1. Узагальнення досвіду роботи
з проблемного питання
„ Екологічне виховання школярів ”
Вчитель географії
Бібрської ЗОШ І-ІІІст.
Ім.Уляни Кравченко
Курдина О.С.
2013 рік
2. Основне право людини сьогодні – бути здоровою, жити в екологічно чистому
навколишньому середовищі. Тому основне завдання екологічної освіти сформувати
систему знань, умінь, і навичок, які забезпечують громадянську відповідальність за
стан навколишнього середовища, готовність поліпшувати шляхи прийняття
необхідних екологічно-грамотних рішень на основі нового стилю мислення й життя
згідно з природою.
Тому провідним аспектом своєї педагогічної діяльності вважаю формування
особистості з екологічною світоглядною установкою на дотримання норм
екологічно грамотної поведінки й виконання практичних дій щодо захисту власного
здоров’я, збереження екологічно чистого середовища рідного краю.
В своїй праці я дала оцінку роботи Еколого - людинознавчого центру за
напрямками:
• Здоров’я – категорія екологічна;
• Наше місто – наш дім;
Застосовуючи різноманітні прийоми роботи, прагну, щоб вихованці не тільки
накопичували й пасивно спостерігали за змінами в навколишньому середовищі, а
йшли у життя з активною життєвою позицією.
Заглядаючи в майбутнє добре усвідомили, що чекає людину, якщо вона
залишатиметься з тим самим духовним, моральним і науковим багажем, який
нагромаджено за останні сотні років.
Найдієвішою формою зв’язку шкільної географії з життям є еколого
-краєзнавчий принцип навчання. Бо, як визначено у програмі з географії для
загальноосвітніх шкіл, одним з головних завдань шкільного курсу географії є
формування в учнів цілісного географічного образу планети Земля, починаючи від
вивчення рідного краю й держави та закінчуючи пізнанням глобальних
закономірностей і процесів.
Підготовка учнів з високим рівнем екологічних знань, екологічної свідомості і
культури на основі нових критеріїв оцінки відносин людського суспільства і
природи має стати одним із головних важелів у вирішенні надзвичайно гострих
екологічних і соціально-економічних проблем сучасної України та рідних терен.
Робота в еколого – людинознавчому центрі дає змогу творчо працювати, як на
уроках географії, так і в позаурочний час . Саме тут ми поєднуємо екологічну
роботу з краєзнавчою. Адже краєзнавство – це єдиний предмет, який розглядає
екологічні проблеми на трьох рівнях: глобальному, регіональному і локальному.
Еколого – людинознавчий центр
Здоров’я
-категорія
екологічна
Моє місто
- мій дім
3. людства
Глобальні проблеми
За здоров’ям з рюкзачком
Екологічна мозаїка
Як зберегти здоров’я нації
Екологія – турбота кожного
Здоров’я – категорія екологічна
Робота, яка ведеться в цьому напрямі спрямована на:
•формування особистості з екологічною світоглядною установкою на
дотримання норм екологічно грамотної поведінки й виконання практичних дій,
щодо захисту власного здоров’я та довкілля;
•усвідомлення престижності бути здоровим фізично і духовно;
•прагнення до фізичної досконалості здорового способу життя;
•оволодіння нормами правильної поведінки в довкіллі, суспільстві;
•розвиток емоційної і вольової сфер особистості учнів засобами екологічної
роботи;
4. •здатність визначати, розуміти й знаходити оптимальні шляхи вирішення
екологічних проблем;
•усвідомлення особистої причетності до екологічних проблем, виховання
почуття відповідальності за екологічну ситуацію на планеті Земля;
•усвідомлення, що ігнорування «глобальних проблем людства» загрожує
існуванню людства, як біологічного та соціального виду;
•збагачення пізнавального, операційного й аксіологічного суб’єктивного
екологічного досвіду школярів;
•формування всіх компонентів екологічної культури учнів – когнітивного,
мотиваційного та поведінково – діяльнісного.
