3. Критичне мислення – це здатність
людини (природна або вихована) до
самостійного оцінювання явищ
навколишньої дійсності, наукових знань,
думок і тверджень інших людей, уміння
визначати їх позитивні та негативні
сторони, а також прагнення до кращого,
оптимального розв’язання проблем, до
перегляду стереотипів, що існують.
4. Технологія розвиткуТехнологія розвитку
критичного мисленнякритичного мислення ––
це процес, організований учителем на
уроці за допомогою спеціальних
методичних прийомів і спрямований на
активну діяльність учнів з осмислення,
застосування, аналізу, узагальнення,
оцінювання отриманої інформації,
досвіду, рефлексії, міркувань або
комунікації як керівництво до дії або
формування переконання.
5. Технологія розвитку критичногоТехнологія розвитку критичного
мислення надає можливість учителеві:мислення надає можливість учителеві:
• активізувати мислення учнів;
• мотивувати та стимулювати їхню
діяльність;
• залучати всіх учнів до творчої,
продуктивної, навчальної діяльності;
• активізувати пізнавальний процес;
• розвивати вміння логічно та
аргументовано викладати матеріал;
• розвивати навички колективного
спілкування;
• формувати ключові компетентності учнів.
6. Особливості структурування уроку вОсобливості структурування уроку в
контексті розвитку критичного мисленняконтексті розвитку критичного мислення
Три етапи уроку у технології розвитку
критичного мислення:
1. Актуалізація опорних знань. Евокація
(встановлення зв’язків).
2. Усвідомлення змісту (фаза побудови
знань).
3. Рефлексія (міркування).
7. 1. Актуалізація опорних знань1. Актуалізація опорних знань
(встановлення зв'язків)(встановлення зв'язків)
Мета:
• допомогти з’ясувати рівень знань учнів з теми;
• сприяти виявленню неточності, неправильності у
знаннях;
• активізувати мислення учнів;
• створити зацікавленість, спрямувати на вивчення,
дослідження проблеми.
Основні завдання, що постають перед учителем на цьому
етапі:
• Як зосередити думку учнів на темі уроку?
• Як зацікавити учнів?
• Як відновити в пам’яті попередні знання?
• Як спонукати учнів до формування запитань?
8. 2. Усвідомлення змісту (фаза2. Усвідомлення змісту (фаза
побудови знань)побудови знань)
Мета:
• порівняти очікування учнів із тим, що вивчається, та
висловити нові;
• визначити головне у матеріалі, що вивчається;
• відстежити процеси мислення (хід думок учнів).
Завдання:
• підтримання зацікавленості, яку учні отримали на стадії
актуалізації;
• підтримання зусиль учня перевірити власне розуміння
вивченого матеріалу.
9. 3. Рефлексія (міркування)3. Рефлексія (міркування)
Мета:
• узагальнити та інтерпретувати основні ідеї;
• обмінятися думками;
• виявити особисте ставлення;
• оцінити, як відбувається процес навчання;
• поставити додаткові запитання.
10. КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ –КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ –
ЦЕ ВМІННЯ:ЦЕ ВМІННЯ:
• самостійно працювати над новим матеріалом,
аналізувати факти, формувати власну думку про
них;
• розмірковувати над тим, яким шляхом здійснюється
робота над новим матеріалом, як нове знання
долучається до того, що вже було відомим і певним
чином змінює його;
• сприймати як належне існування різних поглядів на
той самий предмет;
• аргументовано пояснювати свою позицію, з
повагою ставлячись до поглядів іншої людини;
• бачити зв'язок нової інформації зі своїм життєвим
досвідом, можливість використання її для
розв’язання життєвих проблем.
11. Мета стосовно учнів:Мета стосовно учнів:
бути здатним до критичного мислення та критичних
суджень;
брати відповідальність за своє навчання на себе;
формувати незалежну точку зору й виявляти повагу до
поглядів однокласників;
самостійно здобувати інформацію.
12. Мета стосовно вчителя:Мета стосовно вчителя:
уміти створювати на уроці відкрите середовище для
глибокого розуміння учнями мети навчання та вільного
обміну думками;
уміти залучати клас до керованого дослідження,
використовуючи різні форми запитань;
стати вдумливим професіоналом;
брати за основу такі методи навчання, що сприяли б
розвитку критичного мислення та самостійного
навчання учнів як у межах навчальної програми, так і в
позашкільній діяльності.
13. Для стимулювання критичногоДля стимулювання критичного
мислення учнів учителеві необхідно:мислення учнів учителеві необхідно:
забезпечити можливості для застосування критичного
мислення;
дозволити учням вільно розмірковувати;
сприяти активному залученню учнів до процесу
навчання;
створити сприятливу атмосферу, у якій неможливими
стали б насмішки;
цінувати критичні міркування учнів.
14. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ПРИЙОМІВХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ПРИЙОМІВ
РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯРОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
короткі (малі) – можна використовувати на
різних етапах уроку, в т.ч. в структурі
традиційного уроку;
модальні (великі) – передбачають для
реалізації великий проміжок часу,
розраховані на цілий урок.
16. КубуванняКубування
- метод навчання, що полегшує розглядання різних сторін
теми. Це навчальна методика, яка пропонує учням
відповісти на 6 запитань різних типів, що стосується теми.
Вказівки на гранях куба:
1. Опиши це (колір, форма, розміри).
2. Порівняй це (На що це схоже? Від чого це відрізняється?)
3. Добери асоціації (Про що змушує думати? Що спадає на
думку?)
4. Проаналізуй це (Скажіть, яким чином це зроблено? Ви це
знаєте? Ви можете це вигадати?)
5. Як його використати (Яким чином це можна застосувати?)
6. Запропонувати аргументи «за» або «проти» цього (Що в
ньому доброго або поганого? Займіть певну позицію,
використайте аргументи від логічних до безглуздих)
17. СенканСенкан
Сенкан – це п’ятирядковий неримований вірш
із 11-12 слів, що синтезує інформацію, яку
отримали під час вивчення нового матеріалу.
1-й рядок – тема (іменник, який є темою
сенкану);
2-й рядок – записують 2 прикметники, що є
означеннями теми;
3-й рядок – 3 дієслова, пов’язані з темою;
4-й рядок – фраза з чотирьох слів, що виражає
ставлення до теми, висловлюється розуміння
теми;
5-й рядок – 1 іменник, що є синонімом
(висновком) до теми.
18. Формула складання сенкануФормула складання сенкану
1) Тема (іменник) - 1 слово
2) Опис (2 прикметники) - 2 слова
3) Дія (3 дієслова) - 3 слова
4) Ставлення (фраза) - 4слова
5) Перефразування змісту – 1 слово
19. Гронування (Асоціативний кущ)Гронування (Асоціативний кущ)
Стратегія навчання, що спрямована на стимулювання
мислення про зв’язки між окремими поняттями.
Етапи гранування:
1) написати центральне слово чи словосполучення;
2) записати слова та фрази, що спадають на думку
учня з обраної теми;
3) коли всі ідеї записані, установити зв’язки між
поняттями (там. Де це можливо);
Правила, яких слід дотримуватися:
1) записувати все, що спадає на думку;
2) не зупинятись, доки є час на ідеї;
3) встановити якомога більше зв’язків.
20. Читаємо та запитуємоЧитаємо та запитуємо
Ігри:
пошук цікавих запитань (після повідомлення теми уроку,
учитель пропонує учням записати на дошці запитання, на які
вони хотіли б знайти відповідь, учні визначають найцікавіші
запитання, наприкінці уроку учні на них відповідають);
конкурс на краще проблемне запитання уроку (запитання
записуються на дошці, залишається одне питання, за яке
проголосувала більшість учнів. Це питання стає основою
вивчення нового матеріалу);
атака на вчителя (після вивчення нового матеріалу вчитель
оголошує учням, що зараз вони поміняються місцями – учні
ставитимуть запитання, а вчитель відповідатиме на них, умова
– вчитель відповідатиме тільки на розумні й цікаві запитання);
запитання до автора (ця стратегія дає можливість учням у
процесі читання ставити запитання авторові, глибше розуміти
текст, бути активними в процесі читання).
21. Порушена послідовністьПорушена послідовність
Учням пропонують кілька речень з
тексту, записаних у порушеній
послідовності. Учні об’єднуються в
групи, кожна група пропонує свою
послідовність поданих речень.
Результат фіксують на дошці. Учні
читають, перевіряють та обговорюють.
22. Кероване читання або читання зКероване читання або читання з
передбаченнямпередбаченням
Орієнтовні передбачення:
• за прислів’ями;
• за загадками;
• за малюнком;
• за ключовими словами;
• за назвою твору.
23. РюкзакРюкзак
Метод дає можливість
виділити головне, визначити важливість
матеріалу;
вносить в урок елемент гри;
залучити до роботи всіх учнів;
надає вчителеві інформацію про кожного
учня, про методи роботи, що
сподобались їм;
створює основу для проведення
мотивації на наступних уроках.
