«Особливості застосування методичних підходів до визначення вартості майнових прав на знак для товарів і послуг в рамках судової експертизи» Голова Інна, завідувач відділу товарознавчих досліджень та досліджень об’єктів інтелектуальної власності Київського науково-дослідного інституту судових експертиз

1. Особливості застосування
методичних підходів до
визначення вартості
майнових прав на знак для
товарів і послуг в рамках
проведення
судової експертизи
Голова Інна Георгіївна
Завідувач відділу товарознавчих досліджень та
досліджень об'єктів інтелектуальної власності
КНДІСЕ
Судовий експерт, оцінювач.

2. До майнових прав інтелектуальної
власності відносяться:
• 1) право на використання об'єкта права
інтелектуальної власності;
• 2) виключне право дозволяти
використання об'єкта права
інтелектуальної власності;
• 3) виключне право перешкоджати
неправомірному використанню об'єкта
права інтелектуальної власності, в тому
числі забороняти таке використання;
• 4) інші майнові права інтелектуальної
власності, встановлені законом.

3. Як зазначено у Законі України «Про оцінку
майна, майнових прав та професійну
оціночну діяльність в Україні»
«Діяльність судових експертів,
пов'язана з оцінкою майна,
здійснюється на умовах і в порядку,
передбачених Законом України "Про
судову експертизу", з урахуванням
особливостей, визначених цим Законом
щодо методичного регулювання оцінки
цього майна.»

4. Національний стандарт № 4 (далі —
Стандарт) є обов’язковим для
застосування суб’єктами оціночної
діяльності під час проведення оцінки
майнових прав інтелектуальної
власності, а також особами, які
здійснюють відповідно до
законодавства рецензування звітів про
оцінку.
Стандарт може застосовуватись для
визначення розміру збитків, завданих у
зв’язку з неправомірним використанням
об’єктів права інтелектуальної
власності.

5. Традиційно до оцінки
застосовуються три методичні
підходи
порівняльний,
витратний
дохідний.

6. Витратний методичний підхід
полягає у визначенні поточної вартості
витрат, пов’язаних із створенням
(розробленням) або придбанням на
дату оцінки майнових прав
інтелектуальної власності, які
оцінюються, приведенням об’єкта до
стану, що забезпечує його найбільш
ефективне використання, з
урахуванням витрат на правову
охорону, маркетингові дослідження,
рекламу тощо, а також розмір прибутку
суб’єкта господарювання, який створив
(розробив) такий об’єкт.

7. Порівняльний методичний підхід
ґрунтується на врахуванні принципів
заміщення та попиту і пропонування,
передбачає наявність на ринку
аналогічного чи ідентичного об’єкта.
НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ до оцінки
торговельних марок.

8. Дохідний методичний підхід
застосовується для оцінки майнових
прав інтелектуальної власності у
випадку, коли можливо визначити
розмір доходу, що отримує або може
отримувати юридична чи фізична
особа, якій належать такі права, від їх
використання.
МЕТОДИ:
переваги у прибутку
розподілу прибутків
додаткового прибутку
роялті

9. Дохідний методичний підхід
МЕТОД переваги у прибутку полягає у
дисконтуванні або прямій капіталізації
різниці між прибутком від
діяльності суб'єкта права
інтелектуальної власності, що
провадиться з використанням об'єкта
права інтелектуальної
власності, та прибутком, отриманим від
такої діяльності, за умови,
що вона провадиться без використання
зазначеного об'єкта.

10. Дохідний методичний підхід
МЕТОД розподілу прибутків полягає у
виділенні тієї частини прибутку, що
отримана в результаті використання
об'єкта права інтелектуальної
власності, із загальної суми прибутку
суб'єкта права інтелектуальної
власності з подальшим переведенням
такої частини прибутку у вартість
майнових прав інтелектуальної
власності.

11. Дохідний методичний підхід
МЕТОД додаткового прибутку передбачає
пряму капіталізацію додаткового
прибутку, який може отримувати суб'єкт
права інтелектуальної власності в
результаті використання об'єкта
права інтелектуальної власності понад
середній прибуток, який
отримують подібні суб'єкти, що не
мають переваги володіння такими
майновими правами.

12. Дохідний методичний підхід
МЕТОД роялті застосовується за умови,
що майнові права
інтелектуальної власності надані або
можуть бути надані за
ліцензійним договором іншій фізичній
або юридичній особі.
Метод полягає у визначенні суми
дисконтованих доходів від
ліцензійних платежів.

13. ОБМЕЖЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ
Відсутність інформації, необхідної для
проведення дослідження, а саме: відсутність
належним чином підтвердженої документами
первинного бухгалтерського обліку інформації
про витрати на:
• реєстрацію знака для товарів і послуг;
• рекламування знака для товарів і послуг.
Неможливість отримання інформації щодо
фінансово-господарської підприємства, яке
використовує знак для товарів і послуг у своїй
діяльності за період не менше ніж 5 років,
укладених ліцензійних договорів із
зазначенням суми роялті чи ставки роялті.

14. Вартість знака для товарів і послуг
розраховується за наступною формулою:
PV = C * K,
де,
С – собівартість:
− розробки знака для товарів і послуг;
− одержання правової охорони;
− витрат на рекламу і використання, грн.;
К – коефіцієнт.
С = Пв +Вр,
де, Пв – собівартість розробки знака для товарів
і послуг та одержання правової охорони;
Вр - витрат на рекламу і використання.;

15. К = К1 * К2 * К3 * К4
де, К1 – коефіцієнт, що враховує термін
використання знака для товарів і послуг (з
моменту початку широкомасштабної реклами з
використанням знака);
К2 – коефіцієнт, що враховує тривалість
функціонування фірми (підприємства на
ринку);
К 3 – коефіцієнт, що враховує масштабність
використання знака для товарів і послуг у
залежності від величини товарообігу;
К4 – константа, що враховує інші невраховані К1
* К2 * К3 параметри.

16. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ
іnna.golova@gmail.com
+38(044)200-29-28