1. УЧАСТЬ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
ОРГАНІВ ТА ОСІБ, ЯКИМ ЗАКОНОМ
НАДАНО ПРАВО ЗАХИЩАТИ ПРАВА,
СВОБОДИ ТА ІНТЕРЕСИ ІНШИХ ОСІБ

2. План:
• 1. Мета, підстави участі у цивільному процесі органів
та осіб, яким законом надано право захищати права,
свободи та інтереси інших осіб, їх процесуальна
правосуб’єктність.
• 2. Форми та особливості участі прокурора у цивільному
процесі. Повноваження прокурора в цивільному
процесі.
• 3. Особливості участі у процесі органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та
юридичних осіб, яким законом надано право захищати
права, свободи та інтереси інших осіб.
• 4. Форми участі органів державної влади і місцевого
самоврядування в цивільному процесі.
• 5. Процесуальні права та обов’язки органів та осіб,
яким законом надано право захищати права, свободи
та інтереси інших осіб.

3. Нормативно-правові акти
Конституція України. Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28
червня 1996 року // Відомості ВРУ. – 1996. - № 30. – Ст. 141.
Цивільний процесуальний кодекс України № 1618-ІV від 18 березня
2004 р. // ВВР. – 2004. - № 40-41, 42. – Ст. 492.
Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV // ВВР. –
2003. – №№ 40-44. – Ст. 356.
Сімейний кодекс України № 2947-ІІІ від 10 січня 2002 р. // ВВР. – 2002. -
№ 21-22. – Ст. 135 (із змінами).
Кодекс законів про працю України. Затверджений Законом № 322-VІІІ
від 10 грудня 1971 р. // ВВР. – 1971. – додаток до № 50. – Ст. 375 (із
змінами).
Про прокуратуру. Закон України № 1789-ХІІ від 5 грудня 1991 р. // ВВР. –
1991. - № 53. – Ст. 793 (із змінами).
Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Закон
України № 776/97-ВР від 23 грудня 1997 р. // ВВР. – 1998. - № 20. –
Ст. 99.
Про органи реєстрації актів громадянського стану. Закон України №
3807-ХІІ від 24 грудня 1993 р. // ВВР. – 1994. - № 14. – Ст. 78 (із
змінами).
Про громадянство України. Закон України № 2235-ІІІ від 18 січня 2001 р.
// ВВР. – 2001. - № 13. – ст. 65 (із змінами).
Про об’єднання громадян. Закон України № 2460-ХІІ від 16 червня 1992
р. // ВВР. – 1992. - № 34. – Ст. 504 (із змінами).
Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України № 280/97-ВР від
21 травня 1997 р. (із змінами).
Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності. Закон України
№ 1045-ХІV від 15 вересня 1999 р. // ВВР. – 1999. - № 45. - Ст. 397

4. Рішення Конституційного
Суду України
• Рішення Конституційного Суду України у
справі за конституційним поданням 50
народних депутатів України щодо
офіційного тлумачення окремих
положень частини першої статті 4
Цивільного процесуального кодексу
України (справа про охоронюваний
законом інтерес) від 1 грудня 2004 р.
№ 18-рп/2004.

5. Постанови Пленуму
Верховного Суду України
– Про застосування Конституції України
при здійсненні правосуддя. Постанова
Пленуму Верховного Суду України від 1
листопада 1996 року № 9.
– Про застосування норм цивільного
процесуального законодавства при
розгляді справ у суді першої інстанції.
Постанова Пленуму Верховного Суду
України від 12 червня 2009 р. № 2.

6. Навчальна та наукова література
Афанасьєва Л.В. Прокурор як суб’єкт цивільних
процесуальних правовідносин у справах про захист
навколишнього природного середовища // Луганський
державний університет внутрішніх справ. - Луганськ,
2008. - Спеціальний випуск № 2 : Екологія. Економіка.
Право, Ч. 2. - C. 9-14.
Безлюдько І.О., Бичкова С.С. Бобрик В.І. та ін. Цивільне
процесуальне право України: Навч. посібник. – К.: Атіка,
2006.
Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-
практичний коментар / За ред. Є.О.Харитонова,
О.І.Харитонової, В.В.Васильченка, Н.Ю.Голубєвої. – Х.:
Одісей, 2009.
Штефан О.О. Профспілки як суб’єкти цивільного процеса //
Актуальні проблеми трудового права та права
соціального забезпечення : Збірник наукових праць до 80-
річчя професора Р.І. Кондратьєва. - Хмельницький, 2007.
- C. 113-115.
Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України:
Академічний курс: Підруч. для студ. спец. вищ. навч. закл.
– К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2005.

7. 1. Мета, підстави участі у цивільному процесі
органів та осіб, яким законом надано право
захищати права, свободи та інтереси інших осіб,
їх процесуальна правосуб’єктність.
• Чинним законодавством передбачено, що в окремих
випадках правом на звернення до суду наділені не
тільки особи, які вважають свої права порушеними,
оспореними чи невизнаними. Так, відповідно до ч. 2
ст. 3 ЦПК у випадках, встановлених законом, до суду
можуть звертатися органи та особи, яким надано
право захищати права, свободи та інтереси інших
осіб, або державні чи суспільні інтереси.

8. Участь у цивільному процесі
Уповноваженого Верховної Ради
України з прав людини
передбачена у єдиній формі –
звернення до суду з позовною
заявою про захист прав, свобод та
інтересів інших осіб, державних чи
суспільних інтересів.

