тема 5

1. Виконала
Студентка 31
групи
Ліщина Вікторія

2. ПЛАН
 Суть поняття самовиховання.
 Роль самовиховання у розвитку особистості.
 Самовиховання: умови та етапи його здійснення.

3. Суть поняття самовиховання. Роль
виховання у процесі самовиховання
Формування особистості передбачає три основні компоненти:
вплив соціального середовища; цілеспрямований виховний
вплив суспільства на особистість через соціальні інститути та
свідомий, цілеспрямований вплив людини самої на себе, тобто
самовиховання. Перші два компоненти мають об'єктивний
характер, третій – суб'єктивний, оскільки містить процеси, що
відбуваються у свідомості людини: осмислення, оцінку, відбір
тих позитивних зовнішніх впливів, які складають основу її
переконань, ідеалів, життєвих цілей, мотивів діяльності, звичок.
Ці процеси лише тоді можуть називатись самовихованням, коли
вони являють собою свідомі дії особистості, спрямовані на
самовдосконалення, тобто дії, в яких людина виступає активним
суб'єктом самоосвіти, морального, трудового, фізичного,
естетичного саморозвитку. У найзагальнішому визначенні
самовиховання, на думку І.Д.Беха та Ю.М.Орлова, це певний тип
ставлення, дій щодо самого себе і власного майбутнього з точки
зору відповідності певним моральним нормам

4.  Якщо виховання може інколи
здійснюватися незалежно від волі і
бажання вихованця, то
самовиховання як процес
усвідомленого, цілеспрямованого і
бажаного розвитку можливе лише в
разі збігу сприятливих зовнішніх
умов і певних внутрішніх
передумов. Зокрема, як зазначає
І.Д.Бех, самовиховання ґрунтується
на повазі особистості до себе. Як
діяльність, самовиховання
знаходить своє вираження у
поєднанні об'єкта і суб'єкта.
Особливість цієї взаємодії пов'язана
з подвійністю позиції особистості у
самовихованні, оскільки людина
виступає немовби у двох особах
стосовно себе в особі виховуваного і
в особі вихователя. При цьому
основна мета - "створення"
індивідуумом себе через творче
ставлення до себе.

5. Роль самовиховання у розвитку особистості.
Взаємозв’язок саморозвитку і самовиховання
Самовиховання – якісно відмінний етап у розвитку особистості, що
відкриває нові можливості у взаємодії між нею і зовнішнім світом шляхом
усвідомлення особистістю себе, свого місця в навколишньому світі та
власної поведінки у ньому. Визнаючи особливості самовдосконалення,
відомий український психолог Г. С. Костюк писав: "Самовиховання - вища
форма виявлення саморуху особистості, що розвивається, в якій вона
виступає суб'єктом свого розвитку".
Специфіка самовиховання як фактору розвитку особистості полягає в тому,
що воно серед усіх інших факторів у найбільшій мірі спирається на
індивідуальні особливості людини, її нахили та потреби. Завдяки цьому
людині вдається виявити для самої себе домінуючі задатки, які у
майбутньому можуть суттєво визначити весь її життєвий шлях,
забезпечити розвиток фізичних, інтелектуальних і моральних якостей.
Саме результати експерименту Б.І. Додонова доводять, що особистість
стає гармонійною не з огляду на "пропорційний", і "рівномірний"
розвиток всіх її якостей, а внаслідок максимального розвитку тих
здібностей, які домінують у її структурі і визначають сенс її життя та
діяльності. У формуванні особистості різні її орієнтації немовби
конкурують між собою, поки не виділяється та з них, яка об'єднує навколо
себе всі інші, проникаючи у кожну з них. Таке домінування є не
витісненням інших якостей людини, а перетворенням однієї з них на
лідера. "Це своєрідний варіант координації прагнень особистості шляхом
об'єднання навколо найсильнішого з них".

6. Cамовиховання активно вимагає усвідомлення особистістю
себе, свого місця в оточуючому світі та й своєї поведінки в
ньому. В самому загальному вигляді самовиховання – це
усвідомлений , керований самою особистістю саморозвиток,
в якому в інтересах самої особистості планомірно
формуються якості, властивості , сили і здібності людини.
Якщо ж самовиховання – це усвідомлений саморозвиток ,то
між ними існує тісний взаємозв'язок.
Саморозвиток в психіці людини проявляється в самих різних
явищах , до яких можна віднести ріст, дозрівання і
самозміни внутрішнього світу. Саморозвиток – процес
об’єктивний , що незалежить від розуму і волі людини. Перш
за все саморозвиток визначається діями спадковості і
первинними матеріальними потребами. Джерелами
саморозвитку є протиріччя внутрішнього світу людини, що
породжені – взаємодією спадковості і досвіду; потребами і
можливостями їх задоволення; бажаннями, прагненнями,
дійсними силами, реальними здібностями людини.
Якщо саморозвиток не залежить від свідомості та волі
особистості, то самовиховання – це вже процес, в якому
розвиток сил і здібностей знаходиться під контролем
свідомості й керується особистістю.

