Інтерактивна школа творчого вчителя Видавництво "Ранок" 17.11.17 Спікер: Тагліна Ольга Валентинівна

1. Осіння сесія:
6 листопада – 25 листопада 2017 р.

2. Тагліна Ольга Валентинівна,
канд. біол. наук, викладач біології Харківського національного
університету ім. В.Н. Каразіна, доцент; автор підручників з основ
здоров’я для 7, 8 та 9 класів — переможців Всеукраїнських конкурсів
Як на уроках предмета «Основи здоров’я»
формувати поняття «фізіологічна зрілість»,
«соціальна зрілість», «готовність до дорослого життя»

3. Здоров’я в контексті онтогенезу.
Індивідуальний розвиток підлітків

4. Курс «Основи здоров’я» формує
різноманітні наукові поняття, серед яких:
• Онтогенез;
• фізіологічна і соціальна зрілість;
• готовність до дорослого життя.

5. Процеси онтогенезу впливають на всі складові
здоров'я, і це необхідно враховувати, оскільки кожного
разу ми говоримо не про здоров'я взагалі, а про
ознаки здоров'я для конкретної вікової групи.

6. Здоров'я підлітка, зрілої та літньої людини
оцінюють за різними критеріями.

7. Здоров'я підлітка, зрілої людини і літньої
людини оцінюються за різними критеріями.
Рухова активність є різною в процесі онтогенезу.
Оптимальне рухове навантаження завжди визначається
з урахуванням біологічної потреби організму в русі,
його фізичних можливостей, віку, статі, стану здоров’я.

8. Здоров'я підлітка, зрілої людини і літньої
людини оцінюються за різними критеріями.
Рухова активність є різною у процесі онтогенезу.
Оптимальний руховий завжди визначається з урахуванням
біологічної потреби організму в русі, його фізичних
можливостей, віку, статі, стану здоров’я.
Негативним наслідком недостатньої рухової активності є
«рухове голодування». Найбільше воно позначається
на організмі підлітків. Унаслідок гіпокінезії виникає так
звана «атрофія органів від невикористання». Насамперед це
стосується скелетних м’язів і м’язів серця.

9. Щоб виховати справжнього
козака-воїна, використовували
бойовий гопак. Яке це
було тренування: аеробне
чи анаеробне? Чому?

10. У дев'ятому класі програма передбачає
розвиток поняття взаємозв'язків фізичної,
психічної, соціальної і духовної складових
здоров’я. У програмі застосовується
холістичний підхід до здоров’я, за якого
людина розглядається як цілісність.

11. • Фізична складова визначає нормальне
функціонування органів людського тіла;
• психічна — здатність мислити та робити судження;
• духовна — здатність набувати духовних
ідеалів і переконань;
• соціальна — здатність обирати професію,
працювати в команді, бути корисним у суспільстві.

12. Дев'ятикласнику ми перш за все розповідаємо
саме про взаємозв'язки, наприклад,
взаємозв’язок принципів особистої гігієни,
адекватного харчування, рухової активності,
повноцінного відпочинку.

13. Здоровий спосіб життя підлітків визначається
взаємопов’язаними й взаємозалежними принципами:
• особистої гігієни;
• раціонального харчування;
• оптимального поєднання роботи й відпочинку;
• рухової активності;
• загартовування;
• відмови від шкідливих звичок;
• підтримки оптимального стилю життя.

14. Підлітків треба навчити відслідковувати стан усіх складових
свого здоров'я. Моніторинг фізичного розвитку передбачає
одержання інформації щодо швидкості росту, збільшення
маси тіла, послідовності змін пропорцій організму.

15. У підручнику дається поняття
про суб’єктивні та об’єктивні
показники здоров’я.

16. Суб’єктивні показники: самопочуття,
працездатність, сон, апетит, настрій.
Об’єктивні показники пов’язані з антропометричними
вимірами (наприклад, маси тіла, зросту, окружності
грудної клітки, шиї, плеча, стегна, гомілки), частотою
дихання, життєвою ємністю легень, пульсом,
артеріальним тиском.

17. Приклад завдання:
Знайдіть необхідну інформацію і виконайте завдання. Доведіть,
що показники сну належать до суб’єктивних показників стану
фізичного здоров’я, а показники маси тіла — до об’єктивних.

