Захист прав суб'єктів господарювання

1. {
ПРЕЗЕНТАЦІЯ
на тему:
«Захист прав суб’єктів господарювання»
Виконала студентка
групи УУП-301Д
Бутко Дар’я

2. ВСТУП
 Перехід економіки України до ринкових відносин значно
залежить від правового забезпечення ринкових реформ,
створення необхідних умов для функціонування суб’єктів
господарської діяльності, сурового дотримання ними вимог
чинного законодавства. Правове регулювання господарських
відносин на сьогодні стосується найактуальніших питань
соціально-економічного та політичного життя країни.
 Господарське право України регулює найважливіші сфери
економіки незалежно від форми власності. Державні, приватні,
колективні, індивідуальні, сімейні, спільні підприємства у своїй
господарській діяльності мають керуватися як Господарським
кодексом, так і законами ринкового господарства. Господарське
право складається із багатьох господарсько-правових норм, що
регулюють підприємництво, бізнес, фінансово-кредитні
відносини, оподаткування, приватизацію, антимонопольну,
зовнішньоекономічну діяльність тощо.

3.  Судочинство – це процесуальний
порядок подання позовів і
розгляд справ щодо спорів, які
виникають з різноманітних
правовідносин, порядок
прийняття рішень учасниками
процесуальних дій, оскарження та
перегляду рішень, подання заяв
про правопорушення та злочини,
їх виявлення, розслідування,
передачу матеріалів
кримінальних справ до суду.
Поняття судочинства
Згідно з Конституцією (ст. 124), судочинство в
Україні здійснюється Конституційним Судом
України та судами загальної юрисдикції.

4. рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом;
незалежність суддів і підкорення їх тільки закону;
презумпція невинності та забезпечення обвинуваченому
права та захист;
забезпечення доведеності вини;
змагальність сторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів та
у доведенні судом їх переконливості;
Основні засади судочинства:

5. підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
гласність судового процесу та його повне фіксування
технічними засобами;
забезпечення апеляційного та касаційного оскарження
рішення суду;
законність і обов’язковість до виконання судових рішень на всій
території України.
Основні засади судочинства:

6. відповідно до ст. 4 ЦПК (в новій редакції що набрала
чинності 15.12.2017 року) кожна особа має право в
порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до
суду за захистом своїх порушених, невизнаних або
оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
відповідно до ст. 55 Конституції України права і
свободи людини і громадянина захищаються судом
Відмова від права на
звернення до суду за захистом
є недійсною

7. визнання права;
визнання правочину недійсним;
припинення дії, яка порушує право;
відновлення становища, яке існувало до
порушення;
примусове виконання обов'язку в натурі;
Відповідно до ст. 16 ЦК України способами
захисту цивільних прав та інтересів можуть
бути:

8. зміна правовідношення;
припинення правовідношення;
відшкодування збитків та інші способи
відшкодування майнової шкоди;
відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності
органу державної влади або органу місцевого
самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способами
захисту цивільних прав та інтересів можуть
бути:

9.  Принцип змагальності передбачає рівні можливості й
умови для виконання функції обвинувачення та захисту,
підтримання цивільного позову й відповіді на нього.
 Процесуальна рівність означає, що всі заходи, які вправі
вжити обвинувач для доказування обвинувачення, захист
має право застосовувати для його спростування, а все, що
вправі робити цивільний позивач для підтримання позову,
може робити цивільний відповідач для його заперечення.
Принцип змагальності

10. Автоматизована система документообігу суду
 Автоматизація роботи суду - це
неминучий процес, який є частиною
інформатизації суспільства та
державного управління.
 Доступ до автоматизованої системи
документообігу суду надається
суддям та працівникам апарату суду
згідно з їх функціональними
обов'язками.
 Несанкціоноване втручання в роботу
автоматизованої системи
документообігу суду має наслідком
відповідальність, установлену
законом.

11. Сторони в судовому процесі. Права та обов’язки
сторін.
Позивач Відповідач СТОРОНИ
знайомитися з матеріалами справи, робити
з них витяги, знімати копії, брати участь в
господарських засіданнях, подавати докази,
брати участь у дослідженні доказів,
заявляти клопотання, давати усні та
письмові пояснення господарському суду,
наводити свої доводи і міркування з усіх
питань, що виникають у ході судового
процесу, заперечувати проти клопотань і
доводів інших учасників судового процесу,
оскаржувати судові рішення
добросовісно користуватися належними їм
процесуальними правами, виявляти
взаємну повагу до прав і охоронюваних
законом інтересів другої сторони, вживати
заходів до всебічного, повного та
об'єктивного дослідження всіх обставин
справи; визнати позов повністю або
частково, а також мас право до початку
розгляду господарським судом справи по
суті подати зустрічний позов.
Зобов'язаніМають право

