«Підвідомчість спорів у сфері інтелектуальної власності»
Потоцький Микола, заступник начальника відділу організації судового захисту прав Державного підприємства «Український інститут промислової власності»
Права інтелектуальної власності: погляд зі сторони франчайзера
Підвідомчість спорів у сфері інтелектуальної власності
1. Підвідомчість спорів щодо інтелектуальної власності:
суть проблеми та шляхи вирішення
Микола Потоцький,
ДП «Український інститут
промислової власності»
3. Спори про визнання недійсними прав інтелектуальної
власності розглядаються у порядку :
Адміністративного судочинства
Господарського / Цивільного судочинства
6. А чи публічно-правова природа відносин?
Ознаки:
суб'єкт владних повноважень (стаття 3 КАС України);
уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єктів, які
зобов'язані виконувати його вимоги (інформ. лист ВСУ від
26.12.05 № 3.2.-05);
наділений дискреційними повноваженнями (Рекомендація Ради
Європи № R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень
від 11.03.1980)
здійснює у спірних відносинах владні, управлінські функції
(Постанова пленуму ВАСУ від 20.05.13 № 8).
7. А чи публічно-правова природа відносин?
Суб'єктний склад відносин:
заявник – юридична або фізична особа;
заклад експертизи – ДП «Український інститут промислової
власності»;
ДСІВ України – суб’єкт владних повноважень;
Всесвітня організація інтелектуальної власності (міжнародні
процедури).
8. А чи публічно-правова природа відносин?
Структура відносин:
факт подання заявки до ДСІВ України;
факт організації ДСІВ України експертизи об’єкта та скерування
заявки до закладу експертизи;
факт підготовки закладом експертизи висновку про відповідність
(не відповідність) заявленого об’єкта умовам надання правової
охорони;
факт прийняття ДСІВ України рішення про реєстрацію (або
відмову у реєстрації) заявленого об’єкта;
факт сплати заявником збору за видачу охоронного документу;
факт внесення до відповідного державного реєстру відомостей
про реєстрацію заявленого об’єкту та публікації інформації про
видачу охоронного документу.
9. А чи публічно-правова природа відносин?
Диспозитивний характер прав та обов'язків: реалізація прав та
обов’язків засновується на вільному волевиявленні:
процедурні права - подати заявку, відкликати заявку, внести
зімни до заявки, продовжити та поновити строки, передати право
на заявку третім особам;
процедурні обов’язки - подати комплект документів, сплатити
збір, направляти відповіді на повідомлення закладу експертизи,
повідомляти про зміни у правовому статусі та адресі для
листування тощо.
Відсутність у ДСІВ України повноваження керувати
поведінкою суб'єктів відносин, та відсутність у суб'єктів
обов'язку дотримуватися вимог ДСІВ України
10. А чи публічно-правова природа відносин?
Фактична відсутність дискреційних повноважень:
ДСІВ України приймає рішення про реєстрацію об'єкта на
підставі висновку про його відповідність умовам правової
охорони;
ДСІВ України приймає рішення про відмову у реєстрації об'єкта
на підставі висновку про його не відповідність умовам правової
охорони.
Рішення ДСІВ України не може бути іншим
ніж висновок закладу експертизи
11. А чи публічно-правова природа відносин?
ДСІВ України не виконує щодо заявника владно-управлінської
функції, а її роль зводиться до затвердження висновку закладу
експертизи та прийняття на його основі рішення, визначеного
спеціальними законами;
ДСІВ України позбавлена дискреційних повноважень у питанні
видачі або відмови у видачі охоронного документу, які є сутністю
адміністративних правовідносин;
у заявника не виникає обов’язку виконувати рішення ДСІВ
України; заявник на власний розсуд приймає рішення
продовжувати участь у правовідносинах набуття прав
інтелектуальної власності на підставі їх державної реєстрації,
сплачувати збори.
12. Адміністративне судочинство: проблеми реалізації
Порушення принципів адміністративного судочинства (стаття 2
КАСУ);
Обмеження процесуальних прав власника спірних прав
інтелектуальної власності (участь у якості третьої особи);
Зміщення акцентів зі спору про право (суб’єкти доводять
пріоритет, зміст та межі спірного права інтелектуальної
власності) на оскарження рішення суб'єкта владних
повноважень.
13. Шляхи вирішення проблеми підвідомчості спорів:
Поновлення інституту спеціалізації суддів;
Уніфікація процедури розгляду спорів;
Розмежування категорій справ у процесуальних кодексах;
Створення суду інтелектуальної власності України