7. Самовиховання: умови та етапи.
Самовиховання — свідома
діяльність людини, спрямована
на вироблення у себе
позитивних рис і подолання
негативних.
Самовиховання успішно
здійснюється за певних умов.
Передусім воно потребує від
людини знання самої себе,
вміння оцінювати власні
позитивні й негативні риси.
Щоб збагатити учнів
відповідними знаннями і
вміннями, проводять цикл бесід
про психічну діяльність людини,
свідомість, волю, почуття,
характер, мотиви поведінки,
інтереси, здібності, потреби,
темперамент, а також
розкривають сутність
самовиховання, методи і
прийоми роботи над собою.

8. Процес самовиховання тривалий
і охоплює кілька етапів.
Перший етап. Педагоги передусім
виявляють ставлення учнів до
процесу самовиховання, проводячи
анкетування за такими
запитаннями: Чи займаєшся
самовихованням? Що спонукає тебе
працювати над собою? Яких
головних цілей ти прагнеш досягти
самовихованням? Які прийоми
використовуєш у роботі над собою?
У чому відчуваєш труднощі в цій
роботі і як їх долаєш? Якої допомоги
потребуєш від дорослих у процесі
самовиховання?
На цьому етапі в учнів формують
спонукальні мотиви, свідоме
ставлення до самовиховання.
Насамперед домагаються, щоб
вихованець усвідомив, що його доля
залежить не лише від виховної
роботи школи, а й від самостійної
роботи над собою. Він також
повинен збагнути, що
самовиховання — і його особиста
справа, і справа суспільства

9.  Другий етап починається з
появою в учня бажання
самовдосконалення. Педагог на
цьому етапі повинен допомогти
сформувати ідеал, до якого слід
прагнути, виробити в учня стійке
бажання наслідувати його.
З'ясувавши відмінність між собою
і своїм ідеалом, вихованець
бачить, які риси він має виробити
для його досягнення, яких
недоліків слід позбутися. У
процесі самовиховання учень
порівнює себе з ідеалом. Оскільки
він сам постійно змінюється на
краще, ідеал також потребує
вдосконалення, збагачення. Ідеал
допомагає йому скласти програму
самовиховання. На цьому етапі
варто обговорити з учнями окремі
фрагменти індивідуальних
програм самоосвіти та
самовиховання видатних осіб.

10.  Другий етап починається з
появою в учня бажання
самовдосконалення. Педагог на
цьому етапі повинен допомогти
сформувати ідеал, до якого слід
прагнути, виробити в учня
стійке бажання наслідувати його.
З'ясувавши відмінність між
собою і своїм ідеалом,
вихованець бачить, які риси він
має виробити для його
досягнення, яких недоліків слід
позбутися. У процесі
самовиховання учень порівнює
себе з ідеалом. Оскільки він сам
постійно змінюється на краще,
ідеал також потребує
вдосконалення, збагачення.
Ідеал допомагає йому скласти
програму самовиховання. На
цьому етапі варто обговорити з
учнями окремі фрагменти
індивідуальних програм
самоосвіти та самовиховання
видатних осіб.

11. ЛІТЕРАТУРА
 Фіцула М.М. Педагогіка. К.: Вид. центр Академія. 2001.
 Кузьмінський А.., Омеляненко В.Л. Педагогіка. К.: Знання-Прес. 2003.
 Максимюк С. П. Педагогіка: Навчальний посібник. -К.: Кондор, 2005. -670
с.
 Ягупов В. В. Педагогіка: Навчальний посібник. -К.: Либідь, 2002. -559 с.
 Вітенко І.С., Борисюк А.С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи
педагогіки: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ,
2006. – 200 с.
 Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних
закладів. — К.: Видавничий центр “Академія”, 2003. — 576 с.
 Основи психології і педагогіки : навчальний посібник / О. М. Степанов,
М. М. Фіцула. - 2-ге вид., виправ., доп. - Київ : Академвидав, 2006. - 520 с
 Лазарчук Л.Ю.Основи педагогіки: Матеріали для лекційного курсу та
семінарських занять/ Л.Ю.Лазарчук, І.З.Майданюк.- Тернопіль:
Укрмедкнига, 2005.- 550 с.
 Галузинський В.М., Євнух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К., 1995