Розширення кругозору та підвищення екологічної культури школярів
забезпечуються системою позакласних та загальношкільних заходів і тижнів
екології, конкурсів, ділових ігор, дискусій, дебатів, тренінгів, круглих столів.
Практикується захист учнями творчих робіт і проектів. Вони допомагають дітям
оволодівати комунікативними навичками, формувати власну точку зору, створюють
атмосферу позитивної уваги одне до одного.
Наприклад, в 2009-2010 н.р. дев’ятикласники працювали над інформаційнодослідницьким проектом «Сучасні погляди на глобальне потепління».
1. Пошукові групи одержали конкретні завдання.
- Чому відбувається глобальне потепління?
- Чи існують докази того, що відбувається зміна клімату?
- Яка частка впливу людини на глобальне потепління?
- Що таке Кіотський протокол?
- Які будуть наслідки зміни клімату для України?
- Яка роль України в вирішенні глобальної проблеми?
- Результати конференції зі зміни клімату у Копенгагені.
- Створення програми скорочення викидів парникових газів у Львівській
області.
2. Обговорення проблем і наслідків глобального потепління, а також пошуки
шляхів вирішення цієї проблеми ( підготування матеріалів до інтерактивного уроку
– гри „ Суд над глобальним потеплінням ”)
3. Особистий вклад учнів, щодо вирішення проблем глобального потепління:
•Визначення „ Правил хорошого господаря ” :
Правила збереження води;
Правила збереження електроенергії;
Гігієна побуту;
„ Чисто не там де прибирають, а там де не смітять ”.
•Вивчення питань:
Звідки наше місто бере воду?
Яка електростанція подає електроенергію до нашого міста?
Чи ефективна система збирання сміття в нашому місті?
5. 4. Підбір матеріалу для конференції „ Економія: добре тобі – добре країні”.
В 2010 р. дев’яті класи працювали над учнівським проектом «Моніторинг
особистого екологічного коефіцієнта. Це соціологічне дослідження екологічної
ситуації в навколишньому середовищі м. Бібрки та її вплив на мешканців міста.
В своїй педагогічній діяльності я використовую різноманітні екологічні ігри. В
процесі проведення ігор у дітей формується власна життєва позиція, виробляється
звичка слухати та розуміти опонента, розвивається фантазія, увага, пам’ять. Саме в
грі найкраще розвиваються індивідуальні можливості з здібностями дитини. Ігри
дають можливість моделювати різні ситуації життя, шукати вихід з них.
Для гармонійного формування екологічної культури застосовують ігри з різною
навчально-виховною метою. Це екосистемні, що допомагають вивчати окремі
природні об’єкти, ландшафти і їх закономірності, та практично – побутові,
спрямовані на коригування повсякденної поведінки учнів щодо природи.
Захоплюючою для дітей була рольова гра „Твоя кімната”, під час якої вони
познайомилися з нашими побутовими екологічними проблемами.
Учням було запропоновано ролі, де кожен може перевтілитись у конкретну річ
(старий диван, магнітофон, старе дзеркало чи комп’ютер). Діти створили рольові
ситуації з яких було написано п’єсу. Після завершення дійства учні мали вирішити,
яким буде майбутнє їх старих речей та усвідомити важливість їх вторинного
використання, або якнайменшого накопичення.
Практичний аспект роботи
еколого – людинознавчого центру
Екологія – турбота кожного:
• проведення тижнів екології;
• організація, при географічному кабінеті, „ Екологічного клубу ” ;
• створення екологічного куточка в кабінеті географії;
• створення екологічної служби новин;
• створення екологічного словничка;
• конкурс „ Моя майбутня професія і екологія ” ;
• тренінги з формування екологічного мислення підлітків;
• тести на екологічну грамотність;
• створення фотоальбому „ Фотозвинувачення ” ;
• конференція „ Екоосвіта українців з найдавніших часів ”.