24. СюрпризСюрприз
До початку уроку вчитель готує
картки, що стисло ілюструють
матеріал уроку і потребують
коментарів (заповнення пропусків у
словах, відповіді на запитання). Картки
поміщають у яскраву «чарівну
скриньку». Під час підбиття підсумків
учні дістають зі скриньки картку і
розв’язують завдання.
25. Мозковий штурмМозковий штурм
Під час «мозкового штурму» учні
висловлюють будь-які думки з
приводу запропонованої теми, навіть
абсурдні. Цей прийом активізує
роботу дітей. Допомагає їм
розкритися, порівняти різноманітні
думки, знайти багато нового та
цікавого.
27. Перемішайтесь – замріть –Перемішайтесь – замріть –
об’єднайтеся у париоб’єднайтеся у пари
Ця стратегія дає можливість кожному
учневі висловити свою думку,
поділитися з однокласниками своїми
знаннями, повчити одне одного.
28. Метод різнокольорових капелюхів ЕдвардаМетод різнокольорових капелюхів Едварда
де Боно, або «Шість капелюхів, що мислять»де Боно, або «Шість капелюхів, що мислять»
Білий капелюх – символізує нейтральну інформацію (виділення
фактів, цифр, відомостей).
Чорний – це вказівка на негативні сторони, безпеку, помилки.
Червоний – це формування свого ставлення до подій та їх
учасників (емоції, почуття);
Зелений – це творчість, пропозиції, ідеї, можливі альтернативи.
Достатньо просто висунути ідею для подальшого
розглядання, не обґрунтовуючи її логічно. Мета зеленого
капелюха: розширити діапазон можливих варіантів,
активізувати мислення.
Жовтий – це простеження позитивних сторін явища, переваг та
досягнень. Оптимізм, уміння побачити добре в будь-якій
ситуації.
Синій – контроль над розумовим процесом, підбиття підсумків,
висловлення спостережень та коментарів. Це значущість
ситуації, життєвий урок, що з неї випливає.
29. Білий капелюшок:
Якою є тема нашого уроку?
Які знання і вміння ми повторили на уроці?
Скільки учнів на уроці були активними?
Чи зрозуміли на уроці домашнє завдання?
Червоний капелюшок:
У якому настрої ви перебували на уроці? Чому?
Яким був настрій у вашого вчителя?
На розвиток яких рис характеру та здібностей вплинув
цей урок?
Чорний капелюшок:
Що на уроці заважало вам працювати успішно?
Що заважало іншим учням, учителеві?
Що було зайвим на уроці?
Синій капелюшок:
Що корисного ви винесли з сьогоднішнього уроку?
Де ви можете використати здобуті сьогодні знання?
30. ДжигсоуДжигсоу
1) матеріал, з яким працюватимуть учні, ділиться на частини;
2) учні об’єднуються в групи – ці групи називаються домашніми;
3) члени домашніх груп перерозподіляються, об’єднуються у нові
експертні групи;
4) кожна експертна група отримує для опрацювання одну
частину підготовленого тексту;
5) за відведений час учні експертної групи ознайомлюються з
текстом, опрацьовують його, готують по 3 контрольних
запитання щодо його засвоєння;
6) учні експертних груп повертаються у свої первинні групи з
підготовленим матеріалом;
7) по черзі кожний член експертної групи навчає інших
інформації, якої навчилися у вторинній групі, перевіряючи
рівень її засвоєння контрольними запитаннями;
8) після завершення роботи вчитель підбиває підсумок, надаючи
можливість кожній групі презентувати отримані знання.
31. Позитивні аспекти практичногоПозитивні аспекти практичного
впровадження технології розвиткувпровадження технології розвитку
критичного мислення:критичного мислення:
• учні активні, налаштовані творчо і критично
мислити;
• учням стає легше вчитися;
• процес навчання уникає механічності; уроки
цікавіше;
• використання додаткової літератури;
• посилюється мотивація навчальної діяльності;
• розвивається аналітичне мислення;
• учні здобувають міцні знання самостійно під
керівництвом вчителя;
• на уроці переважає робота в парах та групах.
32. Негативні аспекти практичногоНегативні аспекти практичного
впровадження технології розвиткувпровадження технології розвитку
критичного мислення:критичного мислення:
• брак часу в межах традиційного уроку;
• утруднене оцінювання індивідуальної роботи
учня;
• складніше підтримувати дисципліну на уроці.
33. технологія розвитку критичноготехнологія розвитку критичного
мисленнямислення
допомагає школярам у навчанні, розвитку творчих
здібностей, самовираженні , є однією з інноваційних
педагогічних технологій, яка направлена на процес
набуття школярами знань, умінь, навичок,
життєвого досвіду, що трансформуються в життєві
компетенції учнів