12. об'єктивний та неупереджений розподіл справ між
суддями з додержанням принципів черговості та
рівної кількості справ для кожного судді;
надання фізичним та юридичним особам
інформації про стан розгляду справ, у яких вони
беруть участь;
централізоване зберігання текстів рішень, ухвал
суду та інших процесуальних документів;
підготовку статистичних даних;
Завданням автоматизованого документообігу є:

13. видачу судових рішень та виконавчих листів на
підставі наявних в автоматизованій системі
документообігу суду даних щодо судового
рішення та реєстрації заяви особи, на користь
якої воно ухвалено;
реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції
та етапів її руху;
передачу справ до електронного архіву.
Завданням автоматизованого документообігу є:

14. Справи, підвідомчі
господарським судам:
1) справи у спорах, що
виникають при
укладанні, зміні,
розірванні і виконанні
господарських
договорів;
2) справи за заявами
органів
Антимонопольного
комітету України,
Рахункової палати;
3) справи про
банкрутство;
4) справи, що
виникають з
корпоративних
відносин у спорах між
господарським
товариством та його
учасником
5) справи у спорах
щодо обліку прав на
цінні папери;
6) справи у спорах, що
виникають із
земельних відносин, в
яких беруть участь
суб'єкти господарської
діяльності.

15. Строк вирішення спору. Прийняття рішення.
У виняткових випадках за
клопотанням сторони, з
урахуванням особливостей
розгляду спору,
господарський суд ухвалою
може продовжити строк
розгляду спору, але не більш
як на п'ятнадцять днів.
Спір про стягнення
заборгованості за
опротестованим векселем
має бути вирішено
господарським судом у
строк не більше одного
місяця від дня одержання
позовної заяви.
Спір має бути вирішено
господарським судом у
строк не більше двох місяців
від дня одержання позовної
заяви.

16. Виконавче провадження та строки його
здійснення
Умови і порядок виконання рішень
судів та інших органів (посадових
осіб), що відповідно до закону
підлягають примусовому виконанню у
разі невиконання їх у добровільному
порядку, визначає Закон України
«Про виконавче провадження»
Статтею 30 Закону встановлено, що
державний виконавець по рішеннях
суду немайнового характеру повинен
провести виконавчі дії у двомісячний
термін, а по інших виконавчих
документах – протягом шести місяців
з дня винесення постанови про
відкриття виконавчого провадження
Виконавче провадження - це сукупність дій спеціально уповноважених
державних органів, спрямованих на примусове виконання судових
рішень, а також юрисдикційних актів інших державних органів у
цивільних справах.

17.  Міжнародний комерційний арбітражний суд є
самостійною постійно діючою арбітражною
установою (третейським судом), що здійснює
свою діяльність відповідно до Закону України
«Про міжнародний комерційний арбітраж»,
яким затверджено Положення про ІСАС при
ТПП України.
 Торгово-промислова палата України
затверджує Регламент Міжнародного
комерційного арбітражного суду, порядок
обчислювання арбітражного збору, ставки
гонорарів арбітрів та інших витрат суду,
сприяє його діяльності.
Міжнародний комерційний
арбітражний суд

18. Утворюються на підставі Закону
України «Про третейські суди» та
зареєструються Міністерством
юстиції України
не має статусу юридичної особи
є недержавною незалежною
постійно діючою установою, що
утворена для вирішення спорів, які
виникають із цивільних та
господарських правовідносин.
Третейський суд в Україні
Завдання: захист майнових і немайнових прав та
охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних
осіб шляхом всебічного неупередженого розгляду та
вирішення спорів відповідно до закону.

19. Третейський суд в Україні
Основні переваги розгляду спору у Постійно діючому третейському
суді:
 оперативність та швидкість, відсутність бюрократичних та
корупційних проявів;
 конфіденційність третейського розгляду;
 право сторін призначати третейських суддів та визначати місце
третейського розгляду;
 незалежність третейських суддів, підкорення їх тільки закону;
 остаточний характер рішення та можливість оскарження цього
рішення лише з процесуальних підстав, передбачених Законом
України «Про третейські суди»;
 негайне набрання чинності рішенням;
 можливість примусового виконання рішення;
 мінімізація витрат на третейський розгляд.

20. ВИСНОВКИ
 У процесі господарської діяльності суб’єкти господарського права
вступають між собою в певні господарські відносини. Господарські
відносини складаються між державою, яка здійснює управління
економікою, органами виконавчої державної влади – міністерствами,
відомствами, державними комітетами та між підприємствами і
підприємцями. Господарські відносини – це сукупність відносин, які
виникають у процесі господарської діяльності між державними органами
і підприємцями (підприємствами) стосовно виробництва, розподілу та
реалізації продукції, надання послуг і робіт з метою отримання
прибутків. Норми господарського права є загальнообов’язковими
правилами поведінки, що встановлені компетентними органами і
забезпечені при їх застосуванні примусовою силою держави.
 Суб’єктами господарювання, згідно зі ст.55 Господарського кодексу
України, визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють
господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію
(сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно
і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна,
крім випадків передбачених законодавством.

21. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!