• вечір пам’яті „ Заграва над Прип’яттю ” ( до трагічної річниці аварії на
Чорнобильській АЕС)
Як зберегти здоров’я нації:
• проект „ Моє здоров’я у моїх руках ” ;
• акція самозбереження „ Ні СНІДу ” ;
• тренінг „ Моя екологічна етика – моє здоров’я ” ;
6. • диспут „ Ваша думка ”, „ Наша моральна проблема – байдужість людини до
самої себе ” ( Е. Фромм );
• проект „ Мій екологічний коефіцієнт ”.
Екологічна мозаїка:
• інтерактивні форми навчання:
„ Екологічна експертиза ”
„ Патентне бюро ”
„ Екологічний ланцюжок ”
• екологічні ігри:
Рольова гра – експромт „ Пікнік ”
Рольова гра – експромт „ Твоя кімната ”
Інтелектуальна екологічна дидактична гра „ Що? Де? Коли? ”
Гра – пантоміма „ Закони екології ”
• творчі задачі з екології;
• екологічні казки;
• конкурс поезії на екологічну тематику «Від екології душі до екології
природи»;
• конкурс малюнків на екологічну тематику „ Обличчя глобального потепління
в 21 столітті”.
•
•
•
•
•
•
•
За здоров’ям з рюкзачком:
участь у туристсько – краєзнавчій Спартакіаді учнівської молоді;
участь у змаганнях із спортивного орієнтування;
туристичні змагання „ Робінзонада ” ;
одноденні туристичні походи на г. Камула ;
одноденні туристичні походи до Свіржського замку;
„ Шпаргалка туриста початківця ” ;
Екскурсії „ Сто найкращих куточків моєї країни ”.
Глобальні проблеми людства:
• Інформаційно – дослідницький проект „ Сучасні погляди на глобальне
потепління”.
• Урок – суд „Великий суд над глобальним потеплінням”.
• Диспут „ Як глобальні проблеми людства впливають на середовище нашого
краю? ”
• Бесіда „Економія: Добре тобі – добре країні”.
• Проект „Екологічно чистий двір”.
• Дискусія „Чи потрібна Україні ядерна зброя? ”
• Диспут „Чому проблеми відсталих країн переносяться на економічно
розвинуті країни”.
7. • Бесіди про „Правила хорошого господаря”.
В роботі «Еколого-людинознавчого центру» велика увага приділяється
краєзнавчій роботі. Відомо, що краєзнавчий принцип у викладанні географії надає
можливості навчати учнів географії відповідно до старого дидактичного правила
«від відомого до невідомого», «від близького до далекого».
Один з найефективніших практичних підходів до краєзнавчого та екологічного
виховання є «стежка».
Подорожуючи стежками рідного краю дитина долає численні перешкоди,
виробляючи необхідні риси характеру вчиться спостерігати , здійснювати свої
маленькі відкриття, аналізуючи складні відносини між природою та людиною.
Стежина сприяє пошуковій діяльності, діти самостійно встановлюють причинонаслідкові зв’язки, роблять висновки з побаченого.
В школі була організована еколого - краєзнавча стежина «Бібрське Опілля». За
такими маршрутами:
• урочище «Наобшир» ;
• долина річки Боберка;
• гора Щека;
• урочище «Піддубина».
Мета та завдання, якої навчитися правильно і критично оцінювати свою
поведінку та дії інших людей в природі, вибирати лінію поведінки, яка відповідає
законам співіснування природи й суспільства, розробити і провести ряд
природоохоронних заходів по відновленню місцевих водойм та ландшафтів.
Складаючи план маршруту краєзнавчих подорожей, ми часто об’єднуємо
декілька цілей. Наприклад, краєзнавчо-туристичний похід в с. Свірж мав
дослідницько-навчальну мету та спортивно-оздоровчу. Діти дізнались багато
цікавого про історію Свіржського замку, блукаючи його залами та вдихаючи запах
минулих століть А також, позмагалися хто швидше розіб’є палатку чи розпалить
вогнище, взяли участь у спортивній естафеті.