18. Психічна й духовна складові здоров’я

19. Формування особистості
здійснюється впродовж
усього життя людини. Але
в підлітковому та юнацькому
віці таке формування
відбувається дуже активно.

20. Формування особистості
здійснюється впродовж
усього життя людини. Але
в підлітковому та юнацькому
віці таке формування
відбувається дуже активно.
Особистість — це індивід, який є господарем самому
собі. Однак якщо ти людина вільна й незалежна, то разом
із цим маєш бути ініціативною і відповідальною. Тобто
зрілою. Це і є підліткова проблема: підліток намагається
діяти і не брати на себе відповідальність за свої дії.

24. Чому жодна із цих схем, які так подобаються
нам, дорослим, не працює під час навчання
підлітків? Тому, що особистість формується
шляхом самопізнання, самовизначення,
самовиховання, самоконтролю, самооцінки.

25. Підліток сам має поставити собі запитання:
Який я? Яким би я хотів стати?
Що треба робити для того, аби бути таким, як я хочу?

26. Підліток сам має задати собі запитання.
Який я? Яким би я хотів стати?
Що треба робити для того, аби бути таким, як я хочу?
Самопізнання дасть
відповідь на перше запитання,
самовизначення — на друге,
а самовиховання — на третє.
Самоконтроль допоможе не
відхилятися від обраного
шляху, а самооцінка дасть
відповідь на запитання
«Чи досяг я поставленої мети?».

27. Підліток сам має задати собі запитання.
Який я? Яким би я хотів стати?
Що треба робити для того, аби бути таким, як я хочу?
Самовизначення. Чому підліток не знає, хто він такий?
Як ви вважаєте, чому так складно відповідати на просте
на перший погляд запитання: «Хто ти такий?».

28. Складові самовизначення:
1) особистісне самовизначення;
2) професійне самовизначення;
3) життєве самовизначення.

29. Підліток сам має задати собі запитання.
Який я? Яким би я хотів стати?
Що треба робити для того, аби бути таким, як я хочу?
Самовизначення. Чому підліток не знає, хто він такий?
Як ви вважаєте, чому так складно відповідати на просте
на перший погляд запитання: «Хто ти такий?».
Саморегуляція — це здатність
керувати своєю поведінкою
на основі знань про свої
психологічні особливості.
Рушійною силою
саморегуляції є воля.

30. Воля — це здатність
приймати усвідомлені
рішення й спрямовувати
свої думки та дії відповідно
до цих рішень. Сильна воля
є основою самовиховання,
саморегуляції, самоконтролю.

31. Життєві цінності — це внутрішні
зобов’язання людини перед
собою, вона не може їх порушити,
бо при цьому перестає існувати
як особистість.

32. Характер людини формується під безпосереднім
впливом життєвих цінностей, інколи людині легше
померти, ніж відмовитися від них. І це не образний
вислів, а реальність життя людей, їхні долі. Прикладом
цього є доля видатного біолога, селекціонера, генетика,
мандрівника Миколи Івановича Вавилова.

33. Ознаки самовиховання характеру:
• адекватна самооцінка рис свого характеру,
вимогливість до себе, прагнення розвивати позитивні риси;
• уміння самостійно ставити перед собою певну
мету щодо вдосконалення свого характеру;
• наявність життєвих та моральних цінностей,
що позитивно впливають на розвиток характеру;
• наявність покрокового плану роботи, спрямованого
на поліпшення відповідних рис свого характеру;
• систематична й результативна робота із самовиховання.

34. Готовність до сімейного життя

35. У кожного підлітка є своє розуміння того, якою має бути
щаслива родина. Чогось нас навчили батьки, щось ми
зрозуміли самі. Але перед тим як створювати свою сім’ю,
треба запитати себе: «Чи готовий я до сімейного життя?
Яким я його уявляю? Чи добре я знаю людину, з якою
хочу одружитися? Якою вона є насправді? Чого вона
чекає від сімейного життя: того, чого і я, чи ні?»

36. Коли ви відповісте на ці запитання,
то зрозумієте, готові ви до сімейного життя
чи ні (фізично, соціально, психологічно)

37. Провідний редактор відділу (e-mail):
Шахова Інна Григорівна
glavred@ranok.com.ua