3. Самоврядування – один із головних принципів
діяльності учнівської спільноти. Суть його полягає у
реальній участі дітей в управлінні класу, школи.
Досвід багатьох років доказує, що саме учнівське
самоврядування – це не лише самостійне вирішення
різноманітних питань, а й самостійне виконання,
проведення, планування різноманітних заходів,
відповідальність за які несуть самі лідери – учні.
4. Не слід плутати шкільне самоврядування з
учнівським. Шкільна громада об’єднує не лише учнів,
але й інших суб’єктів шкільного життя. Учнівське
самоврядування створюють виключно учні й тільки
вони. Воно є незалежною організацією, в якій учні
самостійно приймають будь-які рішення. Усе, що не
підлягає забороні, дозволено. Самоврядування
представляє інтереси учнів перед учителями,
батьками, органами освіти. (Ю. О. Шикова)
5. Органи учнівського самоврядування взаємодіють із
педагогічним колективом школи на засадах співпраці, що
сприяє творчій діяльності учнів і дорослих. Основними
засобами вдосконалення педагогічної допомоги учнівському
самоврядуванню є:
*
• забезпечення реальних прав та обов’язків
органів самоврядування;
*
• підвищення довіри педагогів до рішень
учнівського колективу, його органів
самоврядування;
*
• цілеспрямоване навчання учнів складній
справі організації життя учнівського колективу,
управління справами школи.
6.
7. ЯКОСТІ НЕОБХІДІ
ДЛЯ ЖИТТЯ В
КОЛЕКТИВІ,
СУСПІЛЬСТВІ
КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
ВМІННЯ ВПЛИВАТИ НА
ЛЮДЕЙ І
КОРИСТУВАТИСЯ
АВТОРИТЕТОМ
8. метод, організації учнівського колективу, який забезпечує
формування відносин, відповідальної залежності в колективі та
організаторських якостей окремої особистості;
складова частина системи педагогічних засобів, оскільки вирішує
специфічні завдання єдиного колективу;
результат педагогічної взаємодії вчительського і учнівського
колективів;
принцип організації життя колективу школярів.
9. допомогти розкрити повною
мірою інтелектуальний,
соціальний, духовний, фізичний
потенціал учня
виховати громадянина, який має
активну життєву позицію, прагне
взяти на себе відповідальність за
суспільство, в якому він живе
готувати до дійової участі в
демократичних процесах
10. Учнівське самоврядування – це не наглядова
структура, а спосіб організації життя колективу,
змістовної організації дозвілля.
До якої діяльності ми би не зверталися, треба
завжди пам‘ятати, що:
Школа – для дитини, а не дитина – для школи.
Особистість виникає в ранньому дитинстві, а
дитина в школі – повноцінна особистість.
Особистість дитини – суб’єкт у педагогічному
процесі.
Особистість – мета освітньої системи, а не засіб
для досягнення будь-якої мети.
Кожна дитина талановита.
Кожна дитина має право на помилки.
Кожна дитина має право на вільний творчий пошук.