає покращення потенціалу школи для
досягнення позитивних результатів освітнього і суспільного інститутів.
В.О.Сухомлинський у своїх творах писав, що давно минув той час, коли
громадськість була позбавлена можливості втручання в навчально-виховний
процес. Однією з ідей, яку розвивав педагог у своїх працях,
булаідеядемократизаціїструктуриуправліннянавчально-виховнимпроцесом у

5. школі ( психологічний і педагогічний семінари, школа для батьків). Це
стосується і демократизації уроку, де виділяються такі елементи:
- зв'язок навчання з життям;
- розвиток самостійності й активності у навчальному процесі;
- вироблення вміння пристосовуватися до дійсності, що змінюється;
- вироблення вміння співпрацювати з людьми в усіх видах діяльності.
Педагоги нашого комплексу в своїй роботі керуються демократичною
парадигмою оцінки, що сприяє:
- відкритому визнанню труднощів і припускає конструктивне залагодження
конфліктів;
- приділяє більше уваги внутрішній оцінці та задоволенню від
безпосереднього процесу навчання;
- залученню учнів до презентації своєї діяльності перед реальними людьми і
сприяє роботі над реальними проблемами;
- тому, щоб учителі та учні стали експертами у використанні різних стратегій
та підходів до навчання.
В. Сухомлинський у статті «З чого починається громадянин» писав:
« Важливим завданням навчально-виховної роботи сучасної школи є те, щоб
знання, які опановують учні, не залишалися мертвим вантажем в їхніх
головах, а ставали засобом громадянської активності». «Треба пам’ятати:
кожна дитина – не тільки особистість, а й завтрашній громадянин».
Волонтерство розвиває в учнів почуття довіри та поваги до мешканців
громади та забезпечує важливу умову розвитку дитини – її співпрацю з
іншими членами громади. Волонтерство – це засіб мобілізації всіх ресурсів у

6. суспільстві. Школа повинна і здатна створити сприятливе середовище для
здійснення волонтерських акцій, виховувати волонтерів.
Про саму суть волонтерства можна прочитатиу працях В.О.Сухомлинського:
«Багаторічний досвід переконує в тому, що відповідальність кожного члена
шкільного колективу за інших – це велика внутрішня сила, яка об'єднає
школярів різного віку в трудову, інтелектуальну, ідейну єдність.
Загальношкільний колектив можна надихнути високою ідеєю, благородною
працею тільки за тієї умови, що є ця відповідальність». Одним із напрямків
волонтерства у нашому закладі є допомога категоріям людей з особливими
потребами. І ми, вчителі й вихователі, намагаємося досягти того, що дитина,
віддаючи тепло своєї душі іншим людям, знаходила в цьому особисту
радість.
Велику увагу Сухомлинський звертав на чуйне ставлення до тих, хто переніс
жахи Другої Світової війни. І хоч на сьогодні таких людей залишилося мало,
питання є актуальним. У нашому навчально-виховному комплексі ведеться
робота по допомозі учасникам війни: «Турбота про ветерана», «Привітай
ветерана».
Громадсько активна школа, на відміну від інших шкіл, організовує систему
волонтерської діяльності, яка включає не тільки учнів, а й педагогічний
колектив, батьків та інших членів громади. Ми залучаємо усіх бажаючих до
участі в акціях : «Серцедо серця», «Світ не без добрих людей», «Пасхальний
кошик воїну», «Лист пораненому солдату», «Подарунки від Миколая»,
«Подаруй усмішку», «Голуб Миру».
Серед інших спільних заходів – упорядкування територій біля пам’ятників ,
збір насіннєвого матеріалу, висадка саджанців дерев і кущів, допомога у
прибиранні території села ( «Веселкова клумба», «Турбота про птахів»),
привітання членів громади з різними святами ( до Дня людей похилого віку,
до Дня толерантності, до Дня української родини).

7. Спілкування між сім’єю і школою є постійним та двостороннім. Наш
навчальний заклад напрацював засади успішної комунікації з батьками, що
передбачають партнерські стосунки. Створення клімату, який демонструє
партнерське ставлення до батьків, заслуга не тільки керівництва НВК, але й
учителів, особливо класоводів та класних керівників. Мабуть, ніхто не
спілкується з батьками так часто, як класні керівники. Вони є не тільки
ініціатором цікавих зібрань, зустрічей, акцій, а й творцями теплої атмосфери
між батьками і школою. Хоча впровадження деяких інноваційних форм
спілкування все таки залежить від директора. В.О.Сухомлинський
переконував, що батьки і вчителі повинні стати партнерами, активними
співучасниками творчого процесу виховання учнів.
Успішне навчання і виховання молоді сьогодні неможливе без глибокого
вивчення і творчого впровадження педагогічної спадщини Василя
Олександровича Сухомлинського, яка стає особливо актуальною в умовах
розбудови національної освіти. Педагог завжди підкреслював, що кожна
школа повинна мати своє обличчя:свої звичаї і традиції. Особливе значення і
актуальність мають ідеї Сухомлинського щодо зміцнення співдружності
школи, сім'ї і громадськості у навчально-виховному процесі сучасного
загальноосвітнього закладу, які визначили зміст і методологічну основу
розв’язання науково-методичної проблеми нашого навчально-виховного
комплексу.
Теоретична, літературно-педагогічна творчість і практична діяльність
видатного українського педагога ввійшла в історію педагогічної думки
помітною сторінкою, його педагогічні, публіцистичні і літературні праці та
вчительський досвід значно вплинули на практичну діяльність школи,
збагатили педагогіку України новими положеннями і думками.
В.О.Сухомлинський є одним із видатних діячів гуманної педагогіки, основні
ідеї творчої спадщини якого становлять методологічну основу проектування
гуманістичного розвивального освітнього простору школи, формування

8. індивідуального стилю, культури навчального закладу, сприяють
підвищенню іміджу школи в системі освітнього простору місцевості.
Ідеї видатного педагога-гуманіста ХХ ст. не лише є своєчасними для
сучасності, але й можуть залишатися актуальними для педагогічної теорії та
практики ще тривалий час, виступаючи своєрідним гаслом школи
майбутнього.