2. БАРОКО (від.португальської назви “la perrolla baroca”-
перлина чи мушля неправильної форми; від італ. barocco-
вигадливий,химерний)-стиль у європейській літературі та
мистецтві,що припадає на кінець 16 - середину 18ст.
Історичні передумови виникнення:
події в Англії: буржуазна революція 1640-1688р.р.
події в Німеччині: Тридцятилітня війна 1618-1648р.р.
події у Франції: суперечка між католиками і
кальвіністами(гугенотами), придворні інтриги і сутички
Характерні ознаки:
декоративність, вигадливість, контрасність
3. ЛЮДИНА ДОБИ БАРОКО
ЛЮДИНА -найслабкіший очерет у приро-
ді, але очерет, що мислить. Не треба
усьому Всесвіту повставати, щоб розча-
вити її; навіть краплі води достатньо,
щоб убити її. Але якщо б Всесвіт і роз-
чавив її, то все одно людина була б
шляхетнішою за того, хто її вб’є, оскіль-
ки вона знає, що помирає, знає і про ту
перевагу, котру вона має над ним.
Всесвіт же нічого про це не знає. Отже,
наше достоїнство – ДУМКА. Тільки во-
на звеличує нас, а не простір і час, який
нам не заповнити. Гарно мислити – ось
основа моралі.
Блез Паскаль
4. Бароковий водограй як символ доби
Водограй – це струмінь води, який
стрімко і пружно здіймається угору
і наскрізь просвічується промінням
сонця. Це символ простоти і відкри-
тості буття, символ волі і цілеспря-
мованого руху.
Бароковий водограй – це каскад, що
тече і примхливо спадає по ступін –
частому рельєфу. Йому не притама-
нна власна воля, він тече у готово-
му річищі. Його потік не просвічу-
ється сонцем, але вражає темною
глибиною, в якій прихована таєм-
ничість, загадка.
5. Прояви бароко у різних видах
мистецтва
театр і балет
музика
архітектура
живопис
скульптура
література
Мова бароко,
бачення бароко були
достатньо широкими.
Цією мовою можна
було говорити про
все і про різне
16. Педро Кальдерон
де ла Барка
(1600-1681)
іспанський
письменник,
автор барокової
драми
“Життя-це сон”
17. Жанри барокової літератури
БАРОКОВА ДРАМА (Андреас Грифіус, Йост ван ден
Вондел, Педро Кальдерон)
БАРОКОВА ПОЕМА (Торквато Тассо, Джон Мільтон)
БАРОКОВИЙ РОМАН (Ганс Гріммельсгаузен,
Франсіско Кеведо, Анрі Лесаж )
БАРОКОВА ЛІРИКА (Джон Донн, Луїс Гонгора,
Джамбатіста Маріно, Георг Векерлін, Пауль
Флеминг)
18. АФОРИЗМИ ДОБИ БАРОКО
“Людей тривожать не самі речі, а уявлення, які вони створили
про них” (М. Монтень)
Людина-це дивовижна істота, яка вічно метушиться, вагається
і змінюється” (М. Монтень)
“Людині нерідко здається, що вона володіє собою, насправді
щось володіє нею” (Ф. Лярошфуко)
“Розум завжди в дурнях у серця” (Ф. Лярошфуко)
“Людина – це камінь, випущений у повітря з пращі” (Б.Спіноза)
“Людина – це глина в руках гончара” (Б.Спіноза)
“Наш розум – це слабке полум’я свічки у темряві
(Педро Кальдерон)
“Людина – це вічна дитина” (Г.Гріммельсгаузен)
“Людина – це вічний мандрівник у чужому світі”
(Г.Гріммельсгаузен)
19.
20. Село Сулимівка Полтавської області.
Покров Богородиці з портретом гетьмана Павла Полуботка.
Поч. 18 століття