Такі туристичні походи з спортивно-оздоровчими цілями сприяють фізичному
розвитку дітей, дають певне фізичне навантаження, загартовуючи організм. Лікарі
встановили, що школярі, які займаються туризмом, хворіють на 30% менше від
інших і на 40% довше можуть займатися фізичною і розумовою працею.
8. Наше місто – наш дім
Стежки
• екологічна
• краєзнавча
• топонімічна
• пам’яті
• стежка „ Бібрське
Опілля”
• туристсько –
краєзнавча стежка
(присвячена 150 річниці з
дня народження Уляни
Кравченко)
Творчі проекти та
конкурси
• конкурс малюнків, плакатів,
фотографій „ Рідні краєвиди ”
• конкурс знавців рідного міста
• проекти:
„ Посади дерево ”
„ У чому унікальність
довкілля нашого краю ”
„ Екологічний паспорт
м. Бібрка ”
„ Збережемо малі річки –
збережемо Україну ”
„ Моє місто – місто
майбутнього ”
Краєзнавча діяльність в цьому напрямку спрямована на:
• встановлення в процесі навчання асоціативних зв’язків між відомими учням
фактами з оточуючого їх середовища та вивченим програмним географічним
матеріалом з метою підвищення якості знань;
• вироблення у дітей навичок поводження в природі, спостережливості,
активної розумової діяльності, вміння самостійно робити висновки та узагальнення;
• залучення учнів до практичної діяльності з розв’язання проблеми довкілля
місцевого значення;
• виховання патріота України – людини високої культури, моралі й духовності;
• залучення до відновлення кращих культурних традицій і надбань свого
народу;
Дуже важливим завданням вчителя географії є використання на уроках
краєзнавчого матеріалу.
Зв’язок з найближчим оточенням надає практичної спрямованості навчанню: у
дітей виробляються навички поводження в природі, спостережливість , з’являється
інтерес до екологічних проблем рідного краю.
В 9 класах було запропоновано такі творчі проекти:
• «Моє місто – місто майбутнього!»;
• «У чому унікальність довкілля нашого краю»;
• «Екологічний паспорт м. Бібрки».
9. Разом подумати над проблемою «Чи можливий у нашому місті екологічний
рай?». А для того, щоб знайти відповідь на поставлені запитання і дійти згоди,
провести
«Розумовий штурм»:
Що ми маємо?
?
Що хочемо мати?
Діти наводять приклади фактів і роблять висновки.
Школярі охоче шукають відповідь на проблемні запитання коли
використовувати їх власні імена чи прізвища їх сімей:
1.
«Бабуся Іванка Майовця часто скаржиться, що знову випав кислотний
дощ, огірки пожовтіли і пропали». Чому виникають кислотні дощі? Чи є можливості
запобігти цьому явищу?
2.
«Кобрин Віталік захотів ловити рибу на місцевому ставочку, але
прочитавши табличку з надписом «Купатися і ловити рибу заборонено !» і пішов
додому ні з чим». Поясніть чим може бути викликана така заборона. Що можете
зробити ви, щоб відпала потреба в таких попередженнях?
На уроках географії ми маємо великі можливості формувати нове екологічне
мислення школярів. Особлива роль відводиться навчально-пізнавальним завданням,
спрямованих на формування екологічних умінь.
Важливе місце належить завданням проблемного й творчого характеру. При
цьому учні виявляють велику цікавість до виконання цих завдань, показують свої
прогностичні вміння.
Проблемні питання, які я використовую на уроках в 8-9 класах:
• Уявіть, що людина припинила розорювати степи. Чи повернеться в степову
зону природна рослинність, чи степ укриється бур'янами? Поясніть свою думку.
• «Чорне море – бомба уповільненої дії». Чи згідні ви з автором цього
висловлювання? Поясніть свою точку зору.