9. Підставами для участі в процесі
органів державної влади, органів
місцевого самоврядування та
осіб, яким законом надане право
захищати права і свободи інших
осіб, є відповідні норми
матеріального права, а також
ініціатива цих органів.

10. Метою участі цих органів і осіб у
цивільному процесі є захист
інтересів інших осіб і надання
допомоги суду в з’ясуванні
дійсних обставин у справі.
Зазначені органи і особи можуть
звертатися до суду із заявами про
захист прав, свобод та інтересів
інших осіб або державних чи
суспільних інтересів та брати
участь у цих справах (ч. 1 ст. 45
ЦПК).

11. 2.Форми та особливості участі
прокурора у цивільному процесі.
Повноваження прокурора в
цивільному процесі.
• головне завдання прокурора в
цивільному судочинстві полягає в
сприянні суду у виконанні вимог
закону.

12. Відповідно до ст. 45 ЦПК прокурор здійснює в
суді представництво інтересів громадянина або
держави в порядку, встановленому цим
Кодексом та іншими законами, і може
здійснювати представництво на будь-якій стадії
цивільного процесу. Він може звертатися до
суду із заявами на захист прав і свобод інших
осіб.
Прокурор є самостійним суб’єктом цивільних
процесуальних правовідносин, учасником
розгляду цивільних справ. Він не є
представником жодної з сторін цивільного
процесу, діє самостійно, на підставі закону та
керуючись тільки законом.

13. Формами представницької
діяльності прокурора є:
• звернення до суду з позовами і заявами про
захист прав і свобод іншої особи,
невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб,
коли порушуються інтереси держави;
• участь у розгляді справ, відкритих за заявою
прокурора, а також у випадках, визначених
законом (ч. 1 ст. 45, ч. 2 ст. 281);
• подання апеляційної і касаційної скарги чи
заяви про перегляд рішення у зв’язку з
винятковими та нововиявленими обставинами і
участь у їх перегляді;
• звернення з заявою про відкриття виконавчого
провадження у випадках представництва
інтересів громадянина або держави в суді.
• Участь прокурора в цивільному процесі
здійснюється у визначених процесуальних
формах.

14. Процесуальні форми участі прокурора
в цивільному процесі – це закріплена в
процесуальному законі можливість
впливу його діяльності на розвиток
цивільного провадження – на
порушення цивільної справи в суді чи
вступ у вже розпочатий іншими
особами цивільний процес по справі.

15. Форми участі прокурора
в цивільному процесі
порушення цивільного
процесу в справі
вступ у цивільний процес
по справі
у будь-якій стадії

16. 3. Особливості участі у процесі органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, фізичних
та юридичних осіб, яким законом надано право
захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
• У цивільному процесі у випадках,
встановлених законом, можуть брати
участь органи державної влади,
органи місцевого самоврядування,
фізичні та юридичні особи, яким
законом надано право захищати
права, свободи та інтереси інших
осіб (ч. 1 ст. 45 ЦПК).

17. Названі органи і особи можуть бути
суб’єктами захисту прав та інтересів інших
осіб за умов:
• а) наявності закону, який дає їм повноваження
здійснювати захист прав та інтересів інших осіб
по конкретних справах;
• б) наявності в осіб, захист прав і інтересів яких
вони можуть здійснювати, цивільної
процесуальної правосуб’єктності (права бути
позивачем, заявником по справі), а для подання
висновку замість цієї умови – наявність справи в
провадженні суду;
• в) наявність у зазначених органів і осіб цивільної
процесуальної правосуб’єктності (права бути
суб’єктом захисту прав інших осіб, набувати
цивільні процесуальні права і нести обов’язки).
Підставами участі в процесі цих суб’єктів є норми
цивільного процесуального права та інших
галузей права, які надають їм повноваження
захищати права та інтереси інших осіб.

18. Звернення органу (особи) до суду на захист прав,
свобод та інтересів інших осіб
можливе у випадках:
якщо органам і особам
стало відомо
про порушення права
якщо за законом
вони мають право
на пред’явлення
такої заяви в інтересах
інших осіб

19. 4. Форми участі органів державної
влади і місцевого самоврядування в
цивільному процесі.

20. Процесуальні форми
шляхом звернення до суду
із заявами
на захист прав, свобод
та інтересів інших осіб
(ч. 1 ст. 45 ЦПК)
шляхом вступу в
процес зі справи для
надання висновків
за своєю ініціативою
чи за ініціативою суду,
а також у випадках,
передбачених законом
(ч. 3 ст. 45 ЦПК)

21. Головним процесуальним обов’язком
органів державної влади і місцевого
самоврядування та осіб, зазначених
у ст. 45 ЦПК, є добросовісне
здійснення своїх процесуальних прав
і виконання обов’язків.

22. 5. Процесуальні права та обов’язки органів
та осіб, яким законом надано право
захищати права, свободи та інтереси інших
осіб.
• У разі, коли вказані в ст. 45 ЦПК органи та
інші особи подають позовну заяву чи
заяву про відкриття провадження у справі
в суді в інтересах інших осіб або
державних чи суспільних інтересів, вони
користуються процесуальними правами і
несуть процесуальні обов'язки особи, в
інтересах якої діють, за винятком права
укладати мирову угоду (ч. 1 ст. 46 ЦПК).