Семінар-практикум з теми "Критичне мислення" підготовлений керівником ШМО Бондажевським П,М, Розглянуто на засіданні методичного об'єднання.

1. ММО вчителів
історії та правознавства

2. Тема: Розвиток критичного
мислення на уроках історії та
правознавства
• Мета з'ясування методичних
умов ефективного розвитку
критичного мислення учнів у
процесі навчання історії та
іноземної мови в сучасній
українській школі.

3. Розвиток критичного мислення – це
сучасна освітня технологія, розроблена
американськими спеціалістами з
педагогіки на основі узагальнення
досвіду світової педагогіки та
психології і виходячи із актуальних
потреб системи освіти. З 1996 року
поширюється в школах Америки, Азії,
країнах Східної, Центральної Європи
та СНД.

4. Критичне мислення
– складний процес творчого
переосмислення понять та інформації.
Це активний процес пізнання, який
відбувається одночасно на декількох
рівнях. Адже знання, що їх засвоює
критично мисляча людина, постійно
диференціюються й систематизуються
з точки зору ступеня їх істинності,
вірогідності, достовірності.

5. Критичне мислення
це мислення вищого порядку; воно спирається на
отриману інформацію, усвідомлене сприйняття
власної розумової діяльності в оточуючому
інтелектуальному середовищі. Однак рівень
критичності визначається не тільки запасом знань, а
й особистісними якостями, установками,
переконаннями. Критичність особистості повинна
бути напрямлена перш за все на самого себе: на
аналіз і оцінку своїх можливостей, особистісних
якостей, вчинків, поведінки в цілому.

6. Технологія розвитку
критичного
• мислення пропонує набір конкретних
методичних прийомів, які потрібні для
використання на різних рівнях освіти (від
дитячого садочка до ВНЗ), в різних
предметних галузях, видах та формах роботи.
Технологія розрахована не на
запам’ятовування, а осмислений творчий
процес пізнання світу, на постановку
проблеми та її розв’язання.

7. Суть технології
• ненав’язливість, відсутність
категоричності та авторитарності
з боку вчителя, надання учневі
можливості пізнати себе у
процесі отримання знань.

8. Сучасна освітня технологія розвитку
критичного мислення розв’язує задачі:
• освітньої мотивації: підвищення інтересу до
процесу навчання та активного сприйняття
навчального матеріалу;
• інформаційної грамотності: розвиток здатності
до самостійної аналітичної та оцінювальної
роботи з інформацією будь-якої складності;
• культури письма: формування навичок
написання текстів різних жанрів;
• соціальної компетентності: формування
комунікативних навичок та відповідальності
за знання.

9. Розвиток критичного мислення
можливий за виконання
наступних умов:
учителем: прийняття різних ідей і думок;
підтримка активності учнів у процесі
навчання; підтримка впевненості учнів у
тому, що їх зрозуміють; віра в кожного учня;
• учнями: розвиток впевненості в собі і
розуміння цінності своїх ідей та думок;
активна участь у навчальному процесі; повага
до різних думок.

10. Основні фази педагогічної технології
«Критичне мислення»
• Виклик
• Реалізація (осмислення)
• Рефлексія (самооцінка),
або роздуми

11. Виклик
• Актуалізація, відтворення всього, що учень знає (десь щось
чув, щось читав тощо) з даної теми. Дуже важливо, щоб
учень на цій фазі сам визначав рівень своїх знань.
• Активізація учня, напрямлена на свідомий, ґрунтовний та
критичний підхід до розуміння нової інформації, активна
участь у процесі навчання.
• Формування особистого інтересу до теми з тим, щоб учень
сам ставив собі мету навчання.
Види діяльності учнів: парна та групова мозкова атака, використання
ключових слів, перехрещених логічних ланцюжків, поділ на кластери
(смислові блоки), конструктивна таблиця “знаємо – хочемо знати взнали” тощо.