• Якби у вас була можливість обирати собі найсприятливіше місце для
проживання, який би природний комплекс ви вибрали? Наведіть якомога більше
аргументів на користь свого вибору.
• Більшість учених вважають, що сірководнева зона – це не «мертва» вода, а
добре збалансована бактеріальна екологічна система. Яку роль, на вашу думку,
виконують анаеробні бактерії сірководневого шару в природному комплексі моря?
• Прокоментуйте цитату «Хто рубає дерево, скорочує власне життя».
• Вас призначили директором споруджуваного гірничо-збагачувального
комбінату. Які природоохоронні засоби ви передбачите для створення екологічно
чистої зони в район підприємства?
• Територія навколо заводу сильно забруднена стронцієм. До яких наслідків для
людини й свійських тварин це може призвести? Відповідь мотивуйте.
Одним з прийомів формування екологічних знань на уроках географії є
розв’язання екологічних задач:
10. • За 1 годину 1 га лісу поглинає стільки окису вуглецю, скільки видихає за цей
час 200 осіб. Розрахуйте площу зелених насаджень, яка необхідна Києву з його
населенням 2,6 млн. осіб, та площу зелених насаджень на кожного жителя міста.
Розв’язання:
1)
Визначаємо площу зелених насаджень для Києва:
1 га – 200 осіб
х га – 2 600 000 осіб
х=
= 13000 га.
2)
Визначаємо площу лісу ,необхідну для 1 жителя:
1 га – 200 осіб
х га – 1 особа
х = (1 га 1 особу) : 200 осіб = 0,005 га.
• Скільки тонн шкідливих викидів у атмосферу припадає на одного жителя
України, якщо щорічно підприємства України викидають в атмосферу 20 млн. т
шкідливих речовин?
Розв’язання:
20 000 000 : 48 000 000 = 0,417 = 417 кг.
Під час вивчення теми «Топографічна карта» у 8 класі використовую завдання
«Екологічна стежка» :
«Екологічний загін вирушив зі школи в пошуку закинутих джерел. Школярі
пройшли ґрунтовою дорогою, 400 м праворуч дороги ріс фруктовий сад, ліворуч –
рілля. Через 500 м діти підійшли до занедбаного джерела. Далі повернувши під
азимутом 40º на стежку, вони пройшли лукою 600 м та вийшли до річки, яка була
закинута сміттям і протікала із заходу на схід. Учні перейшли річку через
дерев’яний міст і опинилися поблизу ще одного замуленого джерела.»
Складіть план маршруту школярів у масштабі 1:1000 нанісши на ньому знаки
екологічної біди.
У 9 класах під час вивчення розділу «Господарство» використовуємо рекламні
проекти:
- «Якби я був директором підприємства»;
- «Автомобіль майбутнього».
Один з видів географічного тренінгу , на уроках це «екологічні ланцюжки»:
• Продовжте логічні ланцюжки наслідків антропогенного впливу:
1) Вирубка лісів
знищення лісових тварин і рослин
…;
2) Створення водосховищ
затоплення великих земельних площ
…;
3) Осушення боліт
зникнення болотних рослин і тварин
…;
• Продовжте причино-наслідкові ланцюжки впливу діяльності людини на
природу степової зони:
1) Розорювання степів
знищення степової рослинності
…;
2) Видобуток кам’яного вугілля у Донбасі
будування шахт і териконів …;
• Установіть логічні зв’язки на підставі наведених даних. Заповніть пропуски в
логічних ланцюжках.
1) … підняття рівня сірководню в Чорному морі.
2) Побудова бухт та хвильорізів для захисту берегів від морської абразії…
11. 3) Видобуток корисних копалин (нафти, газу) з шельфу моря…
Цікавою формою екологічної освіти є використання інтерактивних технологій,
це дає змогу виховувати у школярів активну життєву позицію, працювати в
колективі для досягнення спільної мети.
За допомогою методу «Знайди позицію», вчитель пропонує учням розв’язати
проблему «Чи потрібно осушувати болота?»
