2. МЕТА І ЗАВДАННЯ:
розглянути
проблему
встановити причини виникнення
проблеми
накреслити шляхи подолання
труднощів адаптаційного періоду
пя’тикласників
скласти програму реалізації
принципу наступності та
перспективності між початковою та
основною школою
3. ЗАВДАННЯ, ЯКІ СТОЯТЬ ПЕРЕД ПЕДАГОГАМИ
Педагогічний
колектив має приділяти
велику увагу створенню умов для
успішної адаптації учнів п’ятих класів
до предметного навчання:
- враховувати психологічні
особливості дітей 10-11 років
- аналізувати труднощі, з якими
стикаються діти під час адаптації
шукати шляхи їх подолання
4. ТРУДНОЩІ,
З ЯКИМИ СТИКАЮТЬСЯ УЧНІ П’ЯТИХ КЛАСІВ
Перехід на предметне навчання
Вимоги одного вчителя змінюються великою
кількістю вимог різних учителів-предметників
Учителі старшої школи часто не бачать різниці
між п’ятикласниками й іншими школярами
основної школи
Завищені вимоги до цих учнів
Зростає учбове навантаження
Застосовуються нові форми і методи навчання
Вносяться зміни у динамічні стереотипи
спілкування, діяльності
5. ХАРАКТЕРИСТИКА ТРУДНОЩІВ
1. Повільний темп розумових операцій (діти
повільно залучаються до роботи, не встигають
виконувати домашнє завдання, не одразу
розуміють пояснення вчителя, повільно пишуть і
читають)
2. Погано встигають з усіх предметів, тому що
погано запам’ятовують, не вміють
узагальнювати навчальний матеріал,
недостатньо оперують поняттями, мають
недостатній словниковий запас, нарешті, через
низький рівень сформованості навчальних
навичок
3. Невисокий інтелектуальний потенціал
6. 4.
Труднощі тільки в письмі й
читанні (поганий почерк, постійні
пропуски літер і недописування
слів, заміна букв, що позначають
співзвучні звуки)
5. Труднощі в контактах (погані
взаємини з однолітками або
відсутність друзів у класі)
6. Агресивність, запальність,
дратівливість
7. Гіперактивність, підвищена
схильність до відволікання,
труднощі в концентрації уваги,
імпульсивність (такі діти не в змозі
тривалий час бути зосередженими,
уважними, посидючими.
8. Підвищена тривожність,
замкнутість, боязкість, нерішучість,
сором’язливість, вразливість.
7.
8. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПРОБЛЕМ АДАПТАЦІЇ
розгубленість (діти не можуть зрозуміти,
як будувати стосунки з педагогами, які
вимоги треба виконувати обов’язково, а
які можна проігнорувати
- діти опиняються під шквалом інформації
з незрозумілими для них словами
- більше втомлюються: раніше вони
щоденно готувалися до уроків з 2-3
предметів, тепер – з 4-5 предметів
-
9. РУЙНУВАННЯ ЦІЛІСНОСТІ ВНУТРІШНЬОГО ОБРАЗУ-Я
спілкування з новими вчителями, які
висувають до дітей різні вимоги,
призводить до руйнування цілісності
внутрішнього образу Я-учня, який
сформувався протягом тривалого
спілкування з учителем початкової школи
(тепер на судження образу-Я впливає
багато суджень, тому що огляди різних
учителів на успіхи одного учня та його
поведінку різні, а іноді й протилежні)
-
10. ЗМІНА СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ І СИСТЕМИ
УПРАВЛІННЯ КЛАСОМ
У
початковій школі вони були випускниками і
вважалися найстаршими, в основній школі –
вмить стають наймолодшими, відчуваючи
при цьому свою незахищеність.
Учитель початкових класів мав змогу бути
біля дітей протягом усього дня, часто
приймав за них рішення та контролював
їхню поведінку, а класний керівник 5-го класу
не в змозі фізично так опікуватися своїми
вихованцями
11. ВВЕДЕННЯ КАБІНЕТНОЇ СИСТЕМИ
Дитина
звикає до того, що у неї є
власне місце – простір, у якому вона
перебуває впродовж навчального
дня, відтепер має переходити у нове
приміщення, де місце за нею не
закріплене
12. ПРИНЦИПИ НАСТУПНОСТІ У ЗМІСТІ
У
НАВЧАННЯ
Державному стандарті базової та
повної загальної середньої освіти
зазначено, що відбір змісту предметів
ґрунтується на принципі наступності між
початковою та основною, основною та
старшою школою.
Проблема наступності між початковою й
основною школою є складовою
загальної проблеми наступності в
навчально-виховному процесі.
13. РЕКОМЕНДАЦІЇ:
*
*головне – терпіння й наполегливість
**
вимоги до п’ятикласників повинні бути
адекватними;
**
для запобігання втрати мотивації до
навчання й відхилень у поведінці варто
пропонувати посильні індивідуальні
завдання, відзначати навіть маленькі
успіхи
14. **
повторити дитині те, що вона не
встигла почути;
** намагатися говорити повільніше;
** повідомляти на початку уроку план
роботи;
** пропонувати завдання, розраховані на
нижчий темп виконання;
** не ставити в ситуацію необхідності
швидкого переключення з одного виду
діяльності на інший
15. **
проводити додаткові заняття, вправи та
ігри з розвитку пам’яті, уваги, мислення
дитини, її мовлення;
** бажані індивідуальні завдання
зниженого рівня;
** варто схвалювати прагнення дитини
досягти успіху, відзначити навіть
незначний успіх.
** не слід постійно робити зауваження та
заклики до старанності, не слід
акцентувати увагу на неуспіхах.
16. **
давати невеликі завдання й
здійснювати покроковий контроль
виконання
** доброзичливо ставитися,
підтримувати, підбадьорювати в
ситуаціях, що викликають тривогу і
хвилювання (відповіді біля дошки,
контрольні роботи тощо)
17. **
не акцентувати увагу на оцінках
** розвивати впевненість дитини у
собі
** залучати до позакласної роботи,
давати певні громадські доручення
** створювати ситуацію успіху
