2. Принцип наступності й перспективності
навчально-виховного процесу
потребує насамперед
якнайточнішого врахування
вихідного рівня готовності дітей
не лише на „стиках” освітніх
ланок, а й у межах кожного
етапу.
3. В організації наступності між початковою
школою і середньою виділяють 2 етапи:
• Перший етап – формування
готовності до навчання в
основній школі (4 клас
початкової школи);
• Другий етап – адаптація до
нових умов (5 клас, перше
півріччя)
4. Основна проблема що виникає у дітей під час
переходу з четвертого класу до п’ятого
психолого-педагогічна
непідготовленість до
продуктивної діяльності у
змінених умовах.
5. Завдання, які постають перед
психологами та учителями
1. Виявлення рівня психологічної готовності
четверокласників до навчання у 5 класі.
2. Створення психологічних умов для
формування соціально-особистісних
передумов успішного навчання в основній
школі.
3. Створення педагогічних умов для
формування інтелектуальних та
особистісних передумов успішного
навчання у школі ІІ ступеня.
6. З чого почати:
• знайомства майбутніх п’ятикласників зі своїми
вчителями – предметниками;
• спільна підготовка уроків;
• майбутній класний керівник за півроку до
закінчення дітьми початкової школи починає
вести гурткову роботу у своєму майбутньому
класі;
• вчитель-класовод починає використовувати в
навчальній роботі окремі методичні прийоми
(елементи лекції, семінару, практичної
пошукової роботи ).
7. У четвертому класі важливим
засобом наближення навчання
до вимог основної школи є
розвиток у дітей здатності до
самостійної пошукової
активності (навчальна усна
дискусія)
9. З цією метою можна:
• зменшувати власний контроль за якістю самостійних
робіт на уроці;
• вводити жорсткіші часові рамки для виконання
певних завдань. Для навчання дітей внутрішньо
контролювати час доцільно використовувати
годинник;
• змінювати організаційні та дисциплінарні вимоги до
поведінки дітей на різних уроках;
• вимагати акуратно складати всі книжки, зошити,
ручки, олівці та інше у портфель після закінчення
кожного уроку і готувати все приладдя перед
початком наступного. Важливо, щоб ці дії
виконувалися саме після закінчення і до початку.
Таким чином можна запобігти організаційним
складнощам, що виникнуть під час переходу дітей з
одного навчального кабінету до іншого;
10. • розширювати рамки самодіяльності та
самоорганізованості класного колективу,
вводячи елементи самоуправління. Вчитель
має звикати до того, що його вихованці вже
виросли, а тому й ставитися до них слід як до
відповідальних особистостей.
Саме внутрішня перебудова вчителя у стосунках із
своїми вихованцями може стати найкращим
методом підготовки четверокласників до переходу в
п’ятий клас.