Шкала думок
Болота потрібно осушувати,
тому що …
Болота не потрібно осушувати,
тому що…
• збільшаться площі для
• болота дають початок рікам;
сільськогосподарських угідь;
• накопичену води віддають під
• через ці землі можна буде
час посухи;
прокладати автостради та
• вони є фільтрами, які
трубопроводи;
очищають воду річок і
• буде можливість будувати міста
струмків;
та розвивати промисловість;
• вони виконують важливі
• добування торфу;
кліматорегулюючі і
• виконують роль «губки» ;
протиерозійні функції;
• призведе до обміління річок,
загибелі флори та фауни боліт;
• міліють Шацькі озера.
Цікавим інтерактивним методом є «Розумовий штурм» :
1.
Учні об’єднуються в творчі групи, обирають керівника групи,
секретаря та доповідача.
2.
Оголошення завдання групам (однакове для всіх груп)
Сьогодні ми отримали інтеркосмічне послання від наших майбутніх нащадків
(вчитель зачитує послання):
«Ми ваші нащадки – діти ХХІІ століття звертаємось до вас, наших предків.
Планета Земля на якій ми зараз не живемо, а існуємо перетворилась на мертву
пустелю. Ми всі ходимо в спеціальних захисних костюмах та кисневих масках,
живих тварин та рослин можна побачити лише в закритих кисневих заповідниках,
в водоймах, де лишилась не вода, а таблиця Менделєєва.
Чисту воду роздають по 1 літрі в день на людину. Допоможіть нам, порадьте
щось, адже все почалось з вас.
Ваші нащадки.»
Отож давайте спробуймо знайти рішення даної проблеми.
Під час закріплення нових знань і умінь учнів використовуємо метод «ПРЕС».
В цій частині уроку використовується метод «ПРЕС». Вчитель ставить перед
учнями проблемне запитання. Чому вважають, що будівництво водосховищ на
Дніпрі принесло більше шкоди природі й людям, ніж користі?
Водосховища на Дніпрі
Переваги
• підвищують забезпеченість
сільського господарства та
промисловості запасами
12. води;
• дають змогу отримати
дешеву електроенергію;
• регулюють водний стік;
• покращують умови
судноплавства;
історичні ландшафти;
• триває інтенсивна ерозія
берегів;
• знищено сотні тисяч гектарів
цінних угідь;
• внаслідок розвитку синьозелених водоростей «цвіте»
вода;
• різкі добові коливання вмісту
розчиненого кисню
призводить до зниження
рибопродуктивності.
Недоліки
• втрачено унікальні природоУчням пропонується висловити свою думку щодо доцільності побудови
водосховищ на Дніпрі.
Одним з методів роботи в групах є «Килим ідей»:
Завдання. Запропонуйте заходи щодо раціонального використання та охорони
природних умов і природних ресурсів Українських Карпат?
Етапи роботи:
І етап – розуміння проблеми.
ІІ етап – пошук рішень.
ІІІ етап – індивідуалізація діяльності.
Хід проведення
1.
Кожна група одержує:
а) великий аркуш паперу, на якому зверху написано: «Заходи щодо
раціонального використання та охорони природних умов і природних ресурсів
Українських Карпат»;
б) смужки паперу ( пучок різних кольорів по 10 шт.), клей.
2.
Учитель ще раз наголошує на проблемі, над якою будуть працювати
учні на цьому занятті.
І етап
Запитання учням: «Для чого потрібно проводити заходи щодо раціонального
використання та охорони природних умов і природних ресурсів?»
Групи відповідають на поставлене запитання. Пишуть свої відповіді на
смужках паперу, зачитують їх (всі смужки одного кольору. на одній смужці
записується одна відповідь) і наклеюють на великий аркуш паперу (килим). На
роботу групі дається 7 – 10 хв.