12. Реалізація (осмислення)
• Отримання нової інформації за умови постійної
підтримки активності до навчання, інтересу до теми.
• Осмислення нової інформації: задача вчителя –
допомога в усвідомленні учнями власного розуміння
матеріалу, сприйманні нового.
• Співставлення нової інформації з власними
знаннями.
• Види діяльності учнів: маркування тексту – прийом
INSERT, складання таблиць (синтезу, “плюс – мінус –
цікаво”, концептуальної таблиці), доповнення таблиці
провідних та другорядних питань, робота з двочастинним
щоденником тощо.

13. Рефлексія (самооцінка), або
роздуми
• Цілісне осмислення, узагальнення отриманої
інформації;закріплення нових знань і активна
перебудова уявлень у відповідності з новою
інформацією.
• Вироблення відповідного ставлення до матеріалу,
що вивчається, виявлення ще незнаного – тем і
проблем для подальшої роботи: активне
переформулювання отриманої інформації сприяє
формуванню особистого ставлення до нових знань.
• Аналіз всього процесу вивчення матеріалу; обмін
думками дає можливість розширити мовний

14. виклик – осмислення – роздуми
(самооцінка) дає викладачу можливість:
•
•
•
•
•
•
•
•
•
чітко виділяти цілі навчання;
підвищити мотивацію навчання;
забезпечити активну навчальну діяльність;
забезпечити обробку інформації;
стимулювати зміни;
стимулювати роздуми;
давати можливість почути різні думки;
помагати задавати питання учням;
сприяти самовираженню та задіяти почуття і емоції
учнів;
• сприяти активній дискусії.

15. Технологія дає вчителю:
• вміння створювати в класі атмосферу
відкритості та відповідального
співробітництва;
• можливість використати модель навчання і
систему інших методик, що сприяють
розвитку навичок критичного мислення і
самостійності у процесі навчання;
• стати практиком, який вміє грамотно
аналізувати свою діяльність;
• стати джерелом цінної та професійної
інформації для інших вчителів.

16. Технологія розвитку
критичного мислення дає учню
• вміння критично мислити;
• вміння відповідно ставитись до власної
освіти;
• вміння працювати у співробітництві з
іншими;
• бажання і вмінні стати людиною, яка вчиться
протягом всього свого життя.

17. Види роботи учнів і вчителя
1. Створення кластера
– смислового блоку на основ і ключових слів з
теми
Знаю
Хочу
пізнати
Пізнав

18. 2. Постановка учнями запитань.
Цей прийом використовується, зазвичай, під час
закріплення знань
3. Дискусія (від лат. Discussio – розгляд) – обмін
думками з певної проблеми.
• Постановка проблеми
• Формування груп учнів
• Розподіл функцій та завдань
• Обговорення пропозицій щодо
розв’язків проблеми
• Підведення підсумків

19. 4. Читання тексту з позначками
•
•
•
•
•
INSERT:
I – interactive – самоактивізація – “v” – вже
знав;
N – noting – нова інформація – “+” – нове;
S – system – системна розмітка – “–” – думав
інакше;
E – effective – ефективна інформація – “?” –
не зрозумів, є питання;
R, T }− reading and thinking – читання та

20. Створення синканів– у
перекладі з франц. «поетичний
п’ятирядник»
• 1-й рядок – один іменник: головне, про що йдеться
мова в даній темі;
• 2-й рядок – два прикметники: описують вивчене
явище (подане в першому рядку);
• 3-й рядок – три слова: одне дієслово чи опис дії;
• 4-й рядок – чотири слова: фраза, яка передбачає
особистісне ставлення до теми;
• 5-й рядок – одне – два слова: синонім до іменника в
1-му рядку.

21. А що потрібно знати
для досягнення результату?
лекція-5%
читання-10%
відео-аудіо-20%
демонстрація-30%
дискусійні групи-50%
практика через дію-75%
навчання інших-90%

22. Критично мисляча людина
здатна ставити потрібні
запитання, виділяти головне; визначати
потрібну інформацію; розпізнавати
необ'єктивні судження, відокремлювати факти
від суб'єктивної думки, відокремлювати
помилкову інформацію від правильної;
визначати проблему; робити порівняння;
виявляти причинно-наслідкові зв'язки; висувати
варіанти рішення; передбачати наслідки;
знаходити й наводити аргументи; робити