ІІ етап
Запитання учням: «Які заходи ви можете запропонувати щодо раціонального
використання та охорони природних умов і природних ресурсів Українських
Карпат?» Кожна група записує на смужках, яких заходів потрібно вжити. Не
обов’язково використовувати всі смужки. Ці смужки також наклеюють на аркуш
паперу. На роботу групам дається 5 хв.
По закінченні роботи кожна група представляє свій «килим» і зачитує
«заходи», які вони пропонують вжити. При повторенні – зачитувати не потрібно.
ІІІ етап
Запитання учням: « Що я можу зробити, щоб покращити ситуацію?»
13. Кожна група по черзі зачитує написи на індивідуальних смужках і наклеює
смужки на «килим». Якщо в іншої групи така сама ідея, то зміст смужки не
зачитують .а відразу наклеюють ( з метою економії часу).
Побачити прекрасне в природі, розвинути естетичну культуру школярів
можна за допомогою поетичних вечорів „ Від екології душі до екології природи ”.
Ніколи не вичерпається допитливість дитини, котра прагне дізнатись, що
відбувається на землі, де вона народилася і живе. А з нашою допомогою вона
зможе побачити велич та красу своєї Вітчизни, відчути гострі екологічні проблеми
сучасної України, виховати прагнення захистити, зберегти і примножити багатства
Богом даної нам землі.
Сила людини є у нерозривній гармонії тілесного та духовного. Духовність – це
найвище досягнення людської душі. Саме ми, вчителі, повинні відновлювати
духовність, сформувати екологію душі дитини, щоб зберегти її здоров’я та бажання
жити в екологічно-чистому середовищі.
Результативність представленого досвіду:
• 2006р. ІІІ місце в ІІІ турі олімпіади з географії, Демчишин Мар̕ яна 11кл.;
• 2006р. участь в районних туристичних змаганнях учнівської молоді ( І місце
за захист туристсько – краєзнавчих досліджень за напрямом „ Екологія і
природоохоронна робота ”);
• 2009р. ІІІ місце в ІІІ турі олімпіади з географії, Курдина Михайло 8кл.;
• 2010р. ІІ місце у Всеукраїнській обласній туристсько – краєзнавчій
експедиції „ Краса і біль України ”, розділ „ Свята спадщина ” (присвячено 150
річниці з дня народження Уляни Кравченко);
• 2011р. ІІ місце в ІІІ турі Олімпіади з екології, Курдина Михайло 10 кл.;
• 2011р. участь у ІV обласній учнівській науково – практичній конференції
„ Еколого – валеологічна культура – вибір ХХІ століття”, Курдина Михайло 10 кл.
Бібліографія:
1.
Воробйова Р. В. Краєзнавчий підхід, як метод поглиблення практичної
спрямованості у викладанні географії. № 4. 2003 р.
2.
Довгань Г. Д. Фізична географія України. 8 клас. Матеріали до уроків.
– Х: Видавництво «Ранок». 2009 р.
3.
Дейнега І. В. Формування екологічних знань – основа екологічної
свідомості. Безперервна географічна освіта : нове у змісті і методиці. Харків: ХНУ
ім.. В. Каразіна. 1996 р.
4.
Костенко В. Екологічне виховання на уроках географії в школі
міжнародного центру «Артек». Краєзнавство. Географія. Туризм. № 17. 2006 р.
5.
Корнєєв О. В. Формування безперервної екологічної освіти і виховання
в процесі навчання шкільної географії. Краєзнавство. Географія. Туризм. № 11.
2001р.
6.
Половинко Г. П. Шляхи підвищення ефективності екологічного
виховання школярів під час вивчення географії. Географія. Основа. №8. 2004 р.
14. 7.
Рокунець Л. М. Краєзнавство і туризм – шлях до майстерності вчителя
географії. З досвіду роботи: Навчально-методичне видання. – Рівне. 2004 р.
8.
Турчинська О.М. Активні методи навчання географії. – Львів:
ЛОІППО. 2007 р.
9.
Пруцакова О. Екологічні ігри. – Видавництво „Шкільний світ” №45. –
Київ